Мова науки і національна мова
Поняття мови політичного діяча у сфері наукової комунікації. Особливості врахування цінностей становлення науки та інтересів національно-культурного піднесення. Формування науки та культури як різноспрямовані процеси. Сутність національної мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2018 |
| Размер файла | 24,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Мова науки
- 2. Сутність національної мови
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Мова - дійство соц (публічне). Вона була створена, щоб задовольнити потреби спільноти і вважається однією з важливих показників спільноти і за межами нього бути не має можливості.
Що це природна людська стиль? Відповідати на це питання безсумнівно складно, оскільки ці спроби були зароджені ще вченими старих Греції, Риму, Китаю, Індії.
У науці відомі 3 погляду на природу мови:
1) мова - дійство біологічне;
2) мова дійство психічне;
3) мова дійство соціуму.
Безумовно, про мову неможливо говорити як дійство біологічне. Людина, на відміну від інших приматів, володіє мовним геном, то є природна дієздатність до оволодіння мовою, вона жодного разу не заговорить самостійно, якщо неї не навчити. Це обґрунтовують теперішні "Мауглі" діти, які відповідно за різними чинникам і виявлялися за межами спільноти, час від часу серед тварин, і не можуть навчитися мови, в тому числі і повернувшись в людський колектив. Причиною цього є те, що вони пропустили так званий сенситивний період (вік від 2-ух по 5 років), коли людина гіперактивно освоює мову.
Мова не є і кристально психічним дійством, так як нервова система у будь-якої людини неповторна, а це означає, що на світлі має існувати стільки мов, скільки людей. Хоча ми не можемо відкидати, що в промові кожної людини відображені її психічні особливості, а в державній мові - склад розуму, особливий ненормальний склад конкретної цивілізації.
1. Мова науки
Мова політичного діяча у сфері наукової комунікації повинна враховувати як цінності становлення особисто науки, так і інтереси національно-культурного піднесення. Формування науки і культури - різноспрямовані процеси. Дисципліна схильна до єдності незважаючи на мовні кордони і бар'єри ідеологій. Цивілізація спрямовується неповторністю, що виявляє світу неповторний церковний портрет цивілізації. І разом з тим напевно є зв'язок між собою в процесах: наукова творчість вважається інтелектуальною Першістю національної культури. Асоціацією, яка гарантується державною мовою і її словами.
Якою ми повинні бачити мову науки, як інтеграл великого знання і складову національних культур? Методологія в мові науки виділяє 2 частки: природну мову і мову формалізовану, яка надбудовується над природною, виділяючи окремі її фрагменти. Обговорення питання розгорнулася навколо того, що неформалізована частка наукової мови уніфікована або доцільно, щоб вона була проявлена належними державними мовами. При цьому, висловлювалися 2 останні уявлення. 1-ше: не потрібно наукову продукцію видавати державною мовою, це заважає дієвої комунікації, до того ж економічно невигідно, пов'язане з витратами на переклад, папір [6].
Інший світогляд, це вилучаючи з науки національні мови, ми навмисно рушимо розумовий потенціал цивілізації, відбираємо літературну мову наукової манери, слова якої бережуть ґрунтовні інтелектуальні і духовні значення. Громадські, фінансові та моральні результати даного дійства, відчуваються тісніше в даний момент.
Дискусії труднощів мови науки у ставленні до національної мови, на мій погляд, не вистачає принципової дихотомії: стиль наукової творчості, то є стиль мислення суб'єкта, який пізнає мову наукової комунікації. Любителі уніфікації наукової мови передбачають тільки другу площину даного протиставлення. Історично дисципліна розвивалася в умовах білінгвізму, та мала мову-посередника, функції якої в різний час виковували то 1-на, то інша з розвинених мов. Відома роль грецької, латинської мов в стародавньому світі, старослов'янської - в слов'янському. Так, в ХVI-ХVII ст. словотвірні засоби української та російської мов були мало розвиненим для постачання потреб великих нововведень, в головному термінів, викликаних петровськими реформами. В даний період латинь робиться мовою комунікації Києво-Могилянської академії, братських шкіл.
Чому латинь в XIX в. не виконувала тих функцій, які було б зрозуміло, і вступала б в програми гімназичного курсу? Зрозуміло, вона була витіснена неупередженими діями наукового знання. У період буйного становлення науки вийшла "сутичка" мови мислення і мови комунікації. З ускладненням науки предмет, якої був найкращою гарною формою вираження пізнання. Така форма мала можливість існувати лише за мови мислення, рідної мови. Численні самоспостереження експертів-адептів віддалених наук - над характером особистої творчості схвалюють цю тезу: "Мислення як частка внутрішньої наукової творчості оформляється, вербалізується на рідну мову [1].
Мовна політика крайніх десятків років в Україні була орієнтована на інтернаціоналізацію науки, створення умов для наукової комунікації і не брала до уваги, і не стимулювала цей глибокий мовний період наукової творчості. Наукова продукція математичних, природних наук, то є наук, які досягли в значній мірі формалізації, що була переведена на мову-посередника: або британську або російську.
Результати даної ситуації незвичайні, вони примушують не тільки мовознавців, експертів, проте і педагогів навчальних закладів негайно дізнатися про них через багатосторонній тест труднощів.
Життя наукове повернулося "на круги своя", і зараз дискусія мовної ситуації в національних республіках становить питання про те, таке собі існування мовної науки, стане далі розвивати академічну манеру літературних мов. Семіологи вивели захоплюючий феномен. У масовому масштабі існування мовних бар'єрів в науці сприяє її розвитку; в мікро масштабі, щодо окремих експертів, вона вважається гальмом, так як наукова служба вимагає знання закордонних мов, або хоча б переведених справ.
Беручи до уваги сказане, мовна політика самостійно від "мовного котла" повинна стати найбільш еластичною, врахувати конкретні і творчі напрямки, і наукової комунікації. Якщо громадські умови: чисельність народонаселення, розмовляють державною мовою; чисельність наукової інтелігенції, використовує державну мову в праці; ступінь становлення літературної мови; становище термінологічної роботи - дозволяє існувати і в гуманітарних науках, і в математичних, і в природних, і в технічних науках функцію засобу наукової творчості і комунікації має можливість робити державна літературна мова [5].
2. Сутність національної мови
Згідно чисельності світу, найбільш популярними мовами вважають китайську (1200000000 розмовляють), іспанська (332000000), британська (330000000), бенгальський, хінді, аравійський, російський, португальська, японська, німецьку мови. Українська згідно даним показником розташовуватися на 21 місці: її використовує від 42 по 50000000 чоловік в світі.
Через давність писемності українська мова відноситься до старописемних, так як її писемності більше тисячі років.
За призначенням українська мова - державна мова українського народу, муніципальний мова України. Згідно генеалогічного походження Українська мова відноситься до східної підгрупи слов'янської категорії індоєвропейської мовної сім'ї [3].
Посеред експертів бракує одностайності згідно дилеми виникнення української мови, виникнення і становлення її як окремої слов'янської.
Так, згідно з офіціозним поглядом української науки, підтримування деякими лінгвістами і нині, українською мовою з'явився в XIV ст., після розпаду давньоруської мови (мови Київської Русі) на 3 окремі мови - українська, білоруська, російська. Виникнення даних 3-х мов було обумовлено поділом Київської Русі на кілька князівств, монголо-татарське, зі злістю проти східних слов'ян. Дана концепція виникла в 50-х роках ХХ ст. і ілюструвала російський домисел про Київську Русь як "колиску 3-х братських народів", в якій був "старший брат" - російський народ.
2-ий погляд полягає в тому, що джерелом становлення української мови, як і інших слов'янських мов (хорватської, польської, болгарської, сербської, чеської та ін.) Була праслов'янська (антично-слов'янська) мова, розпад якої стартував у VII ст. Цей світогляд поділяли ці видатні експерти, як П. Житецький Ф. Міклошич, А. Потебня, А. Шляйхер, А. Кримський, О. Шахматов, І. Огієнка,. На питання ж "Якою мовою говорили в Київській Русі?" Геніальний російський вчений В. Ключевський відповідав: "Так, як говорять малороси".
Деякі мовознавці намагаються довести, що українська мова почала організовуватися 3 тисячі років назад, та володіє чималим спільним з латиною мовою, особливо на рівні граматики. Інші стверджують, що мова українського народу - база мов усіх народів, якою має чимало загального з санскритом, але ці гіпотези вимагають наукового підтвердження.
Найвищою формою організації спільноти, яку виробило людство в процесі свого становлення, вважається цивілізація. З головних показників цивілізації це її мова (нарівні з культурою, єдиною історичною долею, землею, фінансовим життям). Державна мова українського народу - українська.
Законний статус української мови в Україні зараз описує Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року. У замітці 10 Конституції записано: "Державною мовою в Україні вважається українська мова".
Уряд гарантує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і охорона інших мов національних меншин України. Уряд сприяє дослідженню мов міжнародного спілкування. Використання мов в Україні гарантується Конституцією України та орієнтується законодавством.
Термін "муніципальна мова" з'явився в день виховання національних держав. Згідно загальновизнаного визначення, муніципальна мова - офіційно проголошена законодавчою владою мовної сфери офіційного спілкування, мова спілкування країни з його городянами і навпаки [2].
Для позначення мови, виконуючу роль державної, споживають ще визначення "офіційної мови!, "державна мова" або просто "мова конкретної країни", наприклад: мова Французької Республіки - французька; офіційна мова Італії - італійська.
Тільки в зарубіжному законодавстві домінує термін "офіційна мова", в останні роки цей термін часто використовується і в Україні, тому слід чітко визначити його зміст.
В юридичному аспекті думка "офіційної мови" недалека до думки "муніципальної мови". Різниця між ними полягає лише в тому, що для статусу державної мови неодмінно потрібно його офіційне законодавче зміцнення, відповідне нормативному оформленню, в той час як статус офіційної мови не передбачає обов'язковому проголошенню законодавчої влади.
Яка ж мова в країні має можливість існувати і бути проголошеною державною?
Згідно загальновизнаної вселенської практики, є ці аспекти утвердження мови в функції муніципального:
1) мова корінної цивілізації;
2) мова численної більшості цивілізації.
Згідно головного аспекту статус муніципального в Україні має можливість існувати українська мова і кримсько-татарська (в анексованому Криму) згідно іншому - лише українська. Згідно крайнього аспекту, держава, в якій 70% складають представники однієї цивілізації, є мононаціональним [4].
мова наука національна мова
Висновки
Таким чином, пропозиція і функції муніципальної української мови в Україні повністю підходять визнаним великим стандартам. Згідно таким основам відбувалося, зокрема, країни безумовної основної маси європейських держав.
Мова відноситься до так званим вторинним систем. Вона є не сама по собі, а в соціумі, похідним від якого вона вважається. У той час мова - одина з причин самоорганізації суспільства і непереборний знак таких спільнот, як вид, каста, народність, цивілізація.
Мова є в свідомості членів спільноти, і реалізується в діях мови і "консервуеться" у підсумках цього мовлення. Тому доля мови залежить від кожного хто розмовляє.
Список використаних джерел
1. Антисуржик ділової мови / [укладачі: Р.В. Міняйло, З.С. Сікор - ська]. - [3-тє вид., випр. і доп.]. - Луганськ: Луганськ-Арт, 2010. - 218 с
2. Гриджук О. Є. Українська мова за професійним спрямуванням у таблицях і схемах: [навч. посіб.] / О. Є. Гриджук. - [2-ге вид., випр. і доп.]. - Львів: Магнолія, 2012. - 238 с
3. Радчук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи // Мовознавство. 2002. № 2-3.
4. Тараненко О.О. Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. - 2001. - № 4.
5. Семеног О.М. Культура наукової української мови: [навч. посіб.] / О.М. Семеног. - К.: Академія, 2010. - 216 с.
6. Сухенко В. Специфіка слова як мовної одиниці та мовного образу / В. Сухенко // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Острог: Видавництво НУ "Острозька академія", 2013. - Вип.35. - С.375-377.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Поняття про мову та культуру, їх функції та особливості. Проблема співвідношення мови та культури. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури. Вплив культури на форму літературної мови, нормативно-стилістичну систему та мовленнєвий етикет.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 13.05.2013Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Ознаки суспільної природи мови та мовної діяльності. Сутність і головні властивості мовної норми. Територіальна та соціальна диференціація мови, її розмежування з діалектом. Літературна мова та її стилі. Основні поняття та терміни соціолінгвістики.
лекция [35,1 K], добавлен 29.10.2013Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Закріплення державної мови традицією або законодавством. Українська мова - мова корінного населення України. Поширення викладання мови в навчальних закладах. Розвиток літературної мови за рахунок повернення вилучених слів та слів регіонального походження.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 10.12.2011Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Албанська мова - державна мова Албанії, її належність до індоєвропейської родини та генетична близькість зі зниклими іллірійською та мессапською мовами. Лінгвістичні особливості албанської мови. Вільний порядок слів у реченні, граматична структура.
реферат [21,4 K], добавлен 24.03.2012Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.
реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.
книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014Формат існування і національні варіанти німецької мови. Структура та функції форм німецької мови в Австрії. Лексико-семантичні особливості німецької літературної мови Австрії: Граматичні, фонетичні, орфографічні. Особливості фразеології, словотворення.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 30.11.2015Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Аналіз проблеми формування професійної культури майбутніх інженерів у процесі вивчення іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах. Визначаються умови, які ефективно впливатимуть на формування іншомовної мовленнєвої компетенції студентів.
статья [21,0 K], добавлен 06.09.2017Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.
курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014Культура як визначення змісту знакової системи мови. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу. Соціолінгвістика: предмет, завдання і проблеми. Інтерлінгвістика.
реферат [29,1 K], добавлен 15.08.2008Співвідношення мови і мислення — одна з центральних проблем не тільки теоретичного мовознавства (філософії мови), а й філософії, логіки, психології. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.
реферат [25,5 K], добавлен 14.08.2008Історико-соціальні аспекти поширення англійської мови в країнах світу. Основні фонетичні особливості американського варіанту англійської мови. Англомовне суспільство Канади та його контакти з історичною батьківщиною. Англійська мова в Австралії.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.07.2011
