Ідіостиль автора: мовно-літературний аспект
Дослідження питання диференціації термінології в аспекті визначення індивідуального стилю письменника. Функціонально-стилістичний аналіз мови роману Дари Корній "Щоденник Мавки" початку ХХІ ст. і визначення особливостей індивідуального стилю письменниці.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.08.2018 |
Размер файла | 28,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІДІОСТИЛЬ АВТОРА: МОВНО-ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
Корнієнко А. І., кандидат філологічних наук, доцент
кафедри української мови і літератури Миколаївського
національного університету імені В. О. Сухомлинського
Бугайова А. С., студентка
Анотація
У статті розглядаються питання диференціації термінології в аспекті визначення індивідуального стилю письменника в сучасній лінгвостилістиці та літературознавстві; визначається співвідношення понять ідіолекту й ідіостилю письменника.
Ключові слова: ідіостиль, ідіолект, індивідуальний стиль, авторський стиль, мовна картина світу.
Аннотация
Корниенко И. А., Бугаева А. С. Идиостиль автора: языковой и литературоведческий аспекты
В статье рассматриваются вопросы дифференциации терминологии в аспекте определения индивидуального стиля писателя в современной лингвостилистике и литературоведении; определяется соотношение понятий идиолекта и идиостиля писателя.
Ключевые слова: идиостиль, идиолект, индивидуальный стиль, авторский стиль, языковая картина мира.
Summary
Kornienko I., Buhaiova A. The idiostyle of author: the aspects of language and literature
The article deals with the terminology of differentiation in terms of determining the individual style of the writer in modern literature and lingvostylistycs; determined by the notions of correlation idiolect and idiostyle of writer's.
Key words: idiostyle, idiolect, individual style, architectural style, world picture as reflected in language.
Постановка проблеми
Початок XXI століття характеризується посиленням уваги до питання ідіостилю письменника. У лінгвістиці цей аспект ґрунтується на виявленні зв'язків мовної репрезентації та використанні певних стилістичних домінант, що допомагають відобразити індивідуальну модель світобачення митця.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
індивідуальний стиль письменник корній
Для пізнання загальної теорії тексту пріоритетними є праці М.М. Бахтіна, Л.А. Булаховського, В.В. Виноградова, М.Л. Гаспарова, Х.І. Дідуха, Я.Е. Ельсберга, О.С. Кухар-Онишка, Ю.М. Лотмана, Л.А. Новикова, В.М. Русанівського, Г.Н. Скляревської та ін. Проте лінгвістичний аспект ідіостилістики залишається актуальним, потребує монографічного висвітлення й передбачає систематизацію опорних понять семантико-стилістичної характеристики художніх творів та когнітивний аналіз стилю письменника.
Мета статті - здійснити функціонально-стилістичний аналіз мови роману Дари Корній «Щоденник Мавки» першого десятиліття XXI століття й виявити особливості індивідуального стилю письменниці. З'ясувати особливості взаємодії категорії індивідуально-художнього стилю й літературної мови та мовно-літературного процесу. Предмет наукового пошуку становлять поняття ідіостилю, ідіолекту, індивідуального стилю, мовної картини світу в художньому творі як феномена в лінгвостилістичному й літературному аспектах.
Виклад основного матеріалу
Художній текст є комплексним явищем мистецтва слова. Це своєрідний мовленнєво-словесний акт між автором і читачем, що здійснюється за допомогою слова. Лінгвістичний аналіз не руйнує цілісності художнього тексту й цілісності його сприйняття, а дає змогу бачити естетичне ціле таким, яким його створив автор. Тому й ключі до розуміння його задуму - у системі мовно-художніх засобів твору [1, с. 93].
Важливість урахування під час вивчення тексту авторської індивідуальності стає очевидною при зверненні до моделі художньої комунікації, обов'язковим складником якої є автор як творець тексту. Словниковий запас мови не можна розглядати як готову масу. Нові слова й словоформи є продуктом словотвірної потенції, який розвивається й знову відтворюється.
Питання вивчення індивідуального стилю в сучасних лінгвістичних студіях тісно пов'язане з такими поняттями, як «мовна особистість», «мовна картина світу» та «світобачення письменника». Дослідження мовної картини світу творів дає можливість побачити індивідуальну неповторність митця в представленій ним вербально-естетичній картині світу, оцінити його внесок у систему вже функціонуючих словесних художніх засобів національної мови, розкрити його домінуючі світоглядні принципи.
Вибір письменником мовних засобів, які репрезентують його художню індивідуальність й особливості світобачення, що безпосередньо відображається в його художньо-мовному просторі, формується засобами індивідуалізованої загальнонародної мови, збереженої самим текстом. Але мова художнього стилю постає не як сукупність мовних засобів окремих рівнів і не як набір тропів, а як художня цілісність, як текст, яким «диригує» особистість автора, його світогляд [7, с. 36-37]. Мовознавець Х.І. Дідух зазначає, що в загальному розумінні ідіостиль - це сукупність глибинних механізмів створення текстового простору певним автором, які відрізняють його від інших. У більш вузькому значенні ідіостиль пов'язаний із системою мовностилістичних засобів, характерних для творчої манери певної мовної особистості автора [2, с. 2].
Відомий знавець української прози О.С. Кухар-Онишко сформулював власне бачення цього поняття: стиль як вираження авторського погляду на світ, певної концепції світу й людини не тільки об'єднує твір в одне ціле, а й пронизує кожен елемент твору, надаючи йому системності та художньої цілісності. Коли у творі виявляється різностильність, штучність, надуманість, то це тільки свідчить, що стиль автора ще не склався, не визрів [4, с. 33].
Ідіостиль проявляє себе через створення тексту, а також через естетичну діяльність мовної особистості. Тому він відображується в інтеграції тем, жанрів, засобів і прийомів, яким надається перевага і які необхідні для побудови тексту й передачі як інформативних, так і емотивно-експресивних компонентів.
Поняття індивідуального стилю відіграє важливу роль в аналізі характерних рис художньої літератури, оскільки саме художній стиль відкриває можливості для визначення специфічних ознак авторського світобачення. Художній стиль традиційно розглядають у лінгвістичній або літературознавчій площині. Індивідуальний стиль письменника - складне явище, що реалізується в особливостях манери автора, в особливостях використання лексики народної мови, у своєрідності образних висловів, синтаксичної будови речень. Мова автора вивчається у зв'язку з усіма перерахованими складовими елементами. Усі вони у творі становлять єдине ціле, що постає із задуму автора, відбиває його творчу своєрідність.
Індивідуальний стиль письменника нерозривно пов'язаний із його творчою індивідуальністю - неповторною своєрідністю креативної діяльності кожного видатного митця, зумовленою його світоглядом, талантом, життєвим досвідом, темпераментом тощо. Індивідуальний стиль можна розглядати як основну одиницю стильового аналізу, яка визначає його як домінанту художньої форми й складається під впливом змісту, світогляду автора тощо. Це виявляється й у змісті, сюжеті, характерах, образності твору.
Професор А.Л. Ситченко вживає термін «авторський стиль», під яким розуміє цілу систему образотворчих засобів, яка охоплює як зміст, так і форму літературного твору, виражає життєвий та естетичний досвід кожного письменника, ураховує традиції національної та світової культури [6, с. 48].
Складовою ідіостилю є ідіолект письменника. Ці поняття мають дискурсивний характер, оскільки одні лінгвісти вважають їх абсолютними синонімами, а інші формулюють різні дефініції. Зокрема, О.О. Селіванова зауважує, що ідіолект є індивідуальним різновидом мови, який реалізується в сукупності різних ознак мовлення окремого носія мови, а в письмовому мовленні виявляє риси ідіостилю [5, с. 167]. Поняття ідіолекту й ідіостилю можуть співвідноситися як норма національної мови й індивідуальна манера мовлення, тобто ідіостиль постає як індивідуально-творче використання національної мови.
В енциклопедії «Українська мова» поняття «індивідуальний стиль» та «ідіолект» тлумачаться як абсолютні синоніми: «Стиль індивідуальний, ідіолект - це сукупність мовно-виражальних засобів, які виконують естетичну функцію й вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших; своєрідність мови окремого індивіда. Це поняття насамперед стосується стилю майстра слова, письменника. Стиль індивідуальний залежить від індивідуальної творчості автора, його світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності та їх оцінки» [8, с. 676]. Індивідуальний стиль того чи іншого письменника перебуває в тісному зв'язку зі стильовими особливостями епохи, з індивідуальними стилями інших письменників свого часу.
Ідіолект - мова індивідуума, індивідуальний спосіб використання мовних засобів. Можна говорити про певний індивідуальний стиль, коли кожний мовець більшою чи меншою мірою володіє виразними індивідуальними мовними, стилістичними навичками, мовленнєвими звичками. Ідіолект відображає не тільки особистість, переконання, темперамент, а й певного мірою також нашу соціолінгвістичну біографію - індивідуальну участь у комунікативних ситуаціях як пережитих, зафіксованих у досвіді, так і актуальних, з відповідною мовною поведінкою. Формування мовних засобів залежить передусім від поглядів, задуму автора. Ідіолект - індивідуальне мовлення, що пояснюється професією, віком, психічним станом людини, рівнем загальної культури, а також ситуацією спілкування.
В ідіостилі письменника колоритності й конкретності набувають засоби вираження суб'єктивної модальності, емоційно-вольової експресії, інтелектуальних та модально-етичних оцінок. Уточненням поняття ідіостилю в когнітивному напрямку є запропоноване Р. Фаулером поняття «когнітивний стиль» (mind style) - специфічна мовна репрезентація індивідуальної ментальної сутності автора, оповідача та персонажів, які корелюють із поняттям «картина світу»; це відображення характерного способу засвоєння та розуміння світу, яке автор утілює в тексті [9, с. 103].
Уперше термін «когнітивний стиль» з'явився в 50-60-х рр. XX ст. в американській психології. За його допомогою дослідники принципово відмежовували індивідуальні відмінності в переробці інформації від індивідуальних відмінностей в успішності інтелектуальної діяльності. Зокрема, стверджувалося, що когнітивні стилі - це процесуальні чи формально-динамічні характеристики інтелектуальної діяльності, не пов'язані зі змістовними (результативними) аспектами інтелекту [3, с. 32].
Відношення ідіостилю до кодифікованих норм літературної мови визначається кількома моментами, а саме: літературна мова надає письменникові необмежені можливості творчого відбору мовних засобів, їх поєднання; індивідуально-поетичне мовлення є одним із важливих джерел пізнання загальних закономірностей і провідних тенденцій розвитку літературної мови.
Індивідуальний стиль діяльності є індивідуальною системою психологічних засобів, до яких вдається людина з метою найкращого урівноваження своєї індивідуальності з предметними зовнішніми умовами діяльності. Дослідниця Е. Семіно акцентує в понятті когнітивного стилю узгодженість з індивідуальними якостями картини світу певної особистості (характерні когнітивні звички, можливості й обмеження, цінності та вірування, що виникають як результат індивідуальних когнітивних особливостей) [10, с. 197].
Різні підходи до характеристики понять «ідіостиль», «ідіолект», «індивідуальний стиль» передбачають аналіз художніх творів як художньо-естетичних феноменів, створених конкретним автором - людиною, яка збагачує загальновживаний лексичний шар і насичує мовленнєві висловлювання неповторними елементами.
У центрі наукових досліджень останніх років опинилися мовні засоби, які допомагають автору виражати концептуальну картину світу, представлену в індивідуальній манері. Перспективою дослідження є застосування отриманих теоретичних висновків до розгляду ідіодискурсу та встановлення домінант його когнітивної ідіосфери й ідіостилю.
Висновки
Співіснування таких термінів, як «ідіостиль», «ідіолект», «авторський стиль», «індивідуальний стиль» суттєво ускладнюють когнітивний аналіз художніх творів у мовознавчому аспекті. Індивідуальний стиль письменника має в основі конкретну реалізацію особистого погляду митця, що відображає індивідуальну свідомість, специфіку авторської моделі світу, функціонування мовних засобів, індивідуально-авторську художню картину світу й антропоцентричність. Стилістично забарвлена лексика здатна передавати те чи інше враження, оцінку, характеристику, художньо-естетичний ефект стилістично визначених кодифікованих мовних засобів. Авторський ідіостиль виявляє органічне поєднання національного світосприйняття й індивідуального осмислення та переживання буття, становить особливу єдність, у якій взаємодіють традиції та новаторство, усталені й індивідуальні авторські образи.
Література
1. Гоца Н.М. Текст як лінгвостилістична єдність та основні аспекти й методи його аналізу / Н.М. Гоца II Філологічні науки. Риторика і стилістика [Електронний ресурс].Режим доступу: www.rusnauka. com/15_DNI.../32722.doc.htm.
2. Дідух Х.І. Ідіостиль як відображення авторської картини світу / Х.І. Дідух II Філологічні науки: Риторика і стилістика [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/15_ NNM_2012/Philologia/2_111114.doc.htm.
3. Каламаж РВ. Когнітивно-стильовий вимір у психологічних дослідженнях / РВ. Каламаж [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eprints.oa.edu.Ua/1443/l/Kalamazh_130912.pdf.
4. Кухар-Онишко О.С. Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типологія / О.С. Кухар-Онишко. К.: Вища школа, 1985.175 с.
5. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. Полтава: Довкілля -К., 2006. 672 с.
6. Ситченко А.Л. Визначення індивідуального стилю письменника на основі структурування поняття / А.Л. Ситченко II Дивослово. 2002.-№5.-С. 48-50.
7. Сологуб Н.М. Поняття «індивідуальний стиль письменника» в контексті сучасної лінгвістики / Н.М. Сологуб II Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 117-118 «Слов'янська філологія»: зб. наук, праць. Чернівці: «Рута», 2001. С. 34-38.
8. Українська мова: [енциклопедія]. 2-ге вид., випр. і доп. К.: «Укр. енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с.
9. Fowler R. Linguistics and the Novel / R. Fowler. London: Methuen, 1977.145 p.
10. Semino E. Mind Style 25 years on /Elena Semino II Style. 2007. № 41/2. P. 153-203 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lancaster. academia.edu/ElenaSemino/Papers/552545/Mind_Style_25_years_on.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток української лінгвостилістики. Характеристика взаємовідношень художнього мовлення із загальнолітературною мовою. Визначення та аналіз народнорозмовних словотвірних моделей. Дослідження індивідуального стилю та мови повістей Григора Тютюнника.
эссе [16,4 K], добавлен 27.03.2014Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.
курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014Виявлення основних рис індивідуального стилю Коельйо у романі "Заїр". Застосування явища інтертекстуальності як складової художнього методу для підкреслення винятковості манери письма. Літературні інспірації, особливості стилю та проблематика твору.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 11.11.2010Визначення поняття науково-технічного тексту. Характеристика лінгвістичних особливостей НТТ. Аналіз граматичних та синтаксичних особливостей перекладу з німецької на українську мову. Виявлення особливостей поняття науково-технічного тексту та дискурсу.
статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017Поняття стилів мовлення та історія розвитку наукового стилю. Визначення та особливості наукового стилю літературної мови, його загальні риси, види і жанри. Мовні засоби в науковому стилі на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.
реферат [25,8 K], добавлен 15.11.2010Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Предмет і задачі стилістики. Поняття мовного стиля, його види та форми, значення. Особливості розмовного стилю в лінгвістиці. Методика та інструменти для стилістичного аналізу уривку із роману Чарльза Діккенса "Посмертні записки Піквікського клубу".
курсовая работа [39,7 K], добавлен 08.12.2010Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017Розгляд проблеми термінології, визначення її місця у структурі мови. Термін як особлива лексична одиниця. Сучасні тенденції розвитку економічної термінології. Вивчення розвитку термінів в галузі економіки. Модель лексикографічного опису мовної динаміки.
статья [64,7 K], добавлен 17.08.2017Науковий стиль як книжний стиль літературної мови, його характеристика та відмінні риси, основні стильові ознаки та специфічна мовленнєва системність, структура. Абстрагованість наукового стилю та фактори, що її визначають. Основні жанри наукового стилю.
реферат [21,7 K], добавлен 28.04.2010Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015Теоретичні аспекти огляду мовно-стилістичних особливостей науково-популярних видань. Морфологічні, фразеологічні, граматичні, синтаксичні та стилістичні особливості оформлення тексту в процесі редакторської підготовки науково-популярного видання.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 04.09.2008Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Публіцистичний стиль у системі функціонально–стильової диференціації мови. Особливості реалій як інтегральної частини безеквівалентної лексики. Вибір засобів перекладу реалій. Основні засоби перекладу реалій у публіцистичних німецькомовних текстах.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 13.12.2011Історія виникнення та дослідження евфемізмів, їх характерні особливості та класифікація. Теми та сфери евфемізації, її функціонально-прагматичний аспект і мовні засоби. Аналізу впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.03.2014Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014