Мовна реалізація емотивного концепту "задоволення"

Размещено на http://www.allbest.ru

МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЕМОТИВНОГО КОНЦЕПТУ «ЗАДОВОЛЕННЯ»

Ю.Г. Федорова

Розглянуто емотивність тексту насамперед у зв'язку з авторським баченням і поданням в тексті емоцій персонажів художнього твору. Було охарактеризовано основні теорії базових емоцій та визначено значущі емоції для аналізу. Узагальнено основні підходи до розуміння концепту та проведено дослідження особливостей вербалізації концепту ЗАДОВОЛЕННЯ. Окреслено сучасні напрямки в лінгвістичних дослідження вербалізації емоцій, та виділено низку особливостей та засобів, що використовуються авторами для цього. Проведено аналіз синонімічних рядів англійських слів, що відповідають обраним емоціям.

Ключові слова: вербалізація, емоція, базова емоція, концепт, задоволення.

Проблемі диференціації емоцій та почуттів було приділено увагу такими відомими вченими як В.К. Вілюнас, К.К. Платонов, Я.А. Еголінський, П.В. Симонов, В.І. Шаховський, Г.Х. Шингаров та інші. Проблему «емоцій в мові» було розроблено у межах лексикографічної теорії та практики (Ю.Д. Апресян, В.Ю. Апресян, Н.М. Павлова), питання відображення емоцій в мовленні на синтаксичному рівні знайшли своє відображення у науквоих розвідках О.В. Александрової, Ю.М. Малинович тощо. Актуалізація емоції розглядається і в межах когнітивно-комунікативного підходу (О.Е. Філімонова). Проте, на нашу думку, питання щодо мовної репрезентації певних концептів, зокрема, концепту ЗАДОВОЛЕННЯ, вивчено не досконало.

Актуальність даного дослідження цікаво тим, що при вивченні репрезентації концептів базових емоцій в художніх текстах можна «побачити» видозмінену емотивну реальність, пропущену крізь призму творчого бачення творця художнього твору.

Мета статті - розглянути мовне втілення емотивного концепту ЗАДОВОЛЕННЯ на прикладі творів У.С. Моема. Досягнення цієї мети потребує вирішення низки завдань:

- визначити поняття вербалізація;

- окреслити категорії емотивності;

- ознайомитись з існуючими підходами до проблеми визначення поняття «концепт» та «емотивний концепт»;

- оглянути та проаналізувати напрямки у дослідженнях відображення емоцій у текстах вітчизняних та зарубіжних вчених лінгвістів;

- дослідити та диференціювати емотивні базові концепти;

- виявити та дослідити способи вербалізації базових емотивних концептів на основі текстів творів У.С. Моема та визначити їхні особливостей, виділити прийоми, які використовував автор.

Термін "вербалізація" в широкому сенсі охоплює усі способи передання емоцій в тексті, як за допомогою лексичних, так і синтаксичних засобів, оскільки усі ці засоби сприяють посиленню і виділенню певних лексичних одиниць. Під "засобом" вербалізації емоцій мають на увазі представлення емоцій в тексті за допомогою якого- небудь одиничного мовного явища. концепт задоволення лінгвістичний емоція

Можна виділити фонетичний рівень, що включає маркери емоційної інформації, які сприяють адекватній передачі в тексті емоцій персонажів / оповідача.

Емоції у промові обов'язково супроводжуються падінням або підйомом інтонації, уповільненням темпу, зниженням або підвищенням гучності, а також появою пауз перед використанням емотивного елемента, що знаходить відображення в тексті в наявності графічних маркерів емоцій, які передають фонетичні особливості (крапка, тире, знак питання), у високій частотності звуку чи звукосполучення в тексті (це пов'язане з виразом (сприйняттям) почуттів та емоцій) або в наявності певних синтаксичних конструкцій. Подібні засоби дозволяють представляти емоції побічно, використовуючи вказівки на характер висловлювання.

Якщо фонетичні засоби вираження емотивності в основному включають інтонаційні засоби вираження емоцій, то морфологія розглядає засоби словотворення, які дозволяють виразити той чи інший стан.

З питання лексичного опосередкування емоцій серед лінгвістів є значні розбіжності. В. І. Шаховський вважає, що категорія емотивності може бути реалізована трьома видами лексичних засобів:

а) словами, які мають тільки емотивне значення і виконують функцію емоційно-чуттєвого впливу на реципієнта;

б) словами, які у своїй структурі мають емотивний компонент;

в) словами, які позначають емоції [6].

І.І. Квасюк також широко трактує категорію емотивності і емотивну лексику, включаючи в емотивний ряд також і лексику, що позначає весь спектр емоцій і емоційних станів індивіда. Ще більш широке коло засобів, що беруть участь у створенні текстової емотивності, відмічає В. Н. Телія, яка пов'язує емоційно-забарвлене значення з вторинною номінацією і асоціативно-образною основою номінації [2].

У зв'язку з цим з'явилося термінологічне розмежування: лексика емоцій і емоційна лексика. Виділення цих двох типів лексики враховує різну функційну природу цих слів: лексика емоцій орієнтована на об'єктивацію емоцій в мові, їх інвентаризацію (номінативна функція), емоційна лексика пристосована для вираження емоцій мовця й емоційної оцінки об'єкта мови (експресивна та прагматична функції). Таким чином, лексика емоцій включає слова, предметно-логічне значення яких складають поняття про емоції. До емоційної лексики відносять емоційно забарвлені слова, що містять чуттєвий фон. Беручи до уваги розходження природи емотивної насиченості цих слів, треба враховувати, що лексика того й іншого роду бере участь у відображенні емоцій людини.

Необхідно відзначити, що існує точка зору, згідно з якою «кожне» слово в тій чи іншій мірі має певні емоційно-чуттєві характеристики, які можуть трактуватися як «емоційно-чуттєвий компонент значення слова» [3; 4].

На думку дослідників, слова фактично позбавлені емотивного забарвлення позначення емоцій, можуть репрезентувати категорію емотивності. Ми підтримуємо цю точку зору, оскільки аналіз текстів показує, що, слова, які номінують емоції, в деяких ситуаціях можна вважати ключовими словами, що вказують на емоції персонажа, що прагне передати в тексті автор художнього твору.

Всю емотивну лексику можна розділити між декількома універсальними змістами, які носять позалінгвістичний характер. Для їхнього позначення в лінгвістиці введемо термін «базовий вихідний емотивний зміст» - це емотивний зміст, який з урахуванням високої представленості можна віднести до універсального [1; 2].

Найчастіше в словникових дефініціях повторюються 37 базових вихідних емотивних змістів: «занепокоєння», «натхнення», «віра», «потяг», «зарозумілість», «горе», «смуток», «доброта», «дружба», «жалість», «бажання», «жорстокість», «злість», «інтерес» («цікавість»), «щирість», «лицемірство», «любов», «нахабство», «надія», «невіра», «невдоволення», «неприязнь», «образа», «самотність», «схвалення», «протест», «байдужість», «радість», «сміливість», «смиренність», «сумнів», «спокій», «страх», «сором», «повага», «здивування», «задоволення» [5].

Емотивні змісти часто перебувають у відносинах антонімії: «занепокоєння» - «спокій», «віра» - «невіра», «горе» - «радість», «злість» - «доброта», «самотність» - «дружба», «жалість» - «жорстокість», «щирість» - «лицемірство», «любов» - «неприязнь», «нахабство» - «сором», «невдоволення» - «задоволення», «протест» - «смиренність», «сміливість» - «страх». Обумовлено це характером переживання почуттів та емоцій людиною, оскільки почуття завжди представляється полярним: або позитивним, або негативним («доброта» - «злість»). Як правило, ці антонімічні пари є протилежними полюсами одного почуття. Може розглядатися антитеза «наявність почуття - його відсутність» («віра» - «невіра»).

Дані базові змісти можуть бути об'єднані в найбільш загальні групи, зокрема - в концепти. За лексикографічним даними основна кількість емотивних лексем припадає на антонімічні пари базових вихідних смислів «любов» - «неприязнь», «злість» - «доброта», «радість» - «горе». При дослідженні вони були визначені як емотивні концепти. [5].

Результати статистичного аналізу дозволяють говорити про польові структури концептосфери емоцій (сукупності всіх фразеологічних емоційних концептів) в англомовній фразеології, ядро якої представлено одним концептом: fury - лють (25,5 %). До позаядерних елементів належать концепти sadness - смуток, печаль (14,1 %), happiness / joy - радість (10,9 %), surprise - здивування (10,9 %), anxiety - хвилювання (10,9 %), fear - страх (10,3 %), arrogance - гордість (9,8 %); до периферійних елементів - irritation - роздратування (3,2 %), envy - заздрість (0,5 %), jealousy - ревнощі (3,9 %) [5].

На даному рівні мови емоційний стан може виражатися за допомогою прийому прямої номінації емоційного стану. Когнітивна структура емоцій, з одного боку, і умови емотивної ситуації, з іншого боку, можуть впливати на стилістичний аспект репрезентації емоцій в тексті, тому необхідно включити стилістичний компонент у дослідження репрезентації емоцій в тексті.

Задоволення є однією з найважливіших цінностей, яка характеризує сучасну культуру та є об'єктом пильної зацікавленості в філософії, культурології, соціології, психології, біології та суспільства в цілому. Образ людини в суспільній свідомості складається не тільки з уміння людини працювати, але й її здатності відчувати задоволення.

Концепт ПОЧУТТЯ має наступні ознаки: 1) почуття; 2) стан; 3) джерело такого почуття або стану (дії або бездіяльність; предмети; люди; явища).

Задоволення можна визначити як приємне почуття, яке виникає в результаті позитивної оцінки теперішньої (реальної) або майбутньої (вірогідної) ситуації.

Мовні одиниці, що утворюють семантичний простір концепту ЗАДОВОЛЕННЯ, групуються навколо базової номінації концепту: pleasure `задоволення' в англійській мові. Його семантичний простір репрезентований одиницями синонімічного ряду delectation, delight, comfort, content, enjoyment, gratification, rapture, satisfaction, enchantment.

Також у структурі базового концепту можна виділити номінації із загальним компонентом “щастя”, що репрезентований в англійській мові лексемою happiness. Крім того до складу концепту входить і таке поняття як радість - joy.

Так із трьох обраних для аналізу концептів базових позитивних емоцій, концепт ЗАДОВОЛЕННЯ є ширшим у порівнянні з концептами ЛЮБОВ та РАДІСТЬ та, по суті, частково включає їх в себе.

Схематично можна представити перетин сфер вище названих концептів, так як вказано на малюнку нижче. Радість та щастя повністю охоплені поняттям задоволення, в той час концепт любов знаходиться на перетині сфер щастя радості та задоволення. Так із трьох обраних для аналізу концептів базових позитивних емоцій, концепт ЗАДОВОЛЕННЯ є ширшим у порівнянні з концептами ЛЮБОВ та РАДІСТЬ та, по суті, частково включає їх в себе.

Схематично можна представити перетин сфер вище названих концептів, так як вказано на малюнку нижче. Радість та щастя повністю охоплена поняттям задоволення, в той час концепт любов знаходиться на перетині сфер щастя радості та задоволення.

Порівнюючи значення складових синонімічного ряду можна зазначити наступне. Pleasure використовується для виразу ідеї задоволення та, перш за все, означає почуття, яке виникає в результаті скоєння деяких дій; enjoyment підкреслює процес переживання цього почуття; delight використовується для визначення сильного задоволення, при цьому менш глибокого та довгого, проте такого, яке має зовнішні прояви; joy описує також дуже сильне почуття, але більш глибоке та довготривале. В свою чергу, delectation позначає процес переживання задоволення, яке отримують в результаті якихось дій. При цьому об'єкт дії не є їхнім суб'єктом, що характерно для enjoyment.

У. С. Моем використовує пряму номінацію для зображення позитивної емоції - задоволення в романі «Театр».

She was so pleased with her performance that when she had got into her room and somewhat noisily locked the door, she paraded up and down bowing right and left graciously to her obsequious retainers [9].

Крім того, для підсилення ефекту та більш яскравого зображення переживання автор метафорично описує поведінку головної героїні Джулії: тут вона наче володарка, королева в оточенні слуг.

В наступному прикладі з роману «Тягар пристрастей людських» автор використовує сталий вислів “take pleasure in” - насолоджуватися, отримувати задоволення, описуючи задоволення Філіпа від роботи його мозку. При цьому ми знову бачимо прийом номінації емоції.

His brain worked easily, and he took a keen pleasure in the activity of his intellect. [8].

В романі «Театр» ми стикаємося з прикладом, в якому У. С. Моем описує зовнішній прояв емоції, називаючи причину дії, використовуючи синонім задоволення - “satisfaction”. Джулія засинає з почуттям абсолютної задоволеності.

When Julia got to bed and slipped her feet down to the comfort of her hot-water bottle, she took a happy look at her room, rose-pink and Nattier-blue, with the gold cherubs of her dressing-table, and sighed with satisfaction [9].

У тому ж самому творі ми можемо розділити почуття головної героїні завдяки використанню номінації почуття задоволення у ідіоматичному виразі «as pleased as punch».

She was as pleased as punch ..Julia, pleased, excited and happy, went to her dressing- room [9].

У. С. Моем також використовує в цьому романі широко уживаний синонім узагальнюючого змісту - “nice”. Але у контексті цього уривку стає зрозуміло, що мова йде саме про емоцію задоволення від присутності молоді, що «не дає заржавіти»

`Nice to have a young fellow like that around,' he said. `It keeps one from growing rusty.' [9].

Одне із найбільших задоволень, описаних в романі «Театр», має місце наприкінці твору, коли Джулія вирішує відсвяткувати свій тріумф наодинці. І найбільшим подарунком для жінки-актриси, яка весь час слідкує за фігурою та дотримується суворої дієти це дозволити собі поласувати смачною та «шкідливою» їжею.

She felt she deserved a treat to celebrate her triumph, and for once she meant to throw prudence to the winds.

The oysters came and she ate them with enjoyment.

She ate two pieces of brown bread and butter with the delicious sense of imperilling her immortal soul, and she took a long drink from the silver tankard. [9].

Автор спочатку використовує синонім задоволенню - “treat” надаючи

забарвлення всьому епізоду. В наступному рядку номінується емоція з допомогою синонімічного виразу «with enjoyment». І далі вже читач насолоджується чудовим обідом разом з героїнею. Обід наповнений задоволенням продовжується:

It gave her a pleasant sense of independence to sit there unknown and unnoticed. She ate the fried potatoes delicately, with her fingers, savouring each one as though it were the passing moment that she would bid delay [9].

В одному уривку наявні дві лексеми задоволення: pleasant, savour. Тож героїня смакує кожний шматочок із задоволенням, та насолоджується тим, що може побути інкогніто.

У романі «Тягар пристрастей людських» ми зустрічаємо номінацію емоції задоволення, при цьому використовується синонімічний вислів, «to be fond of» одним із значень якого є задоволення:

He was fond of inviting them to tea; and, though vowing they never got a look in with him at the cakes and muffins, for it was the fashion to believe that his corpulence pointed to a voracious appetite, and his voracious appetite to tapeworms [8].

Антонімом задоволення є біль. І саме на цьому протиставлені будує репрезентацію та протиставлення емоцій У. С. Моем у творі «Тягар пристрастей людських»:

It gave him an odd feeling in his heart, and he did not know if it was pain or pleasure [8].

У цьому ж творі ми знов бачимо приклад прямої номінації емоції задоволення.

Nothing would have pleased him more than to sit on in the cosy, shabby restaurant, but he knew that Mildred wanted entertainment. She was restless and, wherever she was, wanted after a while to go somewhere else. He dared not bore her [8].

Як і в більшості прикладів, де ми стикаємося із репрезентацією емоції задоволення, вказується предмет чи дія, яка викликає цю емоцію. Тож можна з впевненістю зазначити, що емоція задоволення тісно пов'язана з тим, що її викликає, та, як правило, не виникає без причини.

Проведений кількісний аналіз вживання лексичних одиниць для вираження концепту ЗАДОВОЛЕННЯ на матеріалі творів У. С. Моема представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Лексична одиниця pleasure превалює в романі «Тягар пристрастей людських». Це пов'язано з тим, що у творі часто використовуються конструкції - It's a pleasure ..., find pleasure, take pleasure для позначення в подальшому причини радості та задоволення. Також часто для зображення зовнішнього емоційного стану автор використовує smile of pleasure, glance of pleasure, sigh of pleasure.

В ході дослідження вербалізації концепту ЗАДОВОЛЕННЯ слід зазначити, що автор широко використовує найчастотнішу лексичну одиницю pleasure для номінації емоції. При цьому в більшості випадків вказується причина задоволення: be pleased with / because.

В наведених вище прикладах яскраво видно, що оскільки із всіх концептів, які розглядаються в цій роботі концепт задоволення є найширшим за значенням, має місце використання синонімів для вираження емоції задоволення, лексична насиченість в цьому випадку може перетинатися з двома розглянутими раніше концептами такими як «радість» та «любов».

Перспективними напрямками представляються виявлення способів вербалізації емоцій в інших функціональних стилях, а також систематизація та порівняльний аналіз мовних засобів репрезентації емоцій на матеріалі декількох мов.

Список використаної літератури

1. Бабенко Л. Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке / Л. Г. Бабенко. - Свердловск, 1989. - 171 с. ; Babenko L. G. Leksicheskie sredstva oboznacheniya emotsiy v russkom yazyke / L. G. Babenko. - Sverdlovsk, 1989. - 171 s.

2. Квасюк И. И. Структура и семантика отрицательно-эмотивной лексики (на материале разных частей речи современного английского языка) : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Ирина Игоревна Квасюк ; Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - Москва, 1983. - 157 с. ; Kvasyuk I. I. Struktura i semantika otritsatelno-emotivnoy leksiki (na materiale raznykh chastey rechi sovremennogo angliyskogo yazyka) : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Irina Igorevna Kvasyuk ; Mosk. gos. ped. in-t inostr. yaz. im. Morisa Toreza. - Moskva, 1983. - 157 s.

3. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова : опыт психолингвистического исследования / Е. Ю. Мягкова. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. - 109 с. ; Myagkova Ye. Yu. Emotsionalnaya nagruzka slova : opyt psikholingvisticheskogo issledovaniya / Ye. Yu. Myagkova. - Voronezh : Izd-vo Voronezh. un-ta, 1990. - 109 s.

4. Телия В. Н. Вторичная номинация и ее виды / В. Н. Телия // Языковая номинация (Виды наименований) / Отв. ред. : Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева. - Москва : Наука, 1977. - С. 129-221 ; Teliya V. N. Vtorichnaya nominatsiya i ee vidy / V. N. Teliya // Yazykovaya nominatsiya (Vidy naimenovaniy) / Otv. red. : B. A. Serebrennikov, A. A. Ufimtseva. - Moskva : Nauka, 1977. - S. 129-221.

5. Уланович О. И. Концепты эмоций в англоязычной эмотивной фразеологии / О. И. Уланович, М. В. Мороз // Актуальные проблемы германистики, романистики и русистики : матер. ежегод. междунар. науч. конф., г. Екатеринбург, 1-2 февр. 2013 г. / под ред. Н. Н. Сергеева, науч. ред. Е. Е. Горшкова. - Екатеринбург : УГПУ, 2013. - Ч. 2. - С. 114-118 ; Ulanovich O. I. Kontsepty emotsiy v angloyazychnoy emotivnoy frazeologii / O. I. Ulanovich, M. V. Moroz // Aktualnye problemy germanistiki, romanistiki i rusistiki : mater. ezhegod. mezhdunar. nauch. konf., g. Yekaterinburg, 1-2 fevr. 2013 g. / pod red. N. N. Sergeeva, nauch. red. Ye. Ye. Gorshkova. - Yekaterinburg : UGPU, 2013. - Ch. 2. - S. 114-118.

6. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. - 3-е изд. - Москва : Либроком, 2009. - 208 с. ; Shakhovskiy V. I. Kategorizatsiya emotsiy v leksiko-semanticheskoy sisteme yazyka / V. I. Shakhovskiy. - 3-e izd. - Moskva : Librokom, 2009. - 208 s.

7. Шевчик Л. Языковая картина мира славян : эмоциональный аспект [Электронный ресурс] / Л. Шевчик // Фалькларыстычныя даследаванні. Кантэкст. Тьіпалогія. Сувязі : зб. арт. / пад нав. рэд. Р. М. Кавалёвай. - Мінск: Бестпрынт, 2008. - Вып. 5. - С. 93-99. - Режим доступа : http://elib.bsu.by/handle/123456789/90162/ ; Shevchik L. Yazykovaya kartina mira slavyan : emotsionalnyy aspekt [Elektronnyy resurs] / L. Shevchik // Falklarystychnyya dasledavanni. Kantekst. Typalogiya. Suvyazi : zb. art. / pad nav. red. R. M. Kavalevay. - Minsk : Bestprynt, 2008. - Vyp. 5. - S. 93-99. - Rezhim dostupa : http://elib.bsu.by/handle/123456789/90162/

8. Maugham W. S. Of Human Bondage [Electronic resource] / W. S. Maugham. - Режим доступа : http://www.rulit.net/books/of-human-bondage-read-90680-1.html

9. Maugham W. S. Theatre [Electronic resource] / W. S. Maugham. - Mode of access : http://www.rulit.me/books/theatre-read-168132-1.html

Y.G. Fedorova

LANGUAGE REPRESENTATION OF EMOTIVE CONCEPT PLEASURE

This article is devoted to concept SATISFACTION which is considered emotiveness of the text primarily in connection with the author's vision and representation of the text characters emotions work of art.

It is well known that the artistic text is able to influence the listener or reader emotionally. Moreover, its emotional content is displayed on all linguistic levels (phonetic, graphic, lexical, morphological, syntactic); in addition, the dominant emotional content and basic concepts are at the semantics of the text as a whole. Thus, we can talk about the emotional space of a literary text as its integral part. Even the term "emotional prose," which is used by many stylists in the sense of "fiction", suggests the relationship with emotions, poetry and study the more impossible to imagine. The relevance of this study due to the fact that the issue of literary text emotiveness concepts and techniques of verbalization basic emotions that have become popular recently in linguistics, is still poorly understood and developed. In this paper, we discussed different approaches to the concept, emotiveness, the selection of basic emotions, the analysis of ways to create emotional space of a literary text and verbalization of emotions in it. Learning basic concepts of representation of emotion in art interesting texts that can be seen the modified emotional reality of passing through prism creative vision of the creator of the artwork.

There is a huge number of researches of emotions within philosophy, logic, medicine, psychology, physiology, sociology, neurophysiology, sociolinguistics, etc. Thus, the only definition of this phenomenon, as well as the general classification and the nomenclature of emotions are impossible.

The highest product of development of emotions of the person - feelings which arise in ontogenesis of emotions which are shown situationally. The created feelings become the main determinants of emotional human life on which emergence and the maintenance of situational emotions depends.

Arising as result of generalization of separate emotions which were created, feelings create the emotional sphere of the person and define dynamics and content of situational emotional reactions.

As for perspective areas of the research it should be noted that ways of verbalizing emotions may be represented in other functional styles, as well as ordering and comparative analysis of linguistic means of representation of emotions on the material of several languages.

Key words: verbalization, emotion, basic emotion, concept, pleasure.

Размещено на Allbest.ru