Синтаксис фахового електронного тексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синтаксис фахового електронного тексту

Електронні навчальні видання (далі - ЕНВ) сучасні науковці досліджують у різних аспектах: історія виникнення, формати, класифікація (Т.Ю. Киричок), структура (С.Б. Фіялка, К.Л. Бугайчук), особливості підготовки та вимоги до них (О.Г. Корбут, Н.В. Кононець), дидактичні можливості (О.Е. Жосан, В.М. Мадзігон); окремо розглядають електронні видання з різних галузей знань (О.М. Алексєєв, А.В. Литвин, А.В. Шестопал). Крім того, вимоги до ЕНВ закріплено у відповідних положеннях та стандартах, проте мовний бік підготовки ЕНВ лишився поза увагою науковців.

Наразі мусимо засвідчити низький мовний рівень багатьох ЕНВ як для середньої, так і для вищої школи. Першопричиною цього є те, що більшість із них потрапляють у мережу без літературного редагування, адже автори дбають насамперед про зміст, наповнення, функціонал ЕНВ, часто самостійно готують їх до виходу у світ, можуть не володіти потрібними знаннями, навичками, щоб оформити видання на належному мовному рівні. Водночас для навчальних видань високий рівень мовної культури особливо важливий.

Мета статті - дослідження стану мови електронних навчальних видань, зокрема створення типології помилок синтаксичного мовного рівня та надання рекомендацій щодо їх усунення.

Трапляються помилки в електронних навчальних виданнях фактично на всіх мовних рівнях - не є винятком і синтаксичний. Можемо типологізувти помилки на синтаксичному мовному рівні таким чином: пунктуаційні; помилкові синтаксичні конструкції; надлишкові конструкції; неправильний порядок слів - як результат неправильний акцент.

Найчисленнішу групу становлять помилкові синтаксичні конструкції, серед яких варто виділити насамперед прийменникові, на яких зупинимось детальніше.

Найбільше помилок пов'язано з прийменником при, який вживається недоречно в українській мові і знову ж таки є наслідком білінгвізму користувачів мови. Найчастіше конструкції з прийменником при варто замінювати на під час, як наприклад, у таких реченнях:

1. «Крім того _розділи посібника можуть бути використані педагогічними працівниками при (під час) підготовці (ки) та викладанні дисциплін біоенергетичного та екологічного спрямування» [4, с. 2]. (Також маємо пунктуаційну помилку в цьому реченні, адже не виділено комою крім того - відокремлений додаток).

2. «При (під час) зануренні(я) датчика в досліджуваний зразок води молекули кисню дифун - дуют» [4, с. 23].

Ще одним випадком недоречного використання прийменника при є ситуація, коли його варто замінити на конструкцію за умови або на прийменник після, як наприклад, у реченні:

«При досягненні (за умови (після) досягнення) граничних характеристик інтегрально - оптичного сенсора ця проблема буде додатково досліджена» [4, с. 38].

Прийменник при може замінюватись й іншими прийменниками, не лише конструкцією під час, що свідчить про багатство української мови, як у реченні:

«Трафаретний друк - товстоплівкова технологія, яка широко використовується при масовому виробництві (для масового виробництва» [4, с. 108].

Іноді доречно прийменник при замінити на за або за умови, або на інші конструкції (дієприслівниковий зворот тощо) - нижче надамо варіанти такої доречної заміни:

«При терті (під час тертя) об породу, займання походить не від іскор, що утворюються при цьому, а від теплового впливу розпеченої зони, яка може досягати1200°Є.

При цьому накопичення теплоти, що виділяється в ходіреакції, при (з) водить до різкого підвищення температури системи, і згідно закону (згідно з законом) Арреніуса, до зростання швидкості реакції.

При вивченні реакцій горіння (вивчаючи реакції горіння), доводиться мати справу з ареніусівською залежністю константи швидкості реакції.

При займанні (за умови займання) розжареними тілами, чим менше їхній розмір, тим більше (більшою) повинна бути температура» [6].

«Наприклад, у США при (у) рекламі пива «Coors» використовувався слоган «TurnitLost!» (приблизне значення «Стань вільним!»)» [5].

Підсумовуючи, варто сказати, що віддієслівні іменники з прийменниками по, при, після потрібно замінювати дієприслівниками, тобто вислови типу по закінченні, після роботи, при читанні треба формулювати як закінчивши, зробивши, прочитавши. Вживання дієприслівників надає мові мелодійності й легкості вимови, а конструкції на зразок російських (по окончанию, после работы, при чтении) лише утруднюють її.

Помилково використовують при не лише у функції прийменника, а й у функції префікса, що вказує на неукраїнський словотвір похідних слів, як наприклад у реченні, де його варто замінити на префікс на- : «Виходячи з наведеного можна привести (навести) найбільш поширену класифікацію ХС, що представлена на Рис. 1.3.». Адже дієслово «привести» в українській мові має зовсім інше лексичне значення: привести когось, кудись тощо.

Другим за частотою помилкового вживання є прийменник по, який варто використовувати лише в чітко обмежених випадках і який помилково вживають за аналогією до російської мови, як, наприклад, у такому реченні:

1. «По виду вимірюваних сигналів датчики поділяються на аналогові і цифрові.» [3, с. 16] - варто замінити на за: «За видом вимірюваних сигналів датчики поділяються на аналогові і цифрові».

2. «Які навчальні заклади світу пропонують програми навчання по (з) комп'ютерній(ої) біології /біоінформатиці(ки)?» [2, с. 35].

Часто прийменник по калькується з російськомовних конструкцій, наприклад, у сполуці «по відношенню», який має низку українських відповідників: щодо, стосовно, відносно, проте часто використовуваний авторами навчальної літератури, як, наприклад:

«Густина його по відношенню до (відносно, стосовно, щодо) повітря дорівнює 1,52.» [6].

Каменем спотикання для авторів навчальної літератури є також прийменник за, який або неправильно узгоджують із відмінковою формою, або недоречно використовують, як, наприклад, у таких конструкціях:

1) у конструкції «що здійснюється за участю» варто замінити на родовий відмінок «що здійснюється за участі»;

2) у другому випадку «що можна забезпечити за застосування сенсорів (датчиків)» доречніше використати не лише прийменник, а прийменникову конструкцію за умови: «Що можна забезпечити за умови застосування сенсорів (датчиків)»;

3) «За доцільне (доцільно) також розглянути можливі похибки за використання амперо - метричного методу» [4, с. 110].

Недоречно використовується прийменник за і в сполуці мати на меті в такому реченні, яке рясніє помилками:

«Пропонований читачу навчальний посібник є другою частиною курсу і має за мету (має на меті) ознайомити студентів з хімічними та біологічними сенсорними системами, які являються (є) датчиками на певні речовини і використовуються для виявлення та аналізу речовин в діагностичних цілях та при (під час) здійсненні(я) моніторингу забрудненості довкілля» [4, с. 9].

Трапляються випадки, коли про прийменник за взагалі забувають, калькуючи російськомовну конструкцію: «Однак _природою сигналу і механізмом відгуку вони зовсім відмінні» [4, с. 27]. А українською це речення повинно виглядати так: «Однак, за природою сигналу і механізмом відгуку вони зовсім відмінні».

Постійна плутанина відбувається з прийменниками «близько» і «біля», які використовують у різних випадках: прийменник «біля» має значення поряд з чимось («біля будинку»), а прийменник «близько» вживається для означення проміжку, періоду часу: «Знадобилося всього біля 30 років». - А потрібно: «Знадобилося близько 30 років»

Помилково вживається в навчальних виданнях також прийменникова конструкція «в повній мірі», яку варто замінювати на безприйменникову «повною мірою»: «Таким чином, хімічний аналіз був тоді в повній мірі (повною мірою) «хімічним»» [4, с. 12].

Часто додають прийменники в і при до іменника «порівняння» як відповідники до російських висловів «по сравнению». За українською мовною традицією правильно вжити вислів «з порівняння… виходить». Відповідником до російського «по сравнению с» є прийменник «проти»: «Його видання ошатніше проти мого».

В українській мові існують сталі синтаксичні сполуки, так звані штами, які не варто руйнувати або плутати між собою, або вживати російську кальку, що стосується одного з найбільш сплутуваного звороту «згідно з», який має російський безприйменниковий аналог «согласно договора». Синонімічним варіантом може бути сполука «відповідно до», але в жодному разі не навпаки: згідно до, відповідно з, які, на жаль, часто потрапляють на сторінки видань, у фахові тексти, як, наприклад, у реченні:

1. «Дисципліна «Біологічні та хімічні сенсорні системи» входить до циклу професійно - орієнтованих дисциплін і викладається згідно (згідно з) навчального(им) плану(ом) підготовки фахівців напряму» [4, с. 9].

2. «Наведемо основні області (галузі) дослідження у відповідності з (відповідно до) паспортом^) спеціальності» [2, с. 33].

Сталою сполукою, яка часто калькується й потрапляє на сторінки навчальних видань, є словосполучення «таким шляхом». Натомість російському вислову «таким путем» відповідає український «таким чином (таким способом)», а не дослівний переклад «таким шляхом». Він означає лише певну дорогу, путь, якою необхідно йти кудись. Західноукраїнський за походженням вислів у такий спосіб часом уживається в літературі, ЗМІ та побутовому мовленні. Проте, на думку Б. Антоненка-Давидовича, «краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього виразу таким способом, що не має впливу інших мов» [1, с. 67].

Конструкції зі словом «шляхом» взагалі є надлишковими та мають бути замінені орудним відмінком, як наприклад:

«Тобто, ця теорія стверджує, що всі процеси в природі проходять через ряд дискретних станів системи, шляхом виділення або поглинання порцій, чи квантів енергії» [7, с. 14]. У цьому реченні потрібно зробити чимало змін, щоб воно набуло читабельного вигляду та відповідало нормам літературної мови: «Ця теорія доводить, що всі процеси в природі проходять через дискретні стани системи виділенням або поглинанням порцій, чи квантів енергії».

Крім того, бачимо неправомірну конструкцію «теорія стверджує», адже це не особа, маємо надлишкові слова «шляхом» та «ряд», без яких без проблем можна обійтися, пунктуаційну помилку після слова «тобто», яке також надлишкове.

У наступному реченні ніби й орудний відмінок використали, але не змогли позбутися надлишкового «шляхом»:

«Кристал можна отримати шляхом повторенням елементарної комірки з групи атомів, або трансляцією цієї комірки в напрямі вибраних координатних осей» [7, с. 65].

І взагалі великі проблеми зі «шляхом» у такому уривку тексту:

«Однак для того, щоб ця реакція відбулася, молекула етану повинна збільшити свою енергію. Це ж можливо тільки шляхом її зіткнення з іншими молекулами. Такі реакції, що по формі є мономолекулярними, але насправді йдуть шляхом зіткнень реагуючих молекул між собою або з інертними сусідами, часто називають псевдомономолекулярними» [7, с. 105].

Як бачимо, у цьому тексті про конкретний шлях, напрям руху не йдеться, тому його потрібно відредагувати:

«Однак для того, щоб ця реакція відбулася, молекула етану повинна збільшити свою енергію, що можливо тільки після її зіткнення з іншими молекулами. Такі реакції, що за формою є мономолекулярними, але насправді відбуваються в результаті зіткнень молекул між собою або з інертними сусідами, часто називають псевдомономолекулярними».

Не меншою вадою наукового фахового тексту є використання надлишкових конструкцій, які ускладнюють розуміння або переобтяжують текст: наприклад, уживання замість проаналізувати - зробити аналіз, дослідити - провести дослідження тощо. Так, в аналізованих нами фахових текстах маємо такі приклади надлишкових словосполук:

1. «Першим кроком у цій галузі було виникнення нових пристроїв для аналізу і переробки інформації, які розглядаються як перше покоління біоелектронних пристроїв і одержали назву (називаються) біосенсорів(ами)».

2. «Закономірно виникають питання _ що ж таке хімічні біосенсори, як вони влаштовані, як працюють і що можуть?» [4, с. 7].

У другому реченні відповідь на перше питання, як працюють біосенсори, передбачає й друге, яке є надлишковим. Крім того, у цьому реченні допущено ще й пунктуаційну помилку - пропущено двокрапку після першого речення, оскільки друге розкриває зміст першого.

Надлишкову деталізацію маємо також і в такому реченні:

«І у даній - другій частині посібника, ми постараємося відповісти на ці питання» [4, с. 7].