До питання ролі запозичень в сучасній українській економічній термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДО ПИТАННЯ РОЛІ ЗАПОЗИЧЕНЬ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ'

С.Б. ХРИСТЮК, кандидат історичних наук, старший викладач,

Л.О. ШАНАЄВА-ЦИМБАЛ, кандидат наук з державного управління,

старший викладач,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

У статті досліджено феномен розвитку сучасної української економічної термінології, запозичень іншомовної лексики та запозичених інтернаціоналізмів. Доведено актуальність дослідження. Проаналізовано стан розробки наукової проблематики дослідження. Обґрунтовано поняття «лексика», «термін», «інтернаціоналізм», «економічний термін», «запозичення». Висвітлено і обґрунтовано використання запозичень економічних термінів. Доведено, що запозичення слів є закономірним процесом розвитку будь-якої мови, результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, а тому їх потрібно розглядати як об'єктивний і неминучий фактор еволюції мови. Визначено етапи адаптації запозичених термінів, шляхи проникнення запозичень та інтернаціоналізмів в українську термінологію та особливості їх функціонування в сучасному українському словнику. Визначено, що запозичення доцільні тільки тоді, коли відповідають життєвим потребам і засвоюються, не порушуючи національної специфіки термінологічної системи. Розглянуто проблеми та перспективи вживання запозичених економічних термінів в українській мові.

Ключові слова: запозичення, економічна термінологія, термін, глобалізаційні процеси, інтернаціоналізми, етапи адаптації, терміносистема

Abstract

TO THE MATTER OF ROLE OF BORROWINGS IN THE MODERN UKRAINIAN ECONOMIC TERMINOLOGY

S. B. Khrystiuk, L. O. Shanaieva-Tsymbal

The phenomenon of modern Ukrainian economic terminology development, borrowings of foreign language vocabulary and borrowed internationalism is researched in the article. The relevance of the research is proved. The state of scientific research problem development is analyzed. The concepts of “vocabulary”,“term”,“economic term”, “borrowing”,“internationalism” are substantiated. The use of economic terms borrowings is explained and substantiated. The stages of adaptation of borrowed terms, ways of borrowings penetration and internationalisms in Ukrainian terminology and features of their functioning in the modern Ukrainian dictionary are determined. The problems and prospects of using borrowed economic terms in the Ukrainian language are considered.

Keywords: borrowing, economic terminology, term, globalization processes, internationalisms, stages of adaptation, terminology system.

Аннотация

Ключевые слова: заимствование, экономическая терминология, термин, глобализационные процессы, интернационализмы, этапы адаптации, терминосистема

Актуальність. Блискавична швидкість, з якою розвиваються нові технології, зникнення кордонів у світі комунікацій, абсолютна комп'ютеризація та універсалізація світових процесів є основними факторами того, що світ заполонили новітні технології, нова продукція і, відповідно, у кожній галузі науки з'явилися нові поняття, що потребують номінації. Поява нових понять і співвідносних з ними знаків-термінів, серед них і запозичених, відбувається на сучасному етапі швидше, ніж будь-коли, розвивається тенденція до уніфікації мов. А тому життєствердною є думка, що термінологія відіграє стратегічно важливу роль у спілкуванні та комунікації людей на сучасному етапі, оскільки вона є вагомим джерелом отримання інформації. Розвиток новітніх глобалізаційних процесів зумовив пріоритетне становище англійської мови як засобу спілкування між різними народами об'єднаної Європи та світу, що в свою чергу сприяло проникненню великої кількості англійських запозичень у різні мови світу, зокрема, і в українську мову.

Лексика - найбільш сприйнятлива, змінна й динамічна підсистема мови, яка безпосередньо реагує на те, що відбувається у суспільстві. Складні процеси в українській лексико-семантичній системі, що відбуваються внаслідок інтенсивного використання англіцизмів, потребують наукового аналізу й узагальнення. Запозичення іншомовних слів є закономірним процесом розвитку будь-якої мови. У галузі термінології інтернаціоналізація словникового складу мови особливо помітна, адже сама наука дедалі більше інтернаціоналізується, і цей процес відбувається невпинно. Проблема інтернаціонізмів в останні два з половиною століття посідає важливе місце в українській термінології.

Дане дослідження актуальне насамперед у зв'язку зі зростаючою зацікавленістю українських вчених до термінологій різних галузей знань загалом і економічної зокрема, а також пошуками шляхів розв'язання нагальних практичних питань розбудови новітніх терміносистем в сучасній українській літературній мові. Сучасна економічна термінологія розвивається, поновлюється, вдосконалюється відповідно до розвитку й вдосконалення етапів та стадій економічної сфери. Однією з актуальних проблем сучасного українського термінознавства залишається встановлення оптимального співвідношення між національним і міжнародним у термінотворенні. Тому дослідження, присвячені розв'язанню проблем, пов'язаних із процесами запозичення та освоєння лексики іншомовного (особливо англомовного) походження в українській економічній термінології, є надзвичайно важливими та актуальними в світлі сьогодення.

Метою дослідження є з'ясування закономірностей розвитку сучасної української економічної термінології, запозичень іншомовної лексики та запозичених інтернаціоналізмів, вивчення їх ролі, шляхів проникнення в українську термінологію та особливостей функціонування в сучасному українському словнику.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. До питання вагомої ролі запозичень іншомовної лексики та запозичених інтернаціоналізмів у сучасній українській економічній термінології зверталися такі науковці як Л. Боднарчук, Г. Чорновол, І. Барнич, С. Федорець, О. Бодик, О. Стишов, Т. Рудакова, Т. Кияк, Л. Архипенко, І. Кобзар, Д. Мазурик, О. Мартиняк, А. Ломовцева, Г. Пастернак, Т. Дячук, Д. Шапран, І. Смущинська, Л. Чурсіна, Г. Вознюк, С. Булик-Верхола, М. Гнатюк, Н. Голубінка, Н. Дрівко, З. Куньч, О. Литвин, І. Ментинська, Г. Наконечна, Л. Гаращенко, А. Середницька, Ю. Теглівець, І. Шмілик, С. Рижикова, О. Тодор, В. Симонок, Н. Попова, І. Скорейко-Свірська, Т. Саржевська, Л.Шинкарук [7] та інші. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології досліджує А. Олійник; міжсистемну взаємодію як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів) розглядає А. Грицьків, аналітичну номінацію в економічній терміносистемі досліджує О. Чуєшкова.

Методи. Дослідження здійснено на основі використання принципів наукового пізнання: історизму, системності та об'єктивності. Наявність семантично ідентичних або близьких за змістом лексичних одиниць встановлюється за допомогою зіставно-історичного і синхронно-зіставного методів, системного та синхронно-діахронного аналізу, методу порівняння.

Результати дослідження та їх обговорення. Загальноприйнятою стала думка, що первісною сферою функціонування терміна є вузькоспеціалізована сфера спілкування спеціалістів тієї чи іншої галузі науки. Термін (лат. terminus - рубіж, межа) - емоційно нейтральне слово чи словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і характеризується не лише стильовою характеристикою, а й певною замкненістю в системі лексики та визначення понять певної окресленої галузі знань [6, 8]. Однак сучасні глобалізаційні процеси, особливий статус економіки як науки призвели до широкої популяризації економічних термінів.

Економічна термінологія як система назв економічних явищ і понять, що функціонують в економічних сферах законодавства, ділової документації і економічних наук, становить вагомий та надзвичайно важливий пласт словника будь-якої національної мови. Увага до термінології та її розбудови на власній мовній основі, стан і глибина наукового вивчення, ступінь опрацювання та впорядкування, - це показники рівня розвитку держави, національної та економічної свідомості. Економічна термінологія становить повноцінну частину загальнолексичного складу сучасної української літературної мови, якій притаманні чіткіші семантичні межі, тенденція до однозначності, строгіша регламентованість у вжитку, відкритість.

Кінець ХІХ - початок ХХ ст. - час технічного розквіту в Україні, це прагнення молоді вчитися за кордоном, опановувати новий світ, вивчаючи іноземні мови, це час широкої перекладацької діяльності. З 1990-х років в економічну складову української мови влилося чимало англо-американських слів-термінів, котрі поки що не мають національних аналогів, оскільки поняття, які вони позначають, були відсутні в економіці, наприклад: аудит, арт-дилер, бізнес, блю-чипс, брейк, букмекер, кеш тендер, франчайзинг, ф'ючерс, чартер тощо. Багато англіцизмів упродовж тривалого часу поповнювали корпус загальновживаної лексики української мови, набувши певної семантичної валентності та високої частотності вживання: мітинг, стандарт, комфорт, чек, крокет та ін.

Документальним підтвердженням цього феномена служить зафіксоване в “Dictionary of European Anglicisms” за редакцією М. Горлача функціонування лексичних одиниць англійського походження в 16 європейських мовах. Основну масу інтернаціональних елементів англійського походження становлять кореневі морфеми, що проникають в світові мови, що й володіють здатністю комбінуватися з національними афіксами. Серед тих, що зустрічаються досить часто - слова bank, business, consult, design, disk, drive, hit, man, market, media, net, style, test [2].

Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Посилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також при глобалізації, призводить до виникнення особливого шару запозичень, які називаються інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами).

Запозичення іншомовних слів є закономірним процесом розвитку будь-якої мови. У галузі термінології інтернаціоналізація словникового складу мови особливо помітна, адже сама наука дедалі більше інтернаціоналізується, і цей процес відбувається невпинно. Проблема інтернаціонізмів в останні два з половиною століття посідає важливе місце в українській термінології.

Запозичення - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес (запозичення) переходу елементів однієї мови до іншої. Загалом запозичення в термінології - це природне явище, об'єктивний і неминучий фактор її формування, однак доцільним воно може бути лише за умови відповідності комунікативним потребам суспільства й збереження національної специфіки терміносистеми. Вочевидь, що домінантним у термінотворенні має бути використання питомих ресурсів на загальнонародній основі, а співвідношення між національним і міжнародним у термінологічних системах варто встановлювати в доцільних пропорціях [4, 6].

На сучасному етапі розвитку національних терміносистем очевидним є той факт, що «неусталеність власних термінологічних традицій примушує... більше запозичати, ніж творити самим» [5]. Саме тому сьогодні в різних галузях економічної терміносистеми ми маємо велику кількість англомовних запозичень. Так, наприклад, буденними вже стали терміни: бюджет, аванс, дефіцит, баланс, кредит, офшор, актив. Однак такі терміни, як: кліринг, тайминг, індосамент, аутсорсинг, інжиніринг, трейдер та багато інших традиційно потребують спеціальних словникових тлумачень.

Слова, запозичені з інших мов, складають близько 10-15 % словникового запасу української мови. Переходячи в нашу мову, вони пристосовуються до її закономірностей, фонетично й граматично адаптуються. Сучасна українська термінологія активно поповнюється новими одиницями - переважно запозиченнями з англійської мови, наприклад: демпінг, маркетинг, менеджер, траст, файл, курсор, байт, інтерфейс тощо. Одним із продуктивних способів засвоєння таких запозичень є поєднання їх з власне мовними або давно запозиченими термінами, тобто утворення словосполучень, наприклад: демпінгові ціни, клірингові розрахунки, маркетинговий аналіз, круглий лот тощо. Понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення (у тому числі сталі) і навіть граматичні структури. При цьому запозичення можуть бути перекладні (кальки, translation loans) і семантичні.

Запозичення відбивають історичний стан мови. Комунікативна адекватність запозичень інтернаціоналізмів полягає в тому, що іншомовні терміни сильні своєю ізольованістю від системи даної мови, своєю неконтактністю, відсутністю можливих вторинних і додаткових осмислень. Незважаючи на пристосування до структури мови, яка їх асимілює, створюються умови для реалізації нових відношень слів (зокрема, антонімічних опозицій, словотвірних зв'язків та ін.), більшість запозичених термінів зберігають свою ізоморфність (форму).

Запозичений термін не залишається особливим, ізольованим знаком, а входить, як і будь-яке іншомовне слово, в систему мови-реципієнта [3], долаючи такі етапи засвоєння:

- Початковий етап адаптації (етап формування) - момент і процес запозичення. Характеризується вибором способу запозичення: транслітерація, транскрипція. Цьому етапу властиве графічне переоформлення іншомовного слова, перехід від латиниці до кирилиці.

Поглиблений етап адаптації - функціонування та використання у мовленні. Характеризується хаотичним, безсистемним накопиченням запозичень (утилізацією). На цьому етапі виявляються парадигматичні зв'язки: полісемія, синонімія, антонімія.

Етап повної адаптації - лексикографічна обробка, регламентація. На цьому етапі відбувається селекція, визначення понять, співвідношення з граматичними категоріями української мови. Використання термінів після лексикографічної фіксації з урахуванням норм сучасної української мови і термінологічної кодифікації за державними стандартами [1].

Нині процес запозичення англомовної лексики відбувається дуже активно і носить масовий характер. Вплив англійської лексики на сучасну українську економічну термінологію є надзвичайно інтенсивним та багатоплановим. Запозичення потрібно розглядати як об'єктивний і неминучий фактор еволюції мови.

Лексичні запозичення є одним із джерел створення термінології. їх вивчення дозволяє простежити складність мовних процесів, переплетення внутрішніх та зовнішніх явищ у мові, вплив останніх на різні ланки мовної структури. Проблема співвідношення національного й запозиченого у мові була і є актуальною, бо на зламі століть в українську мову влилося чимало англіцизмів та американізмів, які почали витісняти питомі українські слова. Інтернаціоналізми добре адаптувалися відповідно до фонетичних та граматичних законів української мови, і їх наявність збагачує мову, оскільки «інтернаціональне не протистоїть національному, а втілюється в ньому».

Але слід зауважити, що вони в національній термінології відіграють не лише позитивну роль щодо формування словника мови, тому що інтернаціоналізація національної термінології призводить до денаціоналізації терміносистем, витіснення національних термінів і терміноелементів. Тому запозичення доцільні тільки тоді, коли відповідають життєвим потребам і засвоюються, не порушуючи національної специфіки термінологічної системи. термін запозичення словник економічний

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні запозичень з англійської мови, оскільки остання визнана основною мовою міжнародного спілкування в Україні та мовою комунікацій для всього людства.

Список використаних джерел

1. Архипенко, Л. М. Етапи і типи адаптації однослівних англомовних фінансово-економічних термінів [Текст] / Л. М. Архипенко // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 44. - С. 83-84.

2. Кімін, О. К. Взаємодія англійської та української мов у галузі термінології: англіцизми та способи їх засвоєння / О. К. Кімін [Електронний ресурс]

3. Ковальчук, О. С. Розвиток іншомовних запозичень в українській економічній лексиці / О. С. Ковальчук, Д. Л. Романчук // Наукові записки [Національного університету “Острозька академія”]. Сер.: Філологічна. - 2013. - Вип. 37. - С. 149151.

4. Панько, Т. І. Українське термінознавство [Текст] / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. - Л.: Світ, 1994. - 216 с.

5. Стецюк, С. Англомовні запозичення в українській фінансово-економічній термінології [Текст] / Світлана Стецюк // Проблеми української термінології: збірник наукових праць учасників XN Міжнародної наукової конференції “Проблеми української термінології СловоСвіт 2012”, Львів, 27-29 вересня 2012 року. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. - С. 52-54.

6. Христюк, С. Б. Особливості перекладу міжнародних документів та дипломатичної кореспонденції як різновиду офіційно-ділового стилю англійської мови [Текст] / С. Б. Христюк. - К.: Компринт, 2017. - 162 с.

7. Шинкарук, Л.В. Економічний вимір участі України в інтеграційних процесах / Л.В. Шинкарук [Текст] // Вісник НАН України. - 2014. - № 15. - С. 56-61.

References

1. Arkhypenko, L. M. (2003). Etapy i typy adaptatsii odnoslivnykh anhlomovnykh finansovo-ekonomichnykh terminiv [Stages and types of one-word English-language financial and economic terms adaptation]. Kharkiv, 83-84.

2. Kimin, O. K. (2014). Vzaiemodiia anhliiskoi ta ukrainskoi mov u haluzi terminolohii: anhlitsyzmy ta sposoby ikh zasvoiennia [Interaction of the English and Ukrainian languages in the field of terminology: Anglicisms and the ways of their assimilation].

3. Kovalchuk, O. S. (2013). Rozvytok inshomovnykh zapozychen v ukrainskii ekonomichniy leksytsi [Development of foreign language borrowings in the Ukrainian economic vocabulary].

4. Panko, T. I. (1994). Ukrainske terminoznavstvo [Ukrainian Terminology]. Lviv, Svit, 216.

5. Stetsiuk, S. (2012). Anhlomovni zapozychennia v ukrainskiy finansovo- economichniy terminolohii [English-language borrowings in Ukrainian financial and economic terminology]. Lviv, Lvivska Politekhnika, 52-54.

6. Khrystiuk, S. B. (2017). Osoblyvosti perekladu mizhnarodnych dokumentiv ta dyplomatychnoi korespondentsii yak riznovydu ofitsiino-dilovoho styliu anhliiskoi movy [Features of the international documents and diplomatic correspondence translation as a kind of official and business style of the English language]. Kyiv, Komprynt, 162.

7. Shynkaruk, L.V. (2014) Ekonomichnyi vymir uchasti Ukrainy v intehratsiinykh protsesakh [Economic Dimension of Ukraine's Participation in Integration Processes]. Herald of the National Academy of Sciences of Ukraine, 15, 56-61.

Размещено на Allbest.ru