Інтертекстуальність у медійних текстах жанру інтерв'ю з політиками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтертекстуальність у медійних текстах жанру інтерв'ю з політиками

Інтертекстуальність є об'єктом дослідження багатьох сфер сучасної гуманітаристики (лінгвістики, літературознавства, культурології, філософії,

мистецтвознавства) через можливість формування нових смислів, які розкривають і розвивають інтелектуальний потенціал людини нової інформаційної глобалізованої доби. Адже саме інтертекстуальність спонукає реципієнта до активної мисленнєвої діяльності: визначити наявність інтертексту, ідентифікувати його, зрозуміти новостворений смисл, оцінити його, сприйняти / не сприйняти, тобто зіставити зі своєю шкалою цінностей і можливим інтелектуальним компромісом зі світовідображенням та прагматичною метою автора.

Вивченню інтертекстуальності присвячено чимало наукових праць знаних, авторитетних дослідників (Р. Барт, М. Бахтін, Ж. Женетт, Ю. Крістєва, Н. П'єге-Гро та ін.), у яких інтертекстуальність визначається з погляду функціонування в художньому тексті. Проте, варто відзначити, що традиційні характеристики

інтертекстуальності як складника художнього тексту зазнають критичного осмислення. Так, зокрема вже Наталі П'єге-Гро наголошує, що інтертекстуальність пов'язана не лише із художнім текстом, «неможливо виключити зі сфери інтертекстуальності нелітературні тексти, які література залюбки інтегрує у формі цитування чи алюзій»: уривки з газет, меню ресторану, таблички й написи, кросворди, фармацевтичні та кулінарні рецепти - усе це «може вважатися різновидом інтертекстових практик», «коли подібні тексти виявляються затребуваними художніми текстами, вони перестають бути літературними маргіналами» [1, с. 72-73]. Розвиваючи думку дослідниці, зазначимо, що й сучасний медійний текст є також інтертекстуальним: цитати, алюзії, прецедентні тексти, постаті, події - створюють складні семантичні зрощення, декодування яких реципієнтом і є процесом отримання інформації та її сприйняття відповідно до задуму автора. Проте, зважаючи на індивідуальний соціально-культурний досвід, інтертекст може негативно резонувати зі світосприняттям і ціннісними орієнтирами отримувача інформації, а отже, бути відторгнутим чи навіть спровокувати агресію, що особливо часто відбувається в політичних медійних текстах, один із жанрових різновидів якого ми й досліджуватимемо в цій статті.

Сучасний політичний текст має найбільшу ефективність саме через поширення у медіа. Більшість жанрових реалізацій політичної комунікації пов'язані з медійними і є їх тематичними різновидами, залишаючись водночас складником політичного наративу (як сукупності політичних текстів різних жанрів, сконцентрованих довкола певної політичної події) [2, с. 77-78], або політичної сили чи постаті.

Інтерв'ю є на сьогодні одним із найзатребуваніших жанрів медійної комунікації в цілому й політичної зокрема, тому що, на наш погляд, створює для реципієнта ілюзію «живого», «непідготовленого», «щирого» спілкування та можливості отримати важливу, цікаву, актуальну інформацію від першої чи компетентної особи, а водночас є засобом впливу зацікавлених у просуванні своїх ідей, створенні політичного іміджу публічних персоналій та політичних діячів на потенційний електорат. Підтримуємо думку Серажим К. про доцільність виокремлювати «політичне інтерв'ю у вузькому його тлумаченні, тобто як розмова журналіста з політиком. Звичайно, політиками можуть бути фахівці різних напрямів, але ми об'єднуємо їх під поняттям «політики», з огляду на вид діяльності цих фахівців у даний час» [3]. Для нашого аналізу взято саме інтерв'ю з політиками, а не політичне за тематикою загалом. За мету дослідження ставимо - розглянути інтертекстуальність за типами інтертекстів із погляду впливу на реципієнтів, формування в них бажаних для комунікантів-ініціаторів переконань. Для встановлення закономірностей, визначення продуктивних типів інтертекстів, способів і засобів уведення їх у інтерв'ю взято 10 медійних текстів 2016-2017 років (інтерв'ю з В. Гройсманом - 2, Л. Кравчуком - 2, О. Лишком - 2, А. Парубієм - 1, А. Садовим - 1, Ю. Тимошенко - 2).

Безумовно варто виокремити серед інтертекстів прецедентні, тобто такі, що сприймаються лише за наявності відповідних фонових знань реципієнта із різних сфер: наука, мистецтво, історія, масова культура, розмовна та ділова комунікація та ін. За основу візьмемо класифікацію прецедентних феноменів інтертекстуальності в політичному тексті А. Чудінова: прецедентний текст (художній, фольклорний, політичний документ та ін.); прецедентна ситуація (відома історична подія, ситуація, виразні ознаки якої зафіксовані у свідомості реципієнтів із певною емоційною оцінкою); прецедентне ім'я (прізвище, ім'я, прізвисько, псевдонім відомих політиків, філософів, науковців, військових, письменників, персонажів літературних творів та ін.); прецедентний вислів (цитата, афоризм, фразеологізм, штамп, повторювана метафора та ін.) [2, с. 114-115].

Аналізуючи інтерв'ю, вважаємо, доцільно диференціювати інтертексти за належністю до реплік інтерв'юєра чи інтерв'юйованого, що свідчитиме про комунікативні стратегії та тактики комунікантів. Також зважатимемо, що інтертексти прецедентні для політика не завжди є такими для аудиторії, на яку спрямоване інтерв'ю, проте ці тексти є засобом аргументації думки, впливу на реципієнтів та в окремих випадках - переконання.

Прецедентні тексти в інтерв «ю з політиками. Основними джерелами прецедентних текстів в інтерв'ю з політиками є законодавчі документи, що логічно з погляду і тематичної специфіки текстів і комунікативних стратегій у медіа представників політикуму. Обґрунтування власних політичних позицій, інформаційні атаки на опонентів через використання офіційних, як правило, відомих більшості реципієнтів законодавчих документів є сильним аргументом впливу на аудиторію:

Ми вчасно подали бюджет у парламент і таким чином створили майданчик для обговорення його деталей і параметрів (ВГ-2); Маю на увазі ухвалення нового закону про приватизацію, який дасть усім потенційним інвесторам рівні можливості (ВГ-2); Слава Богу, парламент нарешті ухвалив Закон «Про освіту», і це означає, що у нас буде нова система, адаптована до сучасних реалій (ВГ-2); Я б туди ніколи не пішов, бо з перших кроків критикував Мінські угоди (ЛК-1); Але після того, як була підписана Біловезька угода, я й після цього вже міг би нічого не робити, але після цього виконувати чиїсь доручення, втрачати свою незалежність, я не можу (ЛК-1); Є конституційне зобов'язання Верховної Ради ухвалити закон відповідно до сформованої ситуації. Це Закон «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики». Чому народні депутати не виконують прописані в Конституції повноваження - величезне питання (ЛК-2);

Весь ліс вивозився за кордон. Але ми з колегами розробили закон про мораторій, і він уже ухвалений (ОЛ-1); Тому ми зараз підтримуємо зміни до «закону Савченко», щоб не дати можливості виходити на волю достроково тим, хто скоїв злочини проти особистості, насильство та інші, особливо тяжкі злочини (ОЛ-1); Один з перших законів, який мною був запропонований, це був закон про зміни до Регламенту, де передбачалося введення так званих змішаних тижнів, фактичне ускладнення процедури реєстрації законопроектів для підвищення якості їх підготовки і щоб зупинити законодавчий спам (АП); По-перше, треба обов'язково ухвалити закон про антикорупційний суд. Тому що ті суди, які сьогодні є, не зможуть реально покарати корупціонерів (АС); Нам потрібен формат Будапештського меморандуму. Будапештський меморандум давав нам гарантії. І президент України мусив забезпечити функціонування меморандуму: США, Росія, Китай (ЮТ-1); газові контракти (ЮТ-2) та ін.

Проте чимало прецедентних законодавчих текстів є в репліках інтерв'юерів, що є засобом впливу і на потенційну аудиторію (компетентність + переконливість = довіра), і на співрозмовника (підготовленість + обізнаність = уточнення, деталізація, пояснення, виправдання, спростування та ін.):

Володимире Борисовичу, проект бюджету-2018 є найбільш гуманітарно-орієнтованим. Вперше пропонується виділити сотні мільйонів на розвиток культури та освіти… (ВГ-1); А Конституція? Вона може бути конституцією букви, а може бути конституцією духу (ЛК-2); А як ви ставитеся до т. зв. «закону Савченко»? Чи варто його скасувати взагалі або змінити? (ОЛ-1); Якби існував закон про лобізм, як в Америці, де кожен депутат зобов'язував себе декларувати - які саме ініціативи, які саме компанії, які саме структури, відомства він проштовхує, чи не було б це продуктивнішим і кращим? (АП); Скажіть, а чи зміцнили би нашу демократію закон про імпічмент, закон про референдум, чи стало б від цих законів більше народовладдя, чи варто аж так боятися? (АП) та ін.

Також прецеденти тексти інших різновидів є в аналізованих інтерв'ю, проте вони не частотні, надзвичайно персоніфіковані та часто складають смислову єдність реплік комунікантів:

- Як ви оцінюєте останні рейтинги? Вони вас тішать? Час від часу вас навіть виводять на друге місце - перед Порошенком.

- По-перше, всього в житті я досягнув своїм горбом. Ніхто мене нікуди не виводив.

По-друге, рейтинги мені до лампочки. Чому? Бо, насправді, важливий рейтинг за місяць до виборів. А в ближчій перспективі виборів не буде. Це раз. Два: рейтинги - це гойдалка. Сьогодні рейтинги одні, завтра - інші. Моє завдання - взяти в руки владу. Та рейтингів ще недостатньо, щоб це зробити (ОЛ-2);

- А вам не здається, що, навіть без урахування ситуації з Кримом і Донбасом, ми стали вимушеними глядачами якогось гостросюжетного трилера, якщо не сказати фільму жахів? При цьому із зали, на жаль, вийти не можна

- Згоден. На цю ситуацію я дивлюся, як і всі українці, які щиро люблять свою землю, свій народ… Особисто я дивлюся на все, що відбувається з колосальною тривогою, бо з досвіду знаю, що ситуацію можуть використовувати зовсім не в наших інтересах. Тому для мене це питання дуже болюче (ЛК-2);

- Ви пам «ятаєте, є такий фільм - «День виборів»?

- Так, звичайно, - клас!

- «Вибори, вибори…

- … кандидати…» - і далі по тексту… (ЮТ-2).

Прецедентна ситуація в інтерв'ю з політиками. В аналізованих інтерв'ю прецеденті ситуації представлені через прямі номінації й опосередковано через опис явищ, фактів, деталей, котрі асоціюються у більшості реципієнтів із відповідною ситуацією з певним емоційним / оцінним ставленням, яке комуніканти підтримують чи намагаються через коментарі, уточнення, спростування, висміювання тощо змінити на протилежне, тобто сформувати стратегічно визначені переконання:

Окремо хочу сказати, що вже за три роки в Україні будуть ліквідовані черги в дитячі садочки. І хоча це компетенція місцевих органів влади, їхній обов'язок, і на місцевому рівні уже є достатньо коштів, ми допоможемо і підтримаємо місцеві органи влади. Маленькі українці не будуть стояти в чергах на доступ до дитячого садочка (ВГ-1); Наше головне завдання - створити справедливу систему, щоб ця система не дала разове підвищення пенсій, як цим зловживали українські політики під час виборів, перед виборами, давали 50 гривень, 100 гривень - це було ненормально, це не було системних рішень (ВГ-2); Ось у Німеччині, скажімо, президента обирають у парламенті. У низці інших країн також (ЛК-2); Треба визнати, що в 1990х роках все якось крутилися і не платили податків, оскільки вони були величезні. Моя дружина Росіта в 14 років з мамою їздила до Польщі, торгувала всякою дрібницею. Я сам грав у карти, грав на автоматах, багато програвав, але чимало і заробляв. Я торгував зерном, купував і продавав автомобілі, сам в 19 років першу свою машину придбав… Платив я з цих доходів податки? Звичайно, ні. Взяв пачку грошей, пішов додому і сховав… І хто з мене запитає за це через 25 років? (ОЛ-1); До того ж у нас мало не вся країна отримувала «конверти» свого часу, ухилялася від грабіжницьких податків і т.д. Така була система (ОЛ-1); Послухайте, сьогодні в Україні менше 2 мільйонів голів великої рогатої худоби! Та 1946 року, відразу після Гітлера, в Україні було понад 4 мільйони голів! А 1991 року - 10 мільйонів. Щоб відновити це поголів'я, треба 7-10 років планомірно над цим працювати (ОЛ-1); І не треба говорити, що, мовляв, скрізь у світі земля продається. Не всюди! Наприклад, в Ізраїлі не продається, а тричі на рік там збирають урожай. І наші брати-євреї аж ніяк не дурніші за нас! Нам є чого повчитися у цієї невеликої країни (ОЛ-1); По-перше, я вважаю, слід ретельно, а не формально відбирати людей до нової поліції. Наведу приклад. Кілька років тому в Шевченківському райуправлінні міліції Києва вбили студента Ігоря Індила. Так ось, один з міліціонерів, причетних до цього злочину, пройшов переатестацію і служить в новій поліції. А звіряче вбивство поліцейськими чоловіка в Кривому Озері? Все це помилки в підборі кадрів. // Далі, потрібно значно поліпшити навчання нових співробітників. Скажімо, розстріл поліцейських в Дніпрі, можливо, залишає запитання щодо їх підготовки… А щоб було, у кого вчитися, треба повернути кадри старих, досвідчених розшуковців, за якими немає корупції і скоєних злочинів (ОЛ-1); Коли уряд Яценюка втратив вотум довіри, підтримку в парламенті, коли прем'єра лагідно за яйця виносили з трибуни, зрозуміло, що далі так продовжуватися не могло. І ми обговорили питання нової коаліції. Ми сказали, що готові взяти участь за умови врахування наших пропозицій (ОЛ-2); Я часто згадую своїх хлопців з Самооборони, того ж Михайла Бондаря, який пройшов як сотник 10-ї сотні Майдан, пішов на фронт, на передову, отримав поранення під Слов'янськом, потім переміг на виборах по мажоритарному округу в Бродах. Зараз на цьому окрузі маса доріг ремонтується і він просто заповзято і відчайдушно бореться, вибиваючи кошти на свій округ. Чи заслуговує він цієї зневаги? Не заслуговує. Тому кажу - є люди, про яких можна казати, що негідники, але не можна цей стереотип перекидати на всіх, така моя тверда позиція (АП); Тому що ті суди, які сьогодні є, не зможуть реально покарати корупціонерів. Те, що ми бачимо сьогодні, - це ловля риби в стилі Discovery. Зловили злочинця - генпрокурор Луценко показав по всіх телеканалах. Завтра тихо його відпускають, вже нікому про це не говорять. Так? (АС); Існує міф, що я після в'язниці одразу побігла. Я рік лікувалася. Частину в клініці «Шаріте», частину в Україні. Ходила, на жаль, майже рік з милицями, було дуже важко, і я вже через рік і два місяці після лікування почала потроху ходити по доріжці. Спочатку я ходила одне коло. А потім, роки все-таки, 3 роки вже пройшло, і зараз я відновилися. В клініці «Шаріте» мені робили складні маніпуляції зі спиною (ЮТ-1); Враховуючи, що я постійно під ударом, кожен президент мене кидає за ґрати, тому наша родина диверсифікувала ризики (ЮТ-1); Мені зараз, коли нема що сказати, закидають, що я не там засміялася на прес-конференції З Путіним, де треба було б засмітися. Посмішка моя на прес-конференції стала багаторічним міфом моєї співпраці з Росією. А сміятися я буду тоді коли я хочу, коли мені смішно, і тоді, коли це на мій погляд доцільно і потребує в тому числі і викликає в мене посмішку! (ЮТ) та ін.