Універбація як один із виявів негативної оцінки в мові ЗМІ

Размещено на http://www.allbest.ru/

УНІВЕРБАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ВИЯВІВ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В МОВІ ЗМІ

Калужинська Ю. В.

Постановка проблеми. Сучасний медіапростір найяскравіше й найрізноманітніше віддзеркалює динаміку суспільних та мовних змін, де в межах останніх спостерігаємо специфічні трансформації, реалізовані передусім на лексико- семантичному й словотвірному рівнях. Перебудова лексичного ладу експлікується в процесах експресивізації лексичних одиниць, їхній функціонально-стильовій дифузності, в специфічному освоєнні нових термінологічних запозичень, що загалом істотно впливає на поповнення лексикону сучасної української публіцистики [4].

Одним із способів творення нових іменників стала суфіксальна універбація, тобто формування містких новотворів на основі словосполучень та описових зворотів. Цей спосіб відбиває прагнення авторів до образності, інтенсивності та стислості. Він пов'язаний передусім із мовною суперечністю, коли просте за структурою поняття назване складним за структурою позначенням. Універбацію вважають різновидом суфіксального способу словотворення, за якого словосполучення за допомогою суфіксації згортається в слово [4].

Аналіз останніх досліджень. Дослідженням питання універбації принагідно займались І. М. Думчак, Н. Ф. Клименко, А. М. Нелюба. В останні роки над ним активно працювала М. І. Навальна.

Мета статті. У дослідження ставимо за мету виявити сферу функціонування універбатів у мові українських газет та визначити їх функційні можливості

Виклад основного матеріалу. На початку ХХІ сторіччя активізувались універбати на позначення реалій, пов'язаних з виборчими процесами: мажоритарна система виборів - мажоритарна, працівнии виборчих комітетів - виборчкомівець, напр.: «Виборцям - польова каша, виборчкомівцям - розстріл» («Високий Замок», 26.10.2014); «Мажоритарка-2014 на Львівщині стане прямим продовженням мажоритарки 2012 р.» («Львівська газета», 02.10.2014) [про те, що знову ключову роль на виборах відіграють партійні бренди]; «У новий парламент не проходить ні Олег Тягнибок зі «Свободою», ні молодший з братів Андрій (його «звільнили» від мандату на мажоритарці на Львівщині)» («Високий Замок», 31.10.2014); «Мажоритарка стане ліфтом для нових обличь у політиці» («Україна молода», 12.06.2012).

Інколи в газетних статтях відмічаємо використання універбатів на позначення видів, галузей діяльності. Відмічаємо універбат підтанцьовка (підтанцьовувальна група), котра є калькою російського подтанцовка. У деяких політичних текстах ця лексема вжита у переносному значенні для позначення політичних реалій, пор.: «Уся ця олігархічна «підтанцьовка» продовжує свої «брудні танці» («Україна молода», 17.11.2015). Лексемою масовка (масове зібрання людей) інколи описують показовість патріотичності громадян, напр.: «Справа в тому, що саме масовка і є верхівкою нашого патріотизму» («Україна молода», 09.01.2013).

Вживання універбату соціалка (соціальна допомога) демонструє негативну тенденцію до зниження допомоги особам, котрі її потребують, пор.: «Податковий тиск збільшується, соціалка зменшується» («Україна молода», 04.01.2013).

Зі значенням «ювелірний магазин», а не «ювелірна продукція» вжито універбат ювелірка у темі про пограбування, напр.: «У Диканці обчистили ювелірку на три мільйони гривень» («Сегодня», 02.03.2016).

Під дією позамовних чинників розширюють сферу свого застосування універбати мінімалка - мінімальна заробітна плата, африканка - африканська чума свиней та гуманітарка - відповідник до словосполучень гуманітарна допомого, секонд хенд, комуналка - комунальна плата, напр.: «Інфляція така велика, що підвищення «мінімалки» на 50, 100 чи й більше гривень ніякого позитивного ефекту не дасть» («Українське слово», 06.02.2016); «Зраділи підняттю «мінімалки»? Готуйте гаманець» («Високий Замок», 01.02.2017); «У службі зайнятості пояснили, як підвищення «мінімалки» вплинуло на безробітних» («Вечірній Київ», 13.02.2017); «Підвищення «мінімалки» для більшості людей принесло не радість, а страх» («Україна молода», 15.02.2017); «...урядовцям бракує усвідомлення масштабів небезпеки, яка нависла над АПК, бо на боротьбу з «африканкою» практично не виділяють грошей» («Сільські вісті», 02.09.2016); «Як не заразитись на «африканку» («Голос України», 14.02.2017); «В ОБСЄ зафіксували як чергова «гуманітарка» з РФ вдерлась в Україну» («Українська правда», 01.02.2015). У такому контексті, щоправда, цей універбат позначає так звану гуманітарну допомогу з Росії, під якою насправді маскують зброю для бойовиків. Вони надають негативної оцінки газетним текстам, оскільки описують різні реалії життя сучасних українців.

Універбат комуналка, відомий раніше як назва комунальної квартири, сьогодні має ще одну мотивацію - комунальні послуги. Частіше в українських виданнях його подають саме у другому значенні. Напр.: «Комуналка має бути комфортною» («Сільські вісті», 14.02.2017); «РНБО вимагає негайно перевірити тарифи на «комуналку» («Експрес», 17.02.2017); «Їжа, бензин і комуналка: як виростуть ціни в 2017році» («Сегодня», 16.02.2017).

На позначення «воєнного устаткування» функціонує універбат воєнка, пор.: «РанішеГреція витрачала на «воєнку» ще більше - і набагато більше» («Українська правда», 11.11.2014).

Словосполуку офшорні фонди в українській пресі позначають універбатом офшорка та офшори, напр.: «Чиновники Держслужби НС отримували гроші через дві «офшорки» - Геращенко» («Українська правда», 27.03.2015); «У Панамі затримані засновники компанії - реєстратора офшорів Mossack Fonseca Рамон Фонсека Мора і Юрген Моссак» («Українська правда», 10.02.2017).

Під дією інтралінгвальних факторів, вияву набули універбати шенгенка - шенгенська віза та мультивіза - багаторазова віза, які вживають у темі про відкриваття їх українцям, пор.: «Українцям стали частіше відмовляти в «шенгенках», але дають більше мультивіз» («Львівська газета», 14.04.2015).

Актуальним виявляється використання в журналістських публікаціях універбату безвіз (безвізовийрежим), оскільки це питання гостро стоїть на розгляді в європейському парламенті. На жаль, тексти із поданою лексемою часто мають негативну оцінку через те, що прийняття рішення постійно відкладається, пор.: «Глава Єврокомісіїназвав терміни «безвізу» для України» («Дзеркало тижня», 10.02.2017); «Турчинов і глава МЗСЛитви обговорили ситуацію на Донбасі і «безвіз» («Сегодня», 09.02.2017).

З негативним значенням часто вживають й універбат бюджетник, котрий позначає «працівник бюджетної сфери». Це чітко простежується у темі про загибель бойовика «Гіві», напр.: «Також так «бюджетників» Донецька зобов'язали з'явитись на церемонію прощання з командиром банди Сомалі» («Українська правда», 10.02.2017). У текстах про співпрацю з міжнародним валютним фондом лексема бюджетник вжита для номінації негативних процесів, що можуть очікувати людей бюджетної сфери. Вона вжита поряд із універбатом спрощенка - спрощена система оподаткування, пор.: «Як повідомлялось, для продовження співпраці з міжнародним валютним фондом Україні потрібно провести пенсійну реформу, скоротити кількість дерслужбовців і бюджетників, скасувати «спрощенку» і відкрити земельний ринок» («Експрес», 13.02.2017).

Окрім того, універбати у негативному контексті вживають й для позначення осіб, що займаються різними видами діяльності: оперативники - працівники оперативних служб, квартирники - злодії, що обкрадають квартири, афганець - військовий, що пройшов війну в Афганістані, фемідівці - служителі Феміди (судді). Пор.: «У Запоріжжі двоє зловмисників, що займалися викраденням автомобілів, поцупили машину оперативників» («Україна молода», 05.02.2017); «На Печерську затримали групу квартирників» («Вечірній Київ», 07.02.2017); «У Черкасах п'яний депутат Олександр Рибченко побив «афганця» і збив двох людей на авто» («Україна молода», 12.02.2017); «Здавалося б, які могли бути сумніви, що після Революції гідності місце цим «фемідівцям» точно не у суддівському кріслі, а на лаві підсудних з квитком на нари» («Високий Замок», 16.02.2017)

Активно у мові газет функціонують універбати на позначення різного автотранспорту. Частіше це лексеми, вжиті з негативним забарвленням: іномарка - машина іноземного виробництва, маршрутка - маршрутне таксі, швидка - машина швидкої допомоги, легковик - легковий автомобіль, напр.: «Біля Верховної Ради автомобілісти розібрали «іномарку» («Вечірній Київ», 15.02.2017); «В Одесі чоловік згорів у іномарці» («Сегодня», 16.02.2017); «Хвиля підвищення цін на проїзд у «маршрутках» прокотилася Україною після запровадження збільшеної мінімальної заробітної плати вдвічі» («Україна молода», 15.02.2017); «Терористи розстріляли «швидку» з протитанкових ракет» («Газета по- українськи», 07.02.2017);«У Вінниці «швидка» з багатодітною родиною потрапила в ДТП: є постраждалі» («Сегодня», 13.02.2017); «В Києві легковик влетів в пожежну машину, двоє осіб постраждали» («Сегодня», 16.02.2017).

У мові української преси функціонують універбати на позначення будівель та їх складових, які у деяких темах набувають негативної оцінки: багатоповерхівка - будівля з великою кількістю поверхів, квадрати - квадратні метри.

Пор.: «Тож народ почали масово заганяти у такі собі комунальні «колгоспи»: облаштовувати багатоповерхівки загальнобудинковими лічільниками та ділити спожитий обсяг газу на всі квартири порівну» («Сільські вісті», 03.02.2017); «У Запоріжжі молода жінка випала з вікна багатоповерхівки» («Сегодня», 16.02.2017); «Три квартири у Києві (найменша - на 96 квадратів)» («Високий Замок», 16.02.2017) [про непомірні статки суддів].

Вживання універбатів на позначення державних структур теж активізувалось у мові сучасної української періодики. Традиційно відмічаємо їх використання з негативною оцінкою: Печерка - печерський суд, Приват - Приватбанк. Напр.: «Інший «герой», Сергій Вовк, досі значиться у списку суддів столичної «Печерки» («Високий Замок», 16.02.2017); «За словами голови Нацбанку 97 % кредитів видано «Приватом» суб'єктам, пов'язаним з його власниками» («Сільські вісті», 14.02.2017).

Подекуди в друкованих виданнях натрапляємо на універбати інших тематичних груп: секретка - секретна служба, молочка - молочна продукція, глибинка - віддалена від районного чи обласного центру місцевість, кондитерка - кондитерська продукція, обмінка - пункт обміну валюти, венера - венеричні захворювання, надзвичайка - надзвичайні заходи. Пор.: «На «відмінно» спрацювала наша «секретка», при обмінах полоненими завжди створюється додаткова засідка, щоб уникнути форс-мажорних обставин» («Україна молода», 08.02.2017); «Експерти не радять розраховувати на зниження вартості «молочки» («Сегодня», 16.02.2017); «Лише гарантована робота вдома здатна зупинити цей відтік працездатного населення, без якого «глибинка» приречена на вимирання» («Україна молода». 15.02.2017); «На переконання Марії Колесник, «кондитерка» подорожчала на відсотків 15» («Україна молода», 16.01.2016); «Розстріляли «обмінку» («Україна молода», 26.11.2016); «Сьогодні ж СНІДу боїмося, гепатиту боїмося, «свинячого» і «курячого» грипу також, а про «венеру» ніби й забули» («Україна молода», 30.03.2016); «Сімферопольський мер своїм наказом запровадив у місті надзвичайний стан. Раніше мерія до подібної «надзвичайки» ще не вдавалася...» («Україна молода», 16.04.2015). Вжито подані лексеми у негативному контексті, котрий описує реалії життя країни.

Виявом універбації на російський лад вважаємо й вживання лексем спрощенка - спрощена система оподаткування та наружка - зовнішня система спостереження. Пор.: «Олександра Кужель: «Я створювала спрощенку не для мінімізаторів» («Дзеркало тижня», 19.12.2009); «.слідчийГПУ... заборонив оприлюднювати дані допитів колишнього начальника «наружки» МВС» («Україна молода», 25.07.2014). Таким чином, у мові сучасної публіцистики спостерігаємо процеси, що є наслідком інтенсивної суфіксальної універбації, тобто формування містких новотворів на основі словосполучень та описових зворотів. Універбати формують значну кількість тематичних груп, зазвичай нефіксованими лексикографічними джерелами.

Використана література

1. Думчак І. М. Універбація в українській мові / автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано- Франківськ, 1998-18с.

2. Клименко Н. Ф. Універбація // Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), Зяблюк М. П. та ін. К.: Вид- во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2000.- С.- 688

3. Навальна M. І. Новітні лексичні процеси в мові інтернет- видання «Українська правда» на початку ХХІ ст. // Studia Ukrainica Posnaniensia. 2015.- vol. III. pp.- 163-171.

4. Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст.: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011-328 с.

5. Нелюба А. М. Універбація як вторинний спосіб найменуваня реалій // Лінґвістичні дослідження. Збірник наукових праць. Харків, 1992.- С. 67-71.

6. Нелюба А. Явища економії в словотвірній номінації української мови. Х., 2007.-302 с.

Размещено на Allbest.ru