Дієслівні словосполучення зі значенням передчасу в говірці села Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дієслівні словосполучення зі значенням передчасу в говірці села Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області

О.М. Мозолюк

Анотація

дієслівний говірка передчас словосполучення

У статті описано функціонування дієслівних словосполучень із значенням передчасу на матеріалі західноподільської говірки села Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області. Виділено їх різні семантичні типи, а також відзначено паралельні граматичні моделі.

Ключові слова: темпоральні словосполучення, західноподільські говірки, синтаксема, граматична модель, передчас.

Summary

The article deals with functions of verbal word-combinations with the meaning of pretime on the material of the Western Podillia dialects in the village of Pochapyntsi, Chemerivtsi district, Khmelnytsky region. We distinguished their semantic types and parallel grammatical models were formulated.

Key words: temporal word combinations, dialects of the Western Podillia, syntax unit, grammatical model, pretime.

Бенкети мови - зоряний букет,

Це українські речення зі ставу,

І щоб їх втримав-витримав хребет - Бог у Дніпро сузір'я на ніч ставить!

Іван Іов [9, 123]

У сучасному українському мовознавстві дослідження всіх структурних рівнів мови, лінгвістичне діагностування проводиться з урахуванням багатьох параметрів розвитку і функціонування народних говорів, що є тією джерельною базою, «якою живиться й живе літературна мова як інваріант загальнонаціональної мови народу» [11, 12]. А це, звісно, привертає увагу багатьох науковців до діалектної мови як феномену, що становить культурологічну сутність етносу [3, 38]. Кожна говіркова структурна цілісність дає підстави характеризувати її мікросоціум чи макросоціум з усім набором лінгвальних особливостей, своєю неповторною специфікою. Тому всебічне вивчення української діалектної мови вимагає нагальних спостережень, ґрунтовних досліджень усіх діалектних територіальних одиниць - говірок, говорів, наріч. Підтвердженням цьому є і слова відомого вченого І. Г. Матвіяса: «Зважаючи на те, що народні говори постійно змінюються, передусім під впливом літературної мови та різноманітних позамовних чинників, об'єкт діалектології можна вважати невичерпним» [12, 2].

На сучасному етапі діалектна мова найхарактерніша для селян, мешканців містечок, зрідка передмість великих міст, де старше покоління розмовляє традиційною говіркою, а молодь, інтелігенція загалом літературною мовою або мовою, дуже наближеною до літературної. Крім того, певні групи населення користуються ще проміжними різновидами мови, які певною мірою наближаються то до літературної мови, то до місцевих говірок [12, 4].

В основі сучасних українських говорів лежать найдавніші говори східнослов'янських племен. Так, подільський говір, як відзначає Ф. Т. Жилко, сформувався на території Теребовельської землі (пізніше князівства), потім це була територія Подільського і Брацлавського воєводств, яка дозаселялася вихідцями з наддністрянщини, Буковини і Волині [4, 26].

Багаторічні діалектологічні спостереження свідчать, що носії подільських говірок усвідомлюють не лише їх належність до української мови, української нації, а й специфіку свого говору порівняно з іншими, а також наявність його внутрішньої диференціації [2, 74].

Говірки Західного Поділля були об'єктом дослідження на різних структурних рівнях мови, проте синтаксичний рівень і досі залишався поза увагою діалектологів.

Завдання статті - охарактеризувати темпоральні словосполучення зі значенням передчасу в говірці села Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області, з'ясувати особливості їх складу та функціонування, що зумовлено потребою в аналізі говіркого мовлення самих носіїв, оскільки відсутній будь-який спеціальний опис.

Почапинці - невелике мальовниче подільське село, з неповторним краєвидом, зі своїми звичаями, обрядами, у якому проживає 1212 осіб. У південній частині села, напроти водяного млина, на підвищенні правого берега річки Жванчик трапляються фрагменти трипільської і черня- хівської кераміки, а поблизу Почапинець виявлені поселення доби неоліту та кілька поселень черняхівської культури [7, 602]. Така інформація надзвичайно важлива, актуальна, бо питання походження діалектної (територіальної) диференціації нашої мови, безсумнівно, є складовою частиною проблеми українського етно- й глотогенезу. Воно виникло разом із ґрунтовним вивченням українського діалектного континууму [13, 26].

Перша згадка про село зафіксована на початку XV століття, 1493 року, в реєстрі дворів Подільського воєводства [8, 440]. В 1610 році Станіслав Папезький передав Почапинці Кам'янецькому капітулу, а в 1793 село стало власністю двох племінниць Потьомкіна. «Малороси-селяни» найбільшою мірою займалися хліборобством, а також різними ремеслами, особливо столярством, чоботарством, кушнірством [16, 488].

За народними переказами, на місці Почапинець було колись містечко Золоте Яблуко. В середині села, на березі річки Жванчик, місцина й зараз називається Башта, оскільки тут давним-давно стояла фортеця з кількома вежами. Сліди колишніх будівель, черепки домашнього посуду, які знаходять у землі, є тому яскравим підтвердженням [8, 441].

Досить цікаву історію про походження Почапинець, або ж легенду, розповіла корінна мешканка - Швидка Ніна Іванівна, 1917 року народження, освіта - 3 класи, а саме:

Наши сиЛо коЛис' назОвалос'е ЗолОте Йаблучко // сиЛо буЛо дужи 1 фаіни / зиЛени / 1 дужи фаіна була р'ічка / глибока // там / де^и Зара ВобоЛон'е / ус'о буЛо у вбд'і // Лли воси1 ни / кдли брли бил'н'і доШч'і / боЛота було по буха / а таМо / на Болбт'ан'ц'і / Можна було утбпитис'е // і дес' бейі пбри1 чирис сиЛо ішли коза)ки / фаін'і / молбд'і // д'івоЧки повиб'ігали дибитис'е // Л'ізли то1 т'і хЛопи по боЛот'і / та)к'і уже ли)х'і / шо1 нав'іт' ни баЛакайут / а один1 кажи / коЛи ми пирОчапайе^имо си)се болото? / чут'с'е ни1 топиш // і на)вернороз''несли вбни кру1 гом про1 наши сиЛо //у Йаско^урун'і з нас см'ійалис'е // козаки крргомробказували про сиЛо у боЛот'і / йак вбни йе^иго пиричапували // на)верно / 0в'іти і називайе^иц'еи' наши сиЛо ПОчапинц'і / так /' дон'у / Л'уди у сиЛ'і баЛакайут //

Говірка села Почапинці належить до західноподільських говірок південно-західного наріччя, які разом з іншими західноукраїнськими належать до найдавніших, найстаріших і є важливою складовою частиною української загальнонаціональної мови.

Матеріалом для спостережень послугувала картотека синтаксичних конструкцій, укладена на основі польових записів (текстів), виконаних власноруч.

Питанням системного опису синтаксичних одиниць-конструкцій темпорального значення з використанням нового функціонально-семантичного підходу до вивчення діалектного синтаксису присвятили свої роботи О. В. Юсікова [17] і Т. І. Сердюкова [14; 15]. Але й зараз діалектний синтаксис займає незначне місце в діалектологічних дослідженнях, є недостатньо вивченим.

Темпоральність - «загальнограматична міжрівнева категорія, яка ґрунтується на семантиці дієвості, вираженій дієсловом, та відбиває внутрішній, зовнішній та співвідносний аспекти тривання дії, граматично інтерпретуючи онтологічний час» [1, 76].

Зібраний нами говірковий матеріал у селі Почапинці дає можливість зосередити увагу на двох основних протиставленнях дієслівних словосполучень із темпоральною семантикою залежних синтаксем: 1) за ознакою прямого - відносного часу; 2) за значенням, що збігається з моментом мовлення, передчасу чи післячасу.

До системи значень категорій відносного часу належить передчас, післячас та проміжний час. Ми зробимо спробу описати лише словосполучення зі значенням передчасу.

Серед дієслівних словосполучень із значенням передчасу в синтаксичній системі досліджуваних говірок на основі проведених спостережень можна виділити дві групи: 1) словосполучення передчасу, повністю заповненого дією; 2) словосполучення передчасу, не повністю заповненого дією.

Так, словосполучення зі значенням передчасу, повністю заповненого дією, у говірці села Почапинці функціонують у межах лише однієї граматичної моделі V ¦ до ¦ Sg і з варіюванням залежних темпоральних синтаксем, які виступають у прийменниково-відмінкових формах лексичних варіантів іменників часового значення і меншою мірою нечасового. Наприклад: Д'іти Спали до воб'іду; Чи кала на¹ него аш до ран'а; МЛле Л'ігало аж^ш до Лечира; Д'іти Лавилис'е до¹ ночи; ми с чолЛв'іком баЛакали дужи ¹доуго / аж^ш до¹ п'іуночи; Нидауно бал'рвалис'е до Сходу бон'ц'і; Цего року Лапали до ЗиЛених с'ват; То Л'уди дар но ус'і¹ постили / до Ве^ликод'н'і¹ постили / до Паски; Йа за¹ него¹добри памн'Лтайу / поЗичиу у Мени грош'і / до Лейі пори ниМа та інші.

До групи дієслівних словосполучень із значенням неточного передчасу, не повністю заповненого дією, належать синтаксичні одиниці-конструкції, які мають семантику головних вербальних компонентів переважно завершеної дії. Ці словосполучення представлені такими граматичними моделями, як V ¦ до ¦ Sg, V ¦ перед ¦ Sі, V ¦ під ¦ Sа, рідко V ¦ над ¦ Sа, V ¦ над ¦ Sі, V ¦ понад ¦ Sа, серед яких перша є, звісно, домінантою і вказує на найширше і недиференційоване передування в часі, а друга - менш уживана, передає дещо ближче порівняно з попередньою конструкцією передування. Крім того, варто наголосити, що тенденція до нівелювання відтінку ближчого часового передування в прийменникові перед і перетворення його на функціональний еквівалент прийменника до [10, 11] забезпечує високу продуктивність словосполучення V . до . Sg, частково V . перед . Sі щодо інших словосполучень неточного передчасу. Наприклад: Постройіус'е НЛ кола ше до воїни; ПриІди до воб'іду / то ми ше ¹ випирим; ПриїшлирС боч'і до сн'і данку і р кинули 6 тел'у; Постройіус'е Йі ван¹ пирит зЛмоу; ПриІди ¹ пирит вичероу / почЛтайе^иш мин'і п'ісан'ше¹¹; Приїшіли ж'іноЧки ше до служби / шоп помСлитис'е; ЗапЛлиу бурин / йЛкиїдо¹ тойі пори уже усох; Ни спалос'е до сЛмого ран'е та інші.

Підкреслимо, що паралельне функціонування зазначених граматичних моделей темпораль- них синтаксем у структурі дієслівних словосполучень аналізованої говірки спостерігаємо лише з лексемою «вобід»: ус тати до во¹ б'іду // ус тати¹ пирит вС б'ідом.

Словосполучення V . під . Sа, V . над . Sа передають відносно близьку щодо часового орієнтира попередність і є непродуктивними в мовленні почапинчан, оскільки залежними компонентами найчастіше виступають лише іменники ранок і вечір. Наприклад: Побликали¹ цепит аш п'іт Ле- чир; Вийіхали д'ітоЛ и п'ід ранок; Ми не дужи бЛлит голова / Ыожи тЛго / шо зЛ'ійалос'е над ранок; Будимо¹ йіхати аш п'іт Лечир.

У досліджуваній говірці трапляються й синтаксеми у формі орудного відмінка з прийменником над, які загалом характерні для мови письменників західноукраїнських областей [5, 57]. Щоправда, словосполучення V ¦ над ¦ Sі є поодинокими, оскільки в ролі субстантива виступає тільки лексема ранок, наприклад: ЗасЛнали аж^ш над ран'ем; Вблод'о приІшоу над ранком; Молод'ож^ш заспЛкойілас'е над ранком. Зауважимо, паралельно зі словосполученням V ¦ над ¦ Sі вживається словосполучення з прийменником понад (V ¦ понад ¦ Sа), яке теж належить до рідковживаних граматичних моделей, як-от: Заснули з ебнуком¹ понад ранок; Стихло¹ понад ран'ем.

Значення «найближчого передчасу з відтінком співвіднесеності дії з проміжком часу» [6, 100] репрезентовано найменш уживаним словосполученням V ¦ протів ¦ Sg. Наприклад: Нин'ки ¹ чути було / йак сп'іЛали прот'іу¹ ночи; Ни хЛт'ілос'е вийіздити прот'іу¹ ночи.

Нами простежено також окремі словосполучення V . близько . Sg, рідко V . коло . Sg із значенням приблизного передчасу, в яких залежними компонентами виступають насамперед іменники часової семантики, зрідка нечасової. Наприклад: Нин'ки ¹ пасли худобу на ВобЛлон'у / то пришили аж^ш блиско двох гЛдинрМус'ілам¹ пасти ¹ в'іуц'і / приіш}ла блиско трох чЛсоу; ПрЛйіду ¹заутра / блиско воб'іду; Вол'га дужи засЛабла / ¹можи Умерти блиско ЗиЛених с'ват; ЗасЛаб у Мени д'іт / на¹ ноги ни уста¹ йе / Можи Умерти¹ коло ВиЛикод'н'е.

Так'і ж словосполучення відбивають говірки з різних ареалів Західного Поділля. Наприклад: приІти ¹ коло двох чбсоу (Бгв, ВС, Кн, См, Жр); приІти ¹ коло другойі гбдини (Гл, Бл, Пр); при^ейіхати блис'ко воб'іду (Злн, Хр, Ск); Умерти дес' ¹ коло Дзе^илених с'вит (Крм); Умерти блиско Зе^илених с'ват (ВЖ, Лт, Чрн) і под.

Отже, темпоральні словосполучення зі значенням передчасу в західноподільській говірці села Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області є досить функціональними. Досліджуваний матеріал дає можливість виділити серед них різні семантичні типи, паралелізм їх моделювання і простежити, звісно, найбільшу продуктивність словосполучення V ¦ до ¦ Sg серед інших граматичних моделей.

Список скорочень назв населених пунктів

Бгв - Баговиця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.;

Бл - Біла Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.;

ВЖ - Великий Жванчик Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.;

ВС - Велика Слобідка Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.;

Гл - Голосків Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.;

Жр - Жердя Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.;

Злн - Зеленче Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.;

Кн - Княжпіль Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.;

Крм - Кормильче Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.;

Лт - Летава Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.;

Пр - Проскурівка Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл.;

Ск - Скіпке Горо- доцького р-ну Хмельницької обл.;

См - Смотрич Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл.;

Хр - Хропо- това Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.;

Чрн - Чорна Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.

Список використаних джерел

1. Барчук В. М. Граматична категорія темпоральності: семантико-структурний аспект / В. М. Барчук // Мовознавство. - 2011. - №6. - С. 64-76.

2. Гриценко П. Ю. Основні риси подільського говору / П. Ю. Гриценко // Поділля. Історико- етнографічне дослідження. - К. : Доля, 1994. - С. 74-81.

3. Євтушок О. Сучасні тенденції розвитку діалектної лексики / Олексій Євтушок // Дивослово.

- 2011. - №7. - С. 38-40.

4. Жилко Ф. Т. Ареальні системи української мови / Ф. Т. Жилко // Мовознавство. - 1990. - №4. - С. 18-27.

5. Іваненко З. І. Прийменникові конструкції часу в сучасній українській мові : посібник для студентів-філологів / З. І. Іваненко. - Чернівці, 1969. - Ч. 1. - 69 с.

6. Іваненко З. І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення / З. І. Іва- ненко. - К.-Одеса : Вища школа, 1981. - 144 с.

7. Історія міст і сіл УРСР: Хмельницька область. - К. : Інститут історії АН УРСР, 1971. - 708 с.

8. Каменецкий уезд : вып. 7. - Каменец-Подольск : [Б. И.], 1895. - 610 с.

9. Кульбовський М. І. З подільського кореня : нариси / Микола Кульбовський. - Хмельницький : НВП «Евріка», 2003. - 200 с.

10. Куцова Р. А. Відтворення темпоральності прийменниковими конструкціями сучасної української літературної мови : автореф. дис. ... канд.. філол.. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Р. А. Куцова. - Харків, 1997. - 22 с.

11. Лесюк М. Мовний світ сучасного галицького села (Ковалівка Коломийського району) / Микола Лесюк. - Івано-Франківськ : Видавництво «Нова Зоря», 2008. - 328 с.

12. Матвіяс І. Г. Засади української діалектології / І. Г. Матвіяс // Мовознавство. - 2000. - №1. -

B. 3-9.

13. Німчук В. Проблема українського діалектогенезу / Василь Німчук // Проблеми сучасної ареалогії / АН України. Інститут української мови; відпов. ред. П. Ю. Гриценко. - К. : Наукова думка, 1994. - С. 25-47.

14. Сердюкова Т. І. Локативні та темпоральні синтаксеми в українських східнослобожанських говірках : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Т. І. Сердюкова.

- Запоріжжя, 2002. - 20 с.

15. Сердюкова Т. І. Локативні та темпоральні синтаксеми в українських східнослобожанських говірках : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Т. І. Сердюкова; НАН України. Інститут української мови. - К., 2002. - 197 с.

16. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета : вып. 9. Приходы и церкви подольской епархии / под ред. св. Евфимия Сицинского. - Каменец-Подольский : Тип. С. П. Киржацкого, 1901. - ХХ, 1064, 175 с.

17. Юсікова О. В. Із спостережень над синтаксисом / О. В. Юсікова // Говірки Чорнобильської зони: Системний опис / П. Ю. Гриценко, Г. В. Воронич, Л. Г. Дорошенко та ін. - К. : Довіра, 1999. - 271 с. - С. 66-108.

Размещено на Allbest.ru