Когнітивна лінгвістика: здобутки та напрями досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Когнітивна лінгвістика: здобутки та напрями досліджень

Ліана Варчук

У статті проаналізовано особливості когнітивної лінгвістики як сучасного напряму мовознавства, а також розглянуто основні поняття цього напряму. Приділено увагу ролі категоризації та концептуалізації світу, у центрі уваги яких перебувають проблеми мови як загального пізнавального механізму репрезентації та трансформування найрізноманітнішої інформації з використанням специфічних (мовних) знаків. Висвітлено питання когнітивної лінгвістики як науки, що має свої методи наукового дослідження. Зосереджено увагу на мові, що є центром усієї когнітивної діяльності людини, репрезентантом її когнітивних процесів та здібностей.

Ключові слова: концепт, концептуальна картина світу, когнітивна семантика, когнітивізм, антропоцентризм.

когнітивний лінгвістика мовний пізнавальний

Постановка проблеми

Важливим інструментом когнітивної лінгвістики є категоризація та концептуалізація світу, у центрі уваги яких перебувають проблеми мови як загального пізнавального механізму репрезентації та трансформування найрізноманітнішої інформації з використанням специфічних (мовних) знаків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі лінгвістичних пошуків розв'язання різноманітних проблем теорії та практики пов'язано з вивченням особливостей представлення знань у мові, тобто співвідношенням когнітивних і мовних структур, зокрема в численних наукових працях М. Болдирєва, А. Вежбицької, О. Кубрякової та ін.

Мета і завдання статті. Проаналізувати особливості когнітивної лінгвістики як сучасного напряму мовознавства, вирізнити основні поняття цього напряму, визначити роль категоризації та концептуалізації світу в когнітивній лінгвістиці. Розглянути когнітивну лінгвістику як науку, що має свої методи наукового дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Результатом виникнення когнітивної лінгвістики стало введення в науковий обіг термінів «концепт», «концептуальний аналіз», «концептульна семантика», «концептуальна картина світу» тощо.

Сучасна когнітивна лінгвістика є антропоцентричною, її наукова парадигма окреслюється за такими аспектами: 1) вихідними принципами парадигми; 2) предметом розгляду; 3) процедурами, методиками й методами аналізу. До вихідних принципів указаної парадигми належать [12]:

антропоцентризм - дослідження ментальної й духовної сфер людини в їхньому зв'язку з мовою;

когнітивізм - сфокусованість досліджень на реальні мовно-мисленнєві одиниці й процеси в мозку людини;

експансіонізм - внутрішня спеціалізація науки і водночас тісніша інтеграція з іншими науками, у мовознавчих дослідженнях, зокрема, урахування культурного контексту;

експланаторність - настанова радше на пояснення мовних явищ, аніж на їхню констатацію.

Згідно з когнітивною лінгвістикою, знання подано у формі концептів, що розуміються як дискретні одиниці колективної свідомості, які відображають предмети реального або ідеального світу та зберігаються в пам'яті носіїв мови у вигляді вербального субстрату [5;6]. Концепти, матеріалізовані у форматі номінативних одиниць, включаються в комунікацію та відбиваються в національній мовній картині світу.

Когнітивна лінгвістика, як і всі науки, має свої методи наукового дослідження. Основним методом когнітивної лінгвістики є метод концептуального аналізу. У науковій літературі досі немає однозначності науковців у потрактуванні терміна «концептуальний аналіз». За С. Нікітіною, концептуальний аналіз можна тлумачити і як аналіз концепту, і як спосіб аналізу за допомогою концептів, або такий, що має концепти як свої обмежені ознаки. Концептуальний аналіз можна розглядати як аналіз концептів (тобто абстрактних назв), на яких грунтуються найуживаніші контексти слова, що лежать в основі організації її когнітивної карти. Мовознавці Т. Космеда та І. Гажева, наприклад, уважають, що доцільно (й перспективно) в ономасіологічному та семасіологічному функціонально-комунікативному аналізі поєднувати структурний і концептуальний підходи. Структурний аналіз має гармонійно переходити в аналіз концептуальний, що дасть змогу за деякої суб'єктивності методів прийти до об'єктивніших висновків [10].

Семантичний аналіз виявляє семантичні компоненти, які сприяють адекватному тлумаченню знака, кінцевою метою концептуального аналізу стає побудова концептуальної моделі того інформаційного фрагмента, який фіксується знаком. Для цього елементи значення мають бути в особливий спосіб угруповані, упорядковані та взаємопов'язані [7; 11]. Інструментами такого впорядкування є концептуальні структури: пропозиції, фрейми, сітки, прототипні моделі тощо. При цьому базовими структурами вважають фрейми та прототипні моделі.

Теорія когнітивних моделей, Фреймова семантика як лінгвістична концепція була вперше запропонована Ч. Філлмором у середині 70-х років і була розвитком його теорії відмінкової граматики. Ч. Філлмор визначає фрейми як когнітивні структури, знання яких передбачено концептами, репрезентованими словами [13, с. 54].

У сучасній лінгвістиці фрейм визначають у такий спосіб: одиниця знань, яка організована навколо концепта і містить відомості про суттєве, типове й можливе для цього концепта в межах певної культури [3, с. 7].

Теорія семантичних прототипів (семантика прототипів) існує як галузь когнітивної лінгвістики з 70-их років ХХ ст. завдяки працям Е. Рош та її однодумців. У найширшому сенсі, теорією прототипів можна назвати підхід до визначення внутрішньої структури поняття як таке, що містить вказівки на те, що деякі елементи поняття є прототипами. Завдання такої теорії - пояснити віднесення об'єкта до того або того прототипу в рамках тієї або тієї конкретної інтерпретації мови [17, с. 13].

Когнітивна наука, яка сформувалася в другій половині 70-х років у США, досліджує методи комп'ютерного моделювання функціонування знань в інтелектуальних системах. Ця наука є міждисциплінарною, оскільки інтегрує зусилля науковців різних галузей (психологів, логіків, філософів, лінгвістів, психолінгвістів, математиків, програмістів, кібернетиків, антропологів та ін.) для того, щоб одержати найбільш повне й адекватне уявлення про людську свідомість і розум.

Її об'єктом виступає когніція (англ. cognition - знання, пізнання; пізнавальна здатність) - сукупність психічних структур і процесів, що охоплює всю людську пізнавальну діяльність.

Когнітивна лінгвістика вивчає співвідношення когнітивних і мовних структур і займається когніцією в її мовному відображенні.

Мова є центром усієї когнітивної діяльності людини, репрезентантом її когнітивних процесів та здібностей.

Мета когнітивної лінгвістики і полягає в тому, щоб через осягнення мови проникнути у форми цих структур й описати наявну між ними та мовою залежність, пояснити, як влаштовані світ і людина, чим скаузовані ті чи ті фізичні, фізіологічні, психічні явища та процеси, які їхні наслідки [9].

На сьогодні когнітивну лінгвістику вивчають за декількома напрямами, що відрізняються своїми установками, галуззю, процедурою, методикою та методами аналізу. Наприклад, американські вчені, розвиваючи ідеї генеративної лінгвістики, стверджують, що когнітивна лінгвістика має займатися ментальними репрезентаціями мовних одиниць, мовних категорій, усіх мовних явищ і пояснювати природу щодо відображеного знання - competence. Європейські дослідження повторюють традиційний поділ лінгвістики на окремі аспекти: семантику, граматику, лексикологію.

Вітчизняні дослідження сфокусовано переважно на вивченні художнього мовомислення (В. Кухаренко), особливостях ідіостилю майстрів слова (Г. Поліна), реконструкції мов світу видатних митців (М. Новікова), моделюванні концептосфери української лінгвокультури (К. Голобородько, Н. Руденко), розкритті текстової, під- та позатекстової інформації (Л. Бєлєхова, П. Рікер) та ін.

Когнітивна семантика - це один із головних розділів когнітивної лінгвістики. Вона вивчає значення мовних одиниць у словесній тканині тексту. У рамках когнітивного аналізу простежуємо два підходи до тлумачення семантики мовних одиниць:

логіко-понятійний, який теоретично моделює зв'язок мови й пізнання, не враховуючи багатьох властивостей когніцій, пов'язаних із специфікою сприйняття, накопиченням досвіду і знаннями;

експерієнціальний, що фокусує увагу на особливостях теоретичного і щоденного пізнання - когніцій.

Описуючи пізнавальну діяльність і когнітивні здібності людини загалом, варто використовувати такі ключові поняття, як категорізація та концептуалізація.

Категорізація як операціональний інструмент когнітивної лінгвістики передбачає в процесі пізнання вичленування об'єктів зі сфери макросвіту. Розрізняють категорізацію світу й категорізацію мовних явищ. Об'єкт номінації сприймається як схема і належить до певного класу предметів у категорійній сітці гносеологічного досвіду людини.

Концептуалізація явищ мовної дійсності спрямована на віднесення окремих елементів до структури концептуальної системи мови на підставі узагальнення лінгвоментальних знань.

У теорії концепту виокремлено декілька основних підходів до розуміння останнього: культурологічний (Ю. Степанов, Е. Бенвеніст); лінгвокультурний (А. Вежбицька, В. Карасик); психолінгвістичний (В. Красних, Р. Фрумкіна); семантичний (М. Алефіренко, Н. Арутюнова); етнічний (Д. Лихачов, О. Кубрякова, О. Городецька); соціопсихокультурний (Ю. Апресян) та ін.

За К. Голобородько, концепт - це лінгвоментальна категорія, що узагальнює знання й досвід людини, відображає потенційні ресурси свідомості та репрезентує концептуальну картину світу мовної особистості. Людина мислить концептами. Аналізуючи, порівнюючи та поєднуючи різні концепти в процесі мисленнєвої діяльності, вона формує нові концепти як результати мислення.

На відміну від поняття, яке відображає найбільш загальні, істотні (логічно модульовані) ознаки предмета або явища, концепт може відображати одну або декілька, будь-які, не обов'язково істотні ознаки об'єкта. Різниця між поняттям і концептом зумовлена власне різницею теоретичного й щоденного пізнання.

Концепт є своєрідним посередником між словом і дійсністю, що зберігається в семантичній пам'яті людини та формує її концептуальну картину світу. Концептуальну картину світу визначають як інформаційну систему, що складається зі знань, уявлень, вірувань, та є результатом пізнання людиною навколишнього світу, інтерпретації, позначення й утримання у свідомості його властивостей у форматі певної системи понять, структурованої як концептуальні сфери-локуси [8; 16].

Доступ до всіх концептів забезпечує мова. Вона вербалізує їх як окремими словами, словосполуками, ФО, так і реченнями і навіть текстами, низкою творів окремого автора чи декількох.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Для сучасного стану науки характерний перехід до глобального розгляду проблем тематики когнітивної лінгвістики. На думку вчених, які вивчають це питання, когнітивна лінгвістика - це мислення, яке являє собою маніпулювання ментальними репрезентаціями типу фреймів, сценаріїв, планів, моделей та інших структур знань.

Зрозуміти й дослідити способи концептуалізації світу можна лише оволодівши певним набором знань з нової наукової парадигми. У мовній картині світу знаходять відображення наукові, донаукові й примітивні знання, вона є важливою складовою національної культури.

Мова є центром усієї когнітивної діяльності людини, репрезентантом її когнітивних процесів та здібностей.

Концепт містить поняття, але не вичерпується тільки ним, а охоплює весь зміст слова. Він вбирає в себе значення багатьох лексичних одиниць. У концептах акумулюється культурний рівень кожної мовної особистості, а сам концепт реалізується не тільки в слові, а й у словосполученні, висловлюванні.

Література

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. - Київ : Академія, 2004. - 343 с.

Белехова Л. І. Современная лингвистика в Украине и мире: научные парадигмы, наработки и перспективы / Л. І. Белехова // Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». - Херсон : Видавництво ХДУ, 2005. - Вип. 2. - С. 8-15.

Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. - Тамбов : ТГУ, 2000. - 123 с.

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. - Москва : Русские словари, 1996. - 411 с.

Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії. - Черкаси, 1997. - С. 3-11.

Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: ракурсы анализа языковой картины мира / С. А. Жаботинская // Актуальні проблеми металінгвістики: Наук. зб. - Київ : Брама, 1999. - С. 3-8.

Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С. А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 1999. - Вип. 11. - С. 12-25.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. - Москва : Гнозис, 2004.

Космеда Т. Аспекти, методика вивчення слова у контексті зміни лінгвістичних парадигм / Т. Космеда, І. Гажева // Мовознавство. - 1999. - № 1. - С. 44-49.

Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология. - когнитивная наука / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4. - C. 34-47.

Старко В. Ф. Концепт ГРА в контексті слов'янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.15 «Загальне мовознавство» / В. Ф. Старко; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О. О.Потебні. - Київ, 2004. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru