Синтаксис фахового електронного тексту

Каменем спотикання для авторів навчальної літератури є також прийменник за, який або неправильно узгоджують із відмінковою формою, або недоречно використовують, як, наприклад, у таких конструкціях:

1) у конструкції «що здійснюється за участю» варто замінити на родовий відмінок «що здійснюється за участі»;

2) у другому випадку «що можна забезпечити за застосування сенсорів (датчиків)» доречніше використати не лише прийменник, а прийменникову конструкцію за умови: «Що можна забезпечити за умови застосування сенсорів (датчиків)»;

3) «За доцільне (доцільно) також розглянути можливі похибки за використання амперо- метричного методу» [4, с. 110].

Недоречно використовується прийменник за і в сполуці мати на меті в такому реченні, яке рясніє помилками: «Пропонований читачу навчальний посібник є другою частиною курсу і має за мету (має на меті) ознайомити студентів з хімічними та біологічними сенсорними системами, які являються (є) датчиками на певні речовини і використовуються для виявлення та аналізу речовин в діагностичних цілях та при (під час) здійсненні(я) моніторингу забрудненості довкілля» [4, с. 9].

Трапляються випадки, коли про прийменник за взагалі забувають, калькуючи російськомовну конструкцію: «Однак _природою сигналу і механізмом відгуку вони зовсім відмінні» [4, с. 27]. А українською це речення повинно виглядати так: «Однак, за природою сигналу і механізмом відгуку вони зовсім відмінні».

Постійна плутанина відбувається з прийменниками «близько» і «біля», які використовують у різних випадках: прийменник «біля» має значення поряд з чимось («біля будинку»), а прийменник «близько» вживається для означення проміжку, періоду часу: «Знадобилося всього біля 30 років». - А потрібно: «Знадобилося близько 30 років»

Помилково вживається в навчальних виданнях також прийменникова конструкція «в повній мірі», яку варто замінювати на безприйменникову «повною мірою»: «Таким чином, хімічний аналіз був тоді в повній мірі (повною мірою) “хімічним”» [4, с. 12].

Часто додають прийменники в і при до іменника «порівняння» як відповідники до російських висловів «по сравнению». За українською мовною традицією правильно вжити вислів «з порівняння... виходить». Відповідником до російського «по сравнению с» є прийменник «проти»: «Його видання ошатніше проти мого».

В українській мові існують сталі синтаксичні сполуки, так звані штами, які не варто руйнувати або плутати між собою, або вживати російську кальку, що стосується одного з найбільш сплутуваного звороту «згідно з», який має російський безприйменниковий аналог «согласно договора». Синонімічним варіантом може бути сполука «відповідно до», але в жодному разі не навпаки: згідно до, відповідно з, які, на жаль, часто потрапляють на сторінки видань, у фахові тексти, як, наприклад, у реченні:

1. «Дисципліна «Біологічні та хімічні сенсорні системи» входить до циклу професійно- орієнтованих дисциплін і викладається згідно (згідно з) навчального(им) плану(ом) підготовки фахівців напряму» [4, с. 9].

2. «Наведемо основні області (галузі) дослідження у відповідності з (відповідно до) паспортом^) спеціальності» [2, с. 33].

Сталою сполукою, яка часто калькується й потрапляє на сторінки навчальних видань, є словосполучення «таким шляхом». Натомість російському вислову «таким путем» відповідає український «таким чином (таким способом)», а не дослівний переклад «таким шляхом». Він означає лише певну дорогу, путь, якою необхідно йти кудись. Західноукраїнський за походженням вислів у такий спосіб часом уживається в літературі, ЗМІ та побутовому мовленні. Проте, на думку Б. Антоненка-Давидовича, «краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього виразу таким способом, що не має впливу інших мов» [1, с. 67].

Конструкції зі словом «шляхом» взагалі є надлишковими та мають бути замінені орудним відмінком, як наприклад: «Тобто, ця теорія стверджує, що всі процеси в природі проходять через ряд дискретних станів системи, шляхом виділення або поглинання порцій, чи квантів енергії» [7, с. 14]. У цьому реченні потрібно зробити чимало змін, щоб воно набуло читабельного вигляду та відповідало нормам літературної мови: «Ця теорія доводить, що всі процеси в природі проходять через дискретні стани системи виділенням або поглинанням порцій, чи квантів енергії».

Крім того, бачимо неправомірну конструкцію «теорія стверджує», адже це не особа, маємо надлишкові слова «шляхом» та «ряд», без яких без проблем можна обійтися, пунктуаційну помилку після слова «тобто», яке також надлишкове.

У наступному реченні ніби й орудний відмінок використали, але не змогли позбутися надлишкового «шляхом»: «Кристал можна отримати шляхом повторенням елементарної комірки з групи атомів, або трансляцією цієї комірки в напрямі вибраних координатних осей» [7, с. 65].

І взагалі великі проблеми зі «шляхом» у такому уривку тексту: «Однак для того, щоб ця реакція відбулася, молекула етану повинна збільшити свою енергію. Це ж можливо тільки шляхом її зіткнення з іншими молекулами. Такі реакції, що по формі є мономолекулярними, але насправді йдуть шляхом зіткнень реагуючих молекул між собою або з інертними сусідами, часто називають псевдомоно-молекулярними» [7, с. 105].

Як бачимо, у цьому тексті про конкретний шлях, напрям руху не йдеться, тому його потрібно відредагувати:

«Однак для того, щоб ця реакція відбулася, молекула етану повинна збільшити свою енергію, що можливо тільки після її зіткнення з іншими молекулами. Такі реакції, що за формою є мономолекулярними, але насправді відбуваються в результаті зіткнень молекул між собою або з інертними сусідами, часто називають псевдомоно-молекулярними».

Не меншою вадою наукового фахового тексту є використання надлишкових конструкцій, які ускладнюють розуміння або переобтяжують текст: наприклад, уживання замість проаналізувати - зробити аналіз, дослідити - провести дослідження тощо. Так, в аналізованих нами фахових текстах маємо такі приклади надлишкових словосполук:

1. «Першим кроком у цій галузі було виникнення нових пристроїв для аналізу і переробки інформації, які розглядаються як перше покоління біоелектронних пристроїв і одержали назву (називаються) біосенсорів(ами)».

2. «Закономірно виникають питання _ що ж таке хімічні біосенсори, як вони влаштовані, як працюють і що можуть?» [4, с. 7].

У другому реченні відповідь на перше питання, як працюють біосенсори, передбачає й друге, яке є надлишковим. Крім того, у цьому реченні допущено ще й пунктуаційну помилку - пропущено двокрапку після першого речення, оскільки друге розкриває зміст першого.

Надлишкову деталізацію маємо також і в такому реченні: «І у даній - другій частині посібника, ми постараємося відповісти на ці питання» [4, с. 7].

Тут помилково використано прикметник «даний», який узагалі можна було не вживати. Крім того, форма дієслова «постараємося» суперечить дидактичним цілям посібника, доречніше було б використати більш категоричну форму майбутнього часу «відповімо». Розділові знаки в цьому реченні також вжито невиправдано, тому варто відредагувати таким чином: «У другій частині посібника ми відповімо на ці запитання».

Надлишкову конструкцію в наступному реченні також варто сконденсувати, відредагувавши таким чином: «При описі таких пристроїв іноді використовують термін «оптрод», що є комбінацією слів «оптика» і «електрод» - «Такі пристрої іноді називають «оптрод», що є комбінацією слів «оптика» і «електрод» [4, с. 27].

Ще однією синтаксичною помилкою є зміна порядку слів. Незважаючи на те, що в українській мові вільний порядок слів, інверсія іноді ускладнює сприйняття, як це спостерігаємо в такому реченні, що потребує редагування:

1. «Для аналізу роботи аналогових і цифрових датчиків має бути використаний відповідний сигналам, що аналізуються, математичний апарат». - «Для аналізу роботи аналогових і цифрових датчиків має бути використаний математичний апарат, що відповідає аналізованим сигналам» [4, с. 16].

Рясніють електронні навчальні видання для вищої школи й пунктуаційними помилками, серед яких: невиділення відокремлених членів речення, вставних слів, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, підрядних речень або ж, навпаки, безпідставне вживання розділових знаків.

Крім випадків калькованих слововживань (відвертих кальок, росіянізмів), досить часто на сторінки навчальних видань потрапляють кальковані з російської мови синтаксичні конструкції, що написані нібито українськими словами, але звучать кострубато, як наприклад, «що випливало очікувати», у якому читається російське «что и следовало ожидать» та яке варто замінити українським відповідником «що цілком очікувано (прогнозовано)»:

«Оскільки напрямні косинуси - сталі величини, компоненти вектора переміщення, як видно з (3.9), підпорядковуються правилу перетворення тензорів першого рангу, що і випливало очікувати (що цілком прогнозовано)» [3, с. 81].

Загальновживаною є калькована помилкова словосполука «приймати участь» замість власне української «брати участь», що ілюструють речення:

1. «Головна функція білків-ферментів - каталіз біохімічних реакцій, вони приймають участь (беруть участь) у великій кількості перетворень» [2, с. 43].

2. «Фібриноген і тромбін - це білки, що приймають участь (беруть участь) у процесі згортання крові» [2, с. 45].

У ще одному реченні у словосполуці «мають діло з» також проглядається російськомовний відгомін «имеют дело с», яку можна замінити на доречнішу синонімічну конструкцію: «Тобто під час обчислення похідної мають діло (працюють, зіштовхуються, стикаються) з одними й тими ж частинками» [3, с. 111].

На 160 сторінках лише одного посібника було знайдено більше 120 помилок, що є неприйнятним для будь-якої літератури, а тим паче для навчальної, яка пропонується для вивчення студентам ВНЗ. До ЕНВ висувають низку вимог: зручність, відповідність, мультимедійність тощо. Проте, вважаємо, що всі ці вимоги поступаються у своїй важливості грамотності, якої часто бракує в навчальній літературі.

З наведених прикладів видно, що різноманітність помилок в ЕНВ вражає. Усі ці недоліки, які є типовими, можна швидко виправити, витративши на підготовку трохи більше часу. Проведене дослідження ще раз переконливо доводить, що мовна підготовка ЕНВ потребує належної уваги. Теоретичні ж пошуки варто поширити на всі мовні рівні: лексичний, морфологічний, адже навчальні видання переповнені кальками, росіянізмами, помилковими словоформами, що спричинено довготривалим невикористанням української мови в науковому спілкуванні.

Проведені дослідження стануть у пригоді науковцям, авторам, укладачам навчальної літератури, допоможуть підняти її на новий, якісно вищий рівень, унаслідок чого навчальні тексти відповідатимуть усім зазначеним вимогам, студентам та викладачам буде простіше використовувати й засвоювати необхідний матеріал, налагоджувати комунікацію. синтаксичний мовний електронний видання

Уважаємо, що подальші дослідження мовної та редакторської проблематики електронних навчальних видань можуть реалізуватись в укладання порадника, довідника для фахівців технічних, природничих галузей знань, що зможе підняти на якісно новий рівень навчальну літературу як у друкованому, так і в електронному форматі, сприятиме кращій комунікації між викладачем та студентом.

Список використаної літератури

1. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович. - Київ: Либідь, 1991. - 256 с.

2. Горобець С. В. Основи біоінформатики [Електронний ресурс]: підручник для студентів напряму підготовки 6.051401 «Промислова біотехнологія» факультету біотехнології і біотехніки / С. В. Горобець, О. Ю. Горобець, Т. А. Хоменко; НТУУ «КПІ». - Київ: НТУУ «КПІ», 2010. - 156 с.

3. Карвацький А. Я. Механіка суцільних середовищ [Електронний ресурс]: навч. посіб. / А. Я. Карвацький. - Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2016. - 289 с.

4. Кузьмінський Є. В. Біологічні та хімічні сенсорні системи. Поняття, визначення та основи сенсорики [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студентів напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» / Є. В. Кузьмінський, К. О. Щурська ; НТУУ «КПІ». - Електронні текстові дані (1 файл: 10,8 Мбайт). - Київ: НТУУ «КПІ», 2012.

5. Мікульонок І. О. Інтелектуальна власність [Електронний ресурс]: навч. посіб. / І. О. Мікульонок. - 3-тє вид., переробл. і допов. - Київ: НТУУ «КПІ», 2012. - 238 с.

6. Пономаренко С. М. Основи фізики горіння: навч. посіб. / С. М. Пономаренко. - Київ: НТУУ «КПІ», 2016. - 85 с.

7. ХІМІЯ. Розділи загальної хімії. Для студентів технічних спеціальностей: навч. посіб. / уклад.: Андрійко О. О., Власенко Н. Є., Потаскалов В. А., Шпак А. Є. - Київ: НТУУ «КПІ», 2015. - 229 с.

Размещено на Allbest.ru