Фраземи та паремії з компонентами бог, божий у закарпатських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФРАЗЕМИ ТА ПАРЕМІЇ З КОМПОНЕНТАМИ БОГ, БОЖИЙ У ЗАКАРПАТСЬКИХ ГОВІРКАХ

Алла Галас



Діалектна фразеологія привертає увагу не лише мовознавців, а й етнографів, фольклористів, істориків культури, письменників. В активних дослідженнях національно-духовної специфіки мови помітне місце посідає релігійна фразеологія. Значну частку у говірковій фраземіці становлять одиниці із смисло-утворювальним ядром Бог, його синоніми і деривати.

Н. Бабич, одна з перших в українському мовознавстві дослідниць фразеологізмів із лексемою Бог, свого часу справедливо відзначала надзвичайно скупий обсяг цього пласту фразеології у наших фразеологічних словниках [2, с. 118]. Так, у реєстрі першого книжкового видання української діалектної фразеології (близько 2300 фразеологізмів) - “Фразеологічному словнику лемківських говірок Східної Словаччини” (1990) Н. Вархол, А. Івченка представлено всього 16 фразем із компонентом Бог [4, с. 21-22]. Від часу публікації статті Н. Бабич “Сила Божа” в народній фразеології” (1996) вийшло друком чимало діалектних (у т.ч. й фразеологічних) словників різних груп українських говорів. Численна й семантично багата фраземіка з ключовими словами Бог, Божий представлена в цих працях різною мірою. Однак фразеологічний матеріал із закарпатських говірок іще не знайшов належної презентації в словниках.

Предметом цього нашого дослідження є структурно-семантичний опис говіркових фразем, що містять компоненти Бог, Божий. У статті представлено матеріали здійснених у селах Закарпатської області експедиційних записів, у тому числі й тих, які зробили студенти М. Бігун (2015), Н. Тегза (2016), О. Бабій (2017), Л. Кинів (2017) відповідно до одержаних завдань у процесі підготовки ними магістерських робіт.

Субстантивні фраземи

'Божа д'и^ітина - 'порядна, слухняна, добра людина' [В. Р., М. Р., Заб., Дубр., Зар.]. [и'се 'божа д'и^і'тина / бо 'ниґда ни^е'кого ни^е убни^ечи^ес'тила ї'де 'ули^ец'оу по'може ста'рым убо'ронит' 'меншых от псуу ци шчи од йа'койіс' бі'дьі]. Звертання д'і'тино ^'Божа має відтінок співчуття, любові, особливої прихильності.

'Божый дар - 'про їжу' (В.Р.); 2) 'хороша, слухняна дитина' (Вор.).

'Божойе ти'л'а - 1) про недосвідчену, несамостійну, неввічливу людину (Он., Шир., Зар., Вор.); 2) про людину несповна розуму (Он.). Ти'л'а 'Божойе (Дубр.) - 'про нечемного' [иде ги ти'л'а Божойе]. Пор.: Ти'л'а ни'беснойе - 'бовдур' [В. Р., М. Р., Заб.]. [тот та'койе ги ти'л'а ни'беснойе/ ка'жи му йе^и'н:о/ а уун з'робит' 'иншак]. Пор.: небесне тел 'а - “балбес” [Лавер АДД 1992, с. 13].

Фраземам із словом Бог властива, як справедливо вказує Н. Бабич, експресивність здебільшого піднесена (благоговійна) чи нейтральна (урівноважена), але внаслідок контекстуального (стилістичного) переведення вона може набути зниженої тональності, що, зокрема, й ілюструє фразема боже теля [2, с. 122]. Як припускає авторка, боже теля, божа корівка - вирази, очевидно, з часів язичницьких.

'Кара 'Божа / 'кара гос'подн'а - 'біда, випробування; покарання' (В.Р., Он., Зар. Шир., Вільх.). ['поби^ела 'кара 'божа]. Може бути інтерпретовано як варіант інтер'єктивної фраземи, яка вказує на неприємне, болісне становище, іноді безвихідне. Пор.: Напала кара Божа - біда спіткала [Лавер МП², с. 15]. Див.: Шо за 'Божа 'година.

Шо за 'Божа 'година - 'незрозуміла ситуація, якесь випробування' (Вор.). Див.: 'Кара 'божа / 'кара гос'подн'а.

Ад'єктивні фраземи:

Бог / Буг з'найе йа'кый ірон., зневажл. - 'яко- му приписують виняткові якості, а насправді таким не є' (Он., Дубр., Зар., Шир.).

'Богом побитый - 'нещасливий' (В.Р.). Пор.: Бог у н'ого вер ботоу / бігар'ом. Майже / Бог у н'ого ботов (угор. палка); вер а) бідний, б) людина з порушеною психікою [Лавер ТГ, с. 25].

Ги без 'Бога - 'який не дотримується етичних норм поведінки' (Сіль.). [ты ги без 'Бога]. [зай'шоу ги без 'Бога].

Ги 'Божа 'ружа - 'красивий' [В.Р., М.Р., Заб.]. ['мойа 'мамка у 'молодости 'была ги 'Божа 'ружа]. Варіант із протилежним значенням 'некрасивий' Ги 'Божа 'ружа в по'мыйах // Ги 'Божа 'ружа в ди'цимбр'і (зневажл., ірон.)

Д'и^||тина од 'Бога - 'про слухняну дитину' (Он.). Див.: 'Божый дар (Вор.).

ЗаслуЖити (зас'лужиу) у 'Бога [доброго чоловіка, добру жону, діти і т.п.] - 'щасливий' (В.Р., М.Р., Он., Вільх., Шир., Вор.). Пор.: Заслужений в Бога 'щасливий' [Аркушин, с. 78].

Изн'ау бы й з 'Бога 'ризы - 'скупий, жадібний' (Дунк., Он., Іза). [не га'дау бы изн'а'ти й з 'Бога 'ризы]. Пор.: Узяв бы ай з бога рйзы - Дуже зухвалий злодій [Вархол Івченко, с. 22]. Як варіанти побутують вислови із заміною лексеми Бог на піп: у'з'ау бы у по'па 'ризы (Дубр.) / из'Н'ау бы и с по'па 'ризы (Гор.).

'Мати 'Бога у 'чере^ив'і (Он., Вільх.) / у 'сир'ц'у (Зар., В.Р.) / 'Мати 'Бога при 'соб'і (Дубр.) - 'бути милосердним, справедливим, совісним'. Пор.: Мати Бога в живот^ 'бути совісним' (Аркушин, с. 78].

Ни'йакым 'Богом не допро'ситис'а / Не до- про'сиу бы с'а ни'йакым 'Богом - 1) 'про скупого'; 2) 'про впертого'.

'Побиу го Бог - 'нещасливий, такий, якому не таланить' (В.Р.). Цей вислів відомий також як вигук, що виражає емоції невдоволення, розчарування, прикрості за невдалого розвитку дії, події і т.і. [а 'по'биу го Бог].

С'а'тый та 'божый ірон. (В.Р.). 'про такого, що вдає із себе бездоганного, безгрішного'.

Вербальні фраземи:

Бог дау 'розум (ми, ти, му, вам) - 'вчасно визріло якесь рішення, що вберегло (застерегло) від неприємної ситуації, біди і т.і.'. [Бог дау ми 'розум не по^ус'лухати цімбо^у'ру].

Бог од'н'ау 'розум (ми (мині), ти (тобі), му (йому), вам, їм) - 'стан забуття, запаморочення, розгубленості, під час якого людина не може прийняти адекватне рішення і вчиняти логічні дії'.

Із значенням 'щось зробити всупереч божим заповідям' уживаються фраземи Ме^и|тати у 'Бога 'палиц'оу / ка'м'ін'ом (Дунк., Он.). Ме'тати у 'Бога ка'м'ін'а (Он., Шир.). Ме^и|тати у 'Бога 'кам'ін'ом (Дубр.). 'Вери^ечи у 'Бога ка'м'ін'ом (Шир., Дубр.). 'Дути / 'задути у 'Бога ка'м'ін'а (Шир.). [та лиш ты 'д'ууко у 'Бога ка'м'ін'а 'дула што 'майеш и'ти за роз'веде^иного].

'Божим 'духом ['жити] (Дубр., Дунк., Гор., Вільх.) / 'Жити 'Божым 'духом ('воздухом) [В.Р., М.Р., Заб.] - 'нічого не їсти, бути голодним'. [кит' 'буде^иш 'та с'коро ти 'буде ко'ниц']. Пор.: жьіти божым духом / луфтом, шутл. - “быть голодным” (сзакарп., лем.) [Лавер АДД 1992, с. 18]. За свідченням В. Лавера, фразема жЫти божым духом - один із випадків фразем-омонімів, виникнення яких у суміжних досліджуваних діалектах можна пояснити тільки випадковим збігом дериваційних баз. Інше значення фраземи жьти божым духом - “быть богобоязливым” (карп.) [4, с. 18]. Жити божим духом / Жити божим даром - нічого не їсти [Лавер МП², с. 14].

Із значенням 'померти' зафіксовані фраземи 'Богу 'душу да'ти (Дунк., В.Р. Вільх.), спо'чити з 'Богом (Вор.), Бог заб'рау до 'себе (Зар.). Н. Бабич розцінює вирази піти до Бога, стати перед Богом, спочити у Бозі, Бог до себе (собі) забрав (когось), віддати Богові душу як цікаві евфемізми і припускає, що фразеологізми Богу душу віддати, з Богом спочити походять “чи не з епохи бароко, яка вперше поставила людину ближче до Бога, зблизила їх у мистецтві і філософії з метою розмежувати плотське і духовне, мирське і небесне” [2, с. 121].

И бог за 'нийі / н'ого за'быу (Шир., Вільх., В.Р.). Пушоу, тай Бог/Буг за н'ого за'быу (Дубр.). И Бог за 'н'ого за'боу (Ґор., Вор.) - 'безслідно зникнути, пропасти'. У деяких говірках ця фразема доповнена ще одним компонентом: И Бог за ^'н'ого за'быу, и 'в'істи-'духу ни^е 'чути (В.Р., М.Р., Заб.).

Значення `досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного' ірон. мають фраземи И^'мити 'Бога за 'ногы (Дунк., Он., Вільх., В.Р.). И'мити 'Бога за 'ногы / 'голову (Шир.). 'Бога за 'бороду и'миу (Дуби, Заг.). И'мити 'Бога за 'пазуху (Дубр.). И'миу 'Бога за 'палиц'у (Лук.).

К'расти у 'Бога дны (н:ы) - 'байдикувати, ледарювати, нічого не робити' (Дунк., Вільх.).

'Лати у 'Бога 'вживати, згадувати ім'я Бога у лайці' (вважається великим гріхом).

Оби^ер'нутис'а ид 'Богови [В.Р., М.Р., Заб.] / Убе^ир^'нутис'а од ^'Богови (Ґор.) / Провер^'нутис'а до 'Бога (Гор.) - 'покаятися, стати на правильний шлях' ['мати 'дуже про'сила 'сына / о'бы оби^ер'нуус'а ид 'Богови и уз''аус'а за 'розум]. [сын у 'нийі та'кий боу пйа'ниц'а / а ти^е|пир' пози'рай / пе^и- ре^и|став ^'пити і уд ^'Богови убе^ир^'нуус'а].

Поширеністю і структурною варіантністю відзначається фразема із значенням 'потрапити у складне становище, зазнати біди': По'биу Бог та й ж'мин'ами прик'лау [В.Р., М.Р., Вільх.]. По'биу Бог (Буг) та й ка'м'ін'ом прик'лау (Заб., Он.). По'биу Б'ог тай 'палиц'оу прик'лау (Шир.). [усе м с'а 'чудовала над чу'жыми пйа'ниц'ами а ти'пир' и ми^ене бог по'биу та шчи й ж'мин'ами прик'лау]. По'биу Б'іх тай 'пал'иц'оу вер - 'коли нічого не вдається зробити' (Ґор.). [ро'биу ри'монт / а то у'се так ги^е по'биу Б'іх тай 'пал'иц'оу вер]. Бог го 'побиу шчи й жми^е'н'ома доме^и'тау (Дуби, Заг.). 'Побиу Бог та й 'палиц'у 'лишиу (Вор.). Пор.: побив Бог кого + та й палиц'у лишив + та й жмин'ами привер + та й хрест вер “настигла якась біда кого” [Лавер ДБ, с. 36]; побив Бог кого + та й палиц'у лишив + та й жмин'ами привер, шутл. (сзакарп.) - “попасть в беду” [Лавер АдД 1992, с. 38].

У коментарях до карт “Лінгвістичного атласу українських народних говорів Закарпатської області” Й. Дзендзелівського зафіксовані такі варіанти цієї фраземи з інших говірок: Побив н 'а бог, ш'и й палиц 'у на мінЧ лишив (Тур'я Пасіка Перечин. р- ну), Побив нас бог, і палиц'у на нас лишив (Великі Лази Ужгород. р-ну), Побив нас бох, ш'чі й паліц 'у на наз лишив (Циганівці Ужгород. р-ну), Побив бог голову, та й палиц 'у на н'уй лишив (коли комусь біда трапиться раз, то і надалі буде ) (Тур'ї Ремети Перечин. р-ну) [6, к. 417].

Пробити Богом - 'благати' (Дубр.) / Богом т'а прошу (Он., Дубр., Вільх., Гор.). [былам у Нашого наЧал'ника та просилам у н'ого пом'іч // про ¹ силам roj Богом_/ а уун у ¹ з'ау та ми отка' зоу].

Фразема С'в'іта 'божого не В'ід'іти поширена у двох значеннях: 1) 'виснажливо працювати' (Он., Дубр., Вільх., В.Р.); 2) 'потрапити у складне становище' (Он.). [за ро'ботоу і с'в'іта 'божого не 'видит'].

Адвербіальні фраземи

Без 'бут'те 'Бога - `зненацька, раптово, не попрощавшись' (В.Р., Дунк., Шир., Он., Дубр., Вільх.). Див. також: [5, с. 52].

Гріх од 'Бога - `шкода' (про невикористаний шанс, нагоду, можливість) (Дунк., В.Р., Вільх.). гріх [гріх од 'Бога не пу'ти на йс'у роботу].

И 'Богу 'весе^ило (с'м'ішно), ірон. - `несподівано, непередбачувано' (Дунк., Дубр.). [так ис' до- ла'дила што и 'богу 'весе^ило]. Див. також: [5, с. 51].

Из'верхн'а 'Бога (Іза) / З'вир'хн'а 'Бога (Вор.) - 'необгрунтовано, безпідставно, упереджено'. [и^'мивс'а до ^'н'ого з^'вир'хн'а ^'Бога].

За 'Бога 'милого / Про 'Бога 'милого - 'нізащо, ніяк, у жодному разі, ніяким чином' (Он., В.Р.). За 'пана (господа) 'милого (Дунк., Дубр., Вільх.). Вислів Про ^'Бога ^'милого поширений також у значенні посиленого прохання, благання.

И Бог не нап'растат' - 'мало, недостатньо' (Он., Дубр., Вільх.). [на вас и Бог не нап'растат' 'зошитуу].

Йак у 'Бога за 'пазухоу (В.Р., М.Р., Заб., Ґор., Дунк., Зар., Он., Вільх., Гор.) / Ги у Бога за 'пазухоу [жити, почуватися] (Дуби, Заг.) - 'дуже добре, затишо, безтурботно' [ли^е|шилас'а си^е|руткоу 'жила ' дуже 'т'ашко ни^е|коли ни^е з' нала за 'добройе ти^е|пир' од:ал'ас'а и жи^е|ве йак у 'бога за ' пазухоу]. Ця фразема може вживатися з варіацією компонентів: замість Бог виступають синоніми Господь, Ісус Христос, пан: Йак у Х' риста за пазухоу (Дунк.). Ги в пана милого за ду шоу_ (Дубр.). Див. також: [5, с. 51]. Пор.: Йак в Бога за пазухойу 'дуже добре почуватися' [Аркушин. с. 78]. Як [йак] у Бога за спиною [спинойу]. Надійно, гарантовано, безпечно [Сагаровський, с. 24].

Йак 'перед Богом / Так ги 'перед (с' перед)

' Богом (Дубр., Вільх.) / ' Перед 'Богом (Зар.) - 'відверто, чесно, не приховуючи'.

Йак на ' Бога (пози' рати, мо'литися) - 'віддано, благоговійно'.

Йак Бог при^ека'зау - 'як належить'; 'дружно' (Он., В.Р., М.Р., Вільх.) / Так ги Буг при^ека'зау (Дубр.) / Ги Бог при^ека' зау (Зар.). Пор.: Як бог приказав. Дружно жити [Вархол Івченко, с. 22].

На 'Божойе [да'ти] - 'віддати задарма, з доброчинними намірами'. На 'Божойе [пу'ти, пуш'ло] - 'даремно, марно' (Дунк., В.Р., Вільх.). Див.: також: [5, с. 50]. Най іде на 'Божойе (Дубр.). Пор.: Пішло на Божойе - витратити гроші без будь-якої користі для себе [Лавер МП2, с. 11].

На 'небо 'Божойе ['ул'істи, і'ти, 'ул'іпитис'а] - 'невідомо куди' (Ґор., Он., Дубр., В.Р.). [Де т'а на 'небо ' божойе ни ' се у та' ку с 'туд'ін']. Бог / Буг з'найе де - 'невідомо-де'. Бог / Буг з'найе ко'ли - 'невідомо коли; давно'. [уже и не^и памн'а'таву / Бог з' найе ко ' ли уто ' было].

У 'Божу пут' - т.с., що (іди) з Богом (Вор.). [^'дайте му што ^'майете да^'ти та най и^'де у_ Божу пут'].

Інтер'єктивні (вигуково-модальні) фраземи виражають різні емоції мовця з приводу висловлюваного. Це узвичаєні у говірковому мовленні етикетні формули вітання: Дай 'Боже. Дай 'Боже здо'ровл'а (Дубр., Дунк.). Дай 'Боже ш'час'т'а (Вор.). Бог ти у 'пом'іч (Зар.). Пор.: Бог в помоч [Бог в помоч!] [Бох в помуч!] незм. Привітання в праці [Аркушин СЗП, с. 26]; прощання: З 'Богом (Зар., Вор.) / И'ди з 'Богом / И|ди соб'і з |Богом [В.Р., М.Р., Заб., Дубр.]; прохання: Дай ми 'Боже (Шир., В.Р., Доробр., Ільн.). Дай 'Боже 'памйати (Он., В.Р.). Дай Боже 'памйат'і (Зар.). Дай ми, 'Боже, 'памн'ати (Дубр.). Дай Боже 'розуму (В.Р.); побажання: Дау бы ти Бог / Буг здо'ровл'а (Дубр.) / Дау бы ти Бог здо'ровл'ічка (Он.). Дай 'Боже (Он., Дунк.). Най т'а Богоч'ко 'услухат' (В.Р.). Най т'а Бог у'чуйе (Гор.). Най Бог по'магат' кому (ти, му, йуу, вам, і(йі)м) (В.Р., Дунк, Вор.). Най Бог воз'дас'т' сто'риц'оу (Зар.). Най Бог/Буг пр'ийме (Дубр.). Най ти Бог по'держит' сок'таш (В.Р., Дунк., Вор.); сподівання: Йак Бог / Буг дас'т' (Он., Вільх.). Кіт' Бог даст'. Йак Бог даст (Іза). Ко'бы дау Бог / Буг (Он.). Кі'бьі дау Бог (В.Р.). Дау бы Бог / Буг /Буг. Бог вам по'може (Гор.). Ко' бы нам Бог по ' муг (Гор.). З 'Божоу 'помочиу (Дубр., Он.). Із Божоу 'помічу (В.Р.). З 'Божоу благо'датиу (Он.).

На підставі записаного з сучасного живого мовлення буковинців і зафіксованого фразеологічними й загальномовними словниками української та інших слов'янських мов Н. Бабич робить висновок, що лексема Бог здебільшого виступає у фразеолгізмах-побажаннях, фразеологі- змах-застереженнях і фразеологізмах-благаннях (моліннях) [2, с. 119]. Наш матеріал, який представляє закарпатські говірки, також засвідчує найчисленнішу уживаність саме цих семантичних груп фразем._

Фраземи-розкаяння, перепрошування: Прос^|ти 'Боже / Прос'ти н'а Боже / Прос'ти 'Господи / Прос'ти н'а 'Господи / 'Господи н'а прос'ти / Господи прос ти. Ці вирази вживаються мовцями у двох випадках: або щось уже сказано, про що було не бажано вимовити, або, подумавши, мовець вчасно утримується, відмовляється від наміру щось повідомити. Пор.: Боже прости - відпусти, Боже; прости, Господи [6, с. 15]. Див.: за про- стйбуг (х) - даремно [ССк, с. 293].

Звертаючись до Бога по допомогу (перед якимось починанням), уживають виразів Боже по- мо'жи / 'Боже пома'гай.

Фраземи-застереження: Не дай 'Боже (Зар.) / Не дай то 'Боже (Он., В.Р.). Не дай 'того 'Боже (Гор.). 'Сохран' 'Боже (Он., Вільх.). Не гн'і'ви 'Бога (Он., В.Р.). 'Б'уйс'а 'Бога (Дуби, Приборж., Он.). По'б'уйс'а 'Бога (Дубр., В.Р.). Не бо'йишс'а / бо'йис':а Бога? (Он., Вільх.). Най Бог 'варуйе/за'варуйе (Дубр.). Най т'а Бог 'варуйе (Ґор., Страб., Дуби, Шир., Дубр., Он.). Най т'а Бог за'варуйе (Ґор., Дубр.) / Най т'а Буг за'варуйе (Он., Дубр.). Най Буг за'варуйе (Дунк. Дубр.). / Най Буг за'варуйе (Іза) / Най Бог за'варуйе (Зар.). Най с'а Бог за'варуйе (В.Р.). 'Боже т'а за'варуй (В.Р.). Най т'а Бог обне^и|се (Шир., Дубр.). Най та Буг усо'котит' (Он., Дубр.). Най т'а Бог у'хылит' (Дубр.). Най Бог хо'ронит' (Дубр.). Крий 'мати 'Божа (Дуби, Дубр.). Поодинока фіксація вислову 'Боже збау (Гор.). Пор.: Боже збав [Боже збав] виг. Уживають для застереження проти чогось поганого [Аркушин СЗП, с. 26]. Боже, збав! 'побережи, Боже' [Аркушин, с. 78]. Сохрани Боже. Застереження. Запобігання [Сагаровський, с. 24].

Фраземи, які виражають “каральну” функцію Бога, віру у найвищу справедливість: Бог йе на 'нибі. Бог ве^и|ликый. Божа Сила ве^и|лика (Он.,

В.Р.). Бог ис то'боу (В.Р.). На ус'о 'вол'а Божа. Ус'о у 'Бога. Бог не йде 'бити 'палиц'оу з 'неба (Дунк.). Бог 'палиц'оу 'бити не йде (В.Р.). Бог 'задар' не на'казуйе (В.Р.). Богоч'ко ни^е|кого не йде 'паличкоу 'бити (Дубр.). Бог 'палиц'оу не бйе (Вор.). Бог не 'буде 'палиц'оу 'бити (у верховинських говірках). Пор.: Бог буком не б'є [2, с. 122].

Бог / Буг с'віту ґаз'да (Дунк.). Бог с'ому св'іту ґаз'да (Он.). Бог с'ому св'ітови ґаз'да (Вільх.). О'то лиш Буг о'ден з'найе (Іза).

Після завершення справи чи щасливого, успішного, сприятливого розвитку ситуації, як правило, люди висловлюють вдячність і воздають хвалу милостивому Богу: С'лава 'Богу. Х'вала 'Богу. Х'вала те^ибі 'Боже. 'Д'аковати 'Богу / 'Богу 'д'аковати. Шч'ас'т'а од 'Бога (Вільх.). Най Бог п^'рийме.

Фраземи, які виконують роль своєрідних вставних компонентів із значенням 'невідомо, ніхто не знає': Бог (Буг) го з'найе (Дубр.). С'атый го з'найе (Дубр.). Бог го с'а'тый з'найе (Дубр.). Бог с'а'тый з'найе (В.Р.). Пор.: Бог знає - не відаю, не знаю [Піпаш, Галас, с. 15].

У ситуаціях, коли мовець не може збагнути мотивів поведінки чи дивується чомусь, уживають висловів Бог т'а з'найе (Дубр., В.Р., Вільх.). С'а'тый т'а з'найе (Дубр.). Бог т'а с'а'тый з'найе (Дубр., Вільх.).

Вирази, які становлять клятвені запевнення у достовірності, правдивості слів, тверджень мовця: Так ми 'Боже (Доробр., Дунк., Вор.). Див.: Так ми Боже - їй Богу [ССк. с. 31]. Пор.: Боже до пому [Боже до пому] виг. Те саме, що Бігме [Аркушин СЗП, с. 26].

Так бы т:и 'Божый хо'сен | Так на уто 'Божый хо'сен - 'так має бути, так прийнято'.

Для вираження подиву, недовіри, сумніву чи навіть іронії вживаються вислови А 'Боже / А 'Господи.

За “ознакою належності до емоційної зони” у науковій літературі зроблено спробу поділити фразеорефлекси (ФР) з лексемою Бог на три групи: ФР, які виражають позитивні емоції; ФР, які виражають негативні емоції; ФР, які можуть виражати у різних контекстах амбівалентні (протилежні) емоції [8]. Наш матеріал, записаний у живому сучасному говірковому мовленні, фіксує такі випадки омонімічного використання фразем, які можуть виражати як подив, захоплення, так і невдоволення, роздратування, засмучення, прикрість тощо. Або: добре побажання, підбадьорення, утішання і негативна реакція на певну ситуацію, осуд, невдоволення, прокльон (припрошування). Най т'а Бог благос- ло'вит' / А благосло'виу бы т:'а Бог. Бог най т'а по'милуйе (Ґор.). Боже т'а по'милуй (Шир.). Най т'а Бог по'милуйе (Шир., Он., В.Р.) / А Бог бы т'а по'миловау. С'а'тый бы т'а по'миловау / По'миловау бы т'а с'а'тый. Бог бы т'а л'убиу (Дуби).Експресивність у цих висловах може підсилюватися напруженою вимовою займенника т':а. За межами статті залишилась численна група фразем, які виражають вкрай негативні емоції (лайки, прокльони і т.і.).

У зв'язку із фраземами варто тримати в полі зору й такі одиниці, яким не вистачає дечого з ди- ференційних ознак. До таких зараховуємо традиційні форми апеляції: О ^'Господи. О ^'Боже. ^'Боже п^'равый. ^'Боже милос^'тивый. ^'Господичку ми- ло^'сердный. ^'Пане ^'Боже. ^'Пане ^'Боже ^'Бон'ку муй / муй. 'Господи 'Боже. 'Господи 'Боже муй / муй. 'Боже муй, 'Боже. 'Боже муй милос'тивий. 'Господичку. 'Мати 'Божа. 'Мат'ір 'Божа. 'Матице 'Божа. 'Матице Гос'подн'а / Гос'пон:'а.

На окрему увагу заслуговують паремії зі словами Бог, Божий - приказки, примовки, приповідки, дотепи, компаративні вислови, каламбури.

Б'і'да спит'. а Бог б'і'ді го'разд ла'дит'

Без ^'Бога ни до по^'рога

Без Божойі 'помочи / вол'і / без Божого по- вил'ін'ійа и 'волос из голо'вы не у'паде

Бог бйе по бо'л'ачому

Бог дау Бог уз'ау

Бог 'л'убит' т'ройц'у

Бог не ти'л'а 'видит' изда'л'а

Бог у дз'воны, а чорт у к'лепало обы ї йо'го

те^и|лепало

Во'л'ійе й 'черево 'луснути, чим 'Божый дар про^'пасти

'Господи 'Боже пома'гай, у'с'ім 'л'уд'ам ми'н'і май

Дай Боже дуж'дати / 'дуждати д'и^||тин'с'кого х'л'іба, но ни дай го 'їсти

Дас'т' Бог дин' дас'т' и 'пишчу 'Д'іти 'Божі на І'суса по'хоожі За л'1'нивым и Бог с'лужит'

Зма'гайс'а не^и|боже и Бог ти по'може И'ван ни д'Богу ни д'нам Из 'Богом 'л'ігай, из 'Богом и вста'вай И л'у'ди с'а не ган''бит' и 'Бога с'а не бо'йит' Йак три'вога та до 'Бога, по три'воз'і та по БозЗ

Йа'кый дай 'Боже та'кый і по'дай 'Боже Кіт' не дау Бог 'розуму до по'лун:е по'полун:'у го 'н'ішто че^и|кати

Ко ^'рано вс^'тайе, то^'му Бог да^'йе

На 'тоб'і 'Боже што ми'н'і не'гоже Ни^е дай 'Боже з И'вана 'пана Не^и меч у 'Бога 'кам'ін'ом / 'кам'ін', бо 'верне ти с'а

Од по'рога з 'Богом

'Перед л'уд''ми зб'решеш, а 'перед 'Богом н'ет С'вітові Бог ґаз'да, а не 'баба с'молава Соко'тис'а, та й Бог т'а со'котит'

Соко'ченого і Бог со'котит'

У мовознавчій спільноті, незважаючи на значні здобутки у вивченні фразеології, досі немає єдності у розумінні фраземи як одиниці певного рівня мови. З цього приводу Н. Бабич слушно зауважує: “На сьогодні є вже навіть діалектні та тематичні як власне фразеологічні, так і паремійні словники. [...]. Та однозначної відповіді на всі фразеологічні запитання не існує, а саме: Що є фразеологізм? Чи є фразеологією прислів'я і приказки? [...]. Чи полі- семічні фразеологізми? Де межа полісемії й омонімії? Що є фразеологічні синоніми, а що - варіанти?” [3, с. 86]. Саме розумінням природи фраземи і її диференційних ознак, до якого схиляється дослідник, визначається реєстр фразеологічних лексикографічних праць. Так, Г. Аркушин у зібранні народних висловів “Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині” виокремив розділи “Фразеологія” і “Прислів'я та приказки”. У першому представлено всього десять фразем із компонентами Бог і Божа матір [1, с. 78], а в розділі “Прислів'я та приказки” виділено тематичні групи “Бог у житті людини”, “Божіння” [1, с. 8-10]. Автор “Матеріалів до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщина)” А.Сагаровський дотримується “розширювального розуміння” фразеологічних одиниць, згідно з яким більшість українських фразеографів уводять до збірок, зокрема й діалектних, вигукові сполуки, евфонізми, еліпсиси, компаративізми, кліше, крилаті вислови, приказки, приповідки, прислів'я, термінологічні утворення, фразеорепліки тощо [10, с. 6]. Визнаючи, що “це не ідеально коректно”, дослідник висловлює стурбованість: “доки дискутуватимемо з “рафінованими класичними” фразеологами, то надто багато втратимо (не встигши зафіксувати) традиційного, природного фактажу, навіть якщо він декому видасться лише (!) фразеоподібним матеріалом. Не засвідчене сьогодні - завтра- позавтра може зникнути назавжди” [10, с. 6]. Без сумніву, всі ці одиниці необхідно призбирувати, фіксувати і публікувати, вивчати ступінь їх фразе- ологізації, однак не надаючи їм статусу фразем. У цьому матеріалі подаємо записані приказки і примовки з компонентами Бог, Божий, дотримуючись одного із головних принципів І.Франка, відомого збирача, записувача і дослідника паремійного матеріалу - максимальне збереження мовних особливостей зразків. І.Франко “чітко усвідомлював, що автентичність паремій має значну наукову цінність, оскільки дає багатий ґрунт для характеристики регіональної (діалектної) мовної специфіки різних рівнів - синтаксичного, лексичного, морфемного, фонетичного” [9, с. 35].

Фразеологічні одиниці з компонентами Бог, Божий позначені високою комунікативною актуальністю в закарпатських говірках. Це пояснюється, зокрема, й давньою культурою християнських традицій і обрядів носіїв говіркового мовлення. Для мовознавчих досліджень важливо враховувати хронологічні параметри фразем з лексемою Бог у їхньому складі й розмежовувати фраземи, пов'язані з християнською вірою в Бога, і фразе- ми, в основі яких лежать язичницькі вірування.

фразема закарпатський говірка божий



СКОРОЧЕННЯ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

с. Великий Раковець Іршавського району

с. Вільхівка Іршавського району

с. Ворочово Перечинського району

с. Горінчово Хустського району

с. Ґоронда Мукачівського району

с. Доробратово Іршавського району

с. Дубрівка Іршавського району

с. Дунковиця Іршавського району

с. Заболотне Іршавського району

с. Заріччя Іршавського району

с. Луково Іршавського району

с. Малий Раковець Іршавського району

с. Онік Виноградівського району

с. Приборжавське Іршавського району

с. Сільце Іршавського району

с. Широке Виноградівського району



СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ДЖЕРЕЛ

Аркушин - Аркушин Г. Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. - Люблін-Луцьк, 2003.

Аркушин СЗП - Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. А-Я. - Вид. 2-е переробл., випр. і доп. / Г. Л. Аркушин. - Луцьк, 2016.

Вархол Івченко - Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. - Словацьке педагогічне видавництво в Братіславі, відділ української літератури в Пряшеві, 1990. Лавер АДД - Лавер В. И. Фраземика украинских диалектов Карпатского региона. -- Автореф. дис.... докт. фил. наук. - К., 1992. - 50 с.

Лавер ДБ -- Лавер В. І. Дериваційна база фразем українських говорів Карпатського регіону // Acta Hungarica, 1995. -- Ужгород, 1997. - С. 32-40.

Лавер ТГ -- Трансформація гунгаризмів у фраземіці українських говорів Карпатського регіону // Acta Hungarica. - Ужгород, 1992. - С. 24--32.

Лавер МП2 -- Лавер В. І. Методичні поради до програми збирання матеріалів народної фразеології. -

Ч.ІІ. - Ужгород, 1982.

Піпаш Галас - Піпаш Ю. О., Галас Б. К. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області). - Ужгород, 2005. - 266 с.

ССк - Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. - Ужгород: Ліра, 2008. - 480 с.

Сагаровський - Сагаровський А. А. Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщина) / А. А. Сагаровський. - Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2015.

фразема закарпатський говірка божий



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркушин Г. Сказав, як два зв'язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. - Люблін-Луцьк, 2003.

2. Бабич Н. “Сила Божа” в народній фразеології // Культура слова. - К., 1996. - Вип. 48-49. - С. 129135. Її ж: “Сила Божа” в народній фразеології // Богословський стиль української мови у контексті стилістичної думки: Збірник науково-дидактичних праць. - Чернівці: Видавничий дім “Букрек”, 2009. - С.118-123.

3. Бабич Н. Д. Способи реєстрації і тлумачення фразеологізмів в історичній та сучасній фразеографії // Українська лексикографія в загальноукраїнському контексті: теорія, практика, типологія (м. Київ, Інститут української мови, 12-13 травня 2011 р.). - К., 2011. - С. 86-98.

4. Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. - Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі, відділ української літератури в Пряшеві, 1990.

5. Галас А. Прислівникова фраземіка в закарпатських говірках // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства (зб. наук. праць). - Вип. 21. - Ужгород, 2016. - С. 47-54.

6. Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України (Лексика). Ч. ІІІ. - Ужгород, 1993.

7. Лавер В. И. Фраземика украинских диалектов Карпатского региона. -- Автореф. дис.... докт. фил. наук. - К., 1992. -- 50 с.

8. Пак Сон Гу. Фразеорефлексы с компонентом Бог в русском языке // Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей. - Вып. 10. - М.: Диалог-МГУ, 1999. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~slavphil/books/jsk_10_04paksongu.pdf

9. Пилипчук С. “Галицько-руські народні приповідки” І.Франка: пареміографічний аспект // Вісник Львів. ун-ту. Серія Філологія. - 2006. - Вип. 37. - С. 31-34.

10. Сагаровський А. А. Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщина) / А. А. Сагаровський. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015.

Размещено на Allbest.ru

...