Мусульманські терміни та їхня семантична функціональність у релігійній термінології гагаузької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мусульманські терміни та їхня семантична функціональність у релігійній термінології гагаузької мови

Проблема дослідження релігійної термінології гагаузької мови неодноразово поставала у працях гагаузьких дослідників. Протоієреєві Михаїлу Чакиру належить один з найбільших внесків у процес становлення гагаузької термінології та її подальшого дослідження, тюрколог Л.А. Покровська розглядала мусульманські елементи та шляхи їх проникнення в лексичну систему християнської релігійної термінології, Ніколаос Лука вивчав питання походження релігійної та календарної термінології діалектів Бесарабії, Є. Сорочяну дослідила календарну термінологію та символіку гагаузької культури. Отож, як бачимо, є чимало напрацювань у цій сфері. Проте актуальною залишається проблема дослідження власне гагаузької релігійної християнської термінології.

У цьому дослідженні ми розглянемо генетичний склад християнської термінології, проаналізуємо причини та шляхи запозичень з інших мов.

Для дослідження релігійної термінології ми послуговуємося релігійними як канонічними, так і неканонічними текстами. Джерелами християнської термінології гагаузької мови є Святе Письмо, молитовники, релігійні пісні (пісні зі старозаповітними та новозаповітними сюжетами), духовні вірші, пісні-проповіді, пісні-покаяння, народні пісні, різдвяні колядки, новорічні привітання, Лазарські пісні, проповіді, пісні Піпіруди/ Додоли, апокрифи й пісні-замовляння та інші сакральні тексти.

Джерелом релігійних термінів, які гагаузи використовують як у повсякденному житті, так і в літературній традиції є робота відомого гагаузького священика протоієрея М. Чакира. Цей просвітитель гагаузького народу зробив спробу на початку ХХ століття створити літературну гагаузьку мову на основі діалектів гагаузів Бесарабії з головною ціллю перекладати та публікувати церковні книги. Більшість термнів, які ввів у літературну мову протоієрей М. Чакир, створив саме він, опираючись передусім на словник діалектів, який на той час існував, а деякі терміни вчений запозичував з османської мови, через посередництво караманлійської духовної літератури. Прикладами таких термінів можуть бути такі: Allahiduuduran (Богородиця), Baalanti (Заповіт), Cumledanayoz (Пресвята), Doorusultanat (Православ «я) та інші.

Одну з найбільших груп релігійних термінів гагаузької мови становлять терміни арабського та перського походження. У нашому дослідженні ми їх об'єднали в одну групу, оскільки вважаємо, що шлях їхнього запозичення той самий, про що йтиметься мова пізніше. Це такі релігіоніми, як:

Allah - Бог. Термін походить від арабського слова allah М (Аллах), яке має ідентичне значення;

Betva - прокляття. Термін має перське походження (бад-дуа) та фігурує в перській мові з тим самим значенням. Проте, своєю чергою термін походить від арабського слова (дуа), про яке ми згадуватимемо нижче;

Cennet - рай. Термін походить від арабського слова canna(t) (джаннат), яке має однакове значення. За нашими спостереженнями термін більше використовують у сакральному фольклорі гагаузів;

Cendem - пекло. Термін походить від арабського слова cahannam f%? - (джаханнам), що вживається з тим самим значенням в арабській мові. Під час запозичення цей термін зазнав деяких фонетичних змін;

Din - релігія. Релігіонім має арабське походження din (дін) та однакове значення

в арабській мові;

Dua - молитва. Термін походить від арабського слова du^fa^? (дуа) з ідентичним

значенням;

Gunaa - гріх. Це слово має перське походження gunah (гунах), яке має такі значення: «недолік», «злочин», «помилка», «вина», «порушення», «гріх». Як бачимо термін у перській мові є багатозначним, у гагаузькій мові вживається у значенні «гріх». Має також похідні слова: gtinahker - грішник;

Gunnuk - ладан. Термін походить від перського слова gundak ^(кундур), що позначає назву дерев, які належать до виду Босвелія, зі смоли яких виготовляють ладан, або від спорідненого перського слова (кундурак), що означає мастика, тобто ароматична смола дерева фісташка мастикова;

Hag - хрест, який творить священик при похованні померлого, кидаючи лопатою землю по чотирьох сторонах могили. Термін походить від перського слова xag (хач), що означає хрест. Це слово увійшло в перську мову з вірменської % ag ^ШЈ (хач), яке виступає з таким самим значенням. Цей термін має широке застосування в сакральному фольклорі гагаузів;

Haci - паломник, людина яка здійснила християнське паломництво в Єрусалим чи на Святу Гору Афон. Термін походить від арабського слова hacc Ј» - (хадж), що позначає людину, яка здійснила паломництво до Мекки;

Inan - віра. Термін походить від арабського слова Tman йЦі' (іман), що має ідентичну семантику. В тюркських мовах цей термін зазнав фонетичних змін, так звук m>n.

Запозичення з арабської мови трапляються також у назвах гагаузьких релігійних свят;

Kasim - назва свята Святого Дмитра. Термін походить від мусульманського імені kasim (Касим), яке має арабське походження і є іменем одного із синів пророка

Мухамеда. Цікавим є той факт, що цей термін є назвою народного свята турецьких та інших мусульманських народів Балкан, Малої Азії та Близького Сходу, яке знаменує початок зими і його відзначають приблизно в той самий день, на який припадає церковне свято Святого Дмитра. Треба зазначити, що арабське слово kasim (Касим) дослівно можна перекласти як той, хто розділяє. Свято Святого Дмитра з грецької мови перекладаємо як «синарос», дослівно означає, той, хто розділяє, розмежовує зміни пори року, а саме початок зими. Ще ім'я Святого Дмитра пов'язане з річним циклом природи, оскільки походить від імені Деметра, давньогрецької богині землі, плодючості, рослин та землеробства, ім'я якої походить від грецьких слів 8ц (ди) або уц (ги) каї рцтцр (митир), які відповідно позначають «земля» та «мати»;

Ke§i§ - монах. Термін походить від перського слова ka§T§ (кашіш), яке

позначає у перській мові християнського священнослужителя, проте своєю чергою походить від арабського слова ka§T§ (кісіс) з ідентичним значенням. За нашими

спостереженнями термін не використовується у канонічних релігійних текстах, а лише є в сакральному фольклорі;

Kurban - в гагаузькій мові фігурує у значенні престольне (храмове) свято або жертвоприношення тварини під час храмового свята, а також і день певного святого, якого вибирає подружня пара покровителем своєї сім'ї. Термін походить від арабського слова kurban ChJ¹ (курбан), яке означає «жертвопринесення», «жертва», «пожертвування»;

Melek - ангел. Термін походить від арабського слова malak ^ (малак) з однаковою семантикою. Як і попередній термін, цей релігіонім більше використовують у сакральному фольклорі. У канонічних текстах натрапляємо на лексему грецького походження angelos - ангел;

Mezar - могила. Слово походить від арабського слова mazar j'j* (мазар), що в арабській мові вживається в значенні «гробниця», «святилище» чи «місце паломництва»;

Mum - свічка. Термін походить від перського слова mum veya mom j* (мум), що в перській мові фігурує у значенні «віск», «свічка»;

Orug - піст. Термін походить від перського слова Sogd *rogag oruЈ tutma (~ OF a rozak a. a.) < Sogd rog gtin (роза) або рочак, які в перській мові виступають у тому самому значенні;

Piiniraftasi - дослівний переклад словосполучення: сирний тиждень. Термін двокомпонентний та складається зі слова piinir та слова afta. Перша лексема piinir (піінір) походить від перського слова Fa/OFa panir jj-Ь peynir << OFa panir a. a. (панір) «сир» з тим самим значенням. Слово afta (афта) означає тиждень та походить від перського Fa hafta 4^ (хафта) з тим самим значенням;

яке в арабській мові вживається у значенні «милосердя», «жалість», «благодать»;

Sonqaraat - страшний суд, а дослівно - останній суд. Термін двокомпонентний та складається зі слів sonra §araat. Слово son використовується фактично лише в цьому терміні зі значенням останній та походить від тюркського слова son з тим самим значенням. Номінація §araat також фактично використовується в релігійних текстах лише в складі цього терміна зі значенням «суд» та походить від арабського слова (шаріат), що в арабській мові вживається у значенні «мусульманське право». Цей термін має широке використання у сакральному фольклорі гагаузів;

§eytan - диявол, сатана, нечистий. Термін походить від арабського слова Ar qaytan [#yt fa'lan msd.] a.a., в івриті також натрапляємо на це слово, що в перекладі означає «ворог», «наклепник» - Ibr §atan [#§tn] dti§man, iftiraci, §eytan < Ibr §atan «обманювати».

Отож, як бачимо, терміни арабського та перського походження позначають богословські поняття в системі гагаузької релігійної термінології. Варто зазначити, що ці терміни з певними фонетичними відмінностями існують і в турецькій мові для опису відповідних мусульманських понять. Невелика кількість цих термінів в однаковій чи схожій фонетичній формі трапляється і в інших мовах, якими говорить православне населення Балкан, як, наприклад, термін haci (хаджи), який також наявний у болгарській мові як хаджі і грецькій мові як х^аСп? (хадзис).

Очевидним є те, що переважно всі терміни мусульманського арабсько-перського походження існували в гагаузькій мові до середини XVIII століття, тобто до їхнього переселення в Бесарабію, оскільки подальші впливи на розвиток релігійної лексики могли відбутися лише за посередництвом російської, румунської та болгарської мов.

Щодо джерел запозичення цих арабсько-перських релігіонімів, то варто звернути увагу на два моменти.

Перший момент - це те, що ці релігійні терміни ввійшли в систему гагаузьких релігіонімів через посередництво православних та протестантських церков і караманлійської літератури, яку ці церкви розповсюджували. Караманлійські книги - це книги переважно православного релігійного змісту, які видавали для потреб тюркомовних грецьких поселень Малої Азії османською (турецькою) мовою, яка була змішана з елементами діалектів тих народів, які там проживали із застосуванням грецького алфавіту. Караманлійські книги почали видавати з початку XVIII століття і продовжували публікувати до перших десятиліть ХХ століття, коли тюркомовні грецькі поселення перемістилися з Малої Азії в Грецію, нараховуючи до того часу понад 600 видань [3, с. 467].

Релігійні тексти цих книг містять майже всі терміни арабського та перського походження. Оскільки мовне середовище, серед якого жили гагаузи, давало змогу розуміти ці релігійні терміни, не виникало потреби замінювати їх на тюркські чи на грецькі. Як наслідок, уся релігійна арабсько-перська термінологія не зазнала пуристських впливів та існує дотепер.

Дослідник Ніколаос Лука зазначив, що османи в своїх походах на Східні Балкани у другій половині XIV - першій половині XV століть, стали масово заселяти землі, а особливо Доброджу та інші території північно-східного краю півострова мусульманським турецьким населенням з Малої Азії [2, с. 34]. Варто зазначити, що мусульманські турецькі народності заселяли в значних кількостях лише східну частину півострова, тоді як у Добруджі та на інших територіях північно-східного краю півострова вони сформували відтоді переважаючу більшість, принаймні, до другої половини ХУШ століття. Залишається відомим той факт, що цей період став початком російсько-турецьких протистоянь, які змусили ці мусульманські турецькі поселення рухатися поступово на південні балканські землі та малоазійські землі Османської імперії, які були безпечнішими від нападів невірних та ворожої російської армії. Дослідник зазначив, що варто ще взяти до уваги переселення мусульманських турецьких поселень з Північно-Східних Балкан на південь. Ці міграції посилилися після 1878 року, таким способом відбулося остаточне вигнання османів та обміну цих територій між християнськими тогочасними державами Болгарією та сусідньою християнською державою Румунією. З цієї причини та внаслідок масової колонізації цих територій болгарським та румунським населенням відповідно, мусульманські турецькі поселення на цих територіях Північно-Східних Балкан становлять невелику кількість.

Отже, у цьому дослідженні ми розглянули та проаналізували мусульманські терміни арабського та перського походження у системі релігійної термінології гагаузької мови, а також шляхи їхнього запозичення та особливості функціонування.

Список використаної літератури

мусульманський християнський мова канонічний

1. Етимологічний словник турецької мови [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nisanyansozluk.com/

2. Николаос Л.Л. О происхождении народной религиозной и календарной терминологии наречий гагаузов Бессарабии / Л. Лука Николаос. - Кишинев, 2009. - С. 34.

3. BaltaE. Karamanlilar: The Turkophone Ortodox Population in Cappadocia Great Ottoman - Turkish Civilization / E. Balta. - Ankara, Yeni Turkiye, 2000. - Р. 467-471.

Размещено на Allbest.ru