Контекстологічний аналіз медіатекстів (на матеріалі псевдоновини "Conspiracy theorist convinces Neil Armstrong Moon landing was faked")

Методи дослідження: вивчаючи специфіку медіатекстів фейкових новин, застосовуємо метод суцільної вибірки, який полягає у зборі фактологічного матеріалу дослідження, у виділенні текстів псевдоновин у мережі Інтернет. Описовим методом послуговуємося для обґрунтування результатів лінгвістичного аналізу, пояснення мовних явищ, у викладенні теоретичних та методологічних положень, на які спираємося для формування висновків дослідження. Лексико-семантичний аналіз дає змогу визначити до якого шару лексики належать певні одиниці. Контекстологічний аналіз забезпечує оцінку функціонування окремих лексем, синтаксем у спеціальному оточенні, контексті, в котрому актуалізуються значення й відтінки значень зазначених одиниць. Функціональний метод дає змогу вивчити функції мовних одиниць у контексті, прослідкувати перлокутивний ефект медіатекстів на реципієнтів.

Фейк - це спеціально створена новина, подія чи журналістський матеріал, який містить неправдиву або перекручену інформацію, що дискримінує певну людину чи групу осіб в очах аудиторії [6].

Активний попит аудиторії на фейкові новини породжує стрімке поширення завідома перекручених, неправдивих новин в мережі Інтернет, що сприяє збільшенню чисельні сайтів з вмістом фейкових новин. На одному з таких інтернет- ресурсів знаходимо текст псевдоновини «Conspiracy Theorist Convinces Neil Armstrong Moon Landing Was Faked» (« Теоретики таємно змовились і запевняють, що висадка Ніла Армстронга на Місяць була вигадкою»). Таким заголовком приголомшив громадськість американський сайт фейкових новин The Onion, який популяризував новину про те, що теоретики, таємно змовившись, переконали Ніла Армстрогна в тому, що його висадка на Місяць була неправдивою чуткою, навіть якщо він там насправді був [8]. У повідомленні йшлося про те, що Ніл Армстронг був змушений переглянути кожну деталь його висадки на Місяць і після аналізу декількох відеоматеріалів з YouTube та блогу, врешті решт визнав, що його поїздка на Місяць була вигадкою для прес-конференції.

На відміну від лінійного тлумачення тексту як об'єднаної загальним змістом послідовності словесних знаків, текст у масовій комунікації набуває рис об'ємності та багаторівневості. Це відбувається за рахунок поєднання вербальної частини тексту з медійними властивостями певного засобу масової інформації [9, с.40]. Так тексти фейкових новин, наприклад, можуть супроводжуватися графічним чи ілюстративним матеріалом, відео зображенням, звуковим відтворенням. Наведений до аналізу медіатекст псевдоновини «Conspiracy Theorist Convinces Neil Armstrong Moon Landing Was Faked» містить декілька фото із зображенням відомого астронавта на Місяці та деталей поверхні супутника Землі, а також фрагмент відео перебування Ніла Армстронга на Місяці. Окремі деталі на фото, що виділені червоним кольором, та відео з акцентом на кадрах, що піддаються сумнівам, виступають певними доказами неправдоподібності польоту на Місяць.

Аналіз медіатексту англомовної псевдоновини «Conspiracy Theorist Convinces Neil Armstrong Moon Landing Was Faked» за контекстами (морфологічним, лексико- семантичним, ситаксичним, графічним) дає змогу прослідкувати за допомогою яких саме лексем, синтаксем, параграфем автор прагне досягнути необхідного перлокутивного ефекту на реципієнтів.

У морфологічному контексті фейкової новини фіксуємо інваріантний характер використання репрезентативів, виражених дієслівними формами із заперечною часткою не: «did not in fact travel 250,000 miles over eight days»; «hat rippling is not possible in the vacuum of space»; «It must have been the wind from an air-conditioning duct that I didn't recognize because you can't hear a damn thing inside those helmets»; «You can't land on the moon» [8]. Постійне вживання частки не підсилює сумніви авторів зазначеного медіатексту, що політ на Місяць узагалі відбувся.

Часте вживання займенників I, me, my підкреслює причетність Ніла Армстронга до події, пов'язаної із постійними підозрами щодо її малоймовірності: «It only took a few hastily written paragraphs published by this passionate denier of mankind's so-called 'greatest technological achievement' for me to realize I had been living a lie»; «that on July 20, 1969, the Lunar Module under the control of my crew did not in fact travel 250,000 miles over eight days»...; «It must have been the wind from an air-conditioning duct that I didn't recognize».; «Yes, at the time I thought those thousands of NASA employees were working round the clock for the same incredible goal.» [8].

Використання займенника you створює ефект узагальнення і ніби виправдовування самого себе: «...you can't hear a damn thing inside those helmets;» «You can't land on the moon»; «He'll answer any questions you have».

Аналіз функціонування лексичних засобів (лексико-семантичний контекст) дозволяє вважати використання іменників hoax, lie, lying bastards, faked moon landings інваріантними ознаками спростовання факту здійснення легендарної висадки на Місяць: «his historic first step on the moon was part of an elaborate hoax orchestrated by the United States government»; «for me to realize I had been living a lie»; «He knows a lot more about faked moon landings than I ever could»; «Those lying bastards at NASA went through all the trouble to fake the moon landing» [8].

Означення, виражені прикметниками, числівниками, іменниками в присвійному відмінку, підкреслюють масштабність виконуваної астронавтом місії. Насичення медіатексту саме такими словами натякає на малоймовірності подібної ситуації: «historic first step on the moon», «monumental journey», «greatest technological achievement», «legendary astronaut», «training for the historic mission under the guidance of the world's top scientists», «the same incredible goal», «humanity's triumphant dance with the cosmos». Іменники a man, mankind, humanity наголошують на важливості подорожі космонавта для всього людства: «ushering in a new era for humanity», «one giant lie for mankind» [8].Уживання емоційно-оцінної лексики, зокрема згрубілої «those lying bastards at NASA», «a damn thing» є засобом атракції уваги реципієнтів та маркерами ставлення Ніла Армстронга до представників НАСА, яким начебто вдалося його обманювати, інсценізувавши справжню висадку.

Аналіз синтаксичного контексту дозволяє дійти висновку про інваріантний характер реалізації таких прийомів експресивного синтаксису, як паралельні конструкції, поєднані займенником I, та повтори: «І didn't recognize because you can't hear a damn thing inside those helmets»; «І suppose it really was one small step for man»; повтори: «It's all right here. Everything is all right here if you'd just open your damn eyes and see!»; «It's the moon. You can't land on the moon» [8].

Функція сполучника сурядності but - протиставлення уявлень автора тому, що відбувалося насправді: «Yes, at the time I thought those thousands of NASA employees were working round the clock for the same incredible goal, but if anyone would know what was really going on, it would be Ralph Coleman» [8].

Протиставлення також підсилюється вживанням антонімічних прикметників в межах одного речення: «I suppose it really was one small step for man, one giant lie for mankind» [8].

Включення риторичних звертань в архітектоніку тексту фейкової новини свідчить про опосередковане апелювання до аудиторії та зближення з нею таким чином: «This is all just common sense, people,» he added.

Текст насичений реченнями з інтродуктивним it: «It only took a few hastily written paragraphs published by this passionate denier of mankind's so-called 'greatest technological achievement' for me to realize I had been living a lie»; «It has become painfully clear to me that on July 20, 1969, the Lunar Module under the control of my crew did not in fact travel 250,000 miles over eight days, touch down on the moon, and perform various experiments, ushering in a new era for humanity»; «It must have been the wind from an air-conditioning duct that I didn't recognize because you can't hear a damn thing inside those helmets» [8].

Питальні й окличні речення апелюють до аудиторії з метою її залучення до спілкування: «What other explanation could there be?»; «Everything is all right here if you'd just open your damn eyes and see!» [8].

Цитування надає медіатексту більшої достовірності та ефекту розповіді «з перших вуст»: «Although Armstrong said he «could have sworn» he felt the effects of zero gravity while soaring out of the Earth's atmosphere and through space, he now believed his memory must be flawed».

Armstrong explained he was probably so focused on piloting the lunar module that he failed to notice that one of the moon rocks visible in footage of the landing appears to have the letter «C» stamped on it.

To conclude the press conference, Armstrong showed reporters footage of his first steps on the moon to demonstrate that the most damming evidence was «right under our noses» [8].

Оскільки текст новин «спрямований на адресата з метою переконати його в правильності авторської позиції, знак оклику та питання виявляються інваріантними засобами активізації уваги реципієнта» [10, с. 274]. У тексті фейкової новини міститься знак питання, що створює ілюзію невимушеної бесіди: «What other explanation could there be?» Така форма ніби розрахована на те, щоб зацікавити читача, вступити з ним у діалог.

Накопичення в межах одного висловлювання пунктуаційних знаків - знаку оклику та знаку питання - несуть певне комунікативно-прагматичне навантаження: «What other explanation could there be?» Armstrong asked. «It's all right here. Everything is all right here if you'd just open your damn eyes and see!» [8]. У наведених прикладах знак запитання та знак оклику відтворюють емоційний стан Ніла Армстронга, стають показниками начебто його емоційного збудження.

Отже, на матеріалі медіатексту англомовної псевдоновини «Conspiracy Theorist Convinces Neil Armstrong Moon Landing Was Faked», розміщеної на американському сайті фейкових новин The Onion, прослідковано специфіку функціювання інваріантних одиниць лексичного та синтаксичного рівнів мови як специфічних ознак, що є засобами атракції уваги реципієнтів та апелювання до аудиторії, її переконання в істинності певного факту. Використання графічних стилістичних засобів у медіатекстах акцентує увагу реципієнтів на найважливіших у комунікативному плані елементах, що сприяє посиленню впливу на адресата, і залежить не тільки від змісту, але й форми та організації тексту.

Список використаних джерел