Експлікація як один із прийомів авторського перетворення фразеологізмів у публіцистичній спадщині Михайла Грушевського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Експлікація як один із прийомів авторського перетворення фразеологізмів у публіцистичній спадщині Михайла Грушевського

фразеологізм публіцистичний грушевський словосполучення

Стаття присвячена вивченню індивідуально-авторського перетворення фразеологізмів у публіцистичному доробку М. Грушевського. Проаналізовано прийом експлікації як найбільш продуктивний тип структурно-семантичної трансформації усталених словосполучень у публіцистиці автора. Описано способи реалізації експлікації фразеологічних одиниць, засвідчених публіцистичною спадщиною М. Грушевського. Визначено функціонально-стилістичне та прагматичне навантаження експлікації усталених висловів. Розглянуто поєднання експлікації з іншими прийомами зміни структури фразеологічної одиниці.

Ключові слова: фразеологізм, структурно-семантична трансформація, експлікація, емоційно-експресивний потенціал, функціонально-стилістичне навантаження, публіцистика М. Грушевського.

Аннотация

Шабунина В.В.

Кременчугский национальный университет имени Михаила Остроградского

Экспликация как один из приёмов авторского преобразования фразеологизмов в публицистическом наследии михаила грушевского

Статья посвящена изучению индивидуально-авторского преобразования фразеологизмов в публицистических наработках М. Грушевского. Проанализирован приём экспликации как наиболее продуктивный тип структурно-семантической трансформации устойчивых словосочетаний в публицистике автора. Описаны способы реализации экспликации фразеологических единиц, встречающихся в публицистическом наследии М. Грушевского. Определена функционально-стилистическая и прагматическая нагрузка экспликации устойчивых выражений. Рассмотрено сочетание экспликации с другими приёмами изменения структуры фразеологической единицы.

Ключевые слова: фразеологизм, структурно-семантическая трансформация, экспликация, эмоционально-экспрессивный потенциал, функционально-стилистическая нагрузка, публицистика М. Грушевского.

Summary

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University

Explication as a method of author's phraseologisms transformation in publicistic heritage of mykhailo hrushevsky

The article deals with the individual author's transformation of phraseologisms in publicistic works of Mykhailo Hrushevsky. A method of explication as the most productive type of structural and semantic set expressions transformation in the author's publicistic works is analysed. The ways of implementation of phraseological units explication found in M. Hrushevsky's publicistic heritage are described. The functional- stylistic and pragmatic filling of set expressions explication is determined. Combining of explication with the other methods of the phraseological unit structure changing is considered.

Keywords: phraseologism, structural and semantic transformation, explication, emotional and expressive potential, functional and stylistic filling, publicistic works of Mykhailo Hrushevsky.

Постановка проблеми. Діяльність Михайла Грушевського як історика, літературознавця, письменника, публіциста, громадського й державного діяча багатоаспектна. У величезній спадщині М. Грушевського можна простежити наукову, публіцистичну, письменницьку складову.

Увагу привертає і створювана ним розмаїта фразеологічна палітра. Спільною рисою численних усталених словосполучень Грушевського-публіциста є їх авторська трансформація. М. Грушевський переробляє всім відому структуру фразеологізмів згідно зі своїм ідейно-тематичним задумом і громадянським кредо. Такий прийом дає можливість автору підкреслити головне, вдало розставити акценти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання індивідуально-авторських трансформацій фразеологізмів на матеріалі художніх текстів, української прози й сучасної української преси вивчало чимало українських дослідників, зокрема М. Алефіренко, О. Андрейченко, Г. Біловус,

О.Важеніна, М. Гавриш, І. Гнатюк, А. Григораш, Л. Давиденко, Ю. Каленчук, Г. Клімчук, Н. Кочукова, А. Мамалига, О. Пономарів, Т. Свердан, О. Сербенська, І. Сковронська та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Особливе зацікавлення сучасних лінгвістів викликає вивчення механізмів і прийомів індивідуально-авторського перетворення фразеологічних одиниць. З погляду стилістики трансформація забезпечує оновлення семантики та структури фразеологізмів, щоб не стерся фразеологічний образ. Від автора вона вимагає певної структурно-семантичної перебудови, за якої зберігається співвіднесеність із вихідним фразеологізмом. Мотивованість внутрішньої форми фразеологічних одиниць дозволяє автору відновити первинний, буквальний зміст фразеологізмів. Існує ряд прийомів оновлення компонентного складу стійких сполучень слів і висловів, зокрема експлікація, субституція, редукція, контамінація, алюзія [1, с. 108]. Однак прийоми видозміни фразеологізмів в українській публіцистиці кінця ХІХ -- початку ХХ ст. все ще не потрапили до кола наукових інтересів мовознавців, а отже, вимагають подальшого розгляду.

Мета статті. У публіцистичних творах М. Грушевського знаходимо чимало яскравих зразків індивідуально-авторської обробки фразеологічних одиниць. Метою статті є дослідження експлікації, або розгортання як найбільш продуктивного прийому структурно-семантичної трансформації фразеологічних одиниць, представленого в публіцистичному доробку М. Грушевського.

Як свідчить аналіз мовного матеріалу, М. Гру- шевський використовує переважно атрибутивний вид такої трансформації, поширюючи один із компонентів фразеологізму за рахунок конкретного означення, яке додається до іменника. Наприклад: Київ знову в українських руках [2, с. 74] (пор.: мати у руках що -- «володіти чим-небудь; розпоряджатися чим-небудь» [6, с. 476]);

а в дійсності вона була війною національною,

боротьбою за відновлення єдиної Росії і проти знищення сепаратизму, боротьбою ще більш завзятою і нелюдською, ніж яку вів з українством старий царський уряд, централістичні гасла котрого понесли під своїм більшовицьким прапором нові спасителі єдиної неділимої Росії - більшовики [2, с. 182] (пор.: нести прапор чого -- «відстоювати що-небудь, вести боротьбу за щось» [5, с. 548]); Зійдіть з політичної, з громадської арени -- і не перешкоджайте тим, хто має сміливість працювати і творити нове життя тими методами, якими воно може творитися в даний момент [2, с. 8--9] (пор.: зійти з арени -- «залишати якусь діяльність» [5, с. 334-- 335]); ...який не тільки служить до самозабуття, готовий віддати всяку національну позицію, всякий національний інтерес московській політиці, але й підводить під це ідеологічні підстави [2, с. 12] (пор.: здати позиції -- «поступатися перед ким-, чим-небудь у чомусь» [5, с. 330]). Як показують приклади, ці узгоджені означення слугують для наближення й пристосування змісту фразеологічної одиниці до конкретного мовленнєвого акту.

Крім того, прийом експлікації дозволив М. Грушевському висловити власне ставлення до повідомлюваного й надати йому оцінного значення: ...важливіша принципіяльна сторона, виявлення дійсного характеру цієї війни, котру з більшовицької сторони виставлювано як боротьбу соціалістичних гасел проти буржуазії й реакції... [2, с. 182] (пор.: показувати характер -- «виявляти впертість, стійкість і т. ін. у чо- му-небудь» [6, с. 665]); З цього часу Чорне море здавна грало дуже велику ролю [2, с. 18] (пор.: грати роль -- «мати певне значення» [5, с. 119]); В сфері політики Молдава служила спеціяль- но ареною для різних українських політичних діячів і авантюристів, вони брали дуже діяльну участь у тутешніх усобицях і часом захоплювали в свої руки владу [2, с. 20] (пор.: брати участь -- «бути учасником чого-небудь» [4, с. 18]); Ну, а війна більшовиків з Україною ... розв'язала всякі моральні вузли, які ще могли в чиїх-небудь очах зв'язувати українця з московським громадянином спеціяльно [2, с. 10] (пор.: розв'язати вузол -- «вирішувати досить складне, заплутане питання» [5, с. 747]).

Обставинний поширювач конкретизує узагальнене значення фразеологічної одиниці й уточнює його. Наприклад: Австрійська делегація доволі енергійно обстоювала польський погляд на непорушність границь конгресової Польщі, але тому, що українська делегація твердо стояла на своїм, австрійська делегація не вважала можливим задля цього зривати переговори [2, с. 109] (пор.: стояти на своєму -- «настійливо, наполегливо відстоювати свою думку, переконувати в своїй правоті» [5, с. 925]); .а тим часом пречудесно шкуру дерли з незрячих гречкосіїв [3, с. 45--50] (пор.: дерти шкуру з кого -- «жорстоко знущатися з кого-небудь, катувати когось; оббирати, жорстоко експлуатувати кого-небудь» [5, с. 233]); Чи спустити байдужно руки? [3, с. 45-- 50] (пор.: руки опускаються у кого -- «хто-небудь стає байдужим до чогось, не хоче робити чогось; хто-небудь втрачає надію, стає бездіяльним» [5, с. 770]); Ну, а війна більшовиків з Україною рішуче поставила хрест над цією ідеологією... [2, с. 10] (пор.: поставити хрест на кому, чому -- «переставати займатися чим-небудь, робити щось» [5, с. 857]); В цій справі давались спе- ціяльні інструкції російським представникам на Україні, рекомендуючи їм орудувати в цім напрямі «і лисячим хвостом і вовчим зубом» [2, с. 17] (пор.: вовчий зуб у кого -- «дуже жорстокий, підступний хто-небудь» [5, с. 347]). Як свідчать приклади, вклинення в структуру фразеологічних одиниць стояти на своєму, дерти шкуру, руки опускаються, поставити хрест та ін. лексем твердо, пречудесно, байдужно, рішуче підсилює оцінність їх значення і надає висловлюванням емоційно-експресивного відтінку.

Об'єктне поширення також впливає на весь фразеологізм, конкретизуючи його: Ми, ті, що несли прапор визволення в найтяжчі часи неволі, зістанемося під ним і виступимо рішуче проти всякого ухиляння від тих принципів, котрі написані були на стягу українства [2, с. 136] (пор.: нести прапор чого -- «відстоювати що-небудь, вести боротьбу за щось» [5, с. 548]); В кожній справі, в кожній реформі чиїсь інтереси терплять, і ті, кого вона зачіпає за живе м'ясо, мають нахил уживати найсильніших виразів для своїх жалів на порушення своїх інтересів - аж до «святости» включно [2, с. 80] (пор.: зачіпати за живе кого -- «дошкульно ображати; дуже хвилювати, тривожити» [5, с. 322]); Мусимо тримати руку на пульсі народного життя і йти в ритм його биття [2, с. 143] (пор.: тримати руку на пульсі -- «уважно стежити за розвитком подій, бути в курсі справ»); Ми стали на межі обітованої землі українського визволення, української державности, задоволення одвічних мрій трудящого українського народу [2, с. 59] (пор.: земля обітована -- «багатий, розкішний край, де панує повний достаток і злагода; заповітне місце, пристанище; предмет чиїх-небудь пристрасних бажань, надій, прагнень і т. ін.» [5, с. 333]); . школи з перевагою наук гуманітарних, взагалі теоретичних, які мають на меті загальну політичну чи гуманітарну освіту, повинні мати значення побічне при спеціяльнім, а не служити альфою і омегою освіти [2, с. 30] (пор.: альфа і омега -- «головне в чомусь, основа, зміст, суть чого-небудь» [5, с. 14]).

Для публіцистичних творів М. Грушевського типовим явищем є використання фразеологічних одиниць із одночасним залученням атрибутивних і обставинних поширювачів, наприклад: Доказують, що російська культура так глибоко ввійшла в українське життя, в українську плоть і кров, що Турґенєв і Пушкін для українця є такими ж близькими, національними письменниками, як Шевченко, і російська літературна мова українцям ближча, ніж «видумана» українська, і т. д. [2, с. 12--13] (пор.: ввійти в життя -- «починати жити, діяти самостійно; виникати, з'являтися або поширюватися [5, с. 156], ввійти в плоть і [в] кров -- «ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь» [5, с. 164]. У цьому прикладі атрибутивні поширювачі українське, українську, входячи до складу висловів ввійти в життя, ввійти в плоть і [в] кров, конкретизують їх значення, наповнюють зміст загальновживаних фразеологізмів яскраво вираженими політичними відтінками, посилюють емоційно-експресивне забарвлення тексту. Обставинний поширювач глибоко дозволяє автору висловити власне ставлення до повідомлення, дати оцінку подій.

Як бачимо, прийом експлікації складу усталених висловів є досить поширеним явищем у публіцистичній спадщині Михайла Грушевського. Елементи-поширювачі переважно виконують функцію конкретизації, уточнення, індивідуалізації значення узуальних фразеологічних одиниць, додають до їх семантики відтінок оцінності й наближають до конкретної комунікативно-прагматичної ситуації.

Іноді в досліджуваних творах спостерігаємо поєднання експлікації з іншими прийомами зміни структури фразеологічної одиниці, від чого, природно, змінюється її значення. Поєднання кількох видів трансформацій допомагає публіцисту донести свої ідеї до адресата, вплинути на його емоції, спонукати до дії. У наведених нижче прикладах М. Грушевський поєднує експлікацію з субституцією: Після проголошення самостійности Української Республіки ніхто вже не може ховатися в хащі невтралітету, бо теперє боротьба двох держав, України і Великороси, в якій усі громадяни Української Республіки, всі жителі її без різниці поглядів і переконання обовязані підтримувати український уряд [2, с. 64] (пор.: ховатися в кущі - «уникати відповідальності, безпосередньої участі в чому-не- будь» [5, с. 929]); ...маленька купка інтелігенції втратила народні традиції й заблудилась на манівцях європейської культури [3, с. 45--50] (пор.: збиватися на манівці - «втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати» [5, с. 323]). Тут автор вдається до цілеспрямованої синонімічної заміни компонентів кущі, збиватися на функціонально схожі відповідники хащі, заблудилась, а завдяки об'єктним поширювачам невтралітету, європейської культури конкретизує оригінальні фразеологізми.

У публіцистиці М. Грушевського знаходимо приклади одночасного використання експлікації та контамінації: Україна XIX в. була відірвана від Заходу, від Європи і обернена лицем на північ, ткнута носом у глухий кут великоросійської культури й життя [2, с. 17]. М. Грушевський поєднав у межах одного усталеного виразу два фразеологічні звороти ткнути носом і загнати в глухий кут (пор.: ткнути носом кого -- «в гострій формі звертати чию-небудь увагу на щось; дорікати комусь за що-небудь; у що, куди, зневажл. Звертати увагу, дивитися на що-небудь» [5, с. 882]; загнати в глухий кут -- «поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище» [6, с. 303]), а також використав об'єктне поширення великоросійської культури й життя з метою привернення уваги адресата, конкретизації й уточнення фразеологічної одиниці загнати в глухий кут.

Висновки і пропозиції

Отже, однією з ознак індивідуального стилю М. Грушевського є структурно-семантична трансформація традиційних стійких висловів, що зумовлена поглибленим осмисленням навколишнього світу, постійним прагненням до збагачення суспільної свідомості та стилістично гнучкого й більш точного вираження власних думок і почуттів. У єдності змісту й форми, у їх взаємозалежності криється дієвість публіцистичних творів Михайла Грушевського, їх вплив на тогочасне суспільство й повною мірою розкривається багатогранний талант автора, що відіграв значну роль у формуванні єдиної української літературної мови.

Крім експлікації, у публіцистичних творах Михайла Грушевського яскраво представлені й інші типи індивідуально-авторської трансформації фразеологічних одиниць, які стануть темою наступної наукової розвідки.

Список літератури

1. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. - К.: Наукова думка, 1989. - 156 с.

2. Грушевський Михайло. На порозі нової України. Статті і джерельні матеріяли / Михайло Грушевський; за ред. Любомира Р. Винара. - Нью-Йорк - Львів - Київ - Торонто - Мюнхен, 1992. - 278 с.

3. Грушевський М. Твори: у 50 т. / Михайло Грушевський; за ред. П. Сохань та ін. - Львів: Світ, 2008. - Т. 11: Серія «Літературно-критичні та художні твори», Літературно-критичні праці (1883-1931), «По світу». - 750 с. - Режим доступу: http://www.m-hrushevsky.name/uk/Publicistics. html

4. Олійник І. С. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. - Х.: Прапор, 1997. - 462 с.

5. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. - К.: Наук, думка, 1993. - 984 с.

Размещено на Allbest.ru