Процеси неологізації у словниковому складі англійської мови XIX століття (на матеріалі прозових літературних творів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Процеси неологізації у словниковому складі англійської мови XIX століття (на матеріалі прозових літературних творів)

10.02.04 - германські мови

Янишина Любов Сергіївна

Херсон - 2017



Роботу виконано у відділі романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Пономаренко Володимир Панасович Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, завідувач відділу романських, германських і балтійських мов

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Приходько Ганна Іллівна ДВНЗ “Запорізький національний університет”, професор кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук, доцент Чхетіані Тамара Дмитрівна Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри англійської філології і філософії мови імені професора О.М. Мороховського



АНОТАЦІЯ

Янишина Л. С. Процеси неологізації у словниковому складі англійської мови XIX століття (на матеріалі прозових літературних творів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, 2017.

Дисертацію присвячено дослідженню процесів розвитку словникового складу англійської мови XIX століття на матеріалі художніх творів. З корпусу лексики англійських романів XIX століття виокремлено та проаналізовано неологізми англійської мови XIX століття - новотвори, запозичення та семантичні неологізми. Серед новотворів, вжитих у англійських романах ХІХ ст., переважають афіксальні новотвори. Дещо менші групи становлять лексеми, утворені за допомогою словоскладання, конверсії, скорочення та зворотного словотвору.

Запозичення приходили до англійської мови як безпосередньо з певної мови, так і опосередковано - через посередництво іншої мови. Звичайно, найбільшу частину складають запозичення з французької мови. Проте не менше значення мають надходження з ґельської (шотландської), латини та грецької мови. Дещо менша частка нової лексики припадає на німецьку, їдиш, норвезьку, іспанську, італійську, ірландську, польську та інші мови, а також на запозичення з неєвропейських мов: мови африкаанс, гінді, турецької, арабської, мови зулу, мови тсвана тощо.

Семантичний словотвір виявився досить продуктивним способом поповнення лексичного складу англійської мови XIX століття. Багато лексем зі старого фонду змінили своє значення, при цьому нове значення або залишилося співіснувати разом зі старим, або повністю витіснило його з ужитку.

Ключові слова: семантичні неологізми, запозичення, новотвори, словотворення, афіксація

АННОТАЦИЯ

Янишина Л.С. Процессы неологизации в словарном составе английского языка XIX века (на материале прозаических литературных произведений). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет Министерство образования и науки Украины, Херсон, 2017.

Исследование посвящено изучению процессов развития лексического состава английского языка XIX века на материале художественных произведений. В нем определяется роль внешних и внутренних факторов, которые влияют на динамичный характер развития словарного состава языка.

В работе рассмотрены пути и причины пополнения неологизмами лексического корпуса английского языка XIX века. Проанализированы основные типы инноваций указанного периода - заимствования, новообразования и семантические неологизмы. Определены наиболее продуктивные модели образования неологизмов, источники заимствования иноязычной лексики, а также роль вторичной номинации в процессах словообразования. В диссертации исследованы лексические особенности английских романов XIX века и установлена роль художественной литературы в развитии словарного состава английского языка.

Пополнение словарного состава языка, обусловленное стремлением создавать способы номинации вновь появляющихся предметов и понятий, возникших в результате эволюции самого общества, научно-технического прогресса, интеграционных процессов и экономического развития, нашло свое отражение в произведениях известных английских романистов XIX века.

Ключевые слова: заимствования, новообразования, семантические неологизмы, словообразование, аффиксация

ABSTRACT

Yanyshyna L. Formation of the English Neologisms in the 19^th century (Case Study of Prosaic Literary Works). - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology (Speciality 10.02.04 - Germanic Languages). - Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, 2017.

This thesis is devoted to the study of the development of English lexical structure in the novels of XIX c. It deals with the analysis of external and internal factors that caused the dynamics of the language's lexical system.

The research focuses on the ways and means in which English vocabulary has grown. The main types of innovations in the English language of the 19^th century (borrowings, lexical neologisms) have also been characterized. The main sources of borrowings have been described. Peculiar features of semantic neologisms and productive word-formation types in the English language have been established. Lexical peculiarities of the novels and their function in the processes of development and enrichment of the English language have been determined.

English history of the 19^th century (or the Victorian era) is characterized by different changes in the political, social and economic life of English society and by the development of science and technology. All these changes influenced on the language system.

New words entered English vocabulary through communication and mass media, but one of the most important ways of spreading of neologisms was literature, especially popular novels.

Different internal and external language means of word-formation are defined in the neological vocabulary of the novels. The most part of neologisms was formed by internal language means of word-building. These are morphological and semantic neologisms.

Morphological neologisms make 66% of the analyzed neologisms. We can determine the following morphological means of word-building:

1) affixation (56%). The most productive word-formation models are: V+Suf=N, N+Suf=A, V+Suf=A, N+Suf=V, A+Suf=N, A+Suf=V, Pref+A=A, Pref+Gerundive of V=A, Pref+V=A, Pref+V=N, Pref+V=V;

2) composition (14,7%). The most productive models are: N+N, N+A, V+N, A+N;

3) conversion (8%). The most productive models are: N>V, V>N, A>V;

4) abbreviation (1%);

5) back-formation (0,3%).

Semantic neologisms make 4% of the analyzed neologisms.

But the external factors also influenced on the English language of the 19^th century. Borrowings formed 30% of neologisms.

Popularity of French culture in the 19th century was the main reason of huge amount of French borrowings in the English language of that period. Active trade and cultural relations contributed to borrowing of a large amount of new words from different European languages (Scottish Gaelic, Spanish, Latin, Greek, German, Dutch, Italian as well as Irish, Polish, Norwegian). Wide-ranging colonial policy of Great Britain resulted in borrowings from non-European languages, such as Afrikaans, Hindi, Yiddish, Turkish, Arabic and also American English.

According to the analysis neologisms were distributed to grammatical categories in the following way: nouns (56%), adjectives (30%), verbs (9%), adverbs (5%).

Analyzed neologisms are represented by 9 thematic groups. We used the scheme of subject areas of «The Oxford Dictionary of New Words» (2^nd ed., 1999). According to this scheme, we can ascertain the following results: lifestyle and leisure - 79%, people and society - 6%, environment - 3%, business - 3%, science and technology - 2,5%, music - 2,5%, health - 2%, politics - 1%, war and weaponry - 1%.

The number of neologisms is different in different novels. Such authors of the middle of the 19^th century as William Makepeace Thackeray, George Eliot, Charles Dickens, Charlotte Brontл used great amount of new words in their novels. But on the other hand, in the novels by such authors of the end of the 19^th century as Henry Rider Haggard and Oscar Wilde the number of neologisms is nothing less than in the works by Emily Jane Brontл, Elizabeth Gaskell and William Wilkie Collins, authors of the middle of the same century. The least number of neologisms was found in the novels by authors of the beginning of the century (Walter Scott, Mary Shelley, Jane Austen) and in those by Robert Louis Stevenson, author of the end of the 19^th century. So we can conclude that the amount of new words in a novel depends not only on the period when it was written, but on the tastes and preferences of the author.

Key words: borrowings, lexical neologisms, semantic neologisms, morphological derivation, affixation



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню неологізмів у англомовних прозових творах ХІХ століття у структурно-семантичному аспекті. Художня література увібрала в себе найактуальніші й найуживаніші неологізми XIX століття, сприяючи в такий спосіб їхньому поширенню та засвоєнню мовцями. Сюди увійшли лексеми, що виникли внаслідок дії різних чинників - як внутрішньомовних процесів, так і зовнішніх факторів. Зокрема, мова йде про різнотипні словотвірні процеси, наслідком яких є новотвори, запозичення іншомовної лексики та явища перейменування або вторинної номінації, внаслідок яких виникають семантичні неологізми.

Збагачення мовної системи новою лексикою, спричинене потребою у найменуванні нових предметів і понять, що виникли внаслідок еволюції самого суспільства, науково-технічного прогресу, інтеграційних процесів, економічного розвитку, а також прагненням до створення нових засобів вираження знайшло своє відображення у творах знаних авторів, що є представниками названого періоду (таких, як Шарлотта Бронте, Емілія Бронте, Енн Бронте, Чарльз Діккенс, Вільям Теккерей, Вільям Вілкі Коллінз, Джордж Еліот, Оскар Уайльд, Генрі Райдер Гаґард, Роберт Льюїс Стівенсон, Томас Майн Рід, Елізабет Гаскелл, Джейн Остін, Мері Шеллі, Вальтер Скотт).

Мовознавці розглядають низку окремих питань стосовно процесів неологізації: мовна номінація та утворення семантичних неологізмів XX століття (І. В. Андрусяк), розвиток словникового складу англійської мови XX століття (Ю. А. Зацний), французькі запозичення ХІХ століття в англійській літературній мові (І. М. Крейн), питання лінгвістичної семантики (В. І. Заботкіна, М. В. Нікітін), семантичні зміни в англійській мові в когнітивному аспекті (М. Н. Лапшина), етимологія англійської мови в історичному аспекті (Л. А. Манерко), розвиток словотвору сучасної англійської мови, зокрема формування та функціонування нових словотворчих елементів (С. М. Єнікєєва).

Вивчення словникового складу англійської мови було й залишається одним із актуальних завдань лексикологів-германістів. Особливий інтерес становить комплексне дослідження шляхів збагачення англійської лексики (як на синхронному зрізі, так і в плані діахронії) з урахуванням його основних джерел, тобто запозичень із інших мов, формування вторинних значень лексем та виникнення новотворів. Окремі питання, стосовні цієї тематики, вивчають українські та зарубіжні мовознавці: І. В. Андрусяк, Ю. Д. Апресян, Ю. К. Волохов, В. Г. Гак, Л. Т. Деркач, Ю. А. Зацний, Е. А. Земська, І. М. Крейн, Л. А. Манерко, О. Д. Мєшков, Л. Н. Мороховська, М. В. Нікітін, Б. А. Плотников, В. Н. Телія, та інші.

Актуальність роботи визначається, з одного боку, необхідністю системного опису змін у лексичному фонді англійської мови ХІХ ст., а з другого - потребою визначення ролі художньої літератури у процесах поширення й адаптації інноваційної лексики та її впровадження до загального словникового складу англійської мови.

Комплексне дослідження неологічного складу прозових літературних творів ХІХ століття дозволить вирішити низку питань історичного мовознавства та сприятиме глибшому розумінню загального процесу неологізації в англійській мові зазначеного періоду, а також ролі художньої літератури у словотворчих процесах мови.

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах планової наукової теми відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України "Шляхи збагачення та еволюція лексичного складу романських, германських і балтійських мов", затвердженої вченою радою Інституту 27 листопада 2008 р. (протокол № 9; термін виконання - січень 2009 - грудень 2013 р.).

Об'єктом дослідження постають процеси неологізації у словниковому складі англійської мови ХІХ століття.

Предметом дослідження - структурно-семантичний та функціональний аспекти неологізмів в англійській мові.

Мета роботи полягає у виявленні, класифікації та визначенні структурно-семантичних особливостей утворення й функціонування неологізмів ХІХ ст. в англійських прозових художніх творах.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- обґрунтувати теоретичні та методологічні засади дослідження неологізмів у англомовних прозових творах ХІХ століття;

- виявити й проаналізувати словотворчі механізми нові лексеми у текстах найвідоміших англійських романів ХІХ ст.;

- описати іншомовну лексику в досліджуваних творах із погляду її походження, окреслити значеннєві та визначити кількісні характеристики запозичень із інших мов як свідчень мовних контактів;

- визначити роль семантичних неологізмів (вторинної номінації) у текстах аналізованих художніх творів;

- порівняти неологічний склад текстів різних авторів-романістів ХІХ століття з огляду на специфіку функціонування;

- запропонувати загальну характеристику виявлених і класифікованих неологізмів в контексті історичного розвитку англійської мови ХІХ ст.

Матеріалом дослідження слугували близько 900 неологізмів, виявлених методом суцільної вибірки в романах таких англійських письменників ХІХ століття, як Шарлотта Бронте, Емілія Бронте, Енн Бронте, Чарльз Діккенс, Вільям Теккерей, Вільям Вілкі Коллінз, Джордж Еліот, Оскар Уайльд, Генрі Райдер Гаґард, Роберт Льюїс Стівенсон, Томас Майн Рід, Елізабет Гаскелл, Джейн Остін, Мері Шеллі, Вальтер Скотт.

Джерелом фактичного матеріалу слугували неологізми ХІХ ст., зазначені в етимологічних джерелах, насамперед таких, як "The Oxford English Dictionary" за редакцією Дж. Сімпсона і Е. Вайнера та "The Oxford Dictionary of English Etymology" за редакцією Ч. Т. Аніонса.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженні було застосовано як загальнонаукові, так і лінгвістичні методи дослідження. Елементи порівняльно-історичного методу дозволяють дослідити зміну значень полісемантичних слів у різні історичні періоди та з'ясувати причини та наслідки цих семантичних змін. Описовий метод із елементами порівняльного аналізу спроектовано на вивчення особливостей будови та функціонування різних типів неологізмів на певному етапі розвитку англійської мови, а також для загальної характеристики особливостей стилю англійських прозових художніх творів XIX століття, екстралінгвальних та лінгвальних чинників, що сприяли поповненню лексичного складу англійської мови цього періоду та застосуванню неологічної лексики у проаналізованих творах. Метод компонентного аналізу використовувався при дослідженні змін у семантиці нової лексики стосовно певної предметної сфери. Аналіз лексикографічних джерел і аналіз словникових дефініцій було проведено для виявлення предметного (денотативного) та конотативного значення неологізмів. Словотвірний аналіз дозволив установити основні способи утворення неологізмів в англійській мові XIX століття. За допомогою кількісного аналізу визначено продуктивність різних типів словотвору та інтенсивність збагачення новими одиницями різних категорій та сфер життя суспільства. У процесі дослідження, крім основних, використовувався також і метод суцільної вибірки неологізмів XIX століття з лексикографічних джерел та художньої літератури та їх класифікація.

Наукова новизна одержаних результатів убачається в тому, що в дисертації уперше на матеріалі прозових художніх творів здійснено різноаспектний аналіз неологічного складу англійської мови ХІХ століття.

З лексичного корпусу англійських романів ХІХ ст. виокремлено неологічну лексику, здійснено її класифікацію та визначено її роль у художній прозі ХІХ ст.

Вперше неологічну лексику романів ХІХ ст. було об'єднано в тематичні категорії залежно від сфери вжитку. Відповідно до проаналізованого матеріалу виділено ті сфери життя англомовного суспільства ХІХ ст., що найактивніше поповнювалися неологічною лексикою.

Проведено аналіз кількості й типів ужитих неологізмів у романах залежно від часу їх написання, жанру, у якому працював автор, та особистості самого автора.

Набули подальшого розвитку теоретичні засади історичної лексикології, що дозволяє по-новому підійти до проблеми вивчення формування лексичної системи англійської мови ХІХ ст.

Удосконалено наукові відомості про тенденції, що визначали процес формування лексики літературної англійської мови, шляхом вивчення художніх творів цього періоду з погляду їхніх лексико-семантичних особливостей.

Крім того, зроблені в дисертації теоретичні висновки зможуть бути використані для подальших досліджень із історії розвитку англійської літературної мови та вивчення лексичної системи мови зразка ХІХ ст.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні навчальних курсів та спецкурсів із різних філологічних спеціальностей, а також у можливості застосування результатів дослідження в укладанні навчальних посібників та методичних розробок. Ідеться насамперед про теоретичні дисципліни: лексикологію (розділ «Неологізація як лексикологічний процес», «Лексикографічні засади формування словників») і стилістику, історію англійської мови, а також теорію і практику перекладу (розділ «Лексико-семантичні проблеми відтворення художніх текстів: оказіоналізми, неологізми») й лексикографічну практику укладання різних словників та довідників із англійської мови.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на розширеному засіданні відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Результати досліджень було представлено на трьох міжнародних зібраннях: «XІІ Міжнародних славістичних читаннях пам'яті академіка Леоніда Булаховського» (Київ, 2012 р.), IV Міжнародній науковій конференції «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі» (Кам'янець-Подільський, 2011 р.), VІI Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2013 р.).

Публікації з теми дисертації. Основні положення дисертації відображено в семи наукових статтях, п'ять з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, загальний обсяг складає 3,25 друк. арк. Усі публікації написано одноосібно, вони відображають основні положення дисертації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (257 найменувань, з яких 61 - іноземними мовами) та списку джерел ілюстративного матеріалу (64 позиції). Основний текст дисертації складає 173 сторінки, а загальний обсяг дисертації становить 202 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт і предмет, визначено методи, обґрунтовано наукову новизну роботи, окреслено її теоретичне та практичне значення.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження розвитку лексичного складу англійської мови" теоретично обґрунтовано ключові положення дослідження, висвітлено загальнотеоретичну проблематику, стосовну неології, розглянуто основні визначення неологізмів, причини їхньої появи та підходи до їхньої класифікації.

Унаслідок постійного прогресу і вдосконалення різних сфер життя людей виникає потреба у нових поняттях і номінаціях. Відповідно, мова не може залишатися осторонь і реагує на нові потреби суспільства активацією різних словотвірних процесів, що спричинює виникнення новотворів. Досліджуючи стан мови у певний історичний період, можна дійти висновків стосовно суспільного устрою, рівня культури, ступеня розвитку науки у суспільстві певного періоду.

Важливо наголосити на тому, що, на фактично одностайну думку лінгвістів, найчутливішою до всіх змін, які відбуваються у суспільстві, є лексико-семантична система будь-якої мови, де темпи змін у різних групах лексики неоднакові.

Проте з мінливістю мови співіснує інша її риса - тенденція до стабільності, що виявляється в систематизованості внутрішньомовних відношень, унормованості її структури, традиційності мовних законів. У самій будові мови закладено великі можливості оновлення мовних засобів, а система словотворення завжди готова до продукування нових слів.

XIX століття можна вважати одним із найважливіших і найпродуктивніших періодів історії Великобританії як у плані економічного і культурного зросту, так і з огляду на активний розвиток мовної системи. Особливість цього періоду полягає в тому, що у різних сферах життя суспільства відбувалися постійні зміни, що, звичайно, не могло не позначитися на словниковому складі мови. Інтенсивна розбудова інфраструктури і залізниці дозволила налагодити зв'язки між віддаленими територіальними одиницями, що значно полегшувало можливість спілкування різних груп населення. Сфера економіки в цей час відзначилася промисловою революцією і розвитком капіталізму, що значною мірою посприяло виникненню нових технічних та економічних термінів. Зовнішня ж політика була спрямована на колонізацію нових територій. Внаслідок цього, англійська мова не тільки посилила свій вплив на інші мови світу, а й увібрала до свого складу значну кількість запозичень із багатьох неєвропейських мов.

Існує значна кількість досліджень, присвячених словниковому складу англійської мови. Особливий інтерес становлять питання класифікації та характеристики різних типів лексики, причини, наслідки та різновиди змін у словнику, різні типи неологізмів та багато інших питань англійського мовознавства. Однак чимало аспектів, пов'язаних із функціонуванням мовної системи в певні історичні періоди розвитку мови, досі не стали предметом окремого дослідження.

Питаннями утворення, функціонування та класифікації нової лексики займається неологія. Під поняттям неології (залежно від контексту) маємо на увазі як галузь мовознавства, що вивчає неологізми, так і сукупність усіх неологізмів. Що ж до визначення самого поняття словникового складу мови, то словниковим складом мови є сукупність усіх слів і еквівалентів слів, що в ньому містяться.

Питання про неологізми досі залишається неоднозначним і актуальним, оскільки навіть визначення терміна "неологізм" є предметом дискусій. На наш погляд, досить повне визначення, що враховує всі ознаки неологізму, запропоновано О. О. Селівановою в її термінологічній енциклопедії, згідно з яким неологізм - це слово або словосполучення, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття в новому значенні, що усвідомлюються як такі носіями мови.

Відповідно до способу творення неологізми класифікуються на 1) власне неологізми (нова форма і нове значення); 2) трансномінації (нова форма для старого значення, що передавалося іншою формою); 3) семантичні інновації (нове значення для вже наявної форми).

За способом уведення до мови неологізми поділяються загалом на лексичні - новотвори або запозичення, та семантичні - нові значення вже відомих слів.

У процесі соціалізації неологізм проходить 5 послідовних стадій:

- усвідомлення, перше ознайомлення з інновацією;

- інтерес до інновації, прагнення її усвідомити;

- позитивну чи негативну оцінку інновації;

- період випробування;

- прийняття / неприйняття інновації

У другому розділі "Методологія дослідження неологізмів в англійських прозових художніх творах XIX століття" висвітлено основний понятійний апарат дослідження, поетапно описано процес дослідження неологічної лексики англійських прозових художніх творів XIX століття, охарактеризовано основні загальнонаукові і лінгвістичні методи дослідження неологізмів.

У загальному плані методологічною базою цього дослідження слугували фундаментальні антропоцентричні ідеї, стосовні мовної системи. Це передбачає насамперед сприйняття мови як відображення знань про світ, засобів відображення в (художньому) тексті мовної картини світу.

Принцип антропоцентризму пов'язаний, зокрема, з вивченням мовленнєвої діяльності індивіда (як особистості, що має бути основою наукового дослідження), в цьому разі - насамперед автора художнього твору.

Отже, до вихідних засад відносимо положення про мову (насамперед її лексичні засоби) як відображення дійсності (сформульовані в «хрестоматійних» працях таких авторів, як Ю. Д. Апресян, Н. Д. Арутюнова, В. М. Телія), взаємозв'язок між мовою та свідомістю (В. фон Гумбольдт, О. С. Кубрякова, О. О. Селіванова).

Для того, щоб науково обґрунтувати і розкрити тему дослідження, було застосовано комплекс методик і розділено процес написання роботи на певні етапи.

На першому етапі здійснюється аналіз наукових джерел та з'ясовуються основні теоретичні засади дослідження неологічного складу англійських художніх творів.

На другому етапі було зібрано і упорядковано фактичний матеріал із текстів англійських прозових творів XIX століття та з'ясовано основні шляхи утворення неологічної лексики даного періоду. Для досягнення цієї мети було використано аналіз лексикографічних джерел і словникових дефініцій

На третьому етапі було зроблено аналіз морфологічних та семантичних неологізмів за способом утворення та здійснено розподілення іншомовної лексики відповідно до джерела запозичення. На цьому етапі з метою дослідити зміну значень полісемантичних слів у різні історичні періоди використано порівняльно-історичний метод. Наприклад, іменник corsage у XV ст. має значення `тулуб, тіло', у XIX ст. цим словом назвали предмет жіночого вбрання (`корсет'); zero у XVII ст. має значення `цифра 0', у XIX ст. використовується також у розширеному (переносному) значенні `ніщо, порожнє місце'.

Словотвірний аналіз дозволив установити основні способи творення морфологічних неологізмів. Серед проаналізованих прикладів новотворів переважають транспозиційні іменники, утворені за схемою V+Suf=N, як іменник bewilderment, що утворився від дієслова to bewilder-`бентежити' за допомогою суфікса -ment і отримав значення `збентеження', тобто емоційного стану, викликаного дієслівною основою: She increased her feverish bewilderment.

Метод компонентного аналізу використовується для аналізу неологізмів, утворених способом словоскладання. Так іменник head-work `інтелектуальна праця', дослівно `робота головою' складається з основ head `голова' та work `робота': how the blazes you can stand the head-work you do is a mystery to me (Ch. D. Pickwick).

Для визначення особливостей використання запозичень у різних стилях англійських прозових художніх творів XIX століття використано описовий метод із елементами порівняльного аналізу. Кількість запозичень в художніх творах відомих авторів цього періоду істотно різниться. Це спричинено, зокрема, індивідуальним стилем автора, літературним напрямом та жанром, до якого належать його твори.

Початок століття ознаменувався появою напряму романтизму. Саме в цей період зросло, зокрема, зацікавлення шотландською культурою та побутом, що знайшло відображення в творчості В. Скотта. У центрі літературних ідей романтизму - природа та сільський антураж, тому в творах письменників початку ХІХ ст., а саме засновника історичного роману В. Скотта, авторки готичних романів М. Шеллі та романістки, яку називали провісницею епохи реалізму, - Дж. Остін - знаходимо найменше прикладів запозичень.

На зміну ідеям романтизму приходить епоха реалізму - панування промислової буржуазії. Яскравими представниками цього періоду стали Ч. Діккенс та В. Теккерей. Зацікавлення міським життям зумовило використання у творах лексики, поширеної і «модної» в той час у міському середовищі. За таких обставин, до творів авторів середини ХІХ ст., зокрема таких відомих романісток, як Ш.Бронте, А. Бронте, Е. Бронте, Е. Гаскел, Дж. Еліот та автора детективних романів В. В. Колінза потрапила велика кількість іншомовної лексики, серед якої кількісно переважають французькі запозичення.

Типовими французькими запозиченнями є: crochet `в'язання гачком', blouse `блузка', lingerie `білизна', gourmet `гурман', choucroute `квашена капуста', fillette `крихітка': There was Miss Pole, who was becoming as much absorbed in crochet as she had been once in knitting (E. G. Cranford); A blue blouse, with profuse white fancy-work over the bosom (W. C. The Woman); There was a lingerie shop, kept by a Frenchwoman (E. G. Wives); Lord Brackenshaw was something of a gourmet (G. E. Daniel); As to the choucroute, she affirms she cannot touch it (Ch. B. Shirley); Unluckily the Varens had given me this fillette Adele (Ch. B. Eyre).

Наприкінці ХІХ ст. відроджуються ідеї індивідуалізму та естетизму. Одним із яскравих представників цього напряму став О. Уайльд. Оскільки у його творах особлива увага приділяється мистецтву, їхній лексичний склад багатий на запозичення з французької, німецької та італійської мов, латини. Наприклад, французьке запозичення statuette `статуетка': On a tiny satinwood table stood a statuette by Clodion (O. W. Dorian).

Індустріалізація промисловості зумовила швидке зростання темпів урбанізації. Як протест проти цього явища виникає ніцшеанство, у центрі якого - культ сили, гіпертрофований естетизм. Література цього періоду характеризується появою нового жанру - пригодницького роману, найвідомішими представниками якого були Р. С. Стівенсон, Т. М. Рід, Г. Хаггард. Лексичний склад романів цих авторів вирізняється великою кількістю запозичень із неєвропейських мов. У Т. М. Ріда це американізми та запозичення з іспанської мови, у Г. Хаггарда це запозичення з різних африканських мов, арабської мови, канадського варіанта англійської мови.

У Г. Хаггарда зустрічаємо іменник schimmel `чалий кінь', що був запозичений з мови африкаанс, проте має нідерландське походження: You may take my best horse the thoroughbred schimmel (H. H. Swallow). У Т. М. Ріда знаходимо американізм іспанського походження - cigarita `сигарета', запозичення з мексиканського варіанта іспанської мови - serape `серапе, кольорова мексиканська шаль', rebozo `рибозо, довгий мексиканський жіночий шарф': They smoked cigaritas, rolling them between their finger in husk of maize (T. R. Scalp); The ranchero is never seen without the serape (T. R. Rifle); Swarthy ill-favoured faces appear behind the folds of dingy rebozos (T. R. Scalp).

Четвертий етап дослідження передбачав розподіл нових лексем із погляду їхньої належності до певної граматичної категорії та предметної сфери, з метою з'ясування найпродуктивнішої тематичної групи. За допомогою кількісного аналізу було визначено продуктивність різних типів словотвору та інтенсивність збагачення мови новими одиницями з різних сфер життя суспільства Також було визначено ступінь уживаності неологічної лексики в художній літературі. Слід зазначити, що корпус новотворів, що виступають у проаналізованих нами творах, досить неоднорідний. Кількість неологізмів у творі залежить головним чином від особистості автора. Важливу роль відіграють його соціальний статус, рівень освіти, місце проживання, риси характеру і вподобання. Наприклад, у романах Ч. Діккенса, Дж. Еліот та У. М. Теккерея знаходимо більше прикладів неологізмів, ніж у романах інших авторів. Можливо, це пояснюється тим, що названі автори проживали в містах і значно більше контактували з різними представниками тогочасного англійського суспільства. Найменшу кількість морфологічних неологізмів було виявлено в творах В. Скотта та Дж. Остін. Оскільки це автори кінця XVIII - початку XIX століття, то основу лексичного складу їхніх творів складає лексика саме XVIII століття, і лише декілька неологізмів XIX століття було використано ними.

Проте не останню роль відіграють індивідуальні риси та погляди на світ автора. Свідченням цього є твори сестер Бронте. Незважаючи на спільність походження, умов виховання та проживання, подібність жанрових характеристик, кількість новотворів у їхніх романах різниться. Найбільше їх знаходимо в романі Ш. Бронте "Джейн Ейр". У цьому випадку можна говорити про те, що різниця в кількості використаних у романі неологізмів спричинена саме суб'єктивністю світогляду певного автора. Однак ці відмінності неістотні. Саме тому, аналізуючи неологічний склад творів різних авторів, можна зробити загальні висновки стосовно мовної ситуації певного століття.

Третій розділ - "Способи утворення морфологічних неологізмів" - присвячено аналізу новотворів XIX століття з огляду на спосіб їхнього творення, належність до певної граматичної та тематичної категорій.

У проаналізованих творах було виокремлено 602 приклади новотворів. Із них 458 є такими, що утворені за допомогою афіксів - це 335 суфіксальних та 123 префіксальні неологізми. В англійській мові функціонує досить велика кількість як запозичених (-ite, -ism, -tion, -ment, -age), так і суто англійських афіксів (-ship, un- і т.д.).

Варто також зазначити той факт, що в ній наявна значна кількість так званих гібридів, тобто слів, що складаються з морфем різного походження, а до споконвічних коренів легко приєднуються іншомовні афікси. Наприклад, дієслово to break, що має англійське походження, приєднало французький суфікс -age і утворило іменник breakage`брязкіт': the breakage of a pitcher.

Так само питомо англійські афікси вільно приєднуються до запозичених з інших мов коренів. Так, наприклад, основа латинського походження medium приєднала до себе англійський суфікс -ship: The government announced through the mediumship of the queen`s speech.

Серед розглянутих прикладів морфологічних неологізмів переважають утворені за допомогою афіксів за такими схемами: V+Suf=N. Наприклад, дієслово to bedevil за допомогою суфікса -ment утворило абстрактний іменник bedevilment зі значенням `плутанина': The lawyers have twisted it into such a state of bedevilment. (Ch. D. Bleak). Дієслово to dismiss `звільняти', приєднавши суфікс -al, утворило іменник dismissal, що може набувати значення `звільнення' або `відставка' залежно від контексту: Naturally delicate, perhaps, he pined and wasted after the dismissal of his nurse. (Ch. D. Dombey). Bowls and Firkin likewise received their legacies and their dismissals, and married and set up a lodging-house, according to the custom of their kind (W. T. Vаnity).

N+Suf=A: They may be there, though for the purpose of concealment, for no more exceptional purpose. (J. A. Pride.). Іменник exception `вийняток', приєднавши суфікс -al, стає прикметником exceptional зі значенням `вийнятковий'.

N+Suf=V: No need for me to colloquise further. (Ch. B. Eyre). Дієслово colloquies `розмовляти, дискутувати' утворене за допомогою суфікса від іменника colloquі `обговорення'.

V+Suf=N: It was a sight to see her lord hold the door open for the withdrawal of the ladies. (Ch. D. Dombey). Дієслово withdraw `виходити, йти геть', приєднавши суфікс -al, утворив іменник withdrawal зі значенням `процес виходу'.

V+Suf=A: Not less kind… though less expansive and embracive was madame de Montcontour to my wife. (W. T. Newcomes). Дієслово to embrace `прийняти, обійняти' за допомогою суфікса утворило прикметник embracive зі значенням `щиросердний', дослівно `охоплюючий'.

A+Suf=V: Time always flowed blandly, like the gliding of a full river through a plain. (Ch. B. Villette). Прикметник bland `м'який' за допомогою суфікса -ly став прислівником blandly `поволі, потроху'.

Pref+A=A: In fact, it was music that had first brought him and Dorian Gray together - music and that indefinable attraction that Dorian seemed to be able to exercise whenever he wished (O. W. Dorian). Прикметник indefinable `незбагненний', утворений за цією схемою зустрічаємо одразу у декількох авторів, що свідчить про його широке використання у мові:

Прикметники untiring `невтомний, нескінченний' та uncompromising `беззаперечний, недвозначний' утворилися за схемою Pref+gerundive of V=A: in the same uncompromising way (Ch. D. Dombey); Grace and ease of movement, untiring animation of manner, ready, pliant, conversational powers (W. C. The Woman).

За нетранспозиційною схемою Pref+V=V утворено дієслова unwire `розкорковувати', unhelmet `зняти шолом', unshawl `зняти шаль': I will unwire this fresh flask, to begin a brimmer (W. S. Peveril); He was compelled to dismount, and unhelmet himself (W. S. Quentin); And now Caroline had to help them to unshawl (Ch. B. Shirley).

За допомогою префікса un- утворено іменник unpunctuality `непунктуальність' за схемою Pref+N=N: Their remoteness and unpunctuality, or their exorbitant charges (J. A. Park).

Префікс un- також утворює прислівники за схемою Pref+Adv=Adv. Наприклад неологізм unpromisingly `безперспективно': Looking over his white cravat, as unpromisingly as Mr. Dombey himself could have looked (Ch. D. Dombey).

Префікс a- утворив прислівник aglow `блискучо' за схемою Pref+V=Adv: I felt aglow (A. B. Agnes).

Не менш поширеним способом словотворення є словоскладання. Серед прикладів проаналізованих неологізмів переважають складні слова, утворені за моделями N+N, V+N, A+N, A+V. Наприклад, неологізм cardboard `картон, картонна коробка' утворено від іменників card `картка,листівка' та board `дошка': It was written with beautiful regularity and neatness of character, in violet-coloured ink, on note-paper as smooth as ivory and almost as thick as cardboard (W. C. The Woman). Іменник з негативним значенням scapegrace `шалапут' утворено від дієслова scape `уникати' та іменника grace `благодать', тобто мався на увазі `той, хто уник ласки Божої' (`one who escapes grace of God'): what scapegrace (Ch. D. Dombey); that idle young scapegrace (W. T. Vаnity). Неологізм cross-examination `перехресний допит' утворено від прикметника cross `перехресний' та іменника examination `допит,опитувавння': he extorted from me, by cross-examination (E. B. Heights). Назва страви hardbake `мигдалева карамель' утворилася від прикметника hard `важкий, міцний, сильний' та дієслова bake `пекти': a taste for hardbake and raspberry tarts (W. T. Vаnity).

Важливу роль у словотвірних процесах, характерних для англійської мови XIX століття, відігравало скорочення слів. У проаналізованих творах переважна більшість скорочених слів - це різні види усічень. Наприклад, французьке слово cabriolet `кабріолет' набуло в англійській мові скороченої форми cab `кеб': I saw a cab draw up at a house a few doors below us (W. C. The Woman). А жаргонізм sham `шампусик' утворився внаслідок скорочення словоформи champagne: a bottle of sherry, a bottle of sham, a bottle of port and a shass caffy, it ain't so bad hay, Pen? (W. T. Pendennis);

Серед проаналізованих прикладів скорочень знаходимо такі, що утворилися від скорочення словосполучень. Так, наприклад, англійський іменник cobra утворився внаслідок скорочення повної назви тварини (порт.) cobra de capello.

Значну частину серед морфологічних новотворів складають неологізми, утворені за допомогою конверсії. Проаналізовані приклади неологізмів, що виникли внаслідок конверсії, можна поділити на групи відповідно до схеми їх утворення. Найпродуктивнішими виявилися схеми N>V, V>N, A>V. Наприклад, іменник scarp `стрімкий схил' перетворилося на дієслово зі значенням `стрімко спускатися до низу'; дієслово to scrunch `розчавлювати з хрускотом' перейшло у категорію іменника зі значеннями `хрускіт'; прикметник tidy `охайний, чистий' стало дієсловом зі значеннями `чистити, мити'.

У четвертому розділі - "Семантичні неологізми як результат процесу вторинної номінації в англійському словотворенні XIX століття" - приклади семантичних неологізмів розглядаються з погляду їхньої належності до певного типу концептуальних зв'язків, граматичної категорії та предметної сфери.

Семантичний словотвір виявився досить продуктивним способом поповнення лексичного складу англійської мови XIX століття новими одиницями. Багато лексем зі старого фонду змінило своє значення, при цьому нове значення або залишилося співіснувати разом зі старим, або повністю витіснило його з ужитку.

Гіпо-гіперонімічні зв'язки встановлюються між поняттями різного рівня узагальнення. Залежно від напрямку зв'язку, тобто залежно від того, яке поняття і яке значення багатозначного слова береться за вихідне, розрізняють зв'язок спеціалізації (інклюзивний) і зв'язок генералізації (ексклюзивний). Звуження, або спеціалізація, значення ми спостерігаємо в наступному прикладі: imbecile (у XVI ст. `слабкий') у XIX столітті фактично змінило значення на `недоумкуватий, дурний' (пор. укр. імбецил): Whatever topic I started, immediately received from her a turn at once coarse and trite, perverse and imbecile (Ch. B. Eyre).

Симілятивний класифікаційний зв'язок має місце в тому випадку, коли спільна частина не вичерпує змісту жодного з понять окрім спільних семантичних ознак, концепти містять ще ознаки відмінні для кожного з них. Симілятивні зв'язки зазвичай описуються як метафоричні. Наприклад, scamp (діалектного походження, у XVIII ст. `розбійник, крадій') у XIX столітті отримало значення `негідник, ледар': Those are the cleverest scamps I ever had anything to do with (Ch. D. Pickwick);

Більшість проаналізованих лексичних одиниць належить до імплікаційних, їх можна класифікувати як метонімічні. У XIX ст. жіноче ім'я Джуді, скорочений варіант від Джудіт, стало використовуватись як прозивне ім'я традиційного жіночого персонажу англійського лялькового театру: Probabilities are as various as the faces to be seen at will in fretwork or paper-hangings: every form is there, from Jupiter to Judy, if you only look with creative inclination (G. E. Middle.); У той же період чоловіче ім'я Джарві (Jarvy), скорочений варіант імені Джарвіс (Jarvis) набуває значення `кучер': I hope he treated his grandson better than he did the jarvies (O. W. Dorian).

П'ятий розділ - "Запозичення іншомовної лексики як джерело процесу неологізації" - присвячено аналізу неологізмів-запозичень у романах англійських письменників XIX століття з погляду їхнього походження, причин та шляхів запозичення, ступеня адаптації в англійській мові, належності до певної граматичної та тематичної категорій.

Аналіз матеріалу художніх творів засвідчив, що XIX століття стало досить продуктивним періодом в історії англійської мови щодо запозичення нових слів із різних мов світу. Запозичені слова приходили до англійської мови внаслідок пожвавлених економічних, політичних та культурних зв'язків і використовувалися для найменування як нових понять і речей, так і для вже відомих. Неологізми-запозичення поширювалися різними шляхами - через безпосереднє спілкування, ділову переписку, літературу.

Більшість неологізмів-запозичень належить до групи повністю засвоєних англійською мовою лексем (cigarette, restaurant). Проте наявна також значна кількість так званих спеціалізованих запозичень, особливо серед лексики грецького та латинського походження (creosote, phantasmagoria). Дещо меншу частину складають слова, що віддзеркалюють "місцевий колорит" (fichu, picayune, gaucho), та інтернаціональна лексика (diphtheria).

Завдяки тісним контактам із багатьма європейськими країнами, в ХІХ столітті в англійській мові з'явилася чимала кількість іншомовної лексики. Звичайно, найбільшу частину складають запозичення з французької мови: It showed off his magnificent physique to the greatest advantage, and when Ignosi arrived, presently, arrayed in similar costume (H. H. King); A stout countess of sixty, decolletee, painted, wrinkled with rouge up to her drooping eyelids, and diamonds twinkling in her wig, is a wholesome and edifying, but not a pleasant sight (W. T. Vаnity). Проте не менше значення мають надходження з ґельської (шотландської): It's fearsome baith to see and hear her when she wampishes about her arms and gets to her English and speaks as if she were a prent book (W. S. Antiq), латини: After about ten minutes a knock came to the door, and the servant entered, carrying a large mahogany chest of chemicals, with a long coil of steel and platinum wire and two rather curiously-shaped iron clamps (O. W. Dorian) та грецької мови: A new hedonism - that is what our century wants (O. W. Dorian). Дещо менша частка нової лексики припадає на німецьку: you shall see my poodle (A. B. Agnes), їдиш: it's a good many yahrzeit since I had to manage for her and myself (G. E. Daniel), норвезьку: The sound of the Langspiel (W. S. Pirate), іспанську: a dozen men were firing their escopettes and pistols (T. R. Rifle), італійську: The whole thing was a fiasco (O. W. Dorian), ірландську: She had earrings like chandeliers, you might have lighted them up by Jove-and a yellow satin train that streeled after her like the tail of a comet (W. T. Vаnity) та інші мови.

Унаслідок колонізаційної політики Британією було захоплено величезні території поза межами Європи. Це посприяло запозиченню нової лексики з багатьох неєвропейських мов: мови африкаанс (cartle), гінді (chutney), турецької (yataghan), арабської (bismillah), мови зулу (іnduna), мови тсвана (tsetse) тощо. Окремо слід сказати про слова, типові для американського варіанта англійської мови: the vicarage had been very much smartened up by the present proprietor (J. A. Emma).



ВИСНОВКИ

Процеси розвитку та збагачення лексичного складу англійської мови XIX століття відбувалися досить інтенсивно. І, оскільки література - це один із основних провідників нової лексики до словникового складу мови, аналіз неологічного складу художніх творів досить показово відображає всі інноваційні процеси, притаманні цьому періодові історії англійської мови.

Визначено, що найбільша кількість новотворів належить до іменників. Серед морфологічних новотворів переважають назви характеристик людей, найменування одягу, транспортних засобів, а також абстрактні іменники. Що ж до іншомовних надходжень, то запозичувалися переважно назви предметів побуту та терміни. Семантичні неологізми вирізняються найбільшою кількістю іменників. До них відносимо неологізми, що походять від власних назв, особливо від географічних назв та прізвищ людей. Словниковий склад англійської мови істотно розширився також завдяки прикметниковим утворенням. Оскільки художнім творам притаманна велика кількість різноманітних описів, розглянута група прикметників досить численна. Прикметникові утворення використовуються в творах переважно для надання емоційного забарвлення та виразності описам героїв, подій, обставин. Значно меншою кількістю представлена група дієслів. В усіх проаналізованих типах неологізмів група дієслів складає меншість. Приклади прислівникових неологізмів було виявлено тільки серед морфологічних новотворів.

Проаналізовані приклади неологізмів розподілено до наступних сфер життєдіяльності людського суспільства: суспільне життя і дозвілля, людина і суспільство, навколишнє середовище та ділова сфера. Дещо поступається кількісно корпус лексем, що належать до таких галузей, як наука і техніка, медицина, образотворче мистецтво і музика. Найменшу кількість неологізмів виявлено у сферах, стосовних політики, військової справи та зброї.

З'ясовано, що морфологічні неологізми чисельно переважають інші групи новотворів, що виникли у XIX столітті. Найпродуктивнішим способом морфологічного словотворення є афіксація. У ХІХ ст. в англійській мові функціонувала велика кількість «живих» афіксів, що поєднувалися з основами різного походження, мали абстрактне значення та активно використовувалися для утворення неологізмів.

Серед проаналізованих прикладів запозичень переважають такі, що вжиті одноразово тільки одним із авторів, проте є група запозичень зі значною частотністю використання різними авторами, що свідчить про їхню загальновідомість серед мовців і перспективу повноцінного входження до словникового складу англійської мови.

З корпусу проаналізованої неологічної лексики виокремлено запозичення з французької мови, що стосуються моди (назви одягу та тканин), кулінарії (назви страв та продуктів), архітектури та мистецтва, а також певна кількість прикметників на позначення людських якостей та поведінки, характеристик предметів. Запозичення з шотландської (ґельської) та іспанської мов, а також із класичних мов - латини та грецької - це, переважно, терміни, пов'язані з галузями медицини та філософії. Меншу кількість складають запозичення з німецької, нідерландської, італійської, ірландської мов. Колоніальна політика Англії значною мірою зумовила запозичення з мов гінді та африкаанс, а також з американського варіанта англійської. Трапляються також поодинокі запозичення з турецької, польської, арабської, норвезької мов, мови їдиш, африканських мов тсвана і зулу тощо.

Встановлено, що серед проаналізованих прикладів семантичних неологізмів найчисленнішу групу становлять лексеми з метонімічним типом зв'язку. Менш чисельну групу складають одиниці з класифікаційним типом зв'язку.

Дослідження неологізмів у художніх творах різних років ХІХ ст. довело, що кількість нової лексики, вжитої автором у творі, залежить не тільки від періоду його написання, але й значною мірою від особистості самого автора. Як виявляється, найбільшою мірою неологічними є твори авторів середини ХІХ ст.: Вільяма Теккерея (кількість неологізмів у його романах становить третину від загальної кількості проаналізованих лексичних одиниць), Джордж Еліот, Чарльза Діккенса, Шарлотти Бронте. Однак, з іншого боку, неологічний склад романів Оскара Уайльда та Генрі Райдера Гаґарда, які є представниками кінця ХІХ ст., не поступається таким авторам середини століття, як Вільям Вілкі Коллінз, Емілія Бронте та Елізабет Гаскелл. Найменшу ж кількість неологізмів було виявлено у романах авторів початку століття - Вальтера Скотта, Мері Шеллі, Джейн Остін, а також Льюїса Стівенсона, творчість якого припадає на кінець століття. Такий нерівномірний розподіл неологізмів у творах представників різних періодів ХІХ ст. доводить, що кількість нової лексики, використаної у певному художньому творі, значною мірою залежить від стилю й уподобань самого автора і лише частково від того, коли було написано твір.

...