Актуалізація словникових дефініцій лексеми "woman" у британському медіа-дискурсі в контексті еволюції британської мовної картини світу

Анотація

У статті здійснюється спроба проаналізувати актуалізацію словникових дефініцій лексеми woman протягом XVIII XXI ст. у британському медіа-дискурсі. Розглядається трансформація мовної картини світу в контексті аналізу модифікації семантичної структури лексеми woman на матеріалі газетних публікацій Англії останніх чотирьох століть, враховуючи дані аналізу лексикографічних тлумачень. Використовуючи системно-лексикографічний аналіз мовної картини світу, здійснюється спроба пов'язати національно-культурні особливості англійської мови з соціально-етнічними особливостями носіїв мови.

Ключові слова: мовна картина світу, семантична структура слова, лексичне значення слова, дефініція, лексема, семема, сема.

Аннотация

Матияш-Гнедюк И. М. Актуализация словарных дефиниций лексемы “woman” в британском медиа-дискурсе в контексте эволюции британской языковой картины мира

В статье осуществляться попытка проанализировать актуализацию словарных дефиниций лексемы woman на протяжении XVIII XXI веков в британском медиа-дискурсе. Рассматривается трансформация языковой картины мира в контексте анализа модификаций семантической структуры лексемы woman на материале газетных публикаций Британии последних четырёх веков, принимая во внимание данные анализу лексикографических толкований. Используя системно-лексикографический анализ языковой картины мира, осуществляется попытка связать национально-культурные особенности английского языка с социально-этническими особенностями носителей языка.

Ключевые слова: языковая картина мира, семантическая структура слова, лексическое значение слова, дефиниция, лексема, семема, сема.

Summary

Matiyash-Gnedyuk I. Actualization of dictionary definitions of the lexeme “woman” in the British media discourse in the context of evolution of the British language picture of the world

The article presents the attempt to analyse the actualization of dictionary definitions of the lexeme woman during XVIII XXI centuries in the British media discourse. The transformation of the language picture of the world is examined in the context of analysis of modifications of semantic structure of the lexeme woman using British newspaper publications of the last four centuries regarding to the results of the analysis of lexicographic definitions. Using the systematic lexicographic analysis of the language picture of the world, the attempt to bind the national and cultural features of the English language to the socially-ethnic features of native speakers is made.

Key words: language world image, semantic structure of the world, definition, lexical meaning, lexeme, sememe, seme.

Постановка проблеми. Лінгвістична наука останніх десятиліть переживає значні зміни у стратегічному скеруванні та концептуальних підходах. Процес експансії сучасної лінгвістики торкнувся таких спрямувань, як психологія, філософія, логіка, культурологія, етнологія, соціологія та інші антропософічні дисципліни [1, с. 2-3]. В антропоцентричному підході визнається особлива роль слова, яка полягає у його властивості фіксувати й відтворювати у свідомості людини осмислений нею фрагмент дійсності, вказувати на нього, викликати всі пов'язані з ним знання (як мовні, так і немовні) та оперувати цим фрагментом дійсності у процесі діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Першими про активну і конструктивну властивість мови та її здатність впливати на формування культури, психології і творчості говорили В. фон Гумбольдт і Й. Гердер. Ідеї Гумбольдта знайшли своє продовження у працях Л. Вайсгербера, О. Потебні, Е. Сепіра, Б. Уорфа, К. Фосслера та ін. Упродовж останніх десятиліть питання мови і культури активно розробляли А. Вежбицька, Н. Арутюнова, В. Телія, М. Толстой, О. Кубрякова, В. Маслова, О. Селіванова, В. Костомаров, В. Воробйов та ін. Семантичну структуру слова докладно розглядають В. Гак, С. Кацнельсон, Є. Кузнецов, Д. Шмельов, Ж. Соколовська, Я. Мельник та ін.

Актуальність цього дослідження полягає у тому, що в сучасному мовознавстві окреслилась тенденція до вивчення мовних явищ через екстралінгвістичні фактори у тісному взаємозв'язку з ментально-структурною моделлю суспільства.

Виклад основного матеріалу. Цю статтю присвячено питанню еволюції лексичного значення лексеми woman і її структурних елементів (раніше виокремлених на основі аналізу словникових дефініцій [2]) у контексті еволюції словникових дефініцій та їх актуалізації у британському медіа-дискурсі. Для цього послуговуємось терміно-поняттями «лексема» і «лексичне значення слова».

У лексичній системі мови і у свідомості її носіїв слово існує у двох проявах: як одиниця лексематичного порядку лексема (слово у сукупності всіх його значень і форм) і як одиниця лексико-семантичного порядку семема (лексико-семантичний варіант слова, рівнозначний окремому значенню слова) [3, с. 412; 4, с. 126-128; 5, с. 83; 6, с. 92]. Тому прийнято розглядати семантичну структуру лексеми, яка є сукупністю лексико-семантичних варіантів, пов'язаних зв'язками семантичної деривації, і семантичну структуру семеми, яка є ієрархічною упорядкованістю найдрібніших значимих компонентів сем. Таким чином, лексема є сукупністю словоформ, вона має власне лексичне значення, яке її характеризує, і граматичне значення, яке характеризує цілі класи слів, до яких належить ця лексема [7, с. 276]. Необхідно вказати, що особлива увага приділяється реалізації і репрезентації елементів лексичного значення лексеми woman, кодифікованих саме у тлумачному словнику, який розглядаємо як «дзеркало культури».

Слово постійно відображає зміни у структурі знання про позначуване і зберігає певним чином досвід попередніх поколінь [8, с. 75]. Тому робимо висновок, що словник є авторитетним додатковим фактором, який суттєво підвищує наукову достовірність і значущість дослідження, незважаючи на його спрямування. Вважаємо, що словник є не лише продуктом лексикографії, а й показником вектора суспільства, його ідеології. Вибір дефініції, форми використання слів залежить від ідеологічних та культурних настанов соціуму.

Ключовим положенням для цієї роботи є думка про те, що мовна картина світу є матеріальним утіленням лексико-семантичної системи мови. Погоджуючись із польським етнолінгвістом Є. Бартмінським [9, с. 269-270], ми розуміємо лексику як характерний «інвентар культури», живий і динамічний, який постійно збагачується новими одиницями; вона є своєрідним «сейсмографом, який фіксує стан розвитку суспільства, цивілізації і культури». Наш погляд можна аргументувати думкою Е. Сепіра: «лексика дуже чутливий показник культури народу, зміна значень, втрата старих слів, творення або запозичення нових-усе це залежить від історії самої культури» [10, с. 242-243]. Це означає, що під час вивчення семантики недостатньо приділяти увагу лише суто мовним явищам. Необхідно виходити за межі мови і звертатися до світу дійсності, сприймати слова як «експоненти» культури у мові, тобто як матеріальні носії культурної інформації і, з іншого боку, як спосіб здійснення цього зв'язку між мовою і культурою.

Аналіз дефініцій в еволюційному ключі зіставляється із публіцистичними текстами відповідного періоду, що дає можливість виявити подібності і розбіжності у словникових тлумаченнях та реальному функціонуванні лексем у мовленні. Крім того, це дає змогу простежити появу нових елементів ЛЗ, некодифікованих у лексикографічних джерелах на певному етапі.

Все це дозволяє локалізувати культурологічну складову і простежити її динаміку.

Лексема woman, актуалізуючи поняття жінка, наприкінці XVIII ст. складається із компонентів `female' `opponent' to a `man'. Необхідно зазначити, що лексикографічно ці мікросегменти значення не вказані. Репрезентація у газетах подає більш широку низку асоціацій. Наприклад:

Those who consider women only as prettyfigures, placed here for ornament, have but a very imperfect idea of the sex. It is true, women are lovely flowers, designed to heighten the complexion of nature; but, at the same time, women should not let themselves be perverted ... Women have quite another destination, and were created for more noble ends than that of being a vain spectacle; ... women thus have more than beauty. Among intelligent beings, society should not be bounded by a cold exhibition of their persons, or a dull conversation of lies and vanity. If men require the tender application of women to render them more tractable, those on the other hand, equally want the conversation of men to awaken their vivacity, and draw them from a negligence into which, if they were not stimulated, they would certainly fall. ... One sex was not designed to be the oppressor of the other;... the intimate connection between them is for general advantage; and those ridiculous debates of superiority, are insult to nature, ... We are born women's friends, not their rivals. . have regarded women as dangerous companions, ... they have enslaved that sex to avoid being enslaved by them (The Times, 1785).