Психолінгвістичний аспект антропоніміки (на матеріалі англійської, української та російської мов)

професор кафедри іноземних мов професійного спілкування

Анотація

У статті на матеріалі трьох мов проведено психолінгвістичний аналіз найпопулярніших імен 2014 року з урахуванням фоносемантики, ритміки імен, ставлення до них тих, хто ці імена надали (ономатотетів), соціального оточення і дорослих носіїв таких самих імен.

Ключові слова: психолінгвістика, антропоніміка, англійська мова, українська мова, російська мова.

Аннотация

Бардина Н. В. Психолингвистический аспект антропонимики (на материале английского, украинского и русского языков)

В статье на материале трёх языков проведён психолингвистический анализ наиболее популярных имён 2014 года с учётом фоносемантики, ритмики имён, отношения к ним давших имя (ономатотетов), социального окружения и взрослых носителей таких же имён.

Ключевые слова: психолингвистика, антропонимика, английский язык, украинский язык, русский язык.

Summary

Bardina N. Psycholinguistic aspect of anthroponymy (on the material of English, Ukrainian, and Russian languages)

In this article, the author applies psycholinguistic analysis to study the most popular names of 2014 in three different languages, giving consideration to phonosemantics, the origin of the names, and the names' perception by the name givers (onomatothet), their social circle and the adult name bearers.

Key words: psycholinguistics, anthroponymy, English language, Ukrainian language, Russian language.

Постановка проблеми. Проблема імені (назви) виникла тисячоліття тому і досі не має повного вирішення тому, що торкається різних боків людського буття, свідомості, мови. Ovopa (назва, ім'я) в Давній Греції вважалась наслідком упорядкування свідомості, закріплення у звуках сутності предметів.

Проблема стає складнішою, коли ми звертаємось до власних імен, особливо до особових. Саме ім'я виокремлює людину як особистість, забезпечує її тотожність і одночасно залучає її до певної соціальної групи, історико-культурних координат.

В антропонімії досить довгий час приділяли увагу походженню, частотності особових імен, укладанню антропонімічних словників. Проблему даного дослідження можна сформулювати таким чином: у сучасній антропоніміці відсутній комплексний підхід, система методів дослідження особових імен, які б відповідали пануючій загальнонауковій парадигмі постмодернізму, принципу антропоцентризму, уявленням про людину як багатовимірний феномен, бракує конкретних досліджень підсистем особових імен з точки зору єтно-, психо-, соціо-, когнітивної лінгвістики та інших аспектів теорії мовного існування особистості.

Мета даної статті проаналізувати психолінгвістичні особливості обору, оцінки та сприйняття особистих імен у сучасній Англії, Україні, та Росії (Москві). Об'єктом дослідження є психолінгвістика антропонімів в епістемологічному чотирьохкутнику: ономатотет (той, хто дає ім'я), ім'я, носій імені, соціум. Методологічними підвалинами було обрано сучасні уявлення про мову як форму буття, роботи Платона, П. Флоренського, Ч. Осгуда, Р. Якобсона, О. П. Журавльова, Ю. О. Карпенка, а також теоретичні розробки автора цих рядків. психолінгвістичний ритміка мовний ономатотет

Платон у відповідності до античних уявлень про ритмо-фонетичну природу Космосу, яку відзеркалено у мікрокосмі людини, вважав, що звучання особистого імені впливає на характер його носія і викликає певні почуття у слухачів [7].

Прихильник теорії «фюсей», філософ-«ім'яславець» П. Флоренський відстоює цю позицію на підставі аналізу всіх на його час відомих фонетичних досліджень і багаторічних спостережень над різними носіями того ж самого імені, які, на його думку, мають спільні риси не лише у характерах, але й у долі [8].

Один із засновників сучасної психолінгвістики Чарльз Осгуд, зазначивши, що ономатопея це проблема психолінгвістики, залишає відкритим питання, чи є звукові коннотації явищем етноабо кросс-лінгвальним і кросс-культурним [11, с. 274-275]. Великим потенціалом володіє розроблена ним (у співавторстві) методика семантико-диференційних тестів: хоча зазвичай її пов'язують із вимірюванням лексичного значення, дослідник може використовувати її в залежності від фокусу наукового інтересу [11, с. 80].

У своїй статті ми, обмежившись лише ознакою “evaluation”, використали цю методику для виявлення оцінки імені (good bad) соціумом.

Видатний лінгвіст XX століття Роман Якобсон на основі інструментального аналізу звуків і психолінгвістичних експериментів виявив синестезійний вплив акустичних характеристик на слухача [9]. Отримані Р. Якобсоном дані нами було використано для об'єктивного опису обраних імен.

У даній статті ми також спиралися на запропоновану раніше модель людини як космо-біо-соціо-когнітивної системи [1]: як «космічну» складову частину було розглянуто психофонетичний, ритмічний аспект імені, як біологічну суб'єктивні емоційні реакції інформантів, як соціальну ставлення до імені в соціумі, як когнітивну знання етимології, історико-культурні асоціації.

Таким чином, предметом даної розвідки стали психофоносемантичні, рефлексивні, сугестивні, етнокультурні, соціальні ознаки найчастотніших імен хлопчиків і дівчаток у трьох країнах світу. Методами дослідження послугували описовий метод, зіставний метод, лексикографічний аналіз, аналіз кількісних даних щодо обору імен, метод спостереження, опитування, анкетування, психолінгвістичні методики. Матеріалом конкретного аналізу було обрано по 20 (10 чоловічих + 10 жіночих) топ-імен 2014 (2015) років Англії, України, Росії (Москви), результати аналізу матеріалів сайту «Behind the Name» [15], опитувань, психолінгвістичних експериментів за методикою Ч. Осгуда.

Виклад основного матеріалу.

За походженням імена Англії, як і Британії взагалі, дуже різноманітні, що обумовлено історією країни. [4; 5; 10]. Зараз кількість імен стрімко зростає: якщо у XIV сторіччі в Англії та Уельсі було лише біля 100 імен і 35% чоловіків звали John, а 17% жінок Alice, то у 2009 році було зареєстровано 60 900 різних імен немовлят [10].

За офіційними даними, найпопулярніші імена дівчат у 2014 році в Англії: Grace, Ruby, Olivia, Emily, Jessica, Sophie, Chloe, Lily, Ella, Amelia. Аналіз з опорою на «космічну» складову людини (фоносемантику та ритм) показав, що 50% імен є двоскладовими, лідери списку мають звук [г], на енергійність якого вказував ще Платон, 60% імен містять плавний [1], який Роман Якобсон відносив до напівголосних, дуже слабких [9]. 80% імен містять високотональні голосні, які асоціюються із світлими кольорами, тендітністю. Компактні [g], [k] 40% викликають почуття великого розміру, могутності (ім'я Chloe вимовляють з початковим [к]). Таким чином, в англійському жіночому іменнику іде боротьба між «енергійністю» та «слабкістю», «мужністю» та «жіночістю».

Проаналізувати соціальне ставлення для цих імен допомогли матеріали форуму на сайті “Behind the Name” [15], а також експеримент з використанням семантичного диференціалу. 10 інформантів-лондонців оцінювали імена за ознакою `like don't like' від +3 до -3. Ми наводимо середньоарифметичні дані, тому за умови протилежності відповідей з'явилися нулі:

Grace + 1,25; Ruby + 0,5; Olivia + 1; Emily + 0,5; Jessica + 1,5; Sophie 0; Chloe 0; Lily + 0,5; Ella + l,5;Amelia+ 1.

Наведемо деякі коментарі. У 80-и роки 40% дівчат в Англії та Уельсі називали Jessica [10]. Зараз це ім'я більш подобається чоловікам, які підкреслюють його енергійність, але в цілому популярність його падає саме з причин надмірної поширеності. Схоже ставлення до імені Chloe, яке було найпопулярнішим з 1995 до 2002 року [10]. Відзначаючи його елегантність, стильність, інформанти вважають його занадто частотним [детальніше див.: 2]. Ім'я Sophie викликає позитивне ставлення з огляду на етимологію, але нерідко негативне з боку звучання (акустичні ознаки вказують, що воно дуже жіноче, але глибоке, мінливе), на форумі активно обговорюються варіанти написання імені: англійське Sophy, французьке Sophie або Sophia та інші варіанти.

Не всім носіям подобаються власні імена саме з-за їхньої надмірної поширеності, але в Англії є можливість варіювати власне іменування. Відомо, що в Британії, крім першого імені, яким називають дитину і дорослу людину, та прізвища, є середнє ім'я особливий компонент іменування, що дається людині переважно на честь когось із родичів чи історичних осіб. Це середнє ім'я оточуючі (крім родичів) зазвичай не знають, на письмі воно позначається однією літерою [4; 5; 10]. Носій імені легко може поміняти імена місцями, зробивши друге ім'я першим. У наших матеріалах таким «змінним» було ім'я Grace. Більшість визнало, що це дуже приємне середнє ім'я (“grace” грація, милість). На форумі обговорювали випадки, коли дівчині не подобалось перше занадто поширене ім'я (наприклад, Rebecca) і вона змінювала імена місцями, або називала середнім іменем свою доньку. Але зараз існує тенденція до діалектичного зниження популярності імені Grace.

Найпопулярніші імена хлопців в Англії у 2014 році: Jack, Mohammad, Thomas, Oliver, Harry, Charlie, William, James, George, Oscar.

Майже всі імена (за винятком Oliver) мають 1-2 склади. 43% імен різкі африкати, які відрізняються великою енергією, їх добре почути на відстані; 33% велярні компактні, які синестезійно пов'язані з могутністю. 30% імен містять «жіночий, слабкий, гарний» дієзний [1']. Серед наголошених голосних переважають (63%) низькотональні звуки [о], [ж], [а], які викликають почуття темряви, червоного або темно-жовтого кольору [3; 9]. Таким чином, найбільш «мужню» фонетичну складову мають імена Jack і George.

Результати експерименту з використанням шкали Осгуда:

Jack +2,5, Thomas +2, Oliver +1,5, Harry +2,5, Charlie +1, William +2,5, James +1,5, George +2, Oscar +1.

Традиційні імена George і James інформанти оцінили доволі низько з-за їхньої консервативності. Найбільш привабливими визнали імена Jack, Harry і William. Ім'я Oliver майже всі оцінювали як приємне середнє ім'я, але судячи по різкому зростанню його популярності серед батьків, можна прогнозувати, що його очікує доля Grace.

Щоб завершити епістемологічний чотирьохкутник, треба було звернутися до ономатотету. Ним в Англії можуть бути не лише батьки. Нерідко, якщо в родині народжується друга дитина, батьки запитують у старшої, як би він (вона) хотів, щоб звали брата або сестричку. Обираючи ім'я, звертають увагу на звучання, називають на честь улюблених персонажів, запозичують імена селебритіс, вигадують для дітей такі імена, що навіть незрозуміло, що вони значать англійською мовою. Кількість імен зростає відповідно зростанню мультіетнічності Англії [10].

Найбільш популярні імена в Україні наведено у відповіді Міністерства юстиції України [14].

Імена дівчат: Анна, Анастасы, Софія, Марія, Дар'я, Дарина, Вікторія, Єлизавета, Катерина. Десяте ім'я було важко визначити, тому що в різних областях до топ-десятки увійшли різні імена: Ангепіна у Дніпропетровській області, Вероніка у Житомирській, Поліна у Запорізькій, Ксенія в Одеській, Злата у Чернівецькій.

Послідовність імен у списку лише умовно визначає їхню частотність, тому що підрахунок було проведено окремо у кожній області України.

Перші чотири імені лідирують у кожній області, останні найчастотніші більш, ніж в одній. Ім'я Анна було найпопулярнішим у Волинській, Житомирській, Львівський і Рівненській областях та входило до першій трійці в інших. Ім'я Анастасы очолило список в Автономній Республіці Крим, у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Чернігівській областях. В Івано-Франківській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській і Чернівецькій областях найчастіше обирали ім'я Софія.

Характеристика ритму списку наведених імен виявляє тенденцію до обору українцями багатоскладових імен: 30% імен має три склади, 20% чотири, 20% п'ять складів. Це викликає почуття розміреності, надає можливість відчути поважність, гармонійність звучання.

Усі імена мають кореневі компактні голосні, які, за даними Р. Якобсона, пов'язані з уявленням про щось велике [9, с. 192], але в сильній позиції вони знаходяться лише в іменах Анна, Дар'я, які синестезійне пов'язані з великим розміром, простором. Наголошений високотональний дифузний [і] в іменах Анастасы, Софія підкреслює маленькій розмір, що підтримується наявністю високотонального дифузного приголосного [s]. П'ять імен містять енергійний вібрант [г]. Порівняння з англійськими іменами дівчат виявляє практично повну відсутність в українських іменах «найгарнішого» жіночого звуку [1]. Українці були більш орієнтовані на підкреслення майбутньої величі, значущості дитини. Фіналь ія, в якій реалізовано плавний перехід від закритого високотонального голосного до відкритого низькотонального, символізує відкритість жіночості до світу.

Результати експерименту з використанням семантичного диференціалу:

Анна +2,5; Анастасія +2,5; Софія +2; Дар'я +1; Дарина +1,5; Марія +2; Вікторія+1,5; Єлизавета +1; Катерина +1,5.

Оцінюючи імена, інформанти, крім звучання, обговорювали два моменти: наявність красивих демінутивів і відповідність українсько-російських варіантів імені. Більшість виказували негативне ставлення до перекладу особових імен і віддавали перевагу тим іменам, які однаково звучать обома мовами, формі Анна замість Ганна завдяки наявності початкового «сильного», «гарного», «сильного», «надійного» [а].

Аналіз ставлення дорослих носіїв таких імен виявило такі ж тенденції. Інформанти попереджували, які демінутиви свого імені вони уподобають (Стася, Ася, а не Настя, Софіта, а не Соня, Марічка, а не Марія тощо). Було виявлено випадки, коли носій імені його взагалі приховував, а називав себе іншим: дівчина, у паспорті якої було зазначено Ганна, всім представлялась як Настя.

Серед хлопчиків найпопулярнішими були наступні імена: Артем, Макет, Олександр, Андрій, Дмитро, Іван, Богдан, Владислав, Кирило, Сгор.

Розташування в списку, як і у випадку з жіночими іменами, досить умовне, але у більшості областей України (і на сході, і на заході) перевагу віддали саме імені Артем. 70% імен двоскладові з наголосом на другому складі, відсоток збільшується, якщо врахувати російський варіант імені Кирило. Така ямбічна ритміка символізує оптимізм, наполегливість. 80% імен закінчується на приголосний, 60% містить енергійний вібрант [г]. Особливу увагу треба приділити поєднанням звуків [ks], [rt], [tr], [andr], які мають майже містичну силу, але про це буде йтися в наступній статті.

Результати експерименту на сприйняття імен:

Артем +1,5; Максим +1,5; Олександр +2; Андрій +1,75; Дмитро +1,5; Іван +1,25; Богдан +1,5, Владислав +1,75; Кирило +1; Єгор +1,5.

Під час анкетування інформанти зазначали, що віддають перевагу іменам, які містять «мужній» звук [г] або іменам з прозорою внутрішньою формою.

Дорослі носії таких імен інколи оцінювали їх негативно, тому що в соціумі зазвичай вживають «негарні» демінутиви: Артемам не подобається, коли їх звуть Тьомами, що асоціюється з темрявою, а у звучанні немає нічого мужнього; Богдани не бажають, щоб їх називали Бодями, а Сгори-Жорами. Олександри, які взагалі задоволені іменем, хотіли б і в українському варіанті написання мати початкове «А».

Багато українців зараз визнає, що називають дитину за святцями, що призводить до зміни іменника у нашому столітті. Ю.О. Карпенко передбачив, що скоро до лідерів у системі українських імен повернуться Марія та Іван [6]. Так воно і сталось.

Перейдемо до аналізу російських імен. Зважаючи на те, що державне статистичне управління Росії в останні роки потрібних нам даних не видає, спираємось на офіційні дані Москви про реєстрацію новонароджених у 2015 році [13]:

Найчастотніші імена дівчат: София, Мария, Анна, Анастасия, Виктория, Елизавета, Полина,Алиса,Дарья, Александра.

Ім'я Софія, як бачимо, увійшло до найбільш популярних в усіх трьох країнах. Це може бути проявом міжнародної моди на давньогрецькі імена, а також особливістю поєднання «жіночого» і «глибокого» у звучанні імені.

40% імен закінчується на -ия, більшість з них знаходиться під наголосом. Відомий російський мовознавець О.П. Журавльов, який проводив фундаментальне дослідження фоносемантики звуків російської мови, стверджує, що найбільш впливовими на підсвідомість слухача мають саме наголошені голосні та перші звуки у слові [3]. Наголошений [и] мають ще 2 імені. Загалом цей звук зустрічаємо у 70% імен списку. За експериментально-психологічними дослідженнями Р. Якобсона, цей звук пов'язаний з почуттям світла и викликає синестезійне відчуття кольору [9, с. 198]. За даними О.П. Журавльова, [и] блакитно-зелений, легкий, слабкий, жіночий. Початкове [а] має 40% імен, [а] низькотональний звук, червоного кольору, гарний, сильний, надійний.

У порівнянні з українським іменником склад московського є більш «красивим», «тендітним»: відсутні аналоги таких імен, як Катерина, Дарина, що містять «мужній» звук [г], замість того наявні імена з «жіночими» дієзним плавним [1'], високо тональним дифузним [і]: Полина, Алиса, що зближує іменник з англійським. Ім'я Александра поєднує силу, жіночість і містичність.

Експеримент, проведений за допомогою шкали Осгуда, дав такі результати:

София +1,25; Мария +1,5; Анна +2; Анастасия +1,5; Виктория +1; Елизавета +1; Полина +1; Алиса +1, 25; Дарья +1; Александра +1.

Як бачимо, лідером у сприйнятті як українського, так і російського соціуму стала Анна. Нижче оцінювали імена София, Анастасия, посилаючись на неоднозначність демінутивів, «негарне» звучання першого з імен.

За даними нашого опитування, ономатотетами в Москві найчастіше є батьки. Імена надають, спираючись на звучання, сімейні традиції, під впливом художньої літератури, масової культури. Й досі ім'я Александра пов'язують з піснею з відомого фільму «Москва слезам не верит».

Найчастотніші імена-стоите, народжених у Москві в 2015 році:

Александр, Макет, Артём, Михаил, Даниил, Иван, Дмитрий, Кирилл, Андрей, Егор.

Довжина імен у топ-десятці дещо скоротилась у порівнянні з попередніми роками. Раніше до цього списку входив ще Владислав. Ім'я Александр багато років очолює російський іменник. Вимовляється воно як чотирьохскладове.

Привертає також увагу, що 30% імен закінчується на [іі] дуже «жіночий, слабкий, красивий» за психоакустичними ознаками. Взагалі російська топ-десятка відрізняється тим, що 60% чоловічих імен містять «слабкий, жіночий» [і], хоча енергійний [г] є також присутнім.

Порівняння з українським чоловічим іменником виявляє відсутність імен з прозорою внутрішньою формою і велику популярність імен Михаил, Даниил, аналоги яких менш частотні в Україні.

Результати експерименту за шкалою Осгуда:

Александр+3; Максим +1,5; Артём +0,5; Михаил +1; Даниил +0,5; Иван +1; Дмитрий +1; Кирилл +0,5; Андрей +2; Егор +1.

Нагадаємо, що низька оцінка свідчить про неодностайність відгуків інформантів.

З екстралінгвістичних причин нам бракувало російських інформантів для з'ясування ставлення дорослих до своїх імен. Можемо лише стверджувати, що носії імен Александр, Андрей, Дмитрий, як правило, цілком ними задоволені. Відзначимо цікавий факт, який свідчить про те, що чоловіки уподобають саме «мужні» з фонетичної точки зору імена: відомий російський актор Віталій Ємашов у 2011 році офіційно змінив ім'я і прізвище на Прохор Дубравін, мотивуючи це саме гарним, харизматичним звучанням [12].

Висновки

Характер людини з раннього дитинства у багатьом визначає його ім'я: звучання, значення (якщо носієві мови воно відомо), особливості сприйняття його імені соціумом. Психолінгвістичний аналіз з урахуванням ономатотета (того, хто дає ім'я), ритмо-звукових синестезійних особливостей топ-20 імен в Англії, Москві, Україні, а також сприйняття цих імен інформантами виявив, що склад іменника залежіть від типу ономатотета (в Англії це батьки, старші брати і сестри, в Москві переважно батьки, в Україні батьки все частіше дають імена у церкві за святцями), від поширеності імені, зміни соціальних поглядів, від етнокультурних уявлень про те, формування яких рис характеру дитини передбачає «космічна» складова імені, які звуки в імені мають характеризувати жіночість чи мужність, від наявності варіантів зміни імені.

В Англії в останні роки спостерігається тенденція надавати дітям короткі імена для зручності спілкування в соціумі. Українські та російські імена (особливо жіночі) багатоскладові. Український чоловічий іменник виявляє тяжіння до ямбічної ритміки імені.

В Англії «мужність» передається за допомогою різких, компактних приголосних, в Україні та Росії на першому місці знаходиться вживання вібранта. У жіночих іменах Англії найчастіше зустрічається «найгарніший» звук [1]. Український жіночий іменник найбільш «сильний»: імена містять низькотональні голосні, енергійний вібрант.

Оцінюючи імена, англійці обговорюють їх поширеність і «спелінг», українські та російські інформанти міркують над формою демінутиву.

Наміри ономатотету не завжди співпадають із оцінкою імені соціумом і носієм імені у дорослому віці. Якщо людині не подобається власне ім'я, в Англії він міняє місцями перше та середнє, в Україні та Росії намагається підібрати адекватний, на її думку, демінутив, або змінює ім'я зовсім.

Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що знання динаміки дії різних чинників на функціонування антропоніміє у суспільстві допоможе в міжкультурній комунікації, моделюванні лінгвоментальності носіїв різних мов. Подальші розробки бачимо в дослідженні динаміки імен, виявленні сугестивного навантаження поєднання декількох звуків.

Література

1. Бардина Н.В. Античная матрица нашей души : [монография] / Н.В. Бардина. Одесса : Астропринт, 2009. 288 с.

2. Бардіна Н.В. Англійські антропоніми в психолінгвістичному епістємологічному просторі II Одеський лінгвістичний вісник: Науково-практичний журнал. Вип. 7 / Н.В. Бардіна. Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2016. С. 13-18.

3. Журавлёв А.П. Фонетическое значение / А.П. Журавлёв. Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1974. 160 с.

4. Зайцева К.Б. Английская стилистическая ономастика / К.Б. Зайцева. Одесса, 1973. 67 с.

5. Карпенко О.Ю. Проблематика когнітивної ономастики : монографія / О.Ю. Карпенко. Одеса : Астропринт, 2006. 325 с.

6. Карпенко Ю.О. Футурологічна ономастика (особові імена) / Ю.О. Карпенко II Вісник ОНУ: Одеса, 2007. Т. 12. Вип. 3. Філологія і мовознавство. С. 121-127.

7. Платон. Сочинения в четырех томах. Т.1 / Под общ. ред. А.Ф. Лосева и В.Ф. Асмуса СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. 632 с.

8. Флоренский П.А. Имена / П.А. Флоренский II Сочинения. В4т.Т. 3(2). М. : Мысль, 2000. 623 с.

9. Якобсон Р., Фант Г.М., Халле М. Введение в анализ речи / Р. О. Якобсон, Г.М. Фант, М. Халле//Новое в лингвистике. -Вып. II. М. : Издательство иностранной литературы, 1962. С. 173-230.

10. McClure Peter. Personal names and the development of English [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://public.oed.com/aspectsof-english/shapers-of-english/personal-names-and-the-developmentof-english/.

11. Osgood Charles E., Buci George J, Tannenbaum Percy H. The Measurement of Meaning. Urbana, Chicago and London: University oflllinois Press, 1957. 346 p.

Список джерел матеріалу: