Формування кримсько-татарської мови та її місце в класифікації тюркських мов
Виявлення та особливості діалектів, на базі яких сформувалася кримсько-татарська мова. Місце, роль та значення кримсько-татарської мови серед інших тюркських мов, аналіз та характеристика лексичних запозичення арабо-перського та іншого походження.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.08.2018 |
Размер файла | 24,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування кримськотатарської мови та її місце в класифікації тюркських мов
Емірамзаєва А.С.
Стаття присвячена питанню формування кримськотатарської літературної мови. Велику увагу приділяємо діалектам, на базі яких сформувалася кримськотатарська мова. Визначено місце кримськотатарської мови серед інших тюркських мов; проаналізовано лексичні запозичення арабо-перського та іншого походження.
Ключові слова: аглютинативна мова, літературна мова, діалект, кипчацька та огузька групи.
Статья посвящена вопросу формирования крымскотатарского литературного языка. Большое внимание в статье уделяется диалектам, на базе которых сформировался крымскотатарский язык. Выделено место крымскотатарского языка среди других тюркских языков. Проанализированы арабо-персидские лексические заимствования, а также заимствования другого происхождения.
Ключевые слова: агглютинативный язык, литературный язык, диалект, кыпчакская и огузская группа.
The article analyses some issues of the Crimean Tatar language formation. We are mostly concerned on dialects as a base of the Crimean Tatar language. Also it's highlighted the position of the Crimean Tatar language among other Turkish languages. We are also analyzed lexical borrowings with Arabian and farsi origin.
Key words: agglutinative language, literary language, dialect.
Постановка проблеми. Актуальність теми полягає в тому, що кримськотатарська мова перебуває в складному (з точки зору її розвитку) стані та потребує глибокого дослідження. Літературна мова протягом століть проходила періоди свого лексичного збагачення та занепаду, що зумовлює неоднорідність фонетичного, лексичного й інших мовних рівнів.
Метою статті є необхідність надати загальні відомості про кримськотатарську мову, періодизацію її розвитку та становлення діалектів; розкрити її зв'язок з іншими східними мовами через діалекти.
Об'єктом дослідження є класифікації тюркських мов і діалекти кримськотатарської мови, за рахунок яких розвивалася та збагачувалася сучасна мова, а матеріалом - тексти газетно-публіцистичного та художнього стилів.
Виклад основного матеріалу. Історія кримськотатарської мови. Кримськотатарська мова (Кьырымтатар тили) - це рідна мова кримськотатарського народу, батьківщиною якого є Крим [10, с. 8].
Кримськотатарська мова належить до алтайської сім'ї тюркських мов. Разом із татарською, башкирською, казахською та киргизькою входить до кипчацької підгрупи.
Класифікацію кримськотатарської мови досліджували такі вчені, як М. Баскаков, В. Радлов, О. Самойлович та інші.
За класифікацією О. Самойловича виділяють такі підгрупи тюркської мовної групи:
булгарська (булгарська, чуваська);
уйгурська (давньоуйгурська, якутська);
кипчацька {татарська, кримськотатарська, башкирська, казахська, киргизька);
чагатайська (сучаснауйгурська,узбецька);
кипчацько-туркменська {західні діалектиузбецькоїмоеи);
огузька {турецька, азербайджанська, гагаузька, туркменська) [8, с. 9].
У класифікації І. Бегінця кипчакізований (північний) діалект кримськотатарської мови було віднесено до західно-тюркської (кипчацької), а огузований (південний) - до південної (огузької) групи.
К. Менгес увів кримськотатарську мову разом із караїмською, карачаєво-балкарською й кумикською до чорноморсько-каспійської підгрупи північно-західної (кипчацької) групи тюркських мов.
О. Баскаков запропонував нову схему класифікації тюркських мов. Він зазначає, що за основними діалектами кримськотатарська мова належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацьких мов [6,с. 17].
За класифікацією К. Мусаева кримськотатарська мова належить до західнокипчацької групи разом із карачаєво-балкарською, кумикською й караїмською мовами. діалект кримський татарський тюркський
Належність кримськотатарської мови до різних груп пояснюється двома причинами:
через принципи, на яких будувалася та чи інша класифікація тюркських мов;
унаслідок наявності в кримськотатарській мові двох діалектів - кипчакізованого й огузованого, які в різні періоди історичного розвитку були покладені в основу літературної мови.
На сучасному етапі алтайська класифікація є суперечливою щодо кримськотатарської мови через те, що кримськотатарська мова підходить як до огузької, так і до кипчацької підгрупи [6, с. 17]. На думку турецьких учених, кримськотатарська мова все ж таки належить до кипчацької. Про це говорять такі професори, як Талят Текін та Алі Акар.
У класифікації Алі Акара кримськотатарська мова перебуває в другій групі з шести північних мов (кипчацька група) [18, с. 176-177].
У класифікації Талята Текіна кримськотатарська мова знаходиться в кипчацькій групі разом із татарською, башкирською, казахською, ногайською тощо [19, с. 168-169].
Кримськотатарська мова поширена в окремих областях Узбекистану, України, Азербайджану, Румунії й Туреччини. Кількість мовців кримськотатарської мови становить близько 700 тисяч осіб. Серед мов України кримськотатарська посідає четверте місце за чисельністю носіїв після української, російської та румунсько-молдавської. Найвищий відсоток носіїв мови в сільських районах Криму: Карасувбазарі (28,9%), Іслям-тереці (24,0%), Ічкі (21,2%), Джанкойському (20,4%), Бахчисарайському (20,1%). Окрім Криму, мова поширена на півдні Херсонської області [14].
Як і всі тюркські мови, кримськотатарська є аглютинативною мовою, тобто такою, де слова й словоформи утворюються шляхом приєднання афіксів до основи.
Наприклад, слово ИШ-ЧИ-ЛЕР-ИМИЗ-ГЕ: «иш» - основа {негиз) + «чи» - словотворчий афікс {сёз япыджы ялгъама) + «лер» - афікс множини {чокъпукъ ялгъамасы) + «имиз» - афікс присвійності {мулькиет ялгъамасы) + «ге» - афікс даваль- но-спрямовуючого відмінка {догърултуе келиши) [6, с. 164].
Формування та розвиток кримськотатарської літературної мови. Літературна мова - це унормована мова спілкування в суспільстві, зафіксована в писемній і усній практиці. Власне літературна мова - одна з форм національної мови, яка існує поряд з іншими її формами: діалектами, просторіччям, мовою фольклору. Вона має наддіалектний характер, усталені літературні, граматичні, лексичні норми, а також вимову. В основі кримськотатарської мови, як і будь-якої іншої мови, лежать діалекти [15].
Кримськотатарська мова мас три діалекти:
північний, або степовий (чёль шивеси) діалект крим- ців-степовиків належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов;
середній (орта ёлакъ шивеси) діалект становить ядро сучасної кримськотатарської мови. Це найпоширеніший діалект, яким розмовляли мешканці гірської та північно-передгірної частини Криму до депортації 1944 року. Він проміжний міждвома підгрупами тюркських мов і має як огузькі, так і кипчацькі риси;
південний, або узбережний (ялыбойлу шивеси). Це діалект колишніх мешканців південного узбережжя Криму, який належить до огузької підгрупи і є дуже близьким до турецької (османської) мови. Цей діалект містить велику кількість грецьких та італійських запозичень, оскільки більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та іс- ламізованих греків і генуезців [16].
На основі цих діалектів розвивалася й продовжує розвиватися літературна кримськотатарська мова. Це простежується у творах відомих поетів та письменників.
У віршах Бекіра Чобана-заде «Догъдым бир эеде» та Еш- рефа Шемьї-заде «Чёльде яз акъшамы» можна побачити слова з північного (степового) діалекту: коп (чокь)- багато, кьараса (бакъса)- подивись, севемен (севем) -люблю [2, с. 64-100].
У розповідях Таіра Халілова «Юкъусыз геджелер» та Джевдета Аметова «Сербест динълейиджи» можна побачити слова з узбережного діалекту: буламайлар (тапамайлар) - не можуть знайти, вар (бар) - є, горьсе (корьсе) - якщо побачить, [2, с. 124], отуртмамыш (отуртмагъан) - той, який не запропонував або не дав сісти, сёйледим (айтым) - сказала, деде (къартбаба) - дідусь, гок (кок) - небо, дирек (терек) - дерево [11, с. 61].
Літературну мову можемо побачити в віршах Якуба Шакіра-Алі «Ветан»[2, с. 59], Шаміля Алядіна «Тань бульбу- ли»[17],«Ана» [2,с. 111].
Історично кримськотатарську літературну мову розділяють на три історичні етапи.
Період давньої мови (эски къырымтатар тили): XIII - XV ст. Кримськотатарська мова цього періоду збереглася в усній народній творчості (казки (масаллар), легенди (эфсанелер), загадки (тапмаджалар), приказки (тезайтымлар), кримськотатарський епос (дестанлар), оповідання (икяелер) тощо) [13; 14].
Давня літературна мова збереглася в словнику кипчацьких мов «Кодекс Куманікус» який був створений в 1245-1295 рр. у місті Старий Крим (Эски Кьырым), та у творах Махмуда Киримли «Юсуф та Зулейха», а також Усеїна Кефевія, Менлі Гирейхана [5; 6].
Період середньої мови (орта къырымтатар тили): XV - перша чверть XX ст. (османська) [13; 14].
У період середньовіччя через політичне й культурне зближення Кримського ханства із сусідньою Османською імперією мовно-державна діяльність ханства зазнавала впливу османської мови, тому «середньокримськотатарська мова» протягом століть використовувалася й у сфері культури, літератури, науки й мистецтва, наблизившись до османської, де було багато арабо-перських запозичень (з XVI ст. до 1783 р.)[4; 13]. Це, наприклад, простежується у творах Ашика Умера.
Період занепаду (къаранлыкъ асыры)-з 1783 р. до 1883 р.
Роки відновлення (уянув деври) - 1883-1920 рр. У цей час починає видаватися газета «Терджиман» під керівництвом видатного діяча Ісмаїла-бея Гаспринського [4, с. 106].
Період нової мови (янъы къырымтатар тили), або сучасна кримськотатарська мова (земаневий къырымтатар эде- бий тили) - з першої чверті XX ст. (1929 р.) і донині [7; 14].
Сучасна кримськотатарська мова сформувалася на основі середнього діалекту та запозичень з української та російської мов. Сучасна історія кримськотатарської мови розпочалася наприкінці XIX ст. з діяльності видатного просвітителя Ісмаїла-бея Гаспринського. Він сприяв відродженню кримськотатарської культури. Після виходу газети «Терджиман» почала активно розвиватися нова літературна мова. У цей період кримськотатарська мова, на відміну від сучасної, базувалася на огузькому (південноузбережному) діалекті. Проте в 1928 р. в Криму, в місті Сімферополі, було проведено три лінгвістичні конференції (в одній із них брав активну участь Бекір Чобан-заде), де було прийнято рішення про створення нової літературної мови на основі середнього діалекту, оскільки саме цей діалект має найбільшу кількість носіїв і є однаково зрозумілим для носіїв двох інших діалектів. Саме з цієї другої літературної мови почався розвиток сучасної кримськотатарської мови, шлях якого було прокладено в 1920-х рр. Ця літературна мова використовується в загальних рисах і до сьогодні [7; 14]. Така діалектна унікальність робить кримськотатарську мову легкою для спілкування з більшістю представників інших тюркських мов.
До 1928 р. кримськотатарська писемність базувалася на арабській графіці, потім - на основі латиниці, а в 1939 р. переходить на кирилицю [14]. З 2005 р. кримськотатарська мова починає поступово переходити на латинську абетку.
Лексика кримськотатарської мови, основою якої була кипчацька, налічує значну кількість елементів південно-західних мов, завдяки чому в ній утворилося чимало синонімів. Окрім цього, потужним був вплив булгаро-хозарських та давньоогузь- ких говорів, а пізніше - турецької (абла, эвлят, вар, гузель, бен- земек тощо) та ногайської мов [12]. Кримськотатарські говори зазнали також впливу багатьох місцевих нетюркських мов: грецької (юнан алынмалары: пачавра - клапоть, ганчірка; та- ван - стеля, стельовий; ыргъат - наймит; кестане - каштан, каштановий; фурун - піч тощо), монгольської, арабської (арап алынмалары: ватан - батьківщина; китап - книга; сабун - мило; медениет - цивілізація, культура; меджліс - парламент, те, що пов'язане з державною документацією), перської (иран алынмалары: атеш - вогонь, чеше - фонтан, дост - друг, саз - щипковий народний музичний інструмент, муз. лад; зурна - народний духовий музичний інструмент, эфсане - легенда (переважно лексика, яка пов'язана з поезією та літературою)), а згодом - впливу слов'янських мое (славян тиллеринден алынмалары: капик - копійка, газет- газета, кофта, шофер - водій, серниклер - сірники, телевизор - телевізор, автобус - автобус, йогурт - йогурт, къапыста - капуста, къартоп - картопля) [6; 7] та європейських мое (аеропа тиллерден алынмалары: компьютер, файл, диск, интернет тощо) [3, с. 110]. Нині деякі слова вживаються тільки в діалектах. Більшість слів є загальнотюркськими (умум тюрк селери: ана - мати, бала - дитя, къыз - дівчина, кьардаш - родич, кьол - рука, козь - очі, кель - підійди, ал - візьми, айт - кажи, яхшы - добре, до- гъру - правильно тощо). Власне кримськотатарська лексика (къырым тилининъ озь селери: бита - бабуся, дуду - невістка, къудате - сваха, енгепче - дружина старшого брата, невістка, алапче - сестра батька, тітка) [6, с. 90-100].
Висновки
Наше дослідження продемонструвало, що кримськотатарська літературна мова декілька разів змінювала місце в класифікації алтайської сім'ї тюркських мов. Давня кримськотатарська літературна мова наближалася до кипчацької підгрупи, середньокримськотатарська літературна мова наблизилась до огузької підгрупи. Таким чином, у сучасній кримськотатарській мові простежується її наближення до тієї чи іншої підгрупи тюркських мов. Вона лексично збагатилася внаслідок історичних контактів, на думку носіїв мови, посідає проміжну ланку між кипчацькою й огузькою підгрупами алтайської мовної сім'ї. З погляду науковців, кримськотатарська мова належить до кипчацької підгрупи.
Література
1. Алядин Ш. Ер делиджилер / Ш. Алядин. - Ташкент: Эдебият ве санъаат нешрияты, 1991. - 224 с. - (Эдебий - бедий макьалелер).
2. Велиулаева А. Тувгьан эдебият : [учебник по литературе на крымскотатарском языке для 6 кл. ер. шк.] / А. Велиулаева, Г. Мур- тазаева, Л. Алиева. - Симферополь : Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 1998. - 192 с.
3. Ганиева Э. Къырымтатар ильмий терминологиясынынъ инкишаф ёллары / Э. Ганиева // Йылдыз-2009. - №3,- С. 107-111.
4. Кемал Къонруат. Къырымтатар язы тильнинъ тарихчеси / Кемал Къонруат // Йылдыз-2003. - №4,- С. 106-119.
5. Кокиева А. Къырымтатар эдебиятнынъ тарихы. 9-нджи сыныф ичюн / Кокиева А. - Симферополь : Къырымдевлет окув педагогика нешрияты, 2002. - С. 232.
6. Меметов. А. Кримськотатарська мова / А. Меметов. - Сімферополь: КРП «Видавництво Кримнавчпеддержвидав», 2013. - 576 с.
7. Меметов А. Земаневий къырымтатар тили / А. Меметов. - Симферополь : Къырымдевлет окув педагогика нешрияты. - 2006. - С. 320.
8. Покровська І. Турецька мова для студентів першого курсу ОКР «Бакалавр». /I. Покровська. - К. : Вид-во «Четверта хвиля», 2013. -- 304 с.
9. Усеинов С. Крымскотатарский язык / С. Усеинов. - Симферополь, Издательство «ЧП Ибрагимов Э.Э.», 2008 - 134 с.
10. Усеинов С. Къырымтатарджа-русча-украиндже лугьат/С. Усеинов [тертип этиджи С. Усеинов]. - Акъмесджит : «Тезис» нешрият эви, 2008 - 836 с.
11. Халилов Т. Юкьусыз геджелер (икяе) / Т. Халилов II Йылдыз - 2001.-№4-С. 54-64.
12. Эшреф Шемьи-заде. Къавал (шиирлер) / Э. Шемьи-заде. - «Ташкент» Бедий эдебият нешрияты. - Ташкент: 1965. - Къырымтатар тилинде. -135 с.
13. Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского літературного языка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/94738/31 Memetov.pdf.
14. Кримськотатарська мова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/.
15. Літературна мова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/.
16. Крымскотатарский язык [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://ru. wikipedia.org/wiki/.
17. Онлайн-словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://medeniye.org/lugat/.
18. Ali Akar. Turk dili tarihi / Ali Akar. - Ankara, 2005- 342 c.
19. Talat Tekin. Turk dileriGiri? / Talat Tekin. - Istambul, 2003. - 200 c.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.
книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.
реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009Роль запозичень в різних мовах і головні фактори, що впливають на неї. Вплив інших мов на англійську та навпаки. Словотворчі елементи іспанського походження. Лексичні особливості мови сучасної преси Іспанії. Варіанти та етапи словотворчого процесу.
контрольная работа [42,9 K], добавлен 10.12.2015Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.
реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010Місце штучних мов у сучасній системі світу. Формування мов програмування, їх роль в якості особливого їх підвиду. Есперанто як засіб рівноправного міжнародного спілкування. Інтерлінгва як один з видів штучної мови. Аналіз синтаксиса Ідо. Риси мови Ложбан.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 30.11.2015Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.
дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011Вплив релігійної сфери життя та латинської мови на формування польської мови. Характеристика способів словотвору сучасної польської мови, у яких беруть участь латинізми. Адаптація афіксів латинського походження на ґрунті сучасної польської деривації.
дипломная работа [97,0 K], добавлен 09.01.2011Дослідження історії формування вірменської мови, створення національного алфавіту. Характеристика головних діалектів, граматичних особливостей та перших дослідників мови. Опис появи вірменів на Україні, друкарства та періодичних видань вірменською мовою.
реферат [23,6 K], добавлен 18.05.2012Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.
лекция [49,5 K], добавлен 17.12.2008Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012Відображення в суспільно-політичній термінології процесів, які відбуваються в інших лексичних шарах мови та назви яких зникають зі зникненням деяких реалій, або набувають додаткового значення. Причини семантичної зміни слів суспільно-політичної лексики.
статья [11,0 K], добавлен 22.12.2011Предмет та цілі германського мовознавства, його місце у циклі гуманітарних дисциплін. Індоєвропейська мовна сім’я. Вивчення історичних особливостей мови. Сучасні й давні германські мови, писемність германців. Періоди розвитку прагерманської мови.
презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2014Культура і мова. Характеристика й умови розвитку різновидів американських лінгвістичних субкультур. Аналіз лінгвістичних субкультур Великої Британії та їхнє місце в культурному розвитку країни. Аналіз однорідності регіональних варіантів англійської мови.
курсовая работа [156,2 K], добавлен 17.01.2011Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010