Формально-синтаксична організація складнопідрядних порівняльних речень (на матеріалі творів М. Коцюбинського)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формально-синтаксична організація складнопідрядних порівняльних речень (на матеріалі творів М. Коцюбинського)

Донік Ольга Михайлівна

аспірант кафедри українського

мовознавства і прикладної лінгвістики

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку лінгвістичної думки позначений ускладненням проблематики синтаксичних досліджень, що зумовлено намаганням глибше проникнути в механізми функціювання синтаксичних одиниць. Вивченім речення як багатовимірної одиниці, що становить складну взаємодію трьох його ярусів - формально-граматичного, семантико-синтаксичного та комунікативного, зініціювало різнорівневе дослідження категорії предикативності, що своєю чергою сприяло посиленню уваги до складних, зокрема складнопідрядних, конструкцій. У сучасній українській літературній мові складнопідрядні порівняльні речення витлумачені як структурна (формально-синтаксична), змістова (семантико-синтаксична) і комунікативна єдність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними посідають важливе місце в сучасній синтаксичній науці. Це досить поширені й продуктивні одиниці синтаксису. Проте в науковій літературі їх описано на підставі різних критеріїв.

В україністиці проблема порівняння має потужну дослідницьку запотребуваність, а саме: складнопідрядні порівняльні речення зі сполучним елементом «як» проаналізовані в дисертації М.І. Вихристюк [1]; комплексний опис порівняльних сполучників сучасної української мови представлений у Граматичному словникові та в монографії К.Г. Городенської [2; 3]; формально-граматичній природі порівняльних конструкцій присвячена монографія І.К. Кучеренка [4]; структурно-семантичний опис складнопідрядних порівняльних речень зреалізовано в дисертації М.С. Заоборної [5]; типи складнопідрядних речень із підрядними прикомпаративними, уведені сполучником ніж / як (у значенні ніж), проаналізовані В.Г. Мараховською [6]; функційно-семантичний опис категорії порівняння представлений у дисертації Н.П. Шаповалової [7]; порівняльні конструкції в межах простого речення проаналізовані в дисертації Л.В. Прокопчук [8]; порівняння як стилістичний компонент художнього тексту стало об'єктом уваги Г.Я. Довженко [9] і Л.В. Голоюх [10]; синкретичні порівняльні конструкції потрапили в поле зору Л.В. Шитик [11] та ін.

У науковій літературі ставлення до складнопідрядних порівняльних, до їхнього місця і статусу в системі складних речень також різне. Поглиблене вивчення структури і семантики цих конструкцій засвідчило, що є всі підстави виокремлювати порівняльні речення в самостійний тип. І.І. Слинько поділяє їх за значенням на два типи: вірогідного порівняння та невірогідного порівняння [12]. М.У. Каранська класифікує речення за будовою на кілька видів, в окрему групу диференціює складнопідрядні порівняльні речення ускладненої будови [13]. М.С. Заоборна описує типові риси формально-синтаксичної організації складнопідрядних порівняльних, з'ясовує типові граматичні характеристики предикативних частин порівняльних речень, виявляє засоби вираження синтаксичного зв'язку [5].

Попри це проблема аналізу порівняльних конструкцій остаточно не розв'язана, оскільки на кожному етапі наукового пізнання з'являються нові аспекти її опису. Актуальність наукового пошуку зумовлена необхідністю проаналізувати складнопідрядні порівняльні речення в річищі багатоаспектного підходу до речення як до багатовимірної синтаксичної одиниці, звернувши увагу на формально-синтаксичну організацію конструкцій.

Мета статті полягає в комплексному дослідженні формально-синтаксичних особливостей складнопідрядних порівняльних речень на матеріалі творів М. Коцюбинського. Для реалізації поставленої мети передбачено розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати власне-синтаксичні ознаки складнопідрядних речень із підрядним порівняльним; 2) диференціювати синтаксичні моделі складнопідрядних порівняльних речень: повні, неповні та ускладнені конструкції; 3) виокремити структурні типи неповних підрядних порівняльних частин.

Виклад основного матеріалу дослідження. Формально-синтаксичну організацію складнопідрядних порівняльних речень репрезентують такі власне-синтаксичні ознаки як детермінантний підрядний зв'язок між предикативними частинами, порівняльні сполучники як засоби вираження цього зв'язку, гнучкість структури.

Порівняльні засоби зв'язку постають і характерною семантико-синтаксичною ознакою складних речень. Як формальні засоби вираження підрядного зв'язку, вони семантично інтерпретують його, тобто безпосередньо прогнозують семантику порівняльних конструкцій.

Із погляду синтаксичної моделі підрядні порівняльні частини складнопідрядних порівняльних речень можуть бути повними і неповними [4, с. 19].

У повному порівняльному підрядному компоненті найчастіше наявні обидва головні члени речення (підмет і присудок), які вживаються з другорядними членами речення (напр.: Низькі хати осіли під синьою банею неба, немов баби в намітках на коліна стали у церкві (т. 2, с. 108); По подвір'ї розтеклись гуси; гусенята коливаються з ноги на ногу, наче вітер моріжком гонить жовті пушинки (т. 2, с. 124)) або без другорядних членів речення (напр.: Всі люди радіють, весело, як Бог приказав, зустрічають велике свято (т. 2, с. 246); А вогонь то здіймався, то падав, неначе дихали груди, розкидався скопом, розпливався туманом (т. 2, с. 132).

До повних складнопідрядних порівняльних також належать і речення, у підрядній частині яких наявний один головний член односкладного речення, напр.: Золотий обрій зробив з вікна вівтар, комин червонів жаром, неначе в печі палало (т. 2, с. 112).

Неповні підрядні порівняльні частини - це такі синтаксичні конструкції, які, виражаючи відносно закінчену думку, визначають образну дію, про яку йдеться в головній частині, причому уявлення про один із головних членів речення (або про обидва) неповного порівняльного речення створено синтаксичною ситуацією, напр.: А вони пута кують на людей, ставлять сильце, щоб людську силу спіймати в нього, кров людську сточити, бодай вас сточило, як шашіль сволок (т. 2, с. 122) - пор.: ... бодай вас сточило, як шашіль точить сволок; І нат затремтів увесь, як осика на вітрі (т. 2, с. 256) - пор.: Гнат затремтів увесь, як осика тремтить на вітрі.

У неповній підрядній порівняльній частині є один із головних членів речення або такі другорядні члени, які своїм значенням допомагають установити пропущений член речення, бо вони пов'язані змістом із граматичною основою головної частини.

Наприклад, у реченнях: Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машин довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (т. 2, с. 113); Його брали за руки і уважно роздивлялись безпальчий цурпалок, наче бачили вперше (т. 2, с. 148) - підмет підрядної частини контекстно пропущений, його можна встановити за допомогою головного компонента, бо, власне, він спільний для обох частин.

Уважаємо за доцільне виокремлювати такі структурні типи неповних підрядних порівняльних частин:

підрядні порівняльні частини без підмета, а з присудком та другорядними членами речення, напр.: Періщить коня і плигає в стременах, немов хоче коня обігнати (т. 2, с. 129);...

підрядні порівняльні частини без присудка, які можна диференціювати на такі групи:

а) підрядні порівняльні частини із підметом та другорядними членами речення, що стосуються відсутнього присудка (з додатком чи з обставиною), напр.: Ворог скорився, а він все ще пирска зірками, як слиною кіт, все диха синім вогнем та хлюпає полум'ям в береги чорної ночі (т. 2, с. 130); Співає Маланці колос, сміється лука ранніми росами, дзвоном коси, кличуть городи синім сочистим листом, тугна земля диха на неї теплом, як колись мамині груди (т. 2, с. 116);

б) підрядні порівняльні частини з другорядними членами речення (без підмета і без присудка), напр.: Народ розорили, та ще й ганяють за нами з москалями та посіпаками всякими, наче за звіром (т. 2, с. 140);

в) підрядні порівняльні частини лише з підметом, напр.: Хома ставив ноги рішучо, злісно, як говорив, а сніг розкидав, наче коняка (т. 2, с. 109).

Порівняльні конструкції останнього різновиду можуть функціювати або як відокремлений другорядний член речення, або як неповна підрядна порівняльна частина, а тому суттєвого значення набуває з'ясування граматичних особливостей опорних компонентів порівняльної конструкції [5, с. 47].

Підмет підрядної порівняльної частини може бути виражений:

іменником, що називає конкретну особу або предмет, напр.: Голови по кутках закивали, а довгорукий Мажуга на знак повної згоди, складався і розкладався, неначе ножик...(з. 2, с. 117);

власним ім'ям особи або іншою власною назвою, напр.: Ніхто так щиро не дбав про народне добро, як Прокіп (т. 2, с. 131);

особовим займенником, напр.: Він не вмів співати пісень, як ти (т. 2, с. 249).

Третю модель складнопідрядних порівняльних становлять речення з підрядними порівняльними частинами ускладненого типу. М.У. Каранська серед складнопідрядних порівняльних ускладненої структури розрізняє чотири структурні типи [13, с. 61]:

речення з однорідними підрядними порівняльними компонентами, напр.: Доволі, що люди мовчки її прийняли, як останню надію, як єдиний рятунок (т. 2, с. 165); Вони здається, гойдалися з нею ще в колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні на сіножатях, як смереки ростуть по горах (т. 2, с. 213);

речення, у яких порівняльної конструкції стосується підрядна частина чи дієприкметниковий (дієприслівниковий) зворот, напр.: Там, в кожній хаті, чогось чекають, готові, наче сухий трусок, що жде підпалу (т. 2, с.145); Одні з села, а другі в село, як отой Марко Гуща, якого недавно привели як арештанта (т. 2, с. 87);

речення, у яких один член головної частини має при собі підрядний порівняльний компонент, а другий - підрядний компонент іншого типу чи пряму мову, напр.: Мажуга підіймає руку, наче голоблю, стискає кулак і викидає з запалих грудей, наче з безодні...(т. 2, с. 126) -- перший підрядний компонент виявляє подвійну залежність - від дієслова й від іменника, а другий порівняльний підрядний компонент залежить від дієслова й обставини місця при ньому;

речення з однорідними простими компонентами в складі головної частини, що має спільний порівняльний підрядний компонент, який може бути доповнений підрядним компонентом іншого типу, напр.: Проте ноги віднялись, й не було сили звестися, так наче зрісся з деревиною (т. 1, с. 143).

За таким принципом до складнопідрядних ускладненої структури можна зарахувати підрядний порівняльний компонент, ускладнений однорідними присудками, напр.: Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям, укупі із ним розростались (т. 2, с. 116); Долом шуміло, наче бурчак у повінь котив по річці каміння і рив береги (т. 2, с. 140).

Уважаємо за доцільне серед конструкцій із підрядними порівняльними частинами ускладненого типу виокремлювати речення, підрядна частина яких ускладнена:

а) відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, напр.: Били копитами коні по каменистих плаях, і постоли шуршали у пітьмі ночі, як з летовищ людських, загублених в горах, постилали сусіди на пізні вогні (т. 2, с. 246);

б) відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, напр.: Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, неначе річка, розірвавши греблю (т. 1, с. 57);

в) підрядною частиною, напр.: Бо всі його знали, бо всім він був ненависний, усім шкодливий, і всі на нього гарчали, як полохливий пес, що боїться вкусити (т. 2, с. 8);

г) предикативною частиною безсполучникового складного речення, напр.: Нічого з того не вийде, все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувать свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі, зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів 'яне на чужій праці (т. 2, с. 116).

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок. Отже, формально-синтаксична організація складнопідрядних порівняльних речень передбачає врахування особливостей синтаксичного зв'язку між предикативними частинами та засобів його вираження, а також визначення синтаксичних моделей підрядних порівняльних частин, які логічно кваліфікувати як повні підрядні порівняльні частини, неповні підрядні порівняльні частини та підрядні порівняльні частини ускладненого типу. Перспективу подальших наукових пошуків убачаємо в дослідженні специфіки семантико-синтаксичного функціювання порівняльних сполучників.

Список використаної літератури

складнопідрядний порівняльний речення синтаксичний

1. Выхрысткж М.И. Сложноподчиненные предложения с соединительным элементом «як» в современном украинском литературном языке (дополнительные, обстоятельственные, взаимопридаточные предложения): автореф. дне. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Украинский язык» / М.И. Выхрысткж; Львовский ун-т. - Львов, 1963. - 20 с.

2. Городенська К.Г. Граматичний словник української мови: Сполучники / К.Г. Городенська. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - 340 с.

3. Городенська К.Г. Сполучники української літературної мови: монографія / К.Г. Городенська. - К.: Інститут української мови: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - 208 с.

4. Кучеренко І.К. Порівняльні конструкції мови в світлі граматики / І.К. Кучеренко. - К.: Рад. школа, 1959.- 121 с.

5. Заоборна М.С. Складнопідрядні порівняльні речення в сучасній українській мові: автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.С. Заоборна; Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - Харків, 1997. - 18 с.

6. Мараховська В.Г. Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними: автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / В.Г. Мараховська; Запорізький державний університет. - Запоріжжя, 1998. - 23 с.

7. Шаповалова Н.П. Функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій у сучасній українській мові: автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» /Н.П. Шаповалова; Дніпропетр. держ. ун-т. - Дніпропетровськ, 1998. - 16 с.

8. Прокопчук Л.В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення: автореф. дне. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.В. Прокопчук; НАН України; Ін-т укр. мови. - К., 2000. - 18 с.

9. Довженко Г.Я. Порівняння у простому реченні сучасної української мови / Г.Я. Довженко // Синтаксична будова української мови. -К.: Наук, думка, 1968. - С. 52-68.

10. Голоюх Л.В. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту (на матеріалі сучасної української історичної прози): дне. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л.В. Голоюх; НАН України; Ін-т укр. мови. - К., 1996. - 225 с.

11. Шитик Л.В. Синхронна перехідність синтаксичних одиниць в українській літературній мові: [монографія] / Людмила Шитик; відп. ред. К.Г. Городенська. - Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2014.-474 с.

12. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання / І.І. Слинько, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська. - К.: ВЦ «Академія», 1994. - 670 с.

13. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М.У. Каранська. - К.: НМКВО, 1991.-400 с.

Размещено на Allbest.ru