Асоціативно-метафорична мотивація німецьких іхтіонімів (донорська зона ірреальна істота)

Механізми метафоризації німецьких іхтіонімів, які застосовують знаки донорської зони "Ірреальна істота", що постачає до сфери німецької номенклатури іхтіофауни метафоричні мотиватори на підставі гештальтного різновиду асоціативно-метафоричної мотивації.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2018
Размер файла 19,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Асоціативно-метафорична мотивація німецьких іхтіонімів (донорська зона ірреальна істота)

Стройкова С. А.,

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри німецької філології Черкаського державного національного університету імені Богдана Хмельницького

Анотація. У статті досліджено механізми метафоризації німецьких іхтіонімів, які застосовують знаки донорської зони Ірреальна істота. Ця донорська зона постачає до сфери німецької номенклатури іхтіофауни метафоричні мотиватори на підставі гештальтного різновиду асоціативно-метафоричної мотивації.

Ключові слова: асоціативно-метафорична мотивація, донорська зона, іхтіонім, когнітивно-ономасіологічний аналіз, метафора, мотивація.

іхтіонім ірреальний істота метафоричний

Постановка проблеми. Актуальність вивчення мотиваційних механізмів у німецькій номенклатурі іхтіофауни зумовлена потребою пояснення інтеріоризації особливого мікросвіту риб у науковій картині світу німецького народу, що уможливлює визначення мовних ресурсів і номінативних технік позначення цієї номенклатурної системи. Потужним засобом формування терміносистеми риб є запозичення знаків інших донорських зон. Одним із таких доменів є донорська зона ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА.

Мета статті полягає у з'ясуванні механізмів метафоризації у масиві німецьких номенклатурних назв риб, що застосовують знаки донорської зони ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА.

Матеріалом дослідження стали близько 100 метафорично мотивованих німецьких іхтіонімів, вилучених шляхом суцільної вибірки з атласів “Die Meeresfische Europas” (упорядники Bent J. Muus і Jorgen G. Nielsen) [7] та “Atlas der Meeresfische” (упорядники Rudie H. Kuiter і Helmut Debelius) [12], а також спеціалізованих онлайн-ресурсів [5; 6; 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Німецькі найменування риб (іхтіоніми) були об'єктом лексико-семантич- них та словотвірних досліджень (О. Бятікова, 3. Мірхаліков, О. Пекшеєва, Ю. Халюков), значна кількість робіт присвячена розробці етимологічного та мотиваційного аспектів іхтіонімів (К. Березовська, А. Герд, В. Коломієць, В. Усачева), ономатологічний, лексикографічний та дериваційний ракурс також неодноразово привертали увагу мовознавців (А. Берлізов, В. Бор- гояков І. Ліпкевич, Н. Меркулов, Н. Олесова). Однак мотивація німецьких назв риб досі не підлягала аналізу в когнітивно-оно- масіологічному аспекті, що зумовлює новизну нашої роботи.

Дослідження мотиваційних механізмів творення німецьких номенклатурних назв риб ґрунтується на методиці когні- тивно-ономасіологічного аналізу, розробленій О. Селівановою. Метою когнітивно-ономасіологічного аналізу є дослідження механізму мотивації як «наскрізної у процесі номінації лінгвопсихоментальної операції встановлення семантичної і формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв'язків різних компонентів структури знань про позначене» [2, с. 158]. Залежно від статусу мотиватора у цій структурі дослідниця виокремлює (поряд із пропозиційно-диктумним, модусним та змішаним типами мотивації) асоціативно-метафоричний тип [2, с. 153-179]. Асоціативно-метафорична мотивація «характеризується вибором мотиваторів метафоричного статусу на підставі аналогічних зв'язків з іншими концептуальними сферами свідомості» [3, с. 246]. Основою цього типу мотивації є різноманітні механізми метафоризації, зокрема, структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний та гештальтний або образний. Найбільш поширеним у масиві німецьких іхтіонімів є гештальтування. Гештальтний різновид асоціативно-метафоричної мотивації ґрунтується на схожості зорових образів і цілісних структур, сформованих на підставі різних типів відчуттів (слухових, тактильних) [2, с. 174]. Дифузно-метафоричний різновид базується на дифузному поєднанні асоціативних комплексів на підставі аналогій [2, с. 173].

За загальним механізмом асоціативно-метафорична мотивація є метафоричною. Сучасне пояснення механізму метафори відбувається у межах когнітивного аспекту, де найбільш прийнятною є діяльнісна теорія концептуальної метафори, запропонована американськими мовознавцями Дж. Лакоффом і М. Джонсоном. Учені визначають метафору як повсякденну операцію людського мислення, що використовується з метою струкгурування навколишнього світу, керує інтелектуальною діяльністю людини, її поведінкою [10, с. 3-14]. Згідно з теорією американських дослідників метафора є використанням знака однієї предметної сфери на позначення складника іншої [11]. Предметна сфера, що постачає знаки, які переносяться до іншої сфери, названа джерелом (source domain). Сфера, яка запозичує знаки із джерела, є мішенню (target domain) [11]. К. Рахіліна, слідом за Б. Рудзкою-Остін, яка запозичила ці терміни зі статті Е. Кітей і А. Легре (1981 р.), називає ці сфери донорською і рецепієнтною відповідно [1, с. 381].

Вибір донорської зони та її пов'язування із реципієнтною є невипадковим процесом. Донорська зона, на думку К Рахіліної, є конкретною, а реципієнтна, як правило, є новою [1, с. 381]. Цю думку поділяє і німецька дослідниця М. Шварц, яка вважає, що «метафори є результатом семантично-концептуального процесу, який мотивований потребою пояснити складні мисленнє- ві допустимі сфери, і наша мовна компетенція має напоготові гнучкість і лексичну креативність, тому творення метафор є продуктивним засобом осмислити й описати нові аспекти досвіду за допомогою конкретних і вже відомих аспектів» [13, с. 108]. У нашому номінативному масиві німецькі назви риб належать до реципієнтної зони, а їхні мотиватори - до донорської.

Асоціативно-метафоричний тип мотивації німецьких номенклатурних найменувань риб представляє наївну картину світу німецькомовних номінаторів і використовує різні типи аналогій із різними сценаріями, образами, поняттями, з іншими концептуальними сферами, що є донорськими, зокрема зони ЛЮДИНА, ІНША ТВАРИНА, АРТЕФАКТИ, НАТУРФАКТ, ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА.

Виклад основного матеріалу. Метафорично мотивовані німецькі номенклатурні найменування риб можуть бути представлені назвами, мотиватора яких обрано з донорської зони ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА. Деякі ірреальні істоти є прецедентними феноменами. Прецедентним феноменом є компонент знань, позначення та зміст якого добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуальний і використаний у когні- тивному й комунікативному аспектах [3, с. 591]. Прецедентні феномени належать до культурно-мовної компетенції - здатності носіїв певної етнічної культури й мови впізнавати у мовних одиницях і мовленнєвих продуктах культурно значимі установки й норми, ціннісні орієнтири, культурні коди та можливості їхньої переінтерпретації, а також організовувати свою комунікативну поведінку та текстопородження згідно з цими культурними знаннями [4, с. 108]. Культурно-мовна компетенція уможливлює самоідетнифікацію людини як представника певного етносу й носія відповідної культури, тобто визначає параметри етнічності й культурної ідентичності - усвідомлення людиною своєї належності до певної культури шляхом визнання її цінностей, норм, ідей, пріоритетів, смаків, традицій тощо, ототожнення себе з культурними зразками, що дає змогу орієнтуватись у певному соціокультурному середовищі, упорядковувати власну життєдіяльність, передбачати її наслідки, обирати той чи інший тип, манеру і форму спілкування [4, с. 108]. За параметром прецедентності О. Селіванова виокремлює непре- цедентність і прецедентність [4, с. 112]. Будучи за статусом мотиватора асоціативно-метафоричною мотивацією, за рівнем прецедентності така мотивація для певних німецьких назв риб є прецедентною. Рівень прецедентності є цивілізаційним, тому що такі назви відомі представникам усіх європейських народів. Приміром, німецький іхтіонім Sphinx-Schleimfisch (“besitzt einfache Auswuchse uber den Augen (“Tentakeln”), die etwas langer sind als der Augendurchmesser” [5]) утворено на основі цілісної зорової подібності до вигаданої істоти. У німецькому найменуванні Flugelrossfisch (“Ihr Korper ist stark abgeplattet und groBe, horizontal ausgerichtete Brustflossen haben ihnen den Popularnamen eingebracht” [12, c. 183]) вміщено вказівку на візуальну подібність плавців риби до крил коня Пегаса. Наявність у риби Argusfisch чисельних цяток на тілі, які подібні до очей багатоокого велетня (Argo - “war ein riesiges Ungeheuer mit hundert (oder zahlreichen) Augen am ganzen Leib, so dass er in alle Richtungen schauen konnte, zumal immer nur ein Augenpaar zu einer gegebenen Zeit schlief' [14]), пояснює гештальтний механізм метафоризації творення його німецького номенклатурного найменування (“Die Farbung ist silbrig weiB (gelblich bis braunlich), mit dunklen runden Flecken unterschiedlicher GroBe (gedeutet als Augen des Riesen Argos)” [14]).

Інколи риби отримують номенклатурні назви й на підставі уподібнення способу життєдіяльності риб і міфологічних істот (Nymphen-Zwergbarsch - “Er lebt in den Korallenriffen der Philippinen, Indonesiens, der Salomonen, Neukaledoniens und des Great Barrier Reef. Sie halten sich in ihrem Biotop stets sehr verborgen in den Hohlen und Spalten des Riffgesteins auf' [14]) від Nymphe - “(griechisch-romische Mythologie) anmutige weibliche Naturgottheit» [9]); напідставі зовнішньої схожості:АеепЬаг.«Ае- “Sie sind in den meisten Fallen sehr farbenfroh mit leuchtenden, kontrastierenden Farben und manchmal einem Augenfleck auf der Ruckenflosse” [14] від Fee - “schones, den Menschen meist wohlwollend gegenuberstehendes weibliches Marchenwesen, das mit Zauberkeit ausgestattet ist” [9]. Міфологемний прецедентний мотиватор у таких назвах є знаком відповідного складника міфу як когнітивної структури, що характеризується ірраціональністю, відтворенням фіктивних, усталених у свідомості ідей, що беззастережно сприймаються на віру етнокультурною спільнотою і не потребують доведення чи спростування [4, с. 116].

Таким самим прецедентним феноменом є химера. Аналогізація риби й міфологічної істоти спирається на уподібнення за формою тіла, залучаючи до ономасіологічної структури також модусний відтінок, зокрема естетичну оцінку потворності цієї риби і міфологічної істоти: так від Chimare - “Ungeheuer der griechischen Sage (Lowe, Ziege und Schlange in einem)” [9] утворено іхтіонім Chimare - “Reife Mannchen tragen einen beweglichen, keulenformigen Fortsatz auf der Stirn (Stirnklasper). Ein massiver, langer Stachel steht vor der hohen, dreieckigen ersten Ruckenflosse; die zweite ist lang und niedrig” [7, c. 38]. Прецедентні мотиватори, які вносять модусний компонент оцінки, здебільшого сприяють культурно-естетичному маркуванню позначеного [2,с. 116].

Мотиватори донорської зони ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА фіксують також й особливості будови частин тіла риб або його забарвлення: Gespensterfische .fallen durch ihre groBen, aufwarts gerichteten Augen auf. ...hat unter einer transparenten Hulle, die den oberen Teil des Korpers einnimmt, bewegliche Augen, so dass er auch nach vorn schauen kann” [14]. Уподібнення риби до ірреальної істоти Drachen (“geflugeltes mehrkopfiges oder feuerspeiendes Fabeltier von echsenartiger Gestalt” [8]) у творенні німецького номенклатурного найменування Drachenkopfartige відбувається на ґрунті гештальтного механізму метафоризації (“Die meisten Drachenkopfartigen sind durch einen mit Stacheln und Knochenplatten gepanzerten Kopf und Kopfer gekennzeichnet. Ihre Brustflossen sind groB und abgerundet, die unteren Flossenstrahlen stehen oft frei und sind nicht mit Flossenmembran verbunden. Die Schwanzflosse ist normalerweise abgerundet” [14]).

Поєднання дифузної та гештальтної метафоричної мотивації є підґрунтям мотивації німецького найменування Schwarzer Phantomsalmler, оскільки подібності з привидом рибі надає не лише її сірувате забарвлення (“Beide Geschlechter haben einen silbrig und mit einem schwarzen senkrechten Schulterfleck gezeichneten Vorderkorper” [6]), а й поведінка риб (“Ein sehr friedlich Spezies, die gern in Gruppen schwimmt und in Gesellschaft von hektischen Arten schnell scheu wird. Auch in zu hell beleuchteten Decken halten sich die Tiere haufig im Schatten von Pflanzen auf' [6]).

Висновки

Знаки прецедентних феноменів є доволі активними в номінативних процесах у німецькій іхтіологічній номенклатурі, служать засобами збереження та трансляції культури німецького народу. Вибір мотиваторів із донорської зони ІРРЕАЛЬНА ІСТОТА свідчить про увагу номінаторів переважно до зовнішнього вигляду, забарвлення риб у німецькій номенклатурі іхтіофауни, це визначає перевагу гештальтного різновиду, хоча наявним є також і дифузний різновид асоціативно-метафоричної мотивації. Перспективи нашого дослідження перебувають у площині зіставлення різномовних національних номенклатур та їхнього порівняння з діалектними найменуваннями риб.

Література

Рахилина Е.В. Основные идеи когнитивной семантики II Фундаментальные направления в современной американской лингвистике / Е.В. Рахилина. - М. : Изд-во Москов. гос. ун-та, 1997. -С. 370-386.

Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология : [монография] / Е.А. Селиванова. - К. : Изд-во укр. фитосоц. центра, 2000. - 248 с.

Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / 0.0. Селіванова. - Полтава : Дозвілля-К, 2010. -- 844 с.

Селіванова О.О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке : [монографія] / О.О. Селіванова. - Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012.-488 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення особливостей німецької мови та використання її діалектів в Європі. Характеристика українсько-німецьких мовних контактів. Визначення основних проблем історичної періодизації дослідження німецької економічної лінгвістики, її роль в науці.

    реферат [30,5 K], добавлен 14.09.2011

  • Специфіка антропонімічної системи німецької мови. Методи дослідження антропоніміки. Передумови виникнення прізвищ. Прізвища в мові як важливий аспект розвитку німецької антропонімії. Імена греків і римлян. Узгодження між германськими та грецькими іменами.

    курсовая работа [124,9 K], добавлен 12.11.2010

  • Аналіз особливостей мовної концептуалізації російсько-українських відносин на матеріалі текстів російських мас-медіа. Розгляд метафоричної моделі "братья" як частини більш складної системи концептуальних структур, що представлені у фреймі "семья".

    статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.

    курсовая работа [70,0 K], добавлен 19.05.2014

  • Процес формування німецьких особових імен на різних етапах історичного розвитку. Морфологічно-синтаксичні та лексико-стилістичні особливості особових імен. Псевдоніми як факультативне найменування особи, їх мотиваційний потенціал та шляхи утворення.

    дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.09.2012

  • Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.

    курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010

  • Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.

    курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013

  • Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу. Виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

    дипломная работа [180,6 K], добавлен 02.03.2014

  • Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013

  • Загальні труднощі перекладу (фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні труднощі), його способи та прийоми (на основі системних еквівалентних відповідників, передачі безеквівалентних номінацій). Передача німецьких власних назв на українську мову.

    дипломная работа [120,5 K], добавлен 12.09.2012

  • Суть асоціативних зв’язків, реалізованих у межах асоціативно-семантичного поля концепту "кохання". Виявлення найчастотніших асоціацій, породжуваних концептом "кохання". Збереження їхнього функціонально-прагматичного навантаження в українському перекладі.

    статья [33,5 K], добавлен 07.11.2017

  • Роль імені в давньоєврейській мові. Асоціативно-семантичні лінії в імені Ісус Христос. Лексеми на позначення віри, їх кількість у текстах Нового Заповіту. Аналіз імені Первосвященик. Вираз "Ісус як Цар". Лінгвістична інтерпретація найменування Христос.

    реферат [22,0 K], добавлен 29.01.2014

  • Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011

  • Природа мотивації та її вплив на формування граматичних навичок учнів. Мотивація як провідний фактор навчання іноземної мови. Використання казки під час навчання граматики англійської мови. Казка як засіб формування позитивної мотивації навчання мови.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 08.04.2010

  • Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.

    курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014

  • Підрахування частотності вживання лексем на позначення простору та просторових відношень. Встановлення лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах прози творів Г. Гессе.

    статья [27,6 K], добавлен 18.12.2017

  • Виявлення спільних та відмінних рис при перекладі фразеологічних одиниць в різних мовах. Класифікація фразеологізмів за видом стійких сполук і за формою граматичної структури. Проблематика художнього перекладу фразеологізмів: прислів’їв, приказок, ідіом.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.01.2012

  • Основні поняття лінгвістики тексту, його категорії, ознаки та проблема визначення. Функціонально-семантичні та структурно-типологічні особливості загадок, їх класифікація. Поняття типу тексту. Особливості метафоричного переносу в німецьких загадках.

    дипломная работа [129,6 K], добавлен 01.02.2012

  • Основні категорії та ознаки тексту, поняття типу тексту. Функціонально-семантичні особливості загадок, питання їх класифікації. Структурно-типологічні особливості загадки. Лінгвопоетична специфіка і особливості метафоричного переносу в німецьких загадках.

    дипломная работа [69,0 K], добавлен 21.03.2012

  • Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.

    статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.