Форма та зміст лінгвокогнітивного сценарію наративу КОЛО в новороманістських прозових творах А. Роб-Грійє

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Присвячено виявленню архітектоніко-композиційних, лексико-семантичних і стилістико-синтаксичних особливостей розгортання лінгвокогнітивного сценарію наративу КОЛО. Їх зумовленість типом оповіді, конституентами наративу та різними характеристиками тексту продемонстровано на матеріалі прозових творів А. Роб-Грійє. Окреслено новий підхід до побудови лінгвокогнітивних сценаріїв наративу французьких художніх текстів періоду Нового роману. Розкрито особливості динаміки функціонування й розгортання фокалізаційного коду лінгвокогнітивного сценарію наративу КОЛО прозових творів А. Роб-Грійє. Встановлено композиційні домінанти в побудові лінгвокогнітивних сценаріїв наративу художніх текстів А. Роб-Грійє. З'ясовано закономірності семіотичної конфігурації композиційних і семантичних компонентів лінгвокогнітивних сценаріїв наративу досліджуваних творів. Охарактеризовано основні тенденції наративної манери зазначеного вище письменника-новороманіста з позицій когнітивно-інтерпретативного й комунікативного підходів.

Протягом останніх десятиліть з'явилося чимало досліджень художніх текстів у таких суміжних галузях, як лінгвістика, когнітивна лінгвістика й наратологія. Виникла окрема галузь - когнітивна наратологія, в якій здобутки когнітивної науки використовуються для аналізу художніх наративів. У межах когнітивної наратології процес інтерпретації літературного твору відбувається з посиланням на загальні лінгвістичні та когнітивні принципи [1]. Відповідно, когнітивна наратологія поєднує в собі детальний лінгвістичний аналіз художніх текстів із розглядом когнітивних структур і процесів, що лежать в основі творення, сприйняття й інтерпретації останніх [4]. Наративну структуру літературного твору, наративні коди, наративні моделі й наративні сценарії художніх текстів вивчали І. Бехта, А. Корольова, М. Ткачук й ін.

Отже, студіювання когнітивно-наративних моделей і наративних сценаріїв, особливості їхнього розгортання й кореляції у наративній структурі художнього тексту періоду Нового роману є актуальним.

Мета наукової розвідки - виявити архітектоніко-композиційні та семантико-синтаксичні особливості розгортання лінгвокогнітивного сценарію наративу КОЛО на матеріалі прозових творів французького письменника періоду Нового роману А. Роб-Грійє.

Об'єктом дослідження є наративна структура прозових творів французького автора-новороманіста. Предмет дослідженя - лінгвокогнітивний сценарій наративу КОЛО.

Виклад основного матеріалу дослідження й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Художня література періоду Нового роману характеризується експериментуванням і на рівні компонування подій та/чи дій (фрагментарність сюжету, композиційна деструкція), і на рівні комунікації між оповідною інстанцією й адресатом [4]. Відповідно, лінгвістичні концепції розширюють можливості аналізу художніх текстів, враховуючи різні аспекти дослідження: як процесу розуміння (герменевтика), як структури (структуралізм), як знакової системи (семіотика) [3] та ін.

У розмаїтті теоретичних напрямів помітне зацікавлення дослідників когнітивною наратологією та когнітивно-наративним аналізом художніх творів, що певною мірою пояснимо не лише прагненням поглибити осягнення концептуального наповнення останніх, а й усвідомленням того, що художні наративи являють собою спосіб осмислення дій людини, вони наявні не лише в прозових творах, а й у науковому дискурсі. Тому актуальними є пошуки в царині дослідження наративної структури художніх текстів. Когнітивно-наративна модель пов'язана з образом оповідача як організатора оповіді, який або є частиною романного світу, або ж намагається відсторонитися від нього, демонструючи об'єктивне зображення дійсності, а також із взаємозв'язками між автором і оповідачем, оповідачем і актантами в художньому наративі.

З метою з'ясування проблеми способів опису і презентації подій та/чи дій у прозових творах, ми послуговуємося терміном «наративна структура художнього тексту», що конституюється когнітивно- наративними моделями оповіді та відбувається за певним лінгвокогнітивним сценарієм у прозі письменника-новороманіста А. Роб-Грійє. Йдеться про реалізацію різних моделей оповіді, що формують останню послідовно чи не послідовно, зв'язно чи не зв'язно, хронологічно чи ахронологічно або відзначаються розрізненою єдністю множинних смислових одиниць і становлять окремі способи і типи функціонування в аспекті діалогу оповідача з читачем, тобто утворюються дискурсом оповідної інстанції.

У А. Роб-Грійє когнітивно-наративна сценографія [2, 126] набирає значно складнішої форми, представляючи оповідь в оповіді, або лінгвокогнітивний сценарій наративу КОЛО, сформований у вигляді лабіринту або подвійного кола.

Зокрема, одним із елементів наративної структури художнього твору А. Роб-Грійє “Les Gommes” є образ кола, котрим імпліковано замкненість і циркуляцію, що створює ефект подвійного кола.

наратив лінгвокогнітивний композиційний

Рис. 1

Рух по замкненому колу зорганізовує всю дію роману. Власне, у художньому творі Les Gommes” детектив Уоллес випадково виявляє, що знаходиться на Бульварному кільці, хоча від вулиці Землемірів він йшов лише прямо. Уоллес раптово потрапляє в якісь дивні зони, де здоровий глузд межує з повним абсурдом, і не знаходить звідти виходу, який дозволив би йому вислизнути зі змонтованого ментального кола. Рух у цьому колі видається абсолютною непорушністю. Так само як і час, який теж стоїть на місці.

Зауважимо на акцентуації автором художніх деталей як важливому механізмі утворення наративної структури роману. Всі актанти оповіді ідентифікуються з певною будівлею або речами. Роман наповнений дрібними деталями, пов'язаними з рутинними справами персонажів, що демонструє замикання кола проблем, затягування актантів у моральну пастку: Dans l 'eau trouble de l 'aquarium, des ombres passent, furtives. Le patron est immobile a son poste. Son buste massif s'appuie sur les deux bras tendus, largement ecartes; les mains s'accrochent au rebord du comptoir; la tete penche, presque menagante, la bouche un peu tordue, le regard vide. Autour de lui les spectres familiers dansent la valse, comme des phalenes qui se cognent en rond contre un abat-jour, comme de la poussiere dans le soleil, comme les petits bateaux perdus sur la mer, qui bercent au gre de la houle leur cargaison fragile, les vieux tonneaux, les poissons morts, les poulies et les cordages, les bouees, le pain rassis, les couteaux et les hommes [5, 7].

Наративна техніка монтажу, застосована автором, сприяє тому, що перед читачем візуалізуються ті ж самі сцени (наприклад, детектив Уоллес шукає свої гумки). Речення побудовані так, наче ми читаємо кіносценарій і одразу ж уявляємо кадри фільму: Wallas penetre dans un magasin encombre et poussiereux, qui semble destine a l'entreposage des marchandises plutot qu'a leur vente au detail. Tout au fond un homme en tablier est en train de clouer une caisse. Il s'arrete de frapper pour essayer de comprendre quelle sorte de gomme Wallas desire. Il hoche la tete plusieurs fois, au cours de l 'explication, comme s'il savait bien lui-meme de quoi il s'agit. Ensuite, sans rien repondre, il se dirige vers l'autre cote de la boutique; il est oblige de deplacer une grande quantite d'objets sur son passage, pour parvenir jusqu'a son but. Il ouvre et referme plusieurs tiroirs l'un apres l'autre, reflechit une minute, grimpe sur une echelle double, recommence ses investigations - sans plus de succes.

Il revient vers son client: il n'a plus cet article. Il en avait encore, il n'y a pas bien longtemps - un lot qui lui restait d'avant la guerre; on a du vendre la derniere - a moins que quelqu'un ne l 'ait range ailleurs: “Il y a tellement de choses ici qu'on ne retrouve plus rien” [5].

Відтак, крок за кроком техніка монтажу, що проявляється послідовністю однотипних речень, які фіксують рух чи подію та/чи дію, руйнує вже розказану оповідь зсередини, а створений ефект схожий на процес кіномонтажу, де вже відзняті кадри переплутуються, заміщують один одного, змінюють порядок розташування, з'являються або зникають відповідно до задуму режисера. У назві роману вбачаємо реалізацію метафори “Les Gommes”, яка вказує на те, що кожна нова деталь оповіді усуває те, що до цього мало сенс; текст наче «стирає» сам себе. Нагромадження змонтованих кадрів остаточно поглинає історію, що відбувається, залишаючи місце для уяви читача.

Отож, лінгвокогнітивний сценарій наративу КОЛО формують:

1) заголовок роману А. Роб-Грійє “Les Gommes”;

2) монотонний, беземоційний монолог оповідача;

3) місцевість, де розгортаються події та/чи дії: детектив Уоллес іде весь час прямо, але рухається по колу: Il ne peut pas avoir tourni en rond, puisqu'il a marche toujours tout droit depuis la rue des Arpenteurs; sans doute vient-il de couper, trop au sud, un segment de la ville. Il vafalloir qu'il demande son chemin [5]. Крім того, персонажі, що оточують оповідача, також формують коло: Autour de lui les autrespersonnages sefigent, le bras levi ou la jambe a demiflichie... [5];

4) предмети навколо оповідача викликають нав'язливий образ кола, зважаючи на семантичне значення таких одиниць, як: l'escalier arrondie; le rond-point de gravier; une table ronde; la pierre cubique, aux angles arrondis; formes arrondies; de larges boites, rondes ou ovales; un aquarium rond; les rondelles de pain, une boite ronde de chocolats (A. Robbe-Grillet), які вибудовують образ «кола».

У романі “Les Gommes” екстрадієгетичний оповідач міститься у теперішньому часі й веде оповідь поетапно, так, неначе презентує кадри з кінофільму, про що свідчать короткі, незакінчені та лаконічні фрази: Dans la penombre de la salle de cafe le patron dispose les tables et les chaises, les cendriers, les siphons d'eau gazeuse; il est six heures du matin.

Il n'a pas besoin de voir clair, il ne sait meme pas ce qu'il fait. Il dort encore. De tris anciennes lois riglent le detail de ses gestes, sauves pour une fois du flottement des intentions humaines; chaque seconde marque un pur mouvement: un pas de cote, la chaise a trente centimetres, trois coups de torchon, demi-tour a droite, deux pas en avant, chaque seconde marque, parfaite, egale, sans bavure. Trente et un. Trente-deux. Trente-trois. Trente-quatre. Trente-cinq. Trente-six. Trente-sept. Chaque seconde a saplace exacte [5,].

Для такої оповіді характерне вживання безособових і бездієслівних конструкцій, що відображає негативні для оповідача місця, події та вчинки: On ne voit rien dans cette penombre [5] un hurlement. Un sanglot prolonge (ibid., 27) des timbres malefiques (ibid., 39) disparu pour toujours, englouti par les timbres? (ibid., 74) les plafonds trop ilevis, les boiseries sombres, les angles ou. s'accumulent des timbres (ibid., 76). Така темнота (penombre), сутінки (tenibres), крики (hurlement), плачі (sanglot) підкреслюють безвихідь із кола оповіді.

Повторюваність слів, словосполучень, а інколи цілих виразів, місць, предметів, декорацій, постійний ре/монтаж останніх також створюють ілюзію руху по колу, що наводить на думку про повторюваність життєвих циклів, якими б несподіванками вони не були наповнені. Ідея коловороту, циклічності, «незавершеного у завершеному» підкріплюється поняттям або образом порожнечі, що містить безліч потенційних можливостей нового початку, який символізує вічний коловорот і циклічність всього природного: Wallas sent la fatigue accumulee depuis le matin qui commence a lui engourdir les jambes. Il n'est pas habitui a faire d'aussi longues marches. Ces allies et venues, d'un bout de la ville a l 'autre, doivent representer en fin de compte un bon nombre de kilometres, don't il a parcouru a pied la plus grande partie. En sortant du commissariat, il s'est dirigi vers la rue de Corinthe par la rue de la Charte et la rue Bergire; la il s'est trouvi au carrefour de trois rues: celle d'ou il venait et deux directions possibles en face de lui, formant entre elles un angle droit. Il se souvenait d'etre dija passi deux fois par cet endroit: la premiire fois il avait pris la bonne route, la seconde fois il s'itait trompi; mais il ne pouvait plus se rappeler laquelle de ces deux rues il avait empruntee la premiire fois - elles se ressemblaient d'ailleurs enormement [5].

Отже, можемо констатувати, що для роману “Les Gommes” А. Роб-Грійє характерна нелінійна, фрагментарна оповідь, нашарування предметів округлої форми, рух актанта навколо чогось теж по колу, циклічність оповіді, що органічно вписуються у лінгвокогнітивний сценарій наративу КОЛО.

Література

1. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения / Е.С. Кубрякова. - М.: РАН, Ин-т языкознания, 1997. - 327 с.

2. Савчук Р.И. Когнитивно-нарративная сценография французского художественного текста XVIII века / Р.И. Савчук // Путь науки: междунар. науч. журн. - Волгоград: Науч. обозрение, 2014. - Т. 1, № 9 (9). - С. 126129.

3. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: [підручник] / О.О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - 712 с.

4. Minsky M.L. The Society of Mind / Marvin Lee Minsky. - NY: Simon and Schuster, 1987. - 339 p.

5. Robbe-Grillet A. Les Gommes / A. Robbe-Grillet. - Paris: Les Editions de Minuit, 1953. - 264 p.

Размещено на Allbest.ru