Системна організація лексико-семантичного поля "FLOWER" в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системна організація лексико-семантичного поля “FLOWER” в англійській мові

Московчук Л. Ю.

У статті розглядаються особовості системної організації лексико-семантичного поля “FLOWER” в англійській мові. Проводиться аналіз особливостей відносин між лексичними одиницями, що позначають квіти у складі словника сучасної англійської мови. Здійснюється класифікація та виявляється закономірність формування і функціонування конституентів лексико-семантичного поля “FLOWER”.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, номінативні одиниці, системна організація, ядро, периферія, квітка.

В статье рассматриваются особенности системной организации лексико-семантического поля “FLOWER” в современном английском языке. Проводится анализ особенностей отношений между лексическими единицами, обозначающих цветы в современном английском языке. Приводится классификация и определяется формирование и функционирование составляющих лексико-семантического поля “FLOWER”.

Ключевые слова: лексико-семантическое поле, номинативные единицы, системная организация, ядро, периферия, цветок.

This article is focused on the study of special features of structural organization of lexico-semantic field “FLOWER” in modern English, carried out using the system-functional, the semantic and the structural approaches. Relevance of the study is due to the need to explore different approaches to systemize the vocabulary of the English language, among which a special place is occupied by lexical-semantic fields. The obtained data shows that the lexico-semantic field is defined as a set of lexical units which are united by common sense and reflect conceptual, substantive or functional similarity being denoted phenomena.

Starting position for all lexico-semantic fields share common semantic features, which bring together all the field units and is usually expressed by lexeme of summary values. It is established that the lexico-semantic field consists of nominative units which form two levels: the core and the periphery of the lexico-semantic field “FLOWER” in modern English. The core is formed with the terms or the widespread nominative units. The periphery is formed with the names of exotic flowers and of the extinct ones as well as with Latin and parallel folk names of flowers.

The characteristics of the relations between lexical units denoting flowers in modern English are revealed. Three hierarchic levels have been singled out inside the lexico-semantic field “FLOWER”: the lexico-semantic field, the lexico-semantic group (microfield), lexico-semantic subgroup. It has been revealed that lexico-semantic field “FLOWER” consists of 10 lexico-semantic groups, 8 subgroups in the lexico-semantic group “Place of Sprouting” and 4 subgroups in the lexico-semantic group “Flowers in Art”. All lexical units of the field are interrelated. The formation as well as functioning of the components of lexico-semantic field “FLOWER” has been outlined. Names of flowers can be of the English origin or borrowed from other languages. English vocabulary denoting flowers was increased due to the borrowings from Latin, French, Spanish, Persian, Brazilian, Indonesian, Greek languages. Key words: lexico-semantic field, nominative units, structural organization, the core, the periphery, flower.

Розробка семантичних полів ведеться ще з останньої чверті ХІХ сторіччя. Незважаючи на те, що теорії лексико-семантичного поля вже більше 100 років, науковий інтерес до нього не слабне. Це зумовлено важливістю вирішення ряду семасіологічних завдань: вивчення змін у значенні слова, які відбуваються протягом певного історичного періоду, визначення семасіологічних закономірностей, а також підтвердження думки про системність лексичного складу мови [Кезина 2004, с. 80]. Проблемою вивчення лексико-семантичного поля (далі - ЛСП) займалися такі лінгвісти як М. М. Покровський, О. О. Потебня, О. С. Ахманова, В. І. Карасик, Л. М. Васильєв, Й. Трір, В. Порциг та ін. Проблеми організації лексичного складу, лексичного значення слова та семантики стали основою дослідження у працях вітчизняних дослідників Ю. А. Зацного, М. П. Кочергана.

Актуальність даного дослідження зумовлено необхідністю комплексного розглядання проблеми ЛСП, як засобу систематизації лексикону сучасної англійської мові а також у недостатньому вивченні особливостей структурної організації ЛСП “FLOWER”. Об'єктом дослідження є лексичні одиниці, які є конституентами ЛСП “FLOWER”. Предметом вивчення стали особливості системної організації ЛСП “FLOWER”.

Мета нашої наукової роботи полягає у виявленні особливостей структурної організації ЛСП “FLOWER” в англійській мові та аналізі системних відносин між лексичними одиницями, які є структурними компонентами даного поля. Для досягнення поставленої мети ми маємо вирішити певні завдання: виявити принципи структурної організації ЛСП; охарактеризувати особливості формування та функціонування конституентів ЛСП “FLOWER”; встановити фактори взаємозв'язку та динаміки взаємодії структурних компонентів поля; окреслити тематичні угрупування (лексико-семантичні групи) у складі ЛСП “FLOWER”; визначити склад лексичних одиниць, що формують ЛСП “FLOWER”; проаналізувати шляхи утворення лексичних одиниць - конституентів даного поля.

Питання лексики і семантики з різних точок зору завжди привертали увагу не тільки мовознавців, а й філологів, істориків. Важливе місце у розробленні методів семантичного дослідження займає методика, заснована на понятті «лексико-семантичного поля». Вона являється одним із найпоширеніших засобів класифікації словника. Наприклад, О.С. Ахманова стверджує, що «семантичне поле - це компактний, внутрішньо спаяний відрізок словника, елементи якого взаємно обмежують один одне і, подібно мозаїці, покривають дану «поняттєву сферу» [Ахманова 1957, с.78].

М. Полянський визначає лексико-семантичне поле як сукупність мовних (здебільшого лексичних) одиниць, які поєднуються спільністю змісту (інколи також спільністю формальних показників) і відображають понятійну, предметну чи функціональну схожість позначуваних ними явищ. Лексико-семантичні поля є відносно автономними, бо пов'язані між собою, що засвідчується багатозначними словами, які різними своїми значеннями входять до різних полів [Щур 1974, с. 6]. О. В. Кузнєцова зазначає, що «теорія поля охоплює по суті безліч точок зору, які є досить значними варіантами спільної ідеї - ідеї смислового зв'язку між словами у мові» [Кузнецова 1963, с. 85]. Нею були описані ознаки смислового зв'язку, які слід називати об'єднуючими (інтегральними) й розрізняльними (диференціальними). Це доводить версію про те, що потрібно вивчати відношення між словами з конкретними відмінностями.

Слід також зазначити, що у працях, присвячених аналізу польових структур, різняться не лише визначення поняття «поле» та підходи до його виділення, але й терміни, використані для позначення тих чи інших структур. Дослідники відмічають, зокрема, недиференційоване вживання терміна «поле» поруч із термінами «група» (лексико-семантична, тематична), «парадигма» та ін. [Карасик 2006, с. 22]. Так, наприклад, Ф. Н. Філін для позначення лексичних угрупувань, елементи яких пов'язані однорідними значеннями використовує термін «лексико-семантична група», однією із ознак якої є тематична співвіднесеність її конституентів, різновидами якої є синонімічні й антонімічні ряди тощо [Филин 1982, с. 124]. У нашому дослідженні ми схильні використовувати термін «лексико-семантичні групи», оскільки ми вважаємо, що воно є більш повним та влучним.

За структурою зазвичай розмежують моноцентричні та поліцентричні поля. Моноцентричні поля характеризуються наявністю чіткого домінанту поля, а поліцентричні є слабо центрованими з декількома ядрами [Кочерган 2005, с. 284]. Наприклад, лексико- семантичне поле “FLOWER” вважається моноцентричним, оскільки його домінанту нічого не може бути протиставлено, як, наприклад, у лексико-семантичному полі «кохання», у якому коханню протиставлена ненависть. Для лексико-семантичного поля характерною є наявність спільної семантичної ознаки, яка об' єднує всі одиниці поля та зазвичай виражається лексемою з узагальнюючим значенням [Кузнецова 1963, с. 31]. Дана інтегральна ознака, за якою об'єднуються конституенти того чи іншого лексико- семантичного поля, виступає у лінгвістичній літературі під різними назвами: класема, маркер, групова диференційна ознака [Покровский 2006, с. 50-51], інтегральна семантична ознака, ядерна сема [Васильев 1990, с. 21].

Елементи окремого ЛСП пов'язані регулярними та системними відношеннями і, отже, усі слова поля взаємно протиставлені одне одному. ЛСП може перетинатися або повністю входити в інше поле. Значення кожного слова найповніше визначається тільки втому випадку, якщо відомі значення інших слів того самого поля. Окрема мовна одиниця може мати кілька значень і бути віднесена до різних семантичних полів [Алимпиева 1986]. Наприклад, група слів flower, sprout, petal, leaf і т. д. може формувати як самостійне семантичне поле, об' єднане ставленням «частина-ціле», так і входити до складу ЛСП рослин. У цьому випадку лексема flower буде служити родовим поняттям для таких лексем, як, наприклад, tulip, sunflower, salvia і т. д.

Семантична структура поля складається з наступних компонентів:

Ядро поля: представлене родовою семою, яку ще називають гіперсемою - семантичним компонентом вищого порядку, що організовує навколо себе семантичне розтання поля. Ядерні конституенти (семи) групуються навколо компонента-домінанта та є найбільш спеціалізованими для виконання функції поля і є найбільш вживаними у порівнянні з іншими елементами лексико-семантичного поля.

Центр поля (ближня периферія): складається з одиниць, які мають інтегральне, загальне з ядром диференційне значення;

Периферія поля (дальня периферія): включає одиниці, найбільш віддалені у своєму значенні від ядра, загальне родове поняття тут відтиснуте до розряду потенційної семантики. Вони мають функцію деталізації, конкретизації, а також чіткого окреслення основного значення поля [Стернин 1985, с. 32].

У нашому випадку функцію ядра поля виконує лексема FLOWER, до нього входять найпоширеніші й найвідоміші види квітів (tulip, aster, chrysanthemum). Квіти можуть втілювати міфологічні уявлення про навколишній світ (adonis, hyacinth), відноситися до індивідуально-авторських символів (“А Red, Red Rose”, “The Rose and the Nightingale”). Незалежно від ступеня вживаності, вони входять в склад семантики слова і до структури поля. Інші компоненти поля можуть мати багато значень (narcissus), але тих, які дозволять слову увійти у відповідне лексико-семантичне поле, буде набагато менше. Слід підкреслити, що ядерна лексика представлена насамперед термінами, які мають широке вживання серед усіх носіїв мови (violet, snowdrop, saffron, poppy, narcissus, lupine etc.). До складу ядра можуть належати тільки одиниці активної лексики, які не мають стилістичного забарвлення і обмежень у вживанні.

У процесі дослідження нами було визначено, що периферію лексико-семантичного поля “FLOWER” складають менш уживані й паралельні назви квітів. Центр поля (ближня периферія) складається з одиниць (видів квітів), що мають інтегральне, спільне з ядром значення, але які розмежовуються з ядром і сусідніми одиницями завдяки своїм специфічним місцям та умовам проростання. Тобто, ми віднесли до центрової лексики ЛСП “FLOWER” більш екзотичні види квітів (plumeria, brugmansia, Amazon Victoria, takka, rafflesia, gidnora). Крім цього, центрові семи не мають стилістичного забарвлення і є менш активними у вживанні, ніж ядерні одиниці. Центрові одиниці більш складні за своєю семантикою, ніж ядерні, і ніби окутують ядро.

Крім зазначених вище лексичних одиниць, до ближньої периферії ЛСП “FLOWERS” також відносяться ті назви квітів, що поступово виходять з ужитку, тобто зникають їх види. Раніше вони відносилися до ядра поля, були доволі поширеними й відомими по всьому світові. Проте зараз ці лексичні одиниці перемістилися до ближньої периферії, адже стали маловживаними: pasqueflower, murine hyacinth, star-of-Bethlehem, foxfeet, yellow lady's slipper, daphne, gentian.

Дальня периферія поля включає одиниці, найбільш віддалені у своєму значенні від ядра. Периферійні одиниці можуть мати як прямі, так і контекстуальні значення у випадку, коли поле будується за текстом твору або за сферою певної професії тощо [Куренкова 2006, с. 176]. Мовні одиниці, розташовані на периферії, мають складніший вміст, аніж ядерна лексика. Також вони тісно взаємодіють з конституентами суміжних полів і забезпечують безперервність і динамічність мови.

Дальню периферію ЛСП “FLOWER” утворено латинськими та паралельними народними назвами відомих нам видів квітів. Латинські назви, зазвичай, використовуються у науковій сфері життя, а саме - в біології, ботаніці, медицині. Паралельні народні назви квітів іноді стають їх офіційними назвами. Наприклад, конвалія, відома в Англії як lily-of-the-valley (лілія долин), у Франції носить назву muguet (конвалія), в Німеччині - Maiglokchen (травневий дзвіночок). Латинську ж назву квітки - Convallaria majalis (від латинських слів “convallis” - лощина і “majalis” - травневий) розуміють у всіх країнах, це допомагає подолати мовний бар'єр та уникнути помилок. Дані явища є ще одним доказом того, чому в наукових галузях все ще користуються латинськими назвами рослин.

У кожній місцевості або регіоні існують традиційні (народні) назви квітів, які не мають відношення до прийнятих в науці найменувань: bellflower - Canterbury Bells; flamingo flower - painter's palette; delphinium - larkspur etc. Іноді одним і тим же ім'ям звуть абсолютно різні квіти (night violet - butterfly orchid, rocket).

Існує декілька типових ознак, що лягли в основу народних назв:

місце проростання (gerbera - Transvaal daisy, dendrobium - Singapore orchid, marsh-beet sea-side lavender, eryngium - Alpine thistle);

час цвітіння (aster - September flower, hellebore - Christmas rose, oenothera - evening primrose);

основні функції (aquilegia - columbine - «водозбір», tanacetum - feverfew - «лікування головної болі / жару», protea - sugarbush - «медонос»);

особливості зовнішнього вигляду (celosia - cockscomb - «півнячий гребінець», echinacea - coneflower - «конусні квітки», narcissus - daffodil - «блідо-жовтий», leucadendron

flame tip - «полум'яний язик», muskari - grape hyacinth - «ягоди схожі на виноград», heliconia - lobster claw - «клішні омара»);

* запах (lathyrus - sweet pea - «духмяний», dianthus - sweet William).

Ми також упевнилися в тому, що існує багато іронічних народних назв в англійській мові. Деколи багатство народної фантазії шокує. Наведемо кілька прикладів: dicentra - bleeding heart, gypsophilla - Baby's breath, impatiens - busy Lizzie, liatris - gay feather, alchemilla - Lady's mantle, nigella - love in a mist, spray chrysanthemum - mums. Треба відмітити, що ми зіткнулися з певними труднощами при пошуку таких лексичних одиниць, як сленгізми в периферії ЛСП «FLOWER».

Незважаючи на те, що природні лексичні одиниці (у нашому випадку квіти) можуть пересуватися в ЛСП до ближньої чи дальньої периферії через зміну своєї поширеності, їх ЛСП не зазнають кардинальних змін. У лексико-семантичному полі “FLOWER” можна виділити три рівні ієрархії: лексико-семантичне поле > лексико-семантична група / лексико-семантичне мікрополе > лексико-семантична підгрупа. У кожному рівні ієрархії виділяється центральне слово.

У процесі дослідження у складі лексико-семантичного поля “FLOWER” нами були визначені лексико-семантичні групи, зокрема 2 лексико-семантичні мікрополя (групи), а саме «Місця проростання» та «Квіти в мистецтві». До лексико-семантичного мікрополя «Місця проростання» увійшли лексеми на позначення місць, де проростають різноманітні види квітів. У цій групі нами було виявлено 8 лексико-семантичних підгруп, до яких увійшли наступні лексеми:

«Садові квіти»: peony, rose, lily, dahlia, aster, iris, chrysanthemum, gladiolus, tulip, phlox, marigold, petunia, clove, daisy.

«Польові та лугові квіти»: bellflower, lupine, milfoil, buttercup, lily-of-the-valley, poppy, periwinkle, cornflower, John's wood, chamomile, lavender, dandelion, thistle, buttercup, poppy, narcissus, sunflower, cow-wheat.

«Лісові квіти»: snowdrop, forget-me-not, iris, sage, valerian, echinacea, bellflower, tutsan, lychnis, rosemary.

«Водяні квіти»: water lily, lotus, orchid.

«Гірські квіти»: forget-me-not, sage, lavender.

«Кімнатні квіти»: orchid, geranium, delphinium, gladiolus, senpolia, camellia, hyacinth, gibiskus, abutilon, achimenes, azalea, begonia, gloxinia, adonis. flower лексичний семантичний англійський

«Декоративні квіти»: limnantes, armeria, gentian, comfrey, delphinium, saxifrage, canna, cupid's delight, gladiolus.

Лексико-семантичне мікрополе (лексико-семантична група) «Квіти в мистецтві» складається з 4 лексико-семантичних підгруп, а саме:

«Кінематограф»: “The Scarlet Pimpernel”, “The Black Dahlia”, “Pink Narcissus”, “Yellow Rose”.

«Література»: “Nightingale and the Rose” Oscar Wilde, “Rose Madder” Stephen King, “Dandelion Wine ” Ray Bradbury, “Black Tulip ” Alexander Duma.

«Живопис»: “Chrysanthemum” Qaude Monet, “Red Poppies and Daisies” Vincent van Gogh, “Meditative Rose ” Salvador Dali.

«Архітектура»: Flower building in Seoul, Korea; Lotus temple in New-Delhi, India; Rose- skyscraper in Fushun, China; Orchid House in Great Britain, The Lotus Building in Changzhou, China; Wuhan Energy Flower Building in China (за будовою нагадує квітку deep-bodied crevalle).

Слід відмітити, що поділ на лексико-семантичні підгрупи в мікрополі «Місця проростання» є дуже умовним. Наприклад, лексичну одиницю “lavender” ми відносимо як до лексико-семантичної підгрупи «Польові квіти», так і до лексико-семантичної підгрупи «Горні квіти», а лексичну одиницю “gladiolus” - до «Кімнатних квітів» та «Декоративних квітів». Окрім лексико-семантичних мікрополів (лексико-семантичних груп) «Місця проростання» та «Квіти в мистецтві», нами було виділено ще 8 лексико-семантичних груп за різними ознаками:

«Символи країн світу»: Thistle - символ Шотландії. Rose - символ Англії. White lily - символ Франції. Lotus - символ Єгипту. Cornflower - символ Германії. Tulip - символ Нідерландів і Турції. Shamrock - символ Ірландії. Narcissus - символ Китаю. Edelweiss - символ Швейцарії. Chrysanthemum - символ Японії. Daisy - символ Італії. Poppy - символ України. Dahlia - символ Мексики. Chamomile - символ Латвії.

«Винаходи завдяки квітам»: Садові меблі завдяки особливості лотоса (lotus), який через незвичайну структуру листя самоочищається; текстильна застібка на одягу чи взутті (у просторіччі липучка) за принципом реп'яху (burdock).

«Політика і квіти»: War of Red and White Rose in England 1455-1485; Flower Wars between Aztecs and Maya tribes.

«Квіти в культурі»: Ikebana (ікебана - limonium, reed mace, chrysanthemum, lavender); Floriculture (квітництво - garden flowers (садові квіти) - iris, chrysanthemum, gladiolus, tulip, phlox; decorative flowers (декоративні квіти) - comfrey, delphinium, saxifrage, canna); Yajna (В яджне квіти слугують як форма жертвоприношення - lotus).

«Кольори»: Rose-coloured (від rose - роза); saffron yellow (від saffron - шафран); violet (від violet - фіалка); lily-white (від lily - лілія); cornflower blue (від blue cornflower - волошка); fuchsin (малиновий від fuchsia - фуксія).

«Подарунки з квітів»: Bunch of flowers (букет): garden flowers (садові квіти) - peony, rose, lily-of-the-valley, dahlia, aster; meadow flowers (лугові квіти) - poppy, narcissus); baskets with flowers (корзини з квітами) - rose, orchid, chrysanthemum, tulips); toys from flowers (іграшки з квітів) - butterflies from 3 sorts of chrysanthemum, hippopotamus from roses and poppies, pony from chamomiles and blue cornflowers).

«Лікарські рослини»: valerian - заспокійливий засіб проти безсоння, неврозу серцево-судинної системи, епілепсії; echinacea - протизапальний,антисептичний,тонізуючий засіб; salvia - протизапальний засіб для полоскання в ротовій порожнині; camomile - протизапальний, седативний засіб; kalanchoe - протизапальний засіб, що лікує опіки; origan - антибактеріальний засіб; melilot - заспокійливий засіб для зовнішнього застосування у вигляді компресів; cornflower - сечогінний засіб при запаленні нирок, сечового міхура; marigold - сечогінний засіб, застосовується для лікування в народній медицині шкіряних запалень, гнійників, захворювань дихального тракту; dandelion - міцний сечогінний засіб, знижує кров'яний тиск.

«Імена людей»: Angelica - дудник; Dahlia - жоржина; Daisy - маргаритка; Daphne - вовче лико; Ivy - плющ; Jasmine - жасмин; Lily - лілія; Margaret (лат.) - маргаритка; Marigold - чорнобривці; Myrtle - мирт; Pansy - брат-і-сестра; Petunia - петунія; Poppy - мак; Rose - роза; Violet - фіалка.

Ми переконалися, що різні ієрархічні рівні існують автономно, проте перетинаються один з одним. Ця особливість дає мові характер взаємопов'язаності. Саме тому конституенти різних лексико-семантичних груп, наприклад, «Польові квіти» і «Лугові квіти», перетинаються, тому що в обидві групи входять лексичні одиниці “buttercup” і “poppy”.

Проведений нами етимологічний аналіз показав, що назви квітів можуть бути власно мовними та запозиченими з інших мов. Нова сполучуваність слова - це збагачення його форми, а отже, й потенційне джерело розвитку нового значення. В англійській мові нерідко зустрічаються назви квітів, які переносять значення рослин, які існують в світі, але складаються із рідних англійській мові слів. Прикладами можуть слугувати такі квіти, як periwinkle, cornflower, bellflower, buttercup.

В англійській мові зустрічаються також такі назви квітів, які складаються із декількох частин мови. Усім відома квітка незабудка, що у кожній мові має одне й те саме значення - не забудь мене: «vergiBmeinnicht» (нім.), «ne-m'oubliez-pas» (франц.), «незабудка» (рос.). Англійською мовою ця квітка називається «forget-me-not». Інша квітка «lily-of-the-valley» дослівно переводиться «лілія долин».

Серед запозичених слів виділяється певна група латинських слів, які в тій чи іншій звуковий формі, граматичному оформленні та смисловому змісті можуть бути знайдені в ряді мов - інтернаціональні слова. Саме латинська мова дала найбільш значну кількість таких слів (adonis, anemone, aster, azalea, chrysanthemum, cyclamen, verbena). Це пояснюється тим, що латинська мова в епоху феодалізму була для багатьох країн Західної Європи інтернаціональною мовою науки, а в деяких країнах взагалі літературною мовою.

Вплив французької мови на англійську був особливо відчутним в період французького панування в країні, коли національна англійська мова ще не склалася (carnation, primrose, lilac). Слід також зазначити, що в англійській мові існує певна кількість арабських запозичень (barberries). З'являючись у мові, вони підлягають процесам графічної, морфологічної та фонетичної асиміляції. Поширення перської мови в стародавньому світі призвела до запозичення перських слів англійською мовою (jasmine, tulip).

Також англійський словниковий склад поширився завдяки нечисленним запозиченням з іспанської (mimosa), бразильської (petunia) та індонезійської (rafflesia) мов. Зазвичай, бразильські й індонезійські слова були запозичені через інші іноземні мови, зокрема через португальську. Запозичення грецьких слів почалося з найдавніших часів, вже в спільнослов'янську епоху (коли східні слов'яни ще не відокремилися від інших слов'ян), і відбувалося тоді, звичайно, усним шляхом (spathiphillym, saffron, rhododendron). Велика кількість слів, запозичених з грецької мови, пов'язана зі стародавньою грецькою міфологією (lotus, narcissus). Отже, запозичені лексичні одиниці на позначення квітів в англійській мові переважають своєю кількістю власно мовні.

У результаті проведеного нами дослідження ЛСП “FLOWER” ми дійшли наступних висновків. Лексико-семантичні поля характеризуються зв'язком слів або їх окремих значень, системним характером цих зв'язків, що забезпечує безперервність смислового простору. Кожне поле - це своєрідна мозаїка слів, де кожне окреме слово має певне місце в лексико- семантичному просторі. Ця мозаїка не збігається в різних мовах, бо кожна мова по-своєму членує об'єктивний світ. Кожне лексико-семантичне поле має ядерно-периферійну структуру. Основу ядерної лексики ЛСП “FLOWER” складають терміни загального вживання. Усі лексичні одиниці, що складають цей елемент ЛСП, є однаково використовуваними у різних сферах життя. Ближню периферію ЛСП “FLOWER” складають екзотичні назви квітів та ті, що поступово зникають з лиця Землі, а дальню - паралельні народні та латинські назви відомих видів.

Лексико-семантичне поле “FLOWER” складається з 10 лексико-семантичних груп, 8 підгруп в лексико-семантичній групі «Місця проростання» та 4 підгруп у лексико- семантичній групі «Квіти в мистецтві». Окрім цього усі лексичні одиниці поля є взаємопов'язаними. Назви квітів можуть бути власно мовними та запозиченими з інших мов. Англійський склад мови на позначення квітів поширився завдяки запозиченням з латинської, французької, іспанської, перської, бразильської, індонезійської, грецької мов.

Перспективним напрямком подальших досліджень вважаємо розгляд способів утворення лексичних одиниць ЛСП “FLOWER” та дослідження особливостей системної організації англомовного лексико-семантичного макрополя “PLANT”.

Література

1. Алимпиева Р. В. Семантическая значимость слова, структура лексико-семантической группы. - Издательство Ленинградского университета, 1986. - 180 с.

2. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / О. С. Ахманова - М. : Учпедгиз, 1957. - 295 с.

3. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика (пособие для ВУЗов) / Л. М. Васильев. - М. : Высшая школа, 1990. - 176 с.

4. Зацний Ю. А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття; англо-український словник / Ю. А. Зацний, А. В. Янков. - Вінниця : Нова Книга, 2008. - 360 с.

5. Карасик В. И. Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. - Том 3. - Волгоград : Парадигма, 2006. - 381 с.

6. Кезина С. В. Семантическое поле как система / С. В. Кезина // Филологические науки. - 2004. - № 4. - С. 79-86.

7. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М. П. Кочерган. - К. : Вид. центр «Академія», 2005. - 368 с.

8. Кузнецова А. И. Понятие семантической системы и методы ее исследования / А. И. Кузнецова. - М. : Наука, 1963. - 238 с.

9. Куренкова Т. Н. Лексико-семантическое поле и другие поля в современной лингвистике / Т. Н. Куренкова // Вестник Сибирского государственного аерокосмического университета им. академика М. Ф. Решетнева. - 2006. - Вып. 4 - С. 173-178.

10. Покровский М. М. Семасиологическое исследование в области древних языков / М. M. Покровский. - М. : КомКнига, 2006. - 216 с.

11. Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи / И. А. Стернин. - Воронеж : Издательство Воронежского университета, 1985. - С. 32-106.

12. Филин Ф. П. Очерки по теории языкознания / Ф. П. Филин. - М. : Наука, 1982. - 336 с.

13. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике / Г. С. Щур. - М. : Наука, 1974. -255 с.

14. Encyclopedia Britannica. - [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.britannica.com/

15. Merriam-Webster Dictionary. - [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.merriam-webster.com/home.htm/

16. Oxford English Online Dictionary. - [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.oxforddictionaries.com/

17. Slang // The Encyclopedia of Language Linguistics. - UK : Pergamon Press, 1994. - 324 p.

18. Wordsmyth Dictionary - Theasarus. - [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.wordsmyth.net/

Размещено на Allbest.ru