Лексико-семантичні особливості перекладу німецьких казок українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКИХ КАЗОК УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Н.В. БІЛОУС, кандидат філологічних наук, доцент,

А.І. ХАРЧУК, студентка магістратури

Анотація

В статті розглянуто лексико-семантичні особливості перекладу німецьких казок українською мовою. Це питання являється актуальним, оскільки дуже часто навіть досвідченому перекладачеві важко уникнути певних труднощів, що пов'язані з особливістю структури, форми, і лексичних засобів.

Мета статті полягає у визначенні способів та прийомів перекладу німецької казки українською мовою, а також лінгвістичних та стилістичних засобів мови німецької казки, які передають її колорит.

Актуальність теми зумовлена підвищенням уваги науковців до німецької народної казки, а саме до способів та прийомів її перекладу, оскільки перекладачу необхідно вдало відтворити культурну та національну специфіку, етнічний менталітет та особливості фольклору.

Дослідженням даної проблеми займалось багато науковців, серед яких: Бабінков Г., Єсипович К., Демуров Н., Лещенко О., Сотников С., Лєпухова Н.І. Проте, у своїх працях вони часто вказують на труднощі, що пов'язані з перекладом та трансформацією німецьких казок українською мовою.

Матеріалами дослідження є переклади німецьких казок українською мовою. німецький казка переклад лінгвістичний

Ключові слова: німецька казка, українська казка, способи перекладу, прийоми перекладу, адаптація, конкретизація, розширення

Аннотация

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕВОДА НЕМЕЦКИХ СКАЗОК НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК Н. В. Билоус, А.І. Харчук

В статье рассмотрены лексико-семантические особенности перевода немецких сказок на украинский язык. Этот вопрос является актуальным, поскольку очень часто даже опытному переводчику трудно избежать определенных трудностей, связанных с особенностью структуры, формы, лексических средств.

Цель статьи заключается в определении способов и приемов перевода немецкой сказки на украинский язык, а также лингвистических и стилистических средств языка немецкой сказки, которые передают ее колорит.

Актуальность темы обусловлена повышением внимания ученых к немецкой народной сказки, а именно к способам и приемам ее перевода, поскольку переводчику необходимо удачно воссоздать культурную и национальную специфику, этнический менталитет и особенности фольклора.

Исследованием данной проблемы занималось много ученых, среди которых: Бабинков Г., Есипович К., Демуров Н., Лещенко О., Сотников С., Лепухова Н.И. Однако, в своих трудах они часто указывают на трудности, связанные с переводом и трансформацией немецких сказок на украинский язык.

Материалами исследования являются переводы немецких сказок на украинском языке.

Ключевые слова: Немецкая сказка, украинская сказка, способы перевода, приемы перевода, адаптация, конкретизация, расширения

Abstract

LEXICO-SEMANTIC FEATURES OF TRANSLATION OF GERMAN FAIRY TALES INTO UKRAINIAN LANGUAGE

N.V. Bilous, A.I. Kharchuk

The article deals with lexical and semantic features of the translation of German fairy tales into the Ukrainian language. This question is relevant, since it is very difficult for an experienced translator to avoid certain difficulties connected with the peculiarities of structure, form, lexical means.

The purpose of the article is to determine the methods and techniques for the translation of the German fairy tale into Ukrainian, as well as the linguistic and stylistic means of the language of the German fairy tale, which convey its color.

The relevance of the topic is due to the increase attention of scientists to the German folk tale, namely, to the methods and ways of its translation, as the translator needs to successfully recreate the cultural and national specifics, ethnic mentality and features of folklore.

Many scientists have studied this problem, among them: Babinkov G., Esipovich K., Demurov N., Leshchenko O., Sotnikov S., Lepukhov N. I. However, in their writings, they often point to the difficulties associated with the translation and transformation of German fairy tales into the Ukrainian language.

Materials of the research are translations of German fairy tales into the Ukrainian language.

Keywords: the German fairy tale, the Ukrainian fairy tale, methods of translation, ways of translation, adaptation, concretization, expansion

Актуальність

Обрана тема зумовлена підвищенням уваги науковців до такого літературного твору як казка, оскільки перекладачу потрібно вдало відтворити стилістичні засоби, культурну та національну специфіку. Дуже чітко речення та й окремі слова висвітлюють етнічний менталітет та особливості фольклору. Варто зазначити, що дослідженням перекладу казки займалось багато науковців і,здавалось би, що всі питання вирішені, проте в українській лінгвістиці можна виокремити окремі труднощі, пов'язані з перекладом та трансформацією творів з однієї мови іншою.

Мета розвідки - визначення способів та прийомів перекладу німецької казки українською мовою, а також дослідження лінгвістичних та стилістичних засобів мови німецької казки, які передають її колорит.

Матеріалами дослідження слугували німецькі народні казки та їх переклади українською мовою.

Аналіз досліджень

Результати досліджень цієї проблеми можна спостерігати у наукових працях таких дослідників як: Бабінков Г., Осипович К., Демуров Н., Лещенко О., Сотников С., Лєпухова Н.І.

Одним з основних жанрів народної творчості вважається казка - епічний, прозаїчний твір чарівного, побутового чи авантюрного характеру усного походження з настановою на вигадку.

Зміст казки, її вербальні характеристики та композиція відображають етнокультурну специфіку.

Багать вчених-філологів у своїх наукових працях наголошують на тому, що змістові вимоги німецької казки на лінгвістичному рівні зумовлюють низку характерних особливостей, серед яких:

1. віршовані вставки, які, зазвичай, заповнюють прогалини між цим і потойбічним світами;

2. частотне використання паратаксису;

3. використання поетичних формул-кліше;

4. надання переваги таким мотивам як контраст, колір та число [[8, с.109].

Німецькі народні казки в українському перекладі зберігають свою природність,

невимушеність, легкість, простоту оригіналу. Вони характеризуються вживанням таких традиційних слів-виразів як: es war..., es wareinmal...,... undlebten vergnugt bis an ihr Ende, nach einigen Jahren, spater [8, с.109].

Так звані «лексичні маркери» в українській казці передаються звичайними для українського читача словами. Наприклад, в експозиції це слова «жили були», «в тридев'ятому царстві», «одного разу», «в деякому царстві»; а закінчуються вони, зазвичай, такими фінальними словами: «і жили вони довго і щасливо», «ось і казочці кінець, а хто слухав молодець» і т.д.

Звертаючись до наукових робіт таких науковців як А.Д. Гнатюк та М.А. Венгренівська можна виявити, що перекладачі часто використовують прийом конкретизації, що передбачає додавання слів, або їх заміна без втрати значення змісту оригіналу. Такий прийом можна спостерігати у реченні з казки «Вовк та семеро козенят»: «da machte sich die Alte getrost auf den Weg»[1], що у перекладі звучить як: «вона їх накормить, напоїть та знову піде в ліс». У цьому випадку, автор використав уточнення «в ліс». Ці слова будуть більш зрозумілими реципієнту, хоч і оригінал не містить їх. Отже, тут йдеться про адаптацію тексту мовою оригіналу до культурних звичаїв читача [2.

При перекладі казки з німецької мови українською можна помітити відсутність стилістичних «закручених» прийомів. Досить вдало інтонаційна та ритмічна структура передає оригінал тексту. У цьому випадку, перед перекладачем стоїть завдання - в міру своїх знань та художніх здібностей, відтворити експресивні засоби та фразеологізми. Для нього головним є такий переклад, аби казка іноземною мовою сприймалась українськими споживачами як «своя». Проте, це не завжди вдається, оскільки дуже важко підібрати відповідні мовні засоби для відображення реалії української казки.

Науковці стверджують що дуже часто у перекладача виникає така проблема як переклад назв та власних імен, таких як: зайчик-побігайчик, лисичка- сестричка, вовчик-братик, рак-неборак, коза-дереза, пан Коцький, Котигорошко та ін. У цьому випадку, назви діючих осіб, що складаються з двох частин перекладаються за допомогою зменшувальних суфіксів у сполученні з прикметниками. Наприклад, ведмедик братик - lieber Zottelbar; рак-неборак - lieber Krebs, зайчик-побігайчик - Haschen-lauffeldlein, абоНавсЬеп, lieber Schnuppnaschen. Перекладач дуже часто використовує прийом пояснення власної назви, що може спотворити казковість та оригінальність імені: коза- дереза - Lugeziege; яйце-райце - Wunderei.

Через неправильно підібраний відповідник можна змінити й образ казкового героя. Це сталось у наступному прикладі. А потім посходились та й кажуть: « От який малий, а тільки-тільки нас усіх не поїв». - Endlich trafen sie alle zusammen und sprachen: ««Das ist aber ein Teufelkerl ! Es fehlte nicht viel, und er hatte auch uns noch aufgefressen!»

Хоч і перекладач німецьких казок українською мовою не завжди дотримується вимог щодо відтворення стилю казки, але такий переклад вважається творчим.

Використання конкретизації можна простежити в наступного прикладі: «Macht auf, meine lieben Kinder, eure Mutter ist da, und hat etwas mitgebracht»[1], що з перекладі звучить як: «Дівчатка і хлоп'ятка, мої козенятка, ваша матуся прийшла, молочка принесла». Якщо перекладати буквально, то фраза «meine lieben Kinder» звучала би просто як ««мої дорогі діти», проте в мові перекладу ми бачимо більш обширне звертання, що також вказує на любов матері до дітей. Конкретизація присутня у ще одному слові - etwas. Перекладачеві вдається уточнити це слово іншим -молоко.

Подані додаткові компоненти швидше конкретизують та уточнюють деякі деталі та ситуації, проте не несуть в собі погіршення тексту перекладу, а тим більше образів.

Якщо така граматична форма як Konjunktiv II присутня в мові оригіналу тексту, то під час перекладу доречну використовувати умовний спосіб, або проявити достатньо художньої майстерності при перекладі експресивних засобів та фразеологізмів. Це полегшить сприймання казки українським читачем.

Розглянути такий прийом можна на прикладі дієслова kommen, що відповідає українському «приходити». Проте, ця лексична одиниця має вузькіше значення в рідній мові, аніж це звучить в мові оригіналу, оскільки воно може виражати декілька дій: прибігти, приїхати, приплити, прилетіти тощо.

Висновки

На основі вищезазначених прикладів можна дійти висновку, що найкращим та найпоширенішим способом перекладу німецької казки є адаптація, який здатний відобразити повною мірою національний колорит казки за допомогою використання знайомих та зрозумілих лексичних одиниць українському читачеві.

Окрім адаптації вдалими будуть такі прийоми як: конкретизація та розширення.

Дослідивши лише невелику ділянку художніх творів, можна сказати, що проблема перекладу будь-якої казки пов'язана з особливостями її структури, художньої форми, наявністю стилістичних засобів. Дуже часто, перекладач настільки захоплюється бажанням передати колорит казки на свою мову та «перескочити» іншу поетичну систему, що це може змінити якість і бажаний результат його художньої роботи. Казковий світ має низку спільних рис не лише в межах однієї національної традиції, але й загалом всього індоєвропейського ареалу. Тому, можна помітити багато спільних рис німецьких та українських казок.

Навіть при перекладі такого художнього твору як казка потрібно дотримуватись адекватності перекладу, причому з урахуванням прагматичного фактору. По-іншому, майстерному перекладачеві необхідно досягнути «тотожності сприйняття» тексту, або отримати рівнозначний ефект на реципієнта.

Список використаних джерел

1. Брати Грімм. Казки [переклад з німецької Сидора Сакидона] [Текст]/ / Брати Грімм. К.: Веселка, 1976. 128 с.

2. Венгренівська М.А., Гнатюк А.Д. Про мову перекладів казки (на метеріалі німецьких та українських народних казок). / Венгренівська М. А., Гнатюк А. Д. // [Електронний ресурс] Режим доступу http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine46-47-37.pdf.

3. Давиденко Г.В. Німецька народна побутова казка: тематичні, структурно- композиційні та лінгвокультурні характеристики: дис. на здобуття наук. ступеня канд.філол. наук: 10.02.04 [Текст]/ / Г.В. Давиденко.Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2008. 208 с.

4. Кашкин В. Сопоставительная лингвистика[Текст]/ / В. Кашкин. Воронеж, 2007. 88 с.

5. Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька мова) [Текст]/ / Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко. Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.

6. Кушина Н. І. Відтворення етномовного компонента українських народних казок в англомовних перекладах: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.16 «Перекладознавство» [Текст]/ / Н. І. Кушина. К., 1998. 16 с.

7. Мосьпан Н. В. Семіолінгвістичний аспект казок Р. Кіплінга в українських перекладах: автореф. дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.16 «Перекладознавство» [Текст]/ / Н. В. Мосьпан. Київ, 2009. 23 с.

8. Романенко, Ю. М. Німецька літературна казка у світлі жанрової проблематики [Текст]/ Ю. М. Романенко// Вісник СумДУ. 2006. №11. С. 107110.

Размещено на Allbest.ru