Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами одягу та взуття (на матеріалі французької мови)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами одягу та взуття (на матеріалі французької мови)

Мартинюк О. М.

Статтю присвячено дослідженню фразеологічних одиниць із компонентом-назвою одягу, аксесуарів та взуття. Проаналізовано фразеологізми згідно з тематичною віднесеністю основного компонента. Доведено, що використання фразеологізмів сприяє економії мовних одиниць та надає експресивності висловлюванню.

Ключові слова: фразеологізм, кампонент-назва, експресивність висловлювання.

Мартынюк О. Н. Фразеологические единицы с компонентами-названиями одежды и обуви (на материале французского языка). - Статья.

Статья посвящена исследованию фразеологических единиц с компонентом одежды, аксессуаров и обуви. Проанализированы фразеологизмы согласно с тематической отнесенностью основного компонента. Доказано, что использование фразеологизмов способствует экономии языковых единиц и экспрессивности высказывания.

Ключевые слова: фразеологизм, компонент-название, экспрессивность высказывания. фразеологічний компонент одяг

Martyniuk О. N. Phraseological units with components-names of clothing and footwear (based on the French language). - Article.

The article investigates phraseological units with a component of clothing, accessories and shoes. The phraseological units are analyzed according to the thematic relatedness of the main component. It is proved that the use ofphraseological units contributes to the language economy andprovides expressivity of utterance.

Key words: phraseological unit, component-name, expressivity of utterance.

Щоб опанувати французьку мову, недостатньо просто вивчити слова, необхідно також вивчити фразеологічні звороти, які є важливими експресивними мовними засобами. Саме завдяки їм можна краще зрозуміти історію, культуру, звичаї та традиції французького народу. Фразеологізми характеризують усі сторони життя людини, її зовнішність, духовні якості, вчинки, звички, суспільну мораль, явища природи та ін. Фразеологізми використовуються в повсякденній мові, художніх творах, у публіцистиці. Вони надають висловлюванню виразності, слугують засобом творення образності.

В області фразеології французької мови вагомими є праці Ш. Балі, Ж. Марузо, А. Сеше, А. Греймаса, П. Про, В. Виноградова, В. Гака, А. Назаряна. Багато праць у цій галузі свідчать про підвищений інтерес мовознавців до поглибленого вивчення фразеології у структурно-семантичному, лінгвокультурологічному аспектах. Фразеологія відображає ужитково-емпіричний, історичний чи духовний досвід мовного колективу, який пов'язаний із його культурними традиціями [3, с. 13].

У творенні фразеологічного виразу важливу роль відіграють слова-компоненти, які впливають на цілісне значення фразеологічної одиниці. Такими компонентами можуть бути слова на позначення кольору, частин тіла, назви тварин чи птахів, етноніми, предмети одягу чи взуття.

У контексті означеної проблеми на матеріалі сучасної французької мови маємо на меті проаналізувати семантичні особливості фразеологізмів з елементами одягу та взуття.

Номінація одягу та взуття належить до найдавнішого прошарку лексики будь-якої мови, оскільки вона супроводжує людину з моменту її вступу в соціум. Відповідно, вона є активною складовою частиною і у фразеологічній фундації мови.

Згідно з тематичною віднесеністю компонен- та-назви виділено фразеологізми з назвами одягу та його частин, аксесуарів (штани, куртка, сорочка, рукав, спідниця, шкарпетки, рукавиця, кишеня, краватка, ремінь); фразеологізми з назвами головних уборів (капелюх, кашкет); фразеологізми з назвами взуття та його частин (чоботи, підошва).

Найуживанішими компонентами на позначення одягу чи аксесуарів є:

veste: 1) retourner sa veste = changer d'avis: Le maire de la commune avait dit qu'il neferaitjamais alliance avec la gauche. Mais juste avantles elections, il a retourne sa veste (Net); 2) se prendre une veste = subir un echec; 3) tailler une veste a quelqu'un = nuire a la reputation de quelqu'un, en dire du mal.

culotte: 1) porter la culotte = assumer le role de l'homme dans un couple; 2) у laisser sa culotte = se miner. В українському варіанті також наявний елемент одягу «залишитися без штанів», тобто опинитися без засобів існування.

іире: 1) porter la jupe = assumer le role de la femme dans un couple (pour un home).

paletot: 1) tomber sur le paletot de qn = intercepter brutalement quelqu'un par la veste pour le malmener, le critiquer.

manteaw. vendre sous le manteau = vendre clandestinement. В українській мові також є подібний вираз, де використовується лише елемент одягу (пола: край кожної з половин одягу (пальта, піджака і т. ін.), що розгортається спереду): продавати з-під поли (таємно, крадькома).

chemise: 1) сотте cul et chemise = tres liees, pour des personnes (нерозлийвода); 2) mouiller sa chemise = se donner du mal pour faire qch; 3) changer (de qqch) comme de chemise = changer tres facilement (d'habitude, d'opinions), remplacer frequemment (міняти як рукавички)', 4) donner sa chemise = etre tres genereux (віддати останню сорочку); 5) lever la chemise pour quelqu'un = se priver pour qn.

col: sepousser du col =1) chercher a se mettre en valeur; 2) se vanter, etre pretentieux.

costume/costard: 1) dans le costume d'Adam, d'Eve = nu (в костюмі Адама та Єви); 2) tailler ип costume (ип costard) a quelqu'un = lui faire une mauvaise reputation; se moquer de qqn, dire du mal de qqn.

chaussette: 1) laisser tomber quelqu'un comme une vieille chaussette = considerer qu'une personne n'a plus d'interet, l'abandonner; 2) c'est du jus de chaussette = un mauvais cafe , peu colore, sans gout (Ex.: Agatha se gara devant un fast-food et fit un grand sourire a sa voisine/Une bonne gaufre et un jus de chaussette, да te dit ? [8, c. 173]; 3) avoir le moral dans les chaussettes = l'avoir bas (занепасти духом).

manche: 1) faire la manche = mendier; 2) se retrousser les manches = se mettre au travail); 3) avoir un atout dans la manche = garder une possibilite d'agir supplemental; avoir un element non encore devoile en reserve (information, argument par exemple). Подібний фразеологічний вираз є і в українській мові: мати козирурукаві [4].

gant. 1) aller comme ип gant = convenir parfaitement; 2) prendre des gants avec qn = parler ou agir avec precaution pour ne pas vexer; 3) relever le gant = accepter le combat; etre pret a riposter (кинути рукавичку); 4) retourner (qqn) comme un gant = lui faire completement changer d'avis; 5) se donner les gants de (qqch) = s'attribuer le merite de qqch, se flater de qqch [9].

poche: 1) ne pas avoir les yeux dans sa poche = etre attentif, vigilant, avoir l'oeil vif, saisir tout ce qui se passe autour de soi, voir ce qui est parfois cache; 2) sans un sou en poche = sans argent (вітер у кишенях свистить); 3) mettre (avoir) qqn dans sa poche = dominer qn; Gagner la confiance de quelqu'un (заткнути когось за пояс); 4) ne pas avoir sa langue dans sa poche = parler beaucoup et avec vivacite (Ex.: Isabelle n'avaitpas la langue dans sa poche. Мете le directeur hesitait a lui faire une remarque car il craignait presque toujours une reponse desagreable) [9]. У цьому прикладі, крім компонента «одяг (його частина)», використано також компонент на позначення частини тіла людини langue (за словом у кишеню не лізти); 5) se remplir les poches = gagner beaucoup d'argent (le plus souvent une acquisition malhonnete) (набити кишені; у кишені бряжчить).

cravate: se jeter un verre derri6re la cravate = boire un verre (d'alcool), у цьому прикладі la cravate має значення le gosier. В українському варіанті використовується слово «комір» («залити за комір»),

bretelle: se faire remonter les bretelles = se faire rappeler a l'ordre, plutot vivement («отримати на горіхи»),

ceinture: se serrer la ceinture = faire des economies («затягти пасок»),

echarpe: 1) ceindre I'echarpe tricolore = devenir maire; 2) tenir ses bras en echarpe = etre inactif, paresseux (застаріла конструкція).

tablier: 1) aller a qqn comme un tablier a une vache = lui allertres mal («як корові сідло»).

Серед компонентів на позначення головних уборів найчастіше зустрічаються:

chapeau: 1) Chapeau bas! Tirer son chapeaul = marque la deference, le respect ou l'admiration (скинути капелюха) (Ex.: -Alors la, chapeau! souffra Agatha. Mais Milly n'avait pas le temps d'apprecier le compliment <...> [8, c. 189]; 2) sur les chapeaux de roues = de maniere tres rapide; 3) porter le chapeau = avoir mauvaise reputation; etre considere comme responsable d'une faute, coupable d'un delit; 4) enfoncer son chapeau = prendre une resolution courageuse, hardie, dans quelque circonstance difficile, perilleuse; 5) manger son chapeau = se dejuger, se renier; convenir de s'etre trompe; 6) travailler du chapeau = souffrir de troubles psychiques, etre un peu fou, ne plus avoir toute satete (цей фразеологізм має походження з XIX ст., коли робітники, що виготовляли капелюхи з фетру (матеріал оброблявся за допомогою ртуті), страждали від психічних розладів); 7) etre collet monte = etre raide, guinde, pedant; etre rigide sur les manieres et les principes; affecter l'austerite, la pruderie.

bonnet: 1) mettre son bonnet de travers = designe une personne de mauvaise humeur (в українському варіанті використовується компонент-частина тіла: встати з лівої ноги); 2) se monter le bonnet = s'exciter, s'exalter; 3) avoir la tete pres du bonnet = se mettre facilement en colere; 4) gros bonnet = personnage important ; 5) c 'est bonnet blanc et blanc bonnet = se dit de choses presentees comme differentes mais en realite tres similaires. Український фразеологізм, що позначає одне і те саме: «Хоч верть-круть, хоч круть-верть» або ж «Не вмер Данило, так болячка вдавила». Зустрічається також вираз із компонентом «взуття»: «Два чоботи - пара».

casquette: 1) en avoir sous la casquette = etre intelligent; 2) avoir plusieurs casquettes = avoir plusieurs fonctions.

coiffe'. 1) etre ne coiffe = avoir de la chance. У цьому прикладі coiffe позначає головний убір, «оболонка навколо голови у новонародженого», яка його захищає. В українській мові аналогом такого фразеологізму є вираз «народитися у сорочці», тобто мати щастя, шанс.

Аналіз досліджуваного матеріалу дав змогу виділити такі фразеологізми з компонентом

«взуття»:

bottes: 1) se tenir (etre) droit dans ses bottes = garder une attitude ferme et determinee, sans plier; avoir la conscience tranquille (meme a tort); 2) avoir du foin dans ses bottes = etre riche; 3) se facher a propos de bottes = se mettre rapidement en colere sans raison; 4) cirer, chausser, lecher les bottes de quelqu'un = flatter bassement quelqu'un pour obtenir ses faveurs. В українській мові подібним фразеологізмом буде вираз «лизати чоботи» (підлабузнюватися до когось, догоджати комусь). Можна також зустріти вираз із компонентом «шапка»: ламати шапку (запобігливо низько кланятися; принижувати себе); 5) etre a la botte de quelqu'un = etre totalement devoue a quelqu'un, etre pret a obeir («під чоботом» - бути у цілковитій залежності від когось); 6) prendre ses bottes de sept lieues = agir, aller rapidement.

baskets: 1) etre a I'aise dans ses baskets = une sensation d'etre bien; 2) lache-moi les baskets = laisse-moi tranquille!.

pantoufle: 1) raisonner comme une pantoufle = raisonner sottement; 2) etre sous la pantoufle de sa femme = pour designer un mari que sa femme gouveme.

souliers: 1) etre dans ses petits souliers = avoir une sensation d'inconfort; ere mal a l'aise.

escarpin (туфлі-лодочки): 1) lever, jouer de I'escarpin = s'enfuire.

chaussure: 1) trouver chaussure a son pied = trouver ce dont on a besoin; rencontrer la personne qui convient; 2) avoir un clou dans sa chaussure = avoir vecu, avoir de l'experience.

souliers: 1) Ne pas mettre les deux pieds dans le тёте soulier = Se dit generalement d'une personne energique et sachant prendre des decisions rapides (Ex.: Juliette saitparfaitement s'organiser et neperd pas son temps en discussions inutiles: il faut dire qu'elle n'a pas I 'habitude de mettre les deux pieds dans le тёте soulier).

ротре (туфлі): X) Marcher a cotd de sespompes: = Faire du n'importe quoi.

talons (може позначати каблук, а також п'яту):

avoir I'estomac dans les talons = avoir tres faim;

jouer de I'epee a deux talons = s'enfuir (аналог є і в українській мові - «накивати п'ятами»)', 3) tourner les talons = se retirer, s'en aller, quitter (Ex.: Depuis que Pascal m'a endommagd та voiture, U n'ose plus me dire bonjour et quand U m'apergoit, U ргёфеге tourner les talons).

sabot: 1) avoir les deux pieds dans le тёте sabot = etre embarrasse, incapable d'agir; etre passif, sans initiative.

semelle (підошва): 1) ne pas lacher d'une semelle = suivre quelqu'un de pres; etre toujours derriere quelqu'un; 2) battre la semelle = attendre en marchant (ou faire les cent pas) («ходити, чекаючи когось»). Український фразеологізм «бити чоботи (ноги)» має дещо інше значення: «іти, ходити кудись, переважно даремно»).

У виразі: L 'habit ne fait pas le moine (L'apparence peut etre trompeuse. II faut s'abstenir de ne juger les gens qu'a leur apparence) зазначається, що одяг не є показником, за яким можна судити про людину, тобто «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму».

Таким чином, під час аналізу досліджуваного матеріалу виявлено, що труднощі перекладу фразеологізмів розпочинаються з їх розпізнавання в тексті, а також в умінні аналізувати їх мовні функції. Для вдалого перекладу фразеологічної одиниці необхідно добре знати не лише дві мови, але й бути здатним аналізувати культурно-історичні і стилістичні аспекти оригінального тексту, зіставляючи їх із можливостями мови і культури.

Варто зазначити, що невільна (фразеологічна) сполучуваність компонентів фраземи не допускає їх довільної заміни (тобто їх компоненти не можуть замінюватися словами-синонімами), оскільки внутрішня фразеологічна сполучуваність визначається не лише лексико-семантичними властивостями словесного знака, а й різними психолінгвістичними факторами, в основі яких найчастіше лежать певні асоціативні процеси у мисленні людини, викликані актуалізацією тих чи інших сем у смисловій структурі слів-компонентів. Таким чином, фразеологічні єдності є семантично неподільними одиницями, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів. Тому, навіть знаючи звичайне значення кожного слова, ми не можемо завжди легко зрозуміти значення фразеологізму. Наприклад, якщо сказати: “/7porte le chapeau”, це не означає буквально людину з капелюхом, але відповідно до контексту позначає людину, яка винна у чомусь.

Фразеологічні одиниці мають прихований сенс. Носії мови знають, розуміють його, а для іноземців він часто стає лінгвістичною загадкою. Саме тому фразеологічні звороти є найскладнішою в семантичному плані групою мовних одиниць для тих, хто вивчає іноземну мову. Ось чому фразеологізми викликають труднощі у читанні художніх текстів, а також газет, журналів, у розумінні розмовної мови.

Фразеологізми відіграють важливу роль у поповненні словникового складу мови, а також у способах вираження людської думки в різних контекстах або стилях. Фразеологізми мають складну лексико-граматичну структуру, в утворенні якої грають роль екстралінгвістичні й інтралінгвістич- ні чинники, які зумовлюють «національний характер» фразеологічних одиниць [2, с. 184].

Недостатньо лише добре знати значення певного фразеологічного виразу, необхідно також вдало використати його у мовленні відповідно до контексту, беручи до уваги ситуацію висловлювання та цільову установку. Такі вирази мають прагматичне значення: виразити почуття, продемонструвати своє ставлення до певної події або ж спровокувати якусь реакцію у співрозмовника. Слухач або читач сприймає почуте або прочитане зовсім інакше, підключаючи свою уяву і вловлюючи весь спектр образів і емоційних одиниць, що закладені у виразі. А це сприяє сильнішому співпереживанню. Тому правильне і влучне використання фразеологічних зворотів дає змогу проявити свій розум, вміння дотепно і точно висловлюватися, уникати штампів і обирати серед багатьох стійких виразів один, найбільш доцільний.

Отже, на основі проведеного аналізу ми прийшли до висновку, що у французькій мові є значна кількість фразеологізмів, що містять назви предметів одягу та взуття, які сприяють збагаченню словникового складу французької мови.

Використання фразеологізмів дає адресату можливість економії мовних одиниць та зусиль, одночасно сприяє наданню інформативності й експресивності висловлюванню, вираженню ідеї без додаткових пояснень та використанню додаткових мовних засобів комунікативного простору. Без фразеологізмів (як і без інших засобів мовлення) мова була би сухою та занадто офіційною.

Перспективи подальшого дослідження полягають в аналізі професійних фразеологічних одиниць, які належать до різних сфер людської діяльності.

Література

Назарян А. Фразеология современного французского языка I А. Назарян. - М. : Высшая школа, 1987. - 288 с.

Потреба Н. Фразеологічні одиниці з компонентом кольору у французькій мові І Н. Потреба II Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - 2012. - Вип. 65. - С. 182-184.

Телия В. Типы языковых значений: Связанные значения слова в языке І В. Телия. - М. : Наука, 1981. - 269 с.

Словник фразеологізмів української мови І уклад.: В. Білоноженко, І. Гнатюк, В. Детчук, Н. Неровня, Т. Федоренко. - К. : Наукова думка, 2003. - 1096 с.

Gonzalez I. La phraseologie du franyais 11. Gonzalez, A. Rey. - Toulouse : Presses Universitaires du Mirail, 2002. -231 p.

Hausmann F.-J. Tout est idiomatique dans les langues I F.-J. Hausmann ll La locution entre langues et usages. - Fontenay Saint- Cloud : ENS, 1997. - P. 277-290.

Grossmann F. Quelques pistes pour le traitement des collocations I F. Grossmann, A. Tutin ll Les collocations: analyse et traitement. - Amsterdam : Travaux et recherches en linguistique appliquee de Werelt, 2003. - P. 5-21.

Levy M. Une autre idee du bonheur IM. Levy. - Paris : Robert Laffont, 2014. -401 p.

Locutions phraseologiques [Ressource electronique], -Acces : http://www. linternaute.com/expression/langue-franyaise.

Размещено на Allbest.ru