Німецька мова на сучасному етапі свого розвитку визначається як цілісна система, яку утворює велика кількість взаємопов'язаних підсистем. До її структури належать різноманітні діалекти, арго, жаргони, сленги представників різних професій, соціальних і вікових груп. Усі вони мають більш або менш інтенсивний вплив на процеси, що відбуваються в загальнонаціональній німецькій мові, визначаючи її особливості та тенденції розвитку. Тому цілком закономірно, що молодіжний сленг є однією з важливих складових сучасної загальнонаціональної німецької мови. Разом з тим він є досить неординарним явищем - окремою мовною підсистемою, яка взаємопов'язана з іншими мовними підсистемами.

Особливості мовної поведінки німецької молоді досліджують уже досить тривалий час. Доведено, що молодіжний сленг існував на території Німеччини ще п'ять століть тому, причому в основному - у вигляді різноманітних студентських жаргонів (Studenten jargons), які дали поштовх розвитку німецького молодіжного сленгу. Студентський сленг описано в працях К.Ф.Б. Августина, Р. Зальмасіуса, Ф. Клюге, Д. Мейєр. У ХХ ст. в центрі уваги лінгвістів (Р. Айленбергер, Ф. Мельцер, Г. Хенне) перебуває сленг школярів (Pennalersprache). У 50-60-ті рр. ХХ ст. інтерес до молодіжного сленгу супроводжувався негативними оцінками цього мовного явища, тому кількість наукових робіт у цей період незначна. Лише з початку 60-х рр. ХХ ст. починається хвиля науково-популярних публікацій на тему молодіжного сленгу. У 1970 р.Х. Кюппер уклав 6-й том свого словника розмовної мови “Worterbuch der deutschen Umgangssprache: Jugenddeutsch von A bis Z”. Це була одна з перших наукових спроб зафіксування лексичних елементів молодіжного сленгу [1].

Поняття сленгу все більше привертає увагу сучасної філології. Цю проблему розглядали вчені-лінгвісти І. Гальперін, Г. Генне, М. Горке, Г. Еманн, В. Єлістратов, Г. Мозер, І. Пастух, С. Соколовська, М. Фахур - дінова, В. Хом'яков, Т. Шіппан, К. Якоб та ін.

Метою статті є дослідження особливостей молодіжного сленгу в німецькій мові.

Одним із найбільш показових явищ у лінгвістиці треба визнати неодноразові, нерідко досить серйозні спроби вчених вирішити проблему так званого “сленгу”, сутність і походження якого є незрозумілими та спірними.

Щоб розібратися в різноманітті сучасних визначень явища “сленг” насамперед, варто проаналізувати його етимологію, простежити еволюцію цього поняття. Саме етимологія терміна “сленг” - одне з найбільш суперечливих і заплутаних питань в лексикології. Труднощі розкриття походження терміна поглиблюються його багатозначністю та різним тлумаченням авторів словників та спеціальних досліджень.

В. Хомяков в одній зі своїх книг вказав, що вперше термін “сленг” зі значенням “мова низького вульгарного типу” було використано в 1756 р.; з 1802 р. цей термін розуміють як “жаргон певного класу або періоду”, а з 1818 р. під сленгом стали розуміти “мову високого розмовного типу, нижчого за рівень стандартного мовлення освіченої людини, що складається з нових слів, або слів, які вжиті в певному сенсі" [10, с.43].

Німецькі дослідники О. Ріттер і К. Вестендопф вважають, що слово “slang” виникло в результаті аглютинації першої частини слова “language" з суфіксом “-s'” у висловах “thieves' language”, “gypsies' language”. Можна також припустити, що англійське слово “slang” виникло в результаті контамінації кількох коренів. Насамперед, воно походить від кореня length. Пор. грец. elegho “лаю, ображаю”; eleghos “докір, лайка”; лат. langat “лаяти, обзивати”; давн. lahan “ображати”. В англійському слові представлено рухливий формат s - [5, с.9].

Серед германістів немає єдності поглядів із приводу того, чи існує німецький сленг або ж такі одиниці є частиною побутово-розмовної мови. Але ті, хто стверджує, що німецький сленг існує (Р. Діттмар, А. Домашнєв, В. Порциг), єдині в думці, що це форма розкутої, недбалої мови.

Деякі дослідники взагалі заперечують існування сленгу. Вони зараховують існуючі сленгізми до різних лексичних і стилістичних категорій. У зв'язку з цим актуально буде розглянути гіпотезу, висунуту І. Галь - періним. Він пропонує розуміти термін “сленг” як “той шар лексики і фразеології, який з'являється у сфері живої розмовної мови як розмовні неологізми, легко переходить у шар загальновживаної літературної розмовної лексики" [2, с.91].

Таким чином, при всій своїй популярності “сленг” наразі термінологічної точністю не володіє. Сленг (англ. Slang):

1) те саме, що жаргон, переважно в англомовних країнах;

2) варіант розмовної мови (в тому числі експресивно забарвлені елементи цієї мови), який не збігається з нормою літературної мови. За визначенням Д. Розенталь, М. Теленкової, сленг - це слова і вислови, які вживаються особами певних професій або соціальних прошарків [8].

Науковці Німеччини характеризують молодіжний сленг як креативну, оригінальну, невимушену й неоднорідну форму спілкування.Т. Шіппан характеризує сленг як “специфічний спосіб спілкування певної групи, який виражається високим рівнем експресивності та невимушеності, які доходять інколи до вульгаризму”, “сленг - це феномен живої і рухливої мови, яка крокує в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті суспільства" [12].

Поповнення складу сленгу відбувається так само, як і поповнення всього словникового складу. Таким чином, можна сказати, що основними джерелами поповнення сленгізмів є:

запозичення з інших мов (переважно з англійської);

запозичення із жаргонів (кримінальний, комп'ютерний);

запозичення із загальнолітературної мови з переосмисленням значення;

словотвір: усічення, скорочення, словоскладання, афіксація, метафоризація, гіперболізація.

Німецький сленг є дуже цікавим лінгвістичним феноменом, побутування якого обмежене як певними віковими, так і соціальними, тимчасовими і просторовими межами. Найголовнішою серед своєрідних рис сленгу німецької мови є його діалектний характер. Для створення іронічного ефекту в молодіжному середовищі часто використовують діалектні вкраплення. Пояснюється це тим, що для німецької мови через її своєрідний історичний розвиток особливе значення має територіальна диференціація, активність діалектів на німецькому ґрунті набагато відчутніше, ніж у багатьох інших країнах. Це призводить до того, що місцеві особливості німецької розмовної мови виражені сильніше, ніж, наприклад, в українській або англійській.

Так само варто звернути увагу на ще одну особливість німецького сленгу. Великий вплив на сучасний німецький сленг і мову загалом має англомовна комп'ютерна та програмна продукція і розвиток web - комунікацій. Тією ж мірою на німецьку молодіжну мову (носієм сленгу, насамперед, є молоде покоління) впливає і популяризація англійської мови в музичній культурі та кіноіндустрії. Загалом, англійська мова, а точніше запозичення з неї, є одним із основних джерел поповнення лексики в сленгу сучасної німецької мови. Наприклад, в сленгу німецької мови існують такі англіцизми: Lucky (від англ. “luck”) - людина, якій завжди щастить, worken (від англ. “to work”) - працювати, Loser - невдаха тощо. Проблема англізації німецької розмовної мови призвела навіть до появи жартівливих термінів “Denglisch” (компонатів “Deutsch” + “Englisch”) і “Germeng” (“German” + “English”). За останніми даними, в німецьку мову, в тому числі і в сленг німецької мови, перейшло близько 4000 запозичених слів з англійської мови, зокрема його американського варіанту [3, с.3].

Знайомство з німецьким сленгом стає на певному етапі дуже важливим кроком для тих, хто вивчає німецьку мову, насамперед тому, що дає змогу краще розуміти німецьку розмовну мову та впевненіше почуватися в різноманітних життєвих ситуаціях. Знайомство з німецьким молодіжним сленгом не повинно мати на меті неодмінне введення такої лексики в свою мову, оскільки вона дуже специфічна і разом з цілком нейтральним звучанням може мати яскраво виражене негативне й нерідко дуже грубе значення, і використовується в певній ситуації або ж у контексті розмови. Тому користуватися подібними словами потрібно з надзвичайною обережністю і лише в разі крайньої необхідності. Але знати сленговий лексичний матеріал дуже корисно, щоб краще розуміти, що відбувається й обговорюється навколо.

Деякі загальні приклади німецького молодіжного сленгу часто вживають у сучасній розмовній мові:

- Lasst mich in Ruh (e)! = Bleibt mir vom Lieb! - Відчепіться від мене! (Це необразливо, але дуже жорстка вимога залишити кого-небудь в спокої).

- Junge, Junge! - Ну-ну, обережніше (легше)! (Це необразливий вислів, містить у своїй семантиці застереження кого-небудь, заклик до обережності в певному сенсі, виходячи з контекстного вживання).

- Dummer Junge! Dummes Madchen! - Дурненький! Дурненька! (Таке звернення найчастіше має необразливе значення).

- Habt ihr sonst noch Schmerzen? - У вас є ще якісь побажання? (Це суто розмовний вислів, основне значення іменника Schmerzen - печалі, муки, страждання, біль).

- Aber Mensch! - Ну як не соромно! Та що ти говориш! Ну що ж це таке! (Нейтральне звучання, загалом висловлює несхвалення або ж незадоволення співрозмовника чим-небудь) [7].

Також на розвиток сленгу молоді значно впливають такі екстралінгвістичні фактори, як високий рівень розвитку суспільства, різноманітні соціальні відносини, високий розвиток науки, техніки, мистецтва, загальнолюдський прогрес загалом.

Важливі джерела нових молодіжних слів можна спостерігати в культурі створення пісень і рок-музики. Тут домінують групи, які пишуть тексти на діалектах (Reinhard Fendrich, BAP, Konstantin Wecker, Georg Danzer) або на молодіжному жаргоні (Udo Lindenberg).

Ставку роблять на схильність молоді до вживання найбільш яскравих слів і слів із пісень, які добре запам'яталися, наприклад: Bingo (alles in Ordnung, alles bestens), Easyman (cooler Mann; jemand, der alles locker nimmt; unkomplizierte Person), heizen (rasch, schnell fahren), Johny (Junge, Bursche, harter Kerl, lustiger Knabe), paletti (alles bestens, in Ordnung, alles klar, selbstverstandlich) [9].

Активними джерелами молодіжного сленгу є спортивний, комп'ютерний, солдатський, сленг наркоманів тощо.

Наприклад, із сленгу військових - abziehen (ausnehmen, betragen); зі спортивного сленгу - Bock, bockstark (Lust, sexbegierige mannliche Person); із сленгу робітників - anbaggern (ein Madchen ansprechen), Muffe (Angst); із сленгу наркоманів - drauf sein/haben (unter Drogeneinfluss stehen; gute/schlechte Stimmungslage, Laune), Hose (tote) (Langweile, “Es ist nichts los”, “Es spielt sich nichts ab”), Trip (Reise, Ausflug, Fehler); з комп'ютерного сленгу - Basic (Klartext, Eindeutigkeit, Genauigkeit), Schaltfehler (Programm - absturz, Systemabsturz), Speicher (leer, fertig, kaputt sein, Aufnahmevermgen), chatten (im Internet plaudern) [9].

Молодіжний сленг активно запозичує іншомовні слова. Наприклад, деякі сленгізми запозичені з:

- англійської мови: Mopping - Menschen am Arbeitsplatz verachten, schlecht behandeln, erniedrigen, schikanieren; Cartoon - satirische Geschichte als Comicstrip oder Kurzfim; Karsting - Vorsprechen, vorsingen oder vor - tanzen; City - Altstadt oder Geschaftszentrum; Chow - Darstellung; Laser Chow - Lichtdarstellung; Shopping-Center - modernes Einkaufszentrum; Crash - ZusammenstoB (Autounfall); Designer - Entwerfer; Clinch (in Clinch sein) - mit jemandem in Streit sein;

- французької мови: die Courage - Beherztheit, unerschrocken; die Annonce - Zeitungsanzeige; der Chef - Abteilungsleiter oder Betriebsleiter; die Karriere - bedeutende erfolgreiche Laufbahn (Karriere machen: schnelle befordert werden); das Bistro - kleine Gaststatte; das Dessert - Nachspeise; das Prestige - das Ansehen; das Dessous - Frauenunterwasche;

- італійської мови: Paparazzi - Skandalreporter; prestissito, presto, rapido - sehr schnell; subito - sehr schnell; rasanto - jahlings; der Tifoso - der FuBballfanatiker; der Antipasto - die Vorspeise; zero problemo - alles klar, alles easy, null Problem;

- іспанської мови: der Macho [-to] - harter Junge/Mann, der stolz auf seine Mannlichkeit ist; der Gaucho [-to] - sehr harter Junge/Mann, der stolz auf seine Mannlichkeit ist; der Amigo - der Freund; die Tapas - die leichte Vorspeise; die Savanne - die ode, der Krahwinkel;

- японської мови: der Karoshi [i] - der Infarkt, der Insult [4].

У молодіжному словесному репертуарі виділяють сленгізми, що відображають професійні потреби, а також загальнопобутовий словник. Мова молоді рясніє словами, пов'язаними з навчанням (досліджуваними дисциплінами, студентським побутом): Abi - Abitur, Assi - Assistent, Stip - Stipendium, Proff - Proffessor, Mathe - Mathematik, Tri - Trigonometrie. За - гальнопобутовий словник складається з:

- слів, що належать до сфери роботи, розумової діяльності: worken, robotern - arbeiten; hammern - viel arbeiten; reinhammern - mit Hochdruck arbeiten;

- назв предметів, необхідних для навчальної діяльності: der Gedankenmanifestator - der Bleistift; die Gehirnprothese - der Taschenrechner;

- назв видів одягу: Klamotten, das Outfit, der Look, die Anmache - Kleidung; Edel-Look - gute, modische Kleidung;

- слів, що належать до сфери розваг, хобі, проведення вільного часу: shoppen - durch Geschafte bummeln; das Date - ein Treffen; Verabredung; dancen - tanzen; die Bambule - der Tanzabend;

Размещено на Allbest.ru

- назв грошей: die Kohle, die Knete, die Mause, der Kies, das Moos (aus der Gaunersprache), die Mopse, die Monnis - гроші, грошенята, бабки; die Tonne (сотенна купюра); das Esperantogeld - der Euro;

- назв засобів пересування та побутових предметів: die Bohrkrucke, Blechhaufen, Kinderwagen, Rostlaube, lahme Schnecke, heiBe Muhle - das Auto; der Muckomat - das Radio;

- іменників, що називають людей або дають оцінку людям: Wixer, Arsch, Arschkrampe, Nullchecker, Spacken - Idiot; Maus, Perle, Schnecke, Torte, das Perlhuhn, das Sahnetortchen, die Biene, die Sonne - sympathisches Madchen;

- іменників, що позначають батьків: Mumie, Erzeuger, Grufties, Alte, Kalkleisten, otzi - предки, олди (від англ. “old” - старий, за назвою тірольської місцевості otztal, де було знайдено останки первісної людини); Daddу - Vater;

- оціночні поняття: Klasse, Spitze, supergut, toll, oberaffengeil - hervorragend; cool - locker, lassig, gelassen, besonder gut; atzend - uninteressant;

- слів і словосполучень, що виражають вітання та форми ввічливості: Hey!, Hi - Hallo! (BegruBung); Sorry! - Entschuldigung!

- слів і словосполучень, що виражають емоції: Wow - Ausruf der Bewunderung; Boey (Boah Ey) - Ausruf (des Erstaunens; der Bewunderung).

Молоді люди часом безжально ставляться до своїх ровесників. І з метою образи і приниження останніх використовують “в'їдливі” слова. Під “вогонь" критики потрапляють:

- зовнішній вигляд: hohl - altmodisch; der Kurze, der Nabelkusser - der kleinwuchsige Junge; der Pelzlummel - der Junge mit den langen Haaren;

- риси характеру: der Schlaffi - der faule Junge; der Schmachti, der Warmduscher, der Softi, das Weichei - der sanfte Junge/Mann;

- інтелектуальні здібності: der Denkmeister, der Denkzwerg, der Diddl - der Dummkopf;

- поведінка й особисте життя: das HwG Madchen - das Madchen mit haufig wechselndem Geschlechtsverkehr; der Suffel, Diplom-Alker - der Trinker;

- професії: der Bulle, (die Bullenschweine, die Gartenzwerge) - der Polizist; die Trachtengruppe - “ряджені” (патруль дорожньої поліції в повній формі) [11].

Молодь активно використовує у своїй мові скорочення, що відображають не тільки тенденцію економії мовних засобів, а також бажання не бути зрозумілими. Для розмовної мови більш характерні усічення. Як раніше, так і зараз найбільш використовуваний його тип - усічення кінцевих складів, - апокота (Apokope f): Alf - Alfred; Hannelore - Hanne; Alexander - Alex; Maximilian - Max. Всі типи усічення слова прийнято називати конт - рактурами.Е. Розен зазначає, що ініціальні контрактури мають низку переваг перед повними найменуваннями - вони коротші, зручніші для поєднання з іншими основами в єдиний комплекс складного слова. Тому вони в значній кількості вживаються в лексиконі молоді: Stip - Stipendium; Proff - Proffessor; Mathe - Mathematik; Tri - Trigonometrie; Litte - Literatur; Diss - Dissertation; Soli - Solidaritat; Demo - Demonstration; Bund - Bundeswehr; Disko - Diskothek; Info - Information; Poli - Polizei [6].

Висновки