Менасивні та квеситивні мовленнєві акти на прикладі дискурсу соціальної реклами Сполучених Штатів Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Менасивні та квеситивні мовленнєві акти на прикладі дискурсу соціальної реклами Сполучених Штатів Америки

Реклама належить до таких явищ сьогодення, без яких сучасне життя суспільства неможливо уявити. Реклама істотно впливає на економічні, суспільно-політичні та етнокультурні процеси, що відбуваються у сучасному світі. Вона сприяє не тільки створенню споживчого попиту, просуванню товарів на ринку, але й постає засобом формування ціннісних орієнтацій, моральних настанов. Реклама уможливлює поширення різноманітних ідей, прискорює процеси гуманізації суспільств та світового співтовариства у цілому [119, с. 156-167].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні лінгвістичні дослідження дискурсу соціальної реклами відносять його до форм масової комунікації (Р.В. Дикін, Ю.А. Зуляр); описують лінгвокультурні (О.І. Карімова, Л.Ф. Компанцева) та семіотичні ознаки дискурсу соціальної реклами (Є.А. Єліна, Є.Ф. Сє - рєбрєннікова); виявляють жанрові параметри (Ф.Л. Косицька, Р.В. Рюмін) та підтипи (Н.О. Гудзь, Л.А. Фірстова); висвітлюють особливості концептосфери (О.С. Колесник) та аксіосфери (М.О. Бєляєва).

Дискурс соціальної реклами США привертав увагу дослідників в аспекті соціально-комунікативної значущості (W. Leiss), соціальної проблематики (M. Kraidy). Він досліджувався як категорія медіа-дискурсу (S. Allen), як соціально-орієнтований дискурс з лінгвопрагматичною специфікою (Т.Н. Лівшиць, Є.В. Лухіна).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас такий дискурс розглядався в ракурсі лінгвопрагматичних особливостей на матеріалі української соціальної реклами (О.О. Климено) проте не достатньо досліджений на базі американської візуальної реклами.

Мета статті. Виходячи з цього головною метою даної статті - дослідження прямих мовленнєвих актів, а саме застосування квеситивів та менасивів у дискурсі соціальної реклами США.

Дискурс соціальної реклами може виражатися прямими і непрямими мовленнєвим актом. До найпростіших випадків вираження значення в мові належать такі, коли мовець, висловлюючись, має на увазі буквально те, що він говорить [7], наприклад:

(1) «Don't serve alcohol to teens» [8].

Однак, подібна «простота» притаманна не всім висловленням. Є випадки, коли певна сукупність знаків, які утворюють рекламу, може виражати дві іллокутивні сили. Непрямий мовленнєвий акт використовують тоді, коли один іллокутивний акт здійснюється опосередковано, шляхом використання іншого. В непрямих мовленнєвих актах адресант передає слухачеві більший зміст, ніж той, який він реально повідомляє, і він робить це, спираючись на загальні фонові знання, як мовні, так і немовні, а також на загальну розумову здатність до міркування, адресата [1; 6; 7].Мета непрямих мовленнєвих актів, наприклад:

(2) «Your cell phone already replaced your camera, your calendar, your alarm clock… Don't let it replace your family» [8] - привернення уваги до проблеми XX-XXI століть, зокрема міжособис - тісного спілкування, оскільки новітні гаджети настільки заполонили увагу як дітей, так і дорослих, що люди втрачають основне - час на живу розмову із рідними чи прогулянку з дітьми.

Дослідження арсеналу мовленнєвих актів, які використовуються в дискурсі соціальної реклами США, дає змогу зрозуміти не тільки його цільове призначення, але й той потенційний інтендо - ваний вплив, кодифікований у мовленнєвих актах та реалізований ними, який дозволяє цьому типу дискурсу бути «ефективним та дієвим видом комунікації, покликаним змінити американське суспільство на краще». Здійсненню такого впливу сприяють також невербальні компоненти соціальної реклами (малюнки, фотографії, зображення, звук, відеоряд).

Використання мовленнєвих актів у дискурсі соціальної реклами США полягають зокрема в інформуванні широкого загалу про соціально значущі проблеми американського суспільства, активізації дій його представників по боротьбі з ними та їх запобіганні.

Особливості актомовленнєвої організації дискурсу соціальної реклами США визначаються прагматичними цілями створення цього типу дискурсу. Оскільки його метою є не тільки повідомлення про соціальні проблеми американського суспільства, але й залучення його представників до боротьби з ними, це відображено у послідовному використані (квеситивних), констативних і директивних мовленнєвих актів у дискурсі соціальної реклами США. Іллокутивна мета вказаних мовленнєвих актів виявляється в ініціюванні думок і роздумів з приводу певної проблеми (квеситиви), інформуванні про неї (констативи), активізації певних дій щодо її вирішення чи попередження (директиви). Ефективності, впливовості та дієвості текстів соціальної реклами США сприяє також візуальний складник рекламних повідомлень, представлений малюнками, фотографіями, що можуть пояснювати чи доповнювати зміст їх вербального складника, актуалізованого пропозиціями мовленнєвих актів [2].

Іллокутивною метою менасивних мовленнєвих актів є такий вплив на адресата, що полягає в зміні його психоемоційного стану шляхом апелювання до почуття страху, побоювання, шоку та інших негативних емоцій та в результаті потенційної зміни його дій і поведінки [І]. Менасивний акт характеризується наявністю менасивного компонента, який може бути виражений як вербальними, так і невербальними засобами [6; 7].

Менасивні мовленнєві акти використовуються у шоковій рекламі США, спрямованій на боротьбу з проблемами, що призводять до руйнації та втрати життя та здоров'я людей: наркоманія, пияцтво, тютюнопаління, ВІЛ-інфекції. Пропозиції подібних мовленнєвих актів позначають дек - структивні денотативні ситуації, що загрожують життю та здоров'ю американців. Це безпосерд - ньо відображено в значенні одиниць їх іменування. Оскільки іллокутивна мета менасивних актів вказаного типу дискурсу спрямована передусім на залякування, подібні рекламні повідомлення апелюють до мотивів смерті, хвороб, каліцтва людей, а також завжди супроводжуються малюнками, фотографіями, зображеннями могил, домовин, щелепів, кладовищ, автокатасроф, скалічених і мертвих людей і т. ін. Вважається, що саме невербальний компонент є визначальним у залякуванні, створенні напруження, викликанні негативних емоцій, оскільки він передусім привертає увагу адресата соціальної реклами.

І в першому, і в другому прикладах шокової соціальної реклами США використання менасив - них мовленнєвих актів з емотивним, негативно - оцінним предикатом kill сприяє впливу на адресата, викликає в нього страх перед вживанням наркотиків і СНІДом. Фотографії щелепи та чоловіка у труні, який помер від СНІДу, слугують засобами візуалізації інформації, представленої менасивними актами у вказаних рекламних повідомленнях.

Типовою рисою шокової соціальної реклами США із менасивними мовленнєвими актами є метафоричне, гіперболізоване, натуралістичне представлення джерела небезпеки.

Реалізації іллокутивної мети менасивних актів, спрямованих на вплив та залякування масового адресата, сприяє не тільки використання пропозицій із лексичними одиницями SUICIDE, DEATH, але й візуальний складник визначених прикладів шокової соціальної реклами США: фотографії, що у гіперболізованому, натуралістичному та метафоричному вигляді унаочнюють джерела небезпеки для життя людини.

Квеситиви є мовленнєвими актами спонукального типу, за допомогою яких здійснюється запит щодо отримання певної важливої для мовця інформації [6; 7]. Умовою успішності квеситива, його перлокутивного ефекту вважається надана адресатом відповідь. Застосування квеситивів у дискурсі соціальної реклами США спрямовано на висловлення думок, суджень, міркувань, оцінок адресата з приводу ситуацій, подій, поведінки, образу життя себе та інших. Перлокутивним ефектом вказаного мовленнєвого акту необхідно вважати не тільки появу подібних думок і міркувань, але й здійснення подальших дій щодо їх корегування, усунення. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що квеситивні мовленнєві акти представлені у вказаному типі дискурсу здебільшого загальними питаннями, відповіді на які потребують розмірковувань та здійснення певних дій.

Іллокутивна мета квеситивного мовленнєвого акту, актуалізованого загальним питальним речення Was last night really worth it? у цьому прикладі, зорієнтована на таку реакцію адресата, що полягає в оцінюванні ним своєї негативної поведінки, дій та їх наслідків. Їх візуалізація здійснюється фотографією, на якій зображено чо - ловіка-пияка, побитого та брудного, який сидить неподалік від своєї жінки та дитини, не беручи участі у сімейних справах. Зображений чоловік перебуває нібито під ковпаком, що уособлює не тільки стан сп'янілої людини, але й те, що він живе своїм окремим життям, згубним для себе та своєї родини, яка потребує його. Вочевидь, кве - ситивний мовленнєвий акт, що його автор застосував у вказаному прикладі соціальної реклами США, звернено до всіх чоловіків, які зловживають алкоголем, руйнуючи себе та свою родину. Звертаючись до них у такий спосіб, автор просить їх замислитися над своєю поведінкою та діями.

Проаналізуємо інші приклади дискурсу соціальної реклами, де вжито квеситивні мовленнєві акти:

(3) DO YOU KNOW WHAT YOUR KIDS ARE WATCHING ON THE INTERNET RIGHT NOW?

(4) DO YOUR CHILDREN REALLY KNOW WHO LIKES THEIR PICTURES?

(5) DO YOUR CHILDREN REALLY KNOW WHO LIKES THEIR STATUS? [8]

Незважаючи на те, що і референти пропозицій (YOU, YOUR CHILDREN - прикл. 3, YOUR CHILDREN - прикл. 4, 5) наведених квеситивів, і денотативні ситуації, позначені ними, є дещо різними, структурно-семантичні особливості цих мовленнєвих одиниць вказують, що їх адресовано батькам тих дітей, які проводять багато свого часу в Інтернеті. Сьогодні це стало справжньою проблемою для американського суспільства, в якому діти та підлітки постійно проводять час в Інтерне - ті, зокрема в різноманітних соціальних мережах, а їх батьки через зайнятість чи й інші причини не встигають цікавитися, що саме роблять діти за комп'ютером [30, с. 431]. Багато з них дійсно зазнають негативного впливу, численними є також випадки комп'ютерного шахрайства, цькування, так званого феномена «комп'ютерної / Інтернет / кіберзалежності». Цим фактором і зумовлена поява в США великої кількості соціальної реклами, дискурс якої утворено квеситивними мовленнєвими актами, зверненими до батьків дітей, що проводять свій час у віртуальній реальності.

Отже, використання менасивних мовленнєвих актів, іллокутивна мета яких виявляється у залякуванні адресата, для запобігання поширення наркоманії, алкоголізму, СНІДу, є типовою рисою дискурсу шокової соціальної реклами США, спрямованого на боротьбу із цими вадами громадян американського суспільства. Вербальний складник таких рекламних повідомлень є невід'ємним від їх візуального складника, представленого фотографіями, малюнками, зображеннями відповідної тематики. Застосування квеситивних мовленнєвих актів у дискурсі соціальної реклами США спрямовано на висловлення думок, міркувань, які можуть сприяти корегуванню ситуацій, поведінки, дій, способу життя представників американської спільноти. Подальші перспективи дослідження дискурсу соціальної реклами вбачаються у детальному вивченні застосуванні непрямих мовленнєвих актів.

Список літератури

менасивний мовленнєвий соціальний реклама

1. Арутюнова Н.Д. Речевой акт / Н.Д. Арутюнова // Языкознание: большой энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. -- М.: Большая Рос. энцикл., 1998. -- С. 412--413.

2. Безуглая Л.Р. Сравнительная характеристика речевого акта квеситива в немецком и английском языке / Л.Р. Безуглая // Актуальные проблемы изучения языка и речи, межличностной и межкультурной комму-никации: [межвуз. сб. науч. тр.]. -- Харьков: Константа, 1996. -- С. 14--16.

3. Кобозева И.М. «Теория речевых актов» как один из вариантов теории речевой деятельности: вступ. ст. / И.М. Кобозева // Новое в зарубежной лингвистике. -- М.: Прогресс, 1986. -- Вып. 17: Теория речевых ак-тов. -- С. 7--21.

4. Карасик В.И. Лингвокультурный типаж: к определению понятия / В.И. Карасик, О.А. Дмитриева // Акси-ологическая лингвистика: лингвокультурные типажи: [сб. науч. тр. / под ред. В.И. Карасика]. -- Волгоград: Парадигма, 2005. -- С. 5--25.

5. Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов / Дж.Р. Серль; [пер. с англ. В.З. Демьянкова] // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1986. - Вып. 17: Теория речевых актов. - С. 170-194.

6. Серль Дж.Р. Что такое речевой акт? / Дж.Р. Серль; [пер. с англ. И.М. Кобозева] // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1986. - Вып. 17: Теория речевых актов. - С. 151-169.

7. Ad Council [Electronic Resource]. - Access Mode: https:// http://www.adcouncil.org // .

Размещено на Allbest.ru