До соціальних діалектів відносять вульгаризми, професійні діалекти, арго/кент (лексика ізольованих від легального суспільства соціальних груп), жаргони, сленг, при чому всі зазначені мовленнєві різновиди мають певні лінгвопрагматичні та стилістичні характеристики, особливості експресії та ситуативну обумовленість.

Соціолект кокні, будучи діалектом робочих, ремісників, корабельників, продавців, які жили в неподалік церкви Сент-Мері-ле-Боу (St Mary le Bow), що в Іст-Енді, характеризується традиційно особливою вимовою, відхиленнями від лексико-граматичних норм літературного стандарту (Standard English), а також римованим сленгом. Типовими особливостями кокні на фонетичному рівні є пропуск ініціального приголосного [h], наприклад "not 'alf" замість "not half"; емфаза звуку шва; фронтальна артикуляція міжзубних фонем; монофтонгізація дифтонгу [au]; вимова дифтонгу [ai] як [oi]; зникнення назального задньоязикового [n] у закінченні - ing. Серед граматичних відхилень зазначимо такі: замість "isn't" та "am not" вживається "ain't", замість присвійного займенника "ту" - особовий займенник в об'єктному відмінку "те", наприклад, "me car is broken". Форми минулого часу дієслова "to be" was та were вживаються прямо протилежним чином, ніж у стандартній англійській: "I weren't laughing at you. You was mistaken". Характерним також є подвійне заперечення: "You want some money? I ain't got none", граматична неоформленість прислівника (суфікс - ly відсутній), використання форм дієприкметника минулого часу для опису минулого: "I seen" замість "I saw", "he done" замість "he did", часте вживання форми об'єктного відмінка особового займенника "them" в якості єдиного вказівного займенника в однині та множині: "them lamp", "them lamps". На лексичному рівні спостерігається наявність власної лексики: "missus" замість "girlfriend" чи "wife"; лексема 'fit" означає "attractive", "minger" передає значення лексеми "ugly", а "dosh" і "dough" є замінниками лексеми "money", словосполучення ж "up the duff" має значення "to be pregnant".

Найвідомішою спадщиною діалекту кокні є, безперечно, так званий римований сленг кокні, що з'явився ще у 16 столітті і зобов'язаний своїм виникненням морякам та військовим, що проходили через лондонські доки, та численним національним меншинам Лондона, які послуговувалися ним заради утаємничення своєї протизаконної діяльності. Недивно, що такий спосіб усного спілкування переріс у складну і часто зовсім незрозумілу соціальну говірку. Завдяки його підвищеній експресії, мовній грі, творчому характеру деякі лінгвісти схильні вважати кокні сленгом [8, с.28; 9, с.75].

Незважаючи на те, що в Англії людей, які використовують римований сленг, завжди вважали неграмотними, сленг кокні побудований за витонченою схемою наголосу і рими, причому остання грає більш важливу роль. Наведемо деякі приклади [16]: Loaf = loaf of bread = head = голова; apples and pears = stairs = сходи; plates = plates of meat = feet =ноги, ступні; uncle Ted = (bed) = ліжко; China = China plate = mate =друг, подружка; you and me = tea = чай; Adam and Eve = believe = вірити. ("Would you Adam and Eve it? - Ти б повірив у таке?).

Зазвичай у мовленні використовуються скорочені варіанти римованих зворотів сленгу кокні, які граматично вписуються у контекст певного речення, причому відсікаються від зворотів саме кінцеві, римовані з кодованим сигніфікатом елементи, ускладнюючи процес розуміння для тих, хто не обізнаний з конкретними римами. Наприклад, "a butcher's hook" (look) - крюк м'ясника (погляд) - скорочується до "a butcher's" і звучить у реченні так: Take a butcher's at that!; "China plate" (mate) - порцелянова тарілка (товариш) - скорочується до "China" і у мовленні звучить як: Hello me old China! Таким чином, феномен кокні є творчим когнітивним процесом римування ключового сигніфіката з цілою фразою і подальшого (але не завжди) відсікання останнього ключового (римованого) елемента цієї фрази.

З 1980-х років минулого століття почався різкий зріст популярності римованого сленгу, який проявився у виникненні його нових прикладів у повсякденному розмовному мовленні [10, с.47]. Ініціаторами сплеску описуваного лінгвокуль - турного явища на цей раз були підлітки та молодь, яка намагалася виокремитися з так званого мейнстріму і закцентувати свою індивідуальність через винахід нових ідіоматичних та римованих зворотів. Новою тенденцією кокні виявилася тенденція римувати слова з іменами відомих людей в галузях мистецтва та спорту: Jimi Hendrix (музикант) = appendix (апендикс), Trevor Sinclair (футболіст) = nightmare (нічний кошмар), Becks and Posh (футболіст і співачка) = nosh (їжа на швид - коруч), Britney Spears (співачка) = beers (пиво).

Будучи соціолінгвістичним феноменом, кокні несе з собою багато позамовної інформації, передача якої є не менш, а в даному випадку навіть більш важливою, ніж власне лінгвістичний матеріал при перекладі цього соціолекту з англійської на українську мову. Чи є кокні перекладознавчою проблемою і які перекладацькі прийоми треба використовувати для збереження його соціолінгвістичних ознак і лінгвокультурологічного колориту?

Відзнакою процесу перекладу як особливого виду діяльності полягає у заміні окремих лексичних одиниць і тексту оригіналу цілком відповідними еквівалентами у перекладі. Однак, через те, що мови оригіналу і перекладу відрізняються на різних рівнях: синтаксичному, лексичному, стилістичному, повна відповідність певних елементів не завжди можлива. З принципом еквівалентності у теорії і практиці перекладу стикається кожен перекладач, адже головною метою перекладу є отримання еквівалентного тексту як продукту зусиль перекладача. Як посередник не лише між мовами, але між культурами, перекладач повинен добре знатися на національно - культурній специфіці мовних одиниць, яка має чимале значення у перекладі [11, с.30-35].

Переклад будь-яких матеріалів на практиці, як правило, окреслює певне коло проблемних питань та завдань, вирішення яких потребує застосування перекладачем різних прийомів і засобів, які спрямовані на пошук адекватних відповідників за межами словникових дефініцій та граматичних трансформаційних аналогів. Письмовому перекладу передує зазвичай прочитання всього тексту для визначення жанру, загальних дискурсивних характеристик та стилістичних особливостей оригіналу, крім того, в перекладацькому процесі необхідно визначитися з конкретними перекладацькими моделями.

Однією з основних перекладацьких теорій є "теорія закономірних відповідників", яку було розроблено В.М. Комісаровим, Л.С. Бархударовим, А.В. Федоровим [11; 12; 13]. Згідно з цією теорією, перекладацькі відповідники використовуються з урахуванням контексту, в якому вжиті перекладні одиниці оригіналу. Більшість мовних одиниць полісемічні, але контекст, як правило, полісемічність знімає, висуваючи лише одне з потенційно можливих значень одиниці, що перекладається.

Крім підшукування відповідників, перекладачеві мовних одиниць/мовленнєвих утворень, що містять соціокультурну інформацію, треба зосередитися на шляхах подолання мовних перешкод, зумовлених розбіжностями культур. Переклад соціолекту кокні як мовленнєвого стилю нижчих прошарків суспільства належить до галузі вузькоспеціальних перекладацьких питань, в якій перекладачеві зрозуміло, що засоби досягнення прозорості в сприйнятті кокні англійською й українською аудиторією не можуть бути однаковими. Причина - в національно-культурному підґрунті, рідному та зрозумілому англійцю, але чужому для широкого загалу української нації. Крім того, невідповідні лексико-граматичні можливості вирівнюються перекладацькими прийомами граматичних трансформацій (передусім повною або частковою реконструкцією речень, заміною певних частин мови чи членів речення) та прийомом компенсації. Компенсація є способом перекладу, при якому семантичні елементи, прагматичні значення, а також стилістичні нюанси, тотожна передача яких неможлива при перекладі, передаються в тексті перекладу елементами іншого порядку, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі [11, с.185].

При перекладі соціальних діалектів неможливо використовувати існуючі діалектні форми мови перекладу, оскільки вони ідентифікують абсолютно іншу групу людей з іншого соціокультурного простору. Однак, рішенням цієї проблеми може бути усвідомлення того, що, оскільки цей тип мовлення притаманний малоосвіченим нижчим прошаркам суспільства, доцільним є прийом компенсації діалектних форм просторіччям і розмовною лексикою типу "куди преш, візьми очі в руки, повилазить, не второпаю" тощо. З огляду на те, що кокні відрізняється від літературного стандарту окремими мовними особливостями на фонетичному, граматичному і менше лексичному рівні, які були окреслені вище, саме вони і є тими вказівниками (social markers), які повинні орієнтувати перекладача в плані вибору адекватних перекладацьких прийомів.

Фонетичний рівень рідко буває задіяним, коли перекладач має донести соціолінгвістичну специфіку кокні. Неможливо автоматично переносити в українську мову фонетичні особливості цього соціолекту і створювати лексеми типу "'одити" чи "'оровод", але й ігнорувати фонетичні відхилення невірно. Фонетичним ознакам лондонського кокні притаманна розгалужена системність, а отже у перекладі застосовують різноманітні контаміновані форми накшталт фонологічних та граматичних викривлень. Спрощення синтагматичної організації мовлення (наприклад, відмова від складних граматичних форм: підрядних речень, прикметникових та дієприкметникових зворотів) іноді супроводжується контамінованими формами як засобами вказівки на простоту і грубість діалекту кокні. Прийоми передачі контамінованого мовлення можуть бути задіяні довільно, незалежно від характеру контамінованих форм в оригіналі, а саме: перекладач навмисно може відмовитись від суцільної контамінації мовлення, обмежуючись нечисленними лексичними викривленнями.

Лексика залишається найбезпечнішим засобом передачі соціолінгвістичних та експресивних конотацій соціолекту кокні. В цілях компенсації перекладачеві доцільно додавати експресії в тих місцях, де в оригіналі вживається нейтральна лексика. Оскільки соціальне маркування на фонетичному і граматичному рівнях не є притаманним мові перекладу у тій самій мірі, як воно притаманно мові оригіналу, застосовується прийом контекстуальної компенсації соціальних ознак соціолекту на лексичному рівні. Роль сукупності граматичних та фонетичних елементів кокні може виконуватися у перекладі зворотами з просторіччя та стилістично зниженою лексикою, вульгаризмами ("брехня" замість "неправда", "сушити зуби" замість "посміхатися"); одиницями фатичної надлишковості як характерною ознакою українського просторіччя (підсилювальні частки "і", "й", "ну й", "же", "же ж"); емотивними парантезами "осьо-сьо", "ото", "геть", "собі", подовженням звуків (наприклад, "а" в ключа-а, "е" в се-ер, ме-ем) [14].

Найефективнішим стилістичним прийомом, який здатний адекватно передати соціолінгвістичну специфіку кокні як грубої говірки неосві - чених бідних людей, є підсилення емфази. При цьому український еквівалент англійської лексеми має більший експресивний заряд, в результаті чого створюється текст, комунікативно рівноцінний оригіналу. Наприклад, "me car is broken" можна перекладати як "моя машина кикнула", "he were drinkin like hell" - як "він безпробудно квасив". Як видно з прикладів, еквіваленти в українській мові до слів "broken" та "drinkin'" експресивно набагато емфатичніші, до того ж, відносяться до жаргонізмів. Їх використання в перекладі компенсує лакуни в граматичних можливостях української мови передавати відхилення від граматичних норм англійської мови нак - шталт англійських "me car" чи "he were".

Варто окремо зазначити, що проблема перекладу римованого сленгу кокні не належить до галузі вузькоспеціальних перекладацьких питань. Лінгвістично римований сленг кокні ґрунтується на наголосі і римі, функціонально ж - на конверсії як одному з найпродуктивніших засобів словотворення в англійській мові та ефективному прояві її аналітизму, якого бракує в українській мові, тому перекласти римований сленг кокні римою в українській видається важкою і навряд чи потрібною справою, з огляду на суто ідіосинкратичний характер цього англійського феномена.

Як зазначає О.Л. Борисенко, римованому сленгу практично не довелося "засмучувати перекладачів грою слів, що не перекладається" [15]. Навіть якщо окремі взірці римованого сленгу і зустрічались в певному художньому творі як засіб характеризації персонажів і передачі колорита життя "низів", то вони і перекладались як колорит - просторіччям, сленгом та жаргонізмами.

Висновки з дослідження і перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку