Лінгвальні та екстралінгвальні особливості усного монологічного мовлення майбутніх правознавців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛІНГВАЛЬНІ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ

Тетяна Дружченко, старший викладач

кафедри сучасних європейських мов

Університету державної фіскальної служби України

Анотація

монологічний мовлення повідомлення лінгвальний

У статті обґрунтовано, що студенти спеціальності “Право” повинні навчитися складати монологи у жанрі повідомлення-презентації трьох функціональних типів - розповідь, опис, міркування (обґрунтування та спростування), оволодівши їхніми лінгвальними та екстралінгвальними особливостями. У навчанні монологічного мовлення майбутніх правовиків варто спиратися на тріаду категорій монологічного мовлення - кількості інформації; якості інформації; способу подачі інформації. Одиницею організації монологічного мовлення визначено смислові фрагменти.

Ключові слова: навчання монологічного мовлення, повідомлення-презентація, розповідь, опис, міркування, лінгвальні та екстралінгвальні особливості.

Аннотация

Татьяна Дружченко, старший преподаватель кафедры современных европейских языков Университета государственной фискальной службы Украины, г. Ирпень

ЛИНГВАЛЬНЫЕ И ЭКСТРАЛИНГВАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ УСТНОЙ МОНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ БУДУЩИХ ПРАВОВЕДОВ

В статье обоснованно, что студенты специальности “Право” должны научиться составлять монологи в жанре сообщения-презентации трех функциональных типов - рассказ, описание, рассуждение (обоснование и опровержение), овладев их лингвальными и экстралингвальными особенностями. В обучении монологической речи будущих правоведов стоит опираться на триаду категорий монологической речи - количества информации; качества информации; способа подачи информации. Единицей организации монологической речи определены смысловые фрагменты.

Ключевые слова: обучение монологической речи, сообщение-презентация, рассказ, описание, рассуждение, лингвальные и экстралнгвальные особенности.

Annotation

Tetyana Druzhchenko, Senior Lecturer of the Modern European Languages Department University of the State Fiscal Service of Ukraine, Irpin

THE LINGUAL AND EXTRALINGUAL PECULIARITIES OF ORAL MONOLOGIC SPEECH OF FUTURE LAWYERS

The article proves that law students are to be able to make up the monologues in the genre of report- presentation of three functional types, i.e. narration, description, reasoning (justification or retraction), having mastered their lingual and extralingual peculiarities. The author defines the lexico-semantic and grammatical characteristics of each of three functional types of monologues. In its turn, the report-presentation is defined as a short report up to 10 minutes (on the basis of well studied sources of information) supported with the demonstration of the objects, which are the subject matter of the report. In teaching monologic speech to law students, we should take into account the triad of the categories of monologic speech, namely the the quantity of information, the quality of information and the means of information submission. The category of the quantity of information provides for the integration of monologic speech with professional knowlege of a lawyer who has to be able to use both: declarative and procedural knowledge - facts, data, models as well as the algorithms of solving the professional tasks. While developing the monologues, a law-student shall represent the sufficient amount of information for the theme exposure, for the justification or retraction of his/her thoughts. The category of quality of information in the lawyer's speech is regulated by the criteria of relevance and novelty. According to the category of the means of information submission, the student has to choose those verbal means of communication, which can reflect the author's idea, can be appropriately understood by the native speakers, correspond to the style of communiation, provide its cohesion and coherence. The semantic fragments are defined as a unit of the monologic speech organization.

Keywords: teaching the monologic speech, a report-presentation, narration, description, reasoning, the lingual and extralingual peculiarities.

Постановка проблеми

Підготовка диверсифікації вітчизняної вищої професійної конкурентоспроможного юриста в юридичної освіти передбачає формування творчої умовах євроінтеграції і глобалізації, особистості майбутнього правовика, що володіє високим рівнем професіоналізму в сфері юриспруденції й міжкультурної комунікації із зарубіжними партнерами й колегами. Від якості володіння іноземною мовою юриста залежить не тільки успіх його професійної діяльності, а й доля інших людей, доля суспільства, держави [3, 1]. Так, спеціалістам юридичного профілю часто доводиться описувати явища, пояснювати факти, наводити аргументи, переконувати своїх співрозмовників. Майбутнім юристам важливо оволодіти навичками та вміннями усного англійського монологічного мовлення як одним з необхідних видів комунікативної діяльності в межах їхньої спеціальності. Відтак, особливої уваги набуває проблема вдосконалення методики навчання студентів юридичних факультетів англомовного монологічного мовлення, що у свою чергу вимагає вивчення його лінгвальних та екстралінгвальних особливостей.

Аналіз основних досліджень та публікацій

Аналіз методичної літератури свідчить, проблема навчання англійського усного монологічного мовлення неодноразово порушувалась вітчизняними та зарубіжними вченими. Вагомий внесок зробили Д.І. Демченко, С.Е. Кіржнер, А.Ю. Цимбал, М.В. Куїмова, Л.В. Лазоренко, Нгуен Тхі Занг, І.М. Ніколаєнко, Є.В. Сердюк, Є.Ю. Фролікова. Переважним чином увагу науковців привертали різні аспекти навчання англійського усного монологічного мовлення студентів немовних ВНЗ.

Мета статті полягає в уточненні лінгвальних та екстралінгвальних особливостей англійського усного монологічного мовлення майбутніх правознавців, а також у визначенні основного жанру, у межах якого відбувається навчання майбутніх правовиків монологічного мовлення.

Виклад основного матеріалу

В системі іншомовної освіти студентів спеціальності “Право” говоріння як вид мовленнєвої діяльності охоплює близько 30% навчального часу, відповідно, 15% - монологічне і 15% - діалогічне мовлення.

У навчанні майбутніх правовиків спираємося на тріаду категорій монологічного мовлення, визначену І.В. Ніколаєнком: 1) категорія кількості інформації; 2) категорія якості інформації; 3) категорія способу подачі інформації [8, 7]. Поєднання у висловленні означених категорій наближають його до умов реального спілкування, коли повідомлення є не лише діяльнісним актом продукування мовлення, а виконує прагматичні функції - інформування, переконання, емоційного впливу тощо.

Категорія кількості інформація передбачає інтегрування монологічного мовлення з фаховими знаннями юриста, який повинен володіти низкою декларативних та процедурних знань - фактів, даних, моделей та алгоритмів вирішення професійних завдань. Під час складання монологів студент-юрист повинен репрезентувати достатню кількість інформації для розкриття теми, для обґрунтування чи спростування своїх думок.

Категорія якості інформації у мовленні юриста регламентується критеріями актуальності та новизни. Відповідно до критерію актуальності, інформація монологічного висловлення студента- юриста повинна відображати реальний стан сучасного правового простору: чинні закони, положення, нормативні акти, тим самим оминати застарілі дані, документи, які втратили наразі чинність і актуальність. Згідно з критерієм новизни, повідомлення студента-юриста повинне охоплювати такі інформаційні одиниці, які не є відомими переважній більшості однокурсників, містять нові та цікаві факти, дані тощо.

Категорія способу подачі інформації ґрунтується на принципах мовного й паралінгвістичного втілення динаміки мислення, помірності в експресії вираження й виконання [6, 25]. Відповідно до цієї категорії, студент має добирати вербальні засоби комунікації, які здатні передати його авторський задум, бути адекватно зрозумілими носіями мови, відповідати стилю висловлення, забезпечувати його когезію та когерентність.

Відповідно до означених категорій, одиницею організації монологічного мовлення визначаємо смислові фрагменти, що розгортаються у певній послідовності і характеризуються повнотою, зв'язністю, неперервністю і логічністю висловлення [10, 43]. Смисловий фрагмент визначаємо в єдності кількості, якості та способу подачі інформації.

Нині науковці виділяють три основні функціональні типи монологів - розповідь, опис та міркування.

Монолог-розповідь передбачає зображення предмета мовлення в зміні, як послідовність певних подій або дій. Монолог-розповідь має перелік структурно-композиційних частин, до яких належать: початок подій (зав'язка), розвиток подій, кінець подій (розв'язка) [4, 204; 6, 26]. У монолозі-розповіді мовець говорить в хронологічному порядку, дія розвивається динамічно і належить до плану минулого [12, 14]. Відповідно, у функціональному типі розповіді можуть реалізуватися монологи на правничу тематику, які характеризуються динамічним сюжетом, хронологічним розгортанням подій.

Студенти повинні навчитися складати розповіді про становлення системи влади в Великій Британії та США, про еволюцію європейського та українського права, вплив римського права на становлення європейської правової культури, процес обрання членів Верховної Ради в Україні і депутатів Палати громад у Великобританії, про типи та функції конституцій тощо.

Для монологів-розповідей характерними є такі лексико-семантичні групи:

- правнича фахова лексика та термінологія: precedent, damages, claim, tort, liability, acquittal, litigation, indictment etc.;

- дієслова, які передають динамізм сюжету та хронологію розгортання подій: to appeal, to apply, to argue, to arrest, to accuse, to appoint, to challenge, to avoid, to commit, to escape, to sentence etc.;

- слова-маркери для введення уточнення, пояснення, доповнення: and, besides, what s more, in addition, it should be added, looking in detail, therefore, furthermore, moreover, as a matter of fact, it is worth clarifying, it is worth noting, I would like to make it clear, say, for example;

- слова, які забезпечують діалогічність монологів, тобто за допомогою яких мовець апелює до слухачів: it should be noted, it should be stressed, it should be emphasized, that was the deciding factor, at a critical time, pay close attention, turn your attention, obviously, naturally;

- слова-скрепи для поєднання змістових компонентів розповіді: after that, the next stage was, firstly, secondly, lastly, at last, finally, in conclusion, to summarize, at the same time, meanwhile, as long as, anyway, thus, to sum all it up.

На граматичному рівні монологи-розповіді містять найрізноманітніші моделі. Насамперед, варто відзначити такі:

- узгодження часів у складних реченнях (Jane told Peter that she had received a summons to appear in the Court of Appeals. He knew that John was released from prison on 25 May, 1998.);

- узгодження підмета з присудком у реченні (The study of proofs is very important. The majority believes that he is not guilty.);

- використання інфінітивних і герундіальних конструкцій (They are likely to stand trial very soon. Their partners objected to their arriving at a decision so soon.);

- парентетичні внесення (Using the result as a mandate, the Liberal Prime Minister, Herbert Henry Asquith, introduced the Parliament Bill, which sought to restrict the powers of the House of Lords. Having been informed of their human rights abuse, the prisoners began to protest.);

- правильне використання артикля (Ukraine is a unitary law-governed state. The Dashwoods have never gone to law. He is engaged in law.);

- умовні речення та випадки інверсії (If John has had enough information, he will sue for compensation. Had he followed/ If he had followed the law, he wouldn't have stood the trial.);

- використання модальних дієслів (Neither murderer nor his accomplice dared to enter the house for a second time. She may be released earlier, if the prison staff finds it necessary.);

- вживання пасивного стану дієслова (When someone is fined, they have to pay an amount of money as a punishment for breaking a law. He was tried in criminal court for murder).

Монолог-опис спрямований на всебічну характеристику предмета мовлення через перерахування його ознак: кількісних, якісних, структурних, функціональних [1, 5; 12, 14].

Монологи-описи є найбільш поширеними функціональними типами монологічного мовлення у навчанні іноземної мови майбутніх юристів. Студенти повинні навчитися складати описи правових систем України та англомовних країн, основні функції правових органів, структуру та функції судових систем (права, професійні обов'язки, функції і повноваження адвокатів, прокурорів, суддів в Україні та англомовних країнах), джерела конституційного права в Україні та англомовних країнах, функції законодавчої та виконавчої влади, повноваження найвищих державних посадовців в Україні та англомовних країнах, систему стримувань і противаг в уряді США, політичні системи в Україні та англомовних країнах, навчання юристів в Україні та англомовних країнах, юрисдикцію та структуру місцевого самоврядування тощо.

Для монологів-описів характерними є такі лексико-семантичні групи:

- правнича термінологія: affidavit, defendant, evidence, felony, grand jury, impeachment, lawsuit, mistrial, plaintiff, sanction;

- професійна правнича лексика (відповідно до семантики підгруп, наведених у попередніх абзацах), а саме: лексика на позначення основних функцій правових органів, структури та функцій судових систем, функцій законодавчої та виконавчої влади, повноважень найвищих державних посадовців в Україні та англомовних країнах тощо: common law, statute, uniform application, constitutional legality, lawmaking, execution, interpret, wrongful acts, private property, handle legal matters;

- група дієслів та віддієслівних іменників, які позначають функціонування та діяльність органів та структур правової системи: function, act, create, control, supervise, demand, prevent, regulate, provision, implementation, subordination, recognition, prosecution, adjudication;

- група прикметників, які позначають характеристики правових систем України та англомовних країн, політичних систем в Україні та англомовних країнах, галузей права: democratic, legal, unitary, codified, flexible, uniform social, unmodifiable, comprehensive, separate);

- слова-скрепи, які слугують для поєднання компонентів монологу-опису: also, in addition, moreover, except the characteristics mentioned..., these functions should be complemented by..., on the other hand, nevertheless, as a result, in fact, for this reason;

- слова, які забезпечують діалогічність монологів: imagine millions., have you ever thought., it may look an overstatement, but., have a close look at., pay special attention to., this issue may seem quite simple at first glance, but actually it is not..

На граматичному рівні монологи описи містять:

- складнопідрядні речення різних типів (The scope of federal preemption is limited because the scope of federal power is not universal. Decisions of the Verhkovna Rada are valid only when they are taken at the meeting that should be attended by all its members.)

- використання прийменникових конструкцій: (The Speaker presides over parliamentary sessions, signs bills and sends them to the President for promulgation. Under the Constitution Ukraine is a legal, sovereign and democratic state.);

- використання інфінітивних і герундіальних зворотів: (Witnesses are expected to tell the truth. Witnesses are aware of theirfacing possible criminal liability for false testimony.);

- використання дієприкметників та конструкцій з ними: (Releasing the minors, the policemen usually give them money. When inspecting the crime scene, the investigator should be very careful not to ruin any evidence.);

- використання різних засобів пасивності: (The Constitution is considered to be the main law of the land. The three main branches of powers are carefully balanced.);

- використання граматичних конструкцій, властивих розмовному стилю, наприклад, вживання неозначено-особових речень замість особових: (They believe a jury trial to be a better choice than a bench trial. Though anyone can cast doubt on that provision.);

- використання модальних дієслів: (The letter should include the reasons why you are applying to the firm. An arbitrator should perform dutiesdiligently and conclude the case as promptly as the circumstances reasonably permit.).

Монолог-міркування реалізує персуазивну функцію мовлення і спрямований на обгрунтування чи спростування певної думки, положення. Мовець має обґрунтовувати власний погляд на поставлену проблему; пов'язувати смислові фрагменти тексту й підпорядкувати їх основній ідеї, пов' язувати всі компоненти повідомлення відповідними мовними засобами, добираючи необхідні конектори [2, 105].

У навчанні майбутніх правовиків монологічного мовлення визначаємо два типи монологів- міркувань: монолог-обґрунтування та монолог- спростування, які мають особливу композицію.

Монолог-обґрунтування розуміємо як текст аргументативного типу, основне завдання якого полягає у наведенні вичерпних доказів на підтримку висунутої тези [9, 12 - 13; 6, 32]. У практиці навчання студентів спеціальності “Право” використовуємо міркування- обґрунтування доцільності певних юридичних положень, форм управління, аналізу правових процесів, дій правоохоронних органів, аналізу статистичних даних та встановлення висновків, які можна зробити на їхній основі, аналізу інформації, одержаної з різних офіційних та неофіційних джерел, обґрунтування думки в судових процесах.

Монолог-спростування визначаємо як текст аргументативного типу, орієнтований на формулювання нової тези, тобто антитези, і подання необхідної контраргументації, спрямованої проти висунутого положення з метою встановлення його помилковості або недоведеності [9, 12 - 13; 6, 32]. У практиці навчання студентів спеціальності “Право” використовуємо міркування-спростування доцільності певних юридичних положень, форм управління, самоврядування аналізу правових процесів, повноважень та діяльності певних органів влади, аналізу статистичних даних, спростування думки в судових процесах.

У монолозі-міркуванні виділяємо (услід за М. Куїмовою) такі композиційні елементи: 1) початок; 2) основна частина; 3) заключна частина. У монолозі-обґрунтуванні в початковій частині визначається хронотоп, учасники повідомлення, наводиться теза, яка потребує обгрунтування і в якій дається оцінка коментованого факту чи події; в основній частині наводяться аргументи та приклади на їх підтвердження; ця частина є найбільшою за обсягом; у заключній частині міститься висновок щодо описуваних фактів або подій, наводиться особиста оцінка повідомлюваного.

У монолозі-спростуванні в початковій частині наводиться хронотоп, учасники повідомлення, наводиться антитеза, яка потребує спростування; в основній частині наводяться контраргументи до цієї антитези та приклади на їх підтвердження; у заключній частині робиться висновок, який, по суті, є новою тезою.

Казуальна послідовність речень виражається граматичним причиново-наслідковим зв'язком. В структурі монологів-міркувань використовують складнопідрядні причинові та наслідкові речення, а також прості речення з лексичними маркерами причини та наслідку. Наприклад: The defendant was sentenced to 5 years in prison as he was found guilty beyond any reasonable doubt. So even if you can prove that the defendant indeed acted negligently, you may not collect damages if you didn't suffer any injuries.

Можуть використовуватися наступні лексичні маркери причини й наслідку: because of/ owing to/ due to the fact that..., for this reason..., as a result..., as a consequence., consequently., so., thus., therefore. Наприклад: For this reason the parties appeal. Consequently, the suspect has his cast-iron alibi.

Метакомуніктивні засоби - формальні засоби, зовнішні скріпи, які передають зв'язність між змістовими та композиційними частинами висловлення: firstly, secondly, in one hand, on the other hand, on the contrary, for example, so, finally, at last.

Визначаючи, услід за Л. Лазоренко, аргументативність як основну категорію монологів-міркувань [6, 30], вважаємо, що студенти повинні оволодіти низкою засобів аргументації та контраргументації: 1) наведення фактів, переконливих прикладів, які ґрунтуються на законодавчих документах, статистичних даних, перевірених джерелах інформації, цитуванні прецедентних текстів та імен, власному досвіді; 2) використання метакомунікативних засобів для встановлення когезивних та когерентних зв'язків між тезою, аргументами, прикладами та висновком, а також антитезою, контраргументами, висновком-тезою; 3) вживання вербальних засобів комунікації, відповідних лексичних та фразеологічних одиниць; 4) застосування паравербальних засобів спілкування - фонаційних (тембр, темп, тон, емфатичні наголоси, інтонеми, емфатичні паузи), мануальних, мімічних, пантомімічних.

Основним жанром, у межах якого відбувається навчання майбутніх правовиків монологічного мовлення визначаємо повідомлення- презентацію.

Повідомлення, услід за І.В. Ніколаєнко, розуміємо як невеликий, тривалістю до 1 0 хвилин, інформаційний виступ, підготовлений доповідачем самостійно з використанням невеликої кількості першоджерел [7, 35]. Презентацію визначаємо як публічне представлення чого-небудь, демонстрація або ознайомлення з чимось, що представляє інтерес для певної групи реципієнтів. Відповідно, повідомлення-презентацію визначаємо як невеликий виступ тривалістю до 10 хвилин (на основі опрацьованих достовірних джерел інформації) у супроводі демонстрації об'єктів, які є предметом повідомлення.

Беручи за основу типологічні критерії презентації, розроблені Нгуен Тхі Занг: вид управлінського впливу, предмет презентації, аудиторія, інтерактивність, способи подачі інформації [7, 11], характеризуємо презентацію- повідомлення в контексті правого дискурсу так.

За видом управлінського впливу презентації студентів спеціальності “Право” виконують пізнавально-інформаційну та переконувальну прагматичну функцію. Пізнавально-інформаційна функція притаманна монологам-розповідям та монологам-описам, які (виходячи з визначених вище категорії кількості, якості та способу подачі інформації) повинні містити актуальні, цікаві та професійно важливі факти й дані. Переконувальна функція властива монологам-міркуванням (обґрунтуванням та спростуванням), у яких мовець повинен не лише подавати нову та актуальну інформацію, але й вчитися переконувати слухача, доводити свою думку, використовуючи вербальні та паравербальні засоби комунікації.

Предметом презентації є факти, статистичні дані, структури правових систем, динамічні та еволюційні процеси, причиново-наслідкові зв'язки та ієрархічні моделі в правових системах України та англомовних країн.

Аудиторія: усі презентації, які готують студенти, є навчальними і мають внутрішній характер, тобто відбуваються в межах навчальної аудиторії.

Інтерактивність: презентації є проактивними, тобто позбавлені активної участі адресатів, проте повідомлення марковані діалогізмом - постійним апелюванням до аудиторії, приверненням уваги слухачів, переконання їх.

За способом подачі інформації: презентації з мультимедійними та без мультимедійних засобів.

Висновки

Отже, студенти спеціальності “Право” повинні навчитися складати монологи у жанрі повідомлення-презентації трьох функціональних типів - розповідь, опис, міркування (обґрунтування та спростування), оволодівши їхніми лінгвальними та екстралінгвальними особливостями. У навчанні монологічного мовлення майбутніх правовиків спираємося на тріаду категорій монологічного мовлення - кількості інформації; якості інформації; способу подачі інформації. Одиницею організації монологічного мовлення визначено смислові фрагменти.

Література

1. Балыхина Т. М. Методика преподавания русского языка как неродного, нового: Учебное пособие / Т. М. Балыхина. М.: Изд-во РУДН, 2007. 185 с.

2. Баранова Е. А. Методика обучения сочинению-рассуждению на материале французского языка / Е.А. Баранова // Ученые записки Орловского государственного университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. №1. 2010. С. 104-108.

3. Демченко Д. І. Формування професійної іншомовної компетентності майбутніх юристів у фаховій підготовці [Текст]: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти /Демченко Діна Ісхаківна; Харківський нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Х., 2010. 20 с.

4. Жеребило Т.В. Словарь лингвистических терминов: Изд. 5-е, испр-е и дополн. / Татьяна Васильевна Жеребило. Назрань: Изд-во “Пилигрим ”, 2010. 486 с.

5. КуимоваМ. В. Обучение устной монологической речи с опорой на аутентичный письменный текст: Английский язык, неязыковой вуз: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (иностранные языки)” / М. В. Куимова. Ярославль, 2005. 18 с.

6. Лазоренко Л.В. Навчання англомовного монологічного мовлення майбутніх математиків з використанням Веб-квесту: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02/Лазоренко Людмила Володимирівна; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2016. 251 с.

7. Нгуен Тхи Занг Бизнес-презентация как жанр делового общения: автореферат дис.... кандидата филологических наук: 10.02.01 /Нгуен Тхи Занг; [Место защиты: Гос. ин-т рус. яз. им. А.С. Пушкина]. Москва, 2012. 23 с.

8. Николаенко И. В. Обучение устному научному сообщению в VI-VII классах общеобразовательной школы (учебное сообщение; научно-популярное сообщение): автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения (русский язык)” / И. В. Николаенко. Минск, 1998. 21 с.

9. Полетаев А. А. Обучение письменной аргументированной речи посредством учебного блога: немецкий язык, старшие классы общеобразовательной школы: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (иностранный язык)” /А. А. Полетаев. Пятигорск, 2012. 21 с.

10. Сердюк Е. В. Управление обучением монологической речи студентов языкового факультета педагогического вуза на основе методически значимых контекстов: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (филология: уровень профессионального образования)” / Е.В. Сердюк. Екатеринбург, 2013. 23 с.

11. Цымбал А. Ю. Интонационно-стилистические и коммуникативно-прагматические характеристики устных презентаций: автореферат дис.... кандидата филологических наук: 10.02.19 / Цымбал Анастасия Юрьевна; [Место защиты: Ярослав. гос. пед. ун-т им. К.Д. Ушинского]. Иваново, 2015. 23 с.

12. Фроликова Е. Ю. Методика обучения студентов монологическому высказыванию на основе рефлексии начальный этап, языковой вуз: автореферат дис.... кандидата педагогических наук: 13.00.02 / Фроликова Елена Юрьевна; [Место защиты: Ин-т содержания и методов обучения Рос. акад. образования]. Москва, 2014. 26 с.