Авторська позиція комунікативного медіатора у сучасних французьких статтях

Важливо відмітити те, що деякі з дієслів четвертого типу є контекстуальними експресивами, тобто можуть вживатися під таким терміном лише під час розгляду способів введення мовлення різних людей в наративну матрицю журналістської статті. Порівняймо:

Le petit Michel s'enchante chaque fois qu'il entend parler du cirque. Дієслово s'enchanter вказує лише на внутрішні переживання дитини.

Pour certains, ces matches [de boxe - М.Ш.] ont d'ailleurs un gout de nostalgie. Le gala «nous replonge dans les annees Houphornt [ancien president du Cote d'Ivoire - М.Ш.]», s'enchante Vanie Bi Vanie, un policier en civil accoude a une barriere de securite pour suivre les combats (La Croix. Les Ivoiriens rendent l'ex-"Sorbonne" d'Abidjan a la boxe. 23.07.2013). Експресив s'enchanter не тільки описує емоційний стан мовця, а й обов'язково передбачає акт говоріння.

Перші три типи дієслів, а саме рефлексиви, декларативи і риторитиви належать до експресивно нейтральних дієслів, їхнє використання пов'язане з мінімальним модальним навантаженням. Експресиви ж є емоційно забарвленими, їхній вибір пов'язаний з виявленням оцінності. Наприклад: «Londres a repris le travail. La vie des gens continue», s'est felicitee lundi Cressida Dick, la patronne de la police londonienne (Le Figaro. Attentat de Londres: l'emotion et la determination en ce jour d'apres. 5.06.2017). Після терористичної загрози шеф поліції Лондона Крессіда Дік з позитивним наголосом говорить про те, що нарешті місто повернулося до свого звичного життя, категорія емотивності виражається експресивним дієсловом se feliciter.

Подібне використання дієслова deplorer в наступному прикладі підкреслює наявність емоцій та ідентифікує їх як почуття жалю, прикрості. Новообраний президент Франції Е. Макрон невдалим жартом образив населення Коморів, і автор у статті про реакцію уряду Коморських островів застосовує експресив deplorer, щоб підбити підсумок того резонансу, який викликав цей випадок: La presidence comorienne a quant a elle deplore une «declaration inconsideree» a mettre «sur le compte de la jeunesse» (Le Figaro. Macron et les «kwassa-kwassa»: les Comores exigent des excuses. 5.06.17).

Причини використання експресиву soupirer в наступному прикладі залишають простір для роздумів. Можливо, факт зітхання був помічений автором під час особистої розмови з міністром, або під час прес-конференції. Але, скоріш за все, вибір експресиву, в якому відчувається авторське оцінне модальне навантаження, продиктований бажанням точніше засвідчити, яких великих зусиль коштувало міністру втілити в реальність цю реформу студентських стипендій: «Vous savez, ce n'etait deja pas facile dans la conjoncture actuelle d'obtenir cette reforme des bourses», soupire la ministre (La Croix. Le gouvernement donne un coup de pouce aux etudiants boursiers. 16.07.2013).

Вербалізація перформативного спрямування висловлення іншого є ще одним маркером авторської присутності в секвенції цитування.

Авторська присутність виявляється не лише у виборі інтродуктивного дієслова для введення чужого мовлення, а також в самостійному резюмуванні цього мовлення безпосередньо перед цитацією. Автор ніби конденсує зміст мовленнєвого акту іншої людини у власному висловленні. Цей авторський прийом вербалізує перформативне спрямування мовленнєвого акту іншого, уточнює його комунікативну мету, підводить його перформативний підсумок: De son cote, Didier Deschamps se souvient de ses debuts et analyse. «Il [Zinedine Zidane - М.Ш.] s 'est lance dans une carriere d'entraineur apres le parcours qu'on lui connait, il a pris le temps (avant de prendre en main le Real Madrid)», decrypte-t-il (Le Figaro. Deschamps et le sacre de Zidane: «C'est fabuleux». 5.06.2017).

Окремо слід відмітити використання перформативних дієслів, що виконують ту ж функцію. Після терористичного нападу на людей у Лондоні мер схвально висловився про дії правоохоронних органів, тобто похвалив їх, оцінив позитивно, висловлення набуває перформативності: Son maire Sadiq Khan loue la reaction des forces de l'ordre (Le Figaro. Attentat de Londres: le maire tente de rassurer une ville sonnee. 4.06.2017). Але Дональд Трамп у Твітері звинувачує мера Лондона в применшенні терористичної загрози у місті. Для введення його цитати автор статті використовує перформатив accuser, що в термінах теорії мовленнєвих актів дорівнює дії, виражає мету мовленнєвого акту: Excuse pathetique du maire de Londres Sadiq Khan qui a du trouver une explication rapide a sa declaration "Pas de raison de s'alarmer!". Les medias traditionnels travaillent dur pour vendre cette version, a-t-il accuse (Le Figaro. Trump s'en prend de nouveau au maire de Londres. 5.06.2017).

Таким чином, як показало дослідження, уведення прямої мови в текст статті є процесом не безстороннім, оскільки особистість автора все одно знаходить своє відображення у мовних засобах, відібраних для презентації секвенції цитування читачам, і дані засоби можуть мати вплив на сприйняття інформації реципієнтом.

Перспективи подальших розвідок вбачаються у продовженні вивчення ролі автора в аналітичному виді статей із використанням набутків цього дослідження.

Список використаної літератури

1. Артамонова І. М. Медіатекст сучасних ЗМІ / І. М. Артамонова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. - 2007. - № 766, Вип. 51. - С. 120-124 ; Artamonova I. M. Mediatekst suchasnykh ZMI / I. M. Artamonova // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Seriia : Filolohiia. - 2007. - № 766, Vyp. 51. - S. 120-124.

2. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли - М. : УРСС, 2001. - 392 с. ; Balli Sh. Frantsuzskaya stilistika / Sh. Balli. -- М. : URSS, 2001. - 392 s.

3. Горохов М. Ю. Автор публицистического текста как субъект высказывания : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.01.10 / Максим Юрьевич Горохов ; Воронежский государственный университет. - Воронеж, 2006. - 20 с. ; Gorokhov M. Yu. Avtor publitsisticheskogo teksta kak subekt vyskazyvaniya : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.01.10 / Maksim Yurevich Gorokhov ; Voronezhskiy gosudarstvennyy universitet. - Voronezh, 2006. - 20 s.

4. Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества : толковый словарь терминов и концепций / Л. М. Землянова. - Москва : Издательство МГУ, 1999. - 301 с. ; Zemlyanova L. M. Zarubezhnaya kommunikativistika v preddverii informatsionnogo obshchestva : tolkovyy slovar terminov i kontseptsiy / L. M. Zemlyanova. - Moskva : Izdatelstvo MGU, 1999. - 301 s.

5. Негрышев А. А. Аспекты речевого воздействия в новостях СМИ : учеб. пособ. / А. А. Негрышев. - Владимир : ВГГУ, 2009. - 144 с. ; Negryshev A. A. Aspekty rechevogo vozdeystviya v novostyakh SMI : ucheb. posob. / A. A. Negryshev. - Vladimir : VGGU, 2009. - 144 s.

6. Щелкунова Е. С. Публицистический текст в системе массовой коммуникации : специфика и функционирование : учеб. пособ. / Е. С. Щелкунова. - Воронеж : Родная речь, 2004. - 189 с. ; Shchelkunova Ye. S. Publitsisticheskiy tekst v sisteme massovoy kommunikatsii : spetsifika i funktsionirovanie : ucheb. posob. / Ye. S. Shchelkunova. - Voronezh : Rodnaya rech, 2004. - 189 s.

7. McQuail D. Mass communication theory : an introduction / D. McQuail. - London : Sage Publications, 1996. - 416 p.

Размещено на Allbest.ru