Відтворення мовних аномалій у художньому перекладі (на матеріалі мовлення персонажів романів Марка Твена та їх перекладів)

Зміст поняття мовної аномалії, доцільність його введення у межах сучасного перекладознавства на позначення діалекту. Специфіка фонографічних, лексико-семантичних, морфологічних та синтаксичних аномалій, їх класифікація. Особливості відтворення аномалій.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2018
Размер файла 63,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Здійснене дослідження дало змогу виявити такі закономірності:

1. Мовна аномалія у вимірі художнього перекладу є широким поняттям, охоплює різні мовностилістичні засоби, відтворює ідіостиль та ідіолект автора, тому зрештою найкраще підходить на позначення діалектного та соціолектного мовлення, оскільки діалект - це різновид мови, який відрізняється від інших варіантів не лише своїми граматичними, фонетичними та лексичними рисами; співвідноситься з певною територією, соціальним класом чи групою, але й сприяє виявленню смислового навантаження мовного коду, і його переосмислення з точки зору цільової культури. У художньому тексті аномалії пов'язані з дитячою мовою, діалектом, просторіччям, соціальним жаргоном (Т. Б. Радбіль), мовною грою (О. Ф. Болдарева), метафорою (Ю. В. Дорофеєв), іноземним акцентом (М. Ю. Ребенко).

Шляхом зіставлення характеристики поняття аномалія з різними мовними явищами визначено, що термін «мовна аномалія» - це синонім поняття «діалект». Вона актуалізується на фонографічному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях і використовується для моделювання знань про персонажа художнього твору. Окрім діалектного мовлення, яке презентує образний та ідейний плани тексту, визначає особливості його взаємодії з культурно-історичним і концептуальним контекстами, тексти письменника вміщують немотивовані щодо логіки твору і сюжетної лінії зв'язки одиниць різних рівнів, що в єдності виражають лінію естетичної концепції твору. Використання фонографічних, лексико-семантичних, морфологічних, синтаксичних діалектизмів, мовних недоладностей, архаїзмів, вигуків та варваризмів, логічність їх використання в творах письменника у поєднані з художньою доцільністю і сильним впливом на читача ефектом, дозволяє нам висновувати про ефективність їх тісного поєднання задля якісного та глибокого аналізу особливостей творів Марка Твена.

2. Специфіка мовних аномалій виявляється на різних мовних рівнях, які поєднують риси афро-американського вернакуляру, Пайк Каунті та Південно-західного діалектів. На фонографічному рівні мовні аномалії реалізуються з допомогою таких прийомів, як: вилучення закінчення, редукція звуків на початку та в середині слова, вилучення звука [r] та шва [?], підміна кінцевого ng на n, заміна голосного звуку іншим голосним, заміна фрикативного [р] на вибуховий [d], підміна негативного префіксу un- на on-, лабіалізація інтердентальних фрикативів [и] на [f], візуальний діалект, використання апокопа, палаталізація, використання дієприкметника gwyne (gwineter), заміна послідовного thr на th, унікальна дефісна форма that-air, архаїчна графема kiver, унікальна медіальна редукція, ритмічний повтор звуків, дифтонгізація голосного звуку [e] > [ei], вилучення ненаголошеного складу на початку та у середині слова. Лексико-семантичні аномалії у творах Марка Твена утворюються на основі таких прийомів: порушення лексичної сполучуваності, необґрунтоване включення різностильових мовних одиниць у контекст, контракція, дефіксація, мовні помилки, дефіксація, однослівні ідіоми, соціолекти, фразеологічні одиниці, недоладні епітети та вигуки. Граматичні аномалії в текстах художніх творів можуть бути поділені на дві групи: синтаксичні (неправильна координація підмета й допоміжного дієслова, неузгодження часових форм дієслова, множинне заперечення, опущення смислового дієслова, порушення прямого порядку слів, неправильне вживання числових форм, використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, нестандартне використання особового займенника “the” у конструкціях “there is”, “there are”, неправильне утворення форм умовного способу, вживання дієприкметника минулого часу “done” поруч з іншим дієсловом, використання ненаголошеного been замість часової форми “has/have been”) та морфологічні (вживання форм “ain't” для позначення негативних форм дієслів теперішнього часу (“am no”, “isn't”, “aren't”, “hasn't”, “haven't”, “didn't”) та претеріта “warn't”, нестандартне утворення простого минулого часу у неправильних дієсловах, нестандартна форма присвійних займенників, контамінація простої і складеної форм ступенів порівняння прикметників).

3. Відтворення мовних особливостей персонажа - завдання технічно вирішуване. До прикладу, для відтворення фонографічних аномалій альтернативними прийомами перекладу може бути використання діакритичних знаків, створення «мови в мові» або «віртуального» образу первинних фонографічних стилізацій, що складаються з неправильних або підлаштованих під місцевий колорит слів і фраз, фонетично адаптованих до правил цільової мови. Граматичні аномалії становлять певну складність для перекладача, оскільки вони не мають відповідних еквівалентів у мові перекладу і, як результат, виступають фактично цільовими новоутвореннями. Їх переклад переважно потребує перетворення, яке полягає у зміні лексики вихідного твору. Загалом, граматичні, як і лексико-семантичні (пов'язані з особливостями вживання лексичних одиниць у переносному значенні/вторинною номінацією) переважно відтворюються з допомогою просторіччя мови перекладу.

4. Для відтворення фонографічних аномалій, ужитих у романах Марка Твена, українською мовою перекладачі вдаються до таких способів перекладу, як: пропускання літер у словах, вилучення кінцевих літер, фонетичне пропускання («ковтання»), фонетичне вилучення, заміна звуків та використання альтернативної смислової лексики. Переклад лексико-семантичних аномалій здійснюють з допомогою наслідування авторської техніки, до прикладу, з допомогою використання таких прийомів і способів, як: дефіксація, недоладне написання, заміна значення з подальшими супровідними поясненнями та коментарями. Граматичні аномалії перекладачі відтворювали з урахуванням граматичних неточностей мови перекладу. Для передавання граматичних аномалій, які є аномальними для мов оригіналу та перекладу, використовують застарілу лексику, прийом аграматичної дислексії, підсилення недомовленості з допомогою трикрапки.

5. В українських перекладах творів Марка Твена, зазвичай, діалект мови оригіналу відтворюють шляхом використання стандартної (звичайної) мови та просторічної лексики, що зумовлює часткову чи повну втрату/заміну авторської інформації перекладацькою. Найбільше втрат інформації упродовж відтворення мовних аномалій відбувається через те, що перекладач не бачить авторських інтенцій із закладеними у них характеристичними рисами, зокрема це стосується відтворення мовлення персонажів твору. Інформаційне поле мовних аномалій головних та другорядних персонажів, тобто їх соціальне становище, територіальна приналежність, рівень освіти, здатні викликати у читача правильні асоціації, багато в чому залежні від фонографічних, лексико-семантичних, морфологічних та синтаксичних рівнів їхнього мовлення. У мові україномовних протагоністів творів «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» зафіксовані такі деформативні ознаки: (1) фамільярна експресія авторського діалекту; (2) інвективна лексика; (3) розширення мовних аномалій; (4) неоднозначність у трактуванні мовної аномалії; (5) стилістична нейтральність; (6) панібратсво раба. У мові другорядних персонажів творів Марка Твена зафіксовані такі деформативні ознаки: (1) перебільшене використання просторічної, лайливої лексики у мові статечних жінок (тітка Поллі, Джудіт Лофтес), і навпаки (2) створення перекладачем образу лагідної і ввічливої жінки, де насправді є натяк на інші риси характеру (тітка Саллі); (3) ввічливість злочинця та (4) панібратство раба.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора

1. Гудманян А. Г., Струк І. В. Відтворення фонографічних аномалій діалектного мовлення у перекладі (на матеріалі творів Марка Твена та їх перекладів українською й російською мовами) / А. Г. Гудманян, І. В. Струк // Одеський лінгвістичний вісник. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика». - 2014. - Вип. 4. - C. 52-55.

2. Струк І. В. Стратегії відтворення аномалій діалектного мовлення у перекладі (на матеріалі творів Марка Твена та їхніх перекладів українською та російською мовами) / І. В. Струк // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. - К. : Університет «Україна», 2014. - С. 83-97.

3. Струк І. В. Відтворення граматичних аномалій діалектного мовлення у перекладі (на матеріалі творів Марка Твена та їхніх перекладів) / І. В. Струк // Вісник Запорізького національного університету. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2014. - № 2.- С. 397-405.

4. Струк І. В. Відтворення лексичних аномалій діалектного мовлення персонажів в українських перекладах твору Марка Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна» / І. В. Струк // Наукові записки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. - Вип. 136. - Серія : Філологічні науки (мовознавство). - С. 153-159.

5. Struk I. V. A note on Jim in “Huck Finn”: phonological aspect / І. V. Struk // Language and culture in the period of globalization. - Saint Petersburg, 2015. -
P. 110-117.

6. Струк І. В. Відтворення аномалій діалектного мовлення в перекладі / І. В. Струк, Т. О. Липовецька // Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика. - К. : Аграр Медіа Груп, 2015. - С. 298-302.

7. Струк И. В. Особенности передачи в переводе диалектизмов / И. В. Струк // Современные концепции развития науки. - Уфа : Аэтерна, 2015. - С. 83-85.

8. Єнчева Г. Г., Струк І. В. Деформація аномалій діалектного мовлення головних та другорядних героїв М. Твена / Г. Г. Єнчева, І. В. Струк // Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей. - К. : Талком, 2015. - С. 190-194.

9. Гудманян А. Г., Енчева Г. Г., Струк И. В. Аномалии в художественной речи с социально-региональными признаками / А. Г. Гудманян, Г. Г. Енчева, И. В. Струк // Современные концепции развития науки. - Уфа : Аэтерна, 2015. - С. 40-43.

Підп. до друку 20.05.2016. Формат 60х84/16. Папір офс.

Офс. друк. Ум. друк. арк. 1,40. Обл.-вид. арк. 1,5.

Тираж 100 пр. Замовлення № 64-1.

Видавець і виготівник

Національний авіаційний університет 03680. Київ - 58, проспект Космонавта Комарова, 1

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 977 від 05.07.2002

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.