Лексико-словотвірні типи назв узагальнених ознак у праслов'янській мові

Анотація

деад'єктив праслов'янський мова суфіксальний

Статтю присвячено дослідженню лексико-словотвірних типів назв узагальнених ознак на матеріалі праслов'янської мови. Встановлено, що в дописемний період найпродуктивнішими формантами були ostb та ota. Рідше деад'єкгиви з абстрактною семантикою утворювалися за допомогою суфіксів ina, izna, ica, bba, oba, упі.

Ключові слова: абстрактний іменник, деад'єктив, лексико-словотвірний тип, суфікс, формант.

Аннотация

Статья посвящена исследованию лексико-словообразовательных типов названий отвлеченных признаков на материале праславянского языка. Установлено, что в дописьменный период наиболее продуктивными формантами были -ostb и -ota. Реже деадъективы с абстрактным значением образовывались с помощью суффиксов ina, izna, іса, ьЬа, oba, упі.

Ключевые слова: абстрактное существительное, деадъекгив, лексико-словообразовательный тип, суффикс, формант.

Annotation

Siroshtan Т. The Word-forming types of generalized nominations of attributes in the Old Slavonic language Summary. The article is devoted to the study of the word-forming types of generalized attributes on the base of the Old Slavonic language. It was established that during the pre-written period the most productive formants were suffixes -ostb and -ota. Adjectives with abstract meaning were rarely formed with the help of formants -ina, -izna, -ica, -bba, -oba, -yni.

Key words: abstract noun, adjective, word-forming type, suffix, formant.

Постановка проблеми

Абстрактні іменники (зокрема назви узагальнених ознак) є иоменами на позначення нематеріальних об'єктів (понять, ідей), необхідних для забезпечення інтелектуально-духовного життя людини. Вони підкреслюють найважливіші якості предмета і становлять найвищий ступінь мовного абстрагування. Такі назви перебувають у точці перетину мови і свідомості, мовлення й думки, здатність до абстрагування забезпечує сама мова [1, с. 16], тому дослідження абстрактної лексики є актуальним із погляду аналізу процесів становлення як мови, так і мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Абстрактні іменники називають найбільш значущі в духовній, інтелектуальній та емоційній сфері процеси, явища, стани, поняття, уявлення. Це зумовлює постійний інтерес лінгвістів до абстрактів, активне вивчення яких розпочалося ще в XIX ст. [2, с. 3]. Різні аспекти категорії абстрактності висвітлювалися у працях таких учених, як П. Білоусенко, Л. Булаховський, М. Войтила-Свержовська, І. Ковалик, Н. Медведовська, В. Німчук, 3. Піскозуб, Л. Полюга, О. Потебня, Н. Тома, І. Чепіга, Л. Чернейко, В. Шадура, однак ці дослідження не містять вичерпного словотвірного аналізу абстрактів дописемного періоду.

Метою статті є опис лексико-словотвірних типів деад'єктивів з абстрактним значенням, утворених суфіксальним способом, і встановлення їх продуктивності у праслов'янській мові.

Виклад основного матеріалу

Відприкметникові найменування узагальненої ознаки передбачають наявність у предмета в широкому розумінні якості, властивості, названої мотивувальним словом, або його стану, на який вказує мотивувальний прикметник [3, с. 113]. У словотвірній структурі деад'єктивів праслов'янської мови з абстрактним значенням виокремлюються такі форманти: -ostb, -ota, -ina, -izna, -ica, -упі, -ьЬа, -oba таін.

1. За допомогою суфікса -ostb, який виник на слов'янському ґрунті в результаті злиття кількох давніх формантів (-es-/-osі -tb) [4, с. 120], у праслов'янській мові утворювалася велика кількість відприкметникових абстрактів із різноманітною семантикою.

1.1. Найменування внутрішнього стану істоти, психічних відчуттів, властивостей її характеру становлять найбільшу за обсягом групу, наприклад: *bolgostb [ЭССЯ, 2, с. 173; Slawski, 1, с. 305] «доброта, добродушність» від *bolgb(jb) або від *bolgo', *bujestb [ЭССЯ, 3, с. 83] «безумство, дурість; марнославство, зарозумілість; сміливість, хоробрість» (*bujb «нерозумний, безумний»); *edbnostb [ЭССЯ, 6, с. 18] «єдність; самотність» (*edim, *edbm); *xvtrostb [ЭССЯ, 8, с. 162] «хитрість, кмітливість» (*xytrb); *xorbrostb [ЭССЯ, 8, с. 71] «хоробрість» (*хогЬгъ); *iarostb [ЭССЯ, 8, с. 175] «гнів» від *jan(jb) «гарячий, крутий, жорстокий»; *l'ubezbnostb [ЭССЯ, 15, с. 170] «люб'язність, прихильність, любов» (*ГиЬегъпъ); *l'ubostb [ЭССЯ, 15, с. 178] «доброта, любов; задоволення» (*/'мйъ); *l'udnostb [ЭССЯ, 15, с. 201] «людяність; багатолюдність» (*l'udbnb(jb) «властивий людям; багатолюдний»); *l'utostb [ЭССЯ, 15, с. 227] «суворість, жорстокість, лютість» від *l'ut b(jb) тощо.

1.2. Назви фізичних відчуттів істоти: *bridostb [ЭССЯ, З, с. 27] «терпкість, кислота, гіркота» (*bridbh); *bridbkostb [ЭССЯ, 3, с. 27; Slawski, 1, с. 380] «гіркота; гидота» (*bridbkb); *gorbkostb [ЭССЯ, 7, с. 55] «гіркість» (*gonkb) та ін.

1.3. Найменування фізичного стану, зовнішнього вигляду істоти, наприклад: *bbdrostb [ЭССЯ, 3, с. 111] «бадьорість» (*bbdn); *gluxostb [ЭССЯ, 6, с. 145] «глухота» (*gluxb)', *golostb [ЭССЯ, 6, с. 212] «нагота, оголеність» (*gofe); *xromostb [ЭССЯ, 8, с. 101] «кульгавість» (*хготъ); *krasbnostb [ЭССЯ, 12, с. 108] «надзвичайна краса» (*krasbm) тощо.

1.4. Назви узагальнених якостей, властивостей: *buibnostb [ЭССЯ, 3, с. 85; Slawski, 1, с. 442] «буйність; пишність; бурхливий розвиток, розквіт» від *Ьи]ьпъ «буйний», nop. *buiestb [Slawski, 1, с. 441] «те саме»; *bwzostb [ЭССЯ, 3, с. 136; Slawski, 1, с. 426] «швидкість; квапливість; стрімкість» (*Ьъпъ); *bvstrostb [ЭССЯ, 3, с. 152; Slawski, 1, с. 479] «чистота, ясність, прозорість; кмітливість; швидкість» (*bystrb); *cistostb [ЭССЯ, 4, с. 120] «чистота; ясність, прозорість» (*cistb); *c§stostb [Slawski, 2, c. 193] «щільність» (*c§stb «щільний, густий»),

1.5. Назви узагальнених ознак за кольором, наприклад: *belostb [ЭССЯ, 2, с. 74; Slawski, 1, с. 235] «білизна, чистота» (*Ье1ъ); *bIedostb [ЭССЯ, 2, с. Ill; Slawski, 1, с. 259] «блідість» (*ЬШъ); *cbrnostb [Slawski, 2, c. 236] «чорнота, темнота» (*шга) тощо.

2. Суфікс -ota, який виник у результаті приєднання форманта *-toдо прикметникових основ [4, с. 120], конкурував із суфіксом -ostb, що зумовлює наявність схожих лексико-словотвірних значень відприкметникових абстрактів.

2.1. Найменування фізичного стану, зовнішнього вигляду істоти: *bosota [ЭССЯ, 2, с. 222; Slawski, 1, с. 339] «стан босого» (*bosb); *bbdrota [ЭССЯ, 3, с. Ill] «ошатність, франтівство; бадьорість» (*bbdn); *gluxota [ЭССЯ, 6, с. 145] «глухість» (*gluxb}, *golota [ЭССЯ, 6, с. 213] «нагота, оголеність» (*go/b); *xromota [ЭССЯ, 8, с. 101] «кульгавість» (*хготъ); *lysota [ЭССЯ, 17, с. 43] «стан лисого, ця якість в узагальненому вигляді» (*lysb) тощо.

2.2. Назви внутрішнього стану істоти, психічних відчуттів, особливостей її характеру: *edinota, *edbnota [ЭССЯ, 6, с. 11] «єдність; самотність» (*edim, *edbm); *iarota [ЭССЯ, 8, с. 175] «гнів» від *jarb(jb)', *l'ubota [ЭССЯ, 15, с. 179] «насолода, задоволення» (*ГиЬъ).

2.3. Найменування фізичних відчуттів істоти, наприклад: *kvs(b)lota [ЭССЯ, 13, с. 275] «кислота, кислий смак» (*kys(b)h).

2.4. Назви узагальнених якостей, властивостей, наприклад: *bolgota [ЭССЯ, 2, с. 173; Slawski, 1, с. 306] «добро, благо» від *bolgb(jb)', *bystrota [ЭССЯ, 3, с. 153; Slawski, 1, с. 479] «чистота, ясність; кмітливість» (*bystrb); *c§stota [ЭССЯ, 4, с. 106; Slawski, 2, с. 193] «щільність, густина» (*c§stb); *cistota [ЭССЯ, 4, с. 121; Slawski, 2, с. 210] «чистота; охайність» (*сШъ); *dorgota [ЭССЯ, 5, с. 76] «дорожнеча; дорогоцінність» (*dorgb).

2.5. Назви узагальнених ознак за кольором, наприклад: *belota [ЭССЯ, 2, с. 75; Slawski, 1, с. 236] «білизна» (*Ье1ъ); *bledota [ЭССЯ, 2, с. Ill] «блідість» (*ЬШъ); *cbrnota [ЭССЯ, 4, с. 154; Slawski, 2, с. 237] «чорнота, темнота» фсыпь) та ін.

3. Праслов'янський суфікс -іпа у відприкметниковому словотворенні найперше продукував саме абстракта - назви властивостей і якостей [5, с. 8], що утворювали кілька лексико-словотвірних типів.

3.1. Найменування узагальнених якостей, властивостей: *Ьиііпа [ЭССЯ, 3, с. 84] «буйність» (*bujb «нерозумний, безумний»); *bwzina [ЭССЯ, 3, с. 136] «швидкість; квапливість; стрімкість» (*Ьъггь); *bystrina [ЭССЯ, 3, с. 152; Slawski,

1, с. 478] «чистота, ясність; кмітливість» (*bystrb); *cistina [ЭССЯ, 4, с. 120; Slawski, 2, с. 209] «чистота» (*cistbj, *esknina [ЭССЯ, 6, с. 50] «ясна погода; яскравість (світла)» мотивується прикметником *esknb «ясний»; *krqtina [ЭССЯ, 13, с. ЗО] «жорсткість, міцність» (*krqtb).

3.2. Назви фізичних відчуттів істоти: *gorbcina [ЭССЯ, 7, с. 53] «гіркість» (*gonkb); *kyselina [ЭССЯ, 13, с. 270] «кислий смак, кислота» (*kyseh), *kysfb)lina [ЭССЯ, 13, с. 274] «те саме» (*kys(b)h).

3.3. Найменування внутрішнього стану, психічних відчуттів істоти: *ГиИпа [ЭССЯ, 15, с. 224] «суворість, жорстокість, лютість» від *ГШъ(]ъ)', *xvtrina [ЭССЯ, 8, с. 161] «хитрість, кмітливість» (*xytrb) тощо.

3.4. Назви хвороб, епідеміологічного стану, наприклад: *morovina [ЭССЯ, 19, с. 238] «епідемія» від *morovb(jb).

3.5. Назви узагальнених ознак за кольором є синонімами до відповідних дериватів на -ostb та -ota: *belina [ЭССЯ, 2, с. 66; Slawski, 1, с. 231] «білизна» (*йе7ъ); *bledina [ЭССЯ, 2, с. ПО] «блідість» (*bledb); *сьгпіпа [Slawski, 2, с. 233] «чорнота, темнота» фсъгпъ).

4. Суфікс -izna вживався у праслов'янській мові паралельно до -іпа для творення різних за значенням абстрактів [4, с. 119], зокрема від прикметникових основ: *belizna [ЭССЯ,

2, с. 68; Slawski, 1, с. 232] «білизна» (*Ье1ъ); *golizna [ЭССЯ, 6, с. 207] «нагота» (*goh); *golovizna [ЭССЯ, 7, с. 10] «суть справи, головне» (*golva); *jarizna [ЭССЯ, 8, с. 175] «терпкість, різкість; злість» від *jarb(jb) «гарячий, крутий, різкий»; *krivizna [ЭССЯ, 12, с. 164] «кривизна, вигин; викривленість» (*bm); *modrizna [ЭССЯ, 19, с. 99] «блакитний колір» (*modrb «синій»); *bratovizna, *bratrovizna [Slawski, 1, c. 359] від *bratovb, *bratrovb', *crnizna [Slawski, 2, c. 234] «чорнота» (*стъ).

5. За допомогою суфікса -іса у праслов'янській мові від прикметникових основ абстрактні іменники утворювалися рідко [6, с. 10]. Вони позначали найчастіше найменування різноманітних хвороб - *bledica [ЭССЯ, 2, с. 110; Slawski, 1, с. 259] «назва хвороби; блідість» (*ЬШъ); *buiica [ЭССЯ, З, с. 84] «хвороба, лихоманка» від *bujb «нерозумний; безумний»; *сьгуфепіса [ЭССЯ, 4, с. 167] «краснуха» фсъгуфепъ)', *morovica [ЭССЯ, 19, с. 238] «смертельна хвороба; ядуха» (*morovbjb); стан істоти - *dremavica [ЭССЯ, 5, с. 108] «дрімота, сонливість» (*dremavb); узагальнені якості, властивості - *bezgluzdica [ЭССЯ. 2, с. 25] «дурниця» (*bezgluzdb) тощо.

6. Суфікс -ьЬа, -oba, який виник у результаті нашарування праіндоєвропейського за походженням форманта -Ьа на основи первинних абстрактів на -ьабо -о[7, с. 62], трапляється в дериваційній структурі незначної кількості назв узагальнених ознак.

6.1. Назви почуттів, настрою, внутрішнього стану істоти за певними ознаками: *gbrdoba [ЭССЯ, 7, с. 205] «гордість, упертість» від *gbrdb «гордий»; *xudoba [ЭССЯ, 8, с. ПО, ЕСУМ, 6, с. 219] «злість» (*xudb «поганий, худий»); *lenoba [ЭССЯ, 14, с. 207] «лінощі» (*/еиъ); *miloba [ЭССЯ, 19, с. 36] «скорбота, туга; блаженство» (*тіІь «такий, що викликає співчуття; милий, люб'язний, приємний»); *zbloba [Slawski, 1, с. 61; ЕСУМ, 2, с. 266] «зло, злість» (*гъ1ъ).

6.2. Фізичний стан істоти, її зовнішній вигляд характеризують такі абстракта: *xudoba [ЭССЯ, 8, с. 110; Slawski, 1, с. 61] «хворобливість» фхиёъ «худий, малий, бідний»); *xvoroba [ЭССЯ, 8, с. 128; ЕСУМ, 6, с. 168] «хвороба, неміч» фхуогъ), пор. *chMoroba [Slawski, 1, с. 61]; *lbgoba [ЭССЯ, 17, с. 65] «полегшення (від хвороби, болю)» від *hgb(jb) «м'який, легкий»; *mbdbloba [ЭССЯ, 20, с. 209] «слабкість, безсилля, запаморочення» (*mbdblb(jb) «слабкий, в'ялий»),

6.3. Назви узагальненої ознаки за кольором засвідчують такі іменники: *beloba [ЭССЯ, 2, с. 68; Slawski, 1, с. 233; ЕСУМ,

1, с. 195] «білизна, білий колір» (*Ье1ъ); *bledoba [ЭССЯ,

2, с. Ill] «блідість» (*bledb); *crnoba [Slawski, 2, c. 234] «чорнота» фсгпъ).

7. За допомогою суфікса -упі від прикметникових основ твориться група абстрактів із різноманітною семантикою, синонімічними дериватами на -ostb, -ota, -іпа [7, с. 140]: *belyni [ЭССЯ, 2, с. 83] «білизна» (*М/ъ); *bolgyni [ЭССЯ, 2, с. 174; Slawski, 1, с. 139] «доброта, добро» від *bolgb(jb)', *c$styni [ЭССЯ, 4, с. 106] «щільність, густина» від *c§stb «щільний, густий»; *dorgyni [ЭССЯ, 5, с. 78] «дорожнеча; вартість, цінність» (*dorgb); *gbrdvni [ЭССЯ, 7, с. 205; Slawski, 1, с. 139] «пихатість, гордість» (*gbrdb); *l'utvni [ЭССЯ, 15, с. 237]

«ШОРСТКІСТЬ, НерІВНІСТЬ» ВІД *l'ut b(jb).

8. Продуктивний суфікс абстрактності -bstvo у словотвірній структурі деад'єктивів трапляється, за нашими спостереженнями, нечасто: *bogatbstvo [ЭССЯ, 2, с. 158] «багатство; велика кількість» (*bogatb); *buibstvo [ЭССЯ, 3, с. 86] «нерозумність, безумство; буйство; сміливість» (*bujb «нерозумний, безумний»); *korl'evbstvo [ЭССЯ, 11, с. 81] «королівська влада, сан» фкогГегь}, *mahzenbstvo [17 180] «шлюб» фтаШет), *malbstvo [ЭССЯ, 17, с. 183] «нечисленність; недорослість, малолітство» (*та1ъ) тощо.

9. За допомогою форманта -ь у праслов'янській мові утворювалися поодинокі назви узагальнених ознак, наприклад: *c§stb [ЭССЯ, 4, с. 107] «частина, доля, нагорода» (*с^хїь); *cistb [ЭССЯ, 4, с. 122] «чистота; очищення» (*с7хїь); *сьгпь [ЭССЯ, 4, с. 157; Slawski, 2, с. 244] «чорнота, чорний колір» (*сьгиь); *gorbCb [ЭССЯ, 7, с. 54] «скорбота, мука» (*^огьСъ);

*l'utb [ЭССЯ, 15, с. 227] «зло, шкода; відчуття роздратування, гніву» ВІД *l'utb(jb).

10. Інші словотвірні засоби виявилися непродуктивними у творенні узагальнених назв ознак праслов'янської мови:

-егь - *l'utezb [ЭССЯ, 15, с. 221] «їдкість, гострота; холодна погода; гнів» твориться від *ГМъ(]ъ) «злий, суворий, жорстокий»; *токгегь [ЭССЯ, 19, с. 135] «вологість, мокрість» від *mokrb(jb) «мокрий»;

-ja, -]ь - *belotja [ЭССЯ, 2, с. 75] від *beh за допомогою похідного форманта -otja або від іменника *belota, *golotja [ЭССЯ, 6, с. 213] «нагота, оголеність» (від *goh або *golota)\ *bridja, *bridjb [ЭССЯ, 3, c. 26] «гіркота» (*ЬШъкъ);

-bda, -oda - *pravbda [Slawski, 1, c. 63] твориться від *ргтъ «справедливий, правий»; *krivbda [ЭССЯ, 12, с. 175; Slawski, 1, с. 63] «зло, підступність, несправедливість» (*кгіп «неправий, несправедливий; злий, винний»); *svoboda [Slawski, 1, с. 63] від *svobb «власний»;

-adb, -edb - *kvsledb [Slawski, 1, c. 64] «кислота, кислий смак» (*Сух/ъ); *mokr 'adb, *mokredb [Slawski, 1, c. 64] «мокрість, вологість» (*токтъ); *crn'adb, *crnedb [Slawski, 1, c. 64] «чорнота» (*с>иъ);

-ava - *crnava [Slawski, 2, c. 234] «чорнота» продукується від *с>иъ; *dal'ava [Slawski, 2, с. 330] від *dalb(jb), *dal'ekb тощо.

Висновки

Найпродуктивнішим у словотворенні назв узагальнених ознак у праслов'янській мові є суфікс -ostb, із яким конкурував формант -ota. Рідше у словотвірній структурі відприкметникових абстрактів спостерігаються суфікси -ina, -izna, -іса, -ьЬа, -oba, -упі. Інші дериваційні засоби (-егь, -ja, -]ь, -bda, -oda, -adb, -edb, -ava) трапляються в поодиноких похідних, що не оформлюють виразних лексико-словотвірних типів.

Література

1. Полюга Л. Українська абстрактна лексика XIV - першої половини XVII ст. / Л. Полюга. К.: Наукова думка, 1991. 240 с.

2. Шатохина М. Изучение отвлеченной лексики: история и традиции / М. Шатохина II Известия Саратовского университета. Серия «Филология.Журналистика». 2011. Т. ll.-Вып. 1. С. 3-6.

3. Словотвір сучасної української літературної мови. К.: Наукова думка, 1979. 408 с.

4. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов / за ред. О. Мельничука. К.: Наукова думка, 1966. 596 с.

5. Білоусенко П. Нариси з історії українського словотворення (суфікс ина) / П. Білоусенко, В. Німчук. Запоріжжя ; Ялта; К., 2009. 252 с.

6. Білоусенко П. Нариси з історії українського словотворення (суфікс иця) / П. Білоусенко, В. Німчук. К.; Запоріжжя: ЗДХ 2002. 206 с.

7. Slawski F. Zarys slowotworstwa praslowian'skiego / F. Slawski II Slownik praslowian'ski. Wroclaw ; Warszawa ; Krakow ; Gdan'sk. T. 1. 1974. S. 43-141.

Размещено на Allbest.ru