Лімерик як текстове утворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лімерик як текстове утворення

Т.М. Петрова

Анотація

лімерик англійський гумористичний смисловий

У статті досліджуються особливості лімерика як унікального явища англійської гумористичної поезії. Проаналізовано різнорівневі характеристики зазначеного текстового утворення, що володіє усіма властивостями даної структурної і смислової одиниці: зв'язністю, завершеністю та ін. Крім того, визначені типологічні характеристик лімерика з урахуванням функціонально-прагматичного параметра та параметра структури тексту.

Ключові слова: лімерик, текст, зв'язність, завершеність, типологічні характеристики.

Summary

Key words: limerick, text, cohesion, completeness, typological characteristics.

Лімерик є унікальним явищем англійської поезії, в якому відбиваються англійська національна картина світу і національно-культурна специфіка образу мислення англійців. Під терміном «лімерик» розуміється невеликий за об'ємом гумористичний вірш, поява і жанрове формування якого, ймовірно, датується XVII століттям. Традиційно лімерик має визначену поетичну форму, що складається з п'яти рядків, в якій римуються 1-ий, 2-ий, 5-ий і 3-ій, 4-ий рядки, причому 3-ій і 4-ий мають меншу кількість складів. Ритмічний малюнок вірша має окреслений музичний характер, що є невипадковим, оскільки спочатку подібні п'ятирядкові вірші складалися у вигляді застільних пісень в Ірландії і були особливо популярні у місті Лімерик [4, 37].

У змістовому плані лімерик - це коротка розповідь про людину, яка потрапляє в неординарну і часто безглузду ситуацію. Сюжетно лімерик побудований таким чином: у першому рядку розповідається про те, хто головний герой і звідки він родом, другий рядок містить опис певних його особливих якостей або вчинків, потім йде мова про те, що він зробив або що з ним трапилося, і далі - чим все закінчилося. Канонічний лімерик має циклічну форму, що виражається в майже дослівному повторенні першого і останнього рядків. Так, нижченаведений приклад може слугувати ілюстрацією лімерика традиційної форми:

There was an Old Person of Chili Whose conduct was painful and silly;

He sat on the stairs

Eating apples and pears

That imprudent Old Person of Chili.

На момент, коли у 1821 році в Англії виходить перша окрема збірка лімериків, вони вже достатньо відомі і як анонімні вірші, що існують в усній традиції, і як вірші для дітей зі збірки «Hickory, Dickory, Dock» (за іншими даними - «Mother Goose Rhymes»), яка побачила світ в середині XVIII століття. Стосовно цього варто зазначити, що, на думку деяких дослідників, лімерик ніколи не належав до розряду дитячої літератури в повному розумінні цього слова, володіючи лише однією рисою даного жанру - дидактичним характером [5].

Справжня популярність приходить до лімериків, коли з'являються дві збірки Едварда Ліра: Book of Nonsense (1846) і More Nonsense (1872). Використовуючи форму фольклорного лімерика, Е. Лір одночасно вносить деякі зміни: наприклад, використання заголовних букв для називання головного героя (Old Person, Young Lady, Old Man і ін.). Протягом ХІХ-ХХ ст. лімерик завойовує все більшу популярність. Строга форма і гумористичний зміст привертають увагу не тільки анонімних авторів, але й знаменитих письменників і поетів. Так, авторами витончених і дотепних віршів, виконаних у жанрі лімерика, є А. Азімов, Р. Кіплінг, У. X. Оден, Р. Фрост, О. Хакслі, О. Неш та багато ін. Лімерики останнього з перерахованих авторів особливо відрізняються серед інших своїм особливим фонологічним і графічним малюнком [4, с. 40]. З появою авторських творів тематика лімериків стає різноманітнішою, сюжети складнішими, а жанрова форма лімерика використовується театральними і політичними критиками, авторами епіграм. Сучасні тексти лімериків рясніють алюзіями на наукові, художні і політичні теми. Проте, специфічні особливості лімерика - його фіксована поетична форма, строга сюжетна композиція і гумористичний характер викладу - залишаються незмінними.

Будучи текстом, лімерик володіє всіма властивостями даної структурної і смислової одиниці: зв'язністю, завершеністю та ін. Крім того, важливим в межах даної статті є визначення типологічних характеристик лімерика з урахуванням функціонально-прагматичного параметра та параметру структури тексту.

Визначення типологічних характеристик тексту з урахуванням функціонально-прагматичного параметра дозволяє виділити тексти-розпорядження, тексти-описи і тексти-оцінки [1, 5455]. Якщо розглянути лімерик в контексті даної класифікації, то його можна охарактеризувати як текст-опис із закладеною в ньому оцінкою. Підставою для такої характеристики служить оціночна спрямованість текстів цього прецедентного жанру, що має вияв у цілеспрямованому формуванні в свідомості реципієнта певної системи цінностей.

Стосовно структури лімерика, то очевидними є його малий розмір при надзвичайно скомпресованому (стислому) викладі подій: вся історія - із зав'язкою, розвитком подій, кульмінацією і розв'язкою - розгортається в межах п'яти віршованих рядків. І. В. Гюбеннет зазначає, що «малий розмір художнього тексту є першим значущим його елементом», оскільки «є взагалі можливим тільки як наслідок багаторівневого трактування художньої мови, що у багато разів збільшує семантичну ємність сказаного» [3, 115]. Таким чином, з'ясовується, що за надзвичайно стислим «поверхневим» змістом лімерика приховується величезний обсяг невидимої інформації, у тому числі й культурологічного характеру.

Окрім згаданих вище специфічних рис, лімерик володіє ще однією, найбільш важливою особливістю. Ця особливість полягає у приналежності лімерика до народної культури, і суть її полягає у здатності відображати та фіксувати у мові «карнавальне світовідчуття» дійсності. Твори гумористичних жанрів, до яких належить і лімерик, є одним з небагатьох «втілень карнавальної свідомості, що збереглися до наших днів» [2, 50]. Зміст цієї концепції полягає в тому, що поняття середньовічного карнавалу - архаїчної традиції, пов'язане в європейській культурі із стихією всевідновлюючого сміху, - застосовувалось до всіх явищ культури Нового часу, у тому числі й до літературних творів.

Автор теорії карнавалізації відзначає, що навіть в епоху сучасності, коли багато жанрів мають лише віддалений зв'язок з середньовічними традиціями, вони «зберігають в собі карнавальне бродило, що різко виділяє їх з-поміж інших жанрів» [2, 315]. Таким чином, карнавальне відчуття і гротескова образність продовжують жити як літературна традиція, втілена у творах гумористичного жанру.

Для організованої на основі карнавальної культури, «продуктом» якої є словесні гумористичні твори, властиве створення свого роду «іншого світу» й «іншого життя» [2, 317]. У цьому відображеному, карнавальному інтерпретованому світі все не схоже на реальне життя. Те, що є важливим і серйозним насправді, в цьому світі представляється смішним, сприймається і розуміється через гумор. Тому, світ лімерика повний кумедних випадків, нісенітниць. Його головні герої кидають виклик визнаним в суспільстві законам здорового глузду. Здійснюючи неординарні вчинки, вони часто поводяться досить легковажно з погляду британської моралі, хоча це цілком відповідає логіці жанру: літні джентльмени носяться по вулицях в химерному одязі; старенькі навчають танцям птахів або б'ються; юні панночки фліртують, забувши про пристойність; поважні пани кидають у перехожих яблука і персики. Герої лімерика володіють найхимернішою зовнішністю і незвичайними здібностями, а їх неймовірні тілесні спотворення також є властивістю прояву карнавальної свідомості. Все це в загальному утворює гротескну картину, яка є «світом навиворіт», де все перевернуто з ніг на голову [5, 318].

Проте, слід зазначити, що лімерик далекий від заперечення раціональності існуючого світу, як і середньовічна карнавальна пародія, що лежить в основі гумористичних творів Нового часу, далека від суто негативної пародії. Суть лімерика не в тому, щоб показати, як це весело - жити безтурботно, нехтуючи законами суспільства і прийнятими нормами поведінки. Піддаючи осміюванню вчинки, зовнішні і внутрішні якості своїх дивакуватих героїв, лімерик, одночасно, вчить читача тому, як слід поводитися, щоб самому не стати об'єктом глузування або навіть засудження в реальному житті.

Специфіка жанру при цьому полягає в тому, що на відміну від традиційних посібників з етики і кодексів правил і норм поведінки, лімерик «навчає» свою аудиторію непрямим чином, ненав'язливо, за допомогою особливих мовних засобів і образів, перетворюючи процес навчання на розважальне заняття. Той факт, що правило поведінки пропонується читачеві у «закодованому» вигляді, є відображенням етнокультурної специфіки поведінки англійців: вираження моралі у прямій імперативній формі є невластивим для представника даної культури. Зазначене обмеження витікає з існування такої риси англійської комунікативної поведінки, як неімпозитивність - неприпустимість або зведення до мінімуму прямої комунікативної дії на співрозмовника.

Побудований на межі здорового глузду і нісенітниці, лімерик, з одного боку, має чітку форму і володіє якістю витонченої іграшки: простотою, жартівливим сенсом, безпосередністю, ігровим потенціалом. З іншого боку, будучи наповненим, на перший погляд, безглуздим змістом, лімерик несе певне «повчальне» навантаження і за допомогою гумору, що передається у віршованій формі, покликаний донести до слухача важливі культурні цінності. Така властивість дає підстави вважати, що текстовий аналіз мовного матеріалу дозволить виявити інформацію про ті цінності і стереотипи поведінки, які проголошуються в лімерику як домінантні для англійського лінгвокультурного співтовариства.

Жанрові характеристики лімерика є відображенням його глибокого семантичного змісту, для розкриття якого «необхідний чіткий ключ, що дозволяє виникнути багатошаровій інтерпретації» [4, 38]. Очевидно, що такий «ключ» може бути виявлений при концептологічному підході до аналізу лімерика як тексту певного прецедентного жанру з можливістю використання такого підходу до дослідження карнавалізованих текстів / текстів гумористичних жанрів тієї або іншої культури.

Список використаних джерел

1. Бабенко Л. Г. Филологический анализ поэтического текста: Учебник для вузов. / Л. Г. Бабенко, Ю. В. Казарин. - М. : Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 432 с.

2. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. - 2-е изд. / М. М. Бахтин. - М. : Художественная литература, 1990. - 543 с.

3. Гюбеннет И. В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста / И. В. Гюбеннет. - М. : Изд-во МГУ, 1991. - 205 с.

4. Демурова Н. М. Веселая игра в лимерики / Н. М. Демурова // Мир бессмыслиц. Лимерики, старые и новые: Сборник / Составл. К. Н. Атаровой. - На англ. и русск. яз. - М. : ОАО Издательство «Радуга», 2003. - С. 37 - 44.

5. Золкин А. А. Пространственная структура карнавала (на материале Mother Goose Rhymes) / А. А. Золкин // Логический анализ языка. Языки пространств / Отв. ред. : Н. Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. - М. : Языки русской культуры, 2000. - С. 315 - 320.

Размещено на Allbest.ru