Концептуально-метонімічні моделі творення алогічних фразеологізмів української мови

Размещено на http://allbest.ru

Концептуально-метонімічні моделі творення алогічних фразеологізмів української мови

Артеменко Г.С.

Концептуальна метонімія, як і концептуальна метафора, формує зв'язок між корелятом і референтом фразеологізму, однак логічна основа таких відношень інша, ніж у концептуально-метафоричних моделях. Тому на виокремленні метонімії як окремого процесу становлення цілісного фразеологізму наполягають у наукових розвідках М. Алефіренко та Н. Семененко, В. Білоноженко й І. Гнатюк, Н. Ілюхіна, М. Жуйкова, О. Левченко, Л. Савенкова, О. Сошко, В. Ужченко й Д. Ужчен- ко та інші. Найчастіше порівняно з іншими метонімійними моделями об'єктом уваги науковців стають жестові фразеологізми, що зумовлено їх вивченням як невербальних складників комунікативного акту.

Варто зазначити, що в сучасних когнітивно-фразеологічних наукових працях концептуальна метафора як механізм творення фразеологізмів описана детальніше, ніж метонімія, що, очевидно, зумовлено меншою кількістю й порівняно невеликою різноманітністю метонімійних моделей взаємозв'язку між формою та семантикою фразеологізму.

За Дж. Лакоффом, метонімійна модель - це модель відношень між А і В у концептуальній структурі, де «концепт В є частиною концепту А або тісно асоційований із ним у конкретній концептуальній системі. У типовому випадку вибір В однозначно зумовлює А всередині певної концептуальної системи» [4, с. 120].

Концептуальна метонімія є причиною виникнення фразеологізмів, форма яких пов'язана із семантикою відношеннями суміжності: концептуальний корелят може логічно заміщувати концептуальний референт, оскільки нерозривно пов'язаний із ним як ціле й частина, дія та її інструмент, наслідки і причини, сутність і її вміст тощо.

Концептуально-метонімійні моделі виникають на основі об'єктивного логічного зв'язку між концептуальним корелятом і референтом, окремі компоненти фразеологізмів такої моделі не містять переносного значення: їх загальна семантика співвідносна з прямим значенням відповідного вільного словосполучення.

Серед фразеологізмів української мови виокремлюємо логічні та алогічні [2, с. 7]. Аналізуючи різні типи таких фразеологізмів, послуговуємося термінами М. Жуйкової, яка наполягає на розмежуванні квазіреальних і фантомних фразеологізмів [3,с. 116-118].

Мета статті - дослідити роль концептуальної метонімії у формуванні алогічних фразеологізмів української мови. Завдання статті - виокремити типові концептуально-метонімійні моделі творення квазіреальних, ірреальних і фантомних фразеологізмів, проаналізувати їх, установити закономірності реалізації таких моделей.

Для квазіреальних, ірреальних і фантомних фразеологізмів найпоширенішою є концептуаль- но-метонімійна модель, що базується на суміжності частина - ціле, дія - наслідки, ємність - вміст, об 'єкт - функція.

І. Співвідношення концептуального референта й корелята на основі суміжності частина - ціле є емпіричною основою концептуально-метонімій- ної моделі хліб - першочергове, засіб для існування (хліб як один із найнеобхідніших, життєво важливих ресурсів): дати хліб у руки - «допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо)» [5, с. 189]; відривати [шматок] [хліба] від рота - «1. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. 2. Позбавляти кого-небудь найнеобхіднішого, забираючи його собі» [5, с. 105]; їсти хліб - у знач. «1. Мати все необхідне для життя» [5, с. 282]. Модель властива квазіреальним фразеологізмам.

II. Суміжність дія - наслідки формує модель квазіреальних фразеологізмів хліб - заробіток, наслідок діяльності (хліб як наслідок праці): тяжкий хліб - «заробітки, здобуті важкою працею, великими зусиллями» [5, с. 746]; скуштувати (покуштувати) хліба - у знач. «2. Пізнати, як дістається певний заробіток» [5, с. 661]; свій хліб - «засоби для існування, здобуті власними зусиллями; власні заробітки» [5, с. 746]; їсти чужий хліб - «бути на чиємусь утриманні» [5, с. 282]; з'їсти хліба - «пожити на чиєму-небудь утриманні» [5, с. 265].

III. Метонімійні відношення ємність -- уміст є об'єктивною базою моделі кишеня - матеріальні цінності (кишеня як місце зберігання грошей); на її основі виникають квазіреальні фразеологізми: бити по кишені - «завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків, шкоди» [5, с. 29]; не видержить (не витримає) кишеня - «мало коштів для чого-небудь» [5, с. 295]; держати (тримати) у своїй кишені - «утримувати ко- го-небудь у повній (перев. матеріальній) залежності від себе» [5, с. 192]; вітер у кишенях (у кишені) свистить (гуляє, віє і т. ін.) - у знач. «1. Нема грошей» [5, с. 112]; вивертати (витрушувати)/вивернути (витрусити) кишені - «витрачати всі гроші» [5, с. 64]. семантика метафора словосполучення метонімія

IV. Суміжність об'єкт - функція є основою використання назви частини тіла людини як концептуального корелята: компонент, що позначає частину тіла, втрачає своє пряме номінативне значення, однак, як правило, змінює семантику в межах виконуваних функцій чи притаманних властивостей. На нашу думку, така концептуально-метонімійна модель найчастіше є репрезентацією зв'язку між референтом і корелятом квазіреальних, рідше ірреальних і фантомних фразеологізмів.

Типовими прикладами реалізації моделі є такі квазіреальні одиниці:

1. Голова - розум, розсудливість. Логічна основа моделі - це відношення між концептуальним корелятом і референтом як між об'єктом і його функцією. У цьому випадку референтом є типова функція голови - розумова діяльність.

Така модель, за нашими спостереженнями, стала основою виникнення квазіреальних фразеологізмів: втрачати (губити, тратити)/втратити (згубити, стратити) голову - у знач. «1. Ставати нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися (перев. у складній ситуації)» [5, с. 137]; своя голова на плечах (на в'язах) - «хто-небудь сам повинен приймати рішення і відповідати за свої вчинки» [5, с. 158]; мати голову на плечах (на в'язах, на карку і т. ін.) - «розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим» [5, с. 372]; голова є (у кого і без додатка) - «хто-небудь розумно, розсудливо міркує» [5, с. 156]; голова на плечах (на в'язах) - у знач. «1. Хто-небудь розумний, тямущий» [5,с. 157].

2. Голова - неприємні турботи. Прикладом реалізації моделі є фразеологізми: де взявся на нашу голову - «уживається для вираження сильного незадоволення, прикрості з приводу чогось або несподіваної чи небажаної появи кого-небудь» [5, с. 60]; голова болить (за кого) - «хто-небудь турбується, уболіває за когось, щось» [5, с. 156]; на голову чию, кого - у знач. «1. Уживається для вираження відчаю, розпачу» [5, с. 159].

3. Лоб - відвертість, прямолінійність. Модель сформована на основі об'єктивних метонімійних відношень між дією (відвертою розмовою) та умовою її виконання - безпосередньо перед людиною, її обличчям (лоб і обличчя - частина й ціле).

Основою таких фразеологізмів є подвійна метонімія: на лобі (на чолі) написано - «відразу видно, помітно що-небудь із зовнішнього вигляду когось» [5, с. 424]; бити [прямо] в лоб - «1. Без натяків, відверто говорити, питати і т. ін. 2. Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним» [5, с. 29]; в лоб - у знач. «1. Прямо, без натяків; відкрито, відверто» [5, с. 350]; атакувати в лоб (в лоба) - у знач. «2. Відверто, прямолінійно говорити, запитувати про що-небудь» [5,с.21].

4. Око - мудрість, обізнаність, розуміння. Логічна основа моделі - у подвійному метонімійному зв'язку між корелятом і референтом фразеологізму: око є засобом пізнання (суміжність дії та засобів її виконання), а мудрість є наслідком пізнання (суміжність дії та її наслідку): продирати/продерти очі - у знач. «2. Прозрівати, розуміти що-небудь» [5, с. 573]; промити очі - «допомогти кому-небудь зрозуміти, усвідомити реальні факти; розкрити перед кимось сутність явищ, подій тощо» [5, с. 577]; відкрилися/ відкриваються очі - «хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стало зрозумілим щось» [5, с. 474]; із зав'язаними очима - у знач. «1. Такий, що погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний, недосвідчений і т. ін.» [5, с. 472].

5. Зуби - агресивність. Емпіричною базою моделі є оскал зубів як вияву гніву, злості (суміжність дії та її наслідку): показати/рідко показувати [свої] зуби (роги, пазурі) - «виявити свою злостиву вдачу, свій характер, злі наміри і т. ін.» [5, с. 532]; зуби проріжуться - «хто-небудь набереться сили, стане владним, грізним» [5, с. 274]; мати зуб (зуба) - «сердитися, гніватися на кого-небудь» [5, с. 373].

6. Язик - розмова. Логічна основа моделі - відношення суміжності між об'єктом і його функцією (одне з функціональних призначень язика - бути органом мовного апарату): потрапити (попасти, попастися і т. ін.) на язик - «стати об'єктом розмов, пересудів, дотепів, жартів і т. ін.» [5, с. 551]; на язиці - «1. Хто-небудь говорить про щось. 2. Бути предметом постійних розмов» [5, с. 786]; мати доброго язика (добрий язик) - «уміти доладно, влучно, переконливо, дотепно висловлюватися або багато говорити» [5, с. 373]; довгий язик - у знач. «1. Хто-небудь дуже балакучий, любить пліткувати, говорити багато зайвого, неправдивого» [5, с. 785].

Крім того, концептуально-метонімійна модель язик -- розмова може бути реалізована ірреальними фразеологізмами, концептуальний корелят і референт яких пов'язані відношеннями суміжності за функцією, однак корелят при цьому залишається лише теоретично можливим, реально нездійсненним, недоцільним: укоротити/укорочувати язика (язик) - у знач. «1. Примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити» [5, с. 735]; тягти (тягнути) за язик - «спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу; випитувати, допитувати когось» [5, с. 729]; прищипнути язика - «змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові» [5, с. 570]; язик стає/став руба (колом) [у роті] - «хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова» [5, с. 786].

7. Рука - влада. Емпіричною основою моделі є здійснення влади за допомогою рук (суміжність дії та інструмента, за допомогою якого здійснено дію): у руках - «1. У залежності від кого-небудь; у чиїйсь владі. 2. У чиємусь розпорядженні, користуванні, володінні і т. ін.» [5, с. 622]; держати (тримати) в кулаку (в кулаці) - «ставити кого-, що-небудь у повну залежність, позбавляти свободи дій; підкоряти» [5, с. 192]; руки короткі - у знач. «1. Хто-небудь має обмежену владу, можливості; неспроможний щось зробити» [5, с. 623]; відбитися/відбиватися від рук - «перестати коритися ко- му-небудь, слухати когось» [5, с. 96].

8. Рука - крадіжка. В основі фразеологізмів, утворених за такою моделлю, - суміжність руки й виконуваної нею дії (відношення між об'єктом та однією з можливих його функцій): гріти (рідше нагрівати)/нагріти (погріти) руки - у знач. «1. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися» [5, с. 171]; мати сверблячі (липкі) руки - «виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже» [5, с. 376]; нечистий на руку - «схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін.» [5, с. 434]; довгі руки - «хто-небудь зазіхає на чуже, може вкрасти, привласнити що-небудь» [5,с. 622].

9. Рука - допомога. Логічною основою концеп-туально-метонімійної моделі є здійснення опіки над кимось за допомогою рук (суміжність дії та інструмента її виконання): подавати (давати, простягати і под.)/подати (дати, простягти і йод.) [братню, помічну і т. ін.) руку [допомоги] - «підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час» [5, с. 528]; заглядати (зазирати) в руки (до рук) - «розраховувати на чию-небудь допомогу, чекати від когось матеріальної підтримки» [5, с. 241]; вести за руку - «допомагати, сприяти кому-небудь у чомусь, спрямовуючи його, оберігаючи від труднощів; опікати» [5, с. 59]; підкладати/підкласти (підложити) руки - «допомагати кому-небудь; робити все можливе для когось» [5, с. 508]; під свою руку - «до себе під захист, під своє опікування» [5, с. 626].

10. Плечі - зосередження турбот, клопотів, обов'язків тощо. Підставою виникнення моделі є зігнута спина, ноша на спині як наслідок клопотів, важкої роботи. Концептуальний референт і корелят пов'язані відношенням суміжності як дія та її наслідок: лягати/лягти на плечі - «ставати предметом чиїх-небудь обов'язків, клопотів, переживань і т. ін.» [5, с. 359]; понести/нести на своїх плечах - «пережити, витерпіти багато неприємностей, лиха, клопотів тощо» [5, с. 541]; нести тягар на своїх плечах (на собі) - «мати обтяжливі обов'язки, виконувати важку, велику за обсягом роботу, здійснювати якусь дуже складну справу» [5, с. 434]; виносити (нести)/винести на своїх плечах (на собі) - «виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т. ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги» [5, с. 78]; на плечах - у знач. «1. На чиїй-небудь відповідальності» [5, с. 518].

Особливість фантомних фразеологізмів із компонентом-частиною тіла людини полягає, на наше переконання, у тому, що модель співвідношення їх концептуального референта й корелята залишається метонімійною, однак фантомна форма утворюється внаслідок дії метафори. Цілісний фантомний фразеологізм виникає внаслідок перехрещення концептуальної метафори та метонімії. Переважно це концептуально-метонімійні моделі:

1) голова--розум: шкандибати на голову - «бути недоумкуватим, дурнуватим» [5, с. 776]; не виходить з голови (з думки) - «1. (у кого, кого і без додатка). Хто-небудь постійно думає про когось, щось. 2. Бути предметом постійних роздумів» [5, с. 93]; голова варить (кого, чия) - «хто-небудь розумний, кмітливий» [5, с. 156];

2) очі -- погляд, око впало (чиє, на кого, на що) - «хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось» [5, с. 464]; поглинати очима (поглядом, зором і т. ін.) (кого, що) - «жадібно, з напруженою увагою дивитися на кого-, що-небудь» [5, с. 527]; свердлити/посвердлити очима (поглядом) (кого, що) - «пильно, пронизливо дивитися на кого-, що-небудь» [5, с. 630];

3) язик - розмова: язик розв'язується/розв'язався - «хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим» [5, с. 786]; чесати/почесати язика (язиком, язиками) - «вести несерйозні, пусті розмови» [5, с. 763]; ламати/поламати [собі] язик (язика) - у знач. «1.3 труднощами вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази» [5, с. 326]; язик у петлю скрутило - «хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості і т. ін.» [5, с. 659];

4) вухо -- слух: візьми вуха в руки - «слухай уважно» [5, с. 108]; в одне (одно) вухо впускати/ впустити, а в друге випускати/випустити - «неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь» [5, с. 129]; впасти у вуха (кому) - «хто-небудь почув про щось; стати відомим кому-небудь» [5, с. 126].

Форма таких фантомних фразеологізмів - це метафоричне наділення частини тіла якостями та діями, властивими іншим предметам. Зв'язок між компонентами й загальною фразеологічною семантикою є метонімійним і полягає в суміжності органа людини та його безпосередніх функцій.

Інший варіант використання назви частини тіла як концептуального корелята властивий метонімійній моделі частина тіла - це людина, об'єктивною логічною основою якої є відношення між концептуальним референтом і корелятом як між частиною й цілим (корелят як частина референта заміщує цілісний референт). М. Алефіренко та Н. Семененко таке явище називають фразеологічною синекдохою, яка за граматичними особливостями може бути іменною чи дієслівною [1, с. 162-163].

У таких типових метонімійних моделях людину репрезентовано як її:

1) голову, клопотати голову - «турбувати, хвилювати кого-небудь» [5, с. 301]; дурити голову - «вводити в оману кого-небудь» [5, с. 223]; розумна (твереза, мудра і т. ін.) голова - «хто-небудь розсудливий, кмітливий, тямущий» [5, с. 158]; дурна голова - «нерозумна, нетямуща людина» [5, с. 157]; гаряча голова - «запальна, нестримана людина» [5,с. 156];

2) очі: очі появити (показати) - «з'явитися десь, навідатися кудись, до когось» [5, с. 553]; поза очима - «за умов відсутності того, про кого йдеться» [5, с. 473]; з других очей - «не із власного спостереження, а за чиїмсь свідченням; від людей, через когось» [5, с. 472]; око не дрімає (не спить) - «хтось уважний, дбайливий, спостережливий і т. ін.» [5, с. 465]; стороннє (людське) око - «чужа людина, чужі люди» [5, с. 466];

3) ніс: не показувати (не являти, не потикати і т. ін.)/не показати (не явити, не поткнути і т. ін.) носа - «не приходити, не з'являтися і т. ін. куди-небудь, до когось» [5, с. 533]; не потикати носа - «не з'являтися, не бувати де-небудь; не заходити кудись» [5, с. 549]; виткнути (висунути, вистромити і т. ін.)/рідше витикати (висовувати, вистромлювати і т. ін.) носа - «вийти звідкись або покинути щось» [5, с. 88]; і носа (очей) не навертати/не навернути - у знач. «1. Не з'являтися десь, не приходити куди-небудь» [5,с.416];

4) руки: сильна (міцна) рука - «хто-небудь впливовий» [5, с. 620]; у добрі руки - «до надійної, дбайливої людини, до хазяїна» [5, с. 624]; умілі руки - «працьовиті, вправні у роботі люди» [5, с. 624]; чужі руки - у знач. «1. Хто-небудь інший» [5, с. 624]; з перших рук - «безпосередньо від кого-небудь» [5, с. 619];

5) душу: [жодної] живої душі - «нікого» [5, с. 231]; скільки душа забажає (запрагне, захоче і т. ін.) - у знач. «1. Дуже багато, у великій кількості» [5, с. 229]; над душею - «набридливо, невідступно перебувати біля кого-небудь» [5, с. 230]; ні одна [жива] душа - «ніхто» [5, с. 229]; за душею - у знач. «1. При собі, у власності, у наявності» [5, с. 230].

Використання назви конкретної частини тіла на позначення людини загалом здебільшого логічно детерміноване зв'язком семантики фразеологізму з функціями частин тіла.

Так, для номінації людини як істоти розумної використовується компонент голова, для позначення зорових властивостей (перебування в полі зору, спостереження) - око, для характеристики людини як діяча - руки, а як номінацію особи безвідносно до конкретних характеристик - душа. За нашими спостереженнями, компонент ніс у таких фразеологізмах використано не відповідно до його функціонального навантаження, а для позначення присутності/відсутності суб'єкта загалом.

Загалом концептуально-метонімійні моделі проекції концептуального референта на корелят логічно обґрунтовують взаємозв'язок форми й семантики фразеологізмів і, за нашими спостереженнями, дуже продуктивні для виникнення квазіреальних одиниць. Особливість реалізації концептуально-метонімійних моделей квазіреальними, ірреальними та фантомними фразеологізмами полягає в тому, що їх форма не компонується щоразу заново й не повторюється, а виникає один раз як готовий цілісний елемент, суміжний із концептуальним референтом.

Форма квазіреальних фразеологізмів є поєднанням компонентів, один із яких пов'язаний із фразеологічним референтом відношеннями суміжності; цей компонент може реалізовувати своє фразеологічне значення в складі різних фразеологізмів.

Література

1. Алефиренко Н.Ф. Фразеология и паремиология : [учебное пособие] /Н.Ф. Алефиренко, Н.Н. Семенко. -М. : Флинта ; Наука, 2009. - 344 с.

2. Артеменко Г.С. Структурно-семантичне моделювання фразеологізмів: логічне та алогічне : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» І Г.С. Артеменко. - Чернівці, 2015. - 20 с.

3. Жуйкова М. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов : [монографія] ІМ. Жуйкова. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. -416 с.

4. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении? I Дж. Лакофф ; пер. с англ. И.Б. Шатуновского. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 792 с.

5. Словник фразеологізмів української мови І укл. B.M. Білоноженко, І.С. Гнатюк, В.В. Дятчук та ін. - К. : Наук, думка, 2003. - 1104 с.

Анотація

Концептуально-метонімічні моделі творення алогічних фразеологізмів української мови. Артеменко Г.С. У статті проаналізовано алогічні фразеологізми української мови, основним чинником виникнення яких стала концептуальна метонімія. Виокремлено та обґрунтовано типові концептуально-метонімійні моделі утворення квазіреальних, ірреальних і фантомних фразеологізмів. Установлено відмінності реалізації таких моделей різними видами алогічних фразеологізмів.

Ключові слова: алогічний фразеологізм, концептуальна метонімія, моделювання фразеологізмів.

Аннотация

Концептуально-метонимические модели формирования алогических фразеологизмов украинского языка. - Статья. Артеменко Г.С.

Annotation

Conceptual-metonymic models of creation of Ukrainian illogical idioms. -Article. Artemenko Н. S.