Розвиток польської термінології в медичній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток польської термінології в медичній галузі

Учені по-різному розглядали періодизацію польської медичної термінології. Досліджуючи етапи розвитку медичної термінолексики, Я. Масловський [7, с. 11] вказує про початок зародження польської медичної термінології в ХУІ ст. Натомість Я. Ґілецький, A. Журада, Н. Осман [4, с. 88] пропонують періодизацію за історико-політичним чинником, указуючи ХІІІ ст. як початок зародження польської медичної термінології.

Виокремлюючи періоди розвитку польської медичної термінології, ми маємо насамперед брати до уваги політичні умови її формування. Отже, за Я. Ґілецьким, A. Журада, Н. Осман, у розвитку польської медичної термінології наявні чотири основні етапи [4, с. 89] (див. Табл. 1).

медичний термінологія польський мова

Періодизація польської медичної термінології

Польська медична термінологія, або, як її раніше називали, лікарська, початок якої сягає ХІІІ ст., була представлена у словниках, гербаріях та медичних порадниках. Лексика творилася на основі польської літературної та розмовної мови, діалектів, класичних мов науки - старогрецької та латинської. Також існували народні назви хвороб, які формувалися різними шляхами багатомовної держави Речі Посполитої, оскільки медичні терміни використовували не лише лікарі, але й перукарі, шарлатани та сільські бабусі [7, с. 11].

На думку польських мовознавців, найціннішою працею першого періоду є розвідка Ф. Мімеруса: «Dictionarium Trium linguarum Latine, Teutonice Polonice…», опублікована трьома мовами (польською, латинською й німецькою) [4, с. 89]. Відома праця того ж автора, яка, окрім фармацевтичних, вміщувала також і анатомічні поняття, - «Порадник для лікарів щодо медичного обслуговування». Ще однією важливою працею цього сторіччя був зіллярник Стефана Фаліміржа (1534), присвячений травам та їх ефективності. Цю працю називають першою друкованою книгою польською мовою про трави та їхні цілющі властивості. Автори були мотивовані створювати польські еквіваленти через відсутність прямого медичного словника. Їхні доробки стали вагомим фактором для розвитку медичної фахової мови [8, с. 7].

Другий етап розвитку польської медичної термінології - період виходу численних польських праць у сфері медицини (1610-1838 рр.). 1610 р. опубліковано перший польський медичний підручник Й. Нєзвецкого. Автор використовував численну кількість латинських та грецьких синонімів (`відросток' - grasiformis, acuformis, jugularis) [4, с. 90].

Методичне впорядкування чи унормування медичної термінології польської мови розпочалося аж у XIX столітті, що дало початок третьому етапу (1838-1898 рр.) - становлення польської медичної термінології. Належить згадати таких дослідників медичної наукової мови, як І. Фіялковський, професор Варшавського університету, котрий упровадив до польської мови медичні терміни moczociqg (kateter - `катетер'), ropien (abscessus - `абсцес', `відросток'), tqtno (arteria - `артерія'). Оскільки в той час у польському науковому середовищі панували патріотичні та слов'янофільські настрої, а також необхідно було описати нові поняття, звісно, це вплинуло на потребу формувати польські відповідники на противагу класичним латинським медичним назвам. Варто також додати, що друга половина XIX ст. ознаменована зміною політичного режиму та історичними подіями, що збільшили вплив та розвиток хімічних ліків. Причиною тому слугував розвиток марксистсько - ленінських організацій, які своїм вченням пропагували застосування в медицині лише медичних препаратів із хімічним складом [4, с. 90].

Й. Маєр та Ф. Скобель були першими в Польщі, хто, зіставивши вже відомі медичні терміни, вибрали найзмістовніші, семантично і граматично правильні медичні терміни та сформували критерії унормування термінології, які використовують досі [3; 6-8; 10].

Вагомий внесок у дослідження польської наукової термінології внесли також Т. Бровіц, С. Ціхановський, С. Доманський, Л. Кринський. Зокрема, їхня спільна праця «Slownik lekarski polski» (1905) подає такі новоутворені слова: marnenie - atrofia `атрофія', kichawica - napad kichania `напад кашлю', slinogorz - angina `ангіна', zarysownosc skory - dermografizm `дермографізм'. На противагу науковцям, які створювали нові медичні терміни на основі польської мови, існували й ті, які пропонували використовувати міжнародну медичну термінологію, тобто терміни на основі латинської та старогрецької мови. Послідовниками цього руху були А. Раціборский, В. Дорошевський [7, с. 12].

Протягом наступних 150 років польська термінологія під впливом зовнішніх чинників, зокрема агресії з боку Німеччини та Росії, зазнавала утисків та корекції термінології. Незважаючи на це, польські дослідники не припиняли стандартизувати національну наукову термінологію, про що свідчить четвертий етап розвитку медичної термінології - стандартизації сучасної медичної термінології (з 1898 р.). Протягом 1889-1899 рр. К. Нойшевський уводить польські медичні терміни. Він був першим, хто запропонував термін термінологія (пол. mianownictwo), а не лексика (пол. siownictwo) [5, с. 12].

1895 р. під час з'їзду фахівців медичної галузі в Базелі ратифікований анатомічний лексикон BNA (Basle Nomina Anatomica) - результат обговорення номенклатурної комісії та представників міжнародної спільноти. Саме в цьому році латинську мову визнали офіційною мовою медицини через те, що це була єдина мова, яку вважали основною мовою міжнародної комунікації [10, с. 94].

1998 р. Федеративний комітет анатомічної термінології (ФКАТ) опублікував остаточний варіант міжнародної AT, так звану Анатомічну номенклатуру. Варто зазначити, що ФКАТ підтвердив латинську мову як міжнародну мову медиків, тим не менше у першому виданні були опубліковані англійські еквіваленти. Це знову спричинило дебати щодо використання єдиної міжнародної медичної мови, яка могла би бути універсальною. І. Вітмор зазначає, що оскільки латинську мову розглядають як мертву мову, це дає їй переваги бути універсальною мовою, оскільки ця мова не належить жодній країні чи нації, тобто латинська мова є міжнародною та нейтральною, на відміну від національних мов [10, с. 52].

Термінологічні комітети перебувають під великим тиском із боку редакторів міжнародних журналів, які мають на меті вилучити латинську мову. Зокрема, 1991 р. редактор британського медичного журналу (British Medical Journal) заявив, що латинські вислови не друкуватимуться в цьому періодичному виданні [10, с. 51].

Вплив культур англомовних країн та використання англійської мови в сучасній медичній термінології насправді може згодом замінити латинську мову, оскільки англомовні терміни швидко інтегруються не лише в медичну термінологію, але й у термінології інших галузей наук, як суміжних із медициною (біологія, хімія), так і несуміжних (економіка, політологія, комп'ютерні технології, архітектура, мистецтвознавство тощо).

Однак у доробку провідних польських термінологів наявні фундаментальні праці на матеріалі медичної термінології, утвореної на матеріалі національної мови: «Slownik mian anatomicznych lacinsko-polsko-angielski» за редакцією Р. Александровича [2], «Podr^czny slownik mianownictwa anatomicznego» [9], «Medyczny slownik kolokacji polsko-angielski, angielsko-polski» [3].

Отже, польська медична термінологія, незважаючи на політичні утиски з боку Німеччини та Росії, статус латинської мови як мови наукової термінології, вплив англійської мови на термінотворення в сучасній науці, формувалася на питомому ґрунті, що, своєю чергою, сприяло розвитку як медичної термінології, так і сучасної польської мови загалом.

Список використаної літератури

медичний термінологія польський мова

1. Aleksandrowicz R. Mianownictwo anatomiczne / R. Aleksandrowicz, B. Gol^b, O. Narkiewicz. - Warszawa: PZWL, 1989. - 326 s.

2. Aleksandrowicz R. Slownik mian anatomicznych lacinsko-polsko-angielski / R. Aleksandrowicz, J. Gielecki, W. Gacek. - Warszawa: PZWL, 1997. - 446 s.

3. Badzinski A. Medyczny slownik kolokacji polsko-angielski-angielsko-polski / A. Badzinski. - Warszawa, 2011. - 822 s.

4. Gielecki J. Terminologia anatomica in the past and the future from perspective of 110th anniversary of Polish Anatomical Terminology / J. Gielecki, A. Zurada, N. Osman // Folia Morphol. - Warszawa. - 2008. - 67 (2). - S. 8797.

5. Jankowiak L. Slownictwo medyczne Stefana Falimirza. Pocz^tki polskiej renesansowej terminologii medycznej / L.A. Jankowiak. - Warszawa, 2005. - 343 s.

6. Lasinski W. Modern anatomical terminology / W. Lasinski // Polski przeglad chirurgiczny. - 1959. - №31. - S. 321-331.

7. Maslowski J. Polskie slownictwo lekarskie / J. Maslowski. - Wroclaw: Zaklad narodowy im. Ossolinskich, Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1977. - S. 30.

8. Reymond J. Tworcy polskich podr^cznikow anatomii czlowieka i ich dziela (XVIII-XIX wiek) / J. Reymond. - Radom, 2006. - 94 s.

9. Urbanowicz Z. Wspolczesne mianownictwo anatomiczne / Z. Urbanowicz. - Lublin: Czelej, 2002. - S. 535.

10. Whitmore I. Terminologia anatomica: new terminology for the new anatomist / I. Whitmore. - 1999. - 257 p.

Размещено на Allbest.ru