Зовнішність людини як лінгвокультурний концепт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішність людини як лінгвокультурний концепт

Валюкевич Т.В.

Внешность человека как лингвокультурный концепт

В статье представлены результаты когнитивно-дискурсивного анализа содержания, структуры и способов реализации концепта ВНЕШНОСТЬ ЧЕЛОВЕКА. Внешность рассмотрена как совокупность признаков, доступных чувственному отражению и выделяемых в процессе зрительного восприятия человека. Зрительный образ человека воспринимается целостно, что позволяет рассматривать внешность как перцептивный гештальтный концепт. Определены лингвистические средства вербализации концепта. Способность внешности отражать ценность позволяет выделить ценностный компонент в структуре изучаемого концепта и рассматривать его в рамках лингвокультурного подхода, согласно которому центром концепта является ценностный компонент. Проанализированы средства оценивания внешности в соответствии с существующими эталонами и стандартами. Смоделирована шкала оценок внешности. Выявлены концептуальные метафоры, объективирующие образный компонент в структуре концепта, построен их диапазон.

Ключевые слова: визуальное восприятие, внешность человека, гештальт, концепт, концептуальная метафора, оценочная шкала, структура концепта, оценка, ценность, эталон.

Valyukevych T.V. HUMAN APPEARANCE as a liguo-cultural concept. The article presents the results of cognitive-discursive analysis of the content and structure of the concept HUMAN APPEARANCE. Appearance is defined as a combination of characteristics perceived visually. Human appearance is a whole image and which is perceived as a gestalt. Human appearance presents a value, thus the concept under consideration has an evaluative component in its structure and can be analyzed within linguo-cultural approach. The evaluative component is verbalized by the identifying adjectives, which render sensory, sublime and rationalistic types of evaluation depending on standards set by the society. The adjectives are glossed on the evaluation scale. The image component is viewed as the range of the metaphor as well as cognitive transformations of its correlates.

Key words: appearance, concept, conceptual correlate, conceptual metaphor, evaluation scale, concept structure, gestalt, sensory, sublime and rationalistic types of evaluation, standard, value, visual perception.

Актуальність теми визначається важливістю питань, пов'язаних із вивченням людини в цілому та її зовнішності, зокрема. Концепт ЗОВНІШНІ СТЬ ЛЮДИНИ розуміється як феномен культури, невід' ємний атрибут буття людини, що складає її образ і належить до ядра національної культури, системи її цінностей.

Об'єктом дослідження є уявлення про зовнішність людини, що об'єктивуються в англійській мові та дискурсі, а предметом - засоби вербалізації структурних компонентів концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ.

Вивчення зовнішності людини ведеться від Арістотеля, засновника фізіогноміки, яка розуміється як мистецтво пізнання характеру людини та формування уявлення про неї за її зовнішнім виглядом. Ідеї фізіогноміки, а саме можливість вираження внутрішнього через зовнішнє, знайшли віддзеркалення в античній драмі, що використовувала маски. Театральна маска (грец. prosopon), що прикладається до обличчя, стала назвою архетипу Персона, який, згідно з К.Г Юнгом, є соціальною роллю людини.

Зовнішність є сукупність трьох груп ознак, які доступні чуттєвому віддзеркаленню й виділяються під час візуального сприйняття людини. До першої групи належать анатомічні ознаки, які становлять фізичний аспект людини; до другої - функціональні (або динамічні), виражені мімікою, жестами, манерами, поставою, ходою тощо; а до третьої - соціальні ознаки, втілені в одязі, прикрасах, зачісках й супутніх аксесуарах [2; 6; 9; 10].

Зоровий образ людини не складається з окремих параметрів [11], але характеризується цілісністю, що дозволяє розглядати концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ як гештальт.

Концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ є перцеп- тивним, оскільки його зміст утворюють "наочні" перцептивні ознаки людини, що сприймаються сенсорно [8]. Специфіка аналізу перцептивного концепту зумовлена суб'єктивністю сприйняття та інтерпретації зовнішності людини - процесів, що відтворюють різний досвід суб'єктів сприйняття.

Суб'єктивність виражається в оцінних думках, в основі яких лежать цінності того, хто сприймає. Здатність зовнішності відображати цінність дозволяє виділити ціннісний компонент у структурі концепту, що вивчається, і розглядати його в межах лінгвокультурного підходу, згідно з яким центром концепту є цінність, яка розуміється як значущість певного об'єкта, на відміну від його онтологічних характеристик [3; 5; 12].

Ґрунтуючись на типології лінгвокультурних концептів залежно від конфігурації їх складових [13], концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ розглядаємо як синкретичний концепт, структуру якого становлять поняттєвий, ціннісний та образний компоненти в неподільній єдності. Про синкретичність структури концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ свідчать дані компонентного аналізу імені концепту - лексеми appearance, яка має в своєму складі семи, що відповідають поняттю зовнішності, оцінці та перцептивному образу.

У процесі сприйняття зовнішність інтерпретується й отримує оцінку, яка відображає ціннісний аспект значення. Така специфіка концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ дозволяє розглядати поняттєвий і ціннісний компоненти концепту у нерозривній єдності.

Концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, що тлумачиться як цілісний образ, об'єктивують десять лексем appearance, aspect, air, exterior, form, guise, look, mien, presence, semblance, що поєднані інтегральною семою "зовнішній вигляд".

Наступний рис. 1 унаочнює результати дефіні- ційного аналізу лексеми appearance, який свідчить про її полісемантичність. Із чотирьох виділених ЛСВ лише один об'єктивує зовнішній вигляд як живого, так і неживого об'єкта та профілюється на тлі двох доменів ЛЮДИНА і МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ. Решта значень цієї лексеми розуміється на тлі інших доменів.

Етимологічний аналіз слів-репрезентантів, що вербалізують знання про концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, дозволив виділити етимони (грец. eidolon "appearance"; лат. apparere "to appear, be visible"; давньо-англ. locian "to have a certain appearance"), що мають узагальнене значення зовнішній вигляд, ставати видимим. Вони становлять етимологічний шар концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, що належить змістовому мінімуму концепту, і простежуються в значеннях його лексем-номінантів.

Ціннісний компонент концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ уособлює оцінку - реакцію мовця на зовнішність людини, її позитивну або негативну характеристику, пов'язану з визнанням її цінності. У структурі оцінки обов'язково наявні суб'єкт, об'єкт, шкала оцінки та стереотипи, на підставі яких виноситься оцінка, а також оцінний предикат (оцінне ставлення), що може бути поданий як окремими мовними одиницями, так і семантикою висловлення загалом [4]. Засобом об'єктивування оцінки зовнішності людини є оцінні прикметники, які, залежно від підґрунтя, передають сенсорну, сублімовану або раціоналістичну оцінки.

Сенсорна оцінка пов'язана з відчуттями, чуттєвим досвідом і характеризує не зовнішність, а суб'єкт її сприйняття. Підставою такої оцінки є відчуття від сприйняття зовнішності, але не її об'єктивні властивості.

Зону позитивного посідають прикметники charming, pleasing, prepossessing, remarkable, charming, pleasing, prepossessing, delightful, striking, agreeable тощо: She has a chance to confound the gentleman's expectation that a gifted writer will also have a charming appearance (BNC, AN4 2056).

Зону негативного займають прикметники unprepossessing, unpleasing, disagreeable, sinister, fierce, demonic тощо: He traveled about with a black attendant of most unprepossessing appearance (BNC, AN5 1823).

Зону нейтрального формально посідають прикметники ordinary, average, commonplace, plain тощо. Водночас, позначаючи середній ступінь якості, вони не виражають нейтральної позиції об'єкта та не вказують на середню точку на шкалі, а схиляються до зони поганого [4]. Носії мови негативно сприймають "посередність" людини, під якою розуміється відсутність ознак, що виокремлює її з більшості [7]. Таким чином, прикметники із семантичної зони середнього по суті відносяться до зони негативного: His appearance and demeanour were fairly average and he was not a head-turner for female fans (BNC, AP0 587).

Група сублімованих оцінок представлена естетичними та етичними оцінками, перші з яких пов'язані із задовільненням почуття прекрасного, а другі - із задовільненням етичного почуття [1]. Естетична категорія прекрасного перебуває в нерозривному зв'язку з моральними аспектами гарного й належного, що також мають емоційне вираження. Підставою для винесення таких оцінок є чинні в суспільстві стандарти, еталони, зразки.

Позитивну естетичну оцінку зовнішності реалізують прикметники attractive, genteel, goodlooking, pretty, beautiful, smiling, nubile тощо: His belief that а man's attractive appearance or manner may conceal something treacherous is reiterated throughout her writing (BNC, GH1 1356).

Негативна естетична оцінка об'єктивується прикметниками forbidding, unattractive, ill- favoured, grotesque тощо: Her personality was drab, earnest and humourless and her appearance calculatedly unattractive (BNC, CDN 346).

Етична позитивна оцінка вербалізується прикметниками demure, venerable, gentlemanly, courtly, refined тощо: She must be a woman of complicated character, and there was something dramatic in contrast of that with her demure appearance (BNC, LK7 6734).

Етичну негативну оцінку виражають прикметники scandalous, disgraceful, shameful, miserable тощо: This unhappy boy has run away from his friends and his occupation ' ~ `And whose appearance, ' interposed his sister, `is perfectly scandalous and disgraceful' (BNC, MN4 2314).

Раціоналістична оцінка пов'язана з практичною діяльністю людини. Її основними критеріями є фізична або психічна користь, відповідність до певного стандарту, що є підставою оцінки.

Позитивна, раціоналістична оцінка зовнішності людини вербалізована прикметниками well- groomed, healthy, orderly, dapper, industrious, youthful тощо: А woman of orderly appearance rose from her knees in a corner, with sufficient haste and trepidation to show that she was the person referred to (BNC, CCN 732).

Негативну раціоналістичну оцінку вербалізують прикметники scruffy, dirty, absurd, shabby, ragged, messy, unhealthy тощо: "Do you think she is pretty? " "Looks unhealthy, and (perhaps for that reason) strikes me as being insignificant and ugly (W. Collins, The Evil Genius).

Прикметники, що виражають оцінне ставлення до зовнішності людини, можуть бути розташовані на оцінній шкалі, що відображає полюси оцінного спектра й містить зону позитивного та негативного, між якими є зона нейтрального/норми.

Усі три зони репрезентовані лише на шкалі сенсорної оцінки. Прикметники сублімованої й раціоналістичної оцінки розташовуються в межах зон позитивного й негативного. Відсутність зони нейтрального/норми пояснюється тим, що відповідність до норм, які є стандартами культурної діяльності й позначають уявлення людей про належне, бажане, оцінюється позитивно, тоді як відхилення від норми визнається аномальним і отримує негативну оцінку.

Образний компонент у структурі концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ об'єктивується концептуальними метафорами, у складі яких є оцінні прикметники, що доводять єдність образного та ціннісного компонентів.

Концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, що в метафорі слугує областю цілі, є концептуальним референтом, для розуміння якого використовуються концептуальні корелятии, що становлять область джерела і формують діапазон метафори. Так, діапазон метафори, що об'єктивує концепт ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ, представлений концептуальними корелятами: людина, фізичний об'єкт, інструмент, субстанція/матеріал, знак/індикатор, коштовна річ, товар, нав'язлива ідея, тварина, сакральний об'єкт.

Когнітивні трансформації специфітції та розширення області джерела концептуальної метафори [14] дають можливість повнішого розуміння концепту ЗОВНІШНІСТЬ ЛЮДИНИ. Під час розширення в домен джерела вводиться новий концепт, під час специфікації - відбувається деталізація елементів області джерела.

Таким чином, у метафорі ЗОВНІШНІСТЬ є ЛЮДИНА базовий корелят ЛЮДИНА специфікується і розуміється як людина, яка добре харчується: There is something to be saidfor having a well-fed appearance (BNC, EDA 461); отримує і передає інформацію: ... her appearance spoke sufficiently on that point (BNC, CNB 412); підступна людина: If you feel that your appearance lets you down you could spend a little time studying magazine features to see where you could make some changes (BNC, AYK 1146); здатна увести в оману: I suppose your respectable appearance misled her (W. Collins, The Haunted Hotel); допомогти: Improved appearance can help the relationship between mother and child (BNC, G2T 2121).

Результатом специфікації області джерела ФІЗИЧНИЙ ОБ'ЄКТ є його деталізація, коли зовнішність розуміється як фізичний об'єкт, який має площу: Not only do adolescents start self-consciously considering every square inch of their outward appearance (BNC, CCN 184); може бути зруйнований: Unsightly bulges and visible straps will ruin your entire appearance (BNC, CDJ 661); сприймається як ідеальний: Psychologists have developed a new diagnostic measure to gauge individual differences in people's hopes and concerns about a perfect physical appearance (BNC, NA 1546) або той, що має дефекти: Also such equipment as wigs, visors, jewels, masks, patches, lace, and gauze tended to conceal defects in appearance and tantalize at the same time (BNC, AN4 1882).

Трансформація розширення вводить область джерела ФІЗИЧНИЙ ОБ'ЄКТ новий концепт і дозволяє розуміти зовнішність як контейнер, будівлю, барометр, одяг, дзеркало, книгу, прикрасу, маску. Деякі області джерела у свою чергу, піддаються трансформаціям специфікації.

Таким чином, зовнішність розуміється як контейнер, що наповнений енергією: Work your look. What you see is what you get. The more effort you put into your look, the more confident you will feel (BNC, CYN 1452); красою та вадами: He is struck by the Countess's personal appearance, in which beauties and defects are fantastically mingled in the most attractive manner (W. Collins, The Haunted Hotel).

Наслідком комбінованого використання в метафорах трансформацій розширення і специфи- кації зовнішність постає як зношений одяг: He saw that his faint and worn appearance attracted the attention of the landlord and his waiters (BNC, AC5 243); дзеркало, що відображає риси характеру людини: The Romans were interested in conveying aspects of individual character as these were reflected in personal appearance (BNC, AR4 327); маска, що приховує інформацію про свого володаря: I was a fellow of exquisite dissimulation, who had put on the appearance of poverty in order more effectually to mislead the public (BNC, AN3 513). зовнішність дискурсивний віддзеркалення

Трансформації специфікації піддаються також області джерела ЗНАК/іНдИКАТОР, СУБСТАНЦІЯ/МАТЕРІАЛ, ІНСТРУМЕНТ, коштовна РІЧ, ТОВАР унаслідок чого зовнішність розуміється як символ успіху: A growing body of research supports what many suspect: In the workplace, an employee's physical appearance is a powerful symbol that affects job success (BNC, AM5 312); матеріал, якість якого може покращуватися: I think fashions have changed but I think people's attitudes haven't really changed, people have always been striving to improve their appearance /BNC, FM4 162/ або погіршуватися: People noticed Chris's appearance had deteriorated in recent weeks (BNC, FBM 3169); будівельний матеріал: ... but it pleased him to construct little theories about them from their gestures and appearance (V. Woolf, The Voyage out); інструмент, за допомоги якого можна створити про себе сприятливе враження: In that millisecond that another will form a first impression our looks may be our best tool to steer that impression in a direction that is most favorable to us (BNC, HNP 243); є цінністю для володаря: It is fair and just to say that beautiful looks are the biggest asset one can have (BNC, AK6 261); річ, яку можна купити чи продати: Other people, though, want to be noticed for being attractive and are prepared to spend large sums of money to purchase good looks if they weren't naturally blessed with them (BNC, NMA 139).

Області джерела НАВ'ЯЗЛИВА ІДЕЯ, ТВАРИНА і САКРАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ зазвичай не зазнають когнітивних трансформацій. Метафори, утворені з їх допомогою, розглядаємо як нові.

Перспектива до слідження полягає у вивченні зовнішності людини у взаємозв'язку з когнітивними операціями фокусування уваги, що дозволить виділити окремі елементи, які є найбільш салієнтними в момент сприйняття.

Література

1. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Н.Д. Арутюнова. - М. : Наука, 1988. - 341 с. 2. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / А.А. Бодалев. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - 200 с. 3. Воркачев С.Г Stadia selecta: избранные работы по теории лингвокультурного концепта: монография / С.Г. Воркачев. - Волгоград: Парадигма, 2013. - 180 с. 4. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Е.М. Вольф. ; [2-е изд. доп.]. - М. : Едиториал УРСР, 2002. - 280 с. 5. Карасик В.И. Лингвокультурная концептология / В.И. Карасик, Н.А. Красавский, Г.Г. Слышкин. - Волгоград: Парадигма, 2009. - 116 с. 6. Коротун О.В. Образ- концепт "внешний человек" в русской языковой картине мира: дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Коротун Ольга Владимировна. - Омск: Ом. гос. ун-т, 2002. - 193 с. 7. Кусова М.Л. Репрезентация отрицания в семантике лексических и фразеологических единиц (лексикографический, ономасиологический, концептуальный анализ) : дис. ... доктора филол. наук: 10.02.01 / Кусова Мария Львовна. - Екатеринбург: Урал. ун-т, 1998. - 428 с. 8. Мещерякова Ю.В. Концепт "красота" в английской и русской лингвокультурах: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 "Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание" / Ю.В. Мещерякова. - Волгоград: Волгоград. гос. пед. ун-т, 2004. - 24 с. 9. Подковырин Ю.В. Внешность литературного героя как художественная ценность: дис. ... канд. филол. наук: 10.01.08 / Ю.В. Подковырин. - Кемерово, 2007. - 172 с. 10. Попов С.В. Визуальное наблюдение / С.В. Попов. - СПб. : Речь, 2002. - 320 с.

2. Рахилина Е.В. Когнитивный анализ предметных имен: семантика и сочетаемость / Е.В. Рахилина. - М. : Русские словари, 2008. - 416 с. 12. Слыш- кин Г.Г. Лингвокультурные концепты и метаконцепты: автореф. дис. на соискание учен. степени докт. филол. наук: спец. 10.02.19 "Общее языкознание" / ГГ Слышкин. - Волгоград: Волгоград. гос. пед. ун-т, 2004 - 35 с. 13. Шевченко И.С. Лінгвокультурні концепти: проблеми типології / И.С. Шевченко // Ка- разінські читання: Людина. Мова. Комунікація: тези доповідей XIV наукової конференції з міжнародною участю (27 березня 2015 р.). - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. - С. 250-251. 14. Kovecses Z. Metaphor, creativity, and discourse / Z. Kovecses // DELTA: Documenta<?ao de Estudos em Lingrnstica Teorica e Aplicada. - Brazil : Sao Paulo, 2010. - Vol. 26.

3. REFERENCES

4. Arutjunova, N.D. (1988). Tipy jazykovyh znachenij: Ocenka. Sobytie. Fakt [Types of language values: Evaluation. Event. Fact]. Moskva: Nauka Publ. Bodalev, A.A. (1982). Vosprijatie iponimanie cheloveka chelovekom [Perception and understanding of man by man]. Moskva: MGU Publ.

5. Karasik, V.I., Krasavsky, N.A. and Slyshkin, G.G. (2009). Lingvokul'turnaja konceptologija [Linguistic and Cultural Concepts]. Volgograd: Paradigma Publ. Korotun, O.V. (2002). Obraz-koncept "vneshnij chelovek" v russkoj jazykovoj kartine mira. Diss. kand. filol nauk [Image-concept "externalperson" in the Russian language picture of the world. Cand. philol. sci. diss]. Omsk. 193 p. (in Russian) Kovecses, Z. (2010). Metaphor, creativity, and discourse. Brazil: Sao Paulo.

6. Kusova, M.L. (1998). Reprezentacija otricanija v semantike leksicheskih i frazeologicheskih edinic (leksikograficheskij, onomasiologicheskij, konceptual'nyj analiz). Diss. dokt. filol. nauk. [Representation of negation in the semantics of lexical and phraseological units (lexicographical, onomasiological, conceptual analysis). Dr. philol. sci. diss.]. Ekaterinburg. 428 p. (in Russian) Meshherjakova, Ju.V. (2004). Koncept "krasota" v anglijskoj i russkoj lingvokul'turah. Avtoref diss. kand. filol. nauk [The concept of "beauty" in English and Russian linguocultures. Cand. philol. sci. diss.]. Volgograd (in Russian)

7. Podkovyrin, Ju.V. (2007). Vneshnost' literaturnogo geroja kak hudozhestvennaja cennost '. Diss. kand. filol. nauk [The appearance of a literary hero as an artistic value. Cand. philol. sci. diss]. Kemerovo. 172 p. (in Russian)

8. Popov, S.V. (2002). Vizual'noe nabljudenie [Visual observation]. SPb: Rech' Publ.

9. Rahilina, E.V. (2008). Kognitivnyj analiz predmetnyh men: semantika i sochetaemost ' [Cognitive analysis of subject names: semantics and compatibility]. Moskva: Russkie slovari Publ.

10. Shevchenko, I.S. (2015). Lingvokul'turni koncepti: problemi tipologii [Linguocultural concepts: typology problems]. Karazins'ki chitannja: Ljudina. Mova. Komunikacija: tezi dop. XIV nauk. konf. z mizhnar. uchastju, 27 bereznja 2015 Harkiv [Karazin Readings: Man. Language. Communication: Abstracts of the XIVth Scientific Conference with International Participation (March 27, 2015)]. Kharkiv, 250-251.

11. Slyshkin, G.G. (2004). Lingvokul'turnye koncepty i metakoncepty. Avtoref. diss. dokt. filol. nauk. [Linguistic Culture Concepts and Metaconcepts. Dr. philol. sci. diss.]. Volgograd (in Russian)

12. Volf, E.M. (2002). Funkcional 'naja semantika ocenki [Functional semantics of evaluation]. Moskva: Editorial URSR Publ.

13. Vorkachev, S.G. (2013). Studia selecta: izbrannye raboty po teorii lingvokul 'turnogo koncepta [Studia selecta: Selected works on the theory of linguocultural concepts]. Volgograd: Paradigma.