Серед одиниць членування мовленнєвого потоку особливе місце посідає фонетичне слово (ритмічна структура, акцентно-ритмічна структура, ритмічна група, такт) - одне чи кілька слів, об'єднаних спільним словесним наголосом.

Значущість фонетичного слова (ритмічної структури) підтверджується в різних аспектах: онтогенетичному (за даними нейролінгвістичних досліджень, ділянки людського мозку, відповідальні за сприйняття ритмічних особливостей мовлення, більш давні, ніж фонемні [Винарская: 54-55]); діахронічному (просодична система мови на раніших етапах свого розвитку містила ритмічні одиниці, які складалися з акцентно самостійних слів, спроможних утворювати окремі ритмічні структури, і клітик (як проклітик, так і енклітик) [Зализняк]); перцептивному (упізнавання ритмічної структури слова можливе без попереднього визначення його фонемної будови; більше того, в ряді випадків фонемна ідентифікація стає можливою лише в результаті попереднього упізнання ритмічної будови слова або цілого висловлювання [Бондарко: 20]); лінгводидактичному (“саме акцентно-ритмічна будова слова, ритмічна організація мовлення створюють той національний або діалектний акцент, який часто зустрічається в осіб, які добре володіють нормами лексики і граматики мови, що вивчається” [Белая: 8]) тощо.

Ритмічна будова фонетичного слова, його просодія впливає на просодичну структуру синтагми і фрази, а відтак і всього тексту, і спроможна виявляти його національно-мовну специфіку, а також свідчити про стилістичну належність, оскільки “членування фрази-висловлювання на ритмічні такти визначає структуру ритму, властивого тому чи тому функціональному стилю" [Гайдучик: 192]. Так, у сучасній українській мові фонетичне слово може виступати одним із просодичних диференціаторів функціонального стилю, зокрема наукового та художнього: у текстах цих двох стилів різною є уживаність і частотність певних ритмічних структур, переважне місце наголосу в них. У науковому стилі, де наявна значна кількість багатоскладових слів, складних термінів, композитів, спостерігається тенденція до розбиття одного лексикографічного слова на кілька фонетичних (у дикторському прочитанні), натомість художній стиль засвідчує частотніші випадки об'єднання кількох лексикографічних слів (двох, трьох і навіть чотирьох) в одне фонетичне тощо [Берковець].

Попри всю значущість і багатоаспектність фонетичного слова воно лишається все ще недостатньо вивченим й описаним у спеціальній літературі, на що неодноразово звертали увагу дослідники, зазначаючи, що навіть визначення фонетичного слова може витлумачуватись по-різному: як такт, тактова група, яка об'єднує наголошені й ненаголошені склади (В. Панов); як ритмічна структура - одне чи кілька слів (повнозначних чи службових), об'єднаних одним спільним словесним наголосом (Л. Златоустова); як відтинок звукового ланцюжка, об'єднаний одним словесним наголосом (Л. Касаткін) тощо.

Певна неузгодженість існує і в термінах: фонетичне слово - ритмічна структура - акцентно-ритмічна структура - ритмічна група - такт. При цьому, на думку дослідників, термін “фонетичне слово" більше стосується мов із рухомим словесним наголосом (українська, білоруська, російська), “ритмічна група" - такої мови, як французька, “мовленнєвий такт” - мов, де наголос є фіксованим (чеська, словацька, польська), натомість термін “ритмічна структура" є більш універсальним й охоплює всі вище названі випадки [Потапов: 66-67].

Метою нашої розвідки було виявити й описати якомога ширше коло функціонування фонетичного слова в сучасній українській мові, показати його експресивний потенціал як елемента мовної гри (творення жартів, анекдотів, каламбурів у текстах різних функціональних стилів); як виражального засобу художнього мовлення; як засобу словотвору; як вербального атрактанта уваги в медійному тексті, рекламі, різних сферах соціальної комунікації, а також з'ясувати специфіку фонетичного слова як джерела можливих комунікативних непорозумінь; перспективи його використання в інтернет-дискурсі тощо.

Результати нашого дослідження показали, що фонетичне слово в сучасній українській мові спроможне:

виступати продуктивним елементом у механізмах мовної гри, зокрема через творення омофонів, каламбурів, анекдотів, алюзій, загадок у різних функціональних стилях:

- розмовному (по три - потри; від коша - відкоша; Ворогів багато, а нас - рать; Моє серце - за мерло! (алюзія на популярну на початку 2000-х пісню); “Моя дружина останнім часом часто стала вживати модне слівце “гаджети”, але вимовляє його якось дивно - по складах”);

- художньому (трилогія “Биті є”, романи “РАЙ. Центр”, “ПоКров" (Люко Дашвар); збірка “БотакЄ" (Тарас Прохасько); збірка віршів “ПРОменеВІСТЬ”; перевертні у бузині/ плюгавлять (шляк їх траф), мені/ німе присуджуючи горе. / та соловейко не за тих. (алюзія на постать Олеся Бузини та творчість Тараса Шевченка) (Назар Гончар); “Ода (чи О-ДА!?) серцю" (диптих); Ізольда без Тристана пережила три стани; Марафон своєї фієсти: / Фі! esss! Ти?! (Олеся Мудрак); У назві якого міста вжито одне чоловіче ім 'я і сто жіночих? (загадка, відповідь - Сева-сто-поль) та ін.);

- публіцистичному, зокрема в медійних заголовках (“Для нас Євро - бачення, для РФ - Євродопобачення ”: У Порошенка дотепно “підкололи” росіян (Патріоти України, 16.05.2016); “ЗАГРЕБти бодай нічию. Якщо українці мріють про пряму путівку на футбольний Мундіаль-2018, програвати хорватам не можна" (Високий Замок, 24.03.2017) - обіграно назву міста, де відбудеться матч тощо).

У рекламному тексті, який розглядають то в межах публіцистичного стилю, то як окремий рекламний підстиль інформаційного стилю (огляд наукової літератури з цього питання див.: [Арешенкова]), фонетичне слово виступає засобом мовної гри для привертання уваги споживача насамперед у сфері неймінгу (пиво СВОЄРІДНЕ (фонетична гра слів підкреслена графічним оформленням: СВОЄ забарвлене червоним кольором, РІДНЕ - білим); студійне ток-шоу “За живе! ” від каналу СТБ (історії людей, які подолали тяжкі хвороби); сайт ЧаРівне (інформаційно-розважальний портал м. Рівного); творча гастромайстер - ня Коза Чка (сироварня, де сировиною є також і козине молоко); український жіночий музичний гурт ВІА “Гра”; салон меблів Сервант. ві' - престижні інтер'єри, меблі (насамперед іспанські, що обіграно у згадуванні імені всесвітньовідомого іспанського письменника й у використанні назви національного домена країни походження. es); Анархо - гурт ГраБля (проект Ореста Лютого); київський ресторан ПанТеляПасе (мікс провінційної французької і сучасної української кухні) - гра слів на зразок поширених жартівливих “псевдо-французьких" українських висловів “Піп-сіль-тре", “Іван-теля-пасе " та ін.);

слугувати засобом творення й увиразнення образу в художній літературі (всі діорівські-сен-лоранівські модельки на своїх жердинах мали б на вид таких ніг негайно піти й утопитися; преспокійно рубонувши на її як-же-ж-мені-жити-далі: “Я в тобі бачу здатність до виживання в будь-яких ситуаціях" (Оксана Забужко); Шпилі втрачають вісь. Годинники зі скла / Вбирають кольори, їх циферблати - зо-ло - / То-цо-ко-тіння рухається тінь; Летить урочисто хвилина до карнавального вибуху / Губи її тяжко рухаються: я-л-і-т-а-ю-ч-а-г-о - л-о-в-а (Віктор Неборак) тощо);

бути одним із засобів словотвору - як загальномовного (спаси Біг (Бог) - спасибі; aqua vitae (лат. `вода життя') - оковита (`міцна горілка високого ґатунку'); козацькі прізвища Затуливітер, Підкуйму - ха, Крутихвіст та ін.), так і оказіонального, зокрема в таких функціональних стилях:

- розмовному (драконат - контамінація `дракон ' + `деканат '; оч - куляри - міжмовна контамінація: рос. очки + укр. окуляри);

- художньому (А ми з тобою - нерозлийкава. / Тому й барвумен до нас ласкава. / Тобі розчинну, мені в зернятках. /1 неодмінно - в одне горнятко. (Роман Скиба); Бабумамця, бабутатко, бабусонечко. (Іван Драч); Нас викрала у вікторів і оль / істота на ім 'я Віктореоля / чи Олевіктор. Все залежить від /розташування кореня і крони (Віктор Неборак) та ін.);

- публіцистичному (медійному), насамперед у заголовках (Трам - пункт. Українські політики про нового президента США (Українська правда, 9.11.2016); БанкАпокаліпсис: як націоналізація “Приватбан - ку" ураганом пройшлася по пересічних українцях (Україна молода, 11.01.2017) тощо);

сприяти посиленню вербальної атракції рекламного тексту, зокрема у слоганах (Чистота - чисто “Тайд”!; Бувають люди із кави /1 також бувають із чаю, / Відтак є (ці) каві, / А є надзви (чайні)! И). При цьому іноді вдаються й до провокативно-скандальних засобів (слогани “Виуху їли?"; “У нас є банош" на рекламних банерах ресторанного комплексу “Графський двір”, м. Мукачеве);

бути джерелом комунікативних непорозумінь, насамперед в усному мовленні, через варіативність перерозподілу фонем у межах фонетичних слів:

- на базі однієї (рідної) мови (Засвіт встали козаченьки - засвистали козаченьки тощо). Таке явище засвідчене і в інших мовах - зокрема, цікаві приклади комунікативних непорозумінь через перерозподіл фонем у межах фонетичного слова (чи на межі таких слів) подає російський сайт AdMe.ru (запити книг у бібліотеках: “Горе о туман" (“Горе от ума"); “Трое в лодке, нищета и собаки" (“Трое в лодке, не считая собаки"); окремі інтернет-ресурси наводять цілі переліки рядків із популярних пісень, де внаслідок перерозподілу фонем виникає ефект комунікативного непорозуміння (Скрипка-лиса (“Скрип колеса, Лужи и грязь дорог. ” - пісня І. Саруханова; шумелка-мышь (“Шумел камышь, деревья гнулись. ” - рос. нар. пісня) та ін. Довкола подібного явища розгортається також сюжет відомої повісті Ю. Тинянова “Подпоручик Киже” тощо;

- на перетині кількох мов - унаслідок дії міжмовної омонімії, прикладом чого можуть бути як реальні випадки (аудіальне сприйняття росіянами назви українського вина “Перлина степу" як “Пёрли на Стёпу”), так і потенційне хибне сприйняття на слух назв станцій київського метро іноземцями: Сирець - See rats (Дивись, щурі!); Святошин - Sweet ocean (Солодкий океан); Лівобережна - Leave a beer edge now (Залиште край пива прямо зараз); Червоний Хутір - Cheer war near Hooter (Розвеселити війну під гудок) тощо (більше прикладів див.: [Альтернативна]). Неврахуванням факторів утворення фонетичного слова й міжмовної омонімії можна пояснити також неуспіх рекламної кампанії столової води Blue water, назва якої викликає в українців неприємні асоціації);

- внаслідок міжмовної контамінації:

- У вас є дублянка з трихуелем?

- ??????

- Ну, розмір XXXL?

- А-а, є, звичайно, беріть, міряйте! тощо;

- у результаті некоректного сприйняття на слух елементів іноземної (нерідної) мови - зокрема, при усному перекладі (Are you afraid? - Ти є Фрейд? (замість Ти злякався?); Manicure - Гроші лікують (замість Манікюр) тощо (інші приклади див.: [45 ляпов]). В українській лінгво - дидактиці описано випадки сприйняття іноземцями початкових рядків пісні “Реве та стогне Дніпр широкий" як “Ревета (жіноче ім'я. - В. Б.) стогне. ” та ін.;

виступати базою творення хештегів (зокрема в соцмережах) засобами як української, так і інших мов, із певним тематичним спрямуванням:

- політичним (міжнародні акції #JeSuisCharlie, #FreeSavchenko, #freeSentsov);

- соціальним (флешмоби #пристебниЖиття (використання пасків безпеки в авто); #ЯНеБоюсьСказати; #мененевзяли; #тіщовражають);

- рекламним (#купуйукраїнське; #englishhomeukraine; #ямріюпро (акція в мережі магазинів Фокстрот); #поївспівай (акція в McDonald's);

- інформаційно-культурницьким (#100крутихмісцькиєва; #КНУку - дипіти; #ІФ15років; #гніздогорлиці) тощо.

Зауважимо, що багато які хештеги - фонетичні слова за будовою дорівнюють реченням. Цікаво, що утворення таких структур (слів - речень) характерне також для інкорпоруючих (полісинтетичних) мов;

1) бути основою деяких інтернет-мемів:

- політичних (кримнаш (із варіаціями на зразок Єгипетнаш (українські туроператори про переважання частки українського туризму на певних ринках), адіннарот, мишебратья (транскрибоване рос. “Один народ ”, “Мы же братья ”) тощо);

- економічних (Безпощадбанк. Мій банк. Моя проблема);

- культурницьких (грамарнаці - від англ. Grammar Nazi; Піцтолом - видозмінене “під столом” (крайній вияв сміху. Аналог “Ржуні - магу! ”) тощо.

Таким чином, фонетичне слово в сучасній українській мові може бути елементом мовної гри в розмовному, художньому, публіцистичному (медійному) стилях; виступати додатковим образотворчим і художнім засобом виразності в художньому тексті; брати участь у процесах загальномовного та оказіонального словотвору - насамперед у розмовному, художньому, публіцистичному (медійному) функціональних стилях; слугувати засобом підсилення вербальної атракції в рекламному тексті; функціонувати як джерело комунікативних непорозумінь внаслідок перерозподілу фонемного складу фонетичного слова (сусідніх фонетичних слів) у межах однієї мови (рідної), при міжмовному спілкуванні або при сприйнятті іноземної мови на слух; бути складовим компонентом у структурі хештегів і мемів політичного, соціального, рекламного, інформаційного, культурницького спрямування в інтернет-дискурсі тощо.

Література

1. Альтернативна карта метро: як іноземці чують назви станцій? [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kiev. pravda.com.ua/news /5512ale42b11c/.

2. Арешенкова О.Ю. Рекламний текст як функціональний різновид мовлення / Арешенкова О.Ю. // Філологічні студії: науковий вісник Криворізького національного університету: збірник наукових праць. - Кривий Ріг, 2014.

3. Вип.10. - С.5-11.

4. Белая А.С. Акцентно-ритмическая структура слова в говорах украинского языка (экспериментально-фонетическое исследование): автореф. дисс. д-ра филол. наук / Белая А.С. - Ужгород, 1986. - 49 с.

5. Берковець В.В. Просодичні диференційні ознаки функціонального стилю в українській мові: дис. канд. філол. наук / В.В. Берковець. - К., 2004. - 203 с.

6. Бондарко Л.В. Полезные признаки и иерархическая организация фонемной классификации / Бондарко Л.В. // Звуковой строй языка. - М.: Наука, 1979. - С.20 - 26.

7. Винарская Е.Н. Закономерности отражения звукового строя мозгом человека / Винарская Е.Н. // Звуковой строй языка. - М.: Наука, 1979. - С.52-57.

8. Гайдучик С.М. Ритмический такт как единица просодической системы языка (на материале современного немецкого языка) / Гайдучик С.М. // Романское и германское языкознание. - Минск: Вышэйшая школа, 1975.

9. Вып.5. - С. 190-199.

10. Зализняк А.А. От праславянской акцентуации к русской / Зализняк А.А. М.: Наука, 1985. - 428 с.

11. Потапов В.В. Некоторые аспекты синтагматической организации речи (на материале чешского и болгарского языков) / Потапов В.В. // Вопросы фонетической организации устных текстов: сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та ин. яз. им. Мориса Тореза. - М., 1989. - Вып.344. - С.65-74.

12. 45 ляпов переводчиков, которые достойны коллекционирования [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.adme.ru/ vdohnovenie/davajte-est - pchel-495305/.

Размещено на Allbest.ru