Сучасні прізвища мешканців Новоушицького району Хмельницької області з відапелятивними іменами чи прізвиськами в основі

Афадєєва Я. М., аспірант кафедри

Анотація

Прізвища мають безпосередній зв'язок з культурою, побутом, історією народу, вони є своєрідними для соціальних груп та прошарків, тому їхня внутрішня форма вмотивовується відповідними твірними основами. Відапелятивні прізвища досліджуваного регіону відбивають різні аспекти життя людини і довкілля - побут, заняття, фізичні та психічні ознаки, тваринний і рослинний світ, соціальну організацію тощо.

Ключові слова: власна назва, антропонім, прізвище, апелятив, прізвисько.

Аннотация

Афадеева Я. Н. Современные фамилии жителей Новоушицкого района Хмельницкой области, в основах которых отображены отапелятивные имена или прозвища.

Фамилии возникают в языке народа в разные периоды и имеют непосредственную связь с его культурой, бытом, историей. Они являются своеобразными лексемами для социальных групп и слоев, поэтому внутренняя их форма мотивируется соответствующими образующими основами. Именно поэтому лексико - семантический анализ фамилий жителей Новоушицкого района Хмельницкой области является важной частью для понимания их языка, истории, этнографии. Отапелятивные фамилии исследуемого региона отражают различные аспекты жизни человека и окружающих его реалий - быта, занятия, физических и психических признаков, животного и растительного мира, социальной организации и тому подобного.

Основное внимание обращено на семантику образующих основ отапелятивных единиц, что позволяет понять специфику антропонимной системы исследуемой территории.

Ключевые слова: имя собственное, антропоним, фамилия, апелятив, прозвище.

Summary

Afadyeyeva Y. M. Current residents' surnames of Nova Ushytsia district, Khmelnytskyi region, in the stems of which the nonappelative surnames or nicknames are displayed.

Surnames appeared in the language of our nation in different periods, and has a direct relationship with its culture, life, history. They are particularly designed for social groups and strata of the society because their internal form is based on the correspinding word formation stems. Therefore, lexical and semantic analysis of the surnames of the residents of Nova Ushytsia district, Khmelnitsky region is an important basis for the development of language, history and ethnography. Nonappelative surnames of the studied region reflect different aspects of human life and the surrounding reality - life, engagement, physical and mental characteristics, flora and fauna, social organization and so on.

The main attention is paid to the semantics of word froming stems of the nonappelative units, which makes it possible to understand the specification of antroponimic system of the studied area.

Key words: proper name, anthroponym, surname, appellative, nickname.

Виклад основного матеріалу

Останнім часом значно зросла цікавість українських дослідників до вивчення прізвищ мешканців конкретних історико-етнографічних регіонів. Найбільш повно вивчена антропонімійна система Закарпаття (П. П. Чучка), південно-східної України (В. Д. Познанська), Правобережного Побужжя (Т. Д. Космакова), Бойківщини (Г. Є. Бучко), Донеччини (Н. Ю. Булава), Опілля (Г. Д. Панчук), Гуцульщини (Б. Б. Близнюк), Верхньої Наддністрянщини (І. Д. Фаріон), Західного Поділля (Н. І. Рульова), Уманщини (Ю. І. Фернос), Північної Тернопільщини (С. В. Шеремета) та інших територій.

Прізвища Новоушицького району Хмельницької області ще не були предметом ономастичного вивчення, що й зумовлює актуальність теми нашого дослідження, присвяченого характеристиці сучасних новоушицьких прізвищ, мотивованих відапелятивними іменами чи прізвиськами.

Відапелятивні прізвища відбивають різні аспекти життя людини і довкілля - побут, заняття, фізичні та психічні ознаки, тваринний і рослинний світ, соціальну організацію тощо.

Апелятиви, відображені у твірних основах прізвищ Новоушицького району, репрезентують дві групи: «nomina personalia» та «nomina impersonalia». М. Л. Худаш першу групу таких найменувань називає апелятивно-антропонімними, імена та імена-прізвиська яких давалися їхнім носіям за фізичними та психічними рисами, особливостями поведінки, а другу - власне антропонімними, в основах яких характеризується не особа, а те, що співвідноситься з назвами тварин, рослин, предметів і явищ об'єктивної дійсності [5, с. 158]. прізвище відапелятивний ім'я прізвисько

У досліджуваному регіоні зафіксовано 1282 прізвищ, в основах яких наявні відапелятивні імена чи прізвиська, що становить 42,93 % від загальної кількості таких антропоодиниць.

У власних найменуваннях категорії «nomina personalia» фіксуються як національні ідеали краси, так і різні відхилення від них, а також фізичні вади [4, с. 11]. Розглянемо семантичні групи цієї категорії аналізованих прізвищ, в основах яких відбиті:

1) назви людей за родом діяльності та соціальним станом (20,83 %): Атаманчук, Боднар, Боднарук, Боднарчук, Вакаренко (вакар - пастух), Воєвода, Вознюк (возний), Гайдук (гайдук - «солдат придворної охорони» [2, ІІ, с. 16] ), Гончар, Гуменюк, Дехтяр, Дяк, Дячок, Ключник, Коваль, Ковальчук, Козак, Козар, Колісник, Копачук, Кочерчук, Кравчук, Кухар, Кучер, Кушнір, Майструк, Машталяр (машталір - «візник» [2, IV, с. 656] ), Мельник, Мельничук, Музика, Муляр, Овчарук, Олійник, Паламарчук, Пастух, Римар, Різник, Ротар (колесник), Свинарчук, Сітарчук, Слюсар, Стаднюк, Столяр, Столярчук, Сторожук, Стрілець, Теслюк, Ткач, Ткачик, Ткачук, Токар, Токарчук, Трач, Трачук, Ферманюк, Швець, Шевченко, Шевчук;

2) назви людей за зовнішніми та внутрішніми ознаками (20,59 %): Багрій (багріти - «набирати багряного кольору, ставати багряним» [2, І, с. 85] ), Білий, Білун, Босакевич, Величко, Глухий, Горбань, Горбатюк, Довгань, Довгенко, Довгий, Долгов, Кліпун, Косий, Кривенчук, Куций, Кучерявий, Лисак, Лиськов, Моргун, Німий, Пеліх (пелех - «людина з довгим, скуйовдженим волоссям» [2, VI, с. 114] ), Рудий, Рудик, Рябчук, Сивун, Сизий, Сліпенький, Худаков, Чернушак, Чорний;

3) назви людей, що характеризують її вдачу, характер (18,17 %): Бабій, Безпутний, Гниленький, Гулько, Гурняк (веселий, п'яний чоловік), Добровольський, Дурнов, Кищук (повільний чоловік), Лігоцкий (легкий, веселий, худорлявий чоловік), Мудряков, Путеря (путеря - «сила, міць» [2, VIII, с. 403] ), Секретний, Солодкий, Щасливцевий;

4) назви людей, що вказують на місце походження, проживання (9,44 %): а) прізвища на позначення національності: Венгров, Грек, Карелов, Кімаковський (кімаки - тюрки), Литвиненко, Литвинюк, Ляшок, Москалюк, Московчук, Сербенюк, Швед; б) прізвища на позначення народності, діалектної групи: Бойко, Бойчук, Волощук, Волоховський (волох - румун), Гоцуляк, Гуцол, Мазур, Поліщук; в) прізвища, які загально вказують на місцевість проживання: Задунайський, Заболотний, Загородний, Зарічний, Кордонець, Кордонський, Крайчик, Лановецький, Лужняк, Огородний, Підгірський, Підгорець, Підлісний, Підопригора, Підпенько, Побережний, Сердюк, Слободян, Слободянюк, Яровий;

1) назви явищ природи і різних часових понять (0,55 %): Вечерова, Град, Мороз, Морозов, Нідзельський (з пол. «niedziela» - неділя), П'ятничук, Середа;

2) абстрактні поняття (0,39 %): Бідюк (^ біда), Блажеєв (благо - «добро, щастя» [2, І, с. 191] ), Душкевич (^ душа), Регула (регула - «правило» [2, VIII, с. 480] ), Таланчук (талан - «успіх, удача» [2, X, с. 26] );

3) назви музичних інструментів (0,39 %): Гусляков (гуслі - «старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент» [3, II, с. 198] ), Дудко, Смик, Сопільник, Цимбалюк (цимбали - «старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн» [2, XI, с. 214] );

4) найменування танців (0,16 %): Гайдук (гайдук - «народний танець» [3, II, с. 16] ), Третяк (третяк - «потрійне притоптування в танці» [3, Х, с. 249] );

5) номінації грошових одиниць (0,16 %): Десяк, П'ятак;

6) найменування одягу та його частин (0,08 %): Холявко (халява - «верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку» [2, XI, с. 15] ).

Отже, проаналізований матеріал дає можливість зробити висновки про те, що в Новоушицькому районі переважають відапелятивні прізвища із категорії «nomina personalia» (70,59 %), зокрема антропоніми, що вказують на позначення особи за родом діяльності та соціальним станом. Серед категорій «nomina impersonalia» домінують прізвища, утворені від назви тварин і рослин.

Список використаної літератури

1. Кравченко Л. О. Прізвища Лубенщини: [монографія] / Л. О. Кравченко. К., 2004. 198 с.

2. Словарь української мови: у 4-х томах / за ред. Б. Грінченка. К., 1907-1909.

3. Словник української мови: в 11-ти томах / за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970-1980.

4. Суперанская А. В. Имя и эпоха / А. В. Суперанская // Историческая ономастика. М.: Наука, 1977. С. 7-26.

5. Худаш М. Л. З історії української антропонімії / М. Л. Худаш. К.: Наукова думка, 1977. 235 с.

Размещено на Allbest.ru