Прагматико-комунікативний аналіз аграрного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Прагматико-комунікативний аналіз аграрного дискурсу

Н.С. Ольховська

кандидат філологічних наук, доцент

О.І. Кухар

студентка магістратури

Сучасний світ характеризується розвитком наукової діяльності. Важливу роль тут відіграють саме мовознавчі науки, які є однією з сфер, без яких неможливе наше суспільство.

Деякі поняття досліджені повністю, деякі тільки частково, тому потребують певних доопрацювань. Одним з таких є поняття дискурсу, яке є дуже актуальним та дискусійним, в той же час не повністю дослідженим. Враховуючи те, що даний термін є широко розповсюдженим і використовується в багатьох галузях, особливо в спеціалізованих.

Однією з провідних галузей сучасного світового розвитку є розвиток аграрної сфери, адже вона необхідна для існування людей. Аграрна сфера є різноманітною і наповненою специфічною термінологією, яка вимагає великої кількості досліджень для можливості розуміння змісту.

Для правильної роботи з аграрними текстами слід враховувати різні аспекти, а саме: 1) знання аграрної лексики; 2) адекватність сприймання текстів; 3) доступна передача змісту.

З урахуванням наведених аспектів виникає необхідність саме у прагматико- комунікативному дослідженні аграрних текстів.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Дослідження проблем дискурсу є актуальним напрямком сучасного мовознавства і є розглянутим в працях таких науковців як Н. Арутюнова, Р. Барт, А. Блас, М. Бунге, Т.А. ван Дейк, Ю. Караулов, Ю. Лотман, М. Макаров, К. Маккьоїн, Ю. Прохоров, І. Райтнер, О. Селіванова, Ю. Степанов, Й. Стернін, Н. Формановська та інші.

Різні підходи до типології дискурсів, аналітичні моделі дослідження, питання інтерпеляції понять «дискурс», «текст», «комунікація» вимагають опису соціальних структур, суб'єктів і процесів комунікативної взаємодії.

Мета статті - розглянути прагматичні та комунікативні особливості німецькомовного аграрного дискурсу.

Матеріалом дослідження слугував німецькомовний аграрний дискурс, тексти-порівняння німецького та українського аграрного сектору.

Актуальність. Актуальність теми полягає в тому, що аграрний німецькомовний дискурс як різновид науково-технічного дискурсу є недостатньо дослідженим в сучасному мовознавстві, а пріоритетність аграрної галузі в нашій країні спричиняє зростання попиту на кваліфікованих філологів-перекладачів текстів аграрної тематика. Важливим є правильне донесення інформації, «без викривлення», від адресанта (відправника інформації) до адресата (одержувача інформації) та моделювання соціально орієнтованих просторів, які створюють підґрунтя для вивчення сутності фахового спілкування та його специфічних відносин з іншими сферами людської діяльності в аспекті діяльнісного та комунікативно-когнітивного підходів.

Результати дослідження. Деякі німецькі мовознавці (К. Геншельманн, Е. Йр, Д. Гірш, К. Гомарт) вбачають у розвитку сучасної підмови науки і техніки, до якої належить аграрний дискурс, дві основні тенденції:

а) спеціалізації і диференціації, до все чіткішого і точнішого розмежування понять;

б) до економії, «тяжіння» людини до збереження власних зусиль. Принцип економії є силою, що дає поштовх до змін у мові, дозволяє створити засіб спілкування, придатний для загального спілкування, що уможливлює передачу великої кількості інформації за незначної затрати засобів.

Поняття «дискурс» є вельми не однозначним і має багато визначень, а його значення часто змінюється. Багато вчених вкладали своє бачення в цей термін.

Термін «дискурс» як лінгвістичне явище був вжитим вперше в 1952 році З. Харрісом в статті, яка присвячувалась дослідженню рекламної мови. З того часу дане поняття стало поширюватись в мовознавстві та набуло широкої популярності між науковців. У наш час термін дискурс застосовують настільки широко, пов'язуючи його з багатьма науками, що можна сказати про його полісемію.

Лінгвіст Н.Д. Арутюнова запропонувала таке тлумачення цього терміну: дискурс - це зв'язний текст в сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами; це мова, занурена в життя [2, с. 137].

У сучасному суспільстві терміном «дискурс» називають фактично всі прояви комунікації. В. Ковпак зазначає, що дискурс може розумітися як все висловлювання і тексти, які мають сенс і певний ефект впливу на світ [3].

Отже, можемо узагальнити поняття дискурсу - це комунікативна подія, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем і передбачається мовленнєвою поведінкою останніх. Дискурсивні студії є актуальним напрямком дослідження сучасної лінгвістики. Дискурс є об'єктом розвідок прагма- та психолінгвістики, лінгвостилістики; існують також структурно-лінгвістичний, лінгвокультурний та когнітивно-семантичний підходи до його вивчення.

В основі типології дискурсу лежать різні критерії. Так, наприклад, українські вчені І. Шевченко та О. Морозова пропонують вирізняти такі критерії: 1) форма та вид мовлення, 2) адресатне спрямування, 3) умови різних настанов і комунікативних принципів, 4) соціально-ситуативний параметр, 5) різноманітні характеристики адресанта й адресата, 6) функціональна та інформативна складові, 7) критерій формальності та змістовності у функціонально-стильовому аспекті відповідно до жанрів і регістрів мовлення [7, с. 233].

Однак в наш час залишаються актуальними малодосліджені відгалуження, до яких саме і належить аграрний дискурс.

Аграрний дискурс є складним, багатоплановим утворенням, яке характеризується трьома вимірами: учасниками комунікації, ситуацією комунікації і текстом. Учасниками комунікації є аграрна спільнота, а під текстом мається на увазі «одне із основних понять стилістики, у якому об'єднуються найважливіші ознаки найбільшої мовної одиниці: зв'язність, цілісність, єдність, завершеність, частина мовного потоку, фіксоване мовлення, результат мовлення» [1, с. 176].

Аграрний дискурс можна вважати одним з найбільш актуальних дискурсів, так як в світі аграрна сфера є важливою ланкою, яка відповідає за економічний розвиток країн. Це вказує на спрямованість аграрного дискурсу на всі верстви суспільства.

Згідно з визначенням класика критичного дискурсивного аналізу Т. ван Дейка дискурс є комунікативною дією, яка відбувається між тим, хто говорить, і тим, хто слухає в процесі комунікативної дії в певному часовому, просторовому та інших контекстах. Ця комунікативна дія може бути усною, письмовою, мати вербальні й невербальні складові. Відповідно, підхід до дослідження дискурсу поєднує аналіз лінгвістичних, когнітивних, соціальних та культурних аспектів тексту та мовлення в контексті [4, c. 67].

Сучасна прагматика стала сферою спільної діяльності лінгвістів, психологів, соціологів, філософів і логіків, оскільки прагматичні значення пов'язують мовні засоби з ситуацією, зі станом і намірами мовця, зі спрямованістю мовленнєвого акту, правилами ввічливості, правилам співпраці з паралінгвістичними засобами, такими, як жести і міміка [6, c. 122].

Прагматичний аналіз має на меті:

вивчення фактів мови в аспекті людської діяльності;

комунікацію, яка впливає на поведінку.

Прагматичний аналіз дискурсу випливає з функціонального. До кола питань лінгвістичної прагматики належать ті, що пов'язані з автором тексту / адресантом і читачем / адресатом, в наслідок чого виникає їх взаємодія в акті комунікації.

До специфічних рис аграрного дискурсу належать:

спосіб викладення інформації - опис, розповідь;

ступінь повноти інформації - стислість, скороченість, повнота, розгорнутість;

рівень узагальнення в залежності від характеру адресата - вузькоспеціальні і загальнонаукові.

Прагматичні особливості аграрного дискурсу полягають у спрямованості на специфічне коло споживачів, які активно екстрагують інформацію із тексту.

Читання аграрного тексту є елементом професійної діяльності фахівця. Останнє найчастіше пов'язане з рішенням тих чи інших особистих завдань реципієнта / адресата, під кутом зору яких він і сприймає даний матеріал. Текст тут виступає як каталізатор при вирішенні спеціалізованих завдань.

Тобто в аграрному дискурсі як прояві комунікативного акту важливою є наявність суб'єкта мовлення (автор тексту) та адресата мовлення.

Суб'єкт мовлення аграрного дискурсу є відповідальним за вироблення цілей і завдань повідомлення. Враховуючи аграрну сферу, це може бути інформування про певні засоби аграрного спрямування, інструкції з використання техніки та інше. Ще одним завданням, яке постає перед автором / відправником інформації, є тип мовленнєвої поведінки - врахування особливостей сприймання адресатом поданої ним інформації і в залежності від цього створювати повідомлення, якому притаманні відчуття такту, повноти інформації, коректності. Важливим фактором є ставлення до того, що повідомляється, його оцінка (або відсутність такої), що означає - автор має скерувати в якому руслі буде сприйматись текст адресатом, висловити своє ставлення. Отже, суб'єкт мовлення формулює при конструюванні тексту повідомлення.

Адресат мовлення (читач тексту) інтерпретує текст, в тому числі непряму і приховану інформацію, тобто це означає, що він сприймає повідомлення та розуміє його настільки, наскільки є обізнаним в даній тематиці. Тобто в залежності від того, чи є аграрний текст спрямованим на професіонала даної галузі чи просто має ознайомлюючий характер, буде залежати наскільки його зрозуміє реципієнт. Адресат повідомлення може відчувати вплив - інтелектуальний, емоційний, естетичний [7].

Потрібно зважати на те, що аграрним текстам притаманна логічна побудова думки у висловлюванні, яка повинна задовольняти потреби саме інтелекту, а не естетики. Відмінністю мови аграрного дискурсу є стислість конкретність висловлення, їй характерні скорочення.

Це можна побачити на прикладі: Offensichtlich haben gemeinsame Faktoren, wie z. B. die Witterung, ein hohen Einfluss auf die Produktivitat [9, c. 29]. В даному реченні має місце використання скорочення та лаконічний виклад матеріалу.

Прагматичний аналіз розкриває взаємодії між відправником інформації та реципієнтом, встановлює міру корисної інформації в тексті, орієнтуючись на типологію читацької адреси.

В прагматичному аспекті важливим є спрямованість на певне коло споживачів при донесенні матеріалу дискурсу такої галузі як аграрна, тобто різна складність тексту чи змістова направленість визначають можливість його розуміння. А саме, коли наприклад в уривку; Die Struktur des Verbrauchs der hier ausgewahlten Agrarprodukte in der Ukraine und in Deutschland unterscheiden sich kaum voneinander [9, с. 34] інформація є доступною і зрозумілою для широкого кола читачів, також є більш вузькоспеціалізована інформація: In Deutschland sind dagegen die landwirtschaftlichen Flachen pro Kopf in letzten 13 Jahren von 0,21 ha im Jahr 2000 auf 0,20 ha im Jahr 2013 leicht gesunken [9, c. 16].

Прагматичний аналіз лежить в основі теорії дискурсу. Розмежування понять «дискурсу» і «тексту» базується на протиставленні процесу мовної діяльності і її результату. Дискурс розуміється саме як процес, пов'язаний з реальним мовленням, текст ж зв'язується з результатом цього процесу [7].

Комунікативним аналізом дискурсу може бути аналіз мовних одиниць з прийняттям до уваги того, яким чином ці одиниці можуть бути використані на рівні комунікації.

Комунікативний акт є залежним від багатьох факторів, а саме віку, статі, соціального статусу мовців і цілей комунікації. Отже, комунікативний аналіз мовних одиниць аграрного дискурсу враховує життєві ситуації, при яких його було створено. Якщо при цьому термінологічно розрізняються поняття «елементи» і «одиниці мови», то комунікативний аналіз мовних одиниць передбачає аналіз насамперед висловлювань мовців (або мовця), якщо ж поняття «елементи» і «одиниці мови» термінологічно тотожні, то аналізу підлягають не тільки і не стільки цілісні висловлювання, але й лексеми, морфеми і навіть звукові засоби мови. Важливо пам'ятати, що комунікація - це мовленнєвий акт та його актуально наявний зв'язок з дійсністю [5].

У разі наявності кількох реципієнтів, наприклад, різні читачі статті написаної певним автором, то їх сприйняття цієї статті є різними комунікативними актами. Кожен з реципієнтів матиме свою точку зору і кожна з них буде суб'єктивно - правильною. За вимогами комунікативного аналізу одиниць мови головною вимогою є розуміння змісту тексту, а в нашому випадку аграрного дискурсу.

Якщо розглядати аграрний дискурс як комунікативний акт, слід враховувати саме те, що йому притаманна наявність адресанта, наприклад автора матеріалу аграрного спрямування і адресата, читача даного матеріалу. Отже, автору при створені матеріалу, потрібно використовувати такі засоби комунікації, щоб вміст був зрозумілим для реципієнта з метою досягнення повноти їх взаємодії в акті комунікації.

Враховуючи сферу використання аграрного дискурсу, варто звернути увагу на те, як можна класифікувати можливі варіанти взаємодії адресанта і адресата:

Адресант і адресат є фахівцями даної галузі. В даному випадку передача інформації і її сприймання є легким і не потребує певних додаткових коментарів чи використання пояснюючих засобів.

Адресант є висококваліфікованим спеціалістом в аграрній галузі, в той час як адресат є тільки майбутнім фахівцем, в такому випадку автору матеріалу варто зважати на вік адресата та його фахову підготовку.

Адресант-фахівець, а адресат не має зв'язку з аграрною сферою життя. Таке можливо при написанні адресантом тематичних статей до журналу чи виступу перед аудиторією при представлені певного продукту.

Адресант-фахівець, а адресат має певні знання в аграрній галузі, тому тут стає важливим мовний аспект проблеми, адже адресант має донести інформацію на тому рівні, яким володіє адресат.

Отже, наведені варіанти взаємодії адресанта і адресата підтверджує гіпотезу, що один і той самий матеріал аграрного спрямування буде сприйматися по- різному адресатами. Якщо адресант-фахівець доноситиме дану інформацію; Der Agrarsektor spielt in der Ukraine eine sehr wichtige Rolle in der Volkwirtschaft des Landes [9, с. 15], його висловлювання буде зрозуміле кожному з цих адресатів, не зважаючи на те, фахівець він чи ні, так як інформація є загальною і не буде «викривленою».

Тоді, як наступний приклад буде сприйнятий без «викривлення» інформації лише адресатом-фахівцем, так як для його розуміння потрібні фахові знання: In Abstanden von 20 cm werden mit Einzelkornsageraten etwa 5 mm groRe, in runden Pillen eingeschlossene Rubensamen in den Boden abgelegt. Das pillierte Saatgut ist auf die jeweilige Bodenbeschaffenheit optimal ausgerichtet.

Комунікативна стратегія адресанта регулюється такими факторами як предмет обговорення та мета учасників процесу спілкування. Основним чинником, що впливає на вибір певної комунікативної ситуації є характер інформації. Вона може бути стандартною (відбувається констатація факту, чи повідомляється щось загально відоме) та нестандартною (адресант доносить до адресата принципово нові знання) [4, с. 106].

Інформація, яку кодує адресант досягає адресата через структурну, жанрову і мовну організацію тексту за умови їх паритету. Ключем, який дозволяє чи не дозволяє ввійти до конкретного фахового простору, стає рівень професійної компетенції комунікантів [4, с. 153].

Спираючись на дослідження, можна зробити висновок, що прагматико-комунікативні аналіз аграрного дискурсу є необхідним для здійснення комунікативного акту та передачі інформації без «викривлення» з урахуванням різних варіантів взаємодії адресата та адресанта, досягнення мети повідомлення. Прагматичними особливостями аграрного дискурсу є направленість повідомлення на певне коло реципієнтів, які активно екстрагують інформацію із тексту. Комунікативний аналіз в свою чергу дає змогу побачити, наскільки важливим є не лише спосіб передачі змісту повідомлення аграрного дискурсу адресантом (автором), а й рівень доступності інформації для адресата (читача), який сприймає повідомлення. З піднесенням ролі усних форм такої комунікації (доповіді, повідомлення, лекції та інші публічні виступи), до яких доволі часто вдавалися і вчені минулого, і сучасні дослідники, - естетичний вплив тексту, у даному випадку на слухачів, стає ще важливішою проблемою.

Перспективою досліджень можуть бути питання зміни кодів при передачі інформації, прагматико-комунікативні особливості аграрного дискурсу з точки зору перекладознавства, шляхи втрати інформації при перекладі тощо.

Список використаних джерел

німецькомовний аграрний дискурс перекладач

1. Арістова, Н.А. Основні підходи до визначення аграрного дискурсу в сучасній лінгвістиці [Текст] / Н.А. Арістова // Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження: збірник матеріалів Міжнародної науково- практичної конференції., К.: Міленіум, 2016. - С. 176-177.

2. Арутюнова, Н.Д. Дискурс [Текст] / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В.Н. Ярцева. - М.: Сов. Энциклопедия, 1990. - С. 136-137.

3. Дискурс. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki.

4. Колеснікова, І.А. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні параметри професійного дискурсу [Текст]: дис. ... доктора філол. наук/ І.А. Колеснікова. - К., 2009 - 376 с.

5. Комунікативний аналіз мовних одиниць [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://studopedia.org/8-59276.html.

6. Ольховська, Н.С. Аспектний переклад аграрної літератури [Текст] / Н.С. Ольховська. - К.: ТОВ «ЦБ КОМПРІНГ», 2016. - 524 с.

7. Функціональний і прагматичний аспекти у вивченні тексту. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://evartist.narod.ru/text14/05.htm.

8. Шевченко, І.С. Проблеми типології дискурсу [Текст] / І.С. Шевченко, О.І. Морозова // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Монографія / За заг. ред. Шевченко І.С. - Харків: Константа, 2005. - С. 233-236.

9. Der Agrarsektor der Ukraine und Deutschlands: Fakten und Kommentare [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.apd-ukraine.de/images/Fakten und Kommentare deu.pdf.

Размещено на Allbest.ru