Тема-рематична прогресія як когнітивний механізм комічного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема-рематична прогресія як когнітивний механізм комічного

Комічне як спосіб особливого осмислення світу є «універсальною властивістю творчого мислення, що пізнає, і мовлення» [13, с. 69]. Механізму створення комічного присвячено роботи В.О. Самохіної, яка розробила когнітивний механізм інконгруентності [13] та О.В. Харченка, який представив когнітивний механізм рефреймінгу [14]. Проте, залишається відкритим питання про подальше вивчення механізму/ів комічного.

Ступінь та характер зв'язності тексту розкриває його комунікативна структура, яка спирається на теорію актуального членування розроблену науковцями Празького лінгвістичного гуртка, зокрема чеським мовознавцем Ф. Данешем, який запропонував типологію видів актуального членування тексту, назвавши її тематичною прогресією. Цей підхід полягає у комунікативній послідовності між реченнями, які і є компонентами тексту, адже «кожне послідуюче речення надфразової єдності спирається на попереднє, просуваючи висловлення від відомого «теми (Т)» до нового «реми (Р)», у зв'язку з чим створюється тема-рематичний ланцюжок, який має кінцевий характер і визначає межі над - фразової єдності» [9, с. 21]. Такий поділ на тему та рему називають актуальним оскільки «він є значущим, істотним у певному контексті або в конкретній ситуації для мовця або письменника» [4, с. 7]. Таким чином, текст визначається як організована за ціллю та смислом сукупність фраз або фразових елементів, між якими є значущі відносини та функції, тобто структурована єдність, що виникає в уяві у вигляді лінгвістичної одиниці якогось комплексного явища дійсності в його відносно завершеній смисловій цілісності [18; див. також 1; 8; 12].

Тема-рематичні відносини прийнято виділяти на рівні речення (в середині пропозиції) [5; 7; 10] та на рівні тексту (між пропозиціями і між абзацами) [11]. Т акий поділ у межах кожної пропозиції відповідає комунікативним завданням та намірам мовця. «Комунікативне завдання (тобто розрізнення того, про що робиться повідомлення, і того, що повідомляється) обумовлене конкретною обстановкою цього акту спілкування, в першу чергу тим, наскільки обізнаний адресат про предмети і явища, про які йде мова в пропозиції» [12, с. 68]. У поєднанні цих двох компонентів, відомого та невідомого і полягає основа комунікації. Таким чином, тема стає відправною точкою розвитку повідомлення, в якій закладено заздалегідь відому інформацію як для адресанта так і для адресата, а рема представлена в якості ядра повідомлення, тобто є абсолютно новою інформацією, власне і є метою повідомлення.

Актуальність та новизна теми статті вбачається в розробці механізму створення комічного на основі тема-рематичних відносин та у залученні когнітивних процесів діяльності людини у відборі рем комічної направленості. Мета цієї наукової розвідки полягає у встановленні когнітив - ного механізму комічного через тема-рематичну організацію тексту. Об'єктом статті є комічний художній текст, а предметом виступають тема - рематичні зв'язки у комічних художніх текстах. За матеріал дослідження обрано комічні художні тексти сучасного американського письменника - гумориста Дейва Баррі.

Методологічно дослідження спирається на актуальну теорію членування тексту [3; 10], теорію комунікативної структури тексту [11], функціонально-комунікативну стилістику тексту [13].

Інгерентні риси тема-рематичної організації комічного художнього тексту

Уперше у лінгвістиці розглядається темо-рематична прогресія в якості механізму створення комічного у художньому тексті. Когнітивний механізм комічного реалізується в текстовій площині завдяки мовному вираженню значення реми через стилістичні прийоми гумористичної направленості. Умовою успішного функціонування цього механізму є наявність бінарної опозиції «тема-рема», вираженої на композиційному, лінгвальному та лінгво - ситуативному рівнях.

Поняттям «тема» та «рема» відповідають такі близькі за значенням опозиції як: дане / нове [5; 15]; основа / ядро висловлення [10]. Так, наприклад, У Чейф пропонує визначати вже відому інформацію як дане, а вперше введену, тобто невідому, як нове, і дає таке визначення: «Дана (або стара) інформація - це те знання, яке, за припущенням мовця, знаходиться у свідомості слухача в момент вимовляння. Так звана нова інформація - це те, що, за припущенням мовця, він вносить своїм висловлюванням у свідомість слухача» [15]. Варто уточнити, що дане та нове як види інформації зустрічаються не лише в усній мові, а й у текстовому вимірі. Отже, мовець, він же й автор, повідомляє слухачу/ читачу очевидну або заздалегідь відому інформацію в усній або письмовій формі - дане, і, відповідно, у тій самій формі, вводиться невідома раніше сутність - рема.

На рівні речення тема - це предмет висловлювання, представлений групою підмета, а рема - це те, що про нього повідомляється, і виступає групою присудка. Таким чином, вже відома інформація в тексті функціонує в якості теми, а нова - реми. Чеський науковець В. Матезіус до основних елементів актуального членування речення відносить початкову точку (або основу) висловлення, тобто те, що в конкретній комунікативній ситуаціє вважається відомим або легко зрозумілим, та ядро висловлення - інформація, яку надає автор стосовно відправної точки висловлення [7, с. 94.].

На рівні тексту тема-рематична співвіднесеність формує складне синтаксичне ціле, адже «вихід за рамки речення дозволяє встановити, що речення лише «намічає» основні контури думок, що отримує своє завершення у групі зв'язних між собою речень» [6, с. 70], тобто у надфразовій єдності. Надфразові єдності, в свою чергу, «утворюють тканину зв'язного тексту, вони передають його комунікативну перспективу і мають бути зв'язані між собою» [11, с. 13]. Отже, під надфразовою єдністю розуміємо серію взаємозв'язних речень, які відповідають одному висловленню, і відзначаються своєю завершеністю. Тема і рема як компоненти надфразових єдностей «підпорядковуються виконанню комунікативно-прагматичних функцій в тексті - передачі інформації з одночасним її віднесенням до певної смислової категорії» [2, с. 67]. Тема викликає «природне очікування», певну незавершеність, недосказаність для адресата, що потребує нагального вирішення, роз'яснення, уточнення в ремі. Як зазначає Т. ван Дейк, текст є макроструктурою, глобальною єдністю, яка не є результатом поєднання його мікроструктур, а спирається на єдність змісту [17]. Отже, лише у своєму змістовному поєднанні тема і рема утворюють смислову значущість, яка, в свою чергу, впливає на адресата.

Орієнтованість тема-рематичного механізму на просування сюжету залежить від ролі реми над - фразової єдності, яка є певним семантичним розширенням, змістовно збагаченим, що розкриває свій комічний потенціал за рахунок використання стилістичних прийомів, так званих смислових добавок, які вносять в комунікативний процес нові лексичні та синтаксичні одиниці. Кожній ремі властива розгорнутість змісту, яка досягається шляхом додавання нових «крихт» значення, які рухаються у формі спіралі, де кожен послідуючий виток відповідає новим фрагментам інформації.

Функціонування реми в тексті обумовлене цілим комплексом екстралінгвістичних факторів, до яких відносимо: логіку розгортання думок, закономірності авторського мислення та пізнання, когнітивні та комунікативні здібності адресанта.

Когнітивний механізм комічного полягає у виокремленні теми та реми у тексті шляхом виділення іх зв'язків - контактних або дистантних. Контактний зв'язок властивий надфразовим єдностям, розташованим у межах одного абзацу або абзаців, що розміщені послідовно. Дистантний зв'язок стосується абзаців, розташованих через певні проміжки у тексті. Контактному типу зв'язків відповідають наведені нижче приклади. Пор:

Проста лінійна прогресія:

(1) Т_ґ If you have school-age children,

R₁: by far the most important factor in selecting a neighborhood is, of course, the proximity of

the nearest Toys Backwards «R» Us store. <…>

because from kindergarten through about sixth

grade, the average child attends approximately

36,500 birthday parties [1, p. 5].

У представленому прикладі одній темі відповідає одна рема:

^Ті ^Ri

Механізм гумору в цьому прикладі полягає в інконгруентності. Тема налаштовує на серйозну тональність розмови батьків та школярів, але рема зводить усю її серйозність до комізму та наштовхує на логічне запитання: Невже найголовнішим у шкільні роки є вибір подарунків на дні народження однокласників? А як же проблеми, пов'язані з навчанням?

Складна прогресія з константною темою:

(2) T_r: The major styles of houses in the United States are:

R₁: OLDER HOUSES with many quaint and charming architectural features such as that during certain phases of the moon the toilets flush up.

R₂: NEWER HOUSES built by large developers using modern cost-cutting efficiency measures such as hiring semiskilled derelict felon gypsy work-persons who are prone to forgetting to install key architectural elements such as windows and those large pieces of wood, «rafters» I believe they are called, that hold up the roof

R₃: REALLY NICE WELL-BUILT, WELL - LOCATED, AFFORDABLE HOUSES that are not for sale [1, p. 4-5].

У цьому прикладі одній спільній темі підпорядковується три реми:

Т1 R1

Т1 R2

^Т1 - ^R3

У наведеному прикладі задіяно механізм обманутого очікування. Темою задається направленість на розгляд або аналіз основних архітектурних стилів в США. Натомість, у ремі Дейв Баррі дає свою суб'єктивну оцінку з цього приводу, перелічуючи вигадані типи будівель, пор.: Craftsman style, Country style, Traditional style, European style, Ranch style, Farmhouse style, Cottage style, Modern style, Southern style and Mediterranean style [http://www. huffingtonpost. com/2015/01/15/popular-home-styles_n_ 6460034.html]. Комічність полягає у тому, що автор класифікує будівлі не за загальноприйнятими стилями а за власними, орієнтованими на загальне враження від побаченого.

Складна прогресія з «накладанням значення»:

(3) T_r A contractor

^Ri (^T): is a man with a pickup truck and a set of business cards that say something like:

ED BROGAN Inc.

General Contractor

All Types of Construction and Repair

30 Years Experience - Quality Work

Fully Bonded and Insured

Free Estimates - Reasonable Rates

«We Never Show up»

^R(^T) They won't tell you that they never show up; this is a secret that they are sworn to uphold during the graduation ceremony at the Contractor Academy, where each man receives his Official Contractor's battered toolbox, which contains, not tools, but thousands and thousands of traditional handcrafted contractor excuses for not showing up such as:

R₃: «I strained my back.»

«My truck has a flat tire.»

«My wife is having a baby.»

«My uncle died.»

«My wife strained her back.»

«My uncle has a flat tire.»

«My truck is having a baby.»

R₄:… The Romans kept trying to get the contractors to come back and finish them [the ruins], but the contractors kept coming up with excuses… [1, p. 82-83].

Складна тема-рематична організація цього прикладу здійснюється за принципом «співпадання» значень теми та реми, де послідуюча тема ніби «дублює» значення попередньої реми:

Ті Вд) R2 (T3) R3

^Т3 ^R4

У наведеному прикладі «нанизування» тем і рем одна на одну створює ефект комічності через мовне вираження реми гіперболою, адже виходить, що брокери, по суті, це люди, які «годують» марними обіцянками замість виконання своїх прямих обов'язків - операцій з нерухомістю. До того ж дві останні відмовки «У мого дядька спустило колесо» та «Моя вантажівка народжує», врешті решт, зводяться до абсурдності, акцентуючи увагу на такій якості працівників з нерухомості, як виверткість. До того ж, фраза «My uncle has a flat tire» також має й денотативне значення «Мій дядько - пересічна людина», що аж ніяк не є смішним. Отже, у цих останніх фразах комізм досягається через використання в ремі конотативного значення словосполучення «a flat tire» та стилістичного прийому персоніфікації.

Дистантний тип зв'язку між темою та ремою характеризується наявністю невербального компонента - малюнку, який або дублює вербальні тему та рему, або виступає ремою у тексті.

Дублювання вербальних тема-рематичних відносин невербальними - малюнками:

(4) T_r The desire to own a home of one S own has been a part of human nature ever since that fateful moment, millions of years ago, when our earliest ancestors climbed down out of their trees and moved into their very first caves.

У наведеному прикладі механізм комічного полягає в ефекті обманутого очікування через використання прийому применшення. В рематичній частині так звана «порада» «професіонала» виявляється занадто банальною та очевидною, тим самим розвіює сподівання читача отримати слушну пораду, адже в темі його завіряють зовсім у протилежному.

Гумор як особлива форма спілкування у соціумі - це дзеркало людської природи, яке знаходить своє вираження в текстах, зокрема в художніх текстах сучасного американського письменника-гумориста Дейва Баррі. У статті вперше запропоновано механізм тема-рематичної прогресії, за допомогою якої створюється гумористичний ефект. Цей механізм полягає у встановленні зв'язків між темою та ремою надфразових єдностей, де тему можна ототожнити з номінативною структурою мови у статичному розрізі, тоді як рема визначається як динамічний процес висвітлення певних дієвих характеристик, який відбувається на фоні незмінної теми. Аналіз мовних компонентів тема-рематичної структури тексту здійснюється за допомогою окреслення та визначення мовних засобів, що проявляються на рівні використання мови, тобто комунікативно-прагматичному рівні тексті. Цей рівень можна вважати одночасно і процесом когнітивно-мовленнєвої діяльності адресанта і адресата, і результатом. Уважаємо, що для художніх текстів комічної тональності рема представляє більшу значущість аніж тема, оскільки без ефективного подання нової інформації не буде досягнутий комічний ефект. Перспективу дослідження вбачаємо у подальшому вивченні когнітивного механізму тема-рематичної прогресії у створенні комічного ефекту та у виділенні найчастотніших функцій реми як ключового елементу породження гумору.

Література

гумористичний стилістичний рема художній

1. Бєлова А.Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у сучасній лінгвістиці // Вісник КНУ Іноземна філологія. - 2002. - Вип. 32-33. - С. 11-14.

2. Данеш Ф. Синтаксис текста / Ф. Данеш. - М.: Наука, 1979. - 230 с.

3. Крушельницкая К.Т. К вопросу о смысловом членении предложения / К.Т. Крушельницкая // Вопросы языкознания. - 1956. - №5. - С. 55-67.

4. Левицкий Ю.А. Лингвистика текста: учеб. пособие / Ю.А. Левицкий. - М.: Высш. шк., 2006. - 207 с.

5. Матезиус В. О так называемом актуальном членении предложения / В. Матезиус // Избранные труды по языкознанию; [пер. с чеш., англ.]; закл. ст. Д.В. Сичинавы; [Изд. 2-е]. - М.: Едиториал УРСС, 2010. - 232 с.

6. Москальская О.И. Грамматика текста [Текст]: пособие по грамматике немецкого языка для ин-тов и фак. иностр. яз. / О.И. Москальская. - М.: Высш. шк., 1981. - 183 с.

7. Распопов И.П. Актуальное членение предложения (на материале простого повествования преимущественно в монологической речи) / И.П. Распопов. - Уфа: Изд-во Башкир. ун-та, 1961. - 163 с.

8. Самохіна В.О. Жарт: когніція, комунікація, текст / В.О. Самохіна // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - 2012. - №972. - С. 119-128.

9. Самохіна В.О. Жарт у сучасному комунікативному просторі Великої Британії та США: монографія / А.О. Самохіна; [Вид. 2-е, перер. і доп.]. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. - 360 с.

10. Харченко О.В. Американський дискурс комічного та його лінгво - когнітивні особливості / О.В. Харченко // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Рома - но-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - 2010. - №897. - С. 120-125.

11. Чейф У Данное, контрастивность, определенность, подлежащее, топики и точка зрения / У. Чейф // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. XI. - М.: Прогресс, 1982. - 460 с.

12. Danes F. Functional sentence perspective and the organization of the text / F. Danes // Papers of Functional Sentence Perspective; [ed. by Danes]. - Prague, 1974. - P 106-128.

13. Van Dijk T.A. Text and Context: Exploration in the Semantics and Pragmatics of Discourse / Van Dijk T.A. - Amsterdam, 1976. - 261 р.

14. Pfutze M. Grundgedanken zu einer funktionalen Text Linguistik / M. Pfutze // Textlinguistik. - Dresden: Muler, 1970. - B. 3-42.

Размещено на Allbest.ru