Найменування податкової сфери у праслов'янській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 811. 16: 81276.6: 336. 22

найменування податкової сфери у праслов'янській мові

Рибак К. Б., аспірант

Запорізький національний університет

katyarybak26@gmail.com

Розглянуто найменування податкової сфери праслов'янського мовного фонду. Виокремлено групи найменувань на позначення видів податків та мита, місця їхнього збору грошового чи натурального еквіваленту, суб'єктів процесу оподаткування тощо. Основний акцент робиться на аналізі найменувань податкової сфери у праслов'янській мові та їхніх складниках. Проаналізовано етимологію зазначеної групи слів у контексті мовознавчих досліджень.

Ключові слова: праслов'янська мова, найменування податкової сфери, податок, мито, суб'єкти оподаткування.

НАИМЕНОВАНИЯ НАЛОГОВОЙ СФЕРЫ В ПРАСЛАВЯНСКОМ ЯЗЫКЕ

Рыбак К. Б., аспирант

Запорожский национальный университет

Рассмотрены наименования налоговой сферы праславянского языкового фонда. Выделены группы наименований для обозначения видов налогов и пошлин, места их сбора денежного или натурального эквивалента, субъектов процесса налогообложения и тому подобное. Основной акцент делается на анализе наименований налоговой сферы в праславянском языке и их составляющих. Проанализирована этимология указанной группы слов в контексте языковедческих исследований.

Ключевые слова: праславянский язык, наименование налоговой сферы, налог, пошлина, субъекты налогообложения.

NOMINATIONS OF TAX SPHERE IN PROTO-SLAVIC LANGUAGE

Rybak K. B., postgraduate student

Zaporizhzhya National University

The article devoted to the nominations of tax sphere in Proto-Slavic language. It gives a detailed analysis of words that indicate the nominations of the process taxation. Specifically addresses the question their etymology and their division into thematic groups.

Recently, in modern linguistics, the attention of scholars to the structure and semantics of words belonging to the vocabulary of the respective spheres of human life and the presentation of linguistic units of various time slices has increased considerably. Scientists studied nominations of tax, including J. Varbot, V. Nimchuk, P. Bilousenko etc. The attention of researchers attracted only some partial issues related titles taxes. But there are still a number of questions about the history of tax nomination nominations that need to be explored.

The work allocated to the following groups nominations of tax sphere in Proto-Slavic language: nominations of taxes - group, which covers the types of compulsory collection of objects of taxation from the population to the state treasury or in favor of the prince for various services, including transportation of goods across the border or internal customs bonds taxes for the government, taxes on the conquered population), toll; types of taxes for payment (payment agricultural products and cash taxes); nominations subjects of taxation covering vocabulary, which indicates the persons related tax issues, which are the subject of or transfer tax (collectors and taxpayers); places of collection of obligatory payments - premises, institutions or territory in which the process of direct taxation; action name associated with the process of taxation - words indicating activity in the tax process; appellations of tax collection and characteristics of the process of taxation.

Specifically addresses the question how each nominations formed, from the words which it originates and what it means. Often, the nominations of tax sphere in this language period derived from verbs and nouns. Morphological derivation method used most often, mostly using suffixes. Common features of word formation nominations of tax sphere considered. The development of trade and economic relations affects the composition of this lexical group. The nominations of tax sphere and fees reflect the progress of mankind at a certain historical stage. The obtained results enable further investigation of the peculiarities the creation of tax nominations and their further historical analysis.

Key words: Proto-Slavic language, nominations of the tax sphere, tax, toll, subjects of taxation.

Останнім часом у сучасному мовознавстві помітно зросла увага науковців до структури й семантики слів, котрі належать до лексики відповідних сфер людського життя та презентують мовні одиниці різних часових зрізів.

Податкові найменування є важливим складником лексичної системи української мови, оскільки відображають реалії виробничих відносин та суспільно-державного устрою, характеризуються динамічністю та регулярними перехідними процесами, а тому дослідження найменувань податкової сфери праслов'янського мовного фонду набуває особливої актуальності.

До вивчення лексики праслов'янської мови звертається ряд науковців, зокрема Ж. Варбот [1], В. Німчук [2], О. Трубачов [3] та ін. Історія словотвірної структури назв податків праслов'янської мови описана в працях П. Білоусенка [4], окремі податкові найменування проаналізовано в працях П. Білоусенка та В. Німчука [5], колективній праці П. Білоусенка, І. Іншакової, К. Качайло, О. Меркулової, Л. Стовбур “Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси)” [6], Т. Цимбал досліджує еволюцію поняття “податок” [7] тощо. Увагу вчених привертали лише окремі часткові питання, що стосувалися назв податків, однак залишається низка невирішених питань щодо історії формування найменувань податкової сфери праслов'янської мови загалом.

Мета дослідження - проаналізувати податкові найменування у праслов'янській мові, що передбачає виявлення тематичних груп, словотвірної структури як вихідної системи для опису зазначених лексем у наступних етапах розвитку мови.

“Протягом багатьох тисячоліть початкового етапу розвитку суспільства відносини між людьми, які ще не були захищені перед природою та неспроможні були забезпечити собі поодинці найпримітивніші умови існування, базувалися на общинній власності та спільній праці” [8, с. 14]. Розклад первіснообщинного ладу відкривав нові шляхи для розвитку виробничих сил і організації суспільства. Поступово слов'яни вступили в добу воєнної демократії, усвідомлюючи свою спорідненість і необхідність об'єднання сил для оборони територій, “...перебували на завершальній стадії розкладу первіснообщинного ладу, коли ще панувала патріархальна община, пізніше - на етапі формування станово-класового суспільства і протодержавних об'єднань” [9, с. 68]. Починають формуватися політико- адміністративні, ремісничо-торговельні, культурні центри тощо. Проте нестабільність територіальних меж у зв'язку з війнами породжує необхідність первісних державних утворювань наповнювати власні скарбниці за рахунок контрибуції, яку змушені були сплачували переможені племена, чи шляхом збору матеріальних благ із власного населення для забезпечення потреб війська.

Відсутність регулювання процесу оподаткування сприяє збільшенню видів податків та мита, уведенню посад для їхнього збирання, організації місць збору податків грошового чи натурального еквіваленту. Тому виникають найменування на позначення відповідних реалій податкової сфери: найменування податків та зборів за характером сплати та видом оплати; найменування суб'єктів оподаткування; дій, що пов'язані із процесом оподаткування; найменування місць збору податків та найменування, що характеризують процес оподаткування.

Найменування податків та зборів вказують на встановлений владою обов'язковий збір:

- з населення за різноманітні послуги, які громадянин самотужки не може собі забезпечити, але потребує їх;

- з населення території, зайнятої ним під час війни;

- за перевезення товарів, прогін худоби через кордон чи внутрішні митні застави. Слід виокремити такі їхні різновиди: за характером сплати (податки на користь влади, податки з підкореного населення, мито) та предметом сплати (податки сільськогосподарськими продуктами, податки грошима).

Податки на користь влади стягуються з платників податків з метою фінансового забезпечення їхньої діяльності на благо суспільства певної території, а саме: *Ьігь (ЭССЯ ІІ 98) `податок', похідне з суфіксом від *birati зі збереженням вокалізму, менш імовірно, пояснення походження слова від *Ьіг із угорської вег `плата', також близьке значення до словенського Ьіга `збір для священика`; *dymbnica (V 203-204) `податок з диму', `податок від диму (=хати)' (ЕСУМ ІІ 71), співвідносне з прикметником *dymbnb; *lgkbno (ЭССЯ XV! 149) `податок', утворення на -ъпо від *1дкь, первинне значення “щось зігнуте”, пізніше - “корзина, дерев'яний посуд різного виду”, проте існує й інша думка, що *їдк(ь)по походить від *lgciti (Ф ІІ 532, 537-538) `мітити, потрапляти, отримувати'; *danina (ЭССЯ FV 187-188) `данина', співвідносне з *dam із суфіксом -ina; *dymb (V 203) `житло, господарство як податкова одиниця' (ЕСУМ ІІ 71), подібно до індоєвропейського *dhumo, латинське dumai; *оЬгокъ (ЭССЯ ХХІХ 98-101) `натуральна чи грошова подать феодалу', від *obrekt'i з характерним для цього типу іменників чергуванням голосних у корені - вокалізмом у ступені *о, первинна мотивація - `те, що обумовлено', звідки значення `обіцянка, умова, податок, оброк'; *Ьегьпа (І 201) `податок, збір', утворення із суфіксом -ьпа від основи -be- (*bbrati,* berg), первісного ад'єктивного походження.

Поява військової контрибуції `грошового або натурального податку, який бере переможець із населення території, зайнятої ним під час війни' [10, т.4, с. 271] розширює спектр податків з підкореного населення: *dam (ЭССЯ IV 188) `податок, який збирав переможець з переможеного племені', якщо простежити зв'язок з формами давньоіндійського danam `дар', латинського donum та слов'янського *darb `дар', то ймовірно, що в основі на -і- *danb представлено розширення первинної основи на голосний індоєвропейського *don-, Бернекер говорить про утворення із суфіксом -пі- від *dati (Berneker I 179), Фасмер виводить ще зі слов'янського, що, ймовірно, запозичені з латиської dar}a, danis теж і, без сумніву, від литовського donis (і зазначає, що литовське duonis не існує, всупереч Бернекеру) (Ф І 484); *danbkh (ЭССЯ IV 187-188) `данок, дар', від твірної основи *danb, за допомогою суфікса - bkh;*danbje (188-189) `дар, подарунок' (<*danb (*dati) та суфікса -bje); *dara (189) `те, що підноситься, жертвується, подарунок' [10, т.2, с. 211], продовження з індоєвропейської *dora; *dathkh `дар, пожертвування' [10, т.2, с. 214], походить від пасивного дієприкметника минулого часу *dath від дієслова *dati із суфіксом -ъкъ.

На відміну від податків, стягнення мита є умовою для здійснення певних дій їхнім платником. “Мито - оплата за перевезення товарів через кордон” (ЕСУМ III 467). Така плата могла здійснюватись за перевезення товарів, прогін худоби через кордон чи внутрішні митні застави. “Більшість становили торговельні мита - “вага” і “міра”; “мито” - за провезення товарів через міські застави; “перевіз” - перевезення товарів через річку. “Гостинне” і “торгове” мито стягувалося за право мати склади й організацію торжищ. Внутрішня торгівля велася переважно на торгах у певних місцях і в певний час” [8, с. 74]. У праслов'янських реконструкціях маємо такі назви мита: *myto (ЭССЯ XXI 81-82) `оплата за перевіз товарів через кордон' (ЕСУМ III 467), *myto (Ф III 26) запозичення із давньоверхньонімецької muta; *mythkh (ЭССЯ XXI 84) `митний податок', утворення із суфіксом -ъкъ від *myth `податок, нагорода'; *mbzda (176-178) `плата, винагорода за що-небудь', *mbzda (Ф II 618) індоєвропейська основа на -о ж. р., близьке значення до давньоіндійського midham `приз', авестійського mizdam `нагорода, виграш', осетинського mizd `нагорода'. Важливим джерелом прибутків слід вважати мостове `податок за проїзд через міст'[10, т.4, с. 809], тобто платня з проїжджих купців чи торговців за перевіз через річки чи територію певної громади: *mostovina (ЭССЯ XX 27-28) `мостовий збір, плата за мостовий перехід чи перевіз', походить від *mostovbjb `який відноситься до мосту' чи *mos1ъ `міст', що відмінюється за зразком основ на -й- із суфіксом -ina.

Сплата податку передбачає передачу матеріальних благ платника відповідним структурам, які здійснюють процес оподаткування. “Спочатку податки існували у вигляді безсистемних платежів, що мали переважно натуральну форму. Піддані мали повинності особистого характеру (участь у походах, робота на полях) або сплачували податки продовольством, фуражем, спорядженням для армії” [8, с. 53]. Серед них податки сільськогосподарськими продуктами: *otъsъpъ/*otъsъpь (ЭССЯ XXXVIII 212) `плата, яку віддавали сільськогосподарськими культурами, особливо хлібним зерном', співвідносне із основою форми теперішнього часу *otъsъpg дієслова '^o^s^ti `відсипати, відплатити'; *otъsypъ/*otsypь (217-218) `відсип, плата частиною продукту за обвалення пшона', похідне від дієслова ^'o^sypati (215) `відсипати, відкладати'; *dadje (IV 182) `дань - те саме, що данина, кількість молочних продуктів, що віддають як податок' (ЕСУМ II 13), утворення з -j- суфіксальним від редуплікованої основи dad-, с.р. тепер. ч. *dadmb (*dati); *kosovica (ЭССЯ XI 152) `подать зі скошеного сіна' (<*kosa, *kositi із суфіксом -ov, -ica).

З розвитком торгівлі починає формуватися й грошова система. Тому поступово податки натуральними формами замінюються податками грошима: *nakladъ/*naklada/*nakladь (ЭССЯ ХХІІ 125-126) `податкові витрати', назви на *-о-, *-а-, *-ї- основ, похідні від дієслів *naklasti, *nakladati `накладати', *obplata/*obplatb (ХХУІІІ 205-206) `грошовий податок, затрати' найменування від дієслів * obplatiti/*otplatiti `повернути борг, заплатити, відплатити, нагородити'.

Отже, найменування податків найчастіше утворюються на базі дієслів (*birb - *birati, *datbkb -*dati тощо) та іменників (*danina - *danb, *mytbkb -*mytb), за допомогою суфіксів - ьпа, -bje, -ъкъ, -ov, -ica та ін.

Найменування суб'єктів процесу оподаткування охоплюють групу лексики, яка вказує на осіб, які пов'язані податковими відносинами, котрі отримують чи передають предмет оподаткування.

Збирачі податків - особи, на яких покладено обов'язок отримувати від платників гроші чи продукти та вносити їх до загального бюджету: *Ьєгьсь (ЭССЯ І 201) `збирач податків', віддієслівна назва діяча, утворення з суфіксом -ьсь від презентної основи ber- (*bbrati); *berгхъ (194) `збирач податків', назва діяча з суфіксом -гхъ від основи ber- (*bbrati); *berica (193) `та, що збирає податки' (<ber- (*bbrati) з суфіксом -ica); *berbca (200) `той, хто бере', назва діяча, утворене від ber- (*bbrati) з суфіксом -ьса; * dumbos (ІУ 187) `збирач', іменне складання основ *danb та *-bon; *mbzdojbmbcb (ХХІ 82) `митар, той, хто бере мито' складання основ *myto, *jbmbCb `поручитель, хабарник'; *mytbnikh (87) `митний чиновник, збирач податків', утворене від прикметника *mytbnyb із суфіксом -ikb, або від *myto за допомогою суфікса -ьп^ъ; *mytarb (73-74) `збирач мита', від *myto із суфіксом -arb, *mytarb (Ф ІІІ 25) запозичення з давньоверхньонімецької mutari чи готської motareis; *mytojbmbCb (ЭССЯ ХХІ 178) `митар', складання *myto і *jbmbCb `поручитель, хабарник'.

Платники податків - особи, які передають об'єкт оподаткування за різноманітні послуги, оборону і захист, виконання інших обов'язків, пов'язаних з такою сплатою: *datelb (ЭССЯ ІУ 193-194) `той, хто дає', назва діяча, що формально представляє собою похідне на -telb від дієслова *dati, хоча допустиме пряме зведення з індоєвропейської *dotel-; *davacb (197) `той, хто дає податки', утворення з суфіксом -(a)cb від дієслова *davati; *davbCb (ІУ 200) `той, хто дає', від дієслова *davati чи від дієприкметника минулого часу *davb з суфіксом -ьсь, -ьса; ^'damni^ (189) `той, що платить дань', від *dam із суфіксом -ьпіkb, чи шляхом субстантивації за допомогою суфікса -ikb, і прикметника *danьnъjь; *mьzdьnikh (ХХІ 178) `той, хто платить', (^m^da із суфіксом -ът^ чи від прикметника *mьzdьnъ (179) `грошовитий' з суфіксом -ikb).

Отже, назви суб'єктів процесу оподаткування походять від дієслів (*dateh - *dati), іменників (*mьzdьnikъ - '^m^da), що творяться суфіксальним способом, шляхом субстантивації (^damni^ від *danьnъjь; *mуtьnikh від *mуtьnъjь), рідше основоскладанням (^d/ambon від *dam та *-bon; *mьzdojьmьcь від *myto, *jьmьcь тощо). Окремі із найменувань мають спільну твірну основу, наприклад, від *ЬьшЫ утворені *Ьєгьсь, *berЬхъ, ^'benca, *berica.

Найменування дій, пов'язаних із процесом оподаткування, охоплюють лексику на позначення операцій, процесів, що відбуваються за податкових взаємовідносин: *dajati (ЭССЯ ІУ 183-184) `давати', вторинний інфінітив, що оформився у процесі імперфективації слов'янського дієслова і тісно пов'язаний із основою (теж інноваційною, що виникла на базі йотованого розширення афористичної основи типу давньоіндійського adat) теперішнього часу *dajg; *dati (194-195) `дати', атематичне дієслово, подібне до давньоіндійського dadati, індоєвропейці старшого покоління виводять зі слов'янського *damь із *dodmi; *davati (197198) `давати', форма недоконаного виду, співвідносна з дієсловом *dati, що продовжує індоєвропейське *do-u- з лабіальним розширенням; jmati (sg) (УІІІ 224-225) `збирати', дієслова на -ati (ітератив-дуратив), утворене від *§ti, ^ьmg на основі презентних форм останнього; *jьmanьje (223-224) `процес збирання', назва дії, похідне із суфіксом -(a)mje від дієслова jmati `брати, збирати'; *gprtngti (УІІ 214-215) `збирати', дієслово на -ngti, співвідносне з *gprtati `згрібати'; *mytarьstvo (ХХІ 75) `збір податків', утворення від дієслова *mytariti (s§) із суфіксом -stvo. Більшість найменувань дій, пов'язаних із процесом оподаткування, є похідними від дієслів на -ati (*davati - *dati; *jbmanbje - *jbmati).

Найменування місць збору податків називають приміщення, установи чи території, де безпосередньо відбувається процес оподаткування, серед них такі: *mytbn'a (ЭССЯ ХХІ 87) `митний дім', субстантивація форми короткого прикметника *mytbnbjb `митний' або *mytbnica (74) `митниця'; *mytarbnica (74) `місце збору податків', співвідносне з *mytarbmjb `митний'. Шляхом субстантивації форми короткого прикметника *mytbnbjb утворено щонайменше два найменування (*mytbn'a; *mytbnica), від *mytarbmjb - *mytarbnica. У цих випадках використано суфікс -ica.

Найменування ознак, що характеризують процес оподаткування, вказують на взаємовідносини у сфері справляння податків і зборів, описують суб'єкти та об'єкти податкової сфери. Це прикметники, утворені від іменників чи дієслів за допомогою суфіксів:

-ьпъ: *nalozbnbjb (ЭССЯ ХХІІ 177) `обтяжливий', похідне від *nalogb, *naloga `податок'; *mbzdbnb(jb) (ХХІ 179) `грошовитий', утворений від *mbzda; *danbnb(jb) (IV 189) `податковий', від *dam; *datbnb(jb) (197) `який потрібно давати', від інфінітива *dati; *obplatbnbjb/*otplatbnbjb (XXVIII 207-208) `нагороджений, відплатний', від дієслова *obplatiti/*otplatiti чи від *obplata/*otplata; *otbplatbnb(jb) (XXXVIII 31) `оплачуваний', від дієслова *otbplatiti чи іменника *otbplata/*otbplatb;

-ьп-:*Ьєгьп^ь (I 201) `прийнятий (про гроші)', утворений від дієслівної основи ber- (*bbrati); *mytbnbjb (XXI 87-88) `митний' (< *myto, *mytb);

-ьsk-: *mostbskbjb (XX 37) `мостовий', похідне від *mostb; *mytarbskbjb (XXI 74) `митарський', співвідносне з *mytarb;

-оv-:*mуtavъjь (75) `підкупний', (< *myto);

-аг-: *mytovbjb (82) `митний', утворений від *myto тощо.

Найменування цієї групи співвідносні з іменниками чи дієсловами та мають у своєму складі суфікси -ьпъ, -ьп-, -bsk-, -ov-, -av-.

Отже, у лексичній системі праслов'янської мови вагоме місце займають найменування податкової сфери, серед яких чітко виокремлюються найменування: а) різних видів податків та зборів (податки на користь влади, податки з підкореного населення, мито); б) форм оплати (сільськогосподарськими продуктами, податки грошима тощо); в) суб'єктів оподаткування (збирачі чи платники податків); в) дій, що пов'язані із податковою системою; г) місць збору податків. Нерідко трапляються найменування, що характеризують процес оподаткування.

Серед праслов'янських податкових найменувань - субстантивовані прикметники; іменники та дієслова, утворені складанням основ та суфіксальним способом. Значна частина аналізованих найменувань сформована від дієслів та іменників морфологічним способом, здебільшого за допомогою суфіксів.

Отримані результати відкривають можливості для подальшого вивчення податкових найменувань, їхнього історичного аналізу.

оподаткування мова лексема етимологія

ЛІТЕРАТУРА

1. Варбот Ж. Ж. Этимологизация славянской лексики и реконструкция праславянского лексического фонда // Сравнительно-историческое языкознание на современном этапе: Конф. памяти В. М. Иллич-Свитыча. 6-9 февраля 1990 г.: Тез. докл. - М., 1990. - С. 16-18.

2. Німчук В. В. Праслов'янська лексика. Лексика давньоруської мови // !сторія української мови. Лексика і фразеологія. - К. : Наук. думка, 1983. - С. 15-163.

3. Трубачов О. М. Про склад праслов'янського словника. Проблеми та завдання // Слов'янське мовознавство. V Міжнародний з'їзд славістів. Доповіді радянської делегації. М., 1963. - С. 159-196.

4. Білоусенко П. І. Назви податків з суфіксами -ина та -щина (-чина) в історії української мови // Відображення історії та культури народу в словотворенні / Доповіді ХП Міжнародної наукової конференції зі слов'янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів / П. І. Білоусенко. - К. : Видавничий дім Дмитра Бурого, 2010. - С. 346-354.

5. Білоусенко П. І., Німчук В. В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина). Запоріжжя - Ялта - Київ: ЛІПС, 2009. - 251 с.

6. Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси) / П. І. Білоусенко, І. О. Іншакова, К. А. Качайло, О. В. Меркулова, Л. М. Стовбур. - Запоріжжя - Кривий Ріг: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2010. - 480 с.

7. Цимбал Т. Я. Еволюція поняття “податок” // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - Ірпінь, 2004. - №2 (24). - С. 141-145.

8. Ярошенко Ф. Історія податків та оподаткування в Україні / Ф. О. Ярошенко, В. В. Павленко, В. П. Павленко. - К. : ДП “Вид. дім “Персонал”, 2012. - 416 с.

9. Давня історія України: У 2 кн. / Толочко П. П., Козак Д. Н., Крижицький С. Д. та ін. - К. : Либідь, 1995. - Кн. 2 / Толочко П. П., Козак Д. Н., Моця О. П та ін. - 224 с.

10. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства / за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970-1980.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ

1. ЕСУМ Етимологічний словник української мови // [за ред. О. С. Мельничука]: у 7 т. - Т. 1-6. - К. : Наукова думка, 1982-2012.

2. ЭССЯ Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. - Вып. 1-39. М.: Наука, 1974-2014.

3. Ф Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х т.: пер. с нем. и дополнения О. Н. Трубачёва. - М.: Прогресс, 1986-1987.

4. Bemeker Berneker E. Slavisches etymologisches Worterbuch. Heidelberg, 1908-1913.

Размещено на Allbest.ru