Мовна картина світу в англійській та українській фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru

МОВНА КАРТИНА СВІТУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

О.О. Пальчикова

У статті розглянуто поняття «мовна картина світу» та розкрито його сутність. Виявлено, що найбільш яскраво мовна картина світу проявляється у межах фразеологічного корпусу. Констатовано відмінності у мовній картині світу в англійській та українській фразеології, оскільки історико-культурна спадщина українського та англійського народів є нетотожною.

Ключові слова: мовна картина світу, фразеологізми, ідіоми, країнознавча інформація, історичне і культурне підґрунтя.

Мова - скарбниця знань людини про світ. У ній відображено історичні події, соціальні зміни, особистий та колективний досвід на певному етапі розвитку суспільства. Кожен народ має унікальну систему цінностей, традиції, звичаї, національний характер тощо, які не збігаються з елементами культури інших етносів та які закріплено на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях мови. Вони віддзеркалюють уявлення про світ того чи того народу, формують неповторну мовну картину світу.

Метою статті є зіставлення мовної картини світу в англійській та українській фразеології.

Проблема мовної картини світу привертала увагу багатьох науковців (М. Алефіренко, Ю. Апресян, Н. Арутюнова, З. Бакум, М. Блек, Л. Вайсгербер, С. Васильєв, А. Вежбицька, І. Голубовська, В. Гумбольдт, О. Дзюба, В. Карасик, Ю. Караулов, В. Касевич, Г. Колшанський, В. Кононенко, О. Кубрякова, В. Маслова, О. Михальов, Н. Сукаленко, В. Телія, Д. Хаймс, О. Яковлева та ін.).

Поняття «мовна картина світу» ґрунтується на ідеях В. фон Гумбольдта, який надавав мові антропоцентричності та стверджував, що природна мова має властивий лише їй, несхожий на інші, погляд світу. Під час позначення окремих предметів вона творить для народу-носія картину світу [4]. Означена теза вказує на взаємозв'язок мови і мислення, оскільки у мовних концептах та категоріях зафіксовано результати пізнавальної діяльності особистості.

Е. Сепір і Б. Уорф відстоювали думку про наявність людського чинника в мові. Е. Сепір наголошував, що індивід бачить, чує, сприймає світ саме в такий, а не в інший спосіб, тому що під час інтерпретації реалій наш вибір визначають мовні звички спільноти, у якій знаходиться суб'єкт [8]. Відтак людські знання про світ формуються під впливом мовної картини світу. мовний картина світ англійський український фразеологія

Уперше термін «мовна картина світу» з'явився у працях Л. Вайсгербера, який уважав, що остання і зовнішнє середовище існування народу взаємозалежать одне від одного. З погляду науковця, мова створює уявлення етносів про реальність, звідси виходить, що є стільки бачень, розумінь і тлумачень певних явищ світу, скільки й мов [3].

Сучасні науковці (Ю. Апресян, Н. Арутюнова, Г. Колшанський, О. Кубрякова, В. Маслова, В. Телія), розглядаючи означене поняття, указують на роль знань у мові. В. Телія акцентує, що мовна картина світу - продукт свідомості, який є результатом взаємодії мислення, реальності та мови як засобу вираження думок про світ під час комунікації [9].

О. Кубрякова доводить, що мовна картина світу - важливий компонент концептуальної моделі світу, який склався у свідомості. Інакше кажучи, - це сукупність цілісних людських уявлень і знань про світ, що сприяють в орієнтації особистості у процесі сприймання та пізнання світу [6].

На думку Г. Колшанського, підґрунтя мовної картини світу становлять соціальний і трудовий досвід, індивідуальний для кожного народу. Ці особливості проявляються у відмінностях номінації та тлумаченні феноменів і процесів на лексичному та граматичному рівнях. Науковець упевнений, що в мові закріплено творчу і пізнавальну діяльність суб'єкта [5].

Ю. Апресян вважає, що через мовну картину світу формується ставлення суб'єкта до оточення, встановлюються поведінкові норми в суспільстві. У природній мові відбувається упорядкування світу, тому виражені в ній поняття вибудовуються в монолітну систему поглядів чи колективну філософію, якої дотримуються носії мови [1]. Мовну картину світу як цілісний його образ, що знаково відображений в системі національної мови та зафіксований в лексиці, фразеології, граматиці, розглядає В. Маслова [7].

Беручи до уваги вказані дефініції, під мовною картиною світу розуміємо сукупність уявлень про світ, історично сформованих у свідомості народу й відображених на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях мови.

Найбільш яскраво мовна картина світу проявляється на лексичному матеріалі, а саме - у стійких виразах. Погодимося із позицією З. Бакум, яка акцентує на важливості послуговування фразеологією, оскільки завдяки їй особистість збагачується країнознавчою інформацією про мову, яка вивчається, водночас пізнає історичне та культурне підґрунтя рідної мови [2].

Споконвічно англійські фразеологізми та ідіоми пов'язані зі звичаями та традиціями, історичними відомостями. Ураховуючи означений факт, виокремимо стійкі словосполучення, характерні саме для англійської культури та менталітету носіїв мови, зіставимо їхній переклад з українськими еквівалентами.

Так, англійці в мовленні часто послуговуються фразеологізмом it's raining cats and dogs (досл. Йде дощ із кішок і собак), що українською звучить ллє, як із відра. Згідно зі словником ідіом та їхніх витоків «Dictionary of Idioms and Their Origins» походження виразу тісно пов'язано з проблемами дренажної системи. Остання в європейських містах 17-18 ст. виходила з ладу через сильний дощ, унаслідок чого на вулиці виливався вміст каналізації (предмети побуту, рослини, трупи тварин). Коли населення бачило наслідки зливи, то вважало, що тварини впали з неба [10, с. 244]. Цей фразеологізм уперше вжито англо-ірландським письменником Дж. Свіфтом у творі «Polite Conversation»: Ld. Sparkish: I know Sir John will go, tho' he was sure it would rain Cats and Dogs... (пер. Леді Спаркіш: Я знаю, сер Джон прийде, хоч він упевнений в тому, що буде злива /литиме як із відра) [13, с. 166].

Ще один яскравий приклад неподільних словосполучень, пов'язаних із погодою, - steal one's thunder (досл. Украсти чийсь грім). Еквівалент в українській мові - вкрасти чиюсь ідею / погрітися в променях чужої слави.

Витоки ідіоми сягають XVIII ст., коли в театрах застосовували різні прилади для створення звуку грому: свинцеві кулі, які пересували в залізному тазі або тонкі листи заліза, що трясли для отримання необхідного звуку. Історичні дані свідчать, що в 1704 р. під керівництвом Дж. Деніса було поставлено п'єсу «Appius and Virginia», упродовж якої мав гриміти грім. Відповідно, для відтворення звуків, автор розробив власний пристрій у вигляді миски з металевими, а не свинцевими кулями. П'єсу розкритикували, проте звуки грому видалися реалістичними та сподобалися публіці, тому апарат драматурга було використано в п'єсі «Макбет». Докладно реакцію критика на такий вчинок описав У. Уолш. Згідно з його нотатками, коли Дж. Деніс почув звуки грому, то скочив на ноги, волаючи: Damn them! They will not let my play run, but they steal my thunder! (Пер. Чорт забирай! Мою п'єсу не дозволяють ставити, але крадуть мій грім!) [15, с. 765].

Ключову роль в англійській культурі посідає кухня, завдяки чому фразеологічний ресурс мови поповнюють стійкі словосполучення з назвами страв.

Відомо, що пудинг - традиційна англійська страва, яку готують із м'ясною чи фруктовою начинкою та подають на різдвяний стіл. Важливість його для англійської культури беззаперечна, тому в мовній картині світу одне з чільних місць посідає вислів: The proof of the pudding is in the eating (досл. Доказ пудингу в куштуванні), що перекладається як краще один раз побачити, ніж сто разів почути. В «Оксфордському словнику цитат» указано, що витоки ідіоми сягають 14 століття. При цьому зазначено, що середньовічний пудинг не був десертом звичним для сьогодення, натомість це була ситна страва, під час приготування якої використовували свинячий шлунок, що начиняли м'ясним фаршем із додаванням жиру і сухофруктів [14].

Чай - невід'ємна частина англійської культури, а чайна церемонія - спосіб розслабитися, зблизитися зі співрозмовником, отримати інформацію. Відтак у кожного є свій улюблений сорт чаю або своя чашка чаю - one's cup of tea, тобто захоплення або щось / хтось, що подобається, приносить задоволення. Напр. reading - is my cup of tea (досл. Читання - моя чашка чаю), тобто читання - моє захоплення.

На початку ХХ століття вислів a cup of tea мав позитивне значення та асоціювався з прийнятністю, відповідністю вимогам. Його вживали для називання улюбленого друга, що мав розбитну, хвацьку вдачу.

У. де Морган, едвардіанський митець і романіст, використав означену ідіому в романі «Somehow good», де було здійснено опис Фенвіка: He may be a bit hot-tempered and impulsive... otherwise, it's simply impossible to help liking him. To which Sally replied that Fenwick was a cup of teа (пер. Можливо він дещо запальний та імпульстний...з іншого боку, він просто не може не подобатися. На це Саллі відповіла, що Фенвік славний / припав їй до душі) [12, с. 387].

У 1930-х рр. Н. Мітфорд першою фіксує в друкованому вигляді усталене словосполучення my cup of tea, що застосовано для номінації надійних людей, з якими встановлено душевну близькість. Напр., he's my cup of tea (досл. він моя чашка чаю) в перекладі означає він моя споріднена душа /улюблений друг. Романістка послуговується зазначеною ідіомою в комічному романі «Christmas Pudding»: I'm not at all sure I wouldn't rather marry Aunt Loudie. She's even more my cup of tea in many ways (пер. Я зовсім невпевнений, що швидше відмовився б від одруження з тіткою Лауді. Тим паче, що у багатьох відношеннях вона моя споріднена душа) [11, с. 124].

У сучасному англомовному суспільстві вислів my cup of tea набув негативного забарвлення, відповідно, поширеним стає фразеологізм not my cup of tea (досл. Не моя чашка чаю), тобто не мій коник, не моє, неприємне мені. Ця ідіома отримала негативну конотацію під час Другої світової війни завдяки «Аркушам із записника військового кореспондента» Х. Бойла. У них журналіст описує для американської аудиторії життя англійців та звичаї: [In England] You don't say someone gives you a pain in the neck. You just remark «He's not my cup of tea» (пер. [В Англії] не кажуть, що хтось вам докучає. Просто зауважують, що він мені неприємний) [14, с. 462].

Аналіз мовної картини світу в англійській та українській фразеології дає підстави стверджувати про її нетотожність, що пояснюється різним історичним і культурним підґрунтям українського та англійського народів. Виявлено, що у межах фразеологічного корпусу англійської мови чільне місце у системі цінностей посідають такі стійкі словосполучення, як U's raining cats and dogs, steal one's thunder, the proof of the pudding is in the eating, not my cup of tea. Непередбачувана зміна погодних умов та періодичні опади, а також любов до традиційних страв яскраво віддзеркалено на лексичному рівні англійської мови, унаслідок чого самобутність погоди та національної британської кухні стали широко відомими далеко за межами Сполученого Королівства.

Список використаної літератури

1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка : попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1. - С. 37-67 ; Apresyan Yu. D. Obraz cheloveka po dannym yazyka : popytka sistemnogo opisaniya / Yu. D. Apresyan // Voprosy yazykoznaniya. - 1995. - № 1. - S. 37-67.

2. Бакум З. П. Роль языковой картины мира в обучении иностранных студентов украинскому языку / З. П. Бакум // ACTA HUMANISTICA ET SCIENTIFICA UNIVERSITATIS SANGIO KYOTIENSIS : материалы докладов Международного виртуального форума «Социокультурные и филологические аспекты в образовательном и научном контексте». 25-29 сентября 2014 г. - Киото : «Tanaka Print», 2014. - С. 6063 ; Bakum Z. P. Rol yazykovoy kartiny mira v obuchenii inostrannykh studentov ukrainskomu yazyku / Z. P. Bakum // ACTA HUMANISTICA ET SCIENTIFICA UNIVERSITATIS SANGIO KYOTIENSIS : materialy dokladov Mezhdunarodnogo virtualnogo foruma «Sotsiokulturnye i filologicheskie aspekty v obrazovatelnom i nauchnom kontekste». 25-29 sentyabrya 2014 g. - Kioto : «Tanaka Print», 2014. - S. 60-63.

3. Вайсгербер Й. Л. Родной язык и формирование духа / Й. Л. Вайсгербер; пер. с нем. О. А. Радченко. - 2-e изд. - Москва : Едиториал УРСС, 2004. - 232 с. ; Vaysgerber Y. L. Rodnoy yazyk i formirovanie dukha / Y. L. Vaysgerber ; per. s nem. O. A. Radchenko. - 2-e izd. - Moskva : Yeditorial URSS, 2004. - 232 s.

4. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт ; пер. с нем. Г. В. Рамишвили. - 2-e изд. - Москва : Прогресс, 2000. - 400 с. ; Gumboldt V. fon Izbrannye trudy po yazykoznaniyu / V. fon Gumboldt ; per. s nem. G. V. Ramishvili. - 2- e izd. - Moskva : Progress, 2000. - 400 s.

5. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г. В. Колшанский. - Москва : Наука, 1990. - 103 с. ; Kolshanskiy G. V. Obektivnaya kartina mira v poznanii i yazyke / G. V. Kolshanskiy. - Moskva : Nauka, 1990. - 103 s.

6. Кубрякова Е. С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира / Е. С. Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / отв. ред. Б. А. Серебренников. - Москва : Наука, 1988. - С. 141-172 ; Kubryakova Ye. S. Rol slovoobrazovaniya v formirovanii yazykovoy kartiny mira / Ye. S. Kubryakova // Rol chelovecheskogo faktora v yazyke : Yazyk i kartina mira / otv. red. B. A. Serebrennikov. - Moskva : Nauka, 1988. - S. 141-172.

7. Маслова В. А. Лингвокультурология : учеб. пособ. / В. А. Маслова. - Москва : Академия, 2001. - 208 c. ; Maslova V. A. Lingvokulturologiya : ucheb. posob. / V. A. Maslova. - Moskva : Akademiya, 2001. - 208 c.

8. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Э. Сепир ; пер. с англ. Е. Н. Перцов ; под ред. Е. А. Кибрик. - Москва : Прогресс, 1993. - 656 с. ; Sepir E. Izbrannye trudy po yazykoznaniyu i kulturologii / E. Sepir ; per. s angl. Ye. N. Pertsov ; pod red. Ye. A. Kibrik. - Moskva : Progress, 1993. - 656 s.

9. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В. Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / отв. ред. Б. А. Серебренников. - Москва : Наука, 1988. - C. 173-204 ; Teliya V. N. Metaforizatsiya i ee rol v sozdanii yazykovoy kartiny mira / V. N. Teliya // Rol chelovecheskogo faktora v yazyke : Yazyk i kartina mira / otv. red. B.A. Serebrennikov. - Moskva : Nauka, 1988. - C. 173-204.

10. Flavell R. Dictionary of Idioms and Their Origins / R. Flavell, L. Flavell. - London : Kyle Cathie Ltd, 2006. - 343 p.

11. Mitford N. Christmas pudding / N. Mitford. - London : Thornton Butterworth Ltd, 1932. - 207 p.

12. Morgan W. de Somehow good / W. de Morgan. - New York : Henry Holt and Company, 1908. - 580 p.

13. Swift J. Polite Conversation in Three Dialogues [Electronic source] / J. Swift ; ed. by G. Saintsbury. - London, 1892. - 198 р. - Mode of access : http://ru.calameo.com/books/000107044db85f41c45cd

14. The Oxford Dictionary of Quotations / ed. by E. Knowles. - 8th ed. - Oxford: Oxford university Press, 2004. - 1140 p.

15. Walsh W. Sh. Handy-book of literary curiosities / W. Sh. Walsh. - Philadelphia : J. B. Lippincott Co., 1909. - 1104 p.

Размещено на Allbest.ru