Екстралінгвальні чинники формування концепту "ідентичність" у мексиканському національному варіанті іспанської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екстралінгвальні чинники формування концепту «ідентичність» у мексиканському національному варіанті іспанської мови

Сєчіна С.І., аспірант, Інститут філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

У статті проводиться дослідження основних особливостей мовної картини світу мексиканців, особливості лексичного складу і культурно значущої лексики сучасного мексиканського національного варіанту іспанської мови. Проаналізовано фрагмент мексиканської національної концептосфери, представленого концептом ІДЕНТИЧНІСТЬ та його етноспецифіки, здійснено аналіз основних екстралінгвальних чинників становлення світоглядних уявлень мексиканців та історичних передумов формування зазначеного концепту в сучасній мексиканській лінгвокультурі.

Ключові слова: концепт, екстралінгвальний чинник, мовна картина світу, лінгвокультура, іспанська мова, Мексика.

Сечина С.И. Экстралингвистические факторы формирования концепта ИДЕНТИЧНОСТЬ в мексиканском национальном варианте испанского языка. В статье проводится исследование основных особенностей языковой картины мира мексиканцев, особенности лексического состава и культурно значимой лексики современного мексиканского национального варианта испанского языка. Проанализирован фрагмент мексиканской национальной концептосферы, представленного концептом ИДЕНТИЧНОСТЬ и его етноспецифики, осуществлен анализ основных экстралингви- стических факторов становления мировоззренческих представлений мексиканцев и исторических предпосылок формирования указанного концепта в современной мексиканской лингвокультуре.

Ключевые слова: концепт, экстралингвистический фактор, языковая картина мира, лингвокультура, испанский язык, Мексика.

Siechina S.I. Extra-linguistic factors in shaping concept IDENTITY in Mexican national variant of the Spanish language. The article examines the main features of the linguistic picture of the world of Mexicans, the features of the lexical composition and the culturally significant vocabulary of the modern Mexican national variant of the Spanish language. The fragment of the Mexican national conceptual sphere presented by the concept IDENTITY and its ethnospecifics was analyzed; the analysis of the main extra-linguistic factors of the formation of worldview views of Mexicans and the historical preconditions for the formation of the mentioned concept in modern Mexican linguistic culture was carried out.

Concept IDENTITY is characterized by a high degree of significance and versatility for each national conceptual sphere, but in the Mexican national version of Spanish, its value characteristics, specific features and areas of application reveal better understanding of the worldview and mentality of Mexicans. Mexican national identity is a cultural symbiosis of skin colors and thoughts, an extremely rich and varied culture. Because of this enormous wealth of cultural elements, history it is not easy to combine so many people under one common definition of the concept of identity; therefore, it is necessary to take into account the totality of ancient and modern cultural elements, processes of interpenetration and assimilation, cultural influences from the outside of the country and rethinking of pre-Columbian culture. The analysis of extra-linguistic factors in shaping concept IDENTITY in the Mexican national version of the Spanish language revealed the relation of isosemicity and isofunctionality, in which there is a mentality, a national character and a language picture of the world of Mexicans. Optional features of the Spanish language of Mexico were identified due to the originality of Mexican culture, the peculiarities of the Mexican worldview and historical processes that influenced the formation of the Mexican national identity.

Key words: concept, extra-linguistic factor, language picture of the world, linguistic culture, Spanish language, Mexico.

У сучасній іспаністиці проблема ідентичності не втрачає своєї актуальності. Навпаки, через два століття після краху колоніальної системи для латиноамериканського регіону особливого значення набуває вивчення багатовікової взаємодії автохтонного (індіанського) та європейського (іспано-іберійського) культурно-історичного спадку, який безперечно вплинув на формування ідентичності та відобразився в культурно значущих лексемах національних варіантів полінаціональної іспанської мови. Природним є бажання будь-якого народу пізнати свою історію, зберегти культуру, звичний спосіб життя, психологічний уклад і менталітет. У зв'язку з цим можна стверджувати, що бачення світу носіями одної полінаціональної мови, що проживають у різних країнах, є різним, а роль національного чинника в зв'язку з глобалізацією економічних і політичних процесів, що почалися в другій половині XX ст. не зменшується, а, навпаки, різко посилюється і неодмінно знаходить своє відображення в мові. Дослідження особливостей ідентичності та чинників впливу її формування у іспаномовних націй дає можливість більш глибокого зрозуміти їх менталітет, усвідомити значимість кожної іспаномовної нації як державно-несучої етнічної складової своєї країни. Проблема концептуальної репрезентації фрагментів знання включає як опис вербальних форм вираження концептуальних структур (лінгвістичний аспект), так і залучення екстралінгвальних чинників. Як зазначає дослідниця О.С. Чеснокова, мексиканська нація сформувалася на основі індіанського, європейського (переважно іспанського) і в дуже незначній мірі негритянського компонентів. Метисне ядро мексиканської нації склалося до XIX століття. Сучасні мексиканці є носіями синтетичної культури, що увібрала і зберегла скарби культурної спадщини як індіанських народів Мексики, так і традиційні форми іспанської культури. Релевантними кодами менталітету і мовної картини світу мексиканців представляються синкретизм культури країни, індіанський компонент, значимість цінностей національно-визвольного руху [6, 25]. Основними позамовними чинниками формування світогляду мексиканців є шанування Діви Марії Гвадалупської як божественне підтвердження духовної та расової унікальності нації, постать Ла Малінче, мачизм, Революція, а також протистояння США, столиця країни Мехіко і національна кухня.

Великий внесок у дослідженням мексиканської ідентичності зробили такі іноземні дослідники, як О.С. Чеснокова, Н.Ф. Міхеєва, Г.В. Степанов, Н.М. Фірсова, Хуан Лопе Бланч, Марія дель Пілар, Крістіна Гонсалес-Ернан- дез, Едуардо Лукін, Самуель Рамос. Як зазначає відомий мексиканський філософ Октавіо Пас, мексиканська національна гордість - це її державна символіка, гостинність, гастрономія, а головне народ. Мексика - це країна, де люди звикли до боротьби, а вересень є приводом не тільки для святкування ще одного року незалежності, а також дає можливість замислитись над національною ідентичністю як способом дотримання своїх вірувань і традицій. Мексиканська національна ідентичність заснована не тільки в момент становлення мексиканської республіки, її коріння відноситься до часів доколумбової Америки з її унікальною культурою та особливим світоглядом. О.С. Чеснокова стверджує, що системоутворюючі чинники культурно-значущого потенціалу лексики мексиканського національного варіанту іспанської мови об'єднали національний менталітет і мовну картину світу мексиканців як один з семіотичних кодів культури [так само]. Також дослідниця аналізує сучасні національні варіанти іспанської мови як явища не тільки суто лінгвістичні, а й культурно-світоглядні і лінгвокультурологічні. В роботах О.С. Чеснокової йдеться про те, що кожен з національних варіантів іспанської мови - це своєрідна система відображення в мові цінностей культури, асоціацій, символів, що збагачує міжкультурний діалог [6, 17]. Дослідження екстралінгвальних чинників і, зокрема, національно-культурної специфіки метафоричного осмислення світу на матеріалі національних варіантів іспанської мови дозволяє чіткіше усвідомити сутність і своєрідність культури кожної іспаномовної країни, тому що національні культури становлять собою не що інше, як зовнішній прояв прихованої внутрішньої сутності - ментальності етносів і націй.

Концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ характеризується високим ступенем значимості та універсальності для кожної національної концептосфери, однак у мексиканському національному варіанті іспанської мови з'являються її ціннісні характеристики, специфічні ознаки та сфери вживання, які краще дозволяють зрозуміти світогляд та менталітет мексиканців. Попри численні дослідження мексиканської національної ідентичності, саме екстралінгвальні чинники її формування залишаються недостатньо вивченими, які визначають актуальність даної розвідки зумовлену в необхідності комплексного аналізу позамовних чинників у процесі формування концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мексиканській національній концептосфері.

Метою є дослідження фрагменту мексиканської національної концептосфери, представленого концептом ІДЕНТИЧНІСТЬ та його етноспецифіки, а також аналіз основних екстралінгвальних чинників становлення світоглядних уявлень мексиканців та історичних передумов формування зазначеного концепту в сучасній мексиканській лінгвокультурі.

Матеріал дослідження слугують лексичні одиниці, у яких об'єктивуються головні риси мексиканської лінгвокультурної спільноти.

Під час дослідження позамовних чинників формування концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мексиканському національному варіанті іспанської мови, варто брати до уваги той факт, що мексиканське суспільство - це суміш культур, походження, мов, звичаїв, які змінюються з півночі на південь і навпаки, а також з мексиканського південного сходу до північного штату Баха-Каліфорнія. Мексиканська національна ідентичність - це культурний симбіоз кольорів шкіри та думок, це надзвичайно багата та різноманітна культура. З одного боку, така різноманітність може призвести до расових упереджень, соціальної та економічної нерівності, з іншого - завдяки цьому релігійному, расовому та символічному синкретизму виникла надзвичайно багатокомпонентна культура. Через це величезне багатство культурних елементів, історії непросто об'єднати так багато людей під одним спільним визначенням поняття ідентичності, тому необхідно враховувати сукупність стародавніх і сучасних культурних елементів, процеси взаємопроникнення та асиміляції, культурних впливів ззовні країни й переосмисленням доколумбової культури.

Аналіз лексикографічних джерел мексиканського національного варіанту іспанської мови дозволив виділити такі основні потрактування поняття “ідентичність”: 1. якість бути незмінним самому собі; 2. сукупність характеристик, що дозволяє знати або визначити ким є мовна особистість; що відрізняє її від інших, наприклад: identidad de una persona, identidad nacional, senas de identidad; 3. якість двох речей, які вважаються рівними або однаковими, наприклад: identidad de dos juicios, identidad de gustos; 4. набір ознак, які ідентифікують носія мови або групу носіїв одної мови, наприклад: la musica, la vestimenta y la comida son parte de la identidad de un pa'rs [16; 18]. Здійснивши аналіз сучасних мексиканських художніх видань, нами були виявлені такі основні екстралінгвальні чинники, які вплинули на формування концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мексиканському національному варіанті іспанської мови, а саме релігія, Ла Малінче (La Malinche), Мати Божа Гваделупська (la Virgen de Guadalupe), мачизм, Революція, протистояння США, столиця Мехіко, національна кухня. Також було досліджено вплив цих чинників на формування лексичних одиниць, які представляють собою культурно-значущу лексику та відображають семіотичний код культури мексиканців.

Релігія має великий вплив на формування особистості мексиканця. Це дивовижний і різнобарвний симбіоз, який характеризується синкретизмом індіанських та іспанських культур, християнських доктрин, нав'язаних континенту іспанськими завойовниками, змішаними з віруваннями та світоглядом корінних жителів американського континенту. Релігія мексиканців - гетерогенна, що найбільше відображається у символіці (репрезентація Ісуса Христа, Діви Марії та ін.) та формах святкування релігійних свят, де доіспанські традиції займають чинне місце. Наприклад, День Мертвих (D'ra de los Muertos) виступає не лише як символ природної і неминучої туги за померлими, але і карнавального страховиська, якого не бояться, над яким сміються і навіть знущаються. Так, типові карнавальні танці, які виконують в цей день, називаються chinelo. Вони полягають в одяганні страхітливих масок, барвистого та яскравого одягу. Calavera, чиє ядерне значення є смерть, у День мертвих набуває таких перефирійних значень, як вірші; гроші або подарунки, які діти просять чи очікують.

Мексиканська народна релігійність (la religiosidad popular) становить собою незавершену інкультурацію Євангелія в метиську культуру, де проявляється у різноманітній типології віросповідних практик, в якій через символи відчуваються релігійні та християнські цінності.

Мати Божа Гваделупська (La Virgen de Guadalupe), яка є святою покровителькою Мексики, втілює історію цієї країни. Ідальго, Морелос, Ітурбід, Сапата, Вілья - для всіх цих лідерів мексиканського народу Мореніта де Теп'як була символом боротьби за незалежність, і тому її образ становить собою єдність мексиканського народу. Мати Божа Гваделупська є прикладом суміші корінних вірувань та католицької релігії і стала найшанованішою святинею не лише Мексики, а й Латинської Америки. У словнику фразеологізмів Рено Рішара знаходимо pedir alguien las perlas de la Virgen, що означає просити більше міри; те, що важко досягнути.

Ставлення мексиканців до Ла Малінче, історичної діячки, індіанської жінки, яка була перекладачем іспанського конкістадора Ернана Кортеса, часто змінювалась в історії. Нова мексиканська національна ідентичність, формування якої завершилось під час Революції, відмовилась від іспанської спадщини та прославляє культурні здобутки корінних жителів. У цьому світлі Малінче опинилася в конфліктній ситуації: з одного боку вона була матір'ю першого мексиканця, з іншого - вона була союзником конкістадорів. У своїй книзі “Dona Marina (La Malinche) y la formacion de la identidad mexicana" дослідниця Крістіна Гонсалес-Ернандез говорить про те, що постать Малінче в мексиканському баченні досить неоднозначна, з одного боку, вона дала життя першому метису, з іншого, її фігура - це збірний образ всіх нещасть та проклять, які конкістадори принесли корінному населенню [9, 67]. З часом Малінче перетворилася на історичну фігуру і поступово стає національним міфом, в якому фігурує як зрадниця та уособлює всіх, хто зрікся своїх національних цінностей та традицій. Октавіо Пас представляє Малінче як символ насильства та пасивності, що полегшує її завоювання, а також завоювання доколумбової Мексики, тим самим втрачаючи свою ідентичність раз і назавжди й стаючи нічим [12, 34]. Ла Малінче - це образ, який представляє індіанських жінок, причарованих, згвалтованих або спокушених іспанцями. На противагу стійким, закритим та незламним індіанцям вона символізує “те, що легко доступне", “lo chingado". В мексиканському національному варіанті іспанської мови постать Малінче пов'язана з полісемантичним дієсловом chingar, якому Diccionario de Real Academia Espanola дає такі визначення: 1. coloq. Importunar, molestar a alguien; 2. malson. Practicar el coito con alguien; 3. coloq. Beber con frecuencia vino o licores [15]. В Diccionario de mexicanismos знаходимо такі значення лексеми chingar. 1. importunar, molestar intensa y premeditamente a alguien; 2. hacer dano, ocasionar perjuicio; 3. danar, romper, descomponer; 4. conseguir o alcanzar lo que se intenta o desea [16; 17; 18]. Таким чином, ця лексема, що характеризується множиною значень, має два плани вираження, а саме агресії та способу вираження емоцій. У повсякденному житті мексиканці використовують це дієслово, як посилання на якусь ситуацію залежно від контексту, а також як похвалу за певні дії та вчинки. Мексиканському національному варіанту іспанської мови притаманний ряд фраз, утворених дієсловом chingar та його похідними. Наприклад, фразу ja la chingada! мексиканці використовують, коли більше не хочуть знати про щось або когось, коли якась річ втрачає для них цінність або вони посилають людину через небажання її більше бачити; вигук jchinga! (апокопа chingada madre) вживається в ситуаціях, коли хтось дуже сильно допік або роздратував іншого, а якщо цей вигук був доповнений непристойним жестом, це вважається першим попередженням і отримати друге означає відчути прояв сильної агресії та жорстокості. Лексема chingar та її похідні використовується в різним сталих вираз та словосполученнях, серед яких найпоширенішими є: chinga tu madre; vete a la chingada; me chingaron; no chingues; aqu'i estamos los meros chingones; dejate de chingaderas; ahoritita me lo chingo; andale, chingaquedito; no te dejes chingar; me chingue a esa vieja; chinga tu; chingue usted; chinga bien, sin ver a quien;a chingar se ha dicho; le chingue mil pesos; ch^nguense aunque truenen;chingaderitas las m'tas; me chingo el jefe; no me chingues el d'ta; vamos todos a la chingada; se lo llevo la chingada; me chingo pero no me rajo; se chingaron al indio; nos chingaron los gachupines; me chingan los gringos; viva Mexico, jijos de su rechingada, hijos de la chingada.

Спосіб мексиканця позбутися від почуття неповноцінності та невпевненості - це мачизм. Мексиканець як мовна особистість є агресивним, вибухонебезпечним та грубим. І хоча існують великі відмінності між життям у місті і сільській місцевості, з точки зору відносин між чоловіком та жінкою Мексика в цілому є консервативною країною. Домашнє насильство є великою проблемою, і часто самі матері самі навчають своїх дітей цінностям мачизму. Так, наприклад, хлопчиків з дитинства привчають до “hombria” (думки бути справжнім чоловіком), що полягає ніколи не боятися "no rajarse”. Фрази jaguantese como un macho! і jno sea cobarde, no se raje! виражають те, що в будь-якій ситуації потрібно тримати обличчя, бути сміливим та ніколи не показувати свої слабкі сторони. Важливим є висвітлення ролі батька та матері в сім'ї, адже згідно з Октавіо Пасом, характерна риса мексиканців полягає в різкому саркастичному приниженні матері та в не менш різкому возвеличенні батька [12, 23]. Основа цього явища сформувалась в епоху завоювання іспанськими конкістадорами американського континенту, а протиставлення чоловічого та жіночого начал відображає протиставлення Латинської Америки та Іспанії, формування латиноамериканського світу. О. Пас вважав, що в мексиканській свідомості опинились поляризованими два образи: індіанці-чоловіки, які мужньо чинили опір іспанським завойовникам та індіанські жінки, які поступились натиску іспанців. Тому в словнику фразеологізмів Рено Рішара знаходимо такі адвербіальні значення лексем padre і madre: bailarpadre (гарно танцювати), vivir padre (гарно жити), no tener madre (не мати совісті), darle a alguien en la madre (вдарити), ni madre (нічого), valer algo madre (нічого не значити; коштувати), caerle de madre a alguien (сварити).

Мачизм проявляє себе в кітчі фізичною силою, агресивністю і сексуальною активністю. Мачизм розглядає жінку як сексуальний об'єкт, наявність і використання якого є неодмінною умовою утвердження власного Я. В той же час спостерігається зневажливе ставлення до жінки, яке відображається в ряді лексем: 1. жінка легкої та доступної поведінки: alegradora, piruja, azotacalles, birlocha, cabaretera, chaborra, gacela, girera, guarenga, guinza, horizontal, jubilosa, leperuza; 2. зробити жінку вагітною: empanzonar, entripar, estar panzona; 3. добиватись жінки лише заради одної цілі: abusador, achafranar, acoston, alborotarse, amarrar, arrechiar, atornillar, babear, bisbirulo, clavar, cochar, malorear, fajar, enterrar. Захоплення власною фізичною красою та силою відображається в таких лексемах: culero (агресивний та не- безнечний), alevoso (агресивний), pegue (хороший коханець), calote (сильний), cuero (гарний).

Одним із важливих екстралінгвальних чинників формування концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ в мексиканському національному варіанті іспанської мови є Революція, яка є історичною віхою виняткової важливості. Революція стала способом формування єдиної мексиканської нації, в якій лексема padre емоційно-образно пов'язана із сприйняттям Батьківщини: “Padre de la Patna” (батько Батьківщини) в менталітеті та мовній картині мексиканців - це національний герой Революції, а саме Мігель Ідальго-і-Костілья - священник, національний герой Мексики, який очолював боротьбу мексиканського народу за незалежність Мексики. Виняткову роль під час Революції займали мексиканські жінки: soldadera; adelita - жінка солдата, яка слідує за збройними силами під час походу. Солдата, який був частиною конвою одного з лідерів революції, Панчо Вілья, називали dorado. З моменту виникнення Partido Revolucionario Institucional і Partido de la Revolucion Democratica, їх учасників називали pri^sta і perredista, а доктрину - perredismo.

Зміст мексиканської національної ідентичності також визначається протистоянням США, що є цілком логічним, враховуючи ті приниження й утиски, які Мексика відчувала неодноразово з боку свого північного сусіда, а також з огляду на зверхнє ставлення, яке панує у США щодо мексиканців. Система цінностей, що властива мексиканцям, є прямо протилежна тій, що панує в американському суспільстві. Для мексиканців характерна гордість індіанським минулим країни, що контрастує з відсутністю етнічної ідентичності американців США; метистизація є компонентом мексиканської ідентичності на противагу расовій практиці в США; духовність і успадкування латинської культури стоїть в опозиції матеріалізму Північної Америки. Мексиканський антиамериканізм відобразився в таких лексемах: gringo - принизливий спосіб звернутися до американця, а Gringolandia - зневажлива форма назвати США; gabacho, bolillo, guero - американець-блондин зі світлою шкірою.

Особливу роль у житті мексиканців та становленні національної мовної норми Мексики займає столиця країни Мехіко, де проживає близько 20 мільйонів чоловік (одна п'ята населення країни) і традиційно концентрується вузівська освіта. За образним висловом авторитетного мексиканського лінгвіста Х. М. Лопе Бланч, місто Мехіко є “лінгвістичним горном” (crisol lingCnstico) країни, де зливаються воєдино різноманітні діалектні тенденції [11,47]. В розмовній мові Мехіко часто називають Chilangolandia, а її жителів chilangos. На людину, яка приїхала зі столиці, кажуть capirucha, а paracaidista - це безземельний селянин, який приїжджає з сільської місцевості, щоб влаштуватися на околицях Мехіко (особливо навколо аеропорту).

Національна кухня з її символікою є тим екстралінгвальним чинником, який відіграє важливу роль в осягненні та інтерпретації мексиканської культури як системи, де співіснують минуле, сьогодення і майбутнє. Дослідження когнітивної та комунікативної значущості гастрономічної термінології збагачує уявлення про менталітет мексиканців та їх мовну картину світу. Назви продуктів, що використовуються в повсякденній мексиканській кулінарії, назви овочів, фруктів, традиційних страв національної кухні складають невід'ємну частину лексичного складу мексиканського національного варіанту іспанської мови та утворюють одну з понятійних основ національно- своєрідної метафоризації та ідіоматизації. Наприклад, один з розділів статті "Gente de ma'iz, ma'iz de gente” в науково-популярному журналі "Невідома Мексика” опублікований в липні 2004 року, №329 має заголовок "La tortilla nuestra de cada d'ia” (Тортилья наша насущна). У цьому заголовку відчувається алюзія з Новим Завітом: el pan nuestro de cada d'ia (Mateo 6: 11) - хліб наш насущий: заміна лексеми pan на tortilla відображає культурну конотацію значимості tortilla в повсякденному раціоні мексиканців. У мексиканському національному варіанті іспанської мови лексика, пов'язана з такими лексемами, як ma'iz, tortilla, tostada, taco, chile, mole, chocolate, характеризується різноманітністю та відноситься до індіхенізмів, загально іспанських лексем (в прямому і семантично модифікованому значенні), а також до гібридної лексики. Аналіз лексикографічних джерел мексиканського національного варіанту іспанської мови показав, що лексеми ma'iz, tortilla, taco і pan мають найбільшу кількість дериватів і символів у мовній картині світу мексиканців. Так було виявлено більше ніж 15 різних назв мексиканської тортилії, наприклад panucho, pellizcada, quesadilla, sope, chalupa, chanchan, clayuda, doblada, enchilada, enfrijolada, garnacha, flauta, kodzito, memela. З лексемою ma'iz пов'язані такі національні страви: 1. солодощі: atolillo; 2. напої: atole, chianzotzolatole, chorote, tecu'm, tecuino. Приготування та споживання тако для мексиканця це справжня національна традиція: місце, де можна купити цю страву, називають taquer'ia, її продавця taquero, taquera, а сам процес споживання такос номінує лексема taquear. Хліб є невід'ємною частиною мексиканської гастрономії, так abanico - це солодкий хліб у формі віяла, pambazo - смажений хліб приправлений сухим соусом чилі і фарширований копченою ковбаскою і картоплею, pambacito compuesto - хліб фарширований ковбасками, картоплею, цибулею, салатом та соусом чилі і tamal - вид хлібу приготований на пару з кукурудзяного тіста з начинкою із курки, свинини або яловичини.

Таким чином, аналіз екстралінгвальних чинників формування концепту ІДЕНТИЧІНСТЬ у мексиканському національному варіанті іспанської мови розкрив відношення ізосемічності та ізофункціональності, в якому знаходяться менталітет, національна характер та мовна картина світу мексиканців. Були виявлені варіативні особливості іспанської мови Мексики, зумовлені самобутністю мексиканської культури, особливостями світосприйняття мексиканців та історичними процесами, які вплинули на формування мексиканської національної ідентичності.

концепт ідентичність мексиканський

Список літератури

1. Михеева, Н.Ф. К вопросу о классификации диалектов современного испанского языка [Текст] / Н.Ф. Михеева // Вопросы иберо-романской филологии: сборник статей. Выпуск 7 (юбилейный). Посвящается 80-летию профессора В.С. Виноградова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2005. - С. 177-183.

2. Степанов, ГВ. К проблеме языкового варьирования: испанский язык Испании и Америки [Текст] / Г В. Степанов. - М.: Наука, 1979. - 327 с.

3. Степанов, Г.В. О национальном языке в странах Латинской Америки [Текст] / ГВ. Степанов // Вопросы формирования и развития национальных языков / под ред. М.М. Гухман. М.: Изд-во Академии наук СССР, 1960. - 307 с.

4. Фирсова, Н.М.Избранные труды [Текст]: в 2 т / Н.М. Фирсова. - М.: Изд-во РУДН, 2009. Т 2. Современный испанский язык в Испании и странах Латинской Америки. - 528 с.

5. Чеснокова, О.С. Испанский язык в странах Латинской Америки. Мексика [Текст]: учеб. пособие / О.С. Чеснокова. - М.: Изд-во РУДН, 2004. - 99 с.

6. Чеснокова, О.С. Мир испанского языка: Мексика [Текст]: учебно-методическое пособие для студентов, изучающих испанский язык, 1-й год обучения / О.С. Чеснокова. - М.: Изд- во РУДН, 1999. - 55 с.

7. Barker, G.C. Social Functions in Language in a Mexican-American Community [Text] / G.C. Barker. - Tucson: University of Arizona Press, 1972. - 147 p.

8. Fontanella de Weinberg, M.B. El espanol de America [Text] / M.B. de Weinberg Fontanella. - Madrid: MAPFRE, 1992. - 288 p.

9. Gonzalez Hernandez, Cristina. Dona Marina (La Malinche) y la formacion de la identidad mexicana. Madrid: Encuentro, 2002.

10. Luquin, Eduardo. Analisis Espectral Del Mexicano. Mexico, D.F: B. Costa-Amic editores, 1961.

11. Lope Blanch J.M. Atlas linguistico de Mexico, t. l: Fonetica, Mexico, El Colegio de Mexico -- Fondo de Cultura Economica, 1991 (Estudios de Dialectologia Mexicana, 4).

12. Paz, Octavio. El Laberinto de la Soledad y Otras Obras. New York, New York: Penguin Putnam Inc. 1997.

13. Ramos, Samuel. El Perfil del Hombre y la Cultura en Mexico. Cuarta edicion. Mexico, D. F: Espasa-Calpe Mexicana, S. A. 1968.

14. Diccionario del espanol usual en Mexico/Dirigido por Luis Fernando Lara [Text]. - Mexico: El Colegio de Mexico, Centro de Estudios Lingrnsticos y Literarios, 1996. - 941 p. - DEUM.

15. Diccionario de Real Academia Espanola [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// dle.rae.es/?id=8pLhBqB

16. ACADEMIA MEXICANA DE LA LENGUA, Diccionario de mexicanismos [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academia.org.mx/DiccionarioDeMexicanismos

17. Diccionario breve de mexicanismos de Guido Gomez de Silva [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academia.org.mx/universo:lema/obra:Diccionario-breve-de- mexicanismos-de-Guido-Gomez-de-Silva

18. Diccionario del espanol de Mexico [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dem. colmex.mx/

References

1. Mikheyeva, N.F. (2005). K voprosu o klassifikatsii dialektov sovremennogo ispanskogo yazyka. In Voprosy ibero-romanskoy filologii: sbornik statey. Vypusk 7 (yubileynyy). Posvyashchayetsya 80-letiyu professora V.S. Vinogradova. - M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 177183.

2. Stepanov, G.V. (1979). K probleme yazykovogo var'irovaniya: ispanskiy yazyk Ispanii i Ameriki. - M.: Nauka.

3. Stepanov, G.V. (1960). O natsional'nom yazyke v stranakh Latinskoy Ameriki. In Voprosy formirovaniya i razvitiya natsional'nykh yazykov / pod red. M.M. Gukhman. - M.: Izd-vo Akademii nauk SSSR.

4. Firsova, N.M. (2009). Izbrannyye trudy: v 2 t. M.: Izd-vo RUDN. T 2. Sovremennyy ispanskiy yazyk v Ispanii i stranakh Latinskoy Ameriki.

5. Chesnokova, O.S. (2004). Ispanskiy yazyk v stranakh Latinskoy Ameriki. Meksika [Tekst]: ucheb. Posobiye. M.: Izd-vo RUDN.

6. Chesnokova, O.S. (1999). Mir ispanskogo yazyka: Meksika: uchebno-metodicheskoye posobiye dlya studentov, izuchayushchikh ispanskiy yazyk, 1-y god obucheniya. M.: Izd-vo RUDN.

7. Barker, G.C. (1972). Social Functions in Language in a Mexican-American Community -

Tucson: University of Arizona Press.

8. Fontanella de Weinberg, M.B. (1992). El espanol de America. - Madrid: MAPFRE.

9. Gonzalez Hernandez, Cristina. (2002). Dona Marina (La Malinche) y la formacion de la identidad mexicana. Madrid: Encuentro.

10. Luquin, Eduardo. (1961). Analisis Espectral Del Mexicano. Mexico, D.F: B. Costa-Amic editores.

11. Lope Blanch, J.M. (1991). Atlas linguistico de Mexico, t. l: Fonetica, Mexico, El Colegio de Mexico. Fondo de Cultura Economica.

12. Paz, Octavio. (1997). El Laberinto de la Soledad y Otras Obras. New York, New York: Penguin Putnam Inc.

13. Ramos, Samuel. (1968). El Perfil del Hombre y la Cultura en Mexico. Cuarta edicion. Mexico, D. F: Espasa-Calpe Mexicana, S. A.

14. Diccionario del espanol usual en Mexico/Dirigido por Luis Fernando Lara. (1996).- Mexico: El Colegio de Mexico, Centro de Estudios Lingrnsticos y Literarios, DEUM.

15. Diccionario de Real Academia Espanola [Electronic resource]. - Mode of access: http://dle. rae.es/?id=8pLhBqB

16. ACADEMIA MEXICANA DE LA LENGUA, Diccionario de mexicanismos. - [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.academia.org.mx/DiccionarioDeMexicanismos

17. Diccionario breve de mexicanismos de Guido Gomez de Silva. -[Electronic resource]. - Mode of access: http://www.academia.org.mx/universo:lema/obra:Diccionario-breve-de- mexicanismos-de-Guido-Gomez-de-Silva

18. Diccionario del espanol de Mexico. -[Electronic resource]. - Mode of access: http://dem. colmex.mx/

Размещено на Allbest.ru