Оцінювання мовних досягнень – 2В or not 2B?
Аналіз дескриптивних критеріїв мовного рівня В2 згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Висвітлення можливостей оцінювання мовних досягнень користувача іноземної мови відповідно до шкал ілюстративних дескрипторів документа Ради Європи.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.07.2018 |
Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінювання мовних досягнень - 2В or not 2B?
Копил О.А.
Анотація
УДК 37.091.26:81"243
ОЦІНЮВАННЯ МОВНИХ ДОСЯГНЕНЬ - 2В OR NOT 2B?
Копил О.А.
Стаття присвячена аналізу основних дескриптивних критеріїв мовного рівня В2 згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Автор висвітлює можливості оцінювання мовних досягнень користувача іноземної мови відповідно до шкал ілюстративних дескрипторів документа Ради Європи. В статті подано перелік іншомовних мовленнєвих вмінь та навичок, необхідних для здійснення успішної комунікації на просунутому рівні.
Ключові слова: загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, мовний рівень, користувач, оцінювання іншомовних досягнень, критерій оцінювання.
Annotation
FOREIGN LANGUAGE PROFICIENCY GRADING - 2B OR NOT 2B?
Kopyl O.
The article deals with the analysis of the main descriptive features of language level B2 according to the Common European Framework of Reference for Languages. The Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment, abbreviated in English as CEFR (compared to the German abbreviations GeR or GeRS, the French abbreviation CECR, the Italian QCER, or the Spanish MCER), is a guideline used to describe achievements of learners of foreign languages across Europe and, increasingly, in other countries. It was developed by the Council of Europe as the main part of the project "Language Learning for European Citizenship" and its main aim is to provide a method of learning, teaching and assessing which applies to all languages in Europe. In November 2001, a European Union Council Resolution recommended using the CEFR to set up systems of validation of language ability. The six reference levels have become widely accepted as the European standard for grading an individual's language proficiency: for basic user - beginner (Breakthrough or А 1) and elementary (Waystage or А 2), for independent user - intermediate (Threshold or В 1) and upper intermediate (Vantage or В 2), for proficient user - advanced (Effective Operational Proficiency or С 1) and proficient (Mastery or С 2). In Ukraine level B2 was officially recognized as a necessary condition for successful activity in science and education. It has also been declared as one of the terms of gaining scientific degrees and titles of Associate Professor and Professor. The article concerns with the description of language experience, skills and know-hows which are sufficient for getting international language certificate of level B2.
Key words: The Common European Framework of Reference for Languages, language level, a user, foreign language proficiency grading, assessment criteria.
Вступ
Постановка проблеми. У світлі динамічності соціально-економічних, культурно-інформаційних, та освітніх процесів в сучасному суспільстві необхідність володіння іноземною мовою для будь-якої освіченої людини, тим більше науковця чи освітянина, не викликає питань. Знання однієї чи декількох іноземних мов є запорукою безперервного професійного розвитку та самовдосконалення, оскільки надає широкі можливості комунікації зі світовою науковою спільнотою. Вимога мовленнєвої компетентності для працівників науки та освіти нещодавно була закріплена на урядовому рівні. Наказ №13 від 14.01.2016 року Міністерства освіти і науки України "Про затвердження порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам" регламентує роботу вчених рад вищих навчальних закладів та науково-технічних рад наукових установ, а також визначає основні критерії оцінки професійної діяльності освітян та науковців. Так, присвоєння вченого звання професора чи доцента є можливим лише за умови наявності сертифіката про проходження міжнародного мовного тестування з англійської мови на рівні не нижче В 2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти або наявності у здобувача певної кількості праць, опублікованих англійською мовою у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов. Слід зазначити, що документ провідних фахівців у галузі прикладної лінгвістики, методики та педагогіки країн-членів Ради Європи, який налічує 273 сторінки, помилково названий "рекомендацією". Цей факт, на нашу думку, ще раз засвідчує, що ні автори закону, ані широкий науковий загал досі не мають чіткого уявлення про міжнародні тестові системи оцінювання якості володіння іноземними мовами, а також про власне рівні та критерії такого оцінювання.
Мета статті: проаналізувати основні дескриптивні критерії мовного рівня В 2 згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (ЗЄР), висвітлити можливості оцінювання мовних досягнень відповідно до шкал ілюстративних дескрипторів.
Виклад основного матеріалу дослідження
Згідно із глобальною шкалою, розробленою Асоціацією Мовних Експертів ALTE (The Association of Language Testers in Europe), існує шість рівнів володіння мовою, а саме: інтродуктивний (Breakthrough або А 1), середній (Waystage або А 2), рубіжний (Threshold або В 1), просунутий (Vantage або В 2), автономний(Effective Operational Proficiency або С 1) і компетентний (Mastery або С 2). Вони охоплюють проміжок від базового до практично бездоганного рівня володіння мовою. На них зорієнтовані навчальні посібники з будь-якої європейської мови, довідники, словники, тести, тощо.
ЗЄР подає ієрархію рівнів у вигляді серій параметрів з горизонтальними та вертикальними вимірами комунікативної мовленнєвої компетенції користувача мови. Загальна характеристика рівня володіння іноземною мовою В 2 спирається на такі мовленнєві вміння: "Може розуміти основні ідеї тексту як на конкретну, так і на абстрактну тему, у тому числі і технічні (спеціалізовані) дискусії за своїм фахом. Може нормально спілкуватися з носіями мови з таким самим ступенем швидкості та спонтанності, який не завдає труднощів жодній із сторін. Може чітко, детально висловлюватись на широке коло тем, виражати свою думку з певної проблеми, наводячи різноманітні аргументи за і проти" [1, 24].
Більш детальний аналіз дозволив авторам ЗЄР сформулювати дескриптори для шкали самооцінювання згідно поділу мовленнєвих вмінь на рецептивні та продуктивні [1, с. 26-27]. Так, при сприйнятті усного іншомовного мовлення на слух користувач рівня В 2 спроможний розуміти об'ємні висловлювання та лекції і стежити навіть за складною аргументацією на досить знайомі теми; розуміти більшість телевізійних новин та програми про поточні події; розуміти більшість фільмів на літературній мові.
Читаючи тексти іноземною мовою користувач має демонструвати спроможність читати статті та повідомлення з сучасних проблем, автори яких займають особливу позицію або мають особливу точку зору, а також розуміти сучасну літературну прозу.
Під час усного спілкування слід демонструвати вміння брати участь у діалозі з достатнім ступенем невимушеності й спонтанності, так щоб відбулася природна інтеракція з носіями мови; брати активну участь у дискусії у знайомих контекстах, викладаючи й захищаючи власну точку зору.
В процесі монологічного мовлення користувач повинен представляти чіткі, детальні висловлювання про широке коло питань, що стосуються сфер його інтересів; висловлювати точку зору на запропоновану тему, наводячи аргументи "за" і "проти".
Спілкуючись у письмовій формі, слід вміти написати чіткий, детальний текст на широке коло тем, пов'язаних з власними інтересами; скласти есе, доповідь чи лист, узагальнюючи інформацію або наводячи аргументи "за" чи "проти" певної точки зору, наголошуючи на особистому значенні минулих і теперішніх подій.
Особливу увагу в документі Ради Європи приділено якісним характеристикам усного мовлення, а саме: діапазону усного висловлювання, правильності та швидкості мовлення, взаємодії із співрозмовником та зв'язності текстового повідомлення [1, с. 28-29].
Користувач рівня В2 володіє мовою достатньо, для того щоб робити точні описання, виражати точки зору на найбільш загальні теми без надто помітних пошуків слів, і використовує з цією метою деякі складні мовленнєві звороти. оцінювання мовне досягнення іноземна
Він також вміє правильно оформити власне мовлення, демонструючи відносно високий ступінь граматичного контролю, не робить помилок, які призводять до непорозуміння, і може сам/сама виправити більшість своїх помилок.
Темп мовленнєвих відрізків повинен бути досить швидким, навіть за умови уповільнення мовлення під час пошуків структур або виразів. Помітно довгих пауз мовець не робить або їх небагато.
Рівень В 2 також передбачає, що користувач може почати бесіду, висловлюватись у свою чергу належним чином та закінчувати бесіду, коли йому/їй це потрібно, хоча не завжди він/вона може це зробити елегантно; може підтримувати дискусію на знайомі теми, забезпечуючи розуміння, залучаючи інших до неї тощо.
Відповідно, усне мовлення повинне характеризуватися певною зв'язністю з використанням обмеженого числа мовленнєвих схем, бути влучним та точним, навіть якщо у ньому трапляються деякі переходи від теми до теми під час довгого проміжку говоріння.
В 2 - просунутий рівень (Vantage; незалежний користувач). Він є наступною ланкою В 1 (рубіжний), який в свою чергу відділяє незалежного користувача від рівня А 2, необхідного для "виживання" в мовному контексті. Такий рівень у вивченні іноземної мови дає можливість більшої незалежності та ширших мовленнєвих можливостей. Це бачення підтверджується значним масштабом дескрипторів цього рівня [1, с. 35]. Наприклад, на нижній грані рівня має місце зосередженість на ефективному аргументі: висловлюватись за та захищати свої погляди в дискусії, наводячи релевантні пояснення, аргументи, коментарі; пояснювати точку зору про основні положення теми, вказуючи на переваги та недоліки різних суджень; будувати низку послідовних аргументів; розвивати аргумент, наводячи докази на підтримку або проти певної точки зору; пояснювати проблему та висвітлювати її таким чином, щоб інша сторона в переговорах повинна була поступитися; розмірковувати про причини, наслідки, гіпотетичні ситуації; брати активну участь у неформальній дискусії у знайомих контекстах, коментуючи, висвітлюючи точку зору, оцінюючи альтернативні пропозиції, створюючи гіпотези та реагуючи на гіпотези інших.
Користувач повинен бути здатним не лише зберігати власний статус у соціальному дискурсі, а й розмовляти природно, швидко й ефективно; розуміти в деталях те, що сказано йому нормативною усною мовою навіть в умовах шуму; ініціювати розмову, вступати, коли потрібно, у розмову (коли прийшла твоя черга) та завершувати розмову, коли це потрібно, хоча не завжди елегантно; застосовувати фрази на кшталт "На це запитання важко відповісти", "Як би там не було" для того, щоб виграти час з метою сформулювати думку влучніше; спілкуватися з таким ступенем швидкості і спонтанності, який уможливлює спілкування навіть з носіями мови, оскільки не примушує іншу сторону напружуватись в інтеракції; пристосовуватись до змін теми розмови, стилю та наголосу; підтримувати невимушений контакт із співрозмовником таким чином, щоб навмисне не розважати і не дратувати його.
Не менш важливим є новий ступінь мовленнєвого усвідомлення: виправляти помилки, якщо вони призвели до непорозуміння; помічати власні типові огріхи та обмовки, свідомо стежити за власним мовленням з метою уникнення помилок; планувати висловлювання і добирати необхідні для вираження думки мовленнєві засоби, враховуючи можливості досягнення певного ефекта від сказаного для реципієнта.
У цілому користувач рівня В 2 має бути озброєний цілим арсеналом мовленнєвих навичок та вмінь, а також певних стратегій для подолання перепон міжнародного спілкування та налагодження мовного контакту. Стратегії в ЗЄР - це мовленнєві засоби, що користувач застосовує для мобілізації та балансу власних ресурсів з метою задоволення комунікативної потреби у певному контексті у найбільш економний можливий спосіб.
Тож розглянемо приблизну шкалу дескрипторів різних стратегій мовленнєвої діяльності в усній та письмовій формі.
Дотримуватись певної лінії мовленнєвої поведінки з метою успішної комунікації в аспекті усного монологічного мовлення на рівні В 2 означає, що користувач може давати чіткі, систематично розгорнуті описи та презентації з відповідним виділенням головних положень та релевантними допоміжними деталями, а також може давати чіткі, детальні описи та презентації широкого ряду предметів, які стосуються його кола інтересів, викладаючи та аргументуючи думки/погляди з додатковими положеннями та відповідними прикладами.
Описуючи подію чи розповідаючи про побачене, учень може робити чіткі, детальні описи широкого кола об'єктів, пов'язаних із сферою власних інтересів. Беручи участь у дебатах, аргументуючи власну точку зору він може послідовно розвивати думку, підкреслюючи належним чином основні положення з відповідними додатковими деталями. Крім цього він вміє розвинути досить об'ємну чітку аргументацію з необхідними прикладами та побудувати ланцюжок міркувань.
Під час публічних виступів такий користувач може висловлюватись на найбільш загальні теми з таким ступенем точності, швидкості та спонтанності, що не спричиняє ускладнень або незручностей слухачеві. Звертаючись до аудиторії, він може зробити чітку, послідовно розвинену презентацію з виділенням значущих моментів та відповідними додатковими деталями. Він також спроможний спонтанно висловлюватись на основі підготовленого тексту і розвивати цікаві положення, висунуті слухачами аудиторії, часто демонструючи помітну швидкість, гарну реакцію та легкість висловлення думок [1, с. 58-60].
Висловлюючись у письмовій формі користувач рівня В 2 може писати зрозумілі, детальні тексти на цілу низку знайомих тем у межах сфери власних інтересів, узагальнюючи й оцінюючи інформацію та аргументи з різних джерел [1, с. 61-62].
Він має демонструвати достатню вправність у творчому письмі, писати чіткі, детальні описи дійсних або уявних подій чи вражень, виділяючи зв'язки між думками у вигляді чіткого зв'язного тексту і дотримуючись прийнятих умовностей відповідного жанру, може написати огляд фільму, книги або п'єси.
Він також спроможний написати твір або доповідь з послідовно розгорнутою аргументацією, належним чином підкреслюючи значущі думки та наводячи відповідні допоміжні деталі; може оцінити різні думки або шляхи вирішення проблеми, а також написати повідомлення або твір з розвиненою аргументацією, наводячи докази "за" і "проти" певної точки зору та пояснюючи переваги і недоліки різних варіантів; може узагальнити інформацію та аргументи з різних джерел.
В рецептивних видах мовленнєвої діяльності рівень В 2 визначений окремо для аудіювання та читання. Під час усного сприймання в ролі слухача такий користувач може розуміти нормативне усне мовлення, живе або в записі, як на близькі, так і на незнайомі теми, які звичайно зустрічаються в особистому, суспільному, академічному або професійному житті. Лише надзвичайний фоновий шум, неадекватна структура висловлювання або вживання ідіоматизмів впливає на здатність розуміти.
Він також повинен розуміти головні думки мовлення, складного у змістовому та лінгвістичному планах, як на конкретні, так і на абстрактні теми, оформленого нормативною вимовою, у тому числі - технічні дискусії зі спеціальності; може розуміти розгорнуте мовлення, складні лінії аргументації за умови, що тема досить знайома і напрям розмови позначається експліцитно.
В розмові такий користувач може розуміти жваве, прискорене мовлення носіїв мови; може з певним зусиллям вловити багато зі сказаного навколо нього, але також може вважати заважкою активну участь у дискусії з кількома носіями мови, які не пристосовуються та не адаптують мовлення згідно його потреб; може розуміти повідомлення, оголошення та інструкції на конкретні та абстрактні теми, мовлення яких є нормативним. Йому також під силу розуміти записи нормативного мовлення, яке здебільшого зустрічається в суспільному, професійному або академічному житті і визначати погляди і ставлення мовця так само добре, як і зміст інформації; він здатен розуміти більшість документальних радіопередач в записі чи трансльованих аудіоматеріалів, мовлення яких є нормативним, може визначити настрій, тон мовця тощо. До того ж, він може зрозуміти основне з лекцій та доповідей, які за змістом і лінгвістично є складними [1, с. 66-67].
Переглядаючи телепрограми та фільми, користувач цього рівня здатен розуміти більшість теленовин і передач про поточні справи, сприймати мовлення документальних та художніх фільмів, живі інтерв'ю, ток-шоу, ігри з нормативною мовою.
Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації. Мотивом читання як комунікативної діяльності є спілкування, а метою - отримання необхідної інформації, причому робота з текстом може переслідувати різні цілі: інколи достатньо визначити основну ідею текста, в інших випадках важливо знайти нову інформацію, зрозуміти деталі, визначити замисел автора, підтекст.
Згідно ЗЄР читання користувача рівня В 2 має ознаки зрілого читання, в ході якого інформацію прагнуть отримати найекономнішим способом з мінімальними витратами часу та зусиль, воно може відбуватися в різному темпі та характеризується гнучкістю. Такий читач може читати з високим ступенем самостійності, адаптуючи стиль і швидкість читання до різних текстів і цілей, вибірково використовуючи відповідні довідкові джерела. Він також має широкий активний словниковий запас читання але може відчувати певні складнощі в розумінні маловживаних ідіом.
Читаючи кореспонденцію, пов'язану зі своєю сферою інтересів, він відразу схоплює найсуттєвіше, може швидко переглянути довгий і складний текст, знаходячи потрібні йому деталі. Також не викликає проблем необхідність швидко ідентифікувати зміст і відповідність новин, статей, повідомлень на професійні теми широкого діапазону та вирішуючи, чи потрібне більш уважне їх вивчення. Такий читач може не лише вилучати інформацію, думки і точки зору з вузькоспеціальних джерел у межах сфери своєї діяльності, а й розуміти спеціальні статті поза її межами за умови користування словником для підтвердження власної інтерпретації сприйнятої термінології. До того ж, він спроможний розуміти статті та доповіді, що стосуються сучасних проблем, в яких автори мають особливі погляди.
Ознайомлюючись з інструкціями, читач цього рівня здатен розуміти довгі, складні тексти - інструкції у своїй сфері, у тому числі деталі про умови або застереження, якщо є можливість перечитати важкі місця.
Проаналізувавши основні дескриптори мовного рівня В 2 згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та навівши перелік іншомовних мовленнєвих вмінь та навичок, необхідних для здійснення успішної комунікації на просунутому рівні, перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні можливостей складання мовних тестів з метою отримання відповідного сертифіката як на території України, так і за кордоном. За необхідне також видається розробка процедури стандартизації та визнання на міжнародному рівні української системи незалежного тестування в галузі іноземних мов та дипломів про вищу філологічну освіту випускників українських вищих навчальних закладів.
Використані джерела
1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження проблеми оцінювання сформованих умінь та навичок з іноземної мови у навчальному процесі в Україні. Характеристика та цілі міжнародних мовних тестів, особливості їх структури та рівень складності. Аналіз основних моментів підготовки до іспитів.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Особливості контакту мовних систем. Внутрішньонаціональні мовні культури і їх взаємодія. Мовна поведінка різних двомовних носіїв. Соціокультурні умови мовного контакту. Аспекти проблем, пов'язаних з функціями мови в багатомовному та двомовному колективі.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 17.01.2011Лінгвогеографія як метод вивчення просторового розміщення мовних явищ. Опис і порівняння мови з іншою за допомогою зіставного метода. Історія і розвиток мовної типології, мовні універсалії. Структурний метод як метод синхронного аналізу мовних явищ.
реферат [21,3 K], добавлен 15.08.2008Місце мовної групи у загальній системі мов. Лексичні, граматичні відмінності мовних груп. Британська англійська мова під впливом американського мовного варіанту. Відмінні риси австралійської, шотландської та канадської англійської. Поняття Black English.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 30.11.2015Роль іноземної мови в суспільстві, необхідність вивчення її граматики. Методи вивчення граматики англійської мови. Особливості створення і види вправ по формуванню граматичної компетенції. Приклади вправ для моніторингу рівня сформованості мовних навичок.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 08.05.2010Аналіз впливу субстрату на структури східнослов’янських мов, особливо на фонологічному рівні. Висвітлені субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Визначено характер мовної взаємодії східних слов’ян з іншими народами. Виділено типи мовного субстрату.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака, внутрішня властивість. Синхронія і діахронія. Зовнішні причини змін у мові як наслідок змін різних суспільних чинників. Внутрішні причини мовних змін. Темпи та динаміка мовних змін.
реферат [38,3 K], добавлен 15.08.2008Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Поняття про знак і знакову систему мови: типологія, структура, специфіка мовних знаків. Своєрідність мови як знакової системи, знаковість і одиниці мови. Семіотика як наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем та символів.
реферат [24,5 K], добавлен 14.08.2008Чинники, що сприяли введенню давньоанглійської запозиченої лексики до лексичного складу мови. Етапи історії англійської мови. Аналіз поняття "інтерференція" та її взаємозв’язок із білінгвізмом як фактору проникнення запозичених лексичних одиниць.
статья [30,4 K], добавлен 07.02.2018Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011Причини включення іноземної мови в систему дошкільної освіти і виховання України. Пошук ефективних підходів, методів, форм і засобів підготовки дітей дошкільного віку до якісного іншомовного спілкування. Роль дидактичних вправ та ігор у навчанні.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 17.05.2015Поняття "система мови", історія його походження. Системоутворювальні і системонабуті властивості мовних одиниць. Матеріальні та ідеальні системи, їх динамізм та відкритість. Мова як відкрита динамічна гетерогенна матеріально-функціональна система.
реферат [73,6 K], добавлен 30.03.2014Розгляд аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Визначення умов навчання старшокласників. Розкриття особливостей добору матеріалу для аудіювання на уроках іноземної мови. Аналіз ефективності використання вказаних вправ на уроках німецької мови.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 30.11.2015Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.
лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014Мовна культура, характерні риси ділового стиля. Використання мовних кліше у ділових паперах, їх основні ознаки та перетворення у мовні штампи. Просторіччя та вульгаризми в канцелярській мові. Типові помилки використання кліше в сучасних рекламних текстах.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.03.2014Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Аналіз ділової кореспонденції з точки зору складових мовних жанрів і мовної поведінки авторів з метою визначення особливостей перекладу офіційних документів. Дослідження граматичних особливостей перекладу японських офіційних документів і кореспонденції.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.05.2019