Концептуальний вимір художнього тексту у інтерпретативній парадигмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальний вимір художнього тексту у інтерпретативній парадигмі

Теоретичні витоки сучасної лінгвістики базуються, окрім власне філологічних постулатів, на результатах досліджень суміжних наук, зокрема у галузі теорії комунікації, когнітивістики, психології, прагматики. Спрямованість лінгвістичних студій на вивчення механізмів взаємодії мови та мислення зумовлює необхідність врахування закономірностей конструювання ментальних уявлень у свідомості мовців у ході сприйняття тексту та/чи дискурсу для вибору певних інтерпретаційних інструментів з метою вірного тлумачення змісту повідомлення.

Наукова проблематика когнітивної лінгвістики пов'язана з комплексним аналізом тексту чи дискурсу в рамках новітніх підходів з проекцією на семантичний, прагматичний, концептуальний та комунікативний аспекти. Актуальність вивчення концептуального виміру художнього тексту зумовлена необхідністю поглиблення розуміння складних механізмів кодування та декодування змістового наповнення тексту, простір якого зазвичай містить декілька альтернативних моделей світу.

Мета даної стаття полягає у висвітленні результатів застосування основних теоретичних засад підходу, який розробляється у межах теорії світу тексту (ТСТ), до аналізу концептуального виміру художнього тексту на матеріалі уривку з оповідання Джоанни Гарріс «Віра і Надія летять на схід». Досягнення визначеної мети передбачає виконання низки завдань: узагальнення існуючих підходів до вивчення семантики художнього тексту, вивчення лінгвістичних засобів, задіяних у вербалізації концептуального виміру тексту, з метою встановлення їхнього прагматичного навантаження та дослідження впливу семантики окремих мовних елементів на способи представлення знань у текстовому просторі.

Когнітивна лінгвістика, теоретичні підвалини якої були закладені у працях Р. Жаккендорфа, Дж. Лакоффа, Е. Рош, Г. Факонньє, Ч. Філлмора, займається вивченням способів структурування основних концептуальних категорій, таких як простір і час, ситуації та події, люди та процеси, причинно-наслідкові зв'язки з урахуванням семантики і прагматики лінгвістичних засобів, які їх репрезентують [2; 3; 6; 7; 9].

Художній простір тексту містить декілька різних моделей світу (фізичні, соціальні, індивідуальні), що конструюються як ментальні утворення у результаті колективного та індивідуального світосприйняття. Моделі світу представлені в тексті особливим чином і підпорядковані універсальним поняттям щодо будови, що уможливлює вивчення концептуальних особливостей та інтерпретацію змістового наповнення тексту [1], адже сприйняття інформації обумовлене різними чинниками, соціальними, культурними, політичними, психологічними, тому вивчення механізмів адекватного декодування повідомлення (змісту), представленого у текстовому просторі, має бути спрямоване на їхнє вірне сприйняття у процесі тлумачення змісту художнього тексту.

Запропонована П. Вертом теорія світу тексту (Text World Theory), яку плідно розвиває Дж. Гевінс, інтегрує концептуальні структури й їхнє мовленнєве втілення в контексті соціо-культурної комунікативної взаємодії [4, с. 10]. Теорія світу тексту (ТСТ) є динамічною когнітивною моделлю, в якій, на нашу думку, вдало поєднуються особливості концептуалізації, комунікації та пізнання з фокусом на такі елементи моделей світу у художньому просторі тексту як інтерактивність, контекст, очікування і переконання, що визначають сприйняття з опорою на мовні, емпіричні і культурні знання в процесі тлумачення ментальних уявлень (текстових світів). При цьому важливо враховувати наявність кількох ментальних світів як у тексті, так і у свідомості його реципієнтів. Для дослідження моделі світу у наративі та забезпечення адекватної інтерпретації інформації в системі багаторівневої семантики тексту вважаємо за доцільне також використання ідей, напрацьованих у сучасних лінгвістичних теоріях схем (Schema Theory), можливих (альтернативних) світів (Possible Worlds Theory) та когнітивної метафори (Cognitive Metaphor Theory), на яких базуються вихідні постулати теорії світу тексту [2; 3; 8].

Вивчення взаємозв'язків між пізнанням, комунікацією й інтерпретацією ґрунтується на припущенні, що мовці використовують певні структури очікувань, часто у вигляді абстрактної або узагальненої ситуації, що, зазвичай, будується на певній соціальній, історичній, культурній та інституційній інформації. Інтерпретація художнього тексту різними читачами не може бути однаковою з огляду на різницю сприйняття, обумовлену численними чинниками лінгвістичного й екстралінгвістичного характеру. Між тим, використовуючи власні знання та досвід під час аналізу художнього твору, читачі реконструюють модель світу, який є певним ментальним віддзеркаленням альтернативної дійсності, створеної автором художнього тексту.

Застосування основних положень ТСТ до аналізу прагматичного аспекту наративного тексту дозволяє інтерпретувати його більш точно з огляду на урахування кількох світів (реальних і / чи уявних). Вважаємо, що для досягнення достовірного розуміння змісту твору необхідно брати до уваги особливості створення текстової дійсності в трьох основних вимірах: авторському, ситуаційно-подієвому та персонажному, кожен з яких, зазвичай, має власні суттєві складники (персонажі та їхні світи) і характеризується певними темпорально-просторовими параметрами.

Проаналізуємо особливості моделювання та лінгвістичної репрезентації світів на прикладі уривку з оповідання Джоанни Гарріс «Faith and Hope Fly South». Для формування цілісної картини сприйняття наведемо аналізований уривок з трьох абзаців повністю без пояснень:

In Jigs & Reels, I included story called «Faith and Hope Go Shopping», the tale of two indomitable old ladies living in a retirement home. I grew very fond of those two old ladies, and from the amount of correspondence I received about them, so did many of my readers. Since then, I have revisited them several times, and probably will again.

How nice of you to take the trouble. It isn't everyone who would give up their time to listen to two old biddies with nothing much to do with themselves but talk. Still, there's always something going on, here at the Meadowbank Retirement Home; some domestic drama, some everyday farce. I tell you, some days the Meadowbank Home is just like the West End, as I often tell my son, Tom, when he calls on his weekly dash to somewhere else, bearing petrol-station flowers (usually chrysanths, which last a long time, more's the pity), and stirring tales of the World Outside.

Well, no, not really -1 made that last bit up. Tom's conversation tends to be rather like his flowers sensible, unimaginative and bland. But he does come, bless him, which is more than you could say for most of them, with their soap-opera lives and their executive posts and their touching belief that life stops at sixty (or should), with all of those unsightly, worrying creases neatly tucked away. Hope and I know better [5, p. 31-32].

Розглянемо роль і функційне навантаження лінгвістичних засобів у аналізованому уривку тексту, спрямованих на об'єктивацію моделей світів, та врахуємо чинник «точка зору», що задає координати для сприйняття тексту у певному ракурсі.

Перший абзац репрезентує авторську модель, в якій переплетені реалії Jigs & Reels (назва попередньої збірки оповідань, в якій вперше з'явились героїні Faith і Hope); неодноразовий повтор займенника I, що додає до вірогідності подій та персонажів; посилання на кількість листів від читачів the amount of correspondence I received about them, so did many of my readers; опис уявних зустрічей з Faith and Hope, two indomitable old ladies в минулому I grew very fond of those two old ladies. Since then, I have revisited them several times і сподівання на візити у майбутньому and probably will again. Майстерне використання зазначених лінгвістичних засобів додає «реальності» ілюзорному світу двох стареньких бабусь, які живуть у притулку two old ladies, living in a retirement home та яких авторка з ніжністю називає незламними indomitable.

У другому абзаці поєднано моделі світів оповідачки-авторки та її персонажів. Перше речення абзацу How nice of you to take the trouble слугує містком між її світом і світом її героїнь. Опис світу стареньких насичений емоційними характеристиками і влучними та дотепними висновками щодо різних подій і ситуацій, людей і життя загалом, що є свідченням життєвої мудрості Віри, від імені якої ведеться розповідь. Віра, яка, вочевидь, любить поговорити, висловлює вдячність ймовірним слухачам - читачам It isn't everyone who would give up their time to listen і відкрито кепкує з себе і своєї старенької подруги two old biddies with nothing much to do with themselves but talk; демонструє своє з гумором ставлення до життя у притулку Still, there's always something going on, here at the Meadowbank Retirement Home; some domestic drama, some everyday farce, порівнюючи його з життям у знаменитому районі Лондона the West End - I tell you, some days the Meadowbank Home is just like the West End; іронічно описує візити сина Тома, який завжди так поспішає, що під час щотижневих візитів приносить лише хризантеми, придбані по дорозі на заправній станції he calls on his weekly dash to somewhere else, bearing petrol-station flowers (usually chrysanths, which last a long time, more's the pity), and stirring tales of the World Outside.

У третьому абзаці чітко розмежовуються моделі світу і життя у притулку the Meadowbank Retirement Home і світу за його межами the World Outside. У останньому реченні наведена мудра життєва позиція Hope and I know better у ставленні до занадто серйозної реакції на швидкоплинні та поверхневі події за межами притулку _ for most of them, with their soap-opera lives and their executive posts, які так тривожать більшість людей, що ще не досягли поважного віку their touching belief that life stops at sixty (or should), with all of those unsightly, worrying creases neatly tucked away.

Метафоричною є і назва оповідання «Faith and Hope Fly South», адже імена головних героїнь символізують віру та надію, які відіграють вирішальну роль у їхньому світосприйнятті і пронизують їхнє тлумачення сенсу життя і ставлення до вчинків і поведінки людей, які їх оточують.

Лінгвістичні засоби, використані в аналізованому уривку, є маркерами різних моделей світу, які об'єктивовані в текстовому просторі. Завдяки застосуванню когнітивного підходу до вивчення прагматичного навантаження мовних елементів їхній функційний потенціал розкривається повніше, а аналіз семантичних і прагматичних характеристик доводить, що правильна інтерпретація тексту можлива лише за умови урахування багатошаровості текстового континууму, в якому наявні різні моделі світів, що, в свою чергу, обумовлює необхідність визначення основних характеристик подій і ситуацій, персонажів, їхнього світосприйняття та дій у певних часових та просторових рамках. Проведений аналіз також доводить, що інтерпретація тексту має включати низку ситуаційних і параметральних характеристик, таких як контекст, соціальні, когнітивні та дискурсивні аспекти, адже у моделі світу структуровані складові, діапазон яких зумовлений різними чинниками, здатними передавати різноманітний досвід, знання і інформацію.

Логічно припустити, що моделі світу, які створюються у художньому творі, базуються на узагальнених структурах і поняттях, що закладені у концептуальну канву тексту. Інформація, наявна у текстовому просторі, зчитується при декодуванні ментальних утворень, що певним чином моделюються за допомогою організованих певних чином прототипових динамічних подій, вірне розуміння яких і слугує основою для сприйняття концептуального виміру художнього тексту.

Застосування теорії світу тексту до інтерпретації текстових подій та ситуацій дозволяє дійти загального висновку щодо необхідності вивчення концептуально - комунікативного виміру художнього тексту, який слугує підґрунтям для обробки інформації, представленої в текстовому просторі у вигляді структур знань. Окрім цього, необхідно брати до уваги низку комунікативних чинників (емоційну складову, переконання, відносини, характеристики, соціо-культурні особливості тощо). Когнітивний підхід до інтерпретації тексту забезпечує його адекватне розуміння завдяки комплексному сприйняттю інформації, закладеної у системі концептуалізованих дій, подій та процесів, що локалізовані у просторово-часових рамках текстового простору та у багатошаровій абстрактній моделі уявного світу.

З огляду на динамізм ТСТ перспективними для подальшого вивчення концептуального аспекту художнього тексту є дослідження модальних характеристик текстових світів, розкриття прагматичного потенціалу лінгвістичних засобів залежно від структур знань, представлених у моделі світу художнього твору, та вивчення кореляцій між вигаданим і реальним світом в естетично-пізнавальному та інтерпретативному вимірах.

Список використаної літератури

художній мовний знання

1. Chugu S. Text World Theory and Text Comprehension / S. Chugu // Науковий вісник кафедри Юнеско КНЛУ: Серія Філологія, педагогіка, психологія. - 2015. - Вип. 30. - С. 74-79; Chugu S. Text World Theory and Text Comprehension / S. Chugu // Scientific Bulletin of the UNESCO Chair of Kiev National Linguistic University. Philology, pedagogy, psychology. - 2015. - Vol. 30. - P. 74-79.

2. Fauconnier G. Cognitive Linguistics / G. Fauconnier // Encyclopedia of Cognitive Science / еds J. Wiley and Sons. - 3rd ed. - New York: OUP, 2006. - P. 1-14.

3. Fillmore Ch. Frame semantics and the nature of language / Ch. Fillmore // Annuals of the New York Academy of Sciences. - 1976. - Vol. 280: Origins and Evolution of Language and Speech. - P. 20-32.

4. Gavins J. Text World Theory: An Introduction / J. Gavins. - Edinburgh: Edinburgh University Press, 2007. - 209 p.

5. Harris J. A Cat, a Hat and a Piece of String / J. Harris. - London: Random House, 2012. - 285 p.

6. Jackendoff R. Foundations of Language: Brain, Meaning, Grammar, Evolution / R. Jackendoff. - Oxford: Oxford University Press, 2002. - 477 p.

7. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind / George Lakoff. - Chicago: The University of Chicago Press, 1987. - 614 p.

8. Langacker R. Conceptualization, symbolization and grammar / R. Langacker // The New Psychology of Language / ed. M. Tomasello. - Mahwah, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 1998. - P. 1-39.

9. Rosch E. Cognitive Representations of Semantic Categories / E. Rosch // Journal of Experimental Psychology: General. - 1975. - Vol. 104, №3. - P. 192-233.

10. Werth P. Text Worlds: Representing Conceptual Space in Discourse / P. Werth. - Harlow: Longman, 1999. - 390 p.

Размещено на Allbest.ru