Демінутиви у мовній картині світу українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

У пропонованій розвідці досліджуються демінутивні іменники - похідні від назв знарядь праці, які формують мовну картину світу українців. З'ясовано чинники формування мовної картини світу українців крізь призму модифікаційних дериватів.

The proposed exploration investigated deminutyvni entry - derived from the names of tools that form the Ukrainian language world. Found out the factors shaping Ukrainian language world through the prism of modification derivatives.

Вивчення словотвірних явищ саме у динамічному аспекті дозволяє зрозуміти, як будується і реалізується людиною її мовна картина світу, оскільки основу цієї картини становлять саме похідні слова, що породжуються у процесі мовлення. Вони передають також сприйняття дійсності людиною, її соціальні та аксіологічні установки. Діяльнісний характер словотвору відображається в новоутвореннях, узуальному та оказіональному словотворі. Часто в процесі неузуального словотвору одночасно діють два важливих чинники - когнітивний і емоційний, що є неодмінною умовою творення та використання у мовленні демінутивів.

«Найбільш адекватним розумінням картини світу є визначення її як вихідного глобального образу світу, який лежить в основі світобачення людини, що репрезентує істотні властивості світу в розумінні її носіїв та є результатом усієї духовної діяльності людини. За такого трактування картина світу вимальовується як суб'єктивний образ об'єктивної реальності та входить до класу ідеального, яке, не перестаючи бути образом реальності, реалізується в знакових формах, не закріплюючись повністю у жодній з них» [4, 21].

У формуванні картини світу задіяна психічна діяльність людини, а саме відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, а також самопізнання людини.

«Людина відчуває світ, споглядає його, пізнає, розуміє, осмислює, інтерпретує, відображає та віддзеркалює, перебуває в ньому, фантазує, уявляє собі «можливі світи» [4, 20]. І це осмислення, інтерпретацію та відображення вона передає за допомогою словотвірних засобів у похідних словах, які послужили об'єктом дослідження у нашій розвідці.

«З когнітивного погляду словотворення - важлива ділянка мовного механізму, яка забезпечує категоризацію та концептуалізацію пізнаваних реалій позамовної дійсності дериваційними засобами» [3, 102].

Мета дослідження - проаналізувати демінутивні утворення від назв знарядь праці, з'ясувати чинники формування мовної картини світу крізь призму зменшено-пестливих утворень.

Оскільки знаряддя праці постійно використовуються в хатньому господарстві, в сільському господарстві та під час різних видів робіт, то і творення дериватів від їх назв є продуктивним.

Іменник сито продукує зменшено-пестливі похідні ситечко - ситко - ситце.

Від 10 твірних іменників веретено, граблі, коса, лопата, мітелка, сапа, свердел, свердло, серп та сокира утворені такі пари дериватів: веретенце (веретінце) - веретенечко, грабельки - граблики, кіска - кісочка, лопатка - лопаточка, мітелочка - мітличка, сапка - сапочка, свердельце - свердлик, серпик - серпок (серпочок), сокирка - сокирчина та топірець (топорець1) - топірчик. Ці пари дериватів утворюються від іменників - назв сільськогосподарських знарядь, які осмислюються нами як такі, за допомогою яких наводиться та підтримується порядок у домі, такі, які застосовуються у повсякденному вжитку та полегшують працю людини.

Більшість твірних іменників, які називають знаряддя праці, продукують по одному демінутиву: апаратик, батіжок, борінка, брусок (брусочок), буравчик (рідко), весельце, віничок (у 1 знач.), виделочка, вилка, вудочка, голочка, дубинка, деркачик2, зубильце, кочережка, копилець, кописточка, ключечка, качалочка, кліщики, ключик, коваделко, костурець, коточок, лапка, лещатка, ложечка, ломик, ломачка, молоточок, ножички, ножик (ножичок), нагаєчка, олівчик, патичок, писальце, пилочка, пензлик, патичка (рідко), паличка, плужок, прядочка, ральце,різачок, решітце,рогулька, рогачик, свідерок (діал.), совочок, терпужок, терличка, товкачик, тракторець, чаплійка, черпачок, шильце, щипчики, щіточка, ціпок.

Синоніми сито і решето продукують різну кількість дериватів. Оскільки в українській мові існують зменшено-пестливі іменники ситечко, ситко, ситце, вони обмежують вживання демінутива решітце з таким же лексичним значенням.

Проаналізуємо окремі похідні зменшено-пестливі утворення, для яких характерна полісемія. Так, демінутив молоточок зафіксований не лише із значенням 1.Зменш.-пестл. до молоток 1, але й із такими значеннями: 2. анат. Одна із слухових кісточок у середньому вусі людини та ссавців. 3. спец. Ударний пристрій у деяких механізмах, інструментах. //Прилад, яким користуються лікарі, оглядаючи хворого [1,537] (Цимбали (з польської) - старовинний музичний інструмент у вигляді плескатого ящика з круглим отвором і натягненими металевими струнами, на яких грають, б'ючи їх двома молоточками (Українська література)). Друге й третє значення в лексико-семантичній структурі похідного молоточок з'явилося внаслідок метафоричного перенесення його основного значення на основі подібності відображуваних предметів.

Дериват топірець1 зреалізував не лише семантичну позицію “демінутивність”. У діалектному мовленні так називають ще сокирку на довгому держаку, прикрашену інкрустацією, різьбленням. Топірцем також називають північного морського птаха, який має добре розвинений дзьоб (гострий, як топірець). Як і в попередньому випадку, маємо розширення лексико-семантичної структури похідного демінутива через метафоричні перенесення значень.

Різноманітністю значень характеризується і зменшено-пестлива лексема паличка. Пор.: 1.Зменш.-пестл. до палиця 1. 2.Предмет довгастої форми у вигляді бруска (Як книжні, функціонують слова клесачка, гладилка, інші побутують лише в українських говорах. Такі, як паличка, притирачка, мають порівняно вузьку локалізацію (Культура слова)). З.розм. Вертикальна риска на письмі. 4.Бактерія, що формою нагадує подовжену риску; бацила (...сік часнику вбиває навіть такий стійкий мікроорганізм, як туберкульозна паличка (Наука і суспільство)). 5.анат. Світлочутливі клітини сітківки ока людини і хребетних тварин, які формою нагадують подовжену риску [1, 699]. Однак тільки перше значення демінутива є наслідком дериваційної трансформації семантики вихідного слова палиця. Інші значення розвинулись на базі основного значення похідного незалежно від семантики твірного.

Іменник паличка знаходимо і у жаргонному мовленні. Молодь так називає цигарку. Ймовірно, назва теж розвинулася через метафоричні перенесення значень (цигарка за формою подібна до палички - тонка і довга) [5, 197].

Похідні сошка (сішка) позначають не лише зменшено-пестливу форму до іменника соха, але й погану соху, пристрій, який використовують при стрілянні з гвинтівки, кулемета, а також одну з частин кермового управління автомобіля, комбайна. Переносні значення розвинулися на ґрунті подібності позначуваних предметів до невеликої сохи.

Мова динамічна за своєю природою. Особливо чітко це виявляється під час творення демінутивів, оскільки поява нового слова - це і формування нової співвіднесеності з дійсністю.

Важливим чинником, який визначає словотворчу поведінку аналізованого класу слів, є позамовний чинник, зокрема важливість того чи іншого денотата, який вербалізується твірним, у господарсько-практичній діяльності та життєдіяльності людини. У межах окресленої групи лексики виокремлюємо назви знарядь, які використовуються найчастіше (коса, лопата та ін.).

Українці - споконвічні хлібороби, ратаї, тому й особливе значення для нас мають інструменти та знаряддя, які полегшують працю під час сільськогосподарських робіт. Назви таких знарядь є високопродуктивними. Продуктивними є й назви тих знарядь праці, які використовуються в побуті: для прибирання, готування їжі та ін.

Символічного змісту набувають в українців назви засобів виробництва, передовсім ті, які використовуються у хліборобській праці, назви предметів побуту. Так, наприклад, іменник коса в загальноєвропейській традиції символізує смерть, загибель, а стара жінка з косою є уособленням наближення смерті. Коса для українського селянина завжди була і є засобом праці.

Лексема плуг сприймається українцями як символ оновлення, символ роботящих рук, життєдайності.

Символічні компоненти семантики мотивувального слова корелюють зі словотворчою здатністю. Так, від твірного коса продукуються зменшено-пестливі іменники кіска, кісочка, від твірного плуг - демінутив плужок.

Велика кількість демінутивних іменників на позначення знарядь праці, зокрема сільськогосподарських, засвідчена в усній народній творчості. Фольклор найповніше відображав трудове життя народу, пов'язане з працею хлібороба. Назви знарядь і навіть деталей фіксують усі жанри усної народної творчості. Споконвічно маючи справу із знаряддями праці, трудові маси шанували їх, наділяли рисами живої істоти, оспівували в поезії. Тому нерідко назви знарядь та деталей вживаються із зменшувальними та пестливими суфіксами, а вживання цих слів в усній народній творчості свідчить про поширення їх та важливу роль для українського народу.

Аналіз зменшено-пестливих найменувань назв знарядь праці дозволяє зробити такі висновки та узагальнення. Важливість того чи іншого знаряддя праці у житті людини, його практичне застосування у побуті, повсякденне користування, а також полегшення праці людини за допомогою певних знарядь уможливлює творення демінутивних субстантивів.

Подальший аналіз інших груп зменшено-пестливих іменників дасть змогу виявити повну типологію в царині когнітивного словотворення сучасної української літературної мови.

демінутивний знаряддя праця мовний

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. - 1736 с.: іл.

2. Вендина Т.И. Словообразование как источник реконструкции языкового сознания / Т.И. Вендина // Вопросы языкознания. - 2002. - №4. - С.42-72.

3. Грещук В.В. Словотвір у сучасній науковій парадигмі / Василь В. Грещук Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність: Збірник наукових доповідей. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 97-105.

4. Серебренников Б.А., Кубрякова Е.С., Постовалова В.И. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б.А. Серебренников, Е.С. Кубрякова, В.И.Постовалова. - М.: Наука, 1988. - 216с.

5. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови / Леся Ставицька. - К.: Критика, 2003. - 336 с.

Размещено на Allbest.ur