Французькі варваризми у сучасній британській прозі: специфіка перекладу російською мовою (на матеріалі творчості Дж. Барнса)

Стаття присвячена особливостям перекладу французьких варваризмів у сучасній британській прозі російською мовою. Дослідження спиралось на класифікацію С. Влахова та С. Флоріна, які серед реалій виокремлюють географічні, етнографічні та суспільно-політичні. З'ясовано, що географічні реалії відтворювались за допомогою транскодування та традиційної транскрипції та не становлять труднощів для перекладача. Стосовно етнографічних та суспільно-політичних реалій виявлено, що найчастіше у тексті перекладу відтворювався варваризм, присутній у тексті оригіналу, з метою зберегти колорит та локалізацію подій. Однак невдалим вважається наведення перекладу варваризмів у кінці книги, у примітках, оскільки це порушує процес читання, а отже зможе спровокувати викривлення образності оповідей та навіть викликати у читача негативні емоції, що, у свою чергу, може призвести до припинення читання. Збереження варваризмів вважається вдалим перекладацьким рішенням, водночас автори пропонують подавати переклад відповідних варваризмів у примітках унизу кожної сторінки.

Ключові слова: варваризми, реалії, переклад реалій, адекватний переклад, перекладацькі трансформації.

Статья посвящена особенностям перевода французских варваризмов в современной британской прозе. Исследование опиралось на классификацию С. Влахова и С. Флорина, которые среди реалий выделяют географические, этнографические и общественно-политические. Выявлено, что географические реалии воспроизводились с помощью транскодирования и традиционной транскрипции и не составляют трудностей для переводчика. Касательно этнографических и общественно-политических реалий обнаружено, что чаще всего в тексте перевода сохранялся варваризм, присутствующий в тексте оригинала, с целью сохранить колорит и локализацию событий. Однако неудачным видится размещение перевода варваризмов в конце книги, в примечаниях, потому что это нарушает процесс чтения, а значит может нарушить образность рассказов и даже вызвать у читателя перевода негативные эмоции вплоть до полного прекращения чтения текста. Сохранение варваризмов в первоначальном виде представляется удачным переводческим решением, в то же время авторы статьи предлагают размещать перевод соответствующих варваризмов в сносках внизу страницы.

Ключевые слова: варваризмы, реалии, перевод реалий, адекватный перевод, переводческие трансформации.

The article is devoted to the peculiarities of the translation of barbarisms. It is based on the analysis of some Julian Barnes's stories interpretation into Russian. The object of the research is the process of translating realia of modern British prose from English into Russian, the subject is the transformations used in the this process of translation. The objective is to identify the realia in the stories by J. Barnes and to consider the ways of their translation into Russian. The study is based on the classification of realia by S. Vlahov and S. Florin, which divides realia in geographical, ethnographical, political and social (the latter two being united in one group). The research revealed that the most numerous French realia in J. Barnes' short stories are ethnographical, political and social. Geographical realia are less frequent and they are not a challenge for a translator because usually transcoding and traditional transcription are applied. Both ethnographical and political and social realia were most often reproduced in the target text by preserving the barbarism used in the source text. This was caused by striving to keep the national colouring and the function of the realia to locate the events of a text. Every time when a barbarism was preserved, its translation into Russian was offered in the notes at the end of the book. The authors of the article consider this to be not a very appropriate solution for such translation problems because a future reader of the target text has to interrupt the process of reading and to address a different page of the book to find out the meaning of a barbarism, which may distort the images created in the book and even make a reader irritated and, consequently, he/she will put the book away.

The perspective of the research is to examine the peculiarities of functioning of realia belonging to non-English-speaking nations in modern English texts and the ways of their translation into Ukrainian and Russian.

Key words: realia, realia translation, adequate translation, translation transformations.

Актуальність даної теми полягає у тому, що завдяки розвитку інформаційного суспільства міжнаціональні контакти значно пожвавились, а отже, перекладачі у своїй практиці стали стикатись з проблемою перекладу варваризмів та реалій набагато частіше. Реалії, які відносяться до невід'ємних елементів мови, позначають поняття, що є далекими для інших культур, завжди становлять в процесі перекладу неабияку складність. Ці складності, з іншого боку забезпечують інтерес до даної проблеми.

Об'єктом дослідження є особливості процесу перекладу реалій сучасної британської прози з англійської мови на російську, а предметом - трансформації, які використовувалися у процесі перекладу. Мета роботи полягає у дослідженні французьких варваризмів та реалій у текстах англомовних прозових творів Дж. Барнса та способів їх трансформацій при перекладі російською мовою. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) ідентифікувати французькі реалії у творах Дж. Барнса та класифікувати їх; 2) окреслити найбільш ефективні перекладацькі трансформації, застосовані для перекладу реалій.

Мета і завдання роботи зумовили використання таких методів: 1) метод порівняльного аналізу, що дозволяє виявити французькі реалії як одиниці французької мови, що детермінують її національно-культурну специфіку і не мають корелятів в англійській та російській мовах; 2) комплексний порівняльно-перекладознавчий і семантичний аналіз, трансформаційний і контекстуальний методи, на основі яких виявлено адекватне та неадекватне застосування перекладацьких трансформацій для відтворення французьких реалій у творчості Дж. Барнса. Матеріалом дослідження стали варваризми та реалії, виявлені у розповідях Дж. Барнса, які входять до збірки “Cross Channel”, та їх відтворення у перекладі російською мовою І. Гуровою та І. Стам.

Оскільки засоби створення адекватного перекладу реалій залежать від їх типу, вважаємо необхідним окреслити класифікацію, яка була взята за основу у нашому дослідженні. Це тематична класифікація реалій С. Влахова та С.Флоріна, згідно з якою ми розподілили відібрані реалії на такі: 1) географічні (об'єкти фізичної географії та метеорології, назви географічних об'єктів, по'вязаних з людською діяльністю, назви ендеміків); 2) етнографічні (побут, праця, мистецтво та культура, етнічні об'єкти, міри та гроші); 3) суспільно-політичні (адміністративно-територіальний устрій, органи та носії влади, суспільно-політичне життя, військові реалії) [Влахов 2009, c. 51].

Для виявлення залученої перекладацької трансформації, ми скористалися класифікацією прийомів передачі реалій у художньому перекладі, запропонованими С. Влаховим і С. Флоріним, яка виглядає таким чином:

Транскрипція (і транслітерація).

Переклад (заміна):

неологізм (а) калька, (б) напівкалька, (в) освоєння, (г) семантичний неологізм;

заміна реалій;

приблизний переклад: (а) родовидова заміна, (б) функціональний аналог, (в) опис, пояснення, тлумачення;

контекстуальний переклад [Влахов 2009, с. 93].

Використання тільки одного прийому при перекладі реалій може бути причиною неправильного сприйняття, перевантаження іншомовними словами, втрати національного колориту чи збіднення смислу; отже, доцільно використовувати декілька засобів для адекватного перекладу.

Географічні реалії у тексті перекладу передані за допомогою транскрипції (переважно традиційної) та транскодування: Coulommiers - Кулумье; Menton - Ментон; Antibes - Антиб; Toulon - Тулон. Переклад є адекватним, такий тип реалій не викликав труднощів у перекладачів. До географічних реалій відносять, крім назв географічних об'єктів, назви ендеміків, об'єктів фізичної географії та метеорології, однак у нашому фактичному матеріалі серед географічних реалій наявні лише власні назви (населених пунктів тощо). Напевно, це обумовлено тим, що ми досліджували художній текст. Більш складними для перекладу виявились етнографічні реалії:

She fussed with his blankets and he pretended to object; but as she bent beside him, he laid his hand on her nape, just below her coiled and greying bun, and called her ma Berlinoise. - Она начала поправлять его одеяла, а он делал вид, будто противится, но когда она нагнулась возле него, он положил ладонь ей на шею под туго стянутым узлом седеющих волос и назвал ее ma Berlinoise.

У кінці книги бачимо примітку з перекладом словосполучення: «ma Berlinoise - моя берлиночка». Ма Berlinoise - найменування осіб за місцем проживання. Словосполучення «та Berlinoise» перекладаеться як «моя берлиночка». У мові перекладу перекладач не використала можливу трансформацію, а перенесла реалію з вихідної мови у мову перекладу в незмінному вигляді. Ми вважаємо такий варіант незрозумілим для цільової аудиторії, проте можливим, оскільки переклад подано у примітках у кінці книги.

He had not left England, thank you very much, in order to attend a vin d'honneur at the mairie, or to tap his thigh at the local kermesse and offer a cretinous grin of approval to a squawking bugler. - Большое спасибо, он не для того покинул Англию, чтобы посещать vin d'honneur в mairie или шлепать себя по бедрам на местном kermesse, одобрительно улыбаясь идиотской улыбкой квакающему трубачу.