Інтерпретативне вираження категорії інформативності у британському пісенно-драматичному дискурсі
Вивчення різноманітних лексичних засобів інтерпретативного вираження об'єктів пісенно-драматичного дискурсу, що є оформленими за допомогою категорії інформативності. Способи вираження категорії інформативності в категоріях пісенно-драматичного дискурсу.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.04.2018 |
Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інтерпретативне вираження категорії інформативності у британському пісенно-драматичному дискурсі
О.Ю. Беляева, викладач;
В.О. Самохіна, д-р філол. наук, професор
Анотація
Стаття присвячена вивченню різноманітних лексичних засобів інтерпретативного вираження об'єктів пісенно-драматичного дискурсу, що є оформленими за допомогою категорії інформативності, на матеріалі драматичних пісень сучасних британських поп- гуртів The Rubettes, ABC, 5ive, Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Years and Years. Розглядається конекторний ряд об'єктів подій, процесів та ситуацій художнього простору буття персонажів у пісенно-драматичній ситуації. Робиться висновок про те, що лексичне різноманіття об'єктів подій та ситуацій, що відносяться до категорії інформативності, є представленим інтерпретативно на основі інформативного модусу здебільшого за допомогою іменників та займенників. Намічено перспективи вивчення способів вираження категорії інформативності в інших глобальних категоріях пісенно-драматичного дискурсу.
Ключові слова: драматична пісня, інформативність, інформативний модус, музично-комунікативна подія, об'єкт подій та ситуацій, пісенно-драматична ситуація, пісенно- драматичний дискурс, пісенно-драматичний текст.
ИНТЕРПРЕТАТИВНОЕ ВЫРАЖЕНИЕ КАТЕГОРИИ ИНФОРМАТИВНОСТИ В БРИТАНСКОМ ПЕСЕННО-ДРАМАТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ
Беляева О. Ю., преподаватель;
Самохина В. А., д-р филол. наук, профессор
ХНУ им. В. Н. Каразина,
пл. Свободы 4, г. Харьков, 61022, Украина
Статья посвящена изучению разнообразных лексических средств интерпретативного выражения объектов современного песенно-драматического дискурса, оформленных с помощью категории информативности, на материале драматических песен современных британских поп-групп The Rubettes, ABC, 5ive, Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Years and Years. Рассматривается коннекторный ряд объектов событий, процессов и ситуаций художественного пространства бытия персонажей в песеннодраматической ситуации. Делается вывод о том, что лексическое разнообразие объектов событий и ситуаций, относящихся к категории информативности, представлено интерпретативно на основе иформативного модуса в основном с помощью существительных и местоимений. Намечаются перспективы изучения способов выражения категории информативности в других глобальных категориях песенно-драматического дискурса.
Ключевые слова: драматическая песня, информативность, информативный модус, музыкальнокоммуникативное событие, объект событий и ситуаций, песенно-драматическая ситуация, песеннодраматический дискурс, песенно-драматический текст.
INTERPRETATIVE EXPRESSION OF THE CATEGORY OF INFORMATION VALUE IN THE BRITISH SONG AND DRAMATIC DISCOURSE
Bieliayeva O. Yu., Instructor
Samokhina V. O., Dr. of Philology, Professor
Karazi n K harki v National Uni versi ty,
The paper concerns the study of various lexical means of interpretative expression of objects in modern song and dramatic discourse presented through the category of information value in the corpus of dramatical xsongs of modern British pop-groups The Rubettes, ABC, 5ive, Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Years and Years. Connector row of objects in events, processes and situations in fictional space of existence of personages in song and dramatic situation is considered. The conclusion is made that lexical variety of objects of events and situations relating to the category of information value is mainly presented in an interpretative way on the basis of informative modus by nouns and pronouns. Perspectives of the study of ways for expressing category of information value in other global categories of song and dramatic discourse are outlined.
Key words: dramatic song, information value, informative modus, musical and communicative event, object of events and situations, song and dramatic discourse, song and dramatic situation, song and dramatic text.
інтерпретативний інформативність пісенний драматичний
Актуальність цього дослідження зумовлена значущістю пісенно-драматичного дискурсу як самостійного креолізованого типу дискурсу в сучасній лінгвістиці. Мета роботи - виявлення значущості лексичних засобів інтерпретативного вираження об'єктів подій та ситуацій у сучасному британському пісенно-драматичному дискурсі (далі - ПДД). Мета визначає завдання: виявити значення пісенно-дрматичних інформем, виражених займенниками; сформулювати сенс драматичної пісні на основі інформативного модусу. Об'єкт - британський пісенно-драматичний дискурс, а предмет - лексичні засоби опису об'єктів подій, процесів та ситуацій, що виражені інтерпретативно з точки зору суб'єкта/реципієнта на основі інформативних модусів. Матеріал дослідження - драматичні пісні сучасних британських поп-гуртів The Rubettes, ABC, 5ive, Lucky Soul, Hurts, London Grammar, Years and Years. Методи дослідження: текстового аналізу, який виокремлює категоріальні ознаки пісенно- драматичного тексту; дискурсивний, що вивчає структуру та складові дискурсу; компонентного аналізу, що виявляє семантичні ознаки, які оформлюють інформативний модус одиниць мови та моделі їх взаємодії; соціолінгвістичного аналізу, що описує норми комунікативної поведінки учасників пісенно-драматичного дискурсу.
ПДД - музично-комунікативна подія, основними характеристиками якої є діалогізм і драматургія, а основними ознаками - функціональність, комунікативна спрямованість, а також взаємодія та взаємодоповнення вербальних і невербальних засобів спілкування. Цей факт створює умови для інтерпретації пісенно - драматичного тексту (далі - ПДТ). Автор драматичної пісні є пов'язаним з виконавцем, тому що він враховує особливості його тембру голосу, стиль виконання. Для створення тексту драматичної пісні необхідна взаємодія автора слів і автора музики, а для його актуалізації - взаємодія виконавця і слухача з урахуванням їх соціального стану, віку, інтересів; і навіть настрою автора під час написання слів і музики, а виконавця і слухача - під час звучання драматичної пісні.
ПДД вивчаємо в рамках функціонально-комунікативної стилістики тексту, яку В. О. Самохіна розглядає як «функціонування тексту в умовах реальної комунікації під впливом екстралінгвістичних чинників» [14, с. 23] (також див.: [13; 15]). З точки зору ФКСТ головним завданням дослідження є інтерпретація слухачем тієї інформації, яку автор і виконавець драматичної пісні доносять до глядача. Діалогізм ПДД британських поп-гуртів полягає в тому, що слухач отримує інформацію від автора й виконавця драматичної пісні тільки при її виконанні.
Інформація в ПДД - це комунікація між виконавцем і слухачем драматичної пісні. Інтерпретація пісенно-драматичного дискурсу пов'язана з категорією інформативності як особливістю ПДТ повідомляти не лише інформацію, а емоційно спрямовану на слухача інформацію, закладену автором. У тексті завжди відображається адресат, на якого орієнтується адресант [16, с. 100]. Тому основним учасником процесу інтерпретації вважаємо слухача. Категорія інформативності передбачає не тільки насиченість тексту інформацією, а й предметно-смислову новизну повідомлення [6, с. 62] (про категорії інформативності також див.: [2; 7; 11; 12]). Міра інформативних якостей ПДД може знижуватися або зростати. Інформативність драматичної пісні знижується при черговому повторенні однакового приспіву, і підвищується з кожним куплетом, але тільки таким, який містить нову інформацію.
Автор пісенно-драматичних текстів, які є основою ПДД, через виконавця звертається або до одного, або до кількох адресатів. Текст драматичної пісні актуалізується в діалогічному мовленні адресанта та інтерпретується адресатом, тому діалогічність є основним критерієм ПДД. Вважають, що всі властивості художнього діалогічного мовлення базуються на особливостях діалогу в цілому, хоча на ступінь прояву цих властивостей значно впливає специфіка самої художньої мови, і перш за все - підпорядкованість усіх мовленнєвих засобів, використаних у творі художньої словесності, естетичної функції [3, с. 31].
На думку В. С. Сломського, комунікативна складова діалогу виникає на основі узгодженої комунікативної теми [17, с. 12]. Посилаючись на О. С. Переломову [9, с. 15], В. С. Сломський стверджує, що діалогічність вступає в діалог із семіосферою і в момент породження, і в процесі сприйняття, і розуміння. Діалог ПДД досліджуваних гуртів - це спілкування зі світом, вихід до семіосфери, це протікання мовленнєвої діяльності в комунікативному процесі. Діалог в ПДД здійснюється в пісенно-драматичній ситуації, як ситуації сценічно-мовленнєвого спілкування між автором драматичної пісні, виконавцем і слухачем.
Поєднання вербальних і невербальних засобів спілкування проявляється в пісенно-драматичній інформемі (далі - ПДІ) як мовній одиниці, що відрізняється особливою експресивністю та емоційністю. До пісенно-драматичної інформеми входить музика, а також пластика як її активний невербальний компонент, так як ПДІ в цьому типі дискурсу може бути виражена тільки вербально і невербально. Пісенно - драматичну інформему відносимо до категорії інформативності, так як вона актуалізує інформацію в ПДТ. Інформативний модус (далі - ІМ) інтерпретує інформацію, закладену в ПДІ. Він пов'язаний із суб'єктивною модальністю, що розглянута в деяких працях [5; 20]. Мовні модуси також досліджуються в ряді робіт [4; 10]. Інформативний модус включає суб'єктивну оцінку, а саме, приватно-оцінний тип оцінки об'єкта автором, виконавцем і особливо слухачем драматичної пісні.
Приватно-оцінний тип оцінки розглядається, наприклад, А. Ф. Папіною [8, с. 269]. Це суб'єктивне сприйняття драматичної пісні, ставлення слухача до неї.
ІМ базується на пісенно-драматичних інформемах, які пов'язані з конотативним значенням слова. Конотація визначається в ряді праць [18; 19]. Наприклад, цей термін відносять до експресивних компонентів значення, так як багато лексичних одиниць служать для того, щоб виразити ставлення або почуття мовця до того, що вони описують [19, с. 9]. Деякі дослідники звертають увагу на національно-культурну специфіку конотації [18, с. 5]. Вважаємо це правомірним, тому що конотація - поняття єдине для групи людей, які представляють певну національність. Конотація в ПДД - це виразний лексичний засіб, який в поєднанні з контекстом створює ПДІ.
ІМ - контекстуальне наповнення сенсу драматичних пісень, драматична інтерпретанта ПДД. У драматичній пісні Wasting my Young Years [IF YOU WAIT 2013, LONDON GRAMMAR] ПДІ line може інтерпретуватися слухачем як межа в прямому значенні, а у висловлюванні You crossed this line позначає межу недозволеного. Але при аналізі всього тексту драматичної пісні слухачеві стає зрозуміло, що за задумкою автора вона позначає інший світ, інший спосіб життя. ПДІ line за допомогою інформативного модусу в процесі сприйняття всієї драматичної пісні нарощує сенс, який полягає в тому, що персонаж живе неправильним життям, витрачає свої молоді роки, не помічає нічого навколо: живе без цілі. Інформативні модуси мають силу комунікативного впливу, що спрямований на адресата під час процесу інтерпретації ПДД.
До складу учасників подій, процесів та ситуацій в пісенно-драматичному дискурсі входять об'єкти, особи, явища, необхідні для художнього простору буття персонажів у пісенно-драматичній ситуації. Конекторний ряд учасників подій і ситуацій ПДД включає іменники, займенники, субстантивовані форми прикметників і прислівників. Основний спосіб вираження категорії інформативності експліцитно - вживання іменників, що належать різним тематичним групам [1, с. 118]. Наприклад, іменники в ПДД можуть позначати реальні природні явища для опису душевного стану молодої дівчини: There's a storm on the streets [Silver Lining, HAPPINESS 2010 HURTS]. Однак ПДІ storm в цій драматичній пісні за допомогою ІМ інтерпретується як змішання почуттів, хвилювання і беззахисність. Весь цей час з Нею - Він, той, хто вселяє надію, несе промінь світла і надії (silver lining). Слухачеві це дає впевненість жити з вірою в майбутнє. Розглянемо пісенно-драматичні інформеми, виражені іншими мовними засобами, і їх інтерпретацію за допомогою ІМ.
Інша численна група опису об'єктів в ПДД експліцитно - особові займенники 3 -ї особи однини і множини, які можуть вживатися поряд з іменниками, наприклад: Peace time so it's time to shout [Rock the Party, KINGSIZE 2001, 5IVE]. Анафоричний повтор peace - it та антонімічний повтор в поєднанні з перифрастичним peace time - time to shout створюють умови для вираження модусного значення напруженості, рішучості і невідкладності дії, в цілому - драматичності.
До числа об'єктів ПДД належать об'єкти, які лексико-семантично і граматично оформляють абстрактні поняття для самого автора драматичної пісні. Ці об'єкти часто виражаються субстантивованими формами прикметників або прислівників. Такий прийом опису об'єктів подій і ситуацій дає можливість автору і виконавцю ПДТ перенести слухача не тільки в паралельну реальність: The green across the way seems more appealing [Movin ', STILL UNWINDING 1978, THE RUBETTES], але і в минуле або майбутнє. Слухач, згадуючи про пережите, починає замислюватися, мріючи про щось далеке і таємниче, чекаючи чогось нового і хвилюючого, як у прикладі: That tomorrow... would be different [Verona, HAPPINESS 2010 HURTS].
Використання в якості об'єктів ситуації пісенно-драматичних інформем people, things дає можливість авторові драматичної пісні приховати конкретний суб'єкт дії при оформленні ПДД. Це реалізує конотативне значення невідомості й очікування. People start to gather round and round and round and round [Switch, FIVE 1998 5IVE];
Things get better second time around [Many Happy Returns, THE LEXICON OF LOVE 1982, ABC]. Варто зазначити також вживання в ПДД форм пасивного стану для інтерпретативного вираження об'єктів подій, процесів та ситуацій. До їхнього завдання входить позбавлення слухача інформації про те, хто або що здійснює дію. У представленому нижче прикладі категорія інформативності передається, крім форми пасивного стану, за допомогою ПДІ things як об'єкта ситуації і неозначеного займенника some: Some things are hidden [Show Me, THE LEXICON OF LOVE 1982, ABC], що за допомогою ІМ викликає у слухача почуття невизначеності і таємничості.
Інтерпретативність використовується в ПДД для створення ситуації невідомості, в основному за допомогою неозначених займенників (everyone / everybody, everything, someone / somebody, something, anyone / anybody, anything, no one / nobody, nothing та ін.), які мають властивість, вказуючи на об'єкт, позначати його опосередковано, завуалювати його назву навмисно, показати його невідомим слухачеві. Зазначимо кілька ситуацій, для оформлення яких автор драматичної пісні використовує різні неозначені займенники. Everyone has to face stormy weather [Anyone Can Say, MAKING LOVE IN THE RAIN 1995 року, THE RUBETTES]; Everything is temporary written on that sand [Date Stamp, THE LEXICON OF LOVE 1982, ABC]; Anyone can say that [Anyone Can Say, MAKING LOVE IN THE RAIN 1995 року, THE RUBETTES]; Never got given before anything that you is not [It's Yours, THE GREAT UNWANTED 2007, LUCKY SOUL]. У цих прикладах пісенно-драматичні інформеми, виражені неозначеними займенниками, узагальнюють явища, які встановлюють відношення між неозначеними об'єктами ситуації (живими і неживими) і навколишнім світом.
Об'єкт, про який йдеться в ПДД, може бути взагалі невідомий автору драматичної пісні, причому автор особливо підкреслює незнання того, хто здійснює дію. Отже, автор навмисно відстороняє себе в просторі від невизначеного персонажа, який в ПДД завжди викликає будь-які почуття у слухача. Відсторонення дій автора від дій персонажа є одним з найбільш експресивних і емоційних способів інтерпретативного подання інформації в ПДД:
Someone to love Someone to hold me Someone so courageous
Someone to drag me in from the cold, from the cold
[Who Can I Turn To?, SKYSCRAPING 1997, ABC].
Інтерпретативне вираження інформації в цьому прикладі і в наступних супроводжується конотативним значенням очікування, радості, надії і любові або невідомості, страху і розгубленості: Something's coming over me, And I don't know why [Something's Coming Over Me, WE CAN DO IT 1975, THE RUBETTES]; Nobody's sure which move to make [The Way of Love, WEAR IT'S 'AT 1974, THE RUBETTES]; Nothing ever goes quite as planned [Date Stamp, THE LEXICON OF LOVE 1982, ABC].
Об'єкт, позначений за допомогою кількох неозначених займенників одночасно, може бути представлений автором як повністю невідоме явище. Слухачеві може здатися, що поєднання пісенно-драматичних інформем everybody, anybody, somebody говорить про байдужість персонажа до життя, до навколишнього світу. Але в цій пісенно-драматичній ситуації таким чином оформлена категорія інформативності, супроводжувана завдяки ІМ емоційно сильним додатковим значенням рішучості, закликом до дії:
So everybody, anybody, somebody Put your hands together
[Everybody Get Up, FIVE 1998, 5IVE].
Висновки
Пісенно-драматичний дискурс являє собою самостійний креолізований тип дискурсу як взаємовідношення словесної композиції з музичною. Аналіз пісенно-драматичного дискурсу базується на засадах функціонально-комунікативної стилістики тексту. Для пісенно-драматичного дискурсу є важливим повне усвідомлене розуміння пісенно-драматичної ситуації з урахуванням соціальної позиції усіх його учасників: автора, виконавця і слухача або автора/виконавця і слухача. Діалогізм пісенно-драматичного дискурсу сучасних британських поп-гуртів полягає в тому, що інформація у драматичних піснях інтерпретується у процесі її передачі від автора через виконавця до слухача у момент актуалізації пісенно- драматичного тексту на основі категорії інформативності. Пісенно-драматичний дискурс володіє великими можливостями інтерпретативного вираження інформації за допомогою інформативних модусів. Інформативний модус як емоційний компонент сенсу виявляється на основі всієї драматичної пісні. Особливе значення для інформативного модусу має конотація, яка емоційно забарвлює пісенно - драматичну ситуацію. Конотація у взаємодії з контекстом, створюючи особливу драматургію в пісенно-драматичному дискурсі, формує пісенно-драматичні інформеми як емоційно забарвлені мовні одиниці, що є актуалізованими у пісенно- драматичному дискурсі. Лексичне різноманіття об'єктів подій та ситуацій, що відносяться до категорії інформативності, є представленим інтерпретативно за допомогою пісенно-драматичних інформем, виражених здебільшого іменниками та займенниками. Інформативні модуси на основі пісенно-драматичних інформем у рамках всього тексту драматичних пісень розкривають різноманітні смисли, виражені у почуттях та емоціях: хвилювання і беззахисність, рішучість, напруженість, невизначеність і таємничість та інші. Намічено перспективи вивчення способів вираження категорії інформативності в інших глобальних категоріях пісенно-драматичного дискурсу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Самохина (Дмитренко) В. А. Функционально-коммуникативная стилистика текста: проблемы и пути решения / В. А. Самохина (Дмитренко) // Вісник ХНУ. Серія: Ром.-герм. філологія. - 2006. - № 725. - С. 125-129.
2. Самохіна В. О. Гумор малих форм у комунікативному просторі Великої Британії і США: дис.... д-ра. філол. наук: спец. 10.02.04 «германські мови» / Вікторія Опанасівна Самохіна. - К., 2010. - 518 с.
3. Самохіна В. О. Функціонально-комунікативний напрям досліджень у лінгвістиці / В. О. Самохіна // Вісник ХНУ. Серія: Ром.-герм. філологія. - 2012. - № 1022. - С. 130-135.
4. Самохіна В. О. Феномен адресата в комунікативному просторі комічного / В. О. Самохіна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. - 2016. - Вип. 84. - С. 99-107.
5. Муха И. П. Категория информативности кинодиалога: дис.... канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «теория языка» / Ирина Петровна Муха. - Иркутск, 2010. - 181 с.
6. Єщенко Т. А. Категорія «інформативність» («змістовність»), її мовне вираження у тексті / Т. А. Єщенко // Філологічні студії. - 2011. - Вип. 6. - С. 172-180.
7. Нечепоренко Н. М. Категория информативности в малоформатном научном тексте энциклопедического характера: когнитивный и дискурсивный аспекты: дис.... канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «теория языка» / Наталья Михайловна Нечепоренко. - Астрахань, 2011. - 228 с.
8. Рябова Е. С. Категория информативности и ее экспрессивный потенциал в англоязычном газетном тексте / Е. С. Рябова // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. - М.: Изд-во науч. центра РАН, 2011. - Т. 13. - С. 711-715.
9. Рябова Е. С. Информативность англоязычного медиатекста в лингвокогнитивном аспекте: дис.. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «германские языки» / Елена Сергеевна Рябова. - Самара, 2012. - 182 с.
10. Зайцева И. П. Современная драматургическая речь: структура, семантика, стилистикатема: дис.... д- ра филол. наук: спец. 10.02.01 «русский язык» / Ирина Павловна Зайцева. - М., 2002. - 444 с.
11. Сломский В. С. Этические вопросы в научном наследии М. М. Бахтина / В. С. Сломский // Вісник ХНУ. Серія: Теорія культури і філософія науки. - 2017. - Вип. 56. - С. 11-16.
12. Переломова О. С. Лінгвокультурні коди інтертекстуальності українського художнього дискурсу: діахронічний аспект / О. С. Переломова: монографія. - Суми: Вид-во Сум ДУ, 2008. - 208 с.
13. Миронова Н. Н. Средства выражения субъективной модальности в научном тексте: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «германские языки» / Н. Н. Миронова. - М., 1991. - 25 с.
14. Kress G. R. Multimodal Discourse: The Modes and Media of Contemporary Communication / G. R. Kress, T. Leeuwen. - London: Edward Arnold, 2002. - 152 p.
15. Кузнецова Л. Н. Модус в аргументативном дискурсе парламентских дебатов: дис.. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «германские языки» / Людмила Николаевна Кузнецова. - Саранск, 2004. - 357 с.
16. Рюкова А. Р. Предикаты модуса в современном английском и русском языках: дис.... канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Айсылу Ринатовна Рюкова. - Уфа, 2006. - 188 с.
17. Папина А. Ф. Текст: его единицы и глобальные категории: учебник для студентов-журналистов и филологов / А. Ф. Папина. - М.: Едиториал УРСС, 2002. - 368 с.
18. Шаповалова Е. О. Сопоставительный аспект в передаче коннотаций французских и итальянских фразеологизмов с именами собственными при переводе текстов СМИ: автореф. дис.. канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Е. О. Шаповалова. - Тюмень, 2014. - 24 с.
19. Backhouse A. Connotation / A. Backhouse; Ed. by W. Bright // International Encyclopedia of Linguistics. - 2-nd edition. - New York: Oxford Un-ty Press, 2003. - Vol. 4. - P. 9-10.
20. Бєляєва О. Ю. Експлікація категорії інформативності в об'єктах пісенно-драматичного дискурсу / О. Ю. Бєляєва // Вісник ХНУ. Серія: Іноземна філологія. - 2017. - Вип. 84. - С. 116-121.
REFERENCES
1. Samohina (Dmitrenko), V. O. (2006). Funkcional'no-kommunikativnaja stilistika teksta: problemy i puti resheniia [Functional and communicative stylistics of the text: problems and the ways of solving]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V. N. Karazina, 725, 125-129.
2. Samohina, V. O. (2010). Humor malyh form u komunikativnomu prostoh Velikoi BritanU i SShA [Humour of small forms in communicative space of Great Britain and the USA]. Unpublished PhD thesis, Kyiv, Ukraine.
3. Samohina V. O. (2012). Funktsionalno-kommunikatyvnyi napriam doslidzhen' u lingvistytsi [Functional and communicative trend of research in linguistics]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V. N. Karazina, 1022, 130135.
4. Samohina V. O. (2016). Fenomen adresata v komunikativnomu prostori komichnoho [Phenomenon of an addressee in the communicative space of the comic]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V. N. Karazina, 84, 99107.
5. Muha I. P. (2010). Kategoriya informativnosti kinodialoga [Informative category of cinema dialogue]. Unpublished candicate's thesis. Irkutsk, Russia.
6. Yeshhenko T. A. (2011). Kategorija «informativnist'» («zmistovnist'»), yii movne vyrazhennia u teksti [Category «information value» («meaningfulness»): its linguistic expression in the text]. Filologichni studii, 6, 172-180.
7. Necheporenko N. M. (2011). Kategoriya informativnosti v maloformatnom nauchnom tekste
entsiklopedicheskogo kharaktera: kognitivnyi i diskursivnyi aspekty [Category of information value in small- size scientific text of encyclopedic form: cognitive and discursive aspects]. Unpublished candidate's thesis, Astrakhan, Russia.
8. Riabova E. S. (2011). Kategoriya informativnosti i yeyo ekspressivnyi potentsial v angloyazychnom gazetnom tekste [Category of information value and its expressive potential in the English-language newspaper text]. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentraRossiiskoi akademii nauk, 13, 711-715.
9. Riabova E. S. (2012). Informativnost' angloyaazychnogo mediateksta v lingvokognitivnom aspekte [Information value of English-language media text in linguocultural aspect]. Samara, Russia.
10. Zaitseva I. P. (2002). Sovremennaja dramaturgicheskaja rech': struktura, semantika, stilistikatema. Diss. dokt. filol. nauk [Modern dramatic speech: structure, semantics, stylistics. Dr. philol. sci. diss.]. Moscow, 444 p.
11. Slomskii V. S. (2017). Eticheskiie voprosy v nauchnom nasledii M. M. Bakhtina [Esthetic problems in scientific heritage of M. M. Bakhtin]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V. N. Karazina, 56, 11-16.
12. Perelomova O. S. (2008). Lingvokul'turni kody intertekstual'nosti ukrayins'koho hudozhnioho diskursu: diahronichnyi aspekt [Linguocultural codes of intertextuality of Ukrainian art discourse: diachronic aspect]. Sumi, Ukraine: SumDU Publ.
13. Mironova N. N. (1991). Sredstva vyrazheniya sub'ektivnoi modalnosti v nauchnom tekste [Means of expression of subjective modality in scientific text]. Extended abstract of candidate's thesis, Moscow, Russia.
14. Kress, G. R. (2002). Multimodal Discourse: The Modes and Media of Contemporary Communication. London: Edward Arnold.
15. Kuznetsova L. N. (2004). Modus v argumentativnom diskurse parlamentskih debatov [Modus in argumentative discourse of parliamentary debates]. Unpublished candidate's thesis, Saransk, Russia.
16. Ryukova A. R. (2006). Predikaty modusa v sovremennom angliyskom i russkom yazykah [Predicates of modus in modern Enlish and Russian]. Unpublished candidate's thesis, Ufa, Russia.
17. Papina A. F. (2002). Tekst: ego edinicy i global'nye kategorii [Text: its units and global categories]. Moscow, Russia: Editorial URSS.
18. Shapovalova E. O. (2014). Sopostavitel'nyi aspekt v peredache konnotacii frantsuzskikh i ital'anskikh frazeologizmov s imenami sobstvennymi pri perevode tekstov SMI [Comparative aspect in transmission of connotations of French and Italian phraseological units with proper names in translation of the texts of mass media] Extended abstract of candidate's thesis Tyumen, Russia.
19. Backhouse, A. (2003). Connotation. International Encyclopedia of Linguistics. 2-nd edition. Vol. 4, pp. 9-10. New York: Oxford Un-ty Press.
20. Bieliaieva O. Ju. (2017), Eksplikatsiya kategorii informatyvnosti v ob'ektakh pisenno-dramatychnogo diskursu [Explication of Category of Information Value in Objects of Song and Dramatic Discourse]. Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V. N. Karazinar, 84,116-121.
21. Texts of dramatic songs by British pop group “The Rubettes”: ABC; 5ive; Lucky Soul; Hurts; London Grammar; Years and Years. (2017). Retrieved from http://lyrics.wikia.com/wiki/Special:Search
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Морфологічний рівень категорії заперечення в англійській мові. Способи вираження категорії заперечення. Вживання конструкцій з подвійним запереченням. Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні".
курсовая работа [86,9 K], добавлен 18.04.2015Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013Визначення пріоритетних критеріїв розподілу суб’єктивно-модальних значень на явні та приховані. Встановлення принципів декодування імпліцитної суб’єктивно-модальної частини інформації репліки драматичного твору. Еліптичність побудови розмовного тексту.
реферат [25,8 K], добавлен 20.09.2010Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Протилежність: форма і зміст. Трактування значення «протилежність» з погляду філології. Критерії та класифікація антонімів. Засоби вираження категорії "протилежність". Загальна характеристика кореневих та афіксальних антонімів. Практичні аспекти вивчення
дипломная работа [47,2 K], добавлен 01.06.2006Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 27.03.2011Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.
магистерская работа [106,3 K], добавлен 21.04.2011Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011Ономасіологічний контекст композитних номінатем у проекції на категорію модальності та номінативну організацію художніх текстів. “Макрофункція” на підставі текстового концепту, категоріальної ієрархії, комунікативної спрямованості тексту, дискурсу.
дипломная работа [43,8 K], добавлен 08.07.2008