Сучасні підходи до формування професійно орієнтованої аудитивної компетентності у майбутніх учителів іспанської мови у контексті євроінтеграції

У статті висвітлюються результати аналізу робіт, присвячених проблемам застосування сучасних підходів до формування професійно орієнтованої аудитивної компетентності у майбутніх учителів іспанської мови в результаті інтеграції України до єдиного загальноєвропейського освітнього простору. Базуючись на цих результатах, зроблено висновок про доцільність створення професійно орієнтованих ситуацій у ході формування аудитивної компетентності студентів уже на початковому ступені навчання.

Ключові слова: євроінтеграція, професійна підготовка, іншомовна професійна компетентність, іншомовна комунікативна компетентність, професіоналізація, професійно орієнтована аудитивна компетентність, сучасні підходи, майбутні вчителі іспанської мови.

Статья основывается на результатах анализа работ, посвященных проблемам использование современных подходов к формированию профессионально ориентированной аудитивной компетентности у будущих учителей испанского языка в результате интеграции Украины в единое общеевропейское образовательное пространство. В результате проведенного анализа, нами был сделан вывод о целесообразности создания профессионально ориентированных ситуаций в ходе формирования аудитивной компетентности студентов уже на начальном этапе обучения.

Ключевые слова: евроинтеграция, профессиональная подготовка, иноязычная профессиональная компетентность, иноязычная коммуникативная компетентность, аудитивная компетентность, профессионализация, современные подходы.

The article deals with the problem of applying modern approaches to forming professionally oriented listening comprehension competence in future teachers of Spanish in the context of Ukraine's integration into European Educational environment. It is based on the results of the analysis of papers devoted to the problems of using modern approaches to forming professionally oriented listening comprehension competence in future SL teachers. It aims at tracing the strategic tendencies in education, at the necessity to improve the teacher's professional training and at evolving the ways to apply modern approaches to forming professionally oriented listening comprehension competence in future SL teachers. The methods applied are: reviewing the studies on psychological, pedagogical and methodological problems of listening comprehension competence formation in future SL teachers with the view to analyzing the level of professionalization of the educational process. We analyzed how the strategic direction in the educational field evolves and moves forward in line with the globalization process; the prior tendencies of developing professional training were generalized; foreign language learning was determined as one of the key goals of modern education, and the need for enhancing the teachers ' language training was delineated. This study revealed foreign language teachers' significant professional qualities, the importance of communicative competence as part of teacher's professional communicative competence, the complexity and significance of listening comprehension and the effectiveness of integrate application of modern approaches (skills, professionally oriented and reflexive) to forming professionally oriented listening comprehension competence of future SL teachers. Finally, it was found out that professionally oriented situations should be created for forming the target competence in future SL teachers for them to meet the requirements of the European society.

Key words: globalization process, European integration, professional training, professional competence, communicative competence, listening comprehension competence, professionalization, modern approaches (skills, professionally oriented and reflexive), future teachers of Spanish.

Постановка проблеми. Інтеграція України до єдиного загальноєвропейського освітнього простору зумовила такі стратегічні напрямки діяльності у сфері освіти, як глобалізація та інтернаціоналізація, гуманізація та гуманітаризація, що передбачають реформацію вітчизняної системи освіти в цілому і вищої освіти зокрема. Серед пріоритетних умов, які мають бути дотримані в контексті зазначених тенденцій, вагоме місце займають ті, що стосуються удосконалення професійно-педагогічної підготовки, а саме: впровадження міжнародного виміру змісту педагогічної освіти [12], формування особистості педагога-професіонала на рівні світових вимог з пріоритетом загальнолюдських цінностей [5], формування професійних компетентностей європейського вчителя [12], створення нових моделей педагога й учня (студента). Вивчення іноземних мов (ІМ) визначається наскрізним завданням євроінтеграції, а професіоналізація цього процесу має стати першочерговою метою у процесі навчання, а отже, ключовою компетентністю для формування у майбутніх спеціалістів є іншомовна професійна компетентність (ІПК). З огляду на складність та інтегративний характер аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, вважаємо за потрібне розглянути формування саме професійно орієнтованої аудитивної компетентності (ПОАК) у майбутніх учителів іспанської мови як складової частини ІПК у контексті згаданих стратегічних напрямків діяльності у сфері освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження, присвячені сучасним освітнім інноваційним тенденціям загалом та в галузі навчання ІМ зокрема [4; 5; 6; 8; 9; 10; 12], якостям сучасного вчителя [1; 9; 10; 11], професіоналізації процесу навчання, зокрема випереджувальній [2; 3; 9; 10], свідчать про те, що розв'язанням цієї проблеми вчені займалися здебільшого поаспектно, не простежуючи їхній взаємовплив у процесі формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови.

Метою статті є виявити вплив інтеграції України до єдиного загальноєвропейського освітнього простору на освітню систему та на підготовку вчителів ІМ загалом і дослідити, як євроінтеграція впливає на формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови зокрема.

Основні результати дослідження. Одна з характерних ознак інтеграції до європейського виміру освіти - зростання процесів масового переміщення людей з країни в країну, міграційних процесів висококваліфікованої робочої сили [4], розвиток мобільності студентів, учителів, обмін освітньою інформацією та досвідом [12]. Інтенсифікація міжнародної співпраці між навчальними закладами визначає ключовим пріоритетом те, що освіта повинна формувати людину, конкурентноспроможну не лише у вітчизняному, а й у світовому виробничому та соціокультурному середовищі. Уможливлює процес наближення до участі в євроспівробітництві вивчення ІМ, що стало одним із головних завдань європейської політики у сфері освіти, оскільки багатокультурне і багатомовне європейське співтовариство вважає однією з найважливіших цілей сучасної освіти обов'язкове знання ІМ кожною молодою людиною [1].

Діяльність ЄС у сфері мовної політики отримала концентроване вираження в концепції мульти- лінгвізму, яка є і політичним гаслом, і програмою дій ЄС. Декларується, що мета мовної політики - збереження мовної різноманітності спільноти та сприяння оволодінню громадянами ЄС ІМ [8].

Сприяння вивченню ІМ уже давно стало окремим напрямом діяльності Єврокомісії, що має назву "Політика у сфері навчання ІМ". Як підкреслює Єврокомісія, "вивчення ІМ перебуває у серці європейських освітніх програм". За даними євробарометра, 67% європейців вважають що, викладання ІМ має стати політичним пріоритетом, ще 29% абсолютно впевнені у цьому. Загалом 84% європейців вважають, що кожний громадянин ЄС повинен володіти, щонайменше, однією мовою, крім своєї рідної [8].

Населення Землі говорить майже 7000 мов. Проте лише кілька десятків з них мають офіційний статус в тих чи інших країнах і світове значення. Наприклад, в ООН всього 6 офіційних мов, а офіційними мовами ЄС наразі визнані та рівноправно використовуються 24 мови, серед яких іспанська, яка за даними на грудень 2015 року є найпоширенішою в світі після китайської (приблизно 407 млн осіб розмовляють іспанською як першою мовою, крім того, 60 млн осіб використовують іспанську як другу мову, а також 20 млн знають її як іноземну) і другою у світі за популярністю серед ІМ (після англійської).

Європейський вибір, який зробила Україна, зумовлює потребу в оволодінні громадянами нашої держави ІМ. Як зазначається в заключній доповіді проекту Ради Європи: "Навчання ІМ для європейської громади необхідно для полегшення вільного пересування людей, інформації та ідей в Європі з метою побудови взаєморозуміння та сприйняття культурного і мовного розмаїття в багатомовній та багатокультурній Європі та виховання поваги до національного самовизначення" [1]. Безумовно, особливе місце в цьому процесі посідає вчитель ІМ. Активізація мовної політики та запровадження політики мультилінгвізму в Європі [12] вимагають модернізації педагогічної освіти в Україні, яка полягає в удосконаленні професійної підготовки вчителів загалом та вчителів ІМ зокрема [4], високо мотивованому залученні студентів до навчання на мовних спеціальностях, формуванні професійних компетентностей випускників-мовників, які відповідають вимогам європейського освітнього простору [12], що, у свою чергу, сприяє підвищенню зростання конкурентоспроможності молодих фахівців та їх затребуваності на світовому ринку праці [4].

Отже, за сучасних умов проблема іншомовної професійної підготовки майбутніх учителів набуває особливої значущості. Увага науковців зосереджується на модернізації підходів щодо формування ІПК. Процес формування ІПК передбачає не лише орієнтацію на нові освітні стандарти, але й виконання одного з найважливіших завдань сучасної освіти - "не просто передавати студенту необхідний обсяг знань, а навчити останнього результативно їх використовувати в професійній та соціальній діяльності, синтезувати нові знання та виховувати творчу самодостатню особистість" [10, с. 176]. Таке державне замовлення вимагає нових підходів до здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців [10, с. 176].

Для характеристики професіоналізму фахівця нині все частіше використовується поняття професійної компетентності. У Законі України "Про вищу освіту" поняття компетентність визначається як "динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти". Професійна компетентність - це особистісне утворення, яке забезпечує якісне виконання професійної діяльності. Тому особливості професійної компетентності фахівця визначаються особливостями його професійної діяльності.

Учителю ІМ, який працює в нових умовах сучасної школи, необхідно володіти особистісною та соціальною мобільністю, а також мобільністю знань. Відмова від стереотипів, здатність до інновацій, інтерес до всього нового, але при цьому критичне осмислення запропонованого, уміння підібрати найбільш ефективну для рішення педагогічної задачі технологію - усе це визначає мобільність, яка повинна бути сформована у випускників педагогічного ВНЗ [1].

Але найбільш важливою професійно значущою якістю вчителя ІМ є комунікативність, тому що вміння спілкуватися є необхідним для діяльності педагога, адже він працює у сфері "людина - людина", яка передбачає здатність успішно функціонувати у системі міжособистісних стосунків [1]. Тобто, мова йде про формування компетентності у спілкуванні, або комунікативної компетентності як складової загальної професійної компетентності вчителя.

Комунікативну компетентність визначають як сукупність знань, умінь і навичок, які проявляються в комунікативних діях і забезпечують ефективність процесу спілкування, це є здатність ефективно взаємодіяти з оточуючими завдяки розумінню себе й інших при постійній зміні психічних станів, стосунків між особистостями й умов соціального середовища.

Реалізувати підготовку вчителя ІМ із заявленими професійними якостями можливо за умови використання компетентнісного підходу, який згідно з Новим словником методичних термінів і понять трактується як "підхід до навчання, котрий виражається у формуванні іншомовної комунікативної компетентності, тобто здатності здійснювати міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови і передбачає реальне практичне володіння іноземною мовою".

Компетентнісний підхід передбачає формування професійних і особистісних якостей, організаторських здібностей, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність, володіння необхідними комунікативними якостями, здатності оцінювати соціальні процеси, визначити місце і роль в них своєї професійної діяльності, знаходити шляхи її удосконалення [9].

Водночас, компетентнісний підхід у вищій професійній освіті включає навчання дією, суть якого полягає в тому, що студенти працюють над набуттям і розширенням самостійного досвіду рішення реальних завдань, вчаться і розвивають здібності адаптуватися до будь-якої незвичайної ситуації і знаходити раціональні рішення. В контексті навчання дією студенти працюють не зі штучними, а з реальними проектами, вчаться як у викладача, так і один у одного, вибирають і приймають різні рішення у конкретних реальних професійних ситуаціях, вчаться критично мислити. Таким чином, викладач за таких умов здійснює не тільки знаннєві функції, але й всіляко сприяє розвитку як професійних, так і духовно-моральних, комунікативних, естетичних, творчих якостей майбутніх фахівців [9].

Слід зазначити, що реалізація компетентнісного підходу в підготовці саме вчителів ІМ вимагає: проектування результату освіти, тобто потрібно визначити задачі і цілі освіти, варіативності терміну навчання залежно від можливостей особистості, оцінку, яка відповідає критеріям і базується на стандарті. Ця оцінка повинна проводитися з урахуванням підготовленості студента. У якості нової стратегічної мети іншомовної освіти, можна виділити не просто практичне оволодіння ІМ як комунікативним засобом, але й формування у свідомості студента так званої " картини світу", притаманної носієві цієї мови як представнику соціуму. Відповідно орієнтація на нову культурологічну модель іншомовної професійної підготовки є ще одним орієнтиром професійної підготовки [9].

На думку Ю. І. Пассова, система професійної підготовки повинна бути націлена на передачу майбутньому вчителю професійної культури, яка засвоюється у формі чотирьох елементів. Для вчителя ІМ виокремлено такі:

а) знання про всі компоненти процесу навчання (освіти), цілі, засоби, результати та прийоми, і знання про себе як учителя;

б) досвід використання культури у професійній діяльності;

в) творчість як використання нового в навчанні;

г) звернений на систему цінностей людини досвід емоційного ставлення до професійної діяльності.

Тому, системоутворювальним фактором професійної підготовки вчителя, за концепцією Ю. І. Пассова, є його методична майстерність, яка базується на педагогічних і психологічних знаннях та вміннях [9].

Таким чином, враховуючи основні концептуальні ідеї підготовки вчителів, зокрема, вчителів ІМ, вчений передбачає дещо іншу структуру освітнього процесу. Зміст системи професійної підготовки вчителя базується не на основі дисциплін, а на основі видів культур (іншомовна, методична, психологічна, педагогічна, філологічна, духовна, соціальна, соматична), які в процесі єднання і створюють професійну культуру вчителя [9].

Ефективним результатом підготовки студентів є готовність їх до майбутньої професійної діяльності, яка передбачає наявність у них мотиваційно-ціннісного ставлення до володіння знаннями, способами й засобами досягнення цієї мети, сформованість особистісних якостей для ефективного здійснення професійної діяльності. З огляду на зазначені особливості професійної підготовки та світові інтеграційні процеси всіх сфер суспільної життєдіяльності робимо висновок, що метою професійної підготовки сучасного студента є формування іншомовної комунікативної компетентності (ІКК).

Сучасна методика навчання ІМ і культур трактує ІКК як здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови, яка вивчається, у відповідності до норм і культурних традицій в умовах прямого й опосередкованого спілкування. ІКК розглядається як єдність декількох компетентностей: мовленнєвих, лінгвосоціокультурних, мовних і навчально-стратегічної, а метою її формування є здатність використовувати знання, навички і вміння в іншомовному спілкуванні [6, с. 91].

Іншомовне міжкультурне спілкування реалізується в чотирьох видах мовленнєвої діяльності (МД): аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. За останніми науковими даними, час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється таким чином: аудіювання - 45%, читання - 6%, говоріння - 30%, письмо - 9%. На думку викладачів іспанської мови колумбійського Pontifica Universidad Javeriana, серед видів МД найбільші труднощі для опанування студентами представляють аудіювання (47%) та письмо (40%). На думку самих студентів, найскладнішими для оволодіння є письмо (47%) та аудіювання (27%). Отже, і викладачі, і студенти вважають найскладнішими видами МД аудіювання (46,5%) та письмо (43,5%) [2, с. 5-6].

Щодо формату навчальних матеріалів, студенти віддають перевагу аудіовізуальним матеріалам та підручнику (по 31%), аудіоматеріалам (16%), веб-сторінці (13%) та мультимедійним матеріалам (9%). Викладачі віддають перевагу мультимедійним, аудіовізуальним та аудіоматеріалам (по 24%), веб-сторінці (18%) та підручнику (12%). Отже, обидва суб'єкти навчального процесу - і студенти, і викладачі - виокремлюють такий формат навчальних матеріалів, як аудіо- [2, с. 6].

Аудіювання - це потужний засіб навчання ІМ. Ми виділяємо такі основні його функції. По -перше, аудіювання може виступати самоціллю у процесі навчання, а отже, йдеться про навчання аудіювання як виду МД. По-друге, аудіювання є засобом для навчання інших видів МД - говоріння, читання та письма, з якими воно тісно пов'язане. Говоріння та аудіювання - дві взаємопов'язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання - це не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте. Аудіювання та читання пов'язані їх належністю до рецептивних видів МД, де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні - через слуховий канал, в читанні - через зоровий. Читання - це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи мовчки людина ніби чує текст, який сприймає. Зв'язок аудіювання з письмом проявляється в тому, що у процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише [7]. По-третє, аудіювання є одним із засобів ведення заняття, організації студентів до роботи.

Таким чином, з огляду на викладене, можна зробити висновок, що формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови є актуальним в рамках професійної педагогічної підготовки.

А. К. Маркова вважає, що професіоналізація - це процес наближення стану професійної діяльності особистості до професіограми (об'єктивних характеристик професійної діяльності, напрацьованих суспільством), до еталону моделі спеціаліста [11], яким в цьому випадку є вчитель іспанської мови, у якого крім інших ключових професійних компетентностей, сформована фахова аудитивна компетентність (АК).

У контексті професійно орієнтованого навчання вагомим складником занять з ІМ на початковому ступені навчання є випереджувальна професіоналізація, зокрема формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови [2, с. 8]. Мається на увазі така організація навчального процесу, яка дозволить залучати студентів до проблем використання на практичних заняттях методів і прийомів, можливостей, прийомів і стратегій самостійної роботи, стимулюючи їхнє рефлексивне мислення й аналіз [3, с. 3]. Зразком для наслідування для студентів слугують передусім професійні мовленнєві й методичні дії викладача іспанської мови щодо організації навчання аудіювання [2, с. 8].

Важливою складовою формування професійно орієнтованої АК у майбутніх учителів іспанської мови має стати "наскрізна" професіоналізація навчальних аудіоматеріалів і видів роботи на кожному з етапів формування аудитивних навичок: навчальна діяльність здійснюється на основі спеціально організованої рефлексії й аналізу власного досвіду студентів у вивченні іспанської мови і практичних занять (методів і прийомів, що використовуються, та вправ, що виконуються для формування мовних і мовленнєвих компетентностей) [3, с. 4]. Бажаним також є спеціально організоване викладачем спостереження студентів за його професійними мовленнєвими й методичними діями щодо навчання аудіювання [2, с. 9].

Багаторазове виконання студентами завдань на кожному з етапів навчання аудіювання уможливлює набуття майбутніми вчителями іспанської мови процедурних знань щодо послідовності перебігу та змісту цих етапів [2, с. 9].

З огляду на випереджувальну професіоналізацію обов'язковим є також включення до самостійної позааудиторної роботи студентів з навчання аудіювання професійно орієнтованих завдань, націлених на формування у майбутніх учителів іспанської мови фахових лінгводидактичних навичок.

спілкування іспанський аудитивний компетентність

Висновки і перспективи подальших розвідок

Проаналізувавши сучасні євроінтеграційні процеси України, їхній вплив на реформи в освіті, зокрема у вищій, нами було уточнено важливість удосконалення професійно-педагогічної освіти та визначено ІПК ключовою у контексті професіоналізації освітнього процесу. Оскільки вивчення ІМ уможливлює процес співпраці з країнами ЄС, ми наголошуємо на модернізації підходів до професійної підготовки вчителів ІМ, зокрема іспанської мови. У процесі роботи з науковими дослідженнями і публікаціями, було з'ясовано якості сучасного вчителя ІМ з позиції особливостей професійної діяльності та виявлено підходи до їх успішного формування. Ми дослідили, як компетентнісний, професійно орієнтований та рефлексивний підходи реалізуються в рамках формування ПОАК у майбутніх учителів.

Було також встановлено, що в рамках компетентнісного підходу, для якого пріоритетною метою є формування ключових компетентностей, однією з цілей фахової направленості навчального процесу з іспанської мови є створення на практичних заняттях і в самостійній позааудиторній роботі студентів таких професійно орієнтованих ситуацій, в яких вони могли б наблизитися до реалізації себе як професіоналів-мовників у процесі формування ІКК, адже навчаючись професійного спілкування, студенти розвивають уміння загальнокультурного спілкування [3, с. 8]. Крім того, формування методичної майстерності, мотиваційно-ціннісного ставлення до професії, передача професійної культури та навчання дією є обов'язковими елементами компетентнісного підходу. Враховуючи той факт, що професійна підготовка вчителя іспанської мови в контексті співпраці з ЄС передбачає формування ІКК як єдності кількох компетентностей, а метою її формування є здатність використовувати знання, навички й уміння в іншомовному спілкуванні, яке реалізується в чотирьох видах МД, то слід особливо виділити такий компонент професійної освіти вчителя іспанської мови, як АК. За даними численних досліджень, аудіювання - це один з найскладніших видів МД, аудіоматеріали є найпріоритетнішими серед навчальних матеріалів, а триплановість цього засобу навчання ІМ свідчить про особливу важливість АК для всього навчального процесу з ІМ.

Ми встановили також, що зразком для студентів є професійне мовлення і методичні дії викладача на практичних заняттях з іспанської мови, методи і прийоми випереджувальної професіоналізації на всіх етапах роботи з аудіоматеріалами, а також особистісна та професійна мотивація студентів до виконання певних дій під час формування ПОАК, що є свідченням застосування професійно орієнтованого підходу.

Нами було виявлено, що рефлексивний підхід реалізується як усвідомлення студентами якості й результативності своєї діяльності, прагнення її вдосконалення [6, с. 85] тощо у результаті аналізу і рефлексії під час безпосереднього виконання або аналізу результатів професійно орієнтованих завдань для формування ПОАК.

Формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови є багатоаспектним процесом особистісного та професійного становлення, що є взаємозалежними складовими професійного розвитку суб'єкта навчальної діяльності [2, с. 51] в умовах інтеграції України до єдиного освітнього простору, а отже, потребує подальших наукових розвідок. Їх ми вбачаємо у детальному дослідженні особистісно- діяльнісного підходу до формування ПОАК у майбутніх учителів іспанської мови.

Використані джерела

1. Бігич О. Б. Формування у майбутніх учителів іспанської мови професійно орієнтованої компетент- ності в аудіюванні // Компетентність в аудіюванні майбутнього вчителя і викладача іспанської та французької мов: теорія і практика формування: колективна монографія / Бігич О. Б., Майєр Н. В., Руснак Д. А., Яковенко-Глушенкова Є. В. / за заг. і наук. ред. Бігич О. Б. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2015. - 168 с.

2. Бориско Н. Ф. Формирование профессионально ориентированной коммуникативной компетенции на практических занятиях по иностранному языку или сколько методики нужно будущему учителю? // Іноземні мови. - 2010. - № 2. - С. 3-10.

3. Методика навчання ІМ і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін. / за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. - К. : Ленвіт, 2013. - 590 с.

4. Радул С. Компетентнісний підхід в професійній освіті майбутнього вчителя іноземної мови / С. Радул // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 103. - С. 260-269.

5. Северіна Т. Іншомовна професійна підготовка майбутніх педагогів в умовах запровадження нового державного стандарту // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. - Вип. 9. - Частина 1. - 307 с.

6. Чернякова Ж. Інтернаціоналізація європейського освітнього простору: етапи розвитку та пріоритетні завдання / Ж. Чернякова // Порівняльно-педагогічні студії. - 2013. - № 4. - С. 125-131.

Размещено на Allbest.ur