Жанрові трансформації дискурсу футбольних фанатів: психолінгвістичний підхід
Дослідження трансформаційних процесів мовленнєвих жанрів у комунікативному середовищі футбольних фанатів. Визначення психолінгвістичних механізмів цих процесів. Характеристика традиційних та новітніх жанрів дискурсу футбольних фанатських угруповань.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.08.2018 |
Размер файла | 38,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 81'23:81'42 DOI: 10.5281/zenodo.1069510
ЖАНРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДИСКУРСУ ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД
Тетяна Гончарова аспірант, Національна академія Служби безпеки України
Анотація
У статті представлено дослідження трансформаційних процесів мовленнєвих жанрів у комунікативному середовищі футбольних фанатів, особливу увагу приділено психолінгвістичним механізмам цих процесів. Авторка виокремила та схарактеризувала традиційні та новітні жанри дискурсу футбольних фанатських угруповань. Аналіз жанрових особливостей комунікативних практик німецьких та українських футбольних фанатів за параметрами «анкети жанру» Т. Шмельової дав змогу визначити ключові комунікативно- прагматичні та мовні характеристики цього типу дискурсу. На основі вивчення фонетичних, лексичних, морфологічних та синтаксичних характерних ознак комунікації футбольних фанатських угруповань було встановлено, що провідну роль в організації жанрів відіграють психолінгвістичні механізми, оскільки використовуються задля формування певного психологічного стану, емоційності, спонукання до дій, сугестивного впливу на комунікативне оточення. У дискурсі футбольних фанатів Німеччини і України виявлено характерні етноспецифічні засоби, що є свідченням того, що мовні особливості жанрів представників різних лінгвокультурних спільнот є відображенням їх суспільно-культурного світу.
Ключові слова: мовленнєвий жанр, жанрова трансформація, дискурс, комунікативна мета, комунікативне середовище, етноспецифічні засоби.
В статье представлено исследование трансформационных процессов речевых жанров в коммуникативной среде футбольных фанатов, особое внимание уделено психолингвистическим механизмам этих процессов. Автор выделил и охарактеризовал традиционные и новейшие жанры дискурса футбольных фанатских группировок. Анализ жанровых особенностей коммуникативных практик немецких и украинских футбольных фанатов по параметрам «анкеты жанра» Т. Шмелевой позволил определить ключевые коммуникативно-прагматические и языковые характеристики этого типа дискурса. На основе изучения фонетических, лексических, морфологических и синтаксических характерных признаков коммуникации футбольных фанатских группировок было установлено, что важными в организации жанров есть психолингвистические механизмы, поскольку они используются для формирования определенного психологического состояния, эмоциональности, побуждения к действиям, суггестивного воздействия на коммуникативное окружения. В дискурсе футбольных фанатов Германии и Украины выявлены характерные этноспецифические средства, что является свидетельством того, что языковые особенности жанров представителей различных лингвокультурных сообществ являются отражением общественно-культурного мира. Ключевые слова: языковой жанр, жанровая трансформация, дискурс, коммуникативная цель, коммуникативная среда, этноспецифические средства, психолингвистические механизмы.
The article deals with the research on genre transformation processes in communicative environment of football fans with an emphasis on psycholinguistic mechanisms of these processes. The author outlines and characterizes the traditional and up-to-date genres of the discourse of football fan groups. The analysis of genre peculiarities of German and Ukrainian fans communicative practices according to the parameters of «questionnaires of the genre» developed by T. Shmelova allows to define the key communicative-pragmatic and linguistic characteristics of this type of discourse. Based on the investigation of phonetic, lexical, morphological and syntactic characteristics of football fans discourse, the author reveals that psycholinguistic mechanisms play a leading role in the organization of genres, because they are used to form a certain psychological state, emotionality, inducement to action, suggestive influence on the communicative environment. It is proved that peculiar ethnic-specific means, which testify that the linguistic features of genres of representatives of various linguistic- cultural communities, are the reflection of their socio-cultural world. Key words: speech genre, genre transformation, discourse, communicative purpose, communicative environment, ethnic-specific means, psycholinguistic mechanisms.
Вступ
Глобалізаційні процеси у світі спричинили розширення жанрів дискурсивних практик, зокрема дискурсу футбольних фанатів. Процес перегляду меж мовленнєвих жанрів спонукає до пошуку нових моделей, які органічно поєднують мовні процеси та соціальну, духовну, психологічну і інші сторони буття людини.
Метою дослідження є аналіз трансформаційних процесів мовленнєвих жанрів футбольних фанатських угруповань та психолінгвістичної обумовленості цих процесів. Досягнення мети можливе через виконання низки завдань: 1) аналіз наявних наукових праць, присвячених темі жанрових трансформацій; 2) виокремлення традиційних та новітніх жанрів дискурсу футбольних фанатів; 3) визначення ключових комунікативно- прагматичних та мовних особливостей дискурсу німецьких та українських футбольних фанатів.
Для розуміння суті процесу жанрових трансформацій важливим є усвідомлення складної природи поняття мовленнєвий жанр та визнання його «культурологічної, соціологічної, комунікативно-прагматичної та когнітивної основ» (Тиригіна, 2009: 71). За трактуванням О. Бурліної, жанр - «соціально-змістовна система, конструктивно оформлений інваріант моделі світу» (Бурліна, 1987: 46). Жанри забезпечують орієнтування у просторі та є джерелами, через які сприймається світ і всередині яких продукується мова. Беззаперечним є зв'язок жанрів із соціальною практикою людей, оскільки жанрові особливості базуються на функціях і цілях комунікації у різних життєвих сферах.«Багатство і різноманіття мовленнєвих жанрів є необхідним, оскільки невичерпні можливості людської діяльності і тому, що в кожній сфері діяльності виробляється цілий репертуар мовленнєвих жанрів, що диференціюються по мірі розвитку і ускладнення даної сфери» (Бахтін, 1986: 249250). За визначенням американського лінгвіста Дж. Суейлса жанр - це «приналежність до дискурсивних співтовариств», що мають спільний набір комунікативних цілей (Суейлс, 1990). Жанр аналізується як категорія дискурсу в класифікації В. Карасика, який відносить стильову приналежність, клішерованість і ступінь ампліфікації/компресії до групи жанрово-стилістичних категорійдискурсу (Карасик, 2004). Ф. Бацевич пов'язує мовленнєвий жанр із необхідністю адекватного розуміння природи й організації дискурсу та розглядає його як «типовий спосіб побудови мовлення в конкретній ситуації, призначений для передавання певного змісту; розгорнуту мовленнєву побудову, що складається з певної кількості мовленнєвих актів, у яких комунікативний намір кожного мовця підпорядкований його стратегії й тактиці» (Бацевич, 2004: 225).
Проблеми сучасного жанротворення досліджують у своїх працях О. Тертичний, Ф. Бацевич, В. Буряк, В. Ворошилов, Здоровега, О. Кузнецова, В. Карпенко, О. Нерух, Л. Шибаева, М. Василенко, В. Пельт, О. Акопов, С. Гуревич, М. Кім, Корконосенко, Г Лазутіна,М. Лукіна,Є. Прохоров, С. Смирнов, М. Шостак та ін. Постулати науковців вказують на той факт, що жанрова палітра є динамічною, множинною та відкритою, що сприяє взаємокореляційним процесам між жанровими формами та появі нових утворень, які на вимогу часу віддзеркалюють реалії сучасних тенденцій розвитку комунікативних практик. Система жанрів, розвиваючись, підпадає під вплив певних об'єктивних і суб'єктивних чинників, які провокують їх трансформацію (Тертичний, 2000). Проте жанрові трансформації залишаються сьогодні ще мало дослідженими. Вони можуть забезпечувати коливання жанру, розширення його межі, але не обов'язково переродження на нову модифікацію чи зовсім інший жанр.
Під час дослідження було використано як загальнонаукові, так і суто лінгвістичні методи дослідження: аналіз і синтез - основа теоретичної бази дослідження, в рамках якої здійснено аналіз праць вітчизняних і зарубіжних вчених з теми мовленнєвих жанрів, виокремлено основні жанри дискурсу футбольних фанатів; описовий метод використовувався під час опису результатів аналізу мовного матеріалу комунікативних практик фанатських угруповань; зіставно-типологічний метод сприяв виявленню закономірностей жанрової організації дискурсу німецьких і українських футбольних фанатів; прагматичний аналіз дозволив з'ясувати особливості мовленнєвої взаємодії учасників комунікації.
мовленнєвий жанр футбольний фанат
Результати досліджень
Дискурсивні практики футбольних фанатів останнім часом отримали широку жанрову представленість. Серед найпопулярніших жанрів можна визначити такі: речівки/кричалки, пісні-кричалки, кричалки-загадки, пісні-гімни, віддінг, банери, перфоманс, фанзини.
Жанри речівок / кричалок традиційно мають такі ілокутивні настанови:
- підтримка своєї команди: «Auf gehts Deutschland schiefit ein Tooor, schiefit ein Toooor, schiefit ein ToooOOOoor!», «За наш клу-ууб ми всі горою-ю. Він у серці назавжди. Біло-сині йдуть до бою. Тільки Київ, тільки ми-иии»;
- похваляння: «Wir sind der FC Koln. Die Nummer 1 am Rhein. Schalalalalala», «- Хто найсильніший? - Украї-ї-на!
- Хто найспритніший? - Украї-ї-на! - Хто козацький дух має?
- Украї-ї-на! - Хто ніколи не відступає? - Украї-ї-на! - Хто до останнього б'ється на полі? - Украї-ї-на! - Кому не бракує сили і волі? - Украї-ї-на!»;
- приниження команди суперника: «Ihr seid alles Idioten!», «Ми - козаки. Ви - ніякі!»;
- агресія: «Keiner soll es wagen, keiner soll es wagen, uns den DSC zu schlagen!», «Якщо наші програють, наші вашим напінают!».
Сьогодні все більше в жанрі речівок прослідковується тенденція до прояву реакції на проблеми громадськості та суспільно-політичні події в країні, тобто на питання, які не стосуються футболу повністю або частково: «Scheifi DFB!», «Arbeit macht frei - Babelsberg 03», «Zecken, Zigeuner und Juden - Babelsberg 03»,«Бий москаля, бий москаля! Бий москаля, складайте трупи! І кулемет беріть у руки! І нову лєнту заряджай!», «Хто не скаче, той москаль. Гей! Гей!, «Ми не вороги, ми - українці». Для більшої експресивності речівки викрикують найчастіше, розмахуючи шарфом із клубною символікою і під ритмічне плескання в долоні, стрибками на місці чи тупіт ногами. У комунікативному середовищі футбольних фанатів усе популярнішими стають кричалки, що створені на основі суміжних фольклорних жанрів. Пісні-кричалки утворюються за законами музичного жанру зі збереженням мелодійної основи оригіналу, але виконуються напівречитативом: «Wir sind schon auf dem Brenner, wir brennen schon darauf», «Хлопці з України грають у футбол! Що нам всім потрібно? Нам потрібен гол! Покажіть- но, хлопці, школу, покажіть-но клас!». За принципом загадки, яка римується із відгадкою створюються кричалки-загадки: «Wen woll'n wir feiern, unser Leben lang? Den FC Bayern, schliefit Euch an!», «- Хто ми?! - Леви! - Хто ми?! - Леви! - Хто ми?! - Леви! - Хто ми є?! - Зелені леви!!! - Зелені леви!!! - Зелені леви!!!».
Жанр пісень-гімнів орієнтований на відомі поп-мелодії і представлений оригінальними піснями, що спеціально створені музичними гуртами для фанатських клубів. Цей жанр складається з офіційних гімнів: «Mer stonn zo dir, FC Kolle» (гімн ФК «Кельн», гурт «Hohner»), «Віва, Україно!» (гімн фанатів збірної України, мелодія «We will rock you»), «А ми йдемо! А ми йдемо!» (гімн ФК «Карпати», мелодія «When The Saints Go Marching In»), «Ми - це Динамо, Динамо - це ми» (гімн ФК «Динамо» Київ, гурт «С.К.А.Й.»), та значної кількості неофіційних пісень-гімнів: «FC jeff Jass» (гурт «Wolfgang Niedeckens BAP»), «Auf gehts FC Bayern, wir wolln Dich heute feiern» (мелодія «Lady in Black»), «Забивайте хлопці гола» (мелодія «Розпрягайте хлопці коней»), «Лиш вона, лиш вона, Україна в нас одна, треба гол нам забивати» (мелодія «Лиш вона», гурт «Плач Єремії»). На мотив відомої мелодії накладається новий текст, який може змінюватися залежно комунікативної ситуації. Навіть коротка музична композиція може підсилити відчуття тріумфу та роздратувати команду-суперницю.
Новим популярним жанром дискурсу футбольних фанатів є віддінг (англ. Vidding). Прості інформаційні сайти фанатів футбольних клубів набувають мультимедійних властивостей, поєднуючи текст, зображення, відео та звук. Відповідно до ілокутивної настанови фанати створюють мультимедійні роботи, які містять фан-арт (використання ідей сюжету або персонажів відомих виробів мистецтва), відео, політичні відео-ремікси, фанатські фільми, аудіокниги, тощо.
Банерний жанр як складова дискурсу футбольних фанатів характеризується обмеженням у використанні вербальних засобів і це призводить до стиснення думки у коротку сентенцію, яка часто є лише натяком, що постає у формі схвалювання, вихваляння, дотепу, докору, знущання та підсилюється графічними засобами та/або супроводом у вигляді різних видів речівок і пісень-гімнів. Банер є полотнищем великих розмірів із текстом та зображенням (іноді або текстом, або зображенням). Використання цього жанру комунікації є особливо ефективним під час виїзних матчів, бо голосова підтримка в суперника в цьому випадку буде значно кращою. На жанрові особливості банерної культури миттєво впливають екстралінгвістичні фактори. Банери німецьких фанатів протестують проти комерціалізації та корупційних схем у футболі: «Was uns an euch stort: Sportgerichtsbarkeit, Halbzeitshows, Korruption». Особливо яскраво вплив суспільно-політичних подій проявляється сьогодні в Україні на банерах українських фанатів: «Крим - це Україна!», «Нам Газпрома всі газопроводи не замінять нашої свободи», «В Україні 46 мільйонів язиків, але мова у нас одна», «За мову до кінця», «Мова - це надбання тисячоліття», «Ми сильні нашою любов'ю до України!», «Єдина, вільна, соборна Україна!». Останнім часом на матчах українських команд спостерігається велика кількість національно орієнтованих транспарантів (прапор кримських татар, щоб показати негативне ставлення до сепаратизму в АР Крим, символ цивільного корпусу «Азов», червоно-чорний, синьо-жовтий прапори).
Перфоманс - новітній жанр фанатських угруповань. Це форма авангардного мистецтва, витвір якого є процесом, що складається з дій митця та організованої ним групи людей у певний час у певному місці. Перфоманс футбольних фанатів відбувається безпосередньо під час футбольної гри, а в дійстві використовується все, що може сприяти ефективності сприйняття інформації (банери, кричалки, прапори, розтяжки, піротехнічні засоби, кольорова гама одягу), щоб привернути увагу звичайних глядачів, інших фанатів своєї команди, фанатів команди противника, або ж суспільства в цілому. Дуже часто перфоманс є провокативним та містить політичне підґрунтя.
Внутрішня комунікація членів фанатських угруповань здійснюється при особистих зустрічах та через фанзини, які раніше були рукописними творами на тему фанатизму, а зараз - це якісні друковані виданнями, що видаються за рахунок самих фанатів або спонсорські кошти.
В основі всіх мовленнєвих жанрів, відповідно до «анкети жанру» Т Шмельової, лежить сім жанроутворювальних параметрів: комунікативна мета, концепція автора (адресанта), концепція адресата, подійний зміст, комунікативне минуле, комунікативне майбутнє, мовне втілення (Шмельова,1997).
Проаналізуємо жанрові особливості комунікативної практики футбольних фанатів відповідно до цих параметрів. Залежно від комунікативної мети у дискурсі футбольних фанатів найбільше проявляються риси оцінки:
- позитивна оцінка «своїх»: «VfB Stuttgart du bist unser Stolz, du bist mehr als ein Verein!», «- Хто найсильніший? - Украї- ї-на! - Хто найспритніший? - Украї-ї-на!»;
- дистанціювання від «своїх» (часто у разі незадовільної гри): «Wir sind Schalker und ihr nicht! Wir fahren weit, wir trinken viel ... und wir verliiieren jedes Spiel!»;
- негативна оцінка «чужих»: «Ihr seid Schalker! Asoziale Schalker! Ihr schlaft unter Brucken oder in der Bahnhofsmission!», «Суперник сильний є у нас, але у наших вищий клас!»;
- імперативність: «Hey, ihr Jungs aus Cannstatt, Heey, Jungs aus Cannstatt, Hey ihr Jungs aus Cannstatt, schiefit ein Tor!», «- Треба! - Гол! - Треба! - Гол! - Треба! Треба! Треба! - Гол! Гол! Гол!»;
- інформування: «Wir kommen aus dem Suden, und Stuttgart ist die Stadt, weifi, rot das sind die Farben, die unsrer Brustring hat!», «Невгамовні фани України, вболіваємо ми від душі, кричати і співати будем, футболісти у нас хороші».
Ключову роль у досягненні відповідної комунікативної мети в дискурсі угруповань футбольних фанатів відігріють як адресат, так і адресант. Відповідно до просторово-часових факторів адресант визначає зміст повідомлення, його ілокутивну силу та управляє актом комунікації, до якого адресат виражає ставлення і виробляє власну стратегію реакції. Роль адресата не можна вважати пасивною, бо «він має право погодитися або не погодитися на «умови гри», яка пропонується» (Китайгородска, Розанова, 2010: 97). Комунікативні дії фанатських угруповань спрямовані на «власну команду, команду суперника, окремих осіб власної команди і команди суперника, фанатів команди суперника, власну фан-групу та на керівні інстанції» (Керн, 2016: 55). Сюди ще варто долучити «ситуативних глядачів, любителів футболу та футбольних хуліганів» (Артьомов, 2009: 11). Важливим є те, що самі футбольні фанати можуть бути одночасно і ініціаторами комунікації, і отримувачами інформації. Їх комунікативні дії спрямовані на взаємодію «свої - свої» та «свої - чужі». Суть її полягає у об'єднанні за певною ілокутивною настановою: виділення, згуртування, підтримка і вихваляння кола «своїх» або ж дискредитація «чужих». На мовному рівні ця взаємодія найвиразніше реалізується за рахунок особового займенника «Mu»/«Wir», присвійних займенників «мій», «наш»/«теіп», «unser» та суперлативних конструкцій, які вказують на своєрідність і несхожість на інших: «Wir sind die Jungs aus Cannstatt. Vom VfB. Wir folgen unsrer Mannschaft. Woll'n sie siegen sehn» «Ми - городяни, Ми - найсильніші! І Наші стяги - найкрасивіші! Рідна команда в Наших серцях! Вперед, славний «Львове» до нових звитяг!». Як правило, фанати дуже добре знайомі з історією свого клубу, поважають його традиції і з повагою відносяться до тих, хто сприяв успіху улюбленої команди: «Robert Schlienz (колишній капітан команди «Штуттгард») ist unser Held! War der beste Mann der Welt!», «Наш Шевченко краще Марадони, а Динамо краще Барселони!». Виведення за коло «своїх» відбувається на мовному рівні шляхом стигматизації, часто з використанням інвективної лексики, вербальних атак з негативними натяками на клубну символіку, історію, територіальне положення, клімат, попередні невдалі матчі, традиції тощо: «Du bist ein Hoeness (Улі Генесс, президент ФК «Баварія»)! Das ist das Schimpfwort der Saison», «Zieht den Bayern die Lederhosen (традиційний одяг жителів Баварії) aus, Lederhosen aus, Lederhosen aus», «Зелено- білі барви - колгоспник (попередня назва полтавської «Ворскли») їх не достойний!».
Фанати здійснюють комунікацію за певними схемами, зразками і сценаріями. Це стосується як змістової сторони, так і плану вираження. Дискурс футбольних фанатів має свої особливості на всіх рівнях мови.
Фонетичний рівень:
а) звуконаслідування (lalalalalalalalalalalala, ла-ла-ла ла-ла ла-ла);
б)специфічна вимова, що передає певний семантичний відтінок: «In der Baaaayernliga / Ja so ist es bekannt / Fahr'n die Giiiiiiiesinger Bauern / Mit der S-Bahn auf's Land.»; лексеми (у письмовій комунікації), в яких графічно передана інтонація можливої вимови (єіп Toooor, Украї-ї-на,);
в) редукція голосних звуків, часом аж до їх випадання: «Im Neckarstadion, in uns 'rer Kurve da steh 'n wir schon, singen fur uns 're Stadt, die den Brustring im Herzen hat», «Перемо-ооожною ходою / ми здолаєм ворогів / Завоюємо ми знову / ще багато титулів»;
г)специфічний ритм, використання рими: «VfB Stuttgart ist unser Leben, VfB Stuttgart wird es immer geben, VfB Stuttgart, unsere Treue, VfB Stuttgart, ein Leben ohne Reue!», «Жовте поле! Синє небо! Гол забити дуже треба! Степ широкий! Червона калина! Наша славна Україна!».
Лексико-семантичний рівень:
а)вживання стилістично забарвлених слів, емоційних та експресивних мовних засобів (метафор, епітетів, порівнянь, літот, гіпербол, антитез): «Grun wie Rasen, weifi wie Schnee / Das bist du mein VfB / Wie ein Licht, das uns erhalt / Wie ein Stern am Himmelszelt / Blume, die niemals verwelkt / Liebe, die ein Leben halt», «Нам потрібна перемога, необхідні три очки, вірим в «Львів» і вірим в Бога, Львівські Леви назавжди!»;
б)використання діалектних виразів: «Mir san de Bayern, heut werden wir feiern, weil Bayern schon wieder mal fuhrt», «Хто гарних панєнок так кохати вміє / Хто разом з колєгою - пара- цвай / Для кого сонце в небі і світе, і гріє / Хто як вже сі здибали, то наливай (слова з пісні Братів Гадюкіних, яку часто виконують фанати ФК «Львів»)»;
в)наявність різних варіантів неофіційних назв команд: Stern des Sudens (зірка півдня), Bayern Dusel (Баварія удачі - ФК «Баварія» Мюнхен), Буковина з-над Прута - ФСК Буковина (Чернівці);
г)вживання ідіоматичних та стійких словосполучень для більшої експресивності: «In der Sudkurve Viertel vor vier єіпєп Geifibock schlachten wir», «Запахло смаженим хорьком (прізвисько харківського футбольного клубу!»;
ґ) використання національно забарвленої та історичної лексики: «7 Tage brennt der Kolner Dom!», «Перемога за нами, ми - Перунова рать!».
Морфологічний рівень:
а)використання абревіатури назви команд: VfB Stuttgart, ФК Дніпро;
б)використання просторічних варіантів граматичних форм: Allez Allez Ohooo, ми будем;
в)усічення кореневої морфеми в прізвищах відомих футболістів своєї команди, щоб підкреслити належність до кола «своїх»: «Arango oho! Arango ohohoho!», «Динамо Київ - чемпіон! Шева (футболіст А. Шевченко) - гол!», та для надання зниженої оцінки, вираження фамільярного ставлення до «чужих»: «Bodo Ilgner, Bodo Ilgner, kannst du dich erinnern, kannst du dich erinnern? 6 zu 2! 6 zu 2!».
Синтаксичний рівень:
а)використання імперативних конструкцій для наголошення на важливості очікуваних результатів, для підбадьорення своєї команди чи для приниження команди-суперниці і її фанатів: «Auf geht`s Jungs, schiefit ein Tor fur uns! Allez allez allez ohohoho!», «Воолиииинь забииииииииий!!... Волинь забий! Волинь забий! Волииииинь заабиииий....!!! Воолииинь заббиииий..!! Волинь забий! Волинь забий! Волииииинь забиииий...»;
б)повтори граматичних конструкцій з метою надання події особливого значення: «Jetzt geht's los, jetzt geht's los ...», «Вперед іди / за наші жовто-чорні кольори / Вперед іди / Лише-лише-лише перемогти!»;
в)прості нерозповсюджені, дуже часто неповні речення досягають комунікативної мети влучно і швидко завдяки своїй лаконічності: «Oh FCB, du schoner FCB», «Тільки уперед! Тільки до зірок! Тільки Ди-на-моооооо !!!»;
г)вживання займенника в першій особі множини у позиції суб'єкта: «Wir haben die Schnauze voll! Wir haben die Schnauze voll, wir haben, wir haben, wir haben die Schnauze voll!», «Ми любимо, ми любимо тебе / ми любимо, ми любимо тебе / лише лише тебе, лише лише тебе, лише Буко тебе».
Всі зазначені засоби мають психолінгвістичний характер, оскільки використовуються задля формування певного психологічного стану, передавання емоцій, спонукання до дій, сугестивного впливу на комунікативну спільноту.
Фактори комунікативного минулого і комунікативного майбутнього виступають характеристикою почерговості жанрів у межах одного дискурсу. Так, М. Бахтін зазначав, що будь-який мовленнєвий жанр створено як відповідь чи реакцію на інший жанр (Бахтін, 1986), а комунікативне минуле і комунікативне майбутнє мовленнєвих жанрів, «полягає у врахуванні ситуації спілкування» (Бацевич, 2004: 66). За визначенням Т Шмельової мовленнєві жанри з комунікативним минулим - це «реакції на попередні мовленнєві події; плановане майбутнє імперативних жанрів - здійснення означуваної події» (Шмельова, 1997: 573). Особливість дискурсу футбольних фанатів полягає у тому, що комунікативним минулим може бути не лише інший мовленнєвий жанр, а й конкретна подія, ситуація або навіть особа. Відбувається презентація подій, вражень, явищ минулого: «Denn seit mehr als 1000 Jahren / Sind wir Bayern ungeschlagen / Ganz ohne Bayern kann man nicht durchs Leben gehn». Комунікативним майбутнім є інший мовленнєвий жанр який буде відповіддю чи зміною поведінкових стратегій інших учасників комунікації. Цей фактор стосується планів адресата на майбутнє і передбачає заповнення інформаційної лакуни, яка викликана, наприклад, запитанням.
Мовні особливості жанрів представників різних лінгвокультурних спільнот є відображенням певного суспільно- культурного світу. Саме тому у дискурсі футбольних фанатів Німеччини і України спостерігаються характерні етноспецифічні засоби. Так, на відміну від українських фанатів, німецькі угруповання фанатів надають перевагу використанню діалектних виразів і слів. Це пояснюється тим, що кожна Федеральна земля має свої мовленнєві особливості, і це ускладнює, а часто навіть і унеможливлює комунікацію. Таким чином фанати футбольних клубів, мешканці різних адміністративних територій, окреслюють коло «своїх» (тих, хто здатний зрозуміти і відреагувати) і «чужих»: «Was schert mi Weib / Was schert mi Kind / Hauptsach is das Beyern g'winnt / Des sog i laud, des is koa Sud ...». Німецькі фанати дуже часто у своїй лінгвокреативній діяльності звертаються до ресурсів англійської мови. Це можуть бути як окремі слова, так і переформатовані під футбольну тему відомі пісні: «You are my Bayern / My only Bayern / You make me happy / When skies are grey / You 'll never know dear / How much I love you / Oh please don't take my Bayern away». Це явище спричинено популярністю англійської мови у світі. Зважаючи на хід історії українського суспільства, комунікація українських фанатів зазнала впливу російської мови, що пояснює факт наявності великої кількості речівок і пісень, що звучать цією мовою: «Динамо - это класс / Динамо - это сила / Любовь меня с Динамо (Киев) / Навек объединила».
Висновки
Жанрові трансформації є невід'ємною частиною комунікативних практик футбольних фанатів. Вони диктуються глобалізацією комунікативних процесів, психолінгвістичним станом певних спільнот. Для ефективного досягнення ілокутивних настанов у межах одного жанру може бути використано кілька форм подання інформації, що передбачають поєднання кількох жанрів та зміщення жанрових меж.
В організації жанрів провідну роль відіграють психолінгвістичні механізми: проаналізовані фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості дискурсу футбольних фанатів свідчать про те, що комунікативні актифутбольних фанатських угруповань мають високий рівень експресивності та цілеспрямованості на досягнення комунікативної мети середовища.
При цьому німецькі і українські фанатські угруповання мають свій комплекс різних етноспецифічних засобів.
Література
Артьомов П. М. Субкультура футбольних хуліганів : фактори формування та особливості прояву на пострадянському просторі : автореф. дис ... канд. соціол. наук : 22.00.04. Х. : Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2009. 20 с. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К. : ВЦ «Академія», 2004. 344 с.
Бахтин М. М. Проблемы речевых жанров. Эстетика словесного творчества. М. : Искусство, 1986, 445 с.
Бурлина Е. Я. Культура и жанр. Методологические проблемы жанрообразования и жанрового синтеза. Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1987. 165 с.
Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М. : Гнозис, 2004. 390 с.
Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Языковое существование современного горожанина. На материале языка Москвы. М. : Языки славянских культур, 2010. 428 с.
Тертычний А. А. Жанры периодической печати. М. : Аспект Пресс, 2000. 312 с.
Тырыгина В. А. К основаниям жанра. Известия высших учебных заведений.
Поволжский регион. Гуманитарные науки. 2009. № 3 (11). С. 66-73. Шмелева Т В. Модель речевого жанра. Жанры речи. Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1997. С. 88-89.
Artyomov, P. M. (2009). Subkultura futbolnykh khulihaniv: faktory formuvannia ta osoblyvosti proiavu na postradianskomy prostori [Subculture of football hooligans: formation factors and feature of display on the post-Soviet territory]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv : V N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian].
Batsevych, F. S., (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [The bases of communicative linguistic]. Kyiv : Akademiia [in Ukrainian].
Bakhtin, M. M. (1986). Problemy rechevykh zhanrov [The problem of speech genres]. Estetika slovesnogo tvorchestva - Aesthetics of verbal creativity. Moskva : Iskusstvo [in Russian].
Burlina, Ye. Ya(1997).Kultura i Zhanr. Metodologicheskie problem zhanroobrazovaniya i zhanrovogo sinteza [Culture and genre: Methodological problems of genre genesis and genre fusion]. Saratov : Saratovskiy universitet [in Russian].
Karasik, V I. (2004). Jazykovoy krug: lichnost, koncepty, diskurs [Linguistic Circle: personality, concepts, discourse]. Moskva: Gnozis [in Russian].
Kitaygorodskaya, M. V & Rosanova, N. N. (2010). Yazykovoe sushchestvovanie sovremennogo gorozhanina. Na materiale yazyka Moskvy [The language of the modern urban existence Based on the language of Moscow]. Moskva : Yazyki slavyanskikh kultur [in Russian].
Tertychniy, A. A. (2000). Zhanry periodicheskoy pechati [Genres of periodical press]. Moskva : Aspekt Press [in Russian].
Tyryhina, V A. (2009). K osnovaniyam zhanra [Fundamentals of Genre]. Izvestiya vysshykh uchebnykh zavedeniy. Povolzhskiy region. Humanitarnye nauki - News of higher educationl institutions. Volga region. Humanities, 3(11), 66-73 [in Russian].
Shmeleva, T. V (1997). Model rechevogo zhanra [Model of speech genre]. Zhanry rechi - Speech genres (рр. 88-89). Saratov : College, 1 [in Russian].
Kern, F., & GroBbrohmer C. (2016). Ole! Fangesange im Deutschunterricht. Potsdam : Universitatsverlag Potsdam, p. 51-69.
Swales, J. (1990). Genre analysis: English in academic and research settings. Cambridge : Cambridge University Press, 261 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Диференціація поглядів на поняття "дискурсу" як лінгвістичної проблеми. Місце комп’ютерного спілкування в комунікативному середовищі. Характерні риси англійського комп’ютерного дискурсу, його жанри та текстуальний аспект. Способи утворення сленгу.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2014Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".
курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017Психолінгвістичний аналіз функціонування знань індивіда у процесі когнітивної обробки дискурсу. Фреймова репрезентація англійської терміносистеми в галузі медицини. Репрезентування знань в науковій концептосфері на матеріалі термінів сфери біотехнологій.
курсовая работа [719,0 K], добавлен 19.05.2013Специфіка ділового спілкування. Стильові, лексичні та граматичні аспекти дискурсу - комунікативної події, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем. Зв'язок дискурс-аналіза з текстолінгвістикою, психолінгвістикою, філософією, стилістикою.
реферат [42,6 K], добавлен 30.11.2015Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.
дипломная работа [1002,7 K], добавлен 04.08.2016Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014Поняття наукового дискурсу та його компоненти, оцінка ролі та значення в сучасній моделі комунікації. Основні характеристики сучасного німецькомовного наукового дискурсу і прийоми його перекладу, прийоми культурної адаптації та граматичні аспекти.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 21.06.2013Встановлення лінгвостилістичних особливостей політичних промов прем’єр-міністра Великої Британії У. Черчилля на фонетичному, лексичному і синтаксичному рівнях мови та визначення їхньої ролі у формуванні суспільної думки. Дослідження політичного дискурсу.
статья [35,0 K], добавлен 27.08.2017Аналіз ділової кореспонденції з точки зору складових мовних жанрів і мовної поведінки авторів з метою визначення особливостей перекладу офіційних документів. Дослідження граматичних особливостей перекладу японських офіційних документів і кореспонденції.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.05.2019Окреслення механізму мовного втілення реалій дійсності з точки зору індивідуально-авторського сприйняття світу в американських сучасних поетичних текстах. Аналіз реалізації та інтерпретації образних засобів через залучення інфологічного підходу.
статья [187,2 K], добавлен 21.09.2017Дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Історичне вивчення дискурсу. Поняття кінотексту та його характеристика. Синтаксичні особливості англомовного кінодискурсу. Відмінності кінодіалогу від природного діалогу. Емфатична і неемфатична інтонація.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 04.08.2016Стилі мовлення як сфера функціонування спеціальної лексики. Співвідношення мовних стилів та дискурсу, властивості текстів юридичного типу. Загальний перекладацький підхід до перекладу ділової та юридичної документації. Практичний аналіз перекладу.
дипломная работа [76,8 K], добавлен 30.11.2015