Концепти простір (Ш'ш)> час (ШШ) та час-простір(ВФ$) у китайських фразеологічних одиницях чен’юй крізь призму метафори

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Концепти простір (Ш'ш)> час (ШШ) та час-простір(ВФ$)

у китайських фразеологічних одиницях чен'юй крізь призму метафори

Цимбал С. В.

Статтю присвячено дослідженню процесу метафоричної актуалізації концептів ПРОСТІР, ЧАС та ЧАС-ПРОСТІР у фразеологічних одиницях чен'юй сучасної китайської мови на основі теорії концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М.Джонсона.

Ключові слова: концепт, простір, час, концептуальна метафора, чен'юй.

Цымбал С. В. Концепты ПРОСТРАНСТВО (^Ы), ВРЕМЯ (Щф и ВРЕМЯ-ПРОСТРАНСТВО (№Ј) в китайских фразеологических единицах ченьюй сквозь призму метафоры. - Статья.

Статья посвящена исследованию процесса метафорической актуализации концептов ПРОСТРАНСТВО, ВРЕМЯ и ВРЕМЯ-ПРОСТРАНСТВО во фразеологических единицах ченьюй современного китайского языка на основании теории концептуальной метафорыДж. Лакоффа иМ.Джонсона.

Ключевыеслова: концепт, пространство, время, концептуальнаяметафора, ченьюй.

Tsimbal S. V. SPACE, TIME and TIME-SPACE concepts in the Chinese phraseological units chengyu through the prism of metaphor. -Article.

The article deals with the investigation of the metaphorical updating process of the SPACE, TIME and TIME-SPACE concepts in the phraseological units chengyu of modern Chinese language, based on the Conceptual Metaphor Theory by G. Lakoff and M. Johnson. Key words: concept, space, time, conceptual metaphor, chengyu.

Проблема концептуалізації таких базових категорій буття людини, як час та простір, упродовж тривалого часу привертає увагу мовознавців і не втрачає своєї актуальності донині. Водночас процес дослідження вербалізації концептів ПРОСТІР і ЧАС у різних мовах світу є новим напрямом, який характеризується безліччю підходів. Серед останніх досить продуктивною є теорія концептуальної метафори (Conceptual Metaphor Theory) Дж. Лакоффа та М. Джонсона, згідно з принципами якої більша частина буденної концептуальної системи людини метафорична за своєю природою [5, с. 203]. Під її впливом дедалі більше науковців схиляються до думки про визначення концепту ЧАС як метафоричного, оскільки в більшості мов світу поняття «час» концептуалізується на основі просторових метафор: розміру, кількості (множинності), положення, форми, руху тощо [4, с. 4; 3, с. 150].

Що стосується китайських мовознавчих розвідок, присвячених процесу концептуалізації понять «простір» і «час», то вони здебільшого пов'язані з дослідженням мовної об'єктивізації концептів. Водночас фразеологічна система китайської мови з позиції концептуальної репрезентації досі не привертала належної уваги з боку як китайських, так і європейських мовознавців. Ми здійснили спробу проаналізувати концепти ПРОСТІР (Ш'Ш [kongjian]), ЧАС (Ш'Ш [shijian]) та ЧАС-ПРОСТІР (Нф$ [shikong]) крізь призму метафори в складі китайських фразеологізмів чен'юй як найбільш репрезентативного матеріалу дослідження з позиції концептуальної наповненості.

На нашу думку, для повного й вичерпного дослідження концептів ПРОСТІР (Ш'ШХ ЧАС ( Ш'Ш) та об'єднаного концепту ЧАС-ПРОСТІР (Вф$) як результату традиційних китайських уявлень у сучасній китайській мові необхідно застосовувати методику вивчення концепту як метафоричної структури, що актуалізується в метафоричних моделях [6; 7, 8]. Такі моделі, на нашу думку, доцільно вивчати насамперед у процесі дослідження фразеологічних одиниць (далі - ФО) сучасної китайської мови, серед різновидів яких доцільно виокремити саме чен'юй (Ш® [chengyh]), завдяки властивості останніх метафоризувати явища навколишньої дійсності, що існують у просторі й часі.

Водночас, спираючись на думку провідного вітчизняного дослідника в галузі когнітивної лінгвістики О.П. Воробйової, визначимо методику реконструкції концептуальних метафор як провідну в дослідженнях концептів ПРОСТІР ($ І'Ш), ЧАС (ШШ) і ЧАС-ПРОСТІР (ВфШ) та стисло опишемо основні етапи їх аналізу. Отже, як зазначає професор О.П. Воробйова, до основних кроків дослідження концепту крізь призму метафори належать такі: 1) визначення змісту концептосфери мети, тобто концептуальних референтів (відповідь на питання що описується?)', 2) виявлення концептуальних корелятів - складників концепто- фери-джерела (відповідь на питання як, крізь яку призму це описується?)', 3) встановлення характеру перехресного мапування (відповідь на питання що висвітлено під час опису?')', 4) окреслення діапазону концептуальних метафор (відповідь на питання які образи задіяні?); 5) окреслення обсягу концептуальних метафор (відповідь на питання якіреференти охоплено одним образом?') [1,с.9].

Згідно із зазначеними етапами аналізу концептів ми дослідили насамперед фразеологічний матеріал [11] шляхом визначення репрезентованих у ФО концептуальних референтів, тобто концептів, які розуміються метафорично, а саме ПРОСТІР (ШШ), ЧАС (ШШ) і ЧАС-ПРОСТІР (ВфЖ), а також їхніх концептуальних корелятів (концепти, що використовуються для порівняння) [5, с. 203]. Крім цього, вважаємо за доцільне сформувати низку метафоричних моделей досліджуваних концептів, що актуалізуються фразеологічними одиницями чен'юй китайської мови, проаналізувавши які, ми зможемо встановити характер перехресного мапування (процес співвіднесення концептуальних референтів і корелятів), а також окреслити діапазон та обсяг концептуальних метафор [5, с. 245].

У результаті аналізу метафоричної актуалізації досліджуваних концептів ми виокремили низку ключових метафоричних моделей, що постають як відображення переосмислених уявлень про час і простір, притаманних китайському мовцю. Розглянемо окремо кожну модель концепту ПРОСТІР (Ш'Ш), концепту ЧАС (ШШ) і концепту ЧАС-ПРОСТІР (НфЖ) на основі конкретних прикладів ФО чен'юй.

І. Метафоричні моделі концепту ПРОСТІР

(ШШ).

«Простір - це різновекторнийрух суб'єкта»:

ШШЖШ [nan yuan bei zhe] {букв.: (повернути) голоблі на південь, а їхати на північ) «робити все навпаки, рухатися в протилежному напрямку»;

[shang cuanхіаtiao] {букв.: стрибати вгору, плигати донизу) «стрибати; всюди гасати, енергійно діяти {негативна оцінка)»;

МЖЙЙ [її chu wai jin] {букв.: зсередини - виходити, ззовні - заходити) «асиметричний, нерівний; такий, що стирчить на всі боки; швендяти туди-сюди; як на прохідному дворі»;

ЖЙЖЙ [lai long qu mai] {букв.: дракон, який прийшов, (його) вени, що йдуть) «причинний зв'язок, послідовність подій».

В основі цієї концептуальної метафори концепту ПРОСТІР (Ш'Ш) лежать уявлення про переміщення суб'єкта, яке є цілеспрямованим і визначеним та відбувається зі сходу на захід, з півдня на північ, згори донизу або зсередини назовні. Зокрема, такий рух може бути метушливим (біг, стрибки) або досить спокійним (ходіння, крокування). Водночас у цьому разі ми можемо виокремити дві субмоделі як результат перехресного мапування, а саме «простір - це рух» та «простір - це суб'єкт».

«Простір - це шлях, дорога»:

МёЙМ [qian cheng wan її] {букв.: попереду - шлях у десять тисяч лі) «людина, якій пророкують блискучу кар'єру»;

МЖЖМ [qian che zhljian] {букв.: перевернутий віз на дорозі попереду) «застереження, пересторога на майбутнє; чужа біда вчить; вчитися на помилках минулого»;

ШШЙЙ [pangmen zuodao] {букв.: бічні двері, дорога ліворуч) «єретичні секти»; «застосовувати недозволені методи, іти обхідними дорогами»;

ФЙШШ [zhong dao erfei] {букв.: зупинитися посередині шляху) «не довести справу до кінця, зробити справу наполовину, кинути щось на півдорозі».

Сутність цієї концептуальної метафори полягає в уявленні про простір як дорогу, шлях, який може бути як успішним, так і з певними перешкодами, хибним, таким, що змушує припинити будь-який рух та зупинитись посередині, або бути прихованим від очей, оповитим темрявою тощо.

«Простір - це відносини»:

[хї І1П ze уап] {букв.: звинувачення західного сусіда) «отримувати докори та обвинувачення від інших людей»;

ЖЖТЙ [shang he хіа mu] {букв.: зверху гармонія, знизу злагода) «між начальством і підлеглими гарні стосунки»;

ЖїЦТ^ [shang chan хіа dh] {букв.: підлещуватися до верхів, зневажати низи) «бути улесливим перед начальством і зневажати підлеглих»;

[її gou wai lian] {букв.: зсередини домовитися, ззовні об'єднатися) «вступати у змову, знаходитись/бути в змові».

У цьому разі концепт ПРОСТІР (ШШ) метафорично осмислюється як відносини між людьми одного статусу, між начальством («верхи») та підлеглими («низи»), між країнами-сусідами тощо. Це дає змогу виокремити декілька субмоделей на позначення метафоричної актуалізації досліджуваного концепту: «простір - це соціальні стосунки», «простір - це класові відносини», «простір - це міжнародні взаємини».

«Простір - це оточення»:

МЙЙШ [qian fu hou ji] {букв.: передні йдуть в атаку, ті, що позаду, слідують за ними) «мужньо йти вперед, не зважаючи на труднощі»;

[qian ge hou wb] {букв.: попереду - пісня, позаду - танець) «прославляти армію, що бореться за справедливість»;

[zuo fu you bi] {букв.: ліворуч - допомога, праворуч - підтримка) «надавати всебічну підтримку, будь-яким чином допомагати»;

ЖтРЙШ [zuolin youshe] {букв.: сусіди ліворуч, сусіди праворуч) «сусідство», «довкілля»; «аспекти речей».

В основі цієї метафори лежить уявлення про ПРОСТІР як людське оточення попереду й позаду чи ліворуч або праворуч себе. Водночас значення більшості ФО, які актуалізують таку метафору, вказує на всебічну допомогу, яка може надійти від сусідів справа чи зліва в час виникнення труднощів. У зв'язку із цим визначаємо такі метафоричні субмоделі: «простір - це оточення попереду та позаду», «простір - це оточення ліворуч і праворуч».

«Простір - це людина»:

[houtai laoban] {букв.: залаштунковий господар) «залишаючись у тіні, тримати під контролем ситуацію»;

[whchu qiyou] {букв.: не знайти іншого краще (його)) «неперевершений, недосяжний»;

Ф'ЖїКЙ [zhonglrn dizM] {букв.: посеред течії (як гора) Дічжу) «надійна опора {про людину)»;

[wai kuan nei shen] {букв.: ззовні - широкий, всередині - глибокий) «ззовні - великодушний, всередині - підступний»; «зверху гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо».

Сутність цієї концептуальної метафори полягає в застосуванні просторових ознак щодо людини, а саме в процесі опису її характеру та якостей (як позитивних, так і негативних). Для цього широко використовуються просторові метафори позаду, праворуч, ззовні та всередині, які актуалізують такі субмоделі: «простір - це людина ззовні», «простір - це людина всередині» тощо.

Метафоричні моделі концепту ЧАС

(М).

«Час - це суб'єкт, що рухається»:

0Ж--Щ [гі chang уї хіап] {букв.: день подовжився на ниточку) «дні стають довшими {після зимового сонцестояння)»',

ШЖМЛ [chengnian leiyue] {букв.: цілий рік, цілими місяцями) «роками і місяцями», «протягом тривалого періоду часу»;

[lai zhe ke zhui] {букв.: те, що приходить (майбутні події), можна наздогнати та виправити) «майбутнє в наших руках»;

[qu gh jiu хїп] {букв.: йде старе - відразу нове) «на зміну старому приходить нове».

Проаналізувавши зазначену модель, можна дійти висновку, що метафорична актуалізація концепту ЧАС (ЛіЛ) у цих випадках може бути представлена як суб'єкти, які рухаються, постійно трансформуються та змінюють один одного. Крім того, метафорична концептуалізація часу відбувається також у разі відображення в мові минулого й майбутнього за допомогою просторових дієслів Л [qu] («йти») та Ж [Іаі] («приходити») відповідно. Досліджувану концептуальну метафору ми визначаємо двома висловами («час - це рух» та «час - це суб'єкт»), на основі яких виокремлюємо метафоричні субмоделі «минуле - час, що рухається в напрямку від нерухомого спостерігача» та «майбутнє - час, який рухається в напрямку до нерухомого спостерігача».

«Час - це статичний суб'єкт»:

МЙЛЖ [qianyln houguo] {букв.: попереду (спочатку) причина, позаду (потім) наслідок) «початок і кінець», «від початку до кінця», «причина та наслідки»;

М0ЛЛ [qian шй hou fan] {букв.: попереду (спочатку) частини, позаду (потім) ціле) «від часткового до загального» {про стиль написання тощо);

ЖТІЛП [shang хіа tong men] {букв.: родичі

між попереднім (верхнім) та наступним (нижнім) поколіннями) - спільна назва для чоловіка тітки та чоловіка племінниці;

ЖЖЖТ [cheng shang qi хіа] {букв.: приймати від попереднього, передавати наступному) «слугувати сполучною ланкою», «бути провідником».

Результати аналізу такої моделі свідчать про те, що концепт ЧАС (Вфі'0) у китайській мові також може бути представлений як суб'єкт, який існує нерухомо попереду та/або позаду, над та/ або під спостерігачем, тобто вздовж горизонтальної та вертикальної осей відповідно. Подібні уявлення кваліфікуються китайським мовознавцем Лань Чунь (ШШ) як лінійна модель часу [8, с. 119]; натомість інший китайський дослідник Тань Аошуан (ШШЖ) вважає її антропоцен- тричною (традиційною) моделлю, що в окремих випадках корелює з лінійно-історичною [2], які притаманні китайським мовцям. Такий аспект виражається за допомогою просторових (локативних) лексичних одиниць китайської мови на позначення часу, у чому саме полягає процес метафоризації досліджуваного явища. На нашу думку, в основі виокремлених нами в цьому разі ФО лежать такі субмоделі метафоричної концептуалізації часу: «минуле - час позаду спостерігача»/«майбутнє - час попереду спостерігача» (горизонтальна вісь); «минуле - час над спостерігачем»/«майбутнє - час під спостерігачем» (вертикальна вісь).

«Час - це людина»:

ЖгаШЖ [nian gao wang zhong] {букв.: років багато - авторитет великий) «високоморальний і вельмишановний»;

[nian jin gh хї] {букв.: вік наближається до сімдесятиріччя) «скоро виповнюється сімдесят»;

ШХШХ [juedaijiaren](6yKe.: людська врода, що випереджає сучасність (цю епоху)) «людина незрівнянної краси»; «королева краси»;

--[уї dai kai mo] {букв.: еталон епохи) «взірець»; «приклад для наслідування».

У цьому разі сутність метафоричної актуалізації концепту ЧАС (Вфі'ві) полягає в уявленні про час як характеристику людини, а саме її якості, вік, зовнішність і здібності. Водночас ми вважаємо за доцільне виокремити низку субмоделей досліджуваного концепту як результат перехресного мапування, а саме: «час - це вік людини», «час - це характер людини», «час - це еталон людини».

Метафоричні моделі концепту ЧАС-ПРОСТІР (ВФЖ).

«Час-простір - це предмет»:

ШШШШ [tian beng di che] {букв.: Небо валиться, Земля тріскається) «грандіозний», «приголомшливий»;

ШШШШ [tian fan di fu] {букв.: Небо перевернулося, Земля перекинулася) «колосальні зміни»; «усе догори дригом»; «шкереберть»;

[tian chou di сап] (букв.: Небо сумує, Земля в скорботі) «пригнічений горем»; «побиватися», «журитися», «сумувати»;

[tian cha di yuan] (букв.: Небо разюче відрізняється від Землі) «відрізнятися як небо від землі»; «небо і земля»; «кардинально протилежні точки зору».

В основі цієї концептуальної метафори лежать уявлення про Небо (® [tian]) та Землю (Ш [di]) як керуюче й підлегле начала, які є взаємозалежними та не можуть існувати окремо, а тому виступають «управителями» простору й часу. Крім цього, ієрогліф ® у широкому розумінні є втіленням поняття Природи як універсального цілого, а у вужчому виступає єдністю просторового («простір над головою») та часового («день», «сезон», «пора року») смислів [10, с. 226; 9, с. 442]. У цьому разі, на нашу думку, можна виокремити декілька субмоделей, які об'єктивізують концепт ЧАС-ПРОСТІР (ВДЩ) як результат перехресного мапування: «час-простір - це взаємозв'язок Неба і Землі», «час-простір - це опозиція Неба і Землі».

«Час-простір - це осередок існування»:

[shijie da tong] (букв.: Всесвітня узгодженість) «велике єднання світу», «світова гармонія»;

[daqian shijie] (букв.: міріади світів) «безмежний всесвіт», «космос»;

[huahua shijie] (букв.: прекрасна, квітуча місцевість (світ)) «райський куточок»;

[xiong huai zhguo, fang yan shijie] (букв.: у серці - батьківщина, перед очима - увесь світ) «обміркувати й вирішити проблему з погляду революцій у власній державі та на світовому рівні».

Сутність цієї концептуальної метафори полягає в уявленні про час-простір як певний осередок життя, місце перебування, що має певні межі (^ [jie]), а тривалість його існування визначається століттями/епохами (® [shi]). Крім цього, концеп- туалізована єдність [shijie] у різних випадках набуває низки різних значень, а отже, ми можемо визначити такі субмоделі метафоричної актуалізації концепту ЧАС-ПРОСТІР (ВДЩ): «час-простір - це Всесвіт, космос»; «час-простір - це місцевість»; «час-простір - це світ, у якому ми живемо».

«Час-простір - це геометричні фігури»:

[fangdi yuangai] (букв.: квадратне дно, кругла кришка) «несумісні, невідповідні одне одному речі»;

[yuanzao fangrui] (букв.: круглий отвір, квадратний шип) «взаємна невідповідність»;

[fangzhi yuanlh] (букв.: квадратна стопа, круглий череп) «рід людський», «людство»;

[Ьй уї guljh, Ьй neng cheng fangyuan] (букв.: без циркуля і косинця не намалюєш коло і квадрат) «під час виконання будь-якої справи необхідно суворо дотримуватись правил і законів».

Крім зазначених моделей, концепт ЧАС-ПРОСТІР (Вф®), зокрема, може бути представлений як відображення давньокитайських уявлень про геометричність часу й простору, зафіксованих у символах кола (час) та квадрату (простір). Водночас коло ототожнювалось із Небом, а квадрат - із Землею, аспект протилежності яких знаходить яскраве відображення в низці виокремлених нами чен'юй. Згодом ці уявлення повністю метафоризувались та почали позначати особливості характеру чи зовнішності людини. Спираючись на отримані результати, виокремимо такі субмоделі метафоричної актуалізації досліджуваного концепту: «час-простір - це протилежність кола та квадрату», «час-простір - це людина».

«Час-простір - це сприйняття»:

[er ru mh ran] (букв.: вуха намокли, очі забруднились) «непомітно потрапити під вплив оточення»;

[feng sheng he 1і] (букв.: звуки вітру та крики журавлів) «у страху очі великі»;

[zuo shi bhjih] (букв.: байдуже спостерігати з боку та не надавати допомоги) «не втручатись у ситуацію», «займати бездушну позицію щодо біди сусіда», «сидіти склавши руки»;

[aizi кап хі] (букв.: карлик дивиться театральну виставу (і нічого не бачить)) «чужої пісні співати», «чужі думки повторювати», «не мати власної думки».

Зауважимо, що окремою, четвертою, метафоричною моделлю концепту ЧАС-ПРОСТІР (Вф®) ми вважаємо «Час-простір - це сприйняття». До основних її актуалізаторів відносимо фразеологічні одиниці на позначення процесу сприйняття суб'єктом (людиною чи твариною) об'єкта/об'єктів за допомогою зору та/або слуху, що триває протягом певного відрізку часу в певному просторі. Зокрема, у результаті процесу перехресного мапування ми вважаємо за доцільне виокремити такі субмоделі досліджуваного концепту, як «час-простір - це суб'єкт сприйняття», «час-простір - це об'єкт сприйняття», «час-простір - це процес сприйняття», оскільки в процесі зорового й слухового сприйняття явищ об'єктивної дійсності людина (тварина) має можливість існувати в просторі та часі.

Насамкінець окреслимо діапазон та обсяг описаних концептуальних метафор концептів ПРОСТІР (®І'Ш), ЧАС (ШШ) і ЧАС-ПРОСТІР (Вф®) як останній етап аналізу мовного явища, що досліджується. Отже, на наше переконання, до діапазону концептуальних метафор концепту ПРОСТІР (ШШ) належить така група корелятів, як рух, суб'єкт, шлях, відносини, оточення, людина. Корелятами концепту ЧАС (Ш'Ш) є рух, суб'єкт, попереду, позаду, згори, знизу, людина. Натомість серед корелятів концепту ЧАС-ПРО- СТІР ШШ виокремлюємо такі, як предмет, осередок існування, геометричні фігури, сприйняття, людина. Обсяг концептуальних метафор концептів ПРОСТІР (ШШ), ЧАС (ШШ) і ЧАС-ПРОСТІР (НфШ) визначається сукупністю референтів, охоплених такими образами, як рух, суб'єкт, людина. фразеологічний метафора концепт простір

Підсумовуючи результати проведеного дослідження, констатуємо віднесеність концептів ПРОСТІР (ШШ), ЧАС (ШШ) і ЧАС-ПРОСТІР (ft $) до метафоричних, а також зробимо висновок про те, що їх актуалізація представлена системою метафоричних моделей і субмоделей, об'єктивованих низкою відповідних фразеологізмів чен'юй китайської мови. Зокрема, на нашу думку, такі моделі китайського метафоричного розуміння часу, простору й часопростору найбільш повно розкривають сутність та приховані ознаки досліджуваних концептів, подальше вивчення яких становить очікувану перспективу мовознавчих розвідок.

Література

Воробйова О.П. Когнітологія як експерієнційний міф: методики концептуального аналізу тексту І О.П. Воробйова II Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічної практики : тези III Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 8-9 грудня 2011 р.)! ДНУ ім. О. Гончара. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. - С. 8-10.

Тань Аошуан. Китайская картина мира: язык, культура, ментальность І Тань Аошуан. - М. : Языки славянской культуры, 2004.-240 с.

Уорф Б.Л. Отношение норм поведения и мышления к языку I Б.Л. Уорф II Новое в лингвистике. - Вып. 1. - М., I960. - С. 135-168.

Boroditsky L. Does Language Shape Thought? Mandarin and English Speakers' Conceptions of Time /L. Boroditsky ll Cognitive Psychology. - 2001,- № 43(1). - P. 1-22.

Lakoff G. The contemporary theory of metaphor I G. Lakolf ll Metaphor and Thought. - Cambridge : Cambridge University Press, 1993.-P. 202-252.

Lakolf G. Philosophy in the Flash: the Embodied Mind and its Challenge to Western Thought I G. Lakoff, M. Johnson. - New York : Basic Books, 1999. - 624

Lakolf G. Metaphors we live by I G. Lakoff, M. Johnson. - Chicago ; London : Univ. of Chicago Press, 2003. - 242 p.

Lan Chun. A cognitive approach to spatial metaphors in English and Chinese : Diss. ... Doct. of Philosofy in English and Linguistics I Lan Chun. - Hong Kong, 2000. - 259 p.

Духовная культура Китая : [энциклопедия] : в 5 т. I гл. ред. М.Л. Титаренко ; Ин-т Дальнего Востока. - М. : Восточная литература, 2006-2009. -Т.1: Философия. - 2006. - 727 с.

Духовная культура Китая : [энциклопедия] : в 5 т. I гл. ред. М.Л. Титаренко ; Ин-т Дальнего Востока. - М. : Восточная литература, 2006-2009. -Т.5: Наука, техническая и военная мысль, здравоохранение и образование. -2009. - 1087

Размещено на Allbest.ru